CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Est. 9
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Das Buch Ester

Kapitel 9

1 Im zwölften Monden2320, das ist der Mond Adar143, am dreizehnten Tage2320, den des Königs4428 Wort1697 und Gebot bestimmt hatte5060, daß man‘s tun6213 sollte1881, eben desselben Tages3117, da3117 die Feinde341 der Juden3064 hofften7663, sie zu überwältigen7980, wandte sich‘s2015, daß die Juden3064 ihre Feinde8130 überwältigen7980 sollten.

2 Da versammelten sich6950 die Juden3064 in6440 ihren Städten5892, in allen Landen4082 des Königs4428 Ahasveros325, daß sie1245 die Hand3027 legten an die, so ihnen übel7451 wollten. Und niemand376 konnte ihnen widerstehen5975; denn Furcht6343 war5307 über alle Völker5971 kommen7971.

3 Auch alle Obersten in Landen4082 und6213 Fürsten8269 und Landpfleger6346 und Amtleute des Königs4428 erhuben die4399 Juden3064; denn die5307 Furcht6343 Mardachais kam über sie.

4 Denn Mardachai war groß1419 im Hause1004 des Königs4428, und1980 sein Gerücht8089 erscholl1980 in allen Ländern4082, wie er376 zunähme und groß1419 würde.

5 Also schlugen5221 die Juden3064 an allen ihren Feinden341 mit der Schwertschlacht4347 und würgeten und brachten um12 und taten6213 nach ihrem Willen7522 an denen, die ihnen feind8130 waren.

6 Und3967 zu Schloß1002 Susan7800 erwürgeten die Juden3064 und brachten um6 fünfhundert2568 Mann376.

7 Dazu erwürgeten sie Parsandatha6577, Dalphon1813, Aspatha630,

8 Poratha6334, Adalja118, Aridatha743,

9 Parmastha6534, Arisai747, Aridai742, Vajesatha2055,

10 die zehn6235 Söhne1121 Hamans2001, des7971 Sohns Medathas, des Judenfeindes6887; aber an seine Güter961 legten sie1121 ihre Hände3027 nicht.

11 Zu derselbigen Zeit3117 kam935 die Zahl4557 der Erwürgten2026 gen Schloß1002 Susan7800 vor6440 den König4428.

12 Und3967 der König4428 sprach559 zu der Königin4436 Esther635: Die Juden3064 haben zu Schloß1002 Susan7800 fünfhundert2568 Mann376 erwürget2026 und umgebracht6 und die zehn6235 Söhne1121 Hamans; was werden sie tun6213 in den andern7605 Ländern4082 des Königs4428? Was bittest du7596, daß man dir gebe5414? und was forderst du1246 mehr5750, daß man tue6213?

13 Esther635 sprach559: Gefällt2896 es dem Könige4428, so lasse er2001 auch morgen4279 die Juden3064 zu6213 Susan tun5414 nach dem heutigen Gebot1881, daß sie die zehn6235 Söhne1121 Hamans an3117 den Baum6086 hängen8518.

14 Und559 der König4428 hieß also tun6213. Und5414 das Gebot1881 ward zu Susan7800 angeschlagen, und2001 die zehn6235 Söhne1121 Hamans wurden gehänget.

15 Und3967 die Juden3064 versammelten sich6950 zu Susan7800 am vierzehnten6240 Tage3117 des7971 Monden2320 Adar143 und erwürgeten zu Susan7800 dreihundert7969 Mann376; aber an ihre Güter961 legten sie2026 ihre Hände3027 nicht.

16 Aber die andern7605 Juden3064 in den Ländern4082 des7971 Königs4428 kamen zusammen6950 und5975 stunden für ihr Leben5315, daß sie2026 Ruhe5118 schaffeten vor ihren Feinden8130; und erwürgeten ihrer Feinde341 fünfundsiebenzigtausend; aber an ihre Güter961 legten sie ihre Hände3027 nicht.

17 Das geschah am dreizehnten Tage3117 des Monden2320 Adar143, und ruheten am vierzehnten6240 Tage3117 desselben Monden; den machte6213 man zum Tage des Wohllebens4960 und Freuden8057.

18 Aber die Juden3064 zu Susan7800 waren zusammenkommen, beide am dreizehnten und vierzehnten6240 Tage, und ruheten am fünfzehnten Tage; und den Tag3117 machte6213 man zum Tage des Wohllebens4960 und Freuden8057.

19 Darum machten die3427 Juden3064, die auf den Dörfern6521 und5892 Flecken6519 wohneten, den vierzehnten6240 Tag3117 des Monden2320 Adar143 zum2896 Tage3117 des Wohllebens4960 und6213 Freuden8057, und sandte4916 einer376 dem andern7453 Geschenke4490.

20 Und Mardachai beschrieb3789 diese Geschichte1697 und sandte7971 die Briefe5612 zu allen Juden3064, die in allen Ländern4082 des Königs4428 Ahasveros325 waren, beide nahen7138 und fernen7350,

21 daß sie annähmen6965 und6213 hielten den vierzehnten6240 und fünfzehnten Tag3117 des Monden2320 Adar143 jährlich3117,

22 nach den Tagen3117, darinnen die Juden3064 zur Ruhe5117 kommen waren von ihren Feinden341, und6213 nach dem Monden2320, darinnen ihre Schmerzen3015 in Freude8057 und ihr Leid60 in gute2896 Tage3117 verkehret war2015, daß sie dieselben halten sollten für Tage3117 des Wohllebens4960 und Freuden8057, und einer376 dem andern7453 Geschenke4490 schicken4916 und den Armen34 mitteilen4979.

23 Und die Juden3064 nahmen‘s an2490, das sie6901 angefangen hatten zu tun6213, und das Mardachai zu ihnen schrieb3789:

24 wie Haman2001, der Sohn1121 Medathas, der Agagiter91, aller Juden3064 Feind6887, gedacht hatte2803, alle Juden3064 umzubringen6, und das Los1486 werfen lassen5307, sie zu schrecken und umzubringen6;

25 und wie Esther zum Könige4428 gegangen war und geredet, daß durch935 Briefe5612 seine bösen7451 Anschläge4284, die er2803 wider die Juden3064 gedacht, auf6440 seinen Kopf7218 gekehret würden7725; und wie man559 ihn und seine Söhne1121 an den Baum6086 gehänget hätte.

26 Daher sie diese Tage3117 Purim6332 nannten7121 nach dem Namen8034 des Loses, nach allen Worten1697 dieses Briefes107, und was sie selbst gesehen hatten, und was an7200 sie gelanget war5060.

27 Und die Juden3064 richteten es auf6965 und nahmen es auf sich und auf ihren Samen2233 und auf alle, die sich zu6213 ihnen8147 taten3867, daß sie6901 nicht übergehen wollten, zu halten diese zween Tage3117 jährlich, wie die beschrieben3791 und bestimmt2165 wurden5674,

28 daß diese Tage3117 nicht zu6213 vergessen2143, sondern zu halten seien bei1755 Kindeskindern, bei4940 allen Geschlechtern1755 in5674 allen Ländern4082 und Städten5892. Es sind die Tage3117 Purim6332, welche nicht sollen übergangen werden5486 unter8432 den Juden3064, und ihr Gedächtnis2142 nicht umkommen bei ihrem Samen2233.

29 Und die Königin4436 Esther635, die Tochter1323 Abihails32, und Mardachai, der Jude3064, schrieben3789 mit ganzer Gewalt, zu bestätigen6965 diesen andern8145 Brief107 von Purim6332.

30 Und3967 sandte7971 die Briefe5612 zu allen Juden3064 in den hundertundsiebenundzwanzig Ländern4082 des Königreichs4438 Ahasveros325 mit freundlichen7965 und treuen571 Worten1697:

31 daß sie bestätigten diese Tage3117 Purim6332 auf6965 ihre bestimmte Zeit2165, wie Mardachai, der Jude3064, über sie bestätiget hatte, und die Königin4436 Esther635; wie sie auf6965 ihre See LE5315 und auf6965 ihren Samen2233 bestätiget hatten die Geschichte1697 der Fasten6685 und ihres Schreiens2201.

32 Und Esther635 befahl3982, die Geschichte1697 dieser Purim6332 zu bestätigen6965 und in ein Buch5612 zu schreiben.

Естер

Розділ 9

1 А дванадцятого місяця, — він місяць ада́р, — тринадцятого дня в ньому, коли нака́з царя та зако́н його мали бути ви́конані, дня, коли вороги́ юдеїв сподівалися запанува́ти над ними, поверну́лося те так, що вони, юдеї, запанува́ли над нена́висниками своїми,

2 зібра́лися юдеї в своїх міста́х по всіх окру́гах царя Ахашвероша, щоб простягну́ти руку на тих, що заду́мували їм лихо, та ніхто́ не став перед ними, бо страх перед ними напав на всі наро́ди.

3 А всі зверхники округ, і сатрапи, і намісники, і викона́вці царсько́ї праці підтри́мували юдеїв, бо напав на них страх перед Мордехаєм.

4 Бо Мордеха́й став великим у царсько́му домі, а вістка про нього покоти́лась по всіх окру́гах, бо той чоловік, Мордехай, усе ріс.

5 І били юдеї всіх своїх ворогі́в, побива́ючи мече́м, і забиваючи та вигу́блюючи їх, і робили з своїми ворогами за своєю волею.

6 А в за́мку Су́зи юдеї позабивали та повигу́блювали п'ять сотень чоловіка,

7 і Паршандату, і Далфона, і Аспату,

8 і Пората, і Адалію, і Арідата,

9 і Пармашту, і Арісая, і Арідая, і Вайзата,

10 десятьо́х синів Га́мана, Гаммедатового сина, нена́висника юдеїв, забили, а на грабу́нок не простягли своєї руки.

11 Того дня число забитих у за́мку Су́зи прийшло перед цареве обличчя.

12 І сказав цар до цариці Есте́ри: „У за́мку Су́зи юдеї позабива́ли та повигу́блювали п'ять сотень чоловіка та десятьох Гаманових синів. Що вони зробили в решті царевих окру́г? І яке жада́ння твоє? І бу́де тобі вво́лене. І яке ще проха́ння твоє? І бу́де зро́блене“.

13 І відповіла Есте́р: „Якщо це цареві вгодне, нехай бу́де да́не юдеям, що в Су́зах, також узавтра вчинити за зако́ном цього дня, а десятьох Гаманових синів нехай повісять на ши́бениці“.

14 І сказав цар, щоб було зро́блено так, — і був да́ний зако́н у Сузах, а десятоьх Га́манових синів повісили.

15 І зібра́лися юдеї, що в Су́зах, також чотирна́дцятого дня місяця ада́р, і ви́били в Су́зах три сотні чоловіка, а на грабу́нок не простигли своєї руки.

16 А решта юдеїв, що жили по царськи́х окру́гах, зібралися та й стали до бо́ю за своє життя, і відпочи́ли від ворогів своїх. І позабива́ли вони між своїми нена́висниками сімдеся́т і п'ять тисяч, а на грабу́нок не простягли́ своєї руки.

17 Це було трина́дцятого дня місяця адара, а чотирна́дцятого в ньому настав мир, — і зробили його днем гости́ни та радости.

18 А юдеї, що в Су́зах, збиралися тринадцятого дня в ньому та чотирна́дцятого в ньому, а мир мали п'ятнадцятого дня в ньому, — і зробили його днем гости́ни та радости.

19 Тому́ то юдеї неогоро́джених селищ, що сидять по неогоро́джених містах, роблять чотирна́дцятий день місяця адара днем радости й гостини та свята, та днем посила́ння дару́нків один о́дному.

20 А Мордехай описав ці події, і порозсилав листи́ до всіх юдеїв, що по всіх окру́гах царя Ахашвероша, до близьки́х та далеких,

21 щоб вони постанови́ли святкува́ти чотирна́дцятий день місяця ада́ра та п'ятнадцятий день у ньому кожного року,

22 як ті дні, коли юдеї відпочи́ли від ворогів своїх, і як той місяць, коли їм сум оберну́вся на радість, жало́ба — на свято, щоб зробити їх днями гости́ни та радости, і посила́ння дару́нків один о́дному та дару́нків убогим.

23 І прийняли́ юдеї це, що зачали́ робити, і про що́ написав їм Мордеха́й,

24 що аґаґ'янин Га́ман, син Гаммедатів, нена́висник усіх юдеїв, замишля́в був на юдеїв, щоб ви́губити їх, і кидав пу́ра, цебто жеребка́, на збенте́ження їх та на згубу їхню.

25 Та коли прийшла вона, Естер, перед обличчя, царя́ він наказав листом: „Нехай обе́рнеться його злий за́дум, якого він заду́мав був на юдеїв, на його го́лову!“ І повісили його та синів його на ши́бениці.

26 Тому́ то й назвали ці дні: Пурі́м, від імени „пур“. Тому то згідно зо всіма́ словами цього листа, і що вони бачили про це й що тра́пилося з ними,

27 юдеї постанови́ли й прийняли́ на себе й на наща́дків своїх, та на всіх, хто поєдна́ється з ними, і не відсту́плять, але́ щоб святкува́ти два ті дні кожного року згідно з напи́саним про них та згідно з їхнім ча́сом.

28 А дні ці мають спомина́тися та святкува́тися в кожному поколінні, у кожному ро́ді, у кожній окру́зі, у кожному місті. А ці дні, Пурі́м, не минуться між юде́ями, а пам'ять про них не скінчи́ться з їхнього насіння.

29 І написала цариця Есте́р, дочка Авіхаїлова, та юдеянин Мордехай з сильним домага́нням другий раз про те, щоб вико́нувати цього листа́ про Пурім.

30 І порозсила́в він листи́ до всіх юдеїв, до ста й двадцяти́ й семи окру́г Ахашверо́шового ца́рства, зо словами миру та правди,

31 щоб вони вико́нували ті дні Пурім у їх озна́чених часа́х, як постанови́в про них юде́янин Мордеха́й та цариця Есте́р, і як вони самі постанови́ли на себе та на наща́дків своїх при́писи пості́в та їхнього голосі́ння.

32 А Есте́рин нака́з стве́рдив ці при́писи про Пурі́м, і було́ це запи́сане в книгу.

Das Buch Ester

Kapitel 9

Естер

Розділ 9

1 Im zwölften Monden2320, das ist der Mond Adar143, am dreizehnten Tage2320, den des Königs4428 Wort1697 und Gebot bestimmt hatte5060, daß man‘s tun6213 sollte1881, eben desselben Tages3117, da3117 die Feinde341 der Juden3064 hofften7663, sie zu überwältigen7980, wandte sich‘s2015, daß die Juden3064 ihre Feinde8130 überwältigen7980 sollten.

1 А дванадцятого місяця, — він місяць ада́р, — тринадцятого дня в ньому, коли нака́з царя та зако́н його мали бути ви́конані, дня, коли вороги́ юдеїв сподівалися запанува́ти над ними, поверну́лося те так, що вони, юдеї, запанува́ли над нена́висниками своїми,

2 Da versammelten sich6950 die Juden3064 in6440 ihren Städten5892, in allen Landen4082 des Königs4428 Ahasveros325, daß sie1245 die Hand3027 legten an die, so ihnen übel7451 wollten. Und niemand376 konnte ihnen widerstehen5975; denn Furcht6343 war5307 über alle Völker5971 kommen7971.

2 зібра́лися юдеї в своїх міста́х по всіх окру́гах царя Ахашвероша, щоб простягну́ти руку на тих, що заду́мували їм лихо, та ніхто́ не став перед ними, бо страх перед ними напав на всі наро́ди.

3 Auch alle Obersten in Landen4082 und6213 Fürsten8269 und Landpfleger6346 und Amtleute des Königs4428 erhuben die4399 Juden3064; denn die5307 Furcht6343 Mardachais kam über sie.

3 А всі зверхники округ, і сатрапи, і намісники, і викона́вці царсько́ї праці підтри́мували юдеїв, бо напав на них страх перед Мордехаєм.

4 Denn Mardachai war groß1419 im Hause1004 des Königs4428, und1980 sein Gerücht8089 erscholl1980 in allen Ländern4082, wie er376 zunähme und groß1419 würde.

4 Бо Мордеха́й став великим у царсько́му домі, а вістка про нього покоти́лась по всіх окру́гах, бо той чоловік, Мордехай, усе ріс.

5 Also schlugen5221 die Juden3064 an allen ihren Feinden341 mit der Schwertschlacht4347 und würgeten und brachten um12 und taten6213 nach ihrem Willen7522 an denen, die ihnen feind8130 waren.

5 І били юдеї всіх своїх ворогі́в, побива́ючи мече́м, і забиваючи та вигу́блюючи їх, і робили з своїми ворогами за своєю волею.

6 Und3967 zu Schloß1002 Susan7800 erwürgeten die Juden3064 und brachten um6 fünfhundert2568 Mann376.

6 А в за́мку Су́зи юдеї позабивали та повигу́блювали п'ять сотень чоловіка,

7 Dazu erwürgeten sie Parsandatha6577, Dalphon1813, Aspatha630,

7 і Паршандату, і Далфона, і Аспату,

8 Poratha6334, Adalja118, Aridatha743,

8 і Пората, і Адалію, і Арідата,

9 Parmastha6534, Arisai747, Aridai742, Vajesatha2055,

9 і Пармашту, і Арісая, і Арідая, і Вайзата,

10 die zehn6235 Söhne1121 Hamans2001, des7971 Sohns Medathas, des Judenfeindes6887; aber an seine Güter961 legten sie1121 ihre Hände3027 nicht.

10 десятьо́х синів Га́мана, Гаммедатового сина, нена́висника юдеїв, забили, а на грабу́нок не простягли своєї руки.

11 Zu derselbigen Zeit3117 kam935 die Zahl4557 der Erwürgten2026 gen Schloß1002 Susan7800 vor6440 den König4428.

11 Того дня число забитих у за́мку Су́зи прийшло перед цареве обличчя.

12 Und3967 der König4428 sprach559 zu der Königin4436 Esther635: Die Juden3064 haben zu Schloß1002 Susan7800 fünfhundert2568 Mann376 erwürget2026 und umgebracht6 und die zehn6235 Söhne1121 Hamans; was werden sie tun6213 in den andern7605 Ländern4082 des Königs4428? Was bittest du7596, daß man dir gebe5414? und was forderst du1246 mehr5750, daß man tue6213?

12 І сказав цар до цариці Есте́ри: „У за́мку Су́зи юдеї позабива́ли та повигу́блювали п'ять сотень чоловіка та десятьох Гаманових синів. Що вони зробили в решті царевих окру́г? І яке жада́ння твоє? І бу́де тобі вво́лене. І яке ще проха́ння твоє? І бу́де зро́блене“.

13 Esther635 sprach559: Gefällt2896 es dem Könige4428, so lasse er2001 auch morgen4279 die Juden3064 zu6213 Susan tun5414 nach dem heutigen Gebot1881, daß sie die zehn6235 Söhne1121 Hamans an3117 den Baum6086 hängen8518.

13 І відповіла Есте́р: „Якщо це цареві вгодне, нехай бу́де да́не юдеям, що в Су́зах, також узавтра вчинити за зако́ном цього дня, а десятьох Гаманових синів нехай повісять на ши́бениці“.

14 Und559 der König4428 hieß also tun6213. Und5414 das Gebot1881 ward zu Susan7800 angeschlagen, und2001 die zehn6235 Söhne1121 Hamans wurden gehänget.

14 І сказав цар, щоб було зро́блено так, — і був да́ний зако́н у Сузах, а десятоьх Га́манових синів повісили.

15 Und3967 die Juden3064 versammelten sich6950 zu Susan7800 am vierzehnten6240 Tage3117 des7971 Monden2320 Adar143 und erwürgeten zu Susan7800 dreihundert7969 Mann376; aber an ihre Güter961 legten sie2026 ihre Hände3027 nicht.

15 І зібра́лися юдеї, що в Су́зах, також чотирна́дцятого дня місяця ада́р, і ви́били в Су́зах три сотні чоловіка, а на грабу́нок не простигли своєї руки.

16 Aber die andern7605 Juden3064 in den Ländern4082 des7971 Königs4428 kamen zusammen6950 und5975 stunden für ihr Leben5315, daß sie2026 Ruhe5118 schaffeten vor ihren Feinden8130; und erwürgeten ihrer Feinde341 fünfundsiebenzigtausend; aber an ihre Güter961 legten sie ihre Hände3027 nicht.

16 А решта юдеїв, що жили по царськи́х окру́гах, зібралися та й стали до бо́ю за своє життя, і відпочи́ли від ворогів своїх. І позабива́ли вони між своїми нена́висниками сімдеся́т і п'ять тисяч, а на грабу́нок не простягли́ своєї руки.

17 Das geschah am dreizehnten Tage3117 des Monden2320 Adar143, und ruheten am vierzehnten6240 Tage3117 desselben Monden; den machte6213 man zum Tage des Wohllebens4960 und Freuden8057.

17 Це було трина́дцятого дня місяця адара, а чотирна́дцятого в ньому настав мир, — і зробили його днем гости́ни та радости.

18 Aber die Juden3064 zu Susan7800 waren zusammenkommen, beide am dreizehnten und vierzehnten6240 Tage, und ruheten am fünfzehnten Tage; und den Tag3117 machte6213 man zum Tage des Wohllebens4960 und Freuden8057.

18 А юдеї, що в Су́зах, збиралися тринадцятого дня в ньому та чотирна́дцятого в ньому, а мир мали п'ятнадцятого дня в ньому, — і зробили його днем гости́ни та радости.

19 Darum machten die3427 Juden3064, die auf den Dörfern6521 und5892 Flecken6519 wohneten, den vierzehnten6240 Tag3117 des Monden2320 Adar143 zum2896 Tage3117 des Wohllebens4960 und6213 Freuden8057, und sandte4916 einer376 dem andern7453 Geschenke4490.

19 Тому́ то юдеї неогоро́джених селищ, що сидять по неогоро́джених містах, роблять чотирна́дцятий день місяця адара днем радости й гостини та свята, та днем посила́ння дару́нків один о́дному.

20 Und Mardachai beschrieb3789 diese Geschichte1697 und sandte7971 die Briefe5612 zu allen Juden3064, die in allen Ländern4082 des Königs4428 Ahasveros325 waren, beide nahen7138 und fernen7350,

20 А Мордехай описав ці події, і порозсилав листи́ до всіх юдеїв, що по всіх окру́гах царя Ахашвероша, до близьки́х та далеких,

21 daß sie annähmen6965 und6213 hielten den vierzehnten6240 und fünfzehnten Tag3117 des Monden2320 Adar143 jährlich3117,

21 щоб вони постанови́ли святкува́ти чотирна́дцятий день місяця ада́ра та п'ятнадцятий день у ньому кожного року,

22 nach den Tagen3117, darinnen die Juden3064 zur Ruhe5117 kommen waren von ihren Feinden341, und6213 nach dem Monden2320, darinnen ihre Schmerzen3015 in Freude8057 und ihr Leid60 in gute2896 Tage3117 verkehret war2015, daß sie dieselben halten sollten für Tage3117 des Wohllebens4960 und Freuden8057, und einer376 dem andern7453 Geschenke4490 schicken4916 und den Armen34 mitteilen4979.

22 як ті дні, коли юдеї відпочи́ли від ворогів своїх, і як той місяць, коли їм сум оберну́вся на радість, жало́ба — на свято, щоб зробити їх днями гости́ни та радости, і посила́ння дару́нків один о́дному та дару́нків убогим.

23 Und die Juden3064 nahmen‘s an2490, das sie6901 angefangen hatten zu tun6213, und das Mardachai zu ihnen schrieb3789:

23 І прийняли́ юдеї це, що зачали́ робити, і про що́ написав їм Мордеха́й,

24 wie Haman2001, der Sohn1121 Medathas, der Agagiter91, aller Juden3064 Feind6887, gedacht hatte2803, alle Juden3064 umzubringen6, und das Los1486 werfen lassen5307, sie zu schrecken und umzubringen6;

24 що аґаґ'янин Га́ман, син Гаммедатів, нена́висник усіх юдеїв, замишля́в був на юдеїв, щоб ви́губити їх, і кидав пу́ра, цебто жеребка́, на збенте́ження їх та на згубу їхню.

25 und wie Esther zum Könige4428 gegangen war und geredet, daß durch935 Briefe5612 seine bösen7451 Anschläge4284, die er2803 wider die Juden3064 gedacht, auf6440 seinen Kopf7218 gekehret würden7725; und wie man559 ihn und seine Söhne1121 an den Baum6086 gehänget hätte.

25 Та коли прийшла вона, Естер, перед обличчя, царя́ він наказав листом: „Нехай обе́рнеться його злий за́дум, якого він заду́мав був на юдеїв, на його го́лову!“ І повісили його та синів його на ши́бениці.

26 Daher sie diese Tage3117 Purim6332 nannten7121 nach dem Namen8034 des Loses, nach allen Worten1697 dieses Briefes107, und was sie selbst gesehen hatten, und was an7200 sie gelanget war5060.

26 Тому́ то й назвали ці дні: Пурі́м, від імени „пур“. Тому то згідно зо всіма́ словами цього листа, і що вони бачили про це й що тра́пилося з ними,

27 Und die Juden3064 richteten es auf6965 und nahmen es auf sich und auf ihren Samen2233 und auf alle, die sich zu6213 ihnen8147 taten3867, daß sie6901 nicht übergehen wollten, zu halten diese zween Tage3117 jährlich, wie die beschrieben3791 und bestimmt2165 wurden5674,

27 юдеї постанови́ли й прийняли́ на себе й на наща́дків своїх, та на всіх, хто поєдна́ється з ними, і не відсту́плять, але́ щоб святкува́ти два ті дні кожного року згідно з напи́саним про них та згідно з їхнім ча́сом.

28 daß diese Tage3117 nicht zu6213 vergessen2143, sondern zu halten seien bei1755 Kindeskindern, bei4940 allen Geschlechtern1755 in5674 allen Ländern4082 und Städten5892. Es sind die Tage3117 Purim6332, welche nicht sollen übergangen werden5486 unter8432 den Juden3064, und ihr Gedächtnis2142 nicht umkommen bei ihrem Samen2233.

28 А дні ці мають спомина́тися та святкува́тися в кожному поколінні, у кожному ро́ді, у кожній окру́зі, у кожному місті. А ці дні, Пурі́м, не минуться між юде́ями, а пам'ять про них не скінчи́ться з їхнього насіння.

29 Und die Königin4436 Esther635, die Tochter1323 Abihails32, und Mardachai, der Jude3064, schrieben3789 mit ganzer Gewalt, zu bestätigen6965 diesen andern8145 Brief107 von Purim6332.

29 І написала цариця Есте́р, дочка Авіхаїлова, та юдеянин Мордехай з сильним домага́нням другий раз про те, щоб вико́нувати цього листа́ про Пурім.

30 Und3967 sandte7971 die Briefe5612 zu allen Juden3064 in den hundertundsiebenundzwanzig Ländern4082 des Königreichs4438 Ahasveros325 mit freundlichen7965 und treuen571 Worten1697:

30 І порозсила́в він листи́ до всіх юдеїв, до ста й двадцяти́ й семи окру́г Ахашверо́шового ца́рства, зо словами миру та правди,

31 daß sie bestätigten diese Tage3117 Purim6332 auf6965 ihre bestimmte Zeit2165, wie Mardachai, der Jude3064, über sie bestätiget hatte, und die Königin4436 Esther635; wie sie auf6965 ihre See LE5315 und auf6965 ihren Samen2233 bestätiget hatten die Geschichte1697 der Fasten6685 und ihres Schreiens2201.

31 щоб вони вико́нували ті дні Пурім у їх озна́чених часа́х, як постанови́в про них юде́янин Мордеха́й та цариця Есте́р, і як вони самі постанови́ли на себе та на наща́дків своїх при́писи пості́в та їхнього голосі́ння.

32 Und Esther635 befahl3982, die Geschichte1697 dieser Purim6332 zu bestätigen6965 und in ein Buch5612 zu schreiben.

32 А Есте́рин нака́з стве́рдив ці при́писи про Пурі́м, і було́ це запи́сане в книгу.

1.0x