1-а хронiкиРозділ 19 |
|
1 |
|
2 І сказав Давид: „Зроблю́ я ми́лість Ханунові, Нахашевому синові, як ба́тько його зробив був ми́лість мені“. І Давид послав послів, щоб потішити його за його ба́тька. І прибули́ Давидові раби до аммонітського кра́ю, до Хануна, щоб потішити його́. |
|
3 А начальники аммонітян сказали до Хануна: „Чи Давид ша́нує батька твого в оча́х твоїх тим, що послав тобі потіши́телів? Чи ж раби його прийшли до тебе не на те, щоб ви́відати, і щоб зни́щити, і щоб ви́шпигувати край?“ |
|
4 І взяв Ханун Давидових рабів та й оголив їх, й обрізав їхню оде́жу в половині аж до сиді́ння, та й відпустив їх... |
|
5 І пішли й доне́сли Давидові про тих мужів, а він послав навпро́ти них, бо ті мужі були дуже осоро́млені. І цар їм сказав: „Сидіть в Єрихо́ні, аж поки відросте́ вам борода, потім пове́рнетесь“. |
|
6 І побачили аммоні́тяни, що вони знена́виджені в Давида. І послав Ханун та аммоні́тяни тисячу тала́нтів срібла, щоб ви́найняти собі колесни́ці та верхівці́в з Араму двох річок і з Араму Маахи та з Цови. |
|
7 І найняли вони собі тридцять і дві тисячі колесни́ць, і царя Маахи та наро́д його, — і прийшли й таборува́ли перед Медевою. Також аммоні́тяни зібралися зо своїх міст і прийшли до бо́ю. |
|
8 А коли Давид прочув про це, то послав Йоава та все ві́йсько ли́царів. |
|
9 І повихо́дили аммоні́тяни, і вставилися до бо́ю при вході до міста. А царі, що прийшли, — вони самі були на полі. |
|
10 І побачив Йоа́в, що бойови́й фронт став на нього спе́реду та поза́ду, то вибрав зо всього ви́браного в Ізраїлі, та й установи́в їх навпроти сирі́ян. |
|
11 А решту наро́ду дав під ру́ку свого брата Ав'шая, й їх установи́ли навпроти аммоні́тян, |
|
12 і сказав: „Якщо сирі́яни бу́дуть сильніші від мене, то будеш мені на поміч, а якщо аммоні́тяни будуть сильніші від тебе, то допоможу́ тобі. |
|
13 Будь мужній, і стіймо міцно за наро́д наш та за міста́ нашого Бога, а Господь нехай зробить, що́ добре в оча́х Його́!“ |
|
14 А коли Йоав та народ, що був із ним, підійшов перед сирі́ян до бо́ю, то ті повтікали перед ним. |
|
15 А аммоні́тяни побачили, що повтікали сирі́яни, то й вони повтікали перед братом його Ав'шаєм, і ввійшли до міста, а Йоа́в прибув до Єрусалиму. |
|
16 А коли побачили сирі́яни, що вони побиті Ізраїлем, то послали послів, і привели́ сиріян, що з другого боку Річки, а Шофах, зверхник Гадад'езерового ві́йська, був перед ними. |
|
17 І було доне́сено Давидові, і він зібрав усього Ізраїля, і перейшов Йорда́н та прийшов до них, і вста́вився проти них. І встанови́вся Давид на бій проти сиріян, і вони воювали з ним. |
|
18 І побігли сирі́яни перед Ізраїлем, а Давид повбивав із сирі́ян сім тисяч колесни́ць та сорок тисяч пішого люду. І вбив він Шофаха, зверхника ві́йська... |
|
19 А коли Гадад'езерові раби побачили, що вони побиті Ізраїлем, то замири́лися з Давидом і служили йому. І сиріяни вже не хотіли допомагати аммоні́тянам. |
Первая книга ПаралипоменонГлава 19 |
|
1 |
|
2 И тогда Давид решил: «Я выкажу почтение к Хануну, сыну Нахаша, ведь и его отец выказывал почтение ко мне». Давид отправил послов со своим соболезнованием о смерти отца. Когда слуги Давида прибыли в страну аммонитян, чтобы утешить их царя, |
|
3 князья аммонитские сказали Хануну: «Думаешь, Давид отправил к тебе послов с соболезнованием, чтобы почтить память твоего отца? Нет, его слуги пришли разведать, всё тут разузнать, а потом захватить нашу страну» |
|
4 Ханун схватил слуг Давида, обрил их бороды, отрезал полы их одежд до пояса и отослал их прочь. |
|
5 Об этих мужах пошли и сообщили Давиду, и тогда он отправил им навстречу других гонцов, потому что эти люди были слишком постыжены. Царь велел им: «Оставайтесь в Иерихоне, пока у вас не отрастут бороды, и лишь тогда возвращайтесь». |
|
6 |
|
7 Они наняли тридцать две тысячи военных колесниц и наняли царя Маахи с его людьми. И всё это войско расположилось станом близ Медвы. Аммонитяне же собрались из своих городов и тоже выступили, приготовившись к битве. |
|
8 Когда Давид услышал об этом, он отправил туда Йоава и всё доблестное войско. |
|
9 Вышли аммонитяне и выстроились в боевом порядке у ворот города, а цари, которые пришли с ними, стояли отдельно в поле. |
|
10 |
|
11 Оставшихся воинов он передал под командование Авишая, своего брата, чтобы они тоже выстроились против аммонитян. |
|
12 Он сказал брату: «Если арамеи начнут одолевать меня, ты мне поможешь, а если тебя начнут одолевать аммонитяне, я помогу тебе. |
|
13 Будь тверд духом, будем крепко стоять за наш народ и за города нашего Бога! А ГОСПОДЬ пусть совершит то, что сочтет наилучшим». |
|
14 Йоав со своими воинами вступил в бой с арамеями и обратил их в бегство. |
|
15 Когда аммонитяне увидели, что арамеи бегут с поля боя, они тоже побежали от Авишая, брата Йоава, и скрылись в городе. А Йоав вернулся в Иерусалим. |
|
16 |
|
17 Когда об этом известили Давида, он собрал всех израильтян и перешел Иордан. Он подошел к арамеям и встал строем против них. Выступил Давид в боевом порядке против арамеев и сразился с ними. |
|
18 И бежали арамеи от израильтян. Давид уничтожил семь тысяч колесничих арамеев и сорок тысяч пеших воинов. Убил он и военачальника их Шоваха. |
|
19 Когда слуги Хададэзера увидели, что потерпели поражение от Израиля, то заключили с Давидом мир и стали ему служить. Впредь арамеи не решались помогать аммонитянам. |
1-а хронiкиРозділ 19 |
Первая книга ПаралипоменонГлава 19 |
|
1 |
1 |
|
2 І сказав Давид: „Зроблю́ я ми́лість Ханунові, Нахашевому синові, як ба́тько його зробив був ми́лість мені“. І Давид послав послів, щоб потішити його за його ба́тька. І прибули́ Давидові раби до аммонітського кра́ю, до Хануна, щоб потішити його́. |
2 И тогда Давид решил: «Я выкажу почтение к Хануну, сыну Нахаша, ведь и его отец выказывал почтение ко мне». Давид отправил послов со своим соболезнованием о смерти отца. Когда слуги Давида прибыли в страну аммонитян, чтобы утешить их царя, |
|
3 А начальники аммонітян сказали до Хануна: „Чи Давид ша́нує батька твого в оча́х твоїх тим, що послав тобі потіши́телів? Чи ж раби його прийшли до тебе не на те, щоб ви́відати, і щоб зни́щити, і щоб ви́шпигувати край?“ |
3 князья аммонитские сказали Хануну: «Думаешь, Давид отправил к тебе послов с соболезнованием, чтобы почтить память твоего отца? Нет, его слуги пришли разведать, всё тут разузнать, а потом захватить нашу страну» |
|
4 І взяв Ханун Давидових рабів та й оголив їх, й обрізав їхню оде́жу в половині аж до сиді́ння, та й відпустив їх... |
4 Ханун схватил слуг Давида, обрил их бороды, отрезал полы их одежд до пояса и отослал их прочь. |
|
5 І пішли й доне́сли Давидові про тих мужів, а він послав навпро́ти них, бо ті мужі були дуже осоро́млені. І цар їм сказав: „Сидіть в Єрихо́ні, аж поки відросте́ вам борода, потім пове́рнетесь“. |
5 Об этих мужах пошли и сообщили Давиду, и тогда он отправил им навстречу других гонцов, потому что эти люди были слишком постыжены. Царь велел им: «Оставайтесь в Иерихоне, пока у вас не отрастут бороды, и лишь тогда возвращайтесь». |
|
6 І побачили аммоні́тяни, що вони знена́виджені в Давида. І послав Ханун та аммоні́тяни тисячу тала́нтів срібла, щоб ви́найняти собі колесни́ці та верхівці́в з Араму двох річок і з Араму Маахи та з Цови. |
6 |
|
7 І найняли вони собі тридцять і дві тисячі колесни́ць, і царя Маахи та наро́д його, — і прийшли й таборува́ли перед Медевою. Також аммоні́тяни зібралися зо своїх міст і прийшли до бо́ю. |
7 Они наняли тридцать две тысячи военных колесниц и наняли царя Маахи с его людьми. И всё это войско расположилось станом близ Медвы. Аммонитяне же собрались из своих городов и тоже выступили, приготовившись к битве. |
|
8 А коли Давид прочув про це, то послав Йоава та все ві́йсько ли́царів. |
8 Когда Давид услышал об этом, он отправил туда Йоава и всё доблестное войско. |
|
9 І повихо́дили аммоні́тяни, і вставилися до бо́ю при вході до міста. А царі, що прийшли, — вони самі були на полі. |
9 Вышли аммонитяне и выстроились в боевом порядке у ворот города, а цари, которые пришли с ними, стояли отдельно в поле. |
|
10 І побачив Йоа́в, що бойови́й фронт став на нього спе́реду та поза́ду, то вибрав зо всього ви́браного в Ізраїлі, та й установи́в їх навпроти сирі́ян. |
10 |
|
11 А решту наро́ду дав під ру́ку свого брата Ав'шая, й їх установи́ли навпроти аммоні́тян, |
11 Оставшихся воинов он передал под командование Авишая, своего брата, чтобы они тоже выстроились против аммонитян. |
|
12 і сказав: „Якщо сирі́яни бу́дуть сильніші від мене, то будеш мені на поміч, а якщо аммоні́тяни будуть сильніші від тебе, то допоможу́ тобі. |
12 Он сказал брату: «Если арамеи начнут одолевать меня, ты мне поможешь, а если тебя начнут одолевать аммонитяне, я помогу тебе. |
|
13 Будь мужній, і стіймо міцно за наро́д наш та за міста́ нашого Бога, а Господь нехай зробить, що́ добре в оча́х Його́!“ |
13 Будь тверд духом, будем крепко стоять за наш народ и за города нашего Бога! А ГОСПОДЬ пусть совершит то, что сочтет наилучшим». |
|
14 А коли Йоав та народ, що був із ним, підійшов перед сирі́ян до бо́ю, то ті повтікали перед ним. |
14 Йоав со своими воинами вступил в бой с арамеями и обратил их в бегство. |
|
15 А аммоні́тяни побачили, що повтікали сирі́яни, то й вони повтікали перед братом його Ав'шаєм, і ввійшли до міста, а Йоа́в прибув до Єрусалиму. |
15 Когда аммонитяне увидели, что арамеи бегут с поля боя, они тоже побежали от Авишая, брата Йоава, и скрылись в городе. А Йоав вернулся в Иерусалим. |
|
16 А коли побачили сирі́яни, що вони побиті Ізраїлем, то послали послів, і привели́ сиріян, що з другого боку Річки, а Шофах, зверхник Гадад'езерового ві́йська, був перед ними. |
16 |
|
17 І було доне́сено Давидові, і він зібрав усього Ізраїля, і перейшов Йорда́н та прийшов до них, і вста́вився проти них. І встанови́вся Давид на бій проти сиріян, і вони воювали з ним. |
17 Когда об этом известили Давида, он собрал всех израильтян и перешел Иордан. Он подошел к арамеям и встал строем против них. Выступил Давид в боевом порядке против арамеев и сразился с ними. |
|
18 І побігли сирі́яни перед Ізраїлем, а Давид повбивав із сирі́ян сім тисяч колесни́ць та сорок тисяч пішого люду. І вбив він Шофаха, зверхника ві́йська... |
18 И бежали арамеи от израильтян. Давид уничтожил семь тысяч колесничих арамеев и сорок тысяч пеших воинов. Убил он и военачальника их Шоваха. |
|
19 А коли Гадад'езерові раби побачили, що вони побиті Ізраїлем, то замири́лися з Давидом і служили йому. І сиріяни вже не хотіли допомагати аммоні́тянам. |
19 Когда слуги Хададэзера увидели, что потерпели поражение от Израиля, то заключили с Давидом мир и стали ему служить. Впредь арамеи не решались помогать аммонитянам. |