2-а хронiкиРозділ 35 |
|
1 |
|
2 І поставив він священиків на їхні стано́вища, і підбадьо́рував їх на службу Господнього дому. |
|
3 І сказав він Левитам, наста́вникам усього Ізра́їля, посвя́ченим для Господа: „Дайте святого ковчега до храму, що його збудува́в Соломон, син Давидів, цар Ізраїлів. Нема пощо вам носити його на раме́нах, — служіть тепер Господе́ві, вашому Богові, та Його наро́дові, Ізраїлеві. |
|
4 І приготу́йтеся за родом ваших батьків, за вашими че́ргами, за писа́нням Давида, Ізраїлевого царя, та за писа́нням його сина Соломона. |
|
5 І станьте в святині за ві́дділами ба́тьківських ро́дів ваших браті́в, синів народу, — а по́діл за ба́тьківськими домами в Левитів. |
|
6 І заріжте пасха́льне ягня́, й освятіться, і приготу́йте для ваших братів, щоб робити за Господнім словом, даним через Мойсея“. |
|
7 І дав Йосі́я для лю́дських синів худоби дрібно́ї, ове́чок та молодих кіз, це все на пасха́льне ягня́ для кожного, хто знахо́дився в Єрусалимі, числом тридцять тисяч, а худоби великої — три тисячі. Це з набу́тку царе́вого. |
|
8 А його зве́рхники дали́ на жертву для народу, для священиків та для Левитів: Хілкійя, і Захарій, і Єхіїл, старші́ в Божому домі, дали́ священикам на пасха́льні же́ртви дві тисячі й шість сотень худо́би дрібно́ї, а худоби великої — три тисячі. |
|
9 А Конанія, і Шемая, і брат його Натанаїл, і Хашавія, і Єіїл, і Йозавад, зверхники Левитів, дали́ для Левитів на пасхальні же́ртви п'ять тисяч худо́би дрібно́ї, а худоби великої — п'ять сотень. |
|
10 І була́ міцно встано́влена служба, — і стали священики на своїм стано́вищі, а Левити — при своїх че́ргах, за нака́зом царя. |
|
11 І різали пасхальне ягня, а священики кропи́ли кров'ю, беручи́ з їхньої руки, а Левити здирали шкуру. |
|
12 І відділи́ли, що було на цілопа́лення, щоб дати їх за ві́дділами, по ба́тьківських дома́х сина́м народу на прино́шення Господе́ві, як написано в Мойсеєвій книзі. І так зробили й з худобою великою. |
|
13 І пекли пасхальне ягня на огні, за постановою, а святі жертви варили в горшка́х, і в котла́х, і в горня́тах, і швидко не́сли всім синам народу. |
|
14 А потім навари́ли собі та священикам, бо священики, Ааро́нові сини, були зайняті прино́шенням цілопа́лення та ло́ю аж до ночі, то Левити нагото́вили ї́жі собі та священикам, Ааро́новим синам. |
|
15 А співаки́, Асафові сини, були на своїх місцях за нака́зом Давида, і Асафа, і Гемана, і Єдутуна, царе́вого прозорли́вця, а придве́рні були при кожній брамі, — їм не треба було відхо́дити від своїх робі́т, бо їхні брати́ Левити нагото́вили їм. |
|
16 I була міцно встано́влена вся Господня служба того дня, щоб спра́вити Па́сху й прине́сти цілопа́лення на Господньому же́ртвінику, за нака́зом царя Йосії. |
|
17 І Ізра́їлеві сини, що знахо́дилися там, справля́ли того ча́су Па́сху та свято Опрі́сноків сім день. |
|
18 І не справля́лася Па́сха, як ця, в Ізраїлі від днів пророка Самуїла, а всі Ізраїлеві царі не справляли такої, як ця Па́сха, що справив Йосія, і священики, і Левити, і ввесь Юда та Ізраїль, що знахо́дився там, та ме́шканці Єрусалиму. |
|
19 Вісімнадцятого року царюва́ння Йосі́ї справля́лася ця Па́сха. |
|
20 |
|
21 І послав той до нього послів, говорячи: „Що́ мені до тебе, ца́рю Юдин? Не проти тебе прихо́джу я сьогодні, але проти дому, що воює зо мною. А Бог наказав мені спіши́ти. Не протився Богові, що зо мною, і нехай Він не знищить тебе!“ |
|
22 Та Йосія не відвернувся від нього, але перебрався, щоб воювати з ним, і не послухався слів Нехо, що були з Божого нака́зу, і прийшов воювати в долині Меґіддо. |
|
23 І ви́стрілили стрільці́ на царя Йосію. І сказав цар до своїх рабів: „Відведіть мене, бо я си́льно ра́нений“... |
|
24 І перевели́ його його раби з військової колесниці на його другий по́віз, і відве́зли його до Єрусалиму. І помер він, і був похований у гроба́х своїх батьків, а вся Юдея та Єрусалим були в жало́бі по Йосії. |
|
25 І Єремія співав жало́бну пісню по Йосії. А всі співаки́ та співа́чки оповіда́ли в жало́бних своїх пісня́х про Йосію, і так є аж до сьогодні, і дали їх за уставу для Ізраїля, і ось вони написані в „Жало́бних Пісня́х“. |
|
26 А решта діл Йосії та його чесно́ти, за написаним у Господнім Зако́ні, |
|
27 і дії його перші та останні, — ото вони описані в Книзі Царів Ізраїлевих та Юдиних. |
2-я ЛетописьГлава 35 |
|
1 |
|
2 Иосия избрал священников, чтобы они выполняли свои обязанности. Он ободрил священников, когда они служили в храме Господа. |
|
3 Он говорил с левитами, которые учили народ Израиля и освятились для службы Господу. Он сказал этим левитам: |
|
4 Подготовьтесь к службе в храме по вашим племенам. Исполняйте те обязанности, которые царь Давид и его сын, царь Соломон, поручили вам. |
|
5 Стойте на святом месте с левитами. Сделайте это для каждого колена, чтобы вы могли помочь людям. |
|
6 Заколите пасхальных ягнят и освятитесь для Господа. Подготовьте ягнят для ваших братьев, израильтян. Делайте всё, что Господь приказал нам делать. Господь дал нам все эти указания через Моисея». |
|
7 |
|
8 Приближённые царя также раздавали народу, священникам и левитам животных и вещи на Пасху. За храм Божий отвечали Хелкия, Захария и Иехиил. Они дали священникам две тысячи шестьсот ягнят и козлят и триста быков для пасхальных жертвоприношений. |
|
9 Хонания, Шемаия, Нафанаил и его братья, а также Хашавия, Иеиел и Иозавад также дали левитам пять тысяч овец и коз и пятьсот быков для пасхальных жертвоприношений. Эти люди были вождями левитов. |
|
10 Когда всё было готово для начала пасхальной службы, священники и левиты заняли свои места согласно повелению царя. |
|
11 После того как пасхальные ягнята были заколоты, левиты сняли кожу с животных и отдали кровь священникам, которые окропили кровью алтарь. |
|
12 Затем они раздали животных разным коленам народа для всесожжения. Это было сделано для того, чтобы жертвы всесожжения могли быть принесены так, как учила книга Закона Моисея. Затем они сделали то же самое с быками. |
|
13 Левиты зажарили пасхальные жертвоприношения над огнём, как им было приказано. Они сварили священные приношения в горшках, котлах и кастрюлях и быстро раздали мясо людям. |
|
14 После того как это было закончено, левиты взяли мясо для себя и для священников, которые были потомками Аарона. Эти священники были очень заняты, работая, пока не стемнело. Они много трудились, сжигая жертвы всесожжения и жир от жертв. |
|
15 Певцы-левиты из колена Асафа стояли на местах, как было приказано царём Давидом. Асафу, Еману, царскому пророку Идифуну и всем привратникам не было необходимости уходить со своих мест, потому что их братья-левиты приготовили им всё для Пасхи. |
|
16 Всё было сделано в тот день для поклонения Господу, как приказал царь Иосия. Пасха праздновалась, и жертвы всесожжения были принесены на алтаре Господа. |
|
17 Народ Израиля, который был там, семь дней праздновал Пасху и праздник Пресных Хлебов. |
|
18 И не праздновалась в Израиле Пасха с таким размахом со времён пророка Самуила! Никто из израильских царей не праздновал Пасху так, как праздновали её царь Иосия, священники, левиты и народ Иудеи и Израиля, который находился со всеми людьми в Иерусалиме. |
|
19 Они праздновали эту Пасху в восемнадцатый год царствования Иосии. |
|
20 |
|
21 Но Нехао отправил к Иосии послов с таким сообщением: |
|
22 Однако Иосия не ушёл, а решил сразиться с Нехао. Он переоделся в другие одежды и вышел на битву на равнину Мегиддон. Он отказался прислушаться к тому, что сказал Нехао об указании Бога. |
|
23 Во время битвы Иосия был ранен лучниками. Он сказал своим слугам: |
|
24 Слуги вынесли Иосию из его колесницы и положили его в другую колесницу, которую он привёз с собой. Затем они привезли Иосию в Иерусалим, где он и умер. Иосия был похоронен в могиле, где были похоронены его предки. Весь народ Иудеи и Иерусалима был очень опечален смертью Иосии. |
|
25 Иеремия написал и спел несколько похоронных песен для Иосии. Мужчины и женщины и сегодня ещё поют эти печальные песни. Это стало традицией для народа Израиля — петь печальную песню для Иосии. Все эти песни записаны в книге «Похоронных песен». |
|
26 |
|
27 |
2-а хронiкиРозділ 35 |
2-я ЛетописьГлава 35 |
|
1 |
1 |
|
2 І поставив він священиків на їхні стано́вища, і підбадьо́рував їх на службу Господнього дому. |
2 Иосия избрал священников, чтобы они выполняли свои обязанности. Он ободрил священников, когда они служили в храме Господа. |
|
3 І сказав він Левитам, наста́вникам усього Ізра́їля, посвя́ченим для Господа: „Дайте святого ковчега до храму, що його збудува́в Соломон, син Давидів, цар Ізраїлів. Нема пощо вам носити його на раме́нах, — служіть тепер Господе́ві, вашому Богові, та Його наро́дові, Ізраїлеві. |
3 Он говорил с левитами, которые учили народ Израиля и освятились для службы Господу. Он сказал этим левитам: |
|
4 І приготу́йтеся за родом ваших батьків, за вашими че́ргами, за писа́нням Давида, Ізраїлевого царя, та за писа́нням його сина Соломона. |
4 Подготовьтесь к службе в храме по вашим племенам. Исполняйте те обязанности, которые царь Давид и его сын, царь Соломон, поручили вам. |
|
5 І станьте в святині за ві́дділами ба́тьківських ро́дів ваших браті́в, синів народу, — а по́діл за ба́тьківськими домами в Левитів. |
5 Стойте на святом месте с левитами. Сделайте это для каждого колена, чтобы вы могли помочь людям. |
|
6 І заріжте пасха́льне ягня́, й освятіться, і приготу́йте для ваших братів, щоб робити за Господнім словом, даним через Мойсея“. |
6 Заколите пасхальных ягнят и освятитесь для Господа. Подготовьте ягнят для ваших братьев, израильтян. Делайте всё, что Господь приказал нам делать. Господь дал нам все эти указания через Моисея». |
|
7 І дав Йосі́я для лю́дських синів худоби дрібно́ї, ове́чок та молодих кіз, це все на пасха́льне ягня́ для кожного, хто знахо́дився в Єрусалимі, числом тридцять тисяч, а худоби великої — три тисячі. Це з набу́тку царе́вого. |
7 |
|
8 А його зве́рхники дали́ на жертву для народу, для священиків та для Левитів: Хілкійя, і Захарій, і Єхіїл, старші́ в Божому домі, дали́ священикам на пасха́льні же́ртви дві тисячі й шість сотень худо́би дрібно́ї, а худоби великої — три тисячі. |
8 Приближённые царя также раздавали народу, священникам и левитам животных и вещи на Пасху. За храм Божий отвечали Хелкия, Захария и Иехиил. Они дали священникам две тысячи шестьсот ягнят и козлят и триста быков для пасхальных жертвоприношений. |
|
9 А Конанія, і Шемая, і брат його Натанаїл, і Хашавія, і Єіїл, і Йозавад, зверхники Левитів, дали́ для Левитів на пасхальні же́ртви п'ять тисяч худо́би дрібно́ї, а худоби великої — п'ять сотень. |
9 Хонания, Шемаия, Нафанаил и его братья, а также Хашавия, Иеиел и Иозавад также дали левитам пять тысяч овец и коз и пятьсот быков для пасхальных жертвоприношений. Эти люди были вождями левитов. |
|
10 І була́ міцно встано́влена служба, — і стали священики на своїм стано́вищі, а Левити — при своїх че́ргах, за нака́зом царя. |
10 Когда всё было готово для начала пасхальной службы, священники и левиты заняли свои места согласно повелению царя. |
|
11 І різали пасхальне ягня, а священики кропи́ли кров'ю, беручи́ з їхньої руки, а Левити здирали шкуру. |
11 После того как пасхальные ягнята были заколоты, левиты сняли кожу с животных и отдали кровь священникам, которые окропили кровью алтарь. |
|
12 І відділи́ли, що було на цілопа́лення, щоб дати їх за ві́дділами, по ба́тьківських дома́х сина́м народу на прино́шення Господе́ві, як написано в Мойсеєвій книзі. І так зробили й з худобою великою. |
12 Затем они раздали животных разным коленам народа для всесожжения. Это было сделано для того, чтобы жертвы всесожжения могли быть принесены так, как учила книга Закона Моисея. Затем они сделали то же самое с быками. |
|
13 І пекли пасхальне ягня на огні, за постановою, а святі жертви варили в горшка́х, і в котла́х, і в горня́тах, і швидко не́сли всім синам народу. |
13 Левиты зажарили пасхальные жертвоприношения над огнём, как им было приказано. Они сварили священные приношения в горшках, котлах и кастрюлях и быстро раздали мясо людям. |
|
14 А потім навари́ли собі та священикам, бо священики, Ааро́нові сини, були зайняті прино́шенням цілопа́лення та ло́ю аж до ночі, то Левити нагото́вили ї́жі собі та священикам, Ааро́новим синам. |
14 После того как это было закончено, левиты взяли мясо для себя и для священников, которые были потомками Аарона. Эти священники были очень заняты, работая, пока не стемнело. Они много трудились, сжигая жертвы всесожжения и жир от жертв. |
|
15 А співаки́, Асафові сини, були на своїх місцях за нака́зом Давида, і Асафа, і Гемана, і Єдутуна, царе́вого прозорли́вця, а придве́рні були при кожній брамі, — їм не треба було відхо́дити від своїх робі́т, бо їхні брати́ Левити нагото́вили їм. |
15 Певцы-левиты из колена Асафа стояли на местах, как было приказано царём Давидом. Асафу, Еману, царскому пророку Идифуну и всем привратникам не было необходимости уходить со своих мест, потому что их братья-левиты приготовили им всё для Пасхи. |
|
16 I була міцно встано́влена вся Господня служба того дня, щоб спра́вити Па́сху й прине́сти цілопа́лення на Господньому же́ртвінику, за нака́зом царя Йосії. |
16 Всё было сделано в тот день для поклонения Господу, как приказал царь Иосия. Пасха праздновалась, и жертвы всесожжения были принесены на алтаре Господа. |
|
17 І Ізра́їлеві сини, що знахо́дилися там, справля́ли того ча́су Па́сху та свято Опрі́сноків сім день. |
17 Народ Израиля, который был там, семь дней праздновал Пасху и праздник Пресных Хлебов. |
|
18 І не справля́лася Па́сха, як ця, в Ізраїлі від днів пророка Самуїла, а всі Ізраїлеві царі не справляли такої, як ця Па́сха, що справив Йосія, і священики, і Левити, і ввесь Юда та Ізраїль, що знахо́дився там, та ме́шканці Єрусалиму. |
18 И не праздновалась в Израиле Пасха с таким размахом со времён пророка Самуила! Никто из израильских царей не праздновал Пасху так, как праздновали её царь Иосия, священники, левиты и народ Иудеи и Израиля, который находился со всеми людьми в Иерусалиме. |
|
19 Вісімнадцятого року царюва́ння Йосі́ї справля́лася ця Па́сха. |
19 Они праздновали эту Пасху в восемнадцатый год царствования Иосии. |
|
20 |
20 |
|
21 І послав той до нього послів, говорячи: „Що́ мені до тебе, ца́рю Юдин? Не проти тебе прихо́джу я сьогодні, але проти дому, що воює зо мною. А Бог наказав мені спіши́ти. Не протився Богові, що зо мною, і нехай Він не знищить тебе!“ |
21 Но Нехао отправил к Иосии послов с таким сообщением: |
|
22 Та Йосія не відвернувся від нього, але перебрався, щоб воювати з ним, і не послухався слів Нехо, що були з Божого нака́зу, і прийшов воювати в долині Меґіддо. |
22 Однако Иосия не ушёл, а решил сразиться с Нехао. Он переоделся в другие одежды и вышел на битву на равнину Мегиддон. Он отказался прислушаться к тому, что сказал Нехао об указании Бога. |
|
23 І ви́стрілили стрільці́ на царя Йосію. І сказав цар до своїх рабів: „Відведіть мене, бо я си́льно ра́нений“... |
23 Во время битвы Иосия был ранен лучниками. Он сказал своим слугам: |
|
24 І перевели́ його його раби з військової колесниці на його другий по́віз, і відве́зли його до Єрусалиму. І помер він, і був похований у гроба́х своїх батьків, а вся Юдея та Єрусалим були в жало́бі по Йосії. |
24 Слуги вынесли Иосию из его колесницы и положили его в другую колесницу, которую он привёз с собой. Затем они привезли Иосию в Иерусалим, где он и умер. Иосия был похоронен в могиле, где были похоронены его предки. Весь народ Иудеи и Иерусалима был очень опечален смертью Иосии. |
|
25 І Єремія співав жало́бну пісню по Йосії. А всі співаки́ та співа́чки оповіда́ли в жало́бних своїх пісня́х про Йосію, і так є аж до сьогодні, і дали їх за уставу для Ізраїля, і ось вони написані в „Жало́бних Пісня́х“. |
25 Иеремия написал и спел несколько похоронных песен для Иосии. Мужчины и женщины и сегодня ещё поют эти печальные песни. Это стало традицией для народа Израиля — петь печальную песню для Иосии. Все эти песни записаны в книге «Похоронных песен». |
|
26 А решта діл Йосії та його чесно́ти, за написаним у Господнім Зако́ні, |
26 |
|
27 і дії його перші та останні, — ото вони описані в Книзі Царів Ізраїлевих та Юдиних. |
27 |