CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
2 Цар. 8
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

2-а царiв

Розділ 8

1 А Єлисей говорив до жінки, що її сина він воскреси́в, кажучи: „Устань та й іди ти та дім твій, і мешкай дебудь, бо Господь прикликав голод, і він прийшов до кра́ю на сім літ“.

2 І встала та жінка, і зробила за словом Божого чоловіка. І пішла вона та її дім, і заме́шкала в филистимському кра́ї сім літ.

3 І сталося напри́кінці семи років, вернулася та жінка з филистимського кра́ю, і пішла до царя благати за свій дім та за своє поле.

4 А цар говорив до Ґехазі, слуги Божого чоловіка, кажучи: „Розкажи мені про все те велике, що́ зробив Єлисей“.

5 І сталося, як він оповідав цареві, що той воскресив померлого, аж ось та жінка, що він воскресив сина її, благає царя за свій дім та за своє поле.

6 І сказав Ґехазі: „Пане мій ца́рю, оце та жінка, і це той син її, що воскресив Єлисей!“

7 І прийшов Єлисей до Дамаску, а Бен-Гадад, сирійський цар, хворий. І доне́сено йому, кажучи: „Божий чоловік прийшов аж сюди!“

8 І сказав цар до Газаїла: „Візьми в свою руку подару́нка, та й іди зустріти чоловіка Божого. І запитайся Господа через нього, кажучи: „Чи ви́дужаю я від оцієї хвороби?“

9 І пішов Газаїл спіткати його, і взяв подару́нка в руку свою́, та зо всього добра́ Дамаску тягару́ на сорок верблю́дів. І прийшов, і став перед ним та й сказав: „Син твій Бен-Гадад, цар сирійський, послав мене до тебе, питаючи: Чи видужаю я з оцієї хвороби?“

10 І сказав до нього Єлисей: „Іди, скажи йому: Жити — жи́тимеш, та Господь показав мені, що напевно помре він“.

11 І наставив він обличчя своє на нього, і довго вдивлявся, аж той збенте́жився. І заплакав Божий чоловік.

12 А Газаїл сказав: „Чого плаче мій пан?“ А той відказав: „Бо знаю, що ти зробиш лихо Ізраїлевим синам: їхні тверди́ні пустиш з огнем, і їхніх воякі́в позабива́єш мече́м, і дітей їхніх порозбиваєш, а їхнє вагітне́ — посічеш“.

13 А Газаїл сказав: „Та що таке твій раб, цей пес, що зробить таку велику річ?“ І сказав Єлисей: „Господь показав мені тебе царем над Сирією!“

14 І пішов він від Єлисея, і прийшов до свого пана. А той сказав йому: „Що́ говорив тобі Єлисей?“ І він сказав: „Говорив мені: жити — жи́тимеш!“

15 I сталося другого дня, і взяв він покрива́ло, і намочив у воді, і поклав на його обличчя, — і той помер. І зацарював Газаїл замість нього.

16 А п'ятого року Йорама, Ахавого сина, Ізраїлевого царя, за Йосафата, Юдиного царя, зацарював Єгорам, син Йосафатів, цар Юдин.

17 Він був віку тридцяти й двох літ, коли зацарював, а царював вісім літ в Єрусалимі.

18 І ходив він дорогою Ізраїлевих царів, як робив Ахавів дім, бо Ахавова дочка́ була йому за жінку. І робив він зло в Господніх оча́х.

19 Та не хотів Господь погубити Юду ради раба Свого Давида, як обіцяв був йому дати світильника йому та синам його по всі дні.

20 За його днів збунтува́вся був Едом, — вийшли з-під Юдиної руки, і настанови́ли над собою царя.

21 І пішов Йорам до Цаіру, а з ним усі колесни́ці. І сталося, коли він уночі встав і побив Едома, що оточив був його, і керівникі́в колесни́ць, то народ повтікав до наметів своїх.

22 І збунтувався Едом, і вийшов з-під Юдиної руки, і так є аж до цього дня. Тоді того ча́су збунтувалася й Лівна.

23 А решта діл Йорама, та все, що́ він зробив, ось вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів.

24 І спочив Йорам із батька́ми своїми, і був похо́ваний із батьками своїми в Давидовому Місті, а замість нього зацарював син його Аха́зія.

25 У дванадцятому році Йорама, Ахавого сина, Ізраїлевого царя, зацарював Ахазія, син Єгорама, Юдиного царя.

26 Ахазія був віку двадцяти і двох літ, коли він зацарював, і царював він один рік в Єрусалимі. А ім'я́ його матері — Аталія, дочка́ Омрі, Ізраїлевого царя.

27 І ходив він дорогою Ахавого дому, і робив зло в Господніх оча́х, як і Ахавів дім, бо він був зять Ахавого дому.

28 І пішов він з Йорамом, Ахавовим сином, на війну з Газаїлом, сирійським царем, до ґілеадського Рамоту, та побили сирі́яни Йорама.

29 І вернувся цар Йорам лікуватися в Їзрее́лі від тих ран, що вчинили йому сирі́яни в Рамі, як він воював з Газаїлом, сирійським царем. А Ахазія, Єгорамів син, цар Юдин, зійшов побачити Йорама, Ахавового сина, в Їзреелі, бо той був слаби́й.

Четвертая книга царств

Глава 8

1 Елисей сказал той женщине из Шунема, сына которой он возвратил к жизни: «Лучше тебе немедля уйти отсюда со всем семейством и пожить пока где придется, потому что ГОСПОДЬ наслал на эту страну семилетний голод».

2 Женщина так и поступила, как сказал ей человек Божий, — ушла со всем семейством и семь лет жила в стране филистимской.

3 По прошествии семи лет она вернулась из страны филистимской и пришла к царю с просьбой вернуть ей дом и поле.

4 Царь в то время беседовал с Гиезием, слугой человека Божьего, расспрашивая его о всех великих деяниях, которые совершил Елисей.

5 И во время рассказа Гиезия о том, как Елисей возвратил к жизни умершего, та самая женщина, чей сын был возвращен к жизни, пришла к царю просить о помощи. Гиезий сказал: «Владыка мой царь, вот та самая женщина и вот сын, которого Елисей возвратил к жизни».

6 Царь расспросил об этом женщину, и она ему всё рассказала. Тогда царь велел одному из царедворцев вернуть ей всё, что ей принадлежало, включая и урожай с ее поля за всё то время, когда ее не было.

7 Елисей пошел в Дамаск. Арамейский царь Бен-Хадад был тогда болен. Ему сообщили: «Пришел сюда человек Божий».

8 Царь велел Хазаэлю: «Возьми с собой подарки и ступай к человеку Божьему, пусть вопросит ГОСПОДА, исцелюсь ли я от этой болезни».

9 Хазаэль отправился навстречу Елисею, взяв с собой подарки: всё, что только было ценного в стране дамасской, нагрузили на сорок верблюдов. Явился он к Елисею и сказал: «Сын твой Бен-Хадад, царь арамейский, послал меня к тебе спросить, исцелится ли он от своей болезни».

10 «Иди и скажи ему, что он непременно исцелится, — отвечал ему Елисей. — Но только открыл мне ГОСПОДЬ, что он непременно умрет».

11 И Елисей пристально посмотрел на Хазаэля, так что тот смутился, а сам человек Божий заплакал.

12 «Владыка мой, отчего ты плачешь?» — спросил Хазаэль. Тот отвечал: «Оттого, что знаю, какие беды ты причинишь израильтянам! Крепости их ты сожжешь, юношей перебьешь мечом, детей порубишь на куски, а беременным вспорешь животы!»

13 «Да кто я такой, слуга твой и пес, — спросил Хазаэль, — чтобы вершить такие великие дела?» «Открыл мне ГОСПОДЬ, — отвечал Елисей, — что быть тебе царем над арамеями».

14 С тем Хазаэль и ушел от Елисея и вернулся к своему владыке. «Что сказал тебе Елисей?» — спросил тот, и он ответил: «Сказал, что ты будешь жить!»

15 А на следующий день он намочил покрывало и накрыл им лицо царю, и тот умер. И Хазаэль воцарился вместо него.

16 В пятый год царствования в Израиле Иорама, сына Ахава, в Иудее после царя Иосафата воцарился другой Иорам, сын Иосафата.

17 Когда он взошел на престол, ему было тридцать два года, и восемь лет он правил в Иерусалиме.

18 Он следовал по пути царей израильских, делал то же, что и род Ахава, потому что был женат на дочери Ахава. Было то, что он делал, злом в глазах ГОСПОДА.

19 Но ГОСПОДЬ не желал погубить Иудею ради слуги Своего Давида, как Он и обещал ему, что светоч рода его никогда не угаснет.

20 При Иораме восстали эдомитяне, отделились от Иудеи и избрали себе собственного царя.

21 Иорам пошел на Цаир со своими колесницами, ночью он отразил нападение эдомитян, окруживших его вместе с колесничным войском, но войско его разбежалось по своим шатрам.

22 Так Эдом вышел из-под власти Иудеи, он отделен и поныне. Тогда же восстали и жители Ливны.

23 Что до прочих деяний Иорама и всех свершений его, то не описаны ли они в летописи царей иудейских?

24 Иорам отошел к праотцам и был похоронен с праотцами в Городе Давидовом. Престол унаследовал его сын Охозия.

25 В двенадцатый год царствования в Израиле Иорама, сына Ахава, в Иудее воцарился Охозия, сын Иорама.

26 Когда он взошел на престол, ему было двадцать два года, и год он правил в Иерусалиме. Матерью его была Гофолия, дочь Амврия, царя израильского.

27 Он следовал по пути рода Ахава, и было то, что он делал, злом в глазах ГОСПОДА, как и дела рода Ахава, чьим зятем он стал.

28 Он вместе с Иорамом, сыном Ахава, отправился на войну с Хазаэлем, царем арамейским, и в Рамоте Гиладском арамеи ранили Иорама.

29 Царь Иорам вернулся в Изреэль залечивать раны, полученные от арамеев в Рамоте, в битве с Хазаэлем, царем арамейским. Охозия, сын Иорама, царь иудейский, отправился в Изреэль навестить Иорама, сына Ахава, ведь тот был болен.

2-а царiв

Розділ 8

Четвертая книга царств

Глава 8

1 А Єлисей говорив до жінки, що її сина він воскреси́в, кажучи: „Устань та й іди ти та дім твій, і мешкай дебудь, бо Господь прикликав голод, і він прийшов до кра́ю на сім літ“.

1 Елисей сказал той женщине из Шунема, сына которой он возвратил к жизни: «Лучше тебе немедля уйти отсюда со всем семейством и пожить пока где придется, потому что ГОСПОДЬ наслал на эту страну семилетний голод».

2 І встала та жінка, і зробила за словом Божого чоловіка. І пішла вона та її дім, і заме́шкала в филистимському кра́ї сім літ.

2 Женщина так и поступила, как сказал ей человек Божий, — ушла со всем семейством и семь лет жила в стране филистимской.

3 І сталося напри́кінці семи років, вернулася та жінка з филистимського кра́ю, і пішла до царя благати за свій дім та за своє поле.

3 По прошествии семи лет она вернулась из страны филистимской и пришла к царю с просьбой вернуть ей дом и поле.

4 А цар говорив до Ґехазі, слуги Божого чоловіка, кажучи: „Розкажи мені про все те велике, що́ зробив Єлисей“.

4 Царь в то время беседовал с Гиезием, слугой человека Божьего, расспрашивая его о всех великих деяниях, которые совершил Елисей.

5 І сталося, як він оповідав цареві, що той воскресив померлого, аж ось та жінка, що він воскресив сина її, благає царя за свій дім та за своє поле.

5 И во время рассказа Гиезия о том, как Елисей возвратил к жизни умершего, та самая женщина, чей сын был возвращен к жизни, пришла к царю просить о помощи. Гиезий сказал: «Владыка мой царь, вот та самая женщина и вот сын, которого Елисей возвратил к жизни».

6 І сказав Ґехазі: „Пане мій ца́рю, оце та жінка, і це той син її, що воскресив Єлисей!“

6 Царь расспросил об этом женщину, и она ему всё рассказала. Тогда царь велел одному из царедворцев вернуть ей всё, что ей принадлежало, включая и урожай с ее поля за всё то время, когда ее не было.

7 І прийшов Єлисей до Дамаску, а Бен-Гадад, сирійський цар, хворий. І доне́сено йому, кажучи: „Божий чоловік прийшов аж сюди!“

7 Елисей пошел в Дамаск. Арамейский царь Бен-Хадад был тогда болен. Ему сообщили: «Пришел сюда человек Божий».

8 І сказав цар до Газаїла: „Візьми в свою руку подару́нка, та й іди зустріти чоловіка Божого. І запитайся Господа через нього, кажучи: „Чи ви́дужаю я від оцієї хвороби?“

8 Царь велел Хазаэлю: «Возьми с собой подарки и ступай к человеку Божьему, пусть вопросит ГОСПОДА, исцелюсь ли я от этой болезни».

9 І пішов Газаїл спіткати його, і взяв подару́нка в руку свою́, та зо всього добра́ Дамаску тягару́ на сорок верблю́дів. І прийшов, і став перед ним та й сказав: „Син твій Бен-Гадад, цар сирійський, послав мене до тебе, питаючи: Чи видужаю я з оцієї хвороби?“

9 Хазаэль отправился навстречу Елисею, взяв с собой подарки: всё, что только было ценного в стране дамасской, нагрузили на сорок верблюдов. Явился он к Елисею и сказал: «Сын твой Бен-Хадад, царь арамейский, послал меня к тебе спросить, исцелится ли он от своей болезни».

10 І сказав до нього Єлисей: „Іди, скажи йому: Жити — жи́тимеш, та Господь показав мені, що напевно помре він“.

10 «Иди и скажи ему, что он непременно исцелится, — отвечал ему Елисей. — Но только открыл мне ГОСПОДЬ, что он непременно умрет».

11 І наставив він обличчя своє на нього, і довго вдивлявся, аж той збенте́жився. І заплакав Божий чоловік.

11 И Елисей пристально посмотрел на Хазаэля, так что тот смутился, а сам человек Божий заплакал.

12 А Газаїл сказав: „Чого плаче мій пан?“ А той відказав: „Бо знаю, що ти зробиш лихо Ізраїлевим синам: їхні тверди́ні пустиш з огнем, і їхніх воякі́в позабива́єш мече́м, і дітей їхніх порозбиваєш, а їхнє вагітне́ — посічеш“.

12 «Владыка мой, отчего ты плачешь?» — спросил Хазаэль. Тот отвечал: «Оттого, что знаю, какие беды ты причинишь израильтянам! Крепости их ты сожжешь, юношей перебьешь мечом, детей порубишь на куски, а беременным вспорешь животы!»

13 А Газаїл сказав: „Та що таке твій раб, цей пес, що зробить таку велику річ?“ І сказав Єлисей: „Господь показав мені тебе царем над Сирією!“

13 «Да кто я такой, слуга твой и пес, — спросил Хазаэль, — чтобы вершить такие великие дела?» «Открыл мне ГОСПОДЬ, — отвечал Елисей, — что быть тебе царем над арамеями».

14 І пішов він від Єлисея, і прийшов до свого пана. А той сказав йому: „Що́ говорив тобі Єлисей?“ І він сказав: „Говорив мені: жити — жи́тимеш!“

14 С тем Хазаэль и ушел от Елисея и вернулся к своему владыке. «Что сказал тебе Елисей?» — спросил тот, и он ответил: «Сказал, что ты будешь жить!»

15 I сталося другого дня, і взяв він покрива́ло, і намочив у воді, і поклав на його обличчя, — і той помер. І зацарював Газаїл замість нього.

15 А на следующий день он намочил покрывало и накрыл им лицо царю, и тот умер. И Хазаэль воцарился вместо него.

16 А п'ятого року Йорама, Ахавого сина, Ізраїлевого царя, за Йосафата, Юдиного царя, зацарював Єгорам, син Йосафатів, цар Юдин.

16 В пятый год царствования в Израиле Иорама, сына Ахава, в Иудее после царя Иосафата воцарился другой Иорам, сын Иосафата.

17 Він був віку тридцяти й двох літ, коли зацарював, а царював вісім літ в Єрусалимі.

17 Когда он взошел на престол, ему было тридцать два года, и восемь лет он правил в Иерусалиме.

18 І ходив він дорогою Ізраїлевих царів, як робив Ахавів дім, бо Ахавова дочка́ була йому за жінку. І робив він зло в Господніх оча́х.

18 Он следовал по пути царей израильских, делал то же, что и род Ахава, потому что был женат на дочери Ахава. Было то, что он делал, злом в глазах ГОСПОДА.

19 Та не хотів Господь погубити Юду ради раба Свого Давида, як обіцяв був йому дати світильника йому та синам його по всі дні.

19 Но ГОСПОДЬ не желал погубить Иудею ради слуги Своего Давида, как Он и обещал ему, что светоч рода его никогда не угаснет.

20 За його днів збунтува́вся був Едом, — вийшли з-під Юдиної руки, і настанови́ли над собою царя.

20 При Иораме восстали эдомитяне, отделились от Иудеи и избрали себе собственного царя.

21 І пішов Йорам до Цаіру, а з ним усі колесни́ці. І сталося, коли він уночі встав і побив Едома, що оточив був його, і керівникі́в колесни́ць, то народ повтікав до наметів своїх.

21 Иорам пошел на Цаир со своими колесницами, ночью он отразил нападение эдомитян, окруживших его вместе с колесничным войском, но войско его разбежалось по своим шатрам.

22 І збунтувався Едом, і вийшов з-під Юдиної руки, і так є аж до цього дня. Тоді того ча́су збунтувалася й Лівна.

22 Так Эдом вышел из-под власти Иудеи, он отделен и поныне. Тогда же восстали и жители Ливны.

23 А решта діл Йорама, та все, що́ він зробив, ось вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів.

23 Что до прочих деяний Иорама и всех свершений его, то не описаны ли они в летописи царей иудейских?

24 І спочив Йорам із батька́ми своїми, і був похо́ваний із батьками своїми в Давидовому Місті, а замість нього зацарював син його Аха́зія.

24 Иорам отошел к праотцам и был похоронен с праотцами в Городе Давидовом. Престол унаследовал его сын Охозия.

25 У дванадцятому році Йорама, Ахавого сина, Ізраїлевого царя, зацарював Ахазія, син Єгорама, Юдиного царя.

25 В двенадцатый год царствования в Израиле Иорама, сына Ахава, в Иудее воцарился Охозия, сын Иорама.

26 Ахазія був віку двадцяти і двох літ, коли він зацарював, і царював він один рік в Єрусалимі. А ім'я́ його матері — Аталія, дочка́ Омрі, Ізраїлевого царя.

26 Когда он взошел на престол, ему было двадцать два года, и год он правил в Иерусалиме. Матерью его была Гофолия, дочь Амврия, царя израильского.

27 І ходив він дорогою Ахавого дому, і робив зло в Господніх оча́х, як і Ахавів дім, бо він був зять Ахавого дому.

27 Он следовал по пути рода Ахава, и было то, что он делал, злом в глазах ГОСПОДА, как и дела рода Ахава, чьим зятем он стал.

28 І пішов він з Йорамом, Ахавовим сином, на війну з Газаїлом, сирійським царем, до ґілеадського Рамоту, та побили сирі́яни Йорама.

28 Он вместе с Иорамом, сыном Ахава, отправился на войну с Хазаэлем, царем арамейским, и в Рамоте Гиладском арамеи ранили Иорама.

29 І вернувся цар Йорам лікуватися в Їзрее́лі від тих ран, що вчинили йому сирі́яни в Рамі, як він воював з Газаїлом, сирійським царем. А Ахазія, Єгорамів син, цар Юдин, зійшов побачити Йорама, Ахавового сина, в Їзреелі, бо той був слаби́й.

29 Царь Иорам вернулся в Изреэль залечивать раны, полученные от арамеев в Рамоте, в битве с Хазаэлем, царем арамейским. Охозия, сын Иорама, царь иудейский, отправился в Изреэль навестить Иорама, сына Ахава, ведь тот был болен.

1.0x