CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
1 Цар. 18
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

1-а царiв

Розділ 18

1 І минуло багато днів, і було Господнє слово до Іллі третього року, говорячи: „Іди, покажися до Аха́ва, а Я дам дощ на поверхню землі“.

2 І пішов Ілля показатися до Ахава. А в Асирії був сильний голод.

3 І покликав Ахав Овді́я, що був над домом, а Овді́й був дуже богобі́йний.

4 І сталося, коли Єзаве́ль вигу́блювала Господніх пророків, то Овді́й узяв сотню пророків, та й сховав їх по п'ятидесяти чоловіка в пече́рі, і годува́в їх хлібом та водою.

5 І сказав Ахав до Овдія: „Іди по кра́ю до всіх во́дних джере́л та до всіх потоків, — може зна́йдемо трави, і позоста́вимо при житті коня та мула, і не ви́губимо худоби“...

6 І поділили вони собі Край, щоб перейти по ньому, — Ахав пішов однією дорогою сам, Овді́й пішов сам другою дорогою.

7 І був Овдій у дорозі, аж ось Ілля назу́стріч йому́. І пізнав він його, і впав на обличчя своє та й сказав: „Чи то ти, пане мій Іллє́?“

8 А той відказав йому: „Я. Іди, скажи панові своєму: Ось тут Ілля!“

9 А він сказав: „Чим я прогрішив, що ти віддаєш свого раба в Ахавову руку, щоб він убив мене?

10 Як живий Господь, Бог твій, — немає наро́ду та царства, що туди не посилав би пан мій шукати тебе. А коли говорили: Нема його, то він заприсяга́в те царство та той народ, що зна́йдуть тебе.

11 А тепер ти говориш: Іди, скажи своє́му панові: Ось тут Ілля!

12 І станеться, я піду́ від тебе, а Дух Господній понесе тебе на те місце, якого не знаю. І прийду́ я, щоб доне́сти Ахаву, а коли він не зна́йде тебе, то вб'є мене. А раб твій боїться Господа від своєї мо́лодости.

13 Чи ж не було сказано панові моєму те, що́ зробив я, коли Єзаве́ль побивала Господніх пророків, а я сховав був із Господніх пророків сотню чоловіка, по п'ятидесяти чоловіка в печері, і годував їх хлібом та водою?

14 А тепер ти кажеш: Іди, скажи своєму панові: Ось тут Ілля, — і він мене вб'є!“

15 Та Ілля відказав: „Як живий Господь Савао́т, що я стою́ перед Його лицем, — сьогодні я покажу́ся йому!“

16 I пішов Овді́й назу́стріч Аха́ву, та й доніс йому те. І пішов Ахав навпро́ти Іллі.

17 І сталося, коли Ахав побачив Іллю, то Ахав сказав до нього: „Чи це ти, що непоко́їш Ізраїля?“

18 А той відказав: „Не я внещасли́вив Ізраїля, а тільки ти та дім твого батька через ваше недотри́мання Господніх за́повідей, та й ти пішов за Ваалами.

19 А тепер пошли, збери до мене на го́ру Карме́л усього Ізраїля та чотири сотні й п'ятдесят Ваалових пророків, та чотири сотні пророків Астарти, що їдять зо сто́лу Єзаве́лі“.

20 І послав Ахав по всіх Ізраїлевих синах, і зібрав пророків на го́ру Карме́л.

21 І підійшов Ілля до всьо́го наро́ду й сказав: „Чи довго ви бу́дете скака́ти на двох галу́зках? Якщо Господь — Бог, ідіть за Ним, а якщо Ваал — ідіть за ним!“ Та не відповів йому народ ані слова.

22 І сказав Ілля до наро́ду: „Я сам позоста́вся Господній пророк, а пророків Ваалових — чотири сотні й п'ятдесят чоловіка.

23 І нехай дадуть нам двох бичкі́в, і нехай вони ви́беруть собі одно́го бичка́, і нехай заріжуть його, і нехай покладуть на дро́ва, а огню́ не покладу́ть. І я приготу́ю одного бичка́, і дам на дро́ва, а огню не покладу́.

24 І ви покличете ім'я́ бога вашого, а я покли́чу Ім'я́ Господа. І станеться, той Бог, що відповість огнем, — Він Бог!“ І відповів той наро́д та й сказав: „Це добре слово!“

25 І сказав Ілля до Ваалових пророків: „Виберіть собі одно́го бичка́, і приготу́йте перші, бо ви численні́ші, і покличте ім'я́ свого́ бога, а огню́ не покладете“.

26 І взяли́ вони того бичка, що він дав їм, і вони приготува́ли й кли́кали Ваалове ім'я́ від ра́нку й аж до полу́дня, говорячи: „Ваа́ле, почу́й нас!“ Та не було ані голосу, ані ві́дповіді. І скакали вони біля же́ртівника, що зроби́ли.

27 І сталося опі́вдні, і сміявся з них Ілля й говорив: „Кличте голосом сильні́шим, бо він бог! Може він розду́мує, або відлучи́вся, або в дорозі! Може він спить, то проки́неться!“

28 І стали вони кликати голосом сильні́шим, і коло́лися, за своїм зви́чаєм, меча́ми та ра́тищами, аж лила́ся з них кров.

29 І сталося, як минувся пі́вдень, то вони пророкували аж до часу прине́сення хлібної жертви, — та не було́ ані голосу, ані відповіді, ані слуху...

30 І сказав Ілля до всього наро́ду: „Підійдіть до ме́не!“ І підійшов увесь наро́д до нього, а він поправив розбитого Господнього же́ртівника.

31 І взяв Ілля дванадцятеро каміння, за числом племе́н синів Якова, до якого було слово Господнє, говорячи: „Ізра́їль буде їм'я́ твоє!“

32 і збудува́в із того камі́ння же́ртівника в Ім'я́ Господнє, і зробив рова, площею на дві са́ті насіння, навколо же́ртівника.

33 І наклав дров, і зарізав бичка та й поклав на дро́вах.

34 І він сказав: „Напо́вніть чотири відрі́ води, і нехай виллють на цілопа́лення та на дро́ва“. І сказав: „Повторіть!“ І повтори́ли. І сказав: „Зробіть утре́тє!“ І зробили втре́тє.

35 І потекла вода навколо же́ртівника, а також рів напо́внився водою.

36 І сталося в час прине́сення хлі́бної жертви, що підійшов пророк Ілля та й сказав: „Господи, Боже Авраамів, Ісаків та Ізраїлів! Сьогодні пізна́ють, що Ти Ізраїлів Бог, а я Твій раб, і що все оце я зробив Твоїм словом.

37 Вислухай мене, Господи, вислухай мене, і нехай пізна́є цей наро́д, що Ти — Господь, Бог, і Ти обе́рнеш їхнє серце наза́д!“

38 І спав Господній огонь, та й поже́р цілопа́лення, і дро́ва, і камі́ння, і по́рох, і ви́лизав воду, що в рові.

39 І побачили це всі люди, та й попа́дали на обличчя свої й говорили: „Господь, — Він Бог, Господь, — Він Бог!“

40 І сказав до них Ілля: „Схопі́ть Ваалових пророків! Нехай ніхто не втече́ з них!“ І похапа́ли їх, а Ілля звів їх до потоку Кішо́н, та й порізав їх...

41 І сказав Ілля до Ахава: „Увійди, їж і пий, бо ось чути шум дощу́“.

42 І пішов Ахав, щоб їсти та пити, а Ілля зійшов на верхі́в'я Карме́лу, і нахили́вся до землі, і поклав обличчя своє між свої колі́на.

43 І сказав він до свого хло́пця: „Вийди, подивися в на́прямі моря!“ І той вийшов і подивився та й сказав: „Нема нічо́го“. Та він відказав: „Вернися сім раз!“

44 І сталося сьомого разу, і він сказав: „Ось мала хмара, немов долоня лю́дська, підійма́ється з моря“. А він сказав: „Піди, скажи Ахавові: Запрягай і зійди, і не затримає тебе дощ“.

45 І сталося по недовгому ча́сі, і поте́мніло небо від хмар, і зірвався вітер, — і пішов великий дощ. А Ахав сів на воза, та й відправився в Їзреел.

46 А Господня рука була́ на Іллі. І він опереза́в свої сте́гна, та й побіг перед Ахавом аж до самого Їзреелу.

3-я книга Царств

Глава 18

1 На третий год, когда не было дождя, Господь сказал Илии: «Пойди и встреться с царём Ахавом, и Я скоро пошлю дождь».

2 Тогда Илия пошёл встретиться с Ахавом. В то время в Самарии был сильный голод.

3 Ахав позвал Авдия, начальника царского дворца. (Авдий был человеком, искренне верующим в Господа.

4 Когда Иезавель истребляла пророков Господних, Авдий спрятал сто пророков в двух пещерах, по пятьдесят человек в каждой, и снабжал их едой и водой).

5 Ахав сказал Авдию: «Пойдём по земле ко всем источникам и ко всем потокам. Может быть, мы сможем найти немного травы, чтобы прокормить лошадей и мулов, чтобы нам не пришлось убивать наших животных».

6 Каждый из них выбрал часть страны, куда они должны были пойти искать воду. Ахав пошёл в одну сторону, а Авдий пошёл в другую.

7 Когда Авдий шёл по дороге, он встретил Илию. Авдий узнал его, поклонился ему до земли и сказал: «Ты ли это, господин мой Илия?»

8 Илия ответил: «Да, это я. Пойди и скажи твоему господину: „Илия здесь”».

9 Авдий спросил: «Если я скажу Ахаву, что знаю, где ты, то он убьёт меня. Я не сделал тебе ничего плохого! Почему ты хочешь, чтобы я погиб?

10 Так же верно, как жив Господь, Бог твой, нет ни одного народа, ни царства, куда бы ни посылал господин мой искать тебя. И когда ему говорили, что тебя нет, он брал клятву с того народа или царства в том, что они не могут тебя найти.

11 А ты теперь посылаешь меня к моему господину сказать: „Илия здесь”.

12 Если я пойду и скажу Ахаву, что ты здесь, то Дух Господний может унести тебя куда-нибудь в другое место. Царь Ахав придёт сюда и, не найдя тебя, убьёт меня, а я с юных лет поклоняюсь Господу.

13 Разве ты не слышал, господин мой, что я сделал, когда Иезавель убивала пророков Господа? Я спрятал сто пророков Господа в двух пещерах, по пятьдесят в каждой, и снабжал их едой и водой.

14 А теперь ты посылаешь меня к моему господину сказать: „Илия здесь”. Он убьёт меня!»

15 Илия сказал: «Так же верно, как и то, что жив Господь Всемогущий, Которому я служу, я предстану сегодня перед Ахавом».

16 Авдий пошёл навстречу Ахаву и сказал ему, где находится Илия. И Ахав пошёл навстречу Илии.

17 Когда Ахав увидел Илию, он сказал ему: «Ты ли это? Ты — человек, который навлёк беду на Израиль!»

18 Илия ответил: «Не я навлёк беду на Израиль, а ты и семья твоего отца. Вы перестали подчиняться приказаниям Господа и стали следовать лжебогам.

19 Теперь собери ко мне весь Израиль на гору Кармел. И приведи четыреста пятьдесят пророков Ваала и четыреста пророков Ашеры, которых поддерживает Иезавель».

20 Затем Ахав созвал весь Израиль и собрал всех пророков на горе Кармел.

21 Илия вышел перед всем народом и сказал: «Когда же вы, люди, решите, за кем вам следовать? Если Господь — истинный Бог, то следуйте Ему. А если Ваал — истинный Бог, то следуйте ему». Но народ ничего ему не ответил.

22 Тогда Илия сказал людям: «Я один остался из пророков Господа, а у Ваала — четыреста пятьдесят пророков.

23 Приведите нам двух быков. Пусть они выберут себе одного быка, рассекут его и положат на дрова, но не поджигают. Я приготовлю другого быка и положу на дрова, но не подожгу.

24 Тогда вы помолитесь вашему богу, а я помолюсь Господу. Тот бог, который ответит на молитву и пошлёт огонь на дрова, и есть истинный Бог». И весь народ согласился.

25 Илия сказал пророкам Ваала: «Вас много, поэтому сначала вы выберите себе одного быка и приготовьте его. Молитесь своему богу, но огня не подкладывайте».

26 Пророки взяли быка, которого им дали, и приготовили его. Они молились Ваалу с утра до полудня. Они кричали: «О, Ваал, ответь нам!» Но никто не ответил. Пророки плясали вокруг алтаря, который они построили, но огонь не зажёгся.

27 В полдень Илия стал смеяться над пророками, говоря: «Если Ваал действительно бог, то вам следует громче молиться! Может быть, он занят или пошёл по своим делам, или в дороге. Может быть, он спит и его нужно разбудить».

28 Они стали кричать ещё громче и резали себя по своему обычаю мечами и копьями, пока не полилась кровь.

29 Прошёл полдень, а они всё ещё бесновались до самого времени вечернего жертвоприношения. Но не было ни звука, никто им не ответил, и никто их не услышал.

30 Тогда Илия сказал всему народу: «Подойдите ко мне». Они подошли к нему. Алтарь Господа там был разрушен, и Илия восстановил его.

31 Илия взял двенадцать камней, по числу колен, происшедших от Иакова, которому Господь сказал: «Имя твоё будет — Израиль».

32 Из камней он построил алтарь в честь Господа, а вокруг алтаря сделал ров вместимостью в 2 саты зёрен.

33 Он разложил дрова, рассёк быка и положил его на дрова.

34 Затем Илия сказал: «Наполните четыре больших кувшина водой и вылейте воду на жертву и на дрова». Потом он сказал: «Принесите ещё воды». Его приказ был исполнен. Затем он попросил: «Сделайте это и в третий раз». И они сделали это в третий раз.

35 Вода стекла по алтарю и заполнила ров.

36 Было время вечернего жертвоприношения. Пророк Илия подошёл к алтарю и сказал: «О, Господи, Бог Авраама, Исаака и Иакова, я прошу Тебя, докажи сейчас, что Ты — Бог Израиля. И докажи, что я Твой слуга и что Ты приказал мне сделать всё это.

37 Господи, ответь молитве моей, чтобы люди узнали, что Ты, Господи, — Бог. Тогда люди будут знать, что Ты снова возвращаешь их к себе».

38 И ниспослал Господь огонь. Огонь сжёг жертву, дрова, камни и землю вокруг алтаря. Он также высушил всю воду во рву.

39 Когда люди увидели всё это, они упали на землю и воскликнули: «Господь есть Бог! Господь есть Бог!»

40 Тогда Илия приказал им: «Схватите пророков Ваала! Не дайте ни одному из них скрыться!» И люди схватили их. Затем Илия отвёл их к потоку Киссон и убил их там.

41 Тогда Илия сказал царю Ахаву: «Пойди, ешь и пей. Приближается ливень».

42 Ахав пошёл есть и пить. Илия же поднялся на вершину горы Кармел, наклонился к земле и положил голову между колен.

43 Затем он сказал своему слуге: «Пойди и посмотри в сторону моря». Слуга пошёл, посмотрел и сказал: «Я ничего не вижу». Илия послал его посмотреть ещё раз. Это повторилось семь раз.

44 На седьмой раз слуга вернулся и сказал: «Я вижу маленькое облако, величиной в человеческую ладонь. Оно поднимается от моря». Илия сказал слуге: «Иди к царю Ахаву и скажи ему: „Запряги свою колесницу и поезжай домой. Если ты сейчас не уедешь, дождь помешает тебе”».

45 Между тем небо покрылось тёмными тучами. Подул ветер, и полил сильный дождь. Ахав сел в свою колесницу и отправился обратно в Изреель.

46 Сила Господа сошла на Илию. Он подвязал свою одежду, чтобы легче было бежать, и бежал перед царём Ахавом всю дорогу до Изрееля.

1-а царiв

Розділ 18

3-я книга Царств

Глава 18

1 І минуло багато днів, і було Господнє слово до Іллі третього року, говорячи: „Іди, покажися до Аха́ва, а Я дам дощ на поверхню землі“.

1 На третий год, когда не было дождя, Господь сказал Илии: «Пойди и встреться с царём Ахавом, и Я скоро пошлю дождь».

2 І пішов Ілля показатися до Ахава. А в Асирії був сильний голод.

2 Тогда Илия пошёл встретиться с Ахавом. В то время в Самарии был сильный голод.

3 І покликав Ахав Овді́я, що був над домом, а Овді́й був дуже богобі́йний.

3 Ахав позвал Авдия, начальника царского дворца. (Авдий был человеком, искренне верующим в Господа.

4 І сталося, коли Єзаве́ль вигу́блювала Господніх пророків, то Овді́й узяв сотню пророків, та й сховав їх по п'ятидесяти чоловіка в пече́рі, і годува́в їх хлібом та водою.

4 Когда Иезавель истребляла пророков Господних, Авдий спрятал сто пророков в двух пещерах, по пятьдесят человек в каждой, и снабжал их едой и водой).

5 І сказав Ахав до Овдія: „Іди по кра́ю до всіх во́дних джере́л та до всіх потоків, — може зна́йдемо трави, і позоста́вимо при житті коня та мула, і не ви́губимо худоби“...

5 Ахав сказал Авдию: «Пойдём по земле ко всем источникам и ко всем потокам. Может быть, мы сможем найти немного травы, чтобы прокормить лошадей и мулов, чтобы нам не пришлось убивать наших животных».

6 І поділили вони собі Край, щоб перейти по ньому, — Ахав пішов однією дорогою сам, Овді́й пішов сам другою дорогою.

6 Каждый из них выбрал часть страны, куда они должны были пойти искать воду. Ахав пошёл в одну сторону, а Авдий пошёл в другую.

7 І був Овдій у дорозі, аж ось Ілля назу́стріч йому́. І пізнав він його, і впав на обличчя своє та й сказав: „Чи то ти, пане мій Іллє́?“

7 Когда Авдий шёл по дороге, он встретил Илию. Авдий узнал его, поклонился ему до земли и сказал: «Ты ли это, господин мой Илия?»

8 А той відказав йому: „Я. Іди, скажи панові своєму: Ось тут Ілля!“

8 Илия ответил: «Да, это я. Пойди и скажи твоему господину: „Илия здесь”».

9 А він сказав: „Чим я прогрішив, що ти віддаєш свого раба в Ахавову руку, щоб він убив мене?

9 Авдий спросил: «Если я скажу Ахаву, что знаю, где ты, то он убьёт меня. Я не сделал тебе ничего плохого! Почему ты хочешь, чтобы я погиб?

10 Як живий Господь, Бог твій, — немає наро́ду та царства, що туди не посилав би пан мій шукати тебе. А коли говорили: Нема його, то він заприсяга́в те царство та той народ, що зна́йдуть тебе.

10 Так же верно, как жив Господь, Бог твой, нет ни одного народа, ни царства, куда бы ни посылал господин мой искать тебя. И когда ему говорили, что тебя нет, он брал клятву с того народа или царства в том, что они не могут тебя найти.

11 А тепер ти говориш: Іди, скажи своє́му панові: Ось тут Ілля!

11 А ты теперь посылаешь меня к моему господину сказать: „Илия здесь”.

12 І станеться, я піду́ від тебе, а Дух Господній понесе тебе на те місце, якого не знаю. І прийду́ я, щоб доне́сти Ахаву, а коли він не зна́йде тебе, то вб'є мене. А раб твій боїться Господа від своєї мо́лодости.

12 Если я пойду и скажу Ахаву, что ты здесь, то Дух Господний может унести тебя куда-нибудь в другое место. Царь Ахав придёт сюда и, не найдя тебя, убьёт меня, а я с юных лет поклоняюсь Господу.

13 Чи ж не було сказано панові моєму те, що́ зробив я, коли Єзаве́ль побивала Господніх пророків, а я сховав був із Господніх пророків сотню чоловіка, по п'ятидесяти чоловіка в печері, і годував їх хлібом та водою?

13 Разве ты не слышал, господин мой, что я сделал, когда Иезавель убивала пророков Господа? Я спрятал сто пророков Господа в двух пещерах, по пятьдесят в каждой, и снабжал их едой и водой.

14 А тепер ти кажеш: Іди, скажи своєму панові: Ось тут Ілля, — і він мене вб'є!“

14 А теперь ты посылаешь меня к моему господину сказать: „Илия здесь”. Он убьёт меня!»

15 Та Ілля відказав: „Як живий Господь Савао́т, що я стою́ перед Його лицем, — сьогодні я покажу́ся йому!“

15 Илия сказал: «Так же верно, как и то, что жив Господь Всемогущий, Которому я служу, я предстану сегодня перед Ахавом».

16 I пішов Овді́й назу́стріч Аха́ву, та й доніс йому те. І пішов Ахав навпро́ти Іллі.

16 Авдий пошёл навстречу Ахаву и сказал ему, где находится Илия. И Ахав пошёл навстречу Илии.

17 І сталося, коли Ахав побачив Іллю, то Ахав сказав до нього: „Чи це ти, що непоко́їш Ізраїля?“

17 Когда Ахав увидел Илию, он сказал ему: «Ты ли это? Ты — человек, который навлёк беду на Израиль!»

18 А той відказав: „Не я внещасли́вив Ізраїля, а тільки ти та дім твого батька через ваше недотри́мання Господніх за́повідей, та й ти пішов за Ваалами.

18 Илия ответил: «Не я навлёк беду на Израиль, а ты и семья твоего отца. Вы перестали подчиняться приказаниям Господа и стали следовать лжебогам.

19 А тепер пошли, збери до мене на го́ру Карме́л усього Ізраїля та чотири сотні й п'ятдесят Ваалових пророків, та чотири сотні пророків Астарти, що їдять зо сто́лу Єзаве́лі“.

19 Теперь собери ко мне весь Израиль на гору Кармел. И приведи четыреста пятьдесят пророков Ваала и четыреста пророков Ашеры, которых поддерживает Иезавель».

20 І послав Ахав по всіх Ізраїлевих синах, і зібрав пророків на го́ру Карме́л.

20 Затем Ахав созвал весь Израиль и собрал всех пророков на горе Кармел.

21 І підійшов Ілля до всьо́го наро́ду й сказав: „Чи довго ви бу́дете скака́ти на двох галу́зках? Якщо Господь — Бог, ідіть за Ним, а якщо Ваал — ідіть за ним!“ Та не відповів йому народ ані слова.

21 Илия вышел перед всем народом и сказал: «Когда же вы, люди, решите, за кем вам следовать? Если Господь — истинный Бог, то следуйте Ему. А если Ваал — истинный Бог, то следуйте ему». Но народ ничего ему не ответил.

22 І сказав Ілля до наро́ду: „Я сам позоста́вся Господній пророк, а пророків Ваалових — чотири сотні й п'ятдесят чоловіка.

22 Тогда Илия сказал людям: «Я один остался из пророков Господа, а у Ваала — четыреста пятьдесят пророков.

23 І нехай дадуть нам двох бичкі́в, і нехай вони ви́беруть собі одно́го бичка́, і нехай заріжуть його, і нехай покладуть на дро́ва, а огню́ не покладу́ть. І я приготу́ю одного бичка́, і дам на дро́ва, а огню не покладу́.

23 Приведите нам двух быков. Пусть они выберут себе одного быка, рассекут его и положат на дрова, но не поджигают. Я приготовлю другого быка и положу на дрова, но не подожгу.

24 І ви покличете ім'я́ бога вашого, а я покли́чу Ім'я́ Господа. І станеться, той Бог, що відповість огнем, — Він Бог!“ І відповів той наро́д та й сказав: „Це добре слово!“

24 Тогда вы помолитесь вашему богу, а я помолюсь Господу. Тот бог, который ответит на молитву и пошлёт огонь на дрова, и есть истинный Бог». И весь народ согласился.

25 І сказав Ілля до Ваалових пророків: „Виберіть собі одно́го бичка́, і приготу́йте перші, бо ви численні́ші, і покличте ім'я́ свого́ бога, а огню́ не покладете“.

25 Илия сказал пророкам Ваала: «Вас много, поэтому сначала вы выберите себе одного быка и приготовьте его. Молитесь своему богу, но огня не подкладывайте».

26 І взяли́ вони того бичка, що він дав їм, і вони приготува́ли й кли́кали Ваалове ім'я́ від ра́нку й аж до полу́дня, говорячи: „Ваа́ле, почу́й нас!“ Та не було ані голосу, ані ві́дповіді. І скакали вони біля же́ртівника, що зроби́ли.

26 Пророки взяли быка, которого им дали, и приготовили его. Они молились Ваалу с утра до полудня. Они кричали: «О, Ваал, ответь нам!» Но никто не ответил. Пророки плясали вокруг алтаря, который они построили, но огонь не зажёгся.

27 І сталося опі́вдні, і сміявся з них Ілля й говорив: „Кличте голосом сильні́шим, бо він бог! Може він розду́мує, або відлучи́вся, або в дорозі! Може він спить, то проки́неться!“

27 В полдень Илия стал смеяться над пророками, говоря: «Если Ваал действительно бог, то вам следует громче молиться! Может быть, он занят или пошёл по своим делам, или в дороге. Может быть, он спит и его нужно разбудить».

28 І стали вони кликати голосом сильні́шим, і коло́лися, за своїм зви́чаєм, меча́ми та ра́тищами, аж лила́ся з них кров.

28 Они стали кричать ещё громче и резали себя по своему обычаю мечами и копьями, пока не полилась кровь.

29 І сталося, як минувся пі́вдень, то вони пророкували аж до часу прине́сення хлібної жертви, — та не було́ ані голосу, ані відповіді, ані слуху...

29 Прошёл полдень, а они всё ещё бесновались до самого времени вечернего жертвоприношения. Но не было ни звука, никто им не ответил, и никто их не услышал.

30 І сказав Ілля до всього наро́ду: „Підійдіть до ме́не!“ І підійшов увесь наро́д до нього, а він поправив розбитого Господнього же́ртівника.

30 Тогда Илия сказал всему народу: «Подойдите ко мне». Они подошли к нему. Алтарь Господа там был разрушен, и Илия восстановил его.

31 І взяв Ілля дванадцятеро каміння, за числом племе́н синів Якова, до якого було слово Господнє, говорячи: „Ізра́їль буде їм'я́ твоє!“

31 Илия взял двенадцать камней, по числу колен, происшедших от Иакова, которому Господь сказал: «Имя твоё будет — Израиль».

32 і збудува́в із того камі́ння же́ртівника в Ім'я́ Господнє, і зробив рова, площею на дві са́ті насіння, навколо же́ртівника.

32 Из камней он построил алтарь в честь Господа, а вокруг алтаря сделал ров вместимостью в 2 саты зёрен.

33 І наклав дров, і зарізав бичка та й поклав на дро́вах.

33 Он разложил дрова, рассёк быка и положил его на дрова.

34 І він сказав: „Напо́вніть чотири відрі́ води, і нехай виллють на цілопа́лення та на дро́ва“. І сказав: „Повторіть!“ І повтори́ли. І сказав: „Зробіть утре́тє!“ І зробили втре́тє.

34 Затем Илия сказал: «Наполните четыре больших кувшина водой и вылейте воду на жертву и на дрова». Потом он сказал: «Принесите ещё воды». Его приказ был исполнен. Затем он попросил: «Сделайте это и в третий раз». И они сделали это в третий раз.

35 І потекла вода навколо же́ртівника, а також рів напо́внився водою.

35 Вода стекла по алтарю и заполнила ров.

36 І сталося в час прине́сення хлі́бної жертви, що підійшов пророк Ілля та й сказав: „Господи, Боже Авраамів, Ісаків та Ізраїлів! Сьогодні пізна́ють, що Ти Ізраїлів Бог, а я Твій раб, і що все оце я зробив Твоїм словом.

36 Было время вечернего жертвоприношения. Пророк Илия подошёл к алтарю и сказал: «О, Господи, Бог Авраама, Исаака и Иакова, я прошу Тебя, докажи сейчас, что Ты — Бог Израиля. И докажи, что я Твой слуга и что Ты приказал мне сделать всё это.

37 Вислухай мене, Господи, вислухай мене, і нехай пізна́є цей наро́д, що Ти — Господь, Бог, і Ти обе́рнеш їхнє серце наза́д!“

37 Господи, ответь молитве моей, чтобы люди узнали, что Ты, Господи, — Бог. Тогда люди будут знать, что Ты снова возвращаешь их к себе».

38 І спав Господній огонь, та й поже́р цілопа́лення, і дро́ва, і камі́ння, і по́рох, і ви́лизав воду, що в рові.

38 И ниспослал Господь огонь. Огонь сжёг жертву, дрова, камни и землю вокруг алтаря. Он также высушил всю воду во рву.

39 І побачили це всі люди, та й попа́дали на обличчя свої й говорили: „Господь, — Він Бог, Господь, — Він Бог!“

39 Когда люди увидели всё это, они упали на землю и воскликнули: «Господь есть Бог! Господь есть Бог!»

40 І сказав до них Ілля: „Схопі́ть Ваалових пророків! Нехай ніхто не втече́ з них!“ І похапа́ли їх, а Ілля звів їх до потоку Кішо́н, та й порізав їх...

40 Тогда Илия приказал им: «Схватите пророков Ваала! Не дайте ни одному из них скрыться!» И люди схватили их. Затем Илия отвёл их к потоку Киссон и убил их там.

41 І сказав Ілля до Ахава: „Увійди, їж і пий, бо ось чути шум дощу́“.

41 Тогда Илия сказал царю Ахаву: «Пойди, ешь и пей. Приближается ливень».

42 І пішов Ахав, щоб їсти та пити, а Ілля зійшов на верхі́в'я Карме́лу, і нахили́вся до землі, і поклав обличчя своє між свої колі́на.

42 Ахав пошёл есть и пить. Илия же поднялся на вершину горы Кармел, наклонился к земле и положил голову между колен.

43 І сказав він до свого хло́пця: „Вийди, подивися в на́прямі моря!“ І той вийшов і подивився та й сказав: „Нема нічо́го“. Та він відказав: „Вернися сім раз!“

43 Затем он сказал своему слуге: «Пойди и посмотри в сторону моря». Слуга пошёл, посмотрел и сказал: «Я ничего не вижу». Илия послал его посмотреть ещё раз. Это повторилось семь раз.

44 І сталося сьомого разу, і він сказав: „Ось мала хмара, немов долоня лю́дська, підійма́ється з моря“. А він сказав: „Піди, скажи Ахавові: Запрягай і зійди, і не затримає тебе дощ“.

44 На седьмой раз слуга вернулся и сказал: «Я вижу маленькое облако, величиной в человеческую ладонь. Оно поднимается от моря». Илия сказал слуге: «Иди к царю Ахаву и скажи ему: „Запряги свою колесницу и поезжай домой. Если ты сейчас не уедешь, дождь помешает тебе”».

45 І сталося по недовгому ча́сі, і поте́мніло небо від хмар, і зірвався вітер, — і пішов великий дощ. А Ахав сів на воза, та й відправився в Їзреел.

45 Между тем небо покрылось тёмными тучами. Подул ветер, и полил сильный дождь. Ахав сел в свою колесницу и отправился обратно в Изреель.

46 А Господня рука була́ на Іллі. І він опереза́в свої сте́гна, та й побіг перед Ахавом аж до самого Їзреелу.

46 Сила Господа сошла на Илию. Он подвязал свою одежду, чтобы легче было бежать, и бежал перед царём Ахавом всю дорогу до Изрееля.

1.0x