CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Gen. 24
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Das erste Buch Mose (Genesis)

Kapitel 24

1 Abraham85 war935 alt2204 und3117 wohl betaget, und85 der HErr3068 hatte ihn gesegnet1288 allenthalben.

2 Und85 sprach559 zu seinem ältesten2205 Knecht5650 seines Hauses1004, der allen seinen Gütern vorstund: Lege7760 deine Hand3027 unter meine Hüfte3409

3 und430 schwöre7650 mir bei dem HErrn3068, dem GOtt430 des Himmels8064 und der Erde776, daß du meinem Sohn1121 kein Weib802 nehmest3947 von den Töchtern1323 der Kanaaniter3669, unter7130 welchen ich wohne3427;

4 sondern daß du ziehest in mein Vaterland776 und zu meiner Freundschaft4138 und nehmest3947 meinem Sohn1121 Isaak3327 ein Weib802.

5 Der Knecht5650 sprach559: Wie, wenn das Weib802 mir310 nicht wollte14 folgen3212 in dies Land776? Soll ich dann deinen Sohn1121 wiederbringen7725 in jenes Land776, daraus du7725 gezogen bist3318?

6 Abraham85 sprach559 zu ihm: Da7725 hüte dich8104 vor, daß du meinen Sohn1121 nicht6435 wieder7725 dahin bringest.

7 Der HErr3068, der GOtt430 des Himmels8064, der mich6440 von meines Vaters1 Hause1004 genommen hat1696 und von meiner Heimat776, der mir geredet und mir auch geschworen7650 hat3947 und gesagt559: Dies Land776 will ich deinem Samen2233 geben5414, der wird seinen Engel4397 vor dir her senden7971, daß du meinem Sohn1121 daselbst ein Weib802 nehmest3947.

8 So aber das Weib802 dir310 nicht folgen3212 will14, so bist5352 du dieses Eides7621 quitt. Alleine bringe7725 meinen Sohn1121 nicht wieder7725 dorthin.

9 Da legte7760 der Knecht5650 seine Hand3027 unter die Hüfte3409 Abrahams, seines Herrn113, und85 schwur7650 ihm solches2088.

10 Also nahm3947 der Knecht5650 zehn6235 Kamele1581 von den Kamelen1581 seines Herrn113 und5152 zog3212 hin und hatte mit sich3027 allerlei Güter2898 seines Herrn113; und machte sich auf6965 und zog3212 gen Mesopotamien763 zu der Stadt5892 Nahors.

11 Da6256 ließ er die Kamele1581 sich lagern1288 außen vor2351 der Stadt5892 bei413 einem Wasserbrunnen875, des Abends6153 um die Zeit6256, wenn die Weiber pflegten herauszugehen3318 und Wasser4325 zu schöpfen7579,

12 und6213 sprach559: HErr3068, du GOtt430 meines Herrn113 Abraham85, begegne7136 mir6440 heute3117 und tu Barmherzigkeit2617 an5973 meinem Herrn113 Abraham85.

13 Siehe, ich stehe5324 hie bei dem Wasserbrunnen5869, und der Leute582 Töchter1323 in dieser Stadt5892 werden herauskommen3318, Wasser4325 zu schöpfen7579.

14 Wenn nun eine Dirne5291 kommt, zu der ich spreche: Neige5186 deinen Krug3537 und5650 laß mich trinken8354, und sie559 sprechen wird3045: Trinke, ich will deine Kamele1581 auch tränken8248, daß sie559 die sei, die du8354 deinem Diener Isaak3327 bescheret habest, und ich daran erkenne, daß du8248 Barmherzigkeit2617 an meinem Herrn113 getan6213 hast3198.

15 Und5152 ehe er85 ausgeredet hatte1696, siehe, da834 kam heraus3318 Rebekka7259, Bethuels1328 Tochter, der ein Sohn1121 der Milka4435 war3205, welche Nahors, Abrahams Bruders251, Weib802 war, und trug einen Krug3537 auf3615 ihrer Achsel7926.

16 Und4390 sie war eine sehr3966 schöne2896 Dirne5291 von Angesicht4758, noch eine Jungfrau1330, und kein Mann376 hatte sie erkannt3045. Die stieg hinab3381 zum Brunnen5869 und füllete den Krug3537 und stieg herauf5927.

17 Da lief7323 ihr der Knecht5650 entgegen7125 und sprach559: Laß mich ein wenig4592 Wassers4325 aus deinem Kruge3537 trinken1572.

18 Und sie sprach559: Trinke, mein Herr113! Und eilend4116 ließ3381 sie den Krug3537 hernieder auf ihre Hand3027 und gab ihm zu trinken8354.

19 Und da sie ihm zu trinken8248 gegeben hatte3615, sprach559 sie: Ich will deinen Kamelen1581 auch schöpfen7579, bis sie alle getrunken8354.

20 Und eilete und goß6168 den Krug3537 aus in die Tränke8268 und lief7323 aber zum Brunnen875 zu schöpfen7579 und schöpfete allen seinen Kamelen1581.

21 Der Mann376 aber wunderte sich7583 ihrer und schwieg2790 stille, bis er erkennete3045, ob der HErr3068 zu seiner Reise1870 Gnade6743 gegeben hätte6743, oder518 nicht.

22 Da nun die Kamele1581 alle getrunken8354 hatten3615, nahm3947 er376 eine güldene Spange, eines halben Sekels schwer4948, und zween Armringe6781 an ihre Hände3027, zehn6235 Sekel Goldes2091 schwer4948,

23 und sprach559: Meine Tochter1323, wem gehörest du859 an? Das sage mir5046 doch. Haben3426 wir auch Raum4725 in deines Vaters1 Hause1004 zu herbergen?

24 Sie sprach559 zu ihm: Ich bin Bethuels1328 Tochter1323, des Sohnes1121 Milkas4435, den sie dem Nahor5152 geboren3205 hat.

25 Und1571 sagte559 weiter zu ihm: Es ist4725 auch1571 viel Stroh8401 und Futter4554 bei uns und Raums genug7227 zu herbergen.

26 Da neigete sich6915 der Mann376 und betete7812 den HErrn3068 an

27 und sprach559: Gelobet sei1288 der HErr3068, der GOtt430 meines Herrn Abraham85, der seine Barmherzigkeit2617 und seine Wahrheit571 nicht verlassen5800 hat5148 an5973 meinem Herrn; denn der HErr hat mich den Weg1870 geführet zu meines Herrn Bruders251 Hause1004.

28 Und die Dirne5291 lief7323 und sagte5046 solches alles1697 an in ihrer Mutter517 Hause1004.

29 Und Rebekka7259 hatte einen Bruder251, der hieß8034 Laban3837; und Laban3837 lief7323 zu dem Manne376 draußen2351 bei dem Brunnen5869.

30 Und5975 als er sah7200 die Spangen und Armringe6781 an seiner Schwester269 Händen3027 und hörete die Worte1697 Rebekkas7259, seiner Schwester269, daß sie sprach1696: Also3541 hat8085 mir der Mann376 gesagt559, kam935 er zu5921 dem Manne376, und siehe, er stund bei den Kamelen1581 am Brunnen5869.

31 Und er sprach559: Komm herein935, du Gesegneter1288 des HErrn3068! Warum stehest du draußen2351? Ich habe5975 das Haus1004 geräumet und für die Kamele1581 auch Raum4725 gemacht.

32 Also führete er den Mann376 ins Haus1004 und7272 zäumete die Kamele1581 ab und gab5414 ihnen Stroh8401 und Futter4554 und Wasser4325, zu waschen7364 seine Füße7272 und der Männer582, die mit ihm6605 waren935,

33 und setzte7760 ihm Essen398 vor6440. Er sprach559 aber: Ich will nicht essen398, bis daß ich zuvor meine Sache1697 geworben habe1696. Sie antworteten: Sage559 her!

34 Er85 sprach559: Ich bin Abrahams Knecht5650.

35 Und der HErr3068 hat meinen Herrn113 reichlich3966 gesegnet1288, und ist1431 groß worden; und hat ihm Schafe6629 und Ochsen1241, Silber3701 und Gold2091, Knechte5650 und Mägde8198, Kamele1581 und Esel2543 gegeben5414.

36 Dazu hat Sara8283, meines Herrn113 Weib802, einen Sohn1121 geboren3205 meinem Herrn113 in310 seinem Alter2209; dem hat er alles gegeben5414, was er hat.

37 Und mein Herr113 hat einen Eid7650 von mir genommen und gesagt559: Du sollst meinem Sohn1121 kein Weib802 nehmen3947 von den Töchtern1323 der Kanaaniter3669, in deren Lande776 ich wohne3427,

38 sondern518 zeuch hin3212 zu meines Vaters1 Hause1004 und zu meinem Geschlecht4940; daselbst nimm3947 meinem Sohn1121 ein Weib802.

39 Ich sprach559 aber zu meinem Herrn113: Wie, wenn mir310 das Weib802 nicht folgen3212 will?

40 Da sprach559 er zu mir6440: Der HErr3068, vor dem ich wandle1980, wird seinen Engel4397 mit dir senden7971 und Gnade6743 zu deiner Reise1870 geben, daß du meinem Sohn1121 ein Weib802 nehmest3947 von meiner Freundschaft4940 und meines Vaters1 Hause1004.

41 Alsdann sollst du meines Eides423 quitt sein5355, wenn du zu meiner Freundschaft4940 kommst935; geben5414 sie dir nicht, so bist5352 du meines Eides423 quitt.

42 Also kam935 ich heute3117 zum Brunnen5869 und sprach559: HErr3068, GOtt430 meines Herrn113 Abraham85, hast3426 du Gnade6743 zu meiner Reise1870 gegeben, daher ich gereiset bin1980,

43 siehe, so4325 stehe5324 ich hie bei dem Wasserbrunnen5869. Wenn nun eine Jungfrau5959 herauskommt zu schöpfen7579, und ich zu ihr spreche559: Gib mir8248 ein wenig4592 Wasser4325 zu trinken8248 aus3318 deinem Krug3537,

44 und1121 sie wird sagen559: Trinke du8354, ich will deinen Kamelen1581 auch schöpfen7579, daß die sei das Weib802, das der HErr3068 meines Herrn113 Sohne bescheret hat3198.

45 Ehe ich nun solche Worte ausgeredet hatte1696 in meinem Herzen3820, siehe, da kommt Rebekka7259 heraus3318 mit einem Krug3537 auf3615 ihrer Achsel7926 und gehet hinab3381 zum Brunnen5869 und schöpfet. Da sprach559 ich zu ihr: Gib mir zu trinken8248.

46 Und sie nahm3381 eilend4116 den Krug3537 von ihrer Achsel und sprach559: Trinke8354, und deine Kamele1581 will ich auch tränken8248. Also trank8354 ich, und sie tränkte8248 die Kamele1581 auch.

47 Und5152 ich fragte7592 sie559 und sprach559: Wes Tochter1323 bist du? Sie antwortete: Ich bin Bethuels1328 Tochter1323, des Sohnes1121 Nahors, den ihm Milka4435 geboren3205 hat7760. Da hängete ich eine Spange an ihre Stirn639 und Armringe6781 an ihre Hände3027;

48 und neigete mich6915 und betete7812 den HErrn3068 an und lobte1288 den HErrn3068, den GOtt430 meines Herrn113 Abraham85, der mich den rechten571 Weg1870 geführet hat5148, daß ich seinem Sohn1121 meines Herrn113 Bruders251 Tochter1323 nehme3947.

49 Seid3426 ihr nun6213 die, so an meinem Herrn113 Freundschaft2617 und Treue beweisen wollt, so saget mir‘s5046; wo nicht, so saget mir‘s5046 aber, daß ich mich wende6437 zur Rechten571 oder176 zur Linken8040.

50 Da antwortete6030 Laban3837 und Bethuel1328 und sprachen559: Das1697 kommt3318 vom HErrn3068; darum können3201 wir nichts wider dich reden1696, weder Böses7451 noch176 Gutes2896.

51 Da ist3947 Rebekka7259 vor6440 dir; nimm sie und zeuch hin3212, daß sie deines Herrn3068 Sohnes1121 Weib802 sei, wie der HErr113 geredet hat1696.

52 Da diese Worte1697 hörete Abrahams Knecht5650, bückte er85 sich7812 dem HErrn3068 zu8085 der Erde776.

53 Und5650 zog hervor3318 silberne3701 und güldene Kleinode3627 und Kleider899 und gab5414 sie Rebekka7259; aber ihrem Bruder251 und der Mutter517 gab5414 er Würze4030.

54 Da aß398 und trank8354 er samt den Männern582, die mit ihm waren, und blieb über Nacht3885 allda. Des Morgens1242 aber stund er auf6965 und sprach559: Lasset mich ziehen7971 zu meinem Herrn113.

55 Aber ihr3427 Bruder251 und310 Mutter517 sprachen559: Laß doch die Dirne5291 einen Tag3117 oder176 zehn6218 bei uns bleiben, danach sollst du ziehen3212.

56 Da sprach559 er zu ihnen: Haltet mich7971 nicht309 auf, denn der HErr3068 hat Gnade6743 zu meiner Reise1870 gegeben. Lasset mich, daß ich zu meinem Herrn113 ziehe3212.

57 Da sprachen559 sie7121: Lasset uns die Dirne5291 rufen und fragen7592, was sie dazu sagt6310.

58 Und riefen7121 der Rebekka7259 und sprachen559 zu ihr: Willst du mit diesem Manne376 ziehen3212? Sie559 antwortete: Ja, ich will mit ihm.

59 Also ließen sie Rebekka7259, ihre Schwester269, ziehen7971 mit ihrer Amme3243, samt Abrahams Knecht5650 und85 seinen Leuten582.

60 Und sie segneten1288 Rebekka7259 und sprachen559 zu ihr: Du859 bist unsere Schwester269; wachse1961 in viel tausendmal tausend505, und dein Same2233 besitze3423 die Tore8179 seiner Feinde8130.

61 Also machte sich7392 Rebekka7259 auf6965 mit ihren Dirnen5291, und setzten sich auf die Kamele1581 und zogen dem Manne376 nach310. Und der Knecht5650 nahm3947 Rebekka7259 an und zog3212 hin3212.

62 Isaak3327 aber kam935 vom Brunnen des Lebendigen und935 Sehenden883 (denn er wohnete im Lande776 gegen Mittag5045)

63 und3327 war935 ausgegangen3318, zu beten7742 auf5375 dem Felde7704, um6437 den Abend6153, und hub seine Augen5869 auf und sah7200, daß Kamele1581 daherkamen.

64 Und5921 Rebekka7259 hub ihre Augen5869 auf5375 und sah7200 Isaak3327; da fiel5307 sie vom Kamel1581

65 und sprach559 zu dem Knecht5650: Wer4310 ist3680 der1976 Mann376, der uns entgegenkommt auf dem Felde7704? Der Knecht5650 sprach559: Das ist mein Herr113. Da nahm3947 sie den Mantel6809 und verhüllete sich1980.

66 Und der Knecht5650 erzählete Isaak3327 alle Sache1697, die er ausgerichtet hatte6213.

67 Da310 führete sie Isaak3327 in die Hütte168 seiner Mutter517 Sara8283 und nahm3947 die Rebekka7259, und sie ward sein935 Weib802, und gewann sie lieb157. Also ward Isaak3327 getröstet5162 über seiner Mutter517.

Буття

Розділ 24

1 А Авраам був старий, у літа ввійшов. І Господь Авраама поблагословив був усім.

2 І сказав Авраам до свого раба, найстаршого дому свого, що рядив над усім, що він мав: „Поклади свою руку під стегно́ моє,

3 і я заприсягну тебе Господом, Богом неба й Богом землі, що ти не ві́зьмеш жінки для сина мого з-посеред дочок ханаанеянина, серед якого я пробуваю.

4 Бо ти пі́деш до краю мого, і до місця мого наро́дження, і ві́зьмеш жінку для сина мого, для Ісака“.

5 І сказав раб до нього: „Може та жінка не схоче за мною піти до цієї землі, то чи справді поверну я твого сина до краю, звідки ти вийшов?“

6 І промовив до нього Авраам: „Стережися, — щоб ти не вернув мого сина туди!

7 Господь, що взяв мене з дому батька мого й з краю мого народження, і що промовляв був до мене, і що присягнув мені, кажучи: „Твої́м наща́дкам Я дам оцю землю“, Він пошле Свого Ангола перед обличчям твоїм, і ти візьмеш звідти жінку для сина мого!

8 А коли ота жінка не схоче піти за тобою, то ти бу́деш очищений з цієї прися́ги своєї. Тільки сина мого ти туди не вертай“.

9 І раб поклав свою руку під стегно́ Авраама, пана свого, і йому присягнув на цю спра́ву.

10 І взяв той раб десять верблюдів із верблюдів пана свого, та й пішов. І взяв різне добро свого пана в руку свою. І він устав, і пішов в Месопотамію до міста Нахора.

11 І поставив верблюди навколішки за містом при водній криниці надвечір, на час, як виходять жінки воду брати,

12 та й промовив: „Господи, Боже пана мого Авраама, — подай же сьогодні мені це, і милість вчини з паном моїм Авраамом!

13 Ось я стою над водним джерелом, а до́чки мешканців міста виходять воду брати.

14 І станеться, що дівчина, до якої скажу: Нахили но глека свого, я нап'юся, — а вона відповість: Пий, і так само верблюди твої я понапуваю, — її Ти призначив для раба Свого, для Ісака. І з цьо́го пізнаю, що Ти милість учинив з моїм паном“.

15 І сталося, поки він закінчив говорити, аж ось виходить Ревека, що була народжена Бетуїлові, синові Мілки, жінки Нахора, Авраамового брата. А її глек — на плечі в неї.

16 А дівчина та — вельми вродлива з обличчя; була дівиця, і чоловік не пізнав ще її. І зійшла вона до джерела, і напо́внила глека свого, та й вийшла.

17 І вибіг той раб назустріч їй, та й сказав: „Дай но напитись води з твого глека!“

18 А та відказала: „Напийся, мій пане!“ І вона поспішила, і зняла свого глека на руку свою, — і напоїла його.

19 А коли закінчи́ла поїти його, то сказала: „Також для верблюдів твоїх наберу́ я води, аж поки вони не нап'ються“.

20 І метнулась вона, і глека свого спорожнила до пійла. І ще до криниці побігла набрати, і набрала води всім верблюдам його.

21 А чоловік той дивувався їй та мовчав, щоб пізнати, чи Господь пощастив дорогу йому, чи ні?

22 І сталося, як перестали верблюди пити, то взяв той чоловік золоту сережку, — пів шекля вага їй, — і два на́ручні на руки її, — на десять шеклів золота вага їм, —

23 та й сказав: „Чия ти дочка? Скажи ж мені, чи в домі батька твойо́го є місце для нас ночувати?“

24 Вона відказала йому: „Я дочка Бетуїла, сина Мілки, що його породила вона для Нахора“.

25 І сказала до нього: „І соломи, і паші багато є в нас, також місце ночувати“.

26 І той чоловік нахилився, і вклонився Богові аж до землі,

27 та й сказав: „Благословенний Господь, Бог пана мого Авраама, що не опустив милости Своєї й вірности Своєї від пана мого! Я був у дорозі, Господь припровадив мене до дому братів мого пана“.

28 І побігла дівчина, і розповіла́ в домі своєї матері про цю пригоду.

29 А в Ревеки був брат, на ймення йому Лава́н. І побіг Лаван до того чоловіка надвір, до джерела.

30 І сталося, як він побачив сережку та на́ручні на руках сестри своєї, і коли почув слова Ревеки, сестри своєї, що говорила: „Отак говорив мені той чоловік“, то прибув він до того чоловіка, — а той ось стоїть при верблюдах біля джерела, —

31 і сказав: „Увійди, благословенний Господа! Чого стоятимеш надворі? А я опорожнив дім і місце для верблюдів“.

32 І ввійшов той чоловік до дому. А Лаван порозсідлував верблюди, і дав соломи й паші для верблюдів, і води, щоб умити ноги йому й ноги людям, що були з ним.

33 І поставлено перед ним, щоб він їв. А той відказав: „Не бу́ду їсти, аж поки не розкажу́ своєї справи“. А Лаван відказав: „Говори!“

34 І той став говорити: „Я раб Авраамів.

35 А Господь ще́дро поблагословив мого пана, і він став великий. І дав Він йому худобу дрібну та велику, і срібло, і золото, і рабів, і невільниць, і верблюди, й осли.

36 А Сарра, жінка пана мого, бувши старо́ю, уродила панові моєму сина. А він йому все дав, що мав.

37 І заприсяг мене пан мій, говорячи: „Не візьмеш жінки для сина мого з-посеред дочок ханаанеянина, що я пробува́ю в його краю.

38 Але підеш до дому батька мого, і до мого роду, і ві́зьмеш жінку для сина мого“.

39 І сказав я до пана свого: „Може та жінка не піде за мною?“

40 І сказав він до мене: „Господь, що ходив перед обличчям моїм, пошле Свого Ангола з тобою, і дорогу твою пощастить, і ти візьмеш жінку для сина мого з роду мого й з дому батька мого.

41 Тоді будеш очищений ти від закля́ття мого́, як при́йдеш до роду мого, а коли вони не дадуть тобі, то будеш ти чистий від закля́ття мого́.

42 І прибув я сьогодні до джерела, та й сказав: „Господи, Боже пана мого Авраама, коли б же Ти вчинив щасливою дорогу мою, що нею ходжу́ я!

43 Ось я стою над джерелом води, і станеться, що дівчина, яка вийде води брати, а я їй скажу́: Дай но мені напитися трохи води з свого глека,

44 вона ж відкаже мені: Пий і ти, і для верблюдів твоїх наберу́ я води, то вона та жінка, яку призна́чив Госпо́дь для сина пана мого.“

45 І поки скінчи́в я говорити в своїм серці, аж ось виходить Ревека, а її глек на плечі в неї. І зійшла вона до джерела, та й набрала води. І сказав я до неї: Напій же мене!

46 І метнулась вона, і свого глека з себе зняла та й сказала: Пий, а я понапуваю й верблюди твої. І я пив, а вона понапувала й ті верблюди.

47 А я запитався її та й сказав: Чия ти дочка? А вона відказала: Я дочка Бетуїла, сина Нахорового, якого породила йому Мілка. І сережку надів я до носа її, і наручні на руки її.

48 І я нахилився, і вклонився до землі Господе́ві, і поблагословив Господа, Бога пана мого Авраама, що Він провадив мене дорогою ви́значеною, щоб узяти дочку брата пана мого для сина його.

49 А тепер, якщо милосердя та правду ви чините з паном моїм, то скажіть мені; коли ж ні, — то скажіть мені, і я звернуся право́руч або ліво́руч“.

50 І відповіли Лаван і Бетуїл та й сказали: „Від Господа вийшла та річ, — ми не можем сказати тобі нічого злого чи доброго.

51 Ось перед тобою Ревека, — візьми та й іди, і нехай вона стане за жінку синові пана твого, як Господь говорив був“.

52 І сталося, коли їхні слова почув раб Авраамів, то вклонивсь до землі Господе́ві.

53 І вийняв той раб срібний по́суд, і по́суд золотий та шати, і дав Ревеці, і дав цінні речі братові її та матері її.

54 І їли й пили він та люди, що з ним, і ночували. А коли рано встали, то він сказав: „Відішліть мене до пана мого“.

55 І сказав її брат та мати її: „Нехай посидить дівчина з нами хоч днів з десять, — потім пі́деш“.

56 І сказав він до них: „Не спізняйте мене, бо Господь пощастив мою путь. Відішліть мене, і нехай я піду́ до пана свого“.

57 А вони відказали: „Покличмо дівчину, і запитаймо її саму.“

58 І покликали Ревеку, і сказали до неї: „Чи ти пі́деш з оцим чоловіком?“ А вона відказала: „Піду́“.

59 І послали вони Ревеку, сестру свою, і няньку її, і раба Авраамового, і людей його.

60 І вони поблагословили Ревеку й сказали до неї: „Ти наша сестра, — будь матір'ю для тисячі десятків тисяч, і нехай наща́дки твої́ внаслідують брами твоїх ворогів“.

61 І встала Ревека й служниці її, і посідали на верблюдів, і поїхали за тим чоловіком. І взяв раб Ревеку й відійшо́в.

62 А Ісак був вернувся з по́дорожі до криниці Лахай-Рої, і сидів у краї південному.

63 І вийшов Ісак на прогулянку в поле, як вечір наставав. І він звів свої очі, і побачив, — ось верблюди йдуть.

64 І Ревека звела́ свої очі, та й Ісака побачила, — і злізла з верблюда.

65 І сказала вона до раба: „Хто отой чоловік, що полем іде нам назустріч?“ А раб відповів: „То мій пан“. І вона покрива́ло взяла, та й накрилась.

66 І раб розповів Ісакові про всі речі, які він учинив.

67 І впровадив її Ісак до намету Сарри, матері своєї. І взяв він Ревеку, і за жінку йому вона стала, і він її покохав. І Ісак був утішений по смерті матері своєї.

Das erste Buch Mose (Genesis)

Kapitel 24

Буття

Розділ 24

1 Abraham85 war935 alt2204 und3117 wohl betaget, und85 der HErr3068 hatte ihn gesegnet1288 allenthalben.

1 А Авраам був старий, у літа ввійшов. І Господь Авраама поблагословив був усім.

2 Und85 sprach559 zu seinem ältesten2205 Knecht5650 seines Hauses1004, der allen seinen Gütern vorstund: Lege7760 deine Hand3027 unter meine Hüfte3409

2 І сказав Авраам до свого раба, найстаршого дому свого, що рядив над усім, що він мав: „Поклади свою руку під стегно́ моє,

3 und430 schwöre7650 mir bei dem HErrn3068, dem GOtt430 des Himmels8064 und der Erde776, daß du meinem Sohn1121 kein Weib802 nehmest3947 von den Töchtern1323 der Kanaaniter3669, unter7130 welchen ich wohne3427;

3 і я заприсягну тебе Господом, Богом неба й Богом землі, що ти не ві́зьмеш жінки для сина мого з-посеред дочок ханаанеянина, серед якого я пробуваю.

4 sondern daß du ziehest in mein Vaterland776 und zu meiner Freundschaft4138 und nehmest3947 meinem Sohn1121 Isaak3327 ein Weib802.

4 Бо ти пі́деш до краю мого, і до місця мого наро́дження, і ві́зьмеш жінку для сина мого, для Ісака“.

5 Der Knecht5650 sprach559: Wie, wenn das Weib802 mir310 nicht wollte14 folgen3212 in dies Land776? Soll ich dann deinen Sohn1121 wiederbringen7725 in jenes Land776, daraus du7725 gezogen bist3318?

5 І сказав раб до нього: „Може та жінка не схоче за мною піти до цієї землі, то чи справді поверну я твого сина до краю, звідки ти вийшов?“

6 Abraham85 sprach559 zu ihm: Da7725 hüte dich8104 vor, daß du meinen Sohn1121 nicht6435 wieder7725 dahin bringest.

6 І промовив до нього Авраам: „Стережися, — щоб ти не вернув мого сина туди!

7 Der HErr3068, der GOtt430 des Himmels8064, der mich6440 von meines Vaters1 Hause1004 genommen hat1696 und von meiner Heimat776, der mir geredet und mir auch geschworen7650 hat3947 und gesagt559: Dies Land776 will ich deinem Samen2233 geben5414, der wird seinen Engel4397 vor dir her senden7971, daß du meinem Sohn1121 daselbst ein Weib802 nehmest3947.

7 Господь, що взяв мене з дому батька мого й з краю мого народження, і що промовляв був до мене, і що присягнув мені, кажучи: „Твої́м наща́дкам Я дам оцю землю“, Він пошле Свого Ангола перед обличчям твоїм, і ти візьмеш звідти жінку для сина мого!

8 So aber das Weib802 dir310 nicht folgen3212 will14, so bist5352 du dieses Eides7621 quitt. Alleine bringe7725 meinen Sohn1121 nicht wieder7725 dorthin.

8 А коли ота жінка не схоче піти за тобою, то ти бу́деш очищений з цієї прися́ги своєї. Тільки сина мого ти туди не вертай“.

9 Da legte7760 der Knecht5650 seine Hand3027 unter die Hüfte3409 Abrahams, seines Herrn113, und85 schwur7650 ihm solches2088.

9 І раб поклав свою руку під стегно́ Авраама, пана свого, і йому присягнув на цю спра́ву.

10 Also nahm3947 der Knecht5650 zehn6235 Kamele1581 von den Kamelen1581 seines Herrn113 und5152 zog3212 hin und hatte mit sich3027 allerlei Güter2898 seines Herrn113; und machte sich auf6965 und zog3212 gen Mesopotamien763 zu der Stadt5892 Nahors.

10 І взяв той раб десять верблюдів із верблюдів пана свого, та й пішов. І взяв різне добро свого пана в руку свою. І він устав, і пішов в Месопотамію до міста Нахора.

11 Da6256 ließ er die Kamele1581 sich lagern1288 außen vor2351 der Stadt5892 bei413 einem Wasserbrunnen875, des Abends6153 um die Zeit6256, wenn die Weiber pflegten herauszugehen3318 und Wasser4325 zu schöpfen7579,

11 І поставив верблюди навколішки за містом при водній криниці надвечір, на час, як виходять жінки воду брати,

12 und6213 sprach559: HErr3068, du GOtt430 meines Herrn113 Abraham85, begegne7136 mir6440 heute3117 und tu Barmherzigkeit2617 an5973 meinem Herrn113 Abraham85.

12 та й промовив: „Господи, Боже пана мого Авраама, — подай же сьогодні мені це, і милість вчини з паном моїм Авраамом!

13 Siehe, ich stehe5324 hie bei dem Wasserbrunnen5869, und der Leute582 Töchter1323 in dieser Stadt5892 werden herauskommen3318, Wasser4325 zu schöpfen7579.

13 Ось я стою над водним джерелом, а до́чки мешканців міста виходять воду брати.

14 Wenn nun eine Dirne5291 kommt, zu der ich spreche: Neige5186 deinen Krug3537 und5650 laß mich trinken8354, und sie559 sprechen wird3045: Trinke, ich will deine Kamele1581 auch tränken8248, daß sie559 die sei, die du8354 deinem Diener Isaak3327 bescheret habest, und ich daran erkenne, daß du8248 Barmherzigkeit2617 an meinem Herrn113 getan6213 hast3198.

14 І станеться, що дівчина, до якої скажу: Нахили но глека свого, я нап'юся, — а вона відповість: Пий, і так само верблюди твої я понапуваю, — її Ти призначив для раба Свого, для Ісака. І з цьо́го пізнаю, що Ти милість учинив з моїм паном“.

15 Und5152 ehe er85 ausgeredet hatte1696, siehe, da834 kam heraus3318 Rebekka7259, Bethuels1328 Tochter, der ein Sohn1121 der Milka4435 war3205, welche Nahors, Abrahams Bruders251, Weib802 war, und trug einen Krug3537 auf3615 ihrer Achsel7926.

15 І сталося, поки він закінчив говорити, аж ось виходить Ревека, що була народжена Бетуїлові, синові Мілки, жінки Нахора, Авраамового брата. А її глек — на плечі в неї.

16 Und4390 sie war eine sehr3966 schöne2896 Dirne5291 von Angesicht4758, noch eine Jungfrau1330, und kein Mann376 hatte sie erkannt3045. Die stieg hinab3381 zum Brunnen5869 und füllete den Krug3537 und stieg herauf5927.

16 А дівчина та — вельми вродлива з обличчя; була дівиця, і чоловік не пізнав ще її. І зійшла вона до джерела, і напо́внила глека свого, та й вийшла.

17 Da lief7323 ihr der Knecht5650 entgegen7125 und sprach559: Laß mich ein wenig4592 Wassers4325 aus deinem Kruge3537 trinken1572.

17 І вибіг той раб назустріч їй, та й сказав: „Дай но напитись води з твого глека!“

18 Und sie sprach559: Trinke, mein Herr113! Und eilend4116 ließ3381 sie den Krug3537 hernieder auf ihre Hand3027 und gab ihm zu trinken8354.

18 А та відказала: „Напийся, мій пане!“ І вона поспішила, і зняла свого глека на руку свою, — і напоїла його.

19 Und da sie ihm zu trinken8248 gegeben hatte3615, sprach559 sie: Ich will deinen Kamelen1581 auch schöpfen7579, bis sie alle getrunken8354.

19 А коли закінчи́ла поїти його, то сказала: „Також для верблюдів твоїх наберу́ я води, аж поки вони не нап'ються“.

20 Und eilete und goß6168 den Krug3537 aus in die Tränke8268 und lief7323 aber zum Brunnen875 zu schöpfen7579 und schöpfete allen seinen Kamelen1581.

20 І метнулась вона, і глека свого спорожнила до пійла. І ще до криниці побігла набрати, і набрала води всім верблюдам його.

21 Der Mann376 aber wunderte sich7583 ihrer und schwieg2790 stille, bis er erkennete3045, ob der HErr3068 zu seiner Reise1870 Gnade6743 gegeben hätte6743, oder518 nicht.

21 А чоловік той дивувався їй та мовчав, щоб пізнати, чи Господь пощастив дорогу йому, чи ні?

22 Da nun die Kamele1581 alle getrunken8354 hatten3615, nahm3947 er376 eine güldene Spange, eines halben Sekels schwer4948, und zween Armringe6781 an ihre Hände3027, zehn6235 Sekel Goldes2091 schwer4948,

22 І сталося, як перестали верблюди пити, то взяв той чоловік золоту сережку, — пів шекля вага їй, — і два на́ручні на руки її, — на десять шеклів золота вага їм, —

23 und sprach559: Meine Tochter1323, wem gehörest du859 an? Das sage mir5046 doch. Haben3426 wir auch Raum4725 in deines Vaters1 Hause1004 zu herbergen?

23 та й сказав: „Чия ти дочка? Скажи ж мені, чи в домі батька твойо́го є місце для нас ночувати?“

24 Sie sprach559 zu ihm: Ich bin Bethuels1328 Tochter1323, des Sohnes1121 Milkas4435, den sie dem Nahor5152 geboren3205 hat.

24 Вона відказала йому: „Я дочка Бетуїла, сина Мілки, що його породила вона для Нахора“.

25 Und1571 sagte559 weiter zu ihm: Es ist4725 auch1571 viel Stroh8401 und Futter4554 bei uns und Raums genug7227 zu herbergen.

25 І сказала до нього: „І соломи, і паші багато є в нас, також місце ночувати“.

26 Da neigete sich6915 der Mann376 und betete7812 den HErrn3068 an

26 І той чоловік нахилився, і вклонився Богові аж до землі,

27 und sprach559: Gelobet sei1288 der HErr3068, der GOtt430 meines Herrn Abraham85, der seine Barmherzigkeit2617 und seine Wahrheit571 nicht verlassen5800 hat5148 an5973 meinem Herrn; denn der HErr hat mich den Weg1870 geführet zu meines Herrn Bruders251 Hause1004.

27 та й сказав: „Благословенний Господь, Бог пана мого Авраама, що не опустив милости Своєї й вірности Своєї від пана мого! Я був у дорозі, Господь припровадив мене до дому братів мого пана“.

28 Und die Dirne5291 lief7323 und sagte5046 solches alles1697 an in ihrer Mutter517 Hause1004.

28 І побігла дівчина, і розповіла́ в домі своєї матері про цю пригоду.

29 Und Rebekka7259 hatte einen Bruder251, der hieß8034 Laban3837; und Laban3837 lief7323 zu dem Manne376 draußen2351 bei dem Brunnen5869.

29 А в Ревеки був брат, на ймення йому Лава́н. І побіг Лаван до того чоловіка надвір, до джерела.

30 Und5975 als er sah7200 die Spangen und Armringe6781 an seiner Schwester269 Händen3027 und hörete die Worte1697 Rebekkas7259, seiner Schwester269, daß sie sprach1696: Also3541 hat8085 mir der Mann376 gesagt559, kam935 er zu5921 dem Manne376, und siehe, er stund bei den Kamelen1581 am Brunnen5869.

30 І сталося, як він побачив сережку та на́ручні на руках сестри своєї, і коли почув слова Ревеки, сестри своєї, що говорила: „Отак говорив мені той чоловік“, то прибув він до того чоловіка, — а той ось стоїть при верблюдах біля джерела, —

31 Und er sprach559: Komm herein935, du Gesegneter1288 des HErrn3068! Warum stehest du draußen2351? Ich habe5975 das Haus1004 geräumet und für die Kamele1581 auch Raum4725 gemacht.

31 і сказав: „Увійди, благословенний Господа! Чого стоятимеш надворі? А я опорожнив дім і місце для верблюдів“.

32 Also führete er den Mann376 ins Haus1004 und7272 zäumete die Kamele1581 ab und gab5414 ihnen Stroh8401 und Futter4554 und Wasser4325, zu waschen7364 seine Füße7272 und der Männer582, die mit ihm6605 waren935,

32 І ввійшов той чоловік до дому. А Лаван порозсідлував верблюди, і дав соломи й паші для верблюдів, і води, щоб умити ноги йому й ноги людям, що були з ним.

33 und setzte7760 ihm Essen398 vor6440. Er sprach559 aber: Ich will nicht essen398, bis daß ich zuvor meine Sache1697 geworben habe1696. Sie antworteten: Sage559 her!

33 І поставлено перед ним, щоб він їв. А той відказав: „Не бу́ду їсти, аж поки не розкажу́ своєї справи“. А Лаван відказав: „Говори!“

34 Er85 sprach559: Ich bin Abrahams Knecht5650.

34 І той став говорити: „Я раб Авраамів.

35 Und der HErr3068 hat meinen Herrn113 reichlich3966 gesegnet1288, und ist1431 groß worden; und hat ihm Schafe6629 und Ochsen1241, Silber3701 und Gold2091, Knechte5650 und Mägde8198, Kamele1581 und Esel2543 gegeben5414.

35 А Господь ще́дро поблагословив мого пана, і він став великий. І дав Він йому худобу дрібну та велику, і срібло, і золото, і рабів, і невільниць, і верблюди, й осли.

36 Dazu hat Sara8283, meines Herrn113 Weib802, einen Sohn1121 geboren3205 meinem Herrn113 in310 seinem Alter2209; dem hat er alles gegeben5414, was er hat.

36 А Сарра, жінка пана мого, бувши старо́ю, уродила панові моєму сина. А він йому все дав, що мав.

37 Und mein Herr113 hat einen Eid7650 von mir genommen und gesagt559: Du sollst meinem Sohn1121 kein Weib802 nehmen3947 von den Töchtern1323 der Kanaaniter3669, in deren Lande776 ich wohne3427,

37 І заприсяг мене пан мій, говорячи: „Не візьмеш жінки для сина мого з-посеред дочок ханаанеянина, що я пробува́ю в його краю.

38 sondern518 zeuch hin3212 zu meines Vaters1 Hause1004 und zu meinem Geschlecht4940; daselbst nimm3947 meinem Sohn1121 ein Weib802.

38 Але підеш до дому батька мого, і до мого роду, і ві́зьмеш жінку для сина мого“.

39 Ich sprach559 aber zu meinem Herrn113: Wie, wenn mir310 das Weib802 nicht folgen3212 will?

39 І сказав я до пана свого: „Може та жінка не піде за мною?“

40 Da sprach559 er zu mir6440: Der HErr3068, vor dem ich wandle1980, wird seinen Engel4397 mit dir senden7971 und Gnade6743 zu deiner Reise1870 geben, daß du meinem Sohn1121 ein Weib802 nehmest3947 von meiner Freundschaft4940 und meines Vaters1 Hause1004.

40 І сказав він до мене: „Господь, що ходив перед обличчям моїм, пошле Свого Ангола з тобою, і дорогу твою пощастить, і ти візьмеш жінку для сина мого з роду мого й з дому батька мого.

41 Alsdann sollst du meines Eides423 quitt sein5355, wenn du zu meiner Freundschaft4940 kommst935; geben5414 sie dir nicht, so bist5352 du meines Eides423 quitt.

41 Тоді будеш очищений ти від закля́ття мого́, як при́йдеш до роду мого, а коли вони не дадуть тобі, то будеш ти чистий від закля́ття мого́.

42 Also kam935 ich heute3117 zum Brunnen5869 und sprach559: HErr3068, GOtt430 meines Herrn113 Abraham85, hast3426 du Gnade6743 zu meiner Reise1870 gegeben, daher ich gereiset bin1980,

42 І прибув я сьогодні до джерела, та й сказав: „Господи, Боже пана мого Авраама, коли б же Ти вчинив щасливою дорогу мою, що нею ходжу́ я!

43 siehe, so4325 stehe5324 ich hie bei dem Wasserbrunnen5869. Wenn nun eine Jungfrau5959 herauskommt zu schöpfen7579, und ich zu ihr spreche559: Gib mir8248 ein wenig4592 Wasser4325 zu trinken8248 aus3318 deinem Krug3537,

43 Ось я стою над джерелом води, і станеться, що дівчина, яка вийде води брати, а я їй скажу́: Дай но мені напитися трохи води з свого глека,

44 und1121 sie wird sagen559: Trinke du8354, ich will deinen Kamelen1581 auch schöpfen7579, daß die sei das Weib802, das der HErr3068 meines Herrn113 Sohne bescheret hat3198.

44 вона ж відкаже мені: Пий і ти, і для верблюдів твоїх наберу́ я води, то вона та жінка, яку призна́чив Госпо́дь для сина пана мого.“

45 Ehe ich nun solche Worte ausgeredet hatte1696 in meinem Herzen3820, siehe, da kommt Rebekka7259 heraus3318 mit einem Krug3537 auf3615 ihrer Achsel7926 und gehet hinab3381 zum Brunnen5869 und schöpfet. Da sprach559 ich zu ihr: Gib mir zu trinken8248.

45 І поки скінчи́в я говорити в своїм серці, аж ось виходить Ревека, а її глек на плечі в неї. І зійшла вона до джерела, та й набрала води. І сказав я до неї: Напій же мене!

46 Und sie nahm3381 eilend4116 den Krug3537 von ihrer Achsel und sprach559: Trinke8354, und deine Kamele1581 will ich auch tränken8248. Also trank8354 ich, und sie tränkte8248 die Kamele1581 auch.

46 І метнулась вона, і свого глека з себе зняла та й сказала: Пий, а я понапуваю й верблюди твої. І я пив, а вона понапувала й ті верблюди.

47 Und5152 ich fragte7592 sie559 und sprach559: Wes Tochter1323 bist du? Sie antwortete: Ich bin Bethuels1328 Tochter1323, des Sohnes1121 Nahors, den ihm Milka4435 geboren3205 hat7760. Da hängete ich eine Spange an ihre Stirn639 und Armringe6781 an ihre Hände3027;

47 А я запитався її та й сказав: Чия ти дочка? А вона відказала: Я дочка Бетуїла, сина Нахорового, якого породила йому Мілка. І сережку надів я до носа її, і наручні на руки її.

48 und neigete mich6915 und betete7812 den HErrn3068 an und lobte1288 den HErrn3068, den GOtt430 meines Herrn113 Abraham85, der mich den rechten571 Weg1870 geführet hat5148, daß ich seinem Sohn1121 meines Herrn113 Bruders251 Tochter1323 nehme3947.

48 І я нахилився, і вклонився до землі Господе́ві, і поблагословив Господа, Бога пана мого Авраама, що Він провадив мене дорогою ви́значеною, щоб узяти дочку брата пана мого для сина його.

49 Seid3426 ihr nun6213 die, so an meinem Herrn113 Freundschaft2617 und Treue beweisen wollt, so saget mir‘s5046; wo nicht, so saget mir‘s5046 aber, daß ich mich wende6437 zur Rechten571 oder176 zur Linken8040.

49 А тепер, якщо милосердя та правду ви чините з паном моїм, то скажіть мені; коли ж ні, — то скажіть мені, і я звернуся право́руч або ліво́руч“.

50 Da antwortete6030 Laban3837 und Bethuel1328 und sprachen559: Das1697 kommt3318 vom HErrn3068; darum können3201 wir nichts wider dich reden1696, weder Böses7451 noch176 Gutes2896.

50 І відповіли Лаван і Бетуїл та й сказали: „Від Господа вийшла та річ, — ми не можем сказати тобі нічого злого чи доброго.

51 Da ist3947 Rebekka7259 vor6440 dir; nimm sie und zeuch hin3212, daß sie deines Herrn3068 Sohnes1121 Weib802 sei, wie der HErr113 geredet hat1696.

51 Ось перед тобою Ревека, — візьми та й іди, і нехай вона стане за жінку синові пана твого, як Господь говорив був“.

52 Da diese Worte1697 hörete Abrahams Knecht5650, bückte er85 sich7812 dem HErrn3068 zu8085 der Erde776.

52 І сталося, коли їхні слова почув раб Авраамів, то вклонивсь до землі Господе́ві.

53 Und5650 zog hervor3318 silberne3701 und güldene Kleinode3627 und Kleider899 und gab5414 sie Rebekka7259; aber ihrem Bruder251 und der Mutter517 gab5414 er Würze4030.

53 І вийняв той раб срібний по́суд, і по́суд золотий та шати, і дав Ревеці, і дав цінні речі братові її та матері її.

54 Da aß398 und trank8354 er samt den Männern582, die mit ihm waren, und blieb über Nacht3885 allda. Des Morgens1242 aber stund er auf6965 und sprach559: Lasset mich ziehen7971 zu meinem Herrn113.

54 І їли й пили він та люди, що з ним, і ночували. А коли рано встали, то він сказав: „Відішліть мене до пана мого“.

55 Aber ihr3427 Bruder251 und310 Mutter517 sprachen559: Laß doch die Dirne5291 einen Tag3117 oder176 zehn6218 bei uns bleiben, danach sollst du ziehen3212.

55 І сказав її брат та мати її: „Нехай посидить дівчина з нами хоч днів з десять, — потім пі́деш“.

56 Da sprach559 er zu ihnen: Haltet mich7971 nicht309 auf, denn der HErr3068 hat Gnade6743 zu meiner Reise1870 gegeben. Lasset mich, daß ich zu meinem Herrn113 ziehe3212.

56 І сказав він до них: „Не спізняйте мене, бо Господь пощастив мою путь. Відішліть мене, і нехай я піду́ до пана свого“.

57 Da sprachen559 sie7121: Lasset uns die Dirne5291 rufen und fragen7592, was sie dazu sagt6310.

57 А вони відказали: „Покличмо дівчину, і запитаймо її саму.“

58 Und riefen7121 der Rebekka7259 und sprachen559 zu ihr: Willst du mit diesem Manne376 ziehen3212? Sie559 antwortete: Ja, ich will mit ihm.

58 І покликали Ревеку, і сказали до неї: „Чи ти пі́деш з оцим чоловіком?“ А вона відказала: „Піду́“.

59 Also ließen sie Rebekka7259, ihre Schwester269, ziehen7971 mit ihrer Amme3243, samt Abrahams Knecht5650 und85 seinen Leuten582.

59 І послали вони Ревеку, сестру свою, і няньку її, і раба Авраамового, і людей його.

60 Und sie segneten1288 Rebekka7259 und sprachen559 zu ihr: Du859 bist unsere Schwester269; wachse1961 in viel tausendmal tausend505, und dein Same2233 besitze3423 die Tore8179 seiner Feinde8130.

60 І вони поблагословили Ревеку й сказали до неї: „Ти наша сестра, — будь матір'ю для тисячі десятків тисяч, і нехай наща́дки твої́ внаслідують брами твоїх ворогів“.

61 Also machte sich7392 Rebekka7259 auf6965 mit ihren Dirnen5291, und setzten sich auf die Kamele1581 und zogen dem Manne376 nach310. Und der Knecht5650 nahm3947 Rebekka7259 an und zog3212 hin3212.

61 І встала Ревека й служниці її, і посідали на верблюдів, і поїхали за тим чоловіком. І взяв раб Ревеку й відійшо́в.

62 Isaak3327 aber kam935 vom Brunnen des Lebendigen und935 Sehenden883 (denn er wohnete im Lande776 gegen Mittag5045)

62 А Ісак був вернувся з по́дорожі до криниці Лахай-Рої, і сидів у краї південному.

63 und3327 war935 ausgegangen3318, zu beten7742 auf5375 dem Felde7704, um6437 den Abend6153, und hub seine Augen5869 auf und sah7200, daß Kamele1581 daherkamen.

63 І вийшов Ісак на прогулянку в поле, як вечір наставав. І він звів свої очі, і побачив, — ось верблюди йдуть.

64 Und5921 Rebekka7259 hub ihre Augen5869 auf5375 und sah7200 Isaak3327; da fiel5307 sie vom Kamel1581

64 І Ревека звела́ свої очі, та й Ісака побачила, — і злізла з верблюда.

65 und sprach559 zu dem Knecht5650: Wer4310 ist3680 der1976 Mann376, der uns entgegenkommt auf dem Felde7704? Der Knecht5650 sprach559: Das ist mein Herr113. Da nahm3947 sie den Mantel6809 und verhüllete sich1980.

65 І сказала вона до раба: „Хто отой чоловік, що полем іде нам назустріч?“ А раб відповів: „То мій пан“. І вона покрива́ло взяла, та й накрилась.

66 Und der Knecht5650 erzählete Isaak3327 alle Sache1697, die er ausgerichtet hatte6213.

66 І раб розповів Ісакові про всі речі, які він учинив.

67 Da310 führete sie Isaak3327 in die Hütte168 seiner Mutter517 Sara8283 und nahm3947 die Rebekka7259, und sie ward sein935 Weib802, und gewann sie lieb157. Also ward Isaak3327 getröstet5162 über seiner Mutter517.

67 І впровадив її Ісак до намету Сарри, матері своєї. І взяв він Ревеку, і за жінку йому вона стала, і він її покохав. І Ісак був утішений по смерті матері своєї.

1.0x