Библия - Обещанное Восстановление

Буття

Розділ 38

1 Сталося того ча́су, і відійшов Юда від братів своїх, і розташувався аж до одного адулламітянина, а ймення йому Хіра.

2 І побачив там Юда дочку одного ханаанеянина, а ім'я йому Шуа, і взяв її, і з нею зійшовся.

3 І завагітніла вона, і породила сина, а він назвав ім'я йому: Ер.

4 І завагітніла вона ще, і породила сина, і назвала ім'я йому: Она́н.

5 І ще знову, і породила сина, і назвала ім'я йому: Шела. А батько був у Кезиві, як вона породила його.

6 І взяв Юда жінку для Ера, свого перворідного, а ім'я їй: Тамара.

7 І був Ер, Юдин перворідний, злий в очах Господа, — і Господь його вбив.

8 І сказав Юда до Онана: „Увійди до жінки брата свого, і одружися з нею, — і встанови насіння для брата свого“.

9 А Онан знав, що не його буде насіння те. І сталося, коли він сходився з жінкою брата свого, то марнував насіння на землю, аби не дати його своєму братові.

10 І було зле в очах Господа те, що він чинив, і вбив Він також його.

11 І сказав Юда до Тамари, невістки своєї: „Сиди вдовою в домі батька свого, аж поки не виросте Шела, син мій“. Бо він був подумав: „Аби не вмер також він, як брати його“. І пішла Тамара, та й осілася в домі батька свого.

12 І минуло багато днів, і вмерла Шуїна дочка, Юдина жінка. А коли Юда був утішений, то пішов до Тімни, до стрижіїв отари своєї, він і Хіра, товариш його адулламітянин.

13 А Тамарі розповіли, кажучи: „Ось тесть твій іде до Тімни стригти отару свою“.

14 І зняла вона з себе одежу вді́вства свого, і покрилася покрива́лом, і закрилася. І сіла вона при брамі Енаїм, що по дорозі до Тімни. Бо знала вона, що виріс Шела, а вона не віддана йому за жінку.

15 І побачив її Юда, і прийняв її за блудни́цю, бо закрила вона обличчя своє.

16 І він збочив до неї на дорогу й сказав: „А ну но я ввійду до тебе!“ Бо він не знав, що вона невістка його. А вона відказала: „Що́ даси мені, коли при́йдеш до мене?“

17 А він відказав: „Я пошлю козлятко з отари“. І сказала вона: „Якщо даси заста́ву, аж поки пришлеш“.

18 А він відказав: „Яка та застава, що дам я тобі?“ Та сказала: „Печатка твоя, і шнурок твій, і палиця твоя, що в руці твоїй“. І він дав їй, і зійшовся з нею, а вона завагітніла від нього.

19 І встала вона та й пішла, і зняла покрива́ло своє з себе, і зодягнула одежу вдівства свого.

20 А Юда послав козлятко через при́ятеля свого адулламітянина, щоб узяти заставу з руки тієї жінки. Та він не знайшов її.

21 І запитав він людей її місця, говорячи: „Де та блудни́ця, що була в Енаїм при дорозі?“ Вони відказали: „Не була тут блудни́ця“.

22 І вернувся він до Юди й сказав: „Не знайшов я її, а також люди місця того говорили: Не була тут блудни́ця“.

23 І сказав Юда: „Нехай візьме собі ту заставу, щоб ми не стали на ганьбу. Ось я послав був те козлятко, та її не знайшов ти“.

24 І сталося так десь по трьох місяцях, і розповіджено Юді, говорячи: „Упала в блуд Тамара, твоя невістка, і ось завагітніла вона через блуд“. А Юда сказав: „Виведіть її, — і нехай буде спа́лена“.

25 Коли її вивели, то послала вона до тестя свого, говорячи: „Я завагітніла від чоловіка, що це належить йому“. І сказала: „Пізнай но, чия то печатка, і шнури, і ця палиця?“

26 І пізнав Юда й сказав: „Вона стала справедливіша від мене, бо я не дав її Шелі, синові своєму“. І вже більше не знав він її.

27 І сталося в часі, як родила вона, — а ось близнята в утробі її.

28 І сталося, як родила вона, показалася рука одного; і взяла баба-сповитуха, і пов'язала на руку йому нитку червону, говорячи: „Цей вийшов найперше“.

29 І сталося, що він втягнув свою руку, а ось вийшов його брат. І сказала вона: „На́що ти роздер для себе перепо́ну?“ І назвала ім'я йому Перец.

30 А потім вийшов брат його, що на руці його була нитка червона. І вона назвала ім'я йому: Зе́рах.

Бытие

Глава 38

1 В то время Иуда расстался со своими братьями и пошёл жить к человеку по имени Гира из города Одоллам.

2 Там он встретил одну хананеянку, дочь Шуа, и женился на ней.

3 Хананеянка родила сына и назвала его Иром.

4 Потом она родила другого сына и назвала его Онаном,

5 а потом она родила ещё одного сына и назвала его Сала. Когда у Иуды родился третий сын, он жил в Хезиве.

6 Иуда выбрал в жены своему первенцу Иру женщину по имени Фамарь.

7 Ир, однако, не угодил Господу, сделав много плохого, и Всевышний умертвил его.

8 Тогда Иуда сказал брату Ира Онану: «Иди и спи с женой твоего покойного брата, стань ей мужем, и если родятся дети, то они будут детьми твоего брата Ира».

9 Онан знал, что дети от этого союза не будут его детьми, и потому, когда входил к Фамари, не оставлял своё семя внутри у неё.

10 Этим он прогневал Господа, и Господь умертвил также и Онана.

11 Боясь, что и Сала будет умерщвлён, как были умерщвлены его братья, Иуда сказал тогда своей невестке Фамари: «Иди обратно к своему отцу, оставайся там и не выходи замуж, пока не подрастёт мой младший сын Сала». И Фамарь возвратилась в дом отца.

12 Через некоторое время умерла жена Иуды, дочь Шуа. Когда для Иуды прошло время скорби, он со своим другом Гирой из Одоллама отправился в Фимнафу стричь шерсть с овец.

13 Фамарь узнала, что её свёкор Иуда отправляется в Фимнафу стричь овец.

14 Она сняла с себя вдовье одеяние, надела другую одежду и, прикрыв лицо чадрой, села у дороги, ведущей из Фимнафы в близлежащий город Енаим. Фамарь знала, что младший сын Иуды Сала вырос, но Иуда не имел планов женить его на ней.

15 Проходя той дорогой, Иуда увидел её и подумал, что она блудница, так как её лицо было скрыто чадрой, как у блудниц.

16 Тогда Иуда подошёл к ней и сказал: «Я хочу быть с тобой». (Он не знал, что это была его невестка Фамарь). «Сколько дашь мне за это?» — спросила Фамарь.

17 «Я пришлю тебе козлёнка из моего стада», — сказал Иуда. «Я согласна, — ответила она. — Но только сначала дай мне что-нибудь в залог, пока не пришлёшь козлёнка».

18 «Что ты хочешь от меня в залог того, что я пришлю тебе козлёнка?» — спросил Иуда. «Дай мне твою печать на шнуре, которой запечатываешь письма, и ещё дай мне твой дорожный посох», — сказала Фамарь. Иуда дал ей всё это и познал её, и Фамарь забеременела.

19 Фамарь отправилась домой, сняла чадру, которой закрывала лицо, и снова надела свою вдовью одежду.

20 Через некоторое время Иуда послал своего друга Гира в Енаим, чтобы тот доставил блуднице обещанного козлёнка, и велел ему забрать у неё печать и дорожный посох. Гир, однако, не сумел найти её

21 и спросил у мужчин в Енаиме: «Где та блудница, что сидела здесь у дороги?» Те же ответили: «Здесь никогда не было блудницы».

22 Друг Иуды пришёл к нему обратно и сказал: «Я не смог найти эту женщину. Местные мужчины сказали, что там никогда не было блудницы».

23 «Пусть эти вещи остаются у неё, — сказал Иуда. — Не хочу, чтобы люди смеялись над нами. Я хотел отдать ей козлёнка, но мы не смогли найти её, и этого достаточно».

24 Три месяца спустя Иуде сказали: «Твоя невестка Фамарь согрешила, как грешат блудницы, и теперь беременна». Иуда сказал: «Выведите её и сожгите».

25 Мужчины пошли к Фамари, чтобы убить её, но она послала сказать своему свёкру: «Эти вещи принадлежат тому, от кого я забеременела. Посмотри на них: чьи они? Чья эта печать со шнуром? И чей это дорожный посох?»

26 Иуда узнал эти вещи и сказал: «Она невиннее, чем я. Я не отдал ей своего сына Салу, как обещал». И больше не входил к Фамари.

27 Когда пришло Фамари время рожать, оказалось, что у неё будут близнецы.

28 Во время родов один ребёнок высунул ручку, и повитуха повязала на неё красную тесьму. Она сказала: «Этот ребёнок родился первым».

29 Ребёнок же убрал ручку, и первым родился другой. «Как ты сумел вырваться первым?» — спросила повитуха, и его назвали Фаресом.

30 После этого родился второй ребёнок, тот, у которого на ручке была красная тесьма, и его назвали Зарой.

Буття Розділ 38	Бытие Глава 38
1 Сталося того ча́су, і відійшов Юда від братів своїх, і розташувався аж до одного адулламітянина, а ймення йому Хіра.	1 В то время Иуда расстался со своими братьями и пошёл жить к человеку по имени Гира из города Одоллам.
2 І побачив там Юда дочку одного ханаанеянина, а ім'я йому Шуа, і взяв її, і з нею зійшовся.	2 Там он встретил одну хананеянку, дочь Шуа, и женился на ней.
3 І завагітніла вона, і породила сина, а він назвав ім'я йому: Ер.	3 Хананеянка родила сына и назвала его Иром.
4 І завагітніла вона ще, і породила сина, і назвала ім'я йому: Она́н.	4 Потом она родила другого сына и назвала его Онаном,
5 І ще знову, і породила сина, і назвала ім'я йому: Шела. А батько був у Кезиві, як вона породила його.	5 а потом она родила ещё одного сына и назвала его Сала. Когда у Иуды родился третий сын, он жил в Хезиве.
6 І взяв Юда жінку для Ера, свого перворідного, а ім'я їй: Тамара.	6 Иуда выбрал в жены своему первенцу Иру женщину по имени Фамарь.
7 І був Ер, Юдин перворідний, злий в очах Господа, — і Господь його вбив.	7 Ир, однако, не угодил Господу, сделав много плохого, и Всевышний умертвил его.
8 І сказав Юда до Онана: „Увійди до жінки брата свого, і одружися з нею, — і встанови насіння для брата свого“.	8 Тогда Иуда сказал брату Ира Онану: «Иди и спи с женой твоего покойного брата, стань ей мужем, и если родятся дети, то они будут детьми твоего брата Ира».
9 А Онан знав, що не його буде насіння те. І сталося, коли він сходився з жінкою брата свого, то марнував насіння на землю, аби не дати його своєму братові.	9 Онан знал, что дети от этого союза не будут его детьми, и потому, когда входил к Фамари, не оставлял своё семя внутри у неё.
10 І було зле в очах Господа те, що він чинив, і вбив Він також його.	10 Этим он прогневал Господа, и Господь умертвил также и Онана.
11 І сказав Юда до Тамари, невістки своєї: „Сиди вдовою в домі батька свого, аж поки не виросте Шела, син мій“. Бо він був подумав: „Аби не вмер також він, як брати його“. І пішла Тамара, та й осілася в домі батька свого.	11 Боясь, что и Сала будет умерщвлён, как были умерщвлены его братья, Иуда сказал тогда своей невестке Фамари: «Иди обратно к своему отцу, оставайся там и не выходи замуж, пока не подрастёт мой младший сын Сала». И Фамарь возвратилась в дом отца.
12 І минуло багато днів, і вмерла Шуїна дочка, Юдина жінка. А коли Юда був утішений, то пішов до Тімни, до стрижіїв отари своєї, він і Хіра, товариш його адулламітянин.	12 Через некоторое время умерла жена Иуды, дочь Шуа. Когда для Иуды прошло время скорби, он со своим другом Гирой из Одоллама отправился в Фимнафу стричь шерсть с овец.
13 А Тамарі розповіли, кажучи: „Ось тесть твій іде до Тімни стригти отару свою“.	13 Фамарь узнала, что её свёкор Иуда отправляется в Фимнафу стричь овец.
14 І зняла вона з себе одежу вді́вства свого, і покрилася покрива́лом, і закрилася. І сіла вона при брамі Енаїм, що по дорозі до Тімни. Бо знала вона, що виріс Шела, а вона не віддана йому за жінку.	14 Она сняла с себя вдовье одеяние, надела другую одежду и, прикрыв лицо чадрой, села у дороги, ведущей из Фимнафы в близлежащий город Енаим. Фамарь знала, что младший сын Иуды Сала вырос, но Иуда не имел планов женить его на ней.
15 І побачив її Юда, і прийняв її за блудни́цю, бо закрила вона обличчя своє.	15 Проходя той дорогой, Иуда увидел её и подумал, что она блудница, так как её лицо было скрыто чадрой, как у блудниц.
16 І він збочив до неї на дорогу й сказав: „А ну но я ввійду до тебе!“ Бо він не знав, що вона невістка його. А вона відказала: „Що́ даси мені, коли при́йдеш до мене?“	16 Тогда Иуда подошёл к ней и сказал: «Я хочу быть с тобой». (Он не знал, что это была его невестка Фамарь). «Сколько дашь мне за это?» — спросила Фамарь.
17 А він відказав: „Я пошлю козлятко з отари“. І сказала вона: „Якщо даси заста́ву, аж поки пришлеш“.	17 «Я пришлю тебе козлёнка из моего стада», — сказал Иуда. «Я согласна, — ответила она. — Но только сначала дай мне что-нибудь в залог, пока не пришлёшь козлёнка».
18 А він відказав: „Яка та застава, що дам я тобі?“ Та сказала: „Печатка твоя, і шнурок твій, і палиця твоя, що в руці твоїй“. І він дав їй, і зійшовся з нею, а вона завагітніла від нього.	18 «Что ты хочешь от меня в залог того, что я пришлю тебе козлёнка?» — спросил Иуда. «Дай мне твою печать на шнуре, которой запечатываешь письма, и ещё дай мне твой дорожный посох», — сказала Фамарь. Иуда дал ей всё это и познал её, и Фамарь забеременела.
19 І встала вона та й пішла, і зняла покрива́ло своє з себе, і зодягнула одежу вдівства свого.	19 Фамарь отправилась домой, сняла чадру, которой закрывала лицо, и снова надела свою вдовью одежду.
20 А Юда послав козлятко через при́ятеля свого адулламітянина, щоб узяти заставу з руки тієї жінки. Та він не знайшов її.	20 Через некоторое время Иуда послал своего друга Гира в Енаим, чтобы тот доставил блуднице обещанного козлёнка, и велел ему забрать у неё печать и дорожный посох. Гир, однако, не сумел найти её
21 І запитав він людей її місця, говорячи: „Де та блудни́ця, що була в Енаїм при дорозі?“ Вони відказали: „Не була тут блудни́ця“.	21 и спросил у мужчин в Енаиме: «Где та блудница, что сидела здесь у дороги?» Те же ответили: «Здесь никогда не было блудницы».
22 І вернувся він до Юди й сказав: „Не знайшов я її, а також люди місця того говорили: Не була тут блудни́ця“.	22 Друг Иуды пришёл к нему обратно и сказал: «Я не смог найти эту женщину. Местные мужчины сказали, что там никогда не было блудницы».
23 І сказав Юда: „Нехай візьме собі ту заставу, щоб ми не стали на ганьбу. Ось я послав був те козлятко, та її не знайшов ти“.	23 «Пусть эти вещи остаются у неё, — сказал Иуда. — Не хочу, чтобы люди смеялись над нами. Я хотел отдать ей козлёнка, но мы не смогли найти её, и этого достаточно».
24 І сталося так десь по трьох місяцях, і розповіджено Юді, говорячи: „Упала в блуд Тамара, твоя невістка, і ось завагітніла вона через блуд“. А Юда сказав: „Виведіть її, — і нехай буде спа́лена“.	24 Три месяца спустя Иуде сказали: «Твоя невестка Фамарь согрешила, как грешат блудницы, и теперь беременна». Иуда сказал: «Выведите её и сожгите».
25 Коли її вивели, то послала вона до тестя свого, говорячи: „Я завагітніла від чоловіка, що це належить йому“. І сказала: „Пізнай но, чия то печатка, і шнури, і ця палиця?“	25 Мужчины пошли к Фамари, чтобы убить её, но она послала сказать своему свёкру: «Эти вещи принадлежат тому, от кого я забеременела. Посмотри на них: чьи они? Чья эта печать со шнуром? И чей это дорожный посох?»
26 І пізнав Юда й сказав: „Вона стала справедливіша від мене, бо я не дав її Шелі, синові своєму“. І вже більше не знав він її.	26 Иуда узнал эти вещи и сказал: «Она невиннее, чем я. Я не отдал ей своего сына Салу, как обещал». И больше не входил к Фамари.
27 І сталося в часі, як родила вона, — а ось близнята в утробі її.	27 Когда пришло Фамари время рожать, оказалось, что у неё будут близнецы.
28 І сталося, як родила вона, показалася рука одного; і взяла баба-сповитуха, і пов'язала на руку йому нитку червону, говорячи: „Цей вийшов найперше“.	28 Во время родов один ребёнок высунул ручку, и повитуха повязала на неё красную тесьму. Она сказала: «Этот ребёнок родился первым».
29 І сталося, що він втягнув свою руку, а ось вийшов його брат. І сказала вона: „На́що ти роздер для себе перепо́ну?“ І назвала ім'я йому Перец.	29 Ребёнок же убрал ручку, и первым родился другой. «Как ты сумел вырваться первым?» — спросила повитуха, и его назвали Фаресом.
30 А потім вийшов брат його, що на руці його була нитка червона. І вона назвала ім'я йому: Зе́рах.	30 После этого родился второй ребёнок, тот, у которого на ручке была красная тесьма, и его назвали Зарой.

⚡ 1.0x

Старий
завіт

Новий
завіт

Буття

Розділ 38

Бытие

Глава 38

Буття

Розділ 38

Бытие

Глава 38

Старий завіт

Новий завіт

Буття

Розділ 38

Бытие

Глава 38

Буття

Розділ 38

Бытие

Глава 38

Старий
завіт

Новий
завіт