CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Gen. 50
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Das erste Buch Mose (Genesis)

Kapitel 50

1 Da fiel5307 Joseph3130 auf6440 seines Vaters1 Angesicht und weinete über ihm und küssete ihn.

2 Und Joseph3130 befahl6680 seinen Knechten5650, den Ärzten7495, daß sie seinen Vater1 salbeten. Und die Ärzte7495 salbeten Israel3478,

3 bis daß vierzig705 Tage3117 um waren4390; denn so lange währen die Salbetage2590. Und4390 die Ägypter4714 beweineten ihn siebenzig Tage3117.

4 Da3117 nun die Leidetage aus waren5674, redete1696 Joseph3130 mit241 Pharaos6547 Gesinde1004 und sprach559: Habe4672 ich559 Gnade2580 vor5869 euch funden, so redet1696 mit Pharao6547 und sprechet:

5 Mein Vater1 hat einen Eid7650 von mir genommen und gesagt559: Siehe2009, ich sterbe4191; begrabe6912 mich in meinem Grabe6913, das776 ich mir im Lande Kanaan3667 gegraben habe3738. So will7725 ich nun hinaufziehen5927 und meinen Vater1 begraben6912 und wiederkommen.

6 Pharao6547 sprach559: Zeuch hinauf5927 und begrabe6912 deinen Vater1, wie du ihm geschworen7650 hast.

7 Also zog5927 Joseph3130 hinauf5927, seinen Vater1 zu begraben6912. Und es zogen mit ihm alle Knechte5650 Pharaos6547, die Ältesten2205 seines Hauses1004 und alle Ältesten2205 des Landes776 Ägypten4714,

8 dazu das776 ganze Gesinde1004 Josephs3130 und seine Brüder251 und das Gesinde1004 seines Vaters1. Alleine ihre Kinder2945, Schafe6629 und Ochsen1241 ließen sie5800 im Lande Gosen1657.

9 Und zogen auch mit ihm hinauf5927 Wagen7393 und Reisige6571, und waren ein fast großes3515 Heer4264.

10 Da sie5594 nun6213 an die Tenne329 Atad1637 kamen935, die jenseit5676 des Jordans3383 liegt, da hielten sie eine sehr3966 große1419 und bittere3515 Klage60; und er trug über seinen Vater1 Leid4553 sieben7651 Tage3117.

11 Und da die Leute3427 im Lande776, die Kanaaniter3669, die Klage60 bei der Tenne329 Atad1637 sahen7200, sprachen sie7121: Die Ägypter4714 halten da große3515 Klage60. Daher heißt8034 man559 den Ort der Ägypter Klage67, welcher liegt jenseit5676 des Jordans3383.

12 Und seine Kinder1121 taten, wie er ihnen befohlen6680 hatte6213,

13 und1121 führeten ihn ins Land776 Kanaan3667 und begruben6912 ihn in6440 der zwiefachen4375 Höhle4631 des Ackers7704, die Abraham85 erkauft hatte5375 mit dem Acker7704 zum Erbbegräbnis272 von Ephron6085, dem Hethiter2850, gegen Mamre4471.

14 Als sie1 ihn nun begraben6912 hatten, zog5927 Joseph3130 wieder7725 nach310 Ägypten4714 mit seinen Brüdern251 und mit allen, die mit ihm hinaufgezogen waren, seinen Vater1 zu begraben6912.

15 Die Brüder251 Josephs3130 aber fürchteten sich7725, da ihr Vater1 gestorben4191 war, und sprachen559: Joseph3130 möchte3863 uns gram sein7852 und vergelten7725 alle Bosheit7451, die wir an7200 ihm getan haben1580.

16 Darum ließen sie6680 ihm sagen559: Dein Vater1 befahl6680 vor6440 seinem Tode4194 und3130 sprach559:

17 Also sollt ihr Joseph3130 sagen559: Lieber, vergib5375 deinen Brüdern251 die Missetat6588 und5650 ihre Sünde2403, daß sie1058 so übel7451 an dir getan haben1580. Lieber, so vergib5375 nun die Missetat6588 uns, den Dienern des Gottes430 deines Vaters1! Aber Joseph3130 weinete, da sie solches mit ihm redeten1696.

18 Und seine Brüder251 gingen3212 hin und fielen vor6440 ihm nieder5307 und sprachen559: Siehe, wir sind deine Knechte5650.

19 Joseph3130 sprach559 zu ihnen: Fürchtet euch3372 nicht, denn ich bin unter GOtt430.

20 Ihr gedachtet es böse7451 mit mir zu2421 machen6213; aber GOtt430 gedachte2803 es gut2896 zu machen, daß4616 er2803 täte, wie es jetzt am Tage3117 ist, zu erhalten2421 viel7227 Volks5971.

21 So fürchtet euch3372 nun nicht; ich will euch versorgen3557 und eure Kinder2945. Und er tröstete5162 sie und redete1696 freundlich3820 mit ihnen.

22 Also wohnete Joseph3130 in Ägypten4714 mit seines Vaters1 Hause1004 und3130 lebte2421 hundertundzehn3967 Jahre8141.

23 Und3130 sah7200 Ephraims669 Kinder1121 bis ins dritte8029 Glied. Desselbigengleichen die Kinder1121 Machirs4353, Manasses4519 Sohnes, zeugeten auch Kinder1121 auf Josephs3130 Schoß1290.

24 Und Joseph3130 sprach559 zu seinen Brüdern251: Ich sterbe4191, und GOtt430 wird6485 euch heimsuchen6485 und aus diesem Lande führen5927 in das776 Land776, das er Abraham85, Isaak3327 und Jakob3290 geschworen7650 hat.

25 Darum nahm er3130 einen6106 Eid7650 von den Kindern1121 Israels3478 und sprach559: Wenn euch GOtt430 heimsuchen6485 wird6485, so führet5927 meine Gebeine von dannen2088.

26 Also starb4191 Joseph3130, da er war hundertundzehn3967 Jahre8141 alt1121. Und sie salbeten ihn und legten3455 ihn in eine Lade727 in Ägypten4714.

Буття

Розділ 50

1 І впав Йосип на лице батька свого, та й плакав над ним, і цілував його.

2 І звелів Йо́сип рабам своїм лікарям забальзамува́ти батька його. І забальзамува́ли ці лікарі Ізраїля.

3 І спо́внилося йому сорок день, бо так сповняються дні бальзамува́ння. І оплакував його Єгипет сімдеся́т день.

4 А як минули дні опла́кування його, то сказав Йосип до дому фараонового, говорячи: „Коли знайшов я ласку в очах ваших, то говоріть до ушей фараонових так:

5 „Батько мій заприсяг був мене, говорячи: „Ось я вмираю. У гробі моїм, що я собі викопав у Країні ханаанській, — там поховаєш мене“. А тепер нехай я піду́, і похова́ю батька свого, та й верну́ся“.

6 І сказав фараон: „Піди, і поховай свого батька, як заприсяг він тебе“.

7 І пішов Йо́сип поховати ба́тька свого, а з ним пішли всі раби фараонові, старші дому його, і всі старші́ єгипетського кра́ю,

8 і ввесь дім Йо́сипів, і браття його, і дім батька його. Тільки дітей своїх та дрібну й велику худобу свою вони позоста́вили в кра́їні Ґошен.

9 І вирушили з ним також колесни́ці та комо́нники. І був табір їх дуже великий.

10 І прийшли вони до Ґорен-Атаду, що по другім боці Йорда́ну, і плакали там великим та дуже ревним плаче́м... І він учинив ба́тькові своєму семиденну жало́бу.

11 І побачили мешканці того Краю, ханаанеяни, жало́бу в Ґорен-Атаді, та й сказали: „То сильна жало́ба для Єгипту!“ Тому то кликнули ім'я́ його Авел-Міцраїм, що на тім боці Йордану.

12 І вчинили йому сини його так, як він їм заповів був.

13 І поне́сли його сини його до ханаанського Кра́ю, та й поховали його в печері поля Махпели, яке поле купив був Авраа́м на володіння для гробу від хіттеянина Ефрона, навпроти Мамре́.

14 А Йосип, як поховав він батька свого, вернувся до Єгипту, він і брати його, та всі, хто ходив з ним ховати батька його.

15 І побачили Йо́сипові брати, що вмер їхній батько, та й сказали: „А що́ як знена́видить нас Йосип, і справді верне нам усе зло, що ми йому були́ заподіяли?“

16 І переказали вони Йосипові, говорячи: „Батько твій заповів був перед своєю смертю, кажучи:

17 Отак скажіть Йосипові: Прошу́, вибач гріх братів твоїх та їхню провину, бо вони тобі зло були́ заподіяли! А тепер вибач гріх рабам Бога батька твого!“ І заплакав Йо́сип, як вони говорили до нього...

18 І пішли також бра́ття його, і впали перед лицем його, та й сказали: „Ось ми тобі за рабів!“

19 А Йо́сип промовив до них: „Не бійтеся, бо хіба ж я замість Бога?

20 Ви заду́мували були́ на мене зло, та Бог заду́мав те на добре, щоб зробити, як вийшло сьогодні, — щоб заховати при житті великий наро́д!

21 А тепер не лякайтеся, — я бу́ду утримувати вас та дітей ваших!“ І він потішав їх, і промовляв до їхнього серця.

22 І осівся Йо́сип в Єгипті, він та дім батька його. І жив Йосип сто і десять літ.

23 І побачив Йо́сип в Єфрема дітей третього покоління. Також сини Махіра, сина Манасіїного, були народилися на Йосипові коліна.

24 І сказав Йо́сип до братів своїх: „Я вмираю, а Бог конче згадає вас, і виведе вас із цієї землі до Кра́ю, якого присягнув був Авраамові, Ісакові та Якову“.

25 І Йо́сип заприсяг Ізра́їлевих синів, гово́рячи: „Конче згадає Бог вас, а ви ви́несете звідси кості мої!“

26 І впоко́ївся Йо́сип у віці ста й десяти літ. І забальзамува́ли його, і він був покладений у труну в Єгипті.

Das erste Buch Mose (Genesis)

Kapitel 50

Буття

Розділ 50

1 Da fiel5307 Joseph3130 auf6440 seines Vaters1 Angesicht und weinete über ihm und küssete ihn.

1 І впав Йосип на лице батька свого, та й плакав над ним, і цілував його.

2 Und Joseph3130 befahl6680 seinen Knechten5650, den Ärzten7495, daß sie seinen Vater1 salbeten. Und die Ärzte7495 salbeten Israel3478,

2 І звелів Йо́сип рабам своїм лікарям забальзамува́ти батька його. І забальзамува́ли ці лікарі Ізраїля.

3 bis daß vierzig705 Tage3117 um waren4390; denn so lange währen die Salbetage2590. Und4390 die Ägypter4714 beweineten ihn siebenzig Tage3117.

3 І спо́внилося йому сорок день, бо так сповняються дні бальзамува́ння. І оплакував його Єгипет сімдеся́т день.

4 Da3117 nun die Leidetage aus waren5674, redete1696 Joseph3130 mit241 Pharaos6547 Gesinde1004 und sprach559: Habe4672 ich559 Gnade2580 vor5869 euch funden, so redet1696 mit Pharao6547 und sprechet:

4 А як минули дні опла́кування його, то сказав Йосип до дому фараонового, говорячи: „Коли знайшов я ласку в очах ваших, то говоріть до ушей фараонових так:

5 Mein Vater1 hat einen Eid7650 von mir genommen und gesagt559: Siehe2009, ich sterbe4191; begrabe6912 mich in meinem Grabe6913, das776 ich mir im Lande Kanaan3667 gegraben habe3738. So will7725 ich nun hinaufziehen5927 und meinen Vater1 begraben6912 und wiederkommen.

5 „Батько мій заприсяг був мене, говорячи: „Ось я вмираю. У гробі моїм, що я собі викопав у Країні ханаанській, — там поховаєш мене“. А тепер нехай я піду́, і похова́ю батька свого, та й верну́ся“.

6 Pharao6547 sprach559: Zeuch hinauf5927 und begrabe6912 deinen Vater1, wie du ihm geschworen7650 hast.

6 І сказав фараон: „Піди, і поховай свого батька, як заприсяг він тебе“.

7 Also zog5927 Joseph3130 hinauf5927, seinen Vater1 zu begraben6912. Und es zogen mit ihm alle Knechte5650 Pharaos6547, die Ältesten2205 seines Hauses1004 und alle Ältesten2205 des Landes776 Ägypten4714,

7 І пішов Йо́сип поховати ба́тька свого, а з ним пішли всі раби фараонові, старші дому його, і всі старші́ єгипетського кра́ю,

8 dazu das776 ganze Gesinde1004 Josephs3130 und seine Brüder251 und das Gesinde1004 seines Vaters1. Alleine ihre Kinder2945, Schafe6629 und Ochsen1241 ließen sie5800 im Lande Gosen1657.

8 і ввесь дім Йо́сипів, і браття його, і дім батька його. Тільки дітей своїх та дрібну й велику худобу свою вони позоста́вили в кра́їні Ґошен.

9 Und zogen auch mit ihm hinauf5927 Wagen7393 und Reisige6571, und waren ein fast großes3515 Heer4264.

9 І вирушили з ним також колесни́ці та комо́нники. І був табір їх дуже великий.

10 Da sie5594 nun6213 an die Tenne329 Atad1637 kamen935, die jenseit5676 des Jordans3383 liegt, da hielten sie eine sehr3966 große1419 und bittere3515 Klage60; und er trug über seinen Vater1 Leid4553 sieben7651 Tage3117.

10 І прийшли вони до Ґорен-Атаду, що по другім боці Йорда́ну, і плакали там великим та дуже ревним плаче́м... І він учинив ба́тькові своєму семиденну жало́бу.

11 Und da die Leute3427 im Lande776, die Kanaaniter3669, die Klage60 bei der Tenne329 Atad1637 sahen7200, sprachen sie7121: Die Ägypter4714 halten da große3515 Klage60. Daher heißt8034 man559 den Ort der Ägypter Klage67, welcher liegt jenseit5676 des Jordans3383.

11 І побачили мешканці того Краю, ханаанеяни, жало́бу в Ґорен-Атаді, та й сказали: „То сильна жало́ба для Єгипту!“ Тому то кликнули ім'я́ його Авел-Міцраїм, що на тім боці Йордану.

12 Und seine Kinder1121 taten, wie er ihnen befohlen6680 hatte6213,

12 І вчинили йому сини його так, як він їм заповів був.

13 und1121 führeten ihn ins Land776 Kanaan3667 und begruben6912 ihn in6440 der zwiefachen4375 Höhle4631 des Ackers7704, die Abraham85 erkauft hatte5375 mit dem Acker7704 zum Erbbegräbnis272 von Ephron6085, dem Hethiter2850, gegen Mamre4471.

13 І поне́сли його сини його до ханаанського Кра́ю, та й поховали його в печері поля Махпели, яке поле купив був Авраа́м на володіння для гробу від хіттеянина Ефрона, навпроти Мамре́.

14 Als sie1 ihn nun begraben6912 hatten, zog5927 Joseph3130 wieder7725 nach310 Ägypten4714 mit seinen Brüdern251 und mit allen, die mit ihm hinaufgezogen waren, seinen Vater1 zu begraben6912.

14 А Йосип, як поховав він батька свого, вернувся до Єгипту, він і брати його, та всі, хто ходив з ним ховати батька його.

15 Die Brüder251 Josephs3130 aber fürchteten sich7725, da ihr Vater1 gestorben4191 war, und sprachen559: Joseph3130 möchte3863 uns gram sein7852 und vergelten7725 alle Bosheit7451, die wir an7200 ihm getan haben1580.

15 І побачили Йо́сипові брати, що вмер їхній батько, та й сказали: „А що́ як знена́видить нас Йосип, і справді верне нам усе зло, що ми йому були́ заподіяли?“

16 Darum ließen sie6680 ihm sagen559: Dein Vater1 befahl6680 vor6440 seinem Tode4194 und3130 sprach559:

16 І переказали вони Йосипові, говорячи: „Батько твій заповів був перед своєю смертю, кажучи:

17 Also sollt ihr Joseph3130 sagen559: Lieber, vergib5375 deinen Brüdern251 die Missetat6588 und5650 ihre Sünde2403, daß sie1058 so übel7451 an dir getan haben1580. Lieber, so vergib5375 nun die Missetat6588 uns, den Dienern des Gottes430 deines Vaters1! Aber Joseph3130 weinete, da sie solches mit ihm redeten1696.

17 Отак скажіть Йосипові: Прошу́, вибач гріх братів твоїх та їхню провину, бо вони тобі зло були́ заподіяли! А тепер вибач гріх рабам Бога батька твого!“ І заплакав Йо́сип, як вони говорили до нього...

18 Und seine Brüder251 gingen3212 hin und fielen vor6440 ihm nieder5307 und sprachen559: Siehe, wir sind deine Knechte5650.

18 І пішли також бра́ття його, і впали перед лицем його, та й сказали: „Ось ми тобі за рабів!“

19 Joseph3130 sprach559 zu ihnen: Fürchtet euch3372 nicht, denn ich bin unter GOtt430.

19 А Йо́сип промовив до них: „Не бійтеся, бо хіба ж я замість Бога?

20 Ihr gedachtet es böse7451 mit mir zu2421 machen6213; aber GOtt430 gedachte2803 es gut2896 zu machen, daß4616 er2803 täte, wie es jetzt am Tage3117 ist, zu erhalten2421 viel7227 Volks5971.

20 Ви заду́мували були́ на мене зло, та Бог заду́мав те на добре, щоб зробити, як вийшло сьогодні, — щоб заховати при житті великий наро́д!

21 So fürchtet euch3372 nun nicht; ich will euch versorgen3557 und eure Kinder2945. Und er tröstete5162 sie und redete1696 freundlich3820 mit ihnen.

21 А тепер не лякайтеся, — я бу́ду утримувати вас та дітей ваших!“ І він потішав їх, і промовляв до їхнього серця.

22 Also wohnete Joseph3130 in Ägypten4714 mit seines Vaters1 Hause1004 und3130 lebte2421 hundertundzehn3967 Jahre8141.

22 І осівся Йо́сип в Єгипті, він та дім батька його. І жив Йосип сто і десять літ.

23 Und3130 sah7200 Ephraims669 Kinder1121 bis ins dritte8029 Glied. Desselbigengleichen die Kinder1121 Machirs4353, Manasses4519 Sohnes, zeugeten auch Kinder1121 auf Josephs3130 Schoß1290.

23 І побачив Йо́сип в Єфрема дітей третього покоління. Також сини Махіра, сина Манасіїного, були народилися на Йосипові коліна.

24 Und Joseph3130 sprach559 zu seinen Brüdern251: Ich sterbe4191, und GOtt430 wird6485 euch heimsuchen6485 und aus diesem Lande führen5927 in das776 Land776, das er Abraham85, Isaak3327 und Jakob3290 geschworen7650 hat.

24 І сказав Йо́сип до братів своїх: „Я вмираю, а Бог конче згадає вас, і виведе вас із цієї землі до Кра́ю, якого присягнув був Авраамові, Ісакові та Якову“.

25 Darum nahm er3130 einen6106 Eid7650 von den Kindern1121 Israels3478 und sprach559: Wenn euch GOtt430 heimsuchen6485 wird6485, so führet5927 meine Gebeine von dannen2088.

25 І Йо́сип заприсяг Ізра́їлевих синів, гово́рячи: „Конче згадає Бог вас, а ви ви́несете звідси кості мої!“

26 Also starb4191 Joseph3130, da er war hundertundzehn3967 Jahre8141 alt1121. Und sie salbeten ihn und legten3455 ihn in eine Lade727 in Ägypten4714.

26 І впоко́ївся Йо́сип у віці ста й десяти літ. І забальзамува́ли його, і він був покладений у труну в Єгипті.

1.0x