CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
2 Цар. 8
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

2-а царiв

Розділ 8

1 А Єлисей говорив до жінки, що її сина він воскреси́в, кажучи: „Устань та й іди ти та дім твій, і мешкай дебудь, бо Господь прикликав голод, і він прийшов до кра́ю на сім літ“.

2 І встала та жінка, і зробила за словом Божого чоловіка. І пішла вона та її дім, і заме́шкала в филистимському кра́ї сім літ.

3 І сталося напри́кінці семи років, вернулася та жінка з филистимського кра́ю, і пішла до царя благати за свій дім та за своє поле.

4 А цар говорив до Ґехазі, слуги Божого чоловіка, кажучи: „Розкажи мені про все те велике, що́ зробив Єлисей“.

5 І сталося, як він оповідав цареві, що той воскресив померлого, аж ось та жінка, що він воскресив сина її, благає царя за свій дім та за своє поле.

6 І сказав Ґехазі: „Пане мій ца́рю, оце та жінка, і це той син її, що воскресив Єлисей!“

7 І прийшов Єлисей до Дамаску, а Бен-Гадад, сирійський цар, хворий. І доне́сено йому, кажучи: „Божий чоловік прийшов аж сюди!“

8 І сказав цар до Газаїла: „Візьми в свою руку подару́нка, та й іди зустріти чоловіка Божого. І запитайся Господа через нього, кажучи: „Чи ви́дужаю я від оцієї хвороби?“

9 І пішов Газаїл спіткати його, і взяв подару́нка в руку свою́, та зо всього добра́ Дамаску тягару́ на сорок верблю́дів. І прийшов, і став перед ним та й сказав: „Син твій Бен-Гадад, цар сирійський, послав мене до тебе, питаючи: Чи видужаю я з оцієї хвороби?“

10 І сказав до нього Єлисей: „Іди, скажи йому: Жити — жи́тимеш, та Господь показав мені, що напевно помре він“.

11 І наставив він обличчя своє на нього, і довго вдивлявся, аж той збенте́жився. І заплакав Божий чоловік.

12 А Газаїл сказав: „Чого плаче мій пан?“ А той відказав: „Бо знаю, що ти зробиш лихо Ізраїлевим синам: їхні тверди́ні пустиш з огнем, і їхніх воякі́в позабива́єш мече́м, і дітей їхніх порозбиваєш, а їхнє вагітне́ — посічеш“.

13 А Газаїл сказав: „Та що таке твій раб, цей пес, що зробить таку велику річ?“ І сказав Єлисей: „Господь показав мені тебе царем над Сирією!“

14 І пішов він від Єлисея, і прийшов до свого пана. А той сказав йому: „Що́ говорив тобі Єлисей?“ І він сказав: „Говорив мені: жити — жи́тимеш!“

15 I сталося другого дня, і взяв він покрива́ло, і намочив у воді, і поклав на його обличчя, — і той помер. І зацарював Газаїл замість нього.

16 А п'ятого року Йорама, Ахавого сина, Ізраїлевого царя, за Йосафата, Юдиного царя, зацарював Єгорам, син Йосафатів, цар Юдин.

17 Він був віку тридцяти й двох літ, коли зацарював, а царював вісім літ в Єрусалимі.

18 І ходив він дорогою Ізраїлевих царів, як робив Ахавів дім, бо Ахавова дочка́ була йому за жінку. І робив він зло в Господніх оча́х.

19 Та не хотів Господь погубити Юду ради раба Свого Давида, як обіцяв був йому дати світильника йому та синам його по всі дні.

20 За його днів збунтува́вся був Едом, — вийшли з-під Юдиної руки, і настанови́ли над собою царя.

21 І пішов Йорам до Цаіру, а з ним усі колесни́ці. І сталося, коли він уночі встав і побив Едома, що оточив був його, і керівникі́в колесни́ць, то народ повтікав до наметів своїх.

22 І збунтувався Едом, і вийшов з-під Юдиної руки, і так є аж до цього дня. Тоді того ча́су збунтувалася й Лівна.

23 А решта діл Йорама, та все, що́ він зробив, ось вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів.

24 І спочив Йорам із батька́ми своїми, і був похо́ваний із батьками своїми в Давидовому Місті, а замість нього зацарював син його Аха́зія.

25 У дванадцятому році Йорама, Ахавого сина, Ізраїлевого царя, зацарював Ахазія, син Єгорама, Юдиного царя.

26 Ахазія був віку двадцяти і двох літ, коли він зацарював, і царював він один рік в Єрусалимі. А ім'я́ його матері — Аталія, дочка́ Омрі, Ізраїлевого царя.

27 І ходив він дорогою Ахавого дому, і робив зло в Господніх оча́х, як і Ахавів дім, бо він був зять Ахавого дому.

28 І пішов він з Йорамом, Ахавовим сином, на війну з Газаїлом, сирійським царем, до ґілеадського Рамоту, та побили сирі́яни Йорама.

29 І вернувся цар Йорам лікуватися в Їзрее́лі від тих ран, що вчинили йому сирі́яни в Рамі, як він воював з Газаїлом, сирійським царем. А Ахазія, Єгорамів син, цар Юдин, зійшов побачити Йорама, Ахавового сина, в Їзреелі, бо той був слаби́й.

4-я книга Царств

Глава 8

1 Елисей говорил женщине, сына которой он воскресил: «Ты и твоя семья должны уйти на время в другую страну, так как Господь решил послать в эту страну голод на семь лет».

2 И женщина сделала, как говорил ей Божий человек. Она и вся её семья ушли и оставались в Филистимской земле семь лет.

3 Через семь лет она вернулась и отправилась к царю с прошением помочь ей вернуть свой дом и землю.

4 Царь разговаривал с Гиезием, слугой Божьего человека. Он сказал: «Расскажи мне обо всех великих делах, которые сделал Елисей».

5 В это время, когда Гиезий рассказывал царю, как Елисей воскресил умершего, женщина, сына которой Елисей вернул к жизни, пришла просить царя о своём доме и поле. Тогда Гиезий воскликнул: «Господин мой царь, это та самая женщина и её сын, которого воскресил Елисей!»

6 Царь спросил у женщины, чего она хочет, и она сказала ему. Тогда царь дал ей в помощь одного из придворных, приказав ему: «Верни этой женщине всё, что ей принадлежало. Также отдай ей весь урожай с её поля с того дня, как она ушла из страны, и до сегодняшнего дня».

7 Елисей отправился в Дамаск. Так как Венадад, сирийский царь, был болен, ему доложили: «Сюда пришёл Божий человек!»

8 Тогда царь Венадад сказал Азаилу: «Возьми подарок и пойди навстречу Божьему человеку. Попроси его спросить у Господа, излечусь ли я от этой болезни».

9 Тогда Азаил вышел навстречу Елисею. Он принёс ему в дар разные красивые вещи из Дамаска, сколько могут увезти сорок верблюдов. Азаил пришёл к Елисею, стал перед ним и сказал: «Твой последователь Венадад, сирийский царь, послал меня к тебе спросить, излечится ли он от своей болезни?»

10 Тогда Елисей сказал: «Иди и скажи ему: „Ты будешь жить!” Но на самом деле Господь сказал мне, что он умрёт».

11 Елисей устремил свой взгляд на Азаила и смотрел на него до тех пор, пока тот не почувствовал смущение. Потом Божий человек начал плакать.

12 Тогда Азаил спросил его: «Почему ты плачешь?» Елисей ответил: «Потому что я знаю, какое зло ты принесёшь израильтянам. Ты сожжёшь их крепости, и их юношей ты убьёшь мечом. Ты погубишь их младенцев и уничтожишь беременных женщин».

13 Азаил сказал: «Я всего лишь слуга! Как могу я совершать такие великие дела!» Елисей ответил: «Господь указал мне, что ты будешь царём Сирии».

14 Затем Азаил ушёл от Елисея и вернулся к своему господину. Венадад спросил его: «Что говорил тебе Елисей?» Азаил ответил: «Елисей сказал мне, что ты будешь жить».

15 Но на следующий день Азаил взял покрывало, намочил его, положил на лицо Венадада и убил его, а сам стал новым царём.

16 В пятый год царствования Иорама, сына Ахава, израильского царя, воцарился Иехорам, сын Иосафата, иудейского царя.

17 Иехораму было тридцать два года, когда он стал царём, и правил он в Иерусалиме на протяжении восьми лет.

18 Иехорам жил, как жили израильские цари, поступая, как семья Ахава, потому что он был женат на дочери Ахава. Иехорам делал то, что Господь считал злом.

19 Однако Господь не хотел уничтожить Иуду ради своего слуги Давида. Он обещал Давиду, что кто-нибудь из его семьи всегда будет царствовать.

20 Во времена Иехорама Едом восстал против Иудеи, и едомский народ выбрал своего царя.

21 Затем Иехорам со своими колесницами пошёл в Цаир. Войско идумеян окружило их, но Иехорам и начальники его колесниц ночью напали на идумеян и спаслись, а войско Иехорама разбежалось по своим домам.

22 Так народ Едома отделился от Иуды; они свободны и до сего дня. В то же время восстала и Ливна.

23 Все остальные дела Иехорама описаны в книге «Летописи иудейских царей».

24 Иехорам умер и был похоронен со своими предками в городе Давида, а вместо него воцарился Охозия, его сын.

25 Охозия, сын Иехорама, стал иудейским царём на двенадцатый год царствования Иорама, сына Ахава, израильского царя.

26 Охозии было двадцать два года, когда он стал царём. Он царствовал один год в Иерусалиме. Его мать звали Гофолия, она была дочерью Амврия, израильского царя.

27 Охозия делал то, что Господь считал злом. Он поступал так же, как и семья Ахава, потому что его жена была родом из семьи Ахава.

28 Охозия пошёл с Иорамом, сыном Ахава, в Рамоф Галаадский на войну против Азаила, сирийского царя. Когда сирийцы ранили Иорама,

29 он вернулся в Изреель, чтобы вылечиться от ранения. Охозия, сын Иехорама, иудейский царь, пришёл в Изреель посетить Иорама, сына Ахава, так как тот был ранен.

2-а царiв

Розділ 8

4-я книга Царств

Глава 8

1 А Єлисей говорив до жінки, що її сина він воскреси́в, кажучи: „Устань та й іди ти та дім твій, і мешкай дебудь, бо Господь прикликав голод, і він прийшов до кра́ю на сім літ“.

1 Елисей говорил женщине, сына которой он воскресил: «Ты и твоя семья должны уйти на время в другую страну, так как Господь решил послать в эту страну голод на семь лет».

2 І встала та жінка, і зробила за словом Божого чоловіка. І пішла вона та її дім, і заме́шкала в филистимському кра́ї сім літ.

2 И женщина сделала, как говорил ей Божий человек. Она и вся её семья ушли и оставались в Филистимской земле семь лет.

3 І сталося напри́кінці семи років, вернулася та жінка з филистимського кра́ю, і пішла до царя благати за свій дім та за своє поле.

3 Через семь лет она вернулась и отправилась к царю с прошением помочь ей вернуть свой дом и землю.

4 А цар говорив до Ґехазі, слуги Божого чоловіка, кажучи: „Розкажи мені про все те велике, що́ зробив Єлисей“.

4 Царь разговаривал с Гиезием, слугой Божьего человека. Он сказал: «Расскажи мне обо всех великих делах, которые сделал Елисей».

5 І сталося, як він оповідав цареві, що той воскресив померлого, аж ось та жінка, що він воскресив сина її, благає царя за свій дім та за своє поле.

5 В это время, когда Гиезий рассказывал царю, как Елисей воскресил умершего, женщина, сына которой Елисей вернул к жизни, пришла просить царя о своём доме и поле. Тогда Гиезий воскликнул: «Господин мой царь, это та самая женщина и её сын, которого воскресил Елисей!»

6 І сказав Ґехазі: „Пане мій ца́рю, оце та жінка, і це той син її, що воскресив Єлисей!“

6 Царь спросил у женщины, чего она хочет, и она сказала ему. Тогда царь дал ей в помощь одного из придворных, приказав ему: «Верни этой женщине всё, что ей принадлежало. Также отдай ей весь урожай с её поля с того дня, как она ушла из страны, и до сегодняшнего дня».

7 І прийшов Єлисей до Дамаску, а Бен-Гадад, сирійський цар, хворий. І доне́сено йому, кажучи: „Божий чоловік прийшов аж сюди!“

7 Елисей отправился в Дамаск. Так как Венадад, сирийский царь, был болен, ему доложили: «Сюда пришёл Божий человек!»

8 І сказав цар до Газаїла: „Візьми в свою руку подару́нка, та й іди зустріти чоловіка Божого. І запитайся Господа через нього, кажучи: „Чи ви́дужаю я від оцієї хвороби?“

8 Тогда царь Венадад сказал Азаилу: «Возьми подарок и пойди навстречу Божьему человеку. Попроси его спросить у Господа, излечусь ли я от этой болезни».

9 І пішов Газаїл спіткати його, і взяв подару́нка в руку свою́, та зо всього добра́ Дамаску тягару́ на сорок верблю́дів. І прийшов, і став перед ним та й сказав: „Син твій Бен-Гадад, цар сирійський, послав мене до тебе, питаючи: Чи видужаю я з оцієї хвороби?“

9 Тогда Азаил вышел навстречу Елисею. Он принёс ему в дар разные красивые вещи из Дамаска, сколько могут увезти сорок верблюдов. Азаил пришёл к Елисею, стал перед ним и сказал: «Твой последователь Венадад, сирийский царь, послал меня к тебе спросить, излечится ли он от своей болезни?»

10 І сказав до нього Єлисей: „Іди, скажи йому: Жити — жи́тимеш, та Господь показав мені, що напевно помре він“.

10 Тогда Елисей сказал: «Иди и скажи ему: „Ты будешь жить!” Но на самом деле Господь сказал мне, что он умрёт».

11 І наставив він обличчя своє на нього, і довго вдивлявся, аж той збенте́жився. І заплакав Божий чоловік.

11 Елисей устремил свой взгляд на Азаила и смотрел на него до тех пор, пока тот не почувствовал смущение. Потом Божий человек начал плакать.

12 А Газаїл сказав: „Чого плаче мій пан?“ А той відказав: „Бо знаю, що ти зробиш лихо Ізраїлевим синам: їхні тверди́ні пустиш з огнем, і їхніх воякі́в позабива́єш мече́м, і дітей їхніх порозбиваєш, а їхнє вагітне́ — посічеш“.

12 Тогда Азаил спросил его: «Почему ты плачешь?» Елисей ответил: «Потому что я знаю, какое зло ты принесёшь израильтянам. Ты сожжёшь их крепости, и их юношей ты убьёшь мечом. Ты погубишь их младенцев и уничтожишь беременных женщин».

13 А Газаїл сказав: „Та що таке твій раб, цей пес, що зробить таку велику річ?“ І сказав Єлисей: „Господь показав мені тебе царем над Сирією!“

13 Азаил сказал: «Я всего лишь слуга! Как могу я совершать такие великие дела!» Елисей ответил: «Господь указал мне, что ты будешь царём Сирии».

14 І пішов він від Єлисея, і прийшов до свого пана. А той сказав йому: „Що́ говорив тобі Єлисей?“ І він сказав: „Говорив мені: жити — жи́тимеш!“

14 Затем Азаил ушёл от Елисея и вернулся к своему господину. Венадад спросил его: «Что говорил тебе Елисей?» Азаил ответил: «Елисей сказал мне, что ты будешь жить».

15 I сталося другого дня, і взяв він покрива́ло, і намочив у воді, і поклав на його обличчя, — і той помер. І зацарював Газаїл замість нього.

15 Но на следующий день Азаил взял покрывало, намочил его, положил на лицо Венадада и убил его, а сам стал новым царём.

16 А п'ятого року Йорама, Ахавого сина, Ізраїлевого царя, за Йосафата, Юдиного царя, зацарював Єгорам, син Йосафатів, цар Юдин.

16 В пятый год царствования Иорама, сына Ахава, израильского царя, воцарился Иехорам, сын Иосафата, иудейского царя.

17 Він був віку тридцяти й двох літ, коли зацарював, а царював вісім літ в Єрусалимі.

17 Иехораму было тридцать два года, когда он стал царём, и правил он в Иерусалиме на протяжении восьми лет.

18 І ходив він дорогою Ізраїлевих царів, як робив Ахавів дім, бо Ахавова дочка́ була йому за жінку. І робив він зло в Господніх оча́х.

18 Иехорам жил, как жили израильские цари, поступая, как семья Ахава, потому что он был женат на дочери Ахава. Иехорам делал то, что Господь считал злом.

19 Та не хотів Господь погубити Юду ради раба Свого Давида, як обіцяв був йому дати світильника йому та синам його по всі дні.

19 Однако Господь не хотел уничтожить Иуду ради своего слуги Давида. Он обещал Давиду, что кто-нибудь из его семьи всегда будет царствовать.

20 За його днів збунтува́вся був Едом, — вийшли з-під Юдиної руки, і настанови́ли над собою царя.

20 Во времена Иехорама Едом восстал против Иудеи, и едомский народ выбрал своего царя.

21 І пішов Йорам до Цаіру, а з ним усі колесни́ці. І сталося, коли він уночі встав і побив Едома, що оточив був його, і керівникі́в колесни́ць, то народ повтікав до наметів своїх.

21 Затем Иехорам со своими колесницами пошёл в Цаир. Войско идумеян окружило их, но Иехорам и начальники его колесниц ночью напали на идумеян и спаслись, а войско Иехорама разбежалось по своим домам.

22 І збунтувався Едом, і вийшов з-під Юдиної руки, і так є аж до цього дня. Тоді того ча́су збунтувалася й Лівна.

22 Так народ Едома отделился от Иуды; они свободны и до сего дня. В то же время восстала и Ливна.

23 А решта діл Йорама, та все, що́ він зробив, ось вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів.

23 Все остальные дела Иехорама описаны в книге «Летописи иудейских царей».

24 І спочив Йорам із батька́ми своїми, і був похо́ваний із батьками своїми в Давидовому Місті, а замість нього зацарював син його Аха́зія.

24 Иехорам умер и был похоронен со своими предками в городе Давида, а вместо него воцарился Охозия, его сын.

25 У дванадцятому році Йорама, Ахавого сина, Ізраїлевого царя, зацарював Ахазія, син Єгорама, Юдиного царя.

25 Охозия, сын Иехорама, стал иудейским царём на двенадцатый год царствования Иорама, сына Ахава, израильского царя.

26 Ахазія був віку двадцяти і двох літ, коли він зацарював, і царював він один рік в Єрусалимі. А ім'я́ його матері — Аталія, дочка́ Омрі, Ізраїлевого царя.

26 Охозии было двадцать два года, когда он стал царём. Он царствовал один год в Иерусалиме. Его мать звали Гофолия, она была дочерью Амврия, израильского царя.

27 І ходив він дорогою Ахавого дому, і робив зло в Господніх оча́х, як і Ахавів дім, бо він був зять Ахавого дому.

27 Охозия делал то, что Господь считал злом. Он поступал так же, как и семья Ахава, потому что его жена была родом из семьи Ахава.

28 І пішов він з Йорамом, Ахавовим сином, на війну з Газаїлом, сирійським царем, до ґілеадського Рамоту, та побили сирі́яни Йорама.

28 Охозия пошёл с Иорамом, сыном Ахава, в Рамоф Галаадский на войну против Азаила, сирийского царя. Когда сирийцы ранили Иорама,

29 І вернувся цар Йорам лікуватися в Їзрее́лі від тих ран, що вчинили йому сирі́яни в Рамі, як він воював з Газаїлом, сирійським царем. А Ахазія, Єгорамів син, цар Юдин, зійшов побачити Йорама, Ахавового сина, в Їзреелі, бо той був слаби́й.

29 он вернулся в Изреель, чтобы вылечиться от ранения. Охозия, сын Иехорама, иудейский царь, пришёл в Изреель посетить Иорама, сына Ахава, так как тот был ранен.

1.0x