Библия - Обещанное Восстановление

2-а Самуїлова

Розділ 22

1 І промовив Давид до Господа слова́ оцієї пісні того дня, як Господь урятува́в був його з руки́ всіх його ворогів та з доло́ні Саулової,

2 та й сказав: „Госпо́дь моя ске́ля й тверди́ня моя, і для мене Спаси́тель Він мій!

3 Мій Бог — моя ске́ля, сховаюсь я в ній, Він щит мій і ріг Він спасі́ння мого́, Він ба́шта моя та моє пристано́вище! Спаси́телю мій, — Ти врятуєш мене від наси́лля!

4 Я кли́чу: Преславний Госпо́дь, і я ви́зволений від своїх ворогів!

5 Бо хви́лі смерте́льні мене оточи́ли, потоки велійяа́ла лякають мене.

6 Тене́та шео́лу мене оточи́ли, а па́стки смерте́льні мене попере́дили!

7 В тісноті́ своїй кличу до Господа, і до Бога свого́ я вола́ю, — І Він почує мій голос із храму Свого́, і в ушах Його — зойк мій.

8 Захита́лась земля й затремті́ла, затрясли́ся й хитались небесні підва́лини, — бо Він запалився від гніву!

9 Із ні́здер Його бу́хнув дим, з Його ж уст — пожиру́щий огонь, запаливсь жар від Нього!

10 Він небо простя́г — і спустився, а хмара густа́ під нога́ми Його.

11 Усівся Він на херуви́ма — й летів, і явився на ві́тряних кри́лах.

12 А навколо Себе поклав те́мряву, мов куріні́, збір води, густі хмари висо́кі.

13 Від бли́ску, що був перед Ним, запали́лось вугі́лля горю́че.

14 Госпо́дь загримів у небеса́х, і Свій голос Всевишній подав.

15 Він послав Свої стріли та їх розпоро́шив, послав бли́скавку й їх побенте́жив.

16 І показа́лися рі́чища во́дні, і відкрились основи вселе́нної, — від сва́ру Твойо́го, о Господи, від по́диху вітру із ні́здер Його.

17 Він послав із високо́сти, узяв Він мене, витяг мене з вод великих.

18 Він мене врятував від мойого поту́жного ворога, від моїх ненави́сників, — бо сильніші від ме́не вони.

19 Напали на мене вони в день нещастя мого́, — та Господь був моїм опертя́м.

20 І на місце широке Він вивів мене, Він мене врятува́в, — бо вподо́бав мене!

21 Нехай Господь зробить мені по моїй справедли́вості, хай заплатить мені згідно з чи́стістю рук моїх!

22 Бо беріг я доро́ги Господні, і від Бога свойо́го я не відступи́в,

23 бо всі Його при́суди передо мною, постано́ви ж Його́, — не вступлю́ся від них!

24 І був я Йому непоро́чним, і стерігся своєї провини.

25 І Госпо́дь заплатив був мені по моїй справедли́вості, за чистото́ю моє́ю перед очима Його́.

26 З справедли́вим Ти справедли́во пово́дишся, із чесним — по-че́сному,

27 із чистим — пово́дишся чисто, а з лукавим — за лука́вством його́!

28 І народ із біди Ти спасаєш, а очі Твої — на зухва́лих, яких Ти принижуєш.

29 Бо світильник Ти, Господи, мій, і осві́тить Господь мою те́мряву!

30 Бо з Тобою поб'ю́ я ворожого відділа, із Богом своїм проберу́сь через мур!

31 Бог — непорочна доро́га Його, слово Господнє очи́щене, щит Він для всіх, хто вдається до Ньо́го!

32 Бо хто Бог, окрім Господа? І хто скеля, крім нашого Бога?

33 Бог — сильне моє пристано́вище, і дорогу мою Непоро́чний вивідував.

34 Він чинить ноги мої, як оле́нячі, і ставить мене на висо́тах моїх,

35 Мої руки навчає до бо́ю, і на раме́на мої лука мі́дяного напина́є.

36 І дав Ти мені щит спасі́ння Свого́, і чинить великим мене Твоя поміч!

37 Ти чиниш широким мій крок підо мною, — і сто́пи мої не спіткну́ться.

38 Жену́ я своїх ворогів, і повигу́блюю їх, і не верну́ся, аж поки не ви́нищу їх!

39 Я їх повигу́блюю й їх потрощу́, — і не встануть вони, і повпадають під ноги мої.

40 Ти ж для бо́ю мене підпері́зуєш силою, ва́лиш під мене моїх ворохо́бників.

41 Поверну́в Ти плечима до мене моїх ворогів, моїх ненави́сників, — й я їх пони́щу!

42 Озирались вони — та немає спаси́теля, кли́кали до Господа — і не відповів їм!

43 І я їх зітру́, як той по́рох землі, як болото на ву́лицях — їх розітру́ й розтопчу́ їх!

44 Ти ж від бунту наро́ду мойо́го мене бережеш, на го́лову лю́ду мене стереже́ш, мені бу́дуть служити наро́ди, яких я й не знав!

45 Передо мною чужи́нці підле́щуються, на вістку про мене — слухня́ні мені.

46 В'януть чужи́нці, і тремтя́ть у тверди́нях своїх.

47 Живий Господь, — і благословенна будь, Скеле моя, і нехай піднесе́ться Бог скелі спасі́ння мого́!

48 Бог, що по́мсти за ме́не дає, і що народи під мене позни́жував,

49 що рятує мене від моїх ворогі́в, — Ти звели́чив мене над повста́нців на мене, спасаєш мене від насильника!

50 Тому́ то хвалю́ Тебе, Господи, серед народів, Іме́нню Твоє́му співаю!

51 Ти башта спасі́ння Свойо́го царя, і милість вчиняєш Своєму пома́занцеві, — Давиду й насінню його аж навіки!“

Вторая книга царств

Глава 22

1 В день, когда ГОСПОДЬ избавил Давида от всех врагов и от рук Саула, он посвятил Господу такую песнь:

2 «ГОСПОДЬ — скала моя, крепость моя, Избавитель мой.

3 Бог мой — защита моя: в Нем прибежище мое, Он — щит мой, сила спасения моего, твердыня моя и прибежище мое! Спаситель мой, избавление от насилия Ты даешь!

4 Воззову я к Господу, достойному славы, — и от врагов моих буду спасен.

5 Волны смерти вокруг меня, потоки гибельные меня повергают в ужас.

6 Верви могильные со всех сторон, западня смерти опутала меня.

7 В беде своей к ГОСПОДУ я воззвал, к Богу моему возопил, и голос мой услышал Он из Храма Своего, и внял Он воплю моему.

8 Закачалась, затряслась земля, пошатнулись основания небес и задрожали, ибо гнев Его воспылал.

9 Ярость Его видимой стала: дым и огонь исходили от Него, сыпались угли горящие.

10 Наклонил Он небеса и сошел — мгла под ногами Его.

11 Воссел Он на херувима и ввысь устремился, понесся на крыльях ветра.

12 Сделал мрак навесом Своим, сито для вод — густые тучи дождевые,

13 из сияния, что перед Ним, — град и молнии!

14 Возгремел ГОСПОДЬ громом с небес, глас Всевышнего прозвучал!

15 Пустил Он стрелы и рассеял врагов, молниями в замешательство их привел.

16 Стало зримым дно морей, основания мира обнажились от грозного укора ГОСПОДНЯ, от дыхания, от Него исходящего.

17 С высоты простер Он руку, подхватил меня и извлек из пучины водной.

18 Спас Он меня от лютых врагов, от ненавистников моих, силою меня превосходивших.

19 В день беды моей напали они на меня, но ГОСПОДЬ был опорою мне.

20 Из опасности Он вывел меня, избавление Свое явив по благоволению ко мне.

21 Поступил ГОСПОДЬ со мною по праведности моей, по чистоте рук моих вознаградил меня.

22 Ибо путей ГОСПОДНИХ держался я, не отступал от Бога моего, чтоб нечестию предаваться.

23 Все законы Его всегда предо мной, от установлений Его я никогда не уклонялся.

24 Непорочным я был перед Ним, удерживался от греха,

25 потому вознаградил меня ГОСПОДЬ по праведности моей за то, что чист я в глазах Его.

26 Верному Тебе Ты всегда верен, с непорочным поступаешь по непорочности его,

27 чистому сердцем Свою чистоту Ты являешь, а бесчестному — Свое уменье противостать ему.

28 Ты спасаешь бедных людей, усмиряя взглядом Своим надменных.

29 ГОСПОДЬ, Ты — светильник мой, Ты, ГОСПОДИ, тьму мою в свет обращаешь.

30 С Тобой могу разбить любое войско, с Богом моим на стену неприступную могу взобраться.

31 Бог — совершенен путь Его, слово ГОСПОДА огнем испытано, Он — щит для всех, кто в Нем прибежище находит.

32 Ибо кто Бог, кроме ГОСПОДА, кто Защитник, кроме Бога нашего?

33 Бог — могучая защита моя, Он делает путь мой ровным,

34 делает ноги мои быстрыми, как у оленя, и твердо на высотах ставит меня.

35 Сражаться Он обучает руки мои, мышцы мои — натягивать лук крепчайший.

36 Ты щит Свой спасительный даруешь мне, милость Твоя возвеличивает меня!

37 Только с Тобой шаг мой широк, поступь моя уверенна.

38 Преследую я врагов и смешиваю их ряды, не возвращаюсь, пока не расправлюсь с ними.

39 Расправляюсь с ними, поражаю их — под ноги мои падают они и подняться не могут.

40 Ты препоясал меня силою для войны, всех восставших на меня покорил мне.

41 Врагов моих Ты в бегство обратил, моих ненавистников я уничтожил.

42 Они озирались, но никто их не спас, к ГОСПОДУ взывали, но Он не ответил им.

43 Я развеял их, словно прах земной, бросив, растоптал, как уличную грязь.

44 Ты избавил меня от восстаний народных, во главе племен сохранил меня, и люди, которых я не знал, служат мне ныне.

45 Сыновья иноземцев раболепствуют передо мной, по первому слову повинуются мне;

46 растерянные и дрожащие, выходят сыновья иноземцев из укрытий своих.

47 Жив ГОСПОДЬ! Слава Ему, скале моей! Да будет превознесен Бог, твердыня спасения моего!

48 Бог, воздающий врагам моим за меня, покоряющий мне народы,

49 освобождающий меня от врагов, Ты возвысил меня над восставшими против меня, от людей, насилие чинивших, избавил.

50 А потому прославлю Тебя, ГОСПОДИ, среди народов, имя Твое воспевать буду.

51 Одерживать победы великие даешь Ты царю и милость оказываешь помазаннику Своему, Давиду, и потомкам его вовеки».

2-а Самуїлова Розділ 22	Вторая книга царств Глава 22
1 І промовив Давид до Господа слова́ оцієї пісні того дня, як Господь урятува́в був його з руки́ всіх його ворогів та з доло́ні Саулової,	1 В день, когда ГОСПОДЬ избавил Давида от всех врагов и от рук Саула, он посвятил Господу такую песнь:
2 та й сказав: „Госпо́дь моя ске́ля й тверди́ня моя, і для мене Спаси́тель Він мій!	2 «ГОСПОДЬ — скала моя, крепость моя, Избавитель мой.
3 Мій Бог — моя ске́ля, сховаюсь я в ній, Він щит мій і ріг Він спасі́ння мого́, Він ба́шта моя та моє пристано́вище! Спаси́телю мій, — Ти врятуєш мене від наси́лля!	3 Бог мой — защита моя: в Нем прибежище мое, Он — щит мой, сила спасения моего, твердыня моя и прибежище мое! Спаситель мой, избавление от насилия Ты даешь!
4 Я кли́чу: Преславний Госпо́дь, і я ви́зволений від своїх ворогів!	4 Воззову я к Господу, достойному славы, — и от врагов моих буду спасен.
5 Бо хви́лі смерте́льні мене оточи́ли, потоки велійяа́ла лякають мене.	5 Волны смерти вокруг меня, потоки гибельные меня повергают в ужас.
6 Тене́та шео́лу мене оточи́ли, а па́стки смерте́льні мене попере́дили!	6 Верви могильные со всех сторон, западня смерти опутала меня.
7 В тісноті́ своїй кличу до Господа, і до Бога свого́ я вола́ю, — І Він почує мій голос із храму Свого́, і в ушах Його — зойк мій.	7 В беде своей к ГОСПОДУ я воззвал, к Богу моему возопил, и голос мой услышал Он из Храма Своего, и внял Он воплю моему.
8 Захита́лась земля й затремті́ла, затрясли́ся й хитались небесні підва́лини, — бо Він запалився від гніву!	8 Закачалась, затряслась земля, пошатнулись основания небес и задрожали, ибо гнев Его воспылал.
9 Із ні́здер Його бу́хнув дим, з Його ж уст — пожиру́щий огонь, запаливсь жар від Нього!	9 Ярость Его видимой стала: дым и огонь исходили от Него, сыпались угли горящие.
10 Він небо простя́г — і спустився, а хмара густа́ під нога́ми Його.	10 Наклонил Он небеса и сошел — мгла под ногами Его.
11 Усівся Він на херуви́ма — й летів, і явився на ві́тряних кри́лах.	11 Воссел Он на херувима и ввысь устремился, понесся на крыльях ветра.
12 А навколо Себе поклав те́мряву, мов куріні́, збір води, густі хмари висо́кі.	12 Сделал мрак навесом Своим, сито для вод — густые тучи дождевые,
13 Від бли́ску, що був перед Ним, запали́лось вугі́лля горю́че.	13 из сияния, что перед Ним, — град и молнии!
14 Госпо́дь загримів у небеса́х, і Свій голос Всевишній подав.	14 Возгремел ГОСПОДЬ громом с небес, глас Всевышнего прозвучал!
15 Він послав Свої стріли та їх розпоро́шив, послав бли́скавку й їх побенте́жив.	15 Пустил Он стрелы и рассеял врагов, молниями в замешательство их привел.
16 І показа́лися рі́чища во́дні, і відкрились основи вселе́нної, — від сва́ру Твойо́го, о Господи, від по́диху вітру із ні́здер Його.	16 Стало зримым дно морей, основания мира обнажились от грозного укора ГОСПОДНЯ, от дыхания, от Него исходящего.
17 Він послав із високо́сти, узяв Він мене, витяг мене з вод великих.	17 С высоты простер Он руку, подхватил меня и извлек из пучины водной.
18 Він мене врятував від мойого поту́жного ворога, від моїх ненави́сників, — бо сильніші від ме́не вони.	18 Спас Он меня от лютых врагов, от ненавистников моих, силою меня превосходивших.
19 Напали на мене вони в день нещастя мого́, — та Господь був моїм опертя́м.	19 В день беды моей напали они на меня, но ГОСПОДЬ был опорою мне.
20 І на місце широке Він вивів мене, Він мене врятува́в, — бо вподо́бав мене!	20 Из опасности Он вывел меня, избавление Свое явив по благоволению ко мне.
21 Нехай Господь зробить мені по моїй справедли́вості, хай заплатить мені згідно з чи́стістю рук моїх!	21 Поступил ГОСПОДЬ со мною по праведности моей, по чистоте рук моих вознаградил меня.
22 Бо беріг я доро́ги Господні, і від Бога свойо́го я не відступи́в,	22 Ибо путей ГОСПОДНИХ держался я, не отступал от Бога моего, чтоб нечестию предаваться.
23 бо всі Його при́суди передо мною, постано́ви ж Його́, — не вступлю́ся від них!	23 Все законы Его всегда предо мной, от установлений Его я никогда не уклонялся.
24 І був я Йому непоро́чним, і стерігся своєї провини.	24 Непорочным я был перед Ним, удерживался от греха,
25 І Госпо́дь заплатив був мені по моїй справедли́вості, за чистото́ю моє́ю перед очима Його́.	25 потому вознаградил меня ГОСПОДЬ по праведности моей за то, что чист я в глазах Его.
26 З справедли́вим Ти справедли́во пово́дишся, із чесним — по-че́сному,	26 Верному Тебе Ты всегда верен, с непорочным поступаешь по непорочности его,
27 із чистим — пово́дишся чисто, а з лукавим — за лука́вством його́!	27 чистому сердцем Свою чистоту Ты являешь, а бесчестному — Свое уменье противостать ему.
28 І народ із біди Ти спасаєш, а очі Твої — на зухва́лих, яких Ти принижуєш.	28 Ты спасаешь бедных людей, усмиряя взглядом Своим надменных.
29 Бо світильник Ти, Господи, мій, і осві́тить Господь мою те́мряву!	29 ГОСПОДЬ, Ты — светильник мой, Ты, ГОСПОДИ, тьму мою в свет обращаешь.
30 Бо з Тобою поб'ю́ я ворожого відділа, із Богом своїм проберу́сь через мур!	30 С Тобой могу разбить любое войско, с Богом моим на стену неприступную могу взобраться.
31 Бог — непорочна доро́га Його, слово Господнє очи́щене, щит Він для всіх, хто вдається до Ньо́го!	31 Бог — совершенен путь Его, слово ГОСПОДА огнем испытано, Он — щит для всех, кто в Нем прибежище находит.
32 Бо хто Бог, окрім Господа? І хто скеля, крім нашого Бога?	32 Ибо кто Бог, кроме ГОСПОДА, кто Защитник, кроме Бога нашего?
33 Бог — сильне моє пристано́вище, і дорогу мою Непоро́чний вивідував.	33 Бог — могучая защита моя, Он делает путь мой ровным,
34 Він чинить ноги мої, як оле́нячі, і ставить мене на висо́тах моїх,	34 делает ноги мои быстрыми, как у оленя, и твердо на высотах ставит меня.
35 Мої руки навчає до бо́ю, і на раме́на мої лука мі́дяного напина́є.	35 Сражаться Он обучает руки мои, мышцы мои — натягивать лук крепчайший.
36 І дав Ти мені щит спасі́ння Свого́, і чинить великим мене Твоя поміч!	36 Ты щит Свой спасительный даруешь мне, милость Твоя возвеличивает меня!
37 Ти чиниш широким мій крок підо мною, — і сто́пи мої не спіткну́ться.	37 Только с Тобой шаг мой широк, поступь моя уверенна.
38 Жену́ я своїх ворогів, і повигу́блюю їх, і не верну́ся, аж поки не ви́нищу їх!	38 Преследую я врагов и смешиваю их ряды, не возвращаюсь, пока не расправлюсь с ними.
39 Я їх повигу́блюю й їх потрощу́, — і не встануть вони, і повпадають під ноги мої.	39 Расправляюсь с ними, поражаю их — под ноги мои падают они и подняться не могут.
40 Ти ж для бо́ю мене підпері́зуєш силою, ва́лиш під мене моїх ворохо́бників.	40 Ты препоясал меня силою для войны, всех восставших на меня покорил мне.
41 Поверну́в Ти плечима до мене моїх ворогів, моїх ненави́сників, — й я їх пони́щу!	41 Врагов моих Ты в бегство обратил, моих ненавистников я уничтожил.
42 Озирались вони — та немає спаси́теля, кли́кали до Господа — і не відповів їм!	42 Они озирались, но никто их не спас, к ГОСПОДУ взывали, но Он не ответил им.
43 І я їх зітру́, як той по́рох землі, як болото на ву́лицях — їх розітру́ й розтопчу́ їх!	43 Я развеял их, словно прах земной, бросив, растоптал, как уличную грязь.
44 Ти ж від бунту наро́ду мойо́го мене бережеш, на го́лову лю́ду мене стереже́ш, мені бу́дуть служити наро́ди, яких я й не знав!	44 Ты избавил меня от восстаний народных, во главе племен сохранил меня, и люди, которых я не знал, служат мне ныне.
45 Передо мною чужи́нці підле́щуються, на вістку про мене — слухня́ні мені.	45 Сыновья иноземцев раболепствуют передо мной, по первому слову повинуются мне;
46 В'януть чужи́нці, і тремтя́ть у тверди́нях своїх.	46 растерянные и дрожащие, выходят сыновья иноземцев из укрытий своих.
47 Живий Господь, — і благословенна будь, Скеле моя, і нехай піднесе́ться Бог скелі спасі́ння мого́!	47 Жив ГОСПОДЬ! Слава Ему, скале моей! Да будет превознесен Бог, твердыня спасения моего!
48 Бог, що по́мсти за ме́не дає, і що народи під мене позни́жував,	48 Бог, воздающий врагам моим за меня, покоряющий мне народы,
49 що рятує мене від моїх ворогі́в, — Ти звели́чив мене над повста́нців на мене, спасаєш мене від насильника!	49 освобождающий меня от врагов, Ты возвысил меня над восставшими против меня, от людей, насилие чинивших, избавил.
50 Тому́ то хвалю́ Тебе, Господи, серед народів, Іме́нню Твоє́му співаю!	50 А потому прославлю Тебя, ГОСПОДИ, среди народов, имя Твое воспевать буду.
51 Ти башта спасі́ння Свойо́го царя, і милість вчиняєш Своєму пома́занцеві, — Давиду й насінню його аж навіки!“	51 Одерживать победы великие даешь Ты царю и милость оказываешь помазаннику Своему, Давиду, и потомкам его вовеки».

⚡ 1.0x

Старий
завіт

Новий
завіт

2-а Самуїлова

Розділ 22

Вторая книга царств

Глава 22

2-а Самуїлова

Розділ 22

Вторая книга царств

Глава 22

Старий завіт

Новий завіт

2-а Самуїлова

Розділ 22

Вторая книга царств

Глава 22

2-а Самуїлова

Розділ 22

Вторая книга царств

Глава 22

Старий
завіт

Новий
завіт