Die Sprüche Salomos (Sprichwörter)Kapitel 15 |
1 Eine linde |
2 Der Weisen |
3 Die Augen |
4 Eine heilsame |
5 Der Narr |
6 In des Gerechten |
7 Der Weisen |
8 Der GOttlosen |
9 Des GOttlosen |
10 Das ist |
11 Hölle |
12 Der Spötter |
13 Ein fröhlich |
14 Ein kluges |
15 Ein Betrübter |
16 Es ist besser |
17 Es ist besser |
18 Ein zorniger |
19 Der Weg |
20 Ein weiser |
21 Dem Toren |
22 Die Anschläge |
23 Es |
24 Der Weg |
25 Der HErr |
26 Die Anschläge |
27 Der Geizige |
28 Das Herz |
29 Der HErr |
30 Freundlicher |
31 Das Ohr |
32 Wer |
33 Die Furcht |
ПриповiстiРозділ 15 |
1 |
2 Язик мудрих — то добре знання́, а уста́ нерозумних глупо́ту висло́влюють. |
3 Очі Господні на кожному місці, — позира́ють на злих та на добрих. |
4 Язик ла́гідний — то дерево життя, а лука́вство його — залама́ння на дусі. |
5 Зневажає безумний напучення ба́тькове, а хто береже осторо́гу, стає розумніший. |
6 Дім праведного — скарб великий, а в пло́ді безбожного — бе́злад. |
7 Уста мудрих знання́ розсівають, а серце безглу́здих не так. |
8 Жертва безбожних — оги́да для Господа, а молитва невинних — Його уподо́ба. |
9 Господе́ві огида — дорога безбожного, а того, хто женеться за праведністю, Він кохає. |
10 Люта кара на то́го, хто путь оставляє, а хто осторо́гу нена́видить, той умирає. |
11 Шео́л й Аваддо́н перед Господом, — тим більше серця́ синів лю́дських! |
12 Насмі́шник не любить карта́ння собі, — він до мудрих не пі́де. |
13 Ра́дісне серце лице весели́ть, а при сму́тку серде́чному дух приголо́мшений. |
14 Серце розумне шукає знання́, а уста безумних глупо́ту пасу́ть. |
15 Нужде́нному всі́ дні лихі, кому ж добре на серці, у того гости́на постійно. |
16 Ліпше мале у Господньому стра́ху, ані ж скарб великий, та триво́га при то́му. |
17 Ліпша пожи́ва яри́нна, і при тому любов, аніж тучний віл, та нена́висть при то́му. |
18 Гнівли́ва люди́на роздра́жнює сварку, терпели́ва ж у гніві вспоко́ює за́колот. |
19 Дорога лінивого — то тернови́ння, а путь щирих — дорога гладка́. |
20 Мудрий син тішить ба́тька свого́, а люди́на безумна пого́рджує матір'ю своєю́. |
21 Глупо́та — то радість для нерозумного, а люди́на розумна дорогою про́стою ходить. |
22 Ламаються за́думи з бра́ку пора́ди, при числе́нності ж ра́дників спо́вняться. |
23 Радість люди́ні — у відповіді його уст, а слово на ча́сі своєму — яке воно добре! |
24 Путь життя для премудрого — уго́ру, щоб відда́люватись від шео́лу внизу́. |
25 Дім пишних руйнує Госпо́дь, але ста́вить межу́ для вдови. |
26 Думки злого — оги́да для Господа, але чисті для Нього приє́мні слова́. |
27 Заже́рливий робить нещасним свій дім, хто ж дарунки нена́видить, той буде жити. |
28 Серце праведного розмірко́вує про відповідь, а у́ста безбожних вибри́зкують зло. |
29 Далекий Господь від безбожних, але́ справедливих молитву Він чує. |
30 Світло оче́й тішить серце, добра звістка підкрі́плює ко́сті. |
31 Ухо, що навча́ння життя вислухо́вує, буде перебува́ти між мудрими. |
32 Хто напу́чування не приймає, той не дбає про душу свою, а хто слухається осторо́ги, здобуде той розум. |
33 Страх Господній — навча́ння премудрости, а перед славою — скромність іде́. |
Die Sprüche Salomos (Sprichwörter)Kapitel 15 |
ПриповiстiРозділ 15 |
1 Eine linde |
1 |
2 Der Weisen |
2 Язик мудрих — то добре знання́, а уста́ нерозумних глупо́ту висло́влюють. |
3 Die Augen |
3 Очі Господні на кожному місці, — позира́ють на злих та на добрих. |
4 Eine heilsame |
4 Язик ла́гідний — то дерево життя, а лука́вство його — залама́ння на дусі. |
5 Der Narr |
5 Зневажає безумний напучення ба́тькове, а хто береже осторо́гу, стає розумніший. |
6 In des Gerechten |
6 Дім праведного — скарб великий, а в пло́ді безбожного — бе́злад. |
7 Der Weisen |
7 Уста мудрих знання́ розсівають, а серце безглу́здих не так. |
8 Der GOttlosen |
8 Жертва безбожних — оги́да для Господа, а молитва невинних — Його уподо́ба. |
9 Des GOttlosen |
9 Господе́ві огида — дорога безбожного, а того, хто женеться за праведністю, Він кохає. |
10 Das ist |
10 Люта кара на то́го, хто путь оставляє, а хто осторо́гу нена́видить, той умирає. |
11 Hölle |
11 Шео́л й Аваддо́н перед Господом, — тим більше серця́ синів лю́дських! |
12 Der Spötter |
12 Насмі́шник не любить карта́ння собі, — він до мудрих не пі́де. |
13 Ein fröhlich |
13 Ра́дісне серце лице весели́ть, а при сму́тку серде́чному дух приголо́мшений. |
14 Ein kluges |
14 Серце розумне шукає знання́, а уста безумних глупо́ту пасу́ть. |
15 Ein Betrübter |
15 Нужде́нному всі́ дні лихі, кому ж добре на серці, у того гости́на постійно. |
16 Es ist besser |
16 Ліпше мале у Господньому стра́ху, ані ж скарб великий, та триво́га при то́му. |
17 Es ist besser |
17 Ліпша пожи́ва яри́нна, і при тому любов, аніж тучний віл, та нена́висть при то́му. |
18 Ein zorniger |
18 Гнівли́ва люди́на роздра́жнює сварку, терпели́ва ж у гніві вспоко́ює за́колот. |
19 Der Weg |
19 Дорога лінивого — то тернови́ння, а путь щирих — дорога гладка́. |
20 Ein weiser |
20 Мудрий син тішить ба́тька свого́, а люди́на безумна пого́рджує матір'ю своєю́. |
21 Dem Toren |
21 Глупо́та — то радість для нерозумного, а люди́на розумна дорогою про́стою ходить. |
22 Die Anschläge |
22 Ламаються за́думи з бра́ку пора́ди, при числе́нності ж ра́дників спо́вняться. |
23 Es |
23 Радість люди́ні — у відповіді його уст, а слово на ча́сі своєму — яке воно добре! |
24 Der Weg |
24 Путь життя для премудрого — уго́ру, щоб відда́люватись від шео́лу внизу́. |
25 Der HErr |
25 Дім пишних руйнує Госпо́дь, але ста́вить межу́ для вдови. |
26 Die Anschläge |
26 Думки злого — оги́да для Господа, але чисті для Нього приє́мні слова́. |
27 Der Geizige |
27 Заже́рливий робить нещасним свій дім, хто ж дарунки нена́видить, той буде жити. |
28 Das Herz |
28 Серце праведного розмірко́вує про відповідь, а у́ста безбожних вибри́зкують зло. |
29 Der HErr |
29 Далекий Господь від безбожних, але́ справедливих молитву Він чує. |
30 Freundlicher |
30 Світло оче́й тішить серце, добра звістка підкрі́плює ко́сті. |
31 Das Ohr |
31 Ухо, що навча́ння життя вислухо́вує, буде перебува́ти між мудрими. |
32 Wer |
32 Хто напу́чування не приймає, той не дбає про душу свою, а хто слухається осторо́ги, здобуде той розум. |
33 Die Furcht |
33 Страх Господній — навча́ння премудрости, а перед славою — скромність іде́. |