2-а хронiкиРозділ 13 |
|
1 |
|
2 Три роки царював він в Єрусалимі. А ім'я́ його матері — Міхая, дочка́ Уріїла з Ґів'ї. І війна́ точилася між Авійєю та між Єровоамом. |
|
3 I зачав Авійя війну́ з ві́йськом хоробрих воякі́в, — чотири сотні тисяч ви́браних мужів, а Єровоам приготовився до війни з ним з вісьмома́ сотнями тисяч ви́браних мужів, хоробрих воякі́в. |
|
4 І встав Авійя з-над гори Цемараїм, що в Єфремових гора́х, та й сказав: „Послухайте мене, Єровоаме, та ввесь Ізраїлю! |
|
5 Чи ж не вам знати, що Господь, Бог Ізраїлів, дав Давидові царство над Ізраїлем навіки, йому́ та синам його, соляною умовою? |
|
6 Та встав Єровоам, Неватів син, раб Соломона, Давидового сина, і збунтувався на пана свого́. |
|
7 І зібралися до нього люди пусті, нікчемні, і стали міцніші від Рехав'ама, Соломонового сина. А Рехав'ам був юнак та м'якосердий, — і не був сильним проти них. |
|
8 А тепер ви говорите, щоб бути сильними проти Господнього царства в руці Давидових синів, а вас велика кількість, і з вами золоті тельці, яких Єровоам понаро́блював вам за богів. |
|
9 Чи ж ви не повиганяли Господніх священиків, Ааро́нових синів, та Левитів? І понаставля́ли ви собі священиків, як ставлять наро́ди цих країв, — кожен, хто при́йде, щоб посвятитися молодим бичком та сімома́ баранами, то стає священиком для того, що не є Богом. |
|
10 А ми, Бог наш — Господь, і ми не полишили Його, а наші священики, що служать Господе́ві, це Ааронові сини, а Левити — при службі. |
|
11 І ми прино́симо Господе́ві цілопа́лення кожного ранку та кожного вечора, і запашне́ кадило, і уклада́ння хліба на чистому столі, і золотий свічник та лямпа́ди його, щоб запалювати кожного вечора, бо ми стереже́мо службу Господа, нашого Бога, а ви полишили Його! |
|
12 І ось з нами на чолі Бог, і священики Його, і голосні су́рми, щоб сурми́ти на вас. Ізраїлеві сини, — не воюйте з Господом, Богом вашим, бо вам не поведе́ться!“ |
|
13 А Єровоам вирядив за́сідку, щоб пішла позад них, — і були вони перед Юдою, а за́сідка — позад них. |
|
14 І обернулися юдеї, аж ось у них бій спе́реду та зза́ду! І кли́кали вони до Господа, а священики сурми́ли в су́рми... |
|
15 І закричали юдеї. І сталося, як юдеї закричали, то Бог ударив Єровоама та всього Ізраїля перед Авійєю та перед Юдою. |
|
16 І повтікали ізра́їльтяни перед Юдою, і Бог дав їх в їхню руку. |
|
17 І вдарили в них Авійя та народ його великою по́разою, і попа́дали трупи з Ізраїля, — п'ять сотень тисяч ви́браних мужів! |
|
18 І впокорилися Ізраїлеві сини того ча́су, а Юдині сини зміцніли, — бо опиралися на Господа, Бога їхніх батьків. |
|
19 І гнався Авійя за Єровоамом, і здобув від нього міста́: Бет-Ел та залежні його міста, і Єшану та залежні її міста, і Ефрон та залежні його міста. |
|
20 І Єровоам не затримав сили вже за днів Авійї. І вдарив його Господь, і він помер. |
|
21 І зміцнився Авійя, і взяв собі чотирна́дцять жіно́к, і породив двадцять і двоє синів та шістнадцятеро дочо́к. |
|
22 А решта Авійєвих діл, і дороги його та слова́ його описані в історії пророка Іддо. |
|
23 І спочив Авійя зо своїми батька́ми, і поховали його в Давидовому Місті, а замість нього зацарював син його Аса. За його днів заспоко́ївся Край на десять літ. |
2-я ЛетописьГлава 13 |
|
1 |
|
2 Он царствовал в Иерусалиме три года. |
|
3 Авия собрал четыреста тысяч храбрых воинов в свою армию и повёл их на битву. В войске Иеровоама насчитывалось восемьсот тысяч храбрых воинов, и они приготовились к войне с Авией. |
|
4 |
|
5 Вы должны знать, что Господь, Бог Израиля, дал Давиду и его сыновьям право вечно царствовать над Израилем. Бог дал это право Давиду согласно соглашению соли. |
|
6 Но Иеровоам, сын Навата, восстал против своего господина! Иеровоам был одним из слуг Соломона, сына Давида. |
|
7 Затем никчёмные и плохие люди объединились с Иеровоамом и пошли вместе с ним против Ровоама, сына Соломона. Ровоам же был молод и неопытен и поэтому не смог устоять против них. |
|
8 Теперь ты, Иеровоам, и народ Израиля вместе с тобой строите планы против царства Господа. Царство Господа принадлежит сыновьям Давида. Вас много и у вас есть золотые тельцы, которых Иеровоам сделал вашими богами. |
|
9 Вы выгнали священников Господа, сыновей Аарона и левитов. Вы выбрали себе священников, как делают это народы других стран. И всякий, кто приходит с телёнком и с семью баранами, может стать священником этих лжебогов. |
|
10 А для нас Господь — наш Бог. Мы не отказались подчиняться Ему! Господу служат священники, сыновья Аарона, и левиты также выполняют свои обязанности перед Господом. |
|
11 Они приносят жертвы всесожжения и сжигают благовонное курение Господу каждое утро и каждый вечер. Они также кладут рядами хлеб на особом столе в храме и ставят золотые светильники с лампадами, чтобы они горели каждый вечер. Мы выполняем обязанности, указанные нам Господом, Богом нашим, в то время как ты, Иеровоам, и народ Израиля вместе с тобой оставили Его. |
|
12 С нами Сам Бог, Правитель наш, Его священники также с нами. Они трубят в трубы, созывая нас на войну против вас. Израильтяне, не воюйте против Господа, Бога ваших предков, потому что вам не будет сопутствовать успех!» |
|
13 |
|
14 Когда воины из иудейского войска оглянулись, они увидели, что войско Иеровоама атаковало их и спереди, и сзади. Тогда иудеи воззвали к Господу, а священники затрубили в трубы. |
|
15 Все иудеи издали громкий клич, и, когда они закричали, Бог поразил войско Иеровоама. Всё израильское войско было разбито войском Авии из Иудеи. |
|
16 Израильтяне побежали от иудеев. Бог позволил иудеям поразить израильское войско. |
|
17 Войско Авии нанесло сильное поражение израильскому войску, и было тогда убито пятьсот тысяч лучших воинов Израиля. |
|
18 Народ Израиля потерпел поражение, а народ Иудеи одержал победу. Они победили, потому что полагались на Господа, Бога их предков. |
|
19 |
|
20 Иеровоам так никогда снова и не обрёл силы, пока был жив Авия. Господь убил Иеровоама, |
|
21 а Авия стал могущественным царём. У него было четырнадцать жён, и стал он отцом двадцати двух сыновей и шестнадцати дочерей. |
|
22 |
|
23 |
2-а хронiкиРозділ 13 |
2-я ЛетописьГлава 13 |
|
1 |
1 |
|
2 Три роки царював він в Єрусалимі. А ім'я́ його матері — Міхая, дочка́ Уріїла з Ґів'ї. І війна́ точилася між Авійєю та між Єровоамом. |
2 Он царствовал в Иерусалиме три года. |
|
3 I зачав Авійя війну́ з ві́йськом хоробрих воякі́в, — чотири сотні тисяч ви́браних мужів, а Єровоам приготовився до війни з ним з вісьмома́ сотнями тисяч ви́браних мужів, хоробрих воякі́в. |
3 Авия собрал четыреста тысяч храбрых воинов в свою армию и повёл их на битву. В войске Иеровоама насчитывалось восемьсот тысяч храбрых воинов, и они приготовились к войне с Авией. |
|
4 І встав Авійя з-над гори Цемараїм, що в Єфремових гора́х, та й сказав: „Послухайте мене, Єровоаме, та ввесь Ізраїлю! |
4 |
|
5 Чи ж не вам знати, що Господь, Бог Ізраїлів, дав Давидові царство над Ізраїлем навіки, йому́ та синам його, соляною умовою? |
5 Вы должны знать, что Господь, Бог Израиля, дал Давиду и его сыновьям право вечно царствовать над Израилем. Бог дал это право Давиду согласно соглашению соли. |
|
6 Та встав Єровоам, Неватів син, раб Соломона, Давидового сина, і збунтувався на пана свого́. |
6 Но Иеровоам, сын Навата, восстал против своего господина! Иеровоам был одним из слуг Соломона, сына Давида. |
|
7 І зібралися до нього люди пусті, нікчемні, і стали міцніші від Рехав'ама, Соломонового сина. А Рехав'ам був юнак та м'якосердий, — і не був сильним проти них. |
7 Затем никчёмные и плохие люди объединились с Иеровоамом и пошли вместе с ним против Ровоама, сына Соломона. Ровоам же был молод и неопытен и поэтому не смог устоять против них. |
|
8 А тепер ви говорите, щоб бути сильними проти Господнього царства в руці Давидових синів, а вас велика кількість, і з вами золоті тельці, яких Єровоам понаро́блював вам за богів. |
8 Теперь ты, Иеровоам, и народ Израиля вместе с тобой строите планы против царства Господа. Царство Господа принадлежит сыновьям Давида. Вас много и у вас есть золотые тельцы, которых Иеровоам сделал вашими богами. |
|
9 Чи ж ви не повиганяли Господніх священиків, Ааро́нових синів, та Левитів? І понаставля́ли ви собі священиків, як ставлять наро́ди цих країв, — кожен, хто при́йде, щоб посвятитися молодим бичком та сімома́ баранами, то стає священиком для того, що не є Богом. |
9 Вы выгнали священников Господа, сыновей Аарона и левитов. Вы выбрали себе священников, как делают это народы других стран. И всякий, кто приходит с телёнком и с семью баранами, может стать священником этих лжебогов. |
|
10 А ми, Бог наш — Господь, і ми не полишили Його, а наші священики, що служать Господе́ві, це Ааронові сини, а Левити — при службі. |
10 А для нас Господь — наш Бог. Мы не отказались подчиняться Ему! Господу служат священники, сыновья Аарона, и левиты также выполняют свои обязанности перед Господом. |
|
11 І ми прино́симо Господе́ві цілопа́лення кожного ранку та кожного вечора, і запашне́ кадило, і уклада́ння хліба на чистому столі, і золотий свічник та лямпа́ди його, щоб запалювати кожного вечора, бо ми стереже́мо службу Господа, нашого Бога, а ви полишили Його! |
11 Они приносят жертвы всесожжения и сжигают благовонное курение Господу каждое утро и каждый вечер. Они также кладут рядами хлеб на особом столе в храме и ставят золотые светильники с лампадами, чтобы они горели каждый вечер. Мы выполняем обязанности, указанные нам Господом, Богом нашим, в то время как ты, Иеровоам, и народ Израиля вместе с тобой оставили Его. |
|
12 І ось з нами на чолі Бог, і священики Його, і голосні су́рми, щоб сурми́ти на вас. Ізраїлеві сини, — не воюйте з Господом, Богом вашим, бо вам не поведе́ться!“ |
12 С нами Сам Бог, Правитель наш, Его священники также с нами. Они трубят в трубы, созывая нас на войну против вас. Израильтяне, не воюйте против Господа, Бога ваших предков, потому что вам не будет сопутствовать успех!» |
|
13 А Єровоам вирядив за́сідку, щоб пішла позад них, — і були вони перед Юдою, а за́сідка — позад них. |
13 |
|
14 І обернулися юдеї, аж ось у них бій спе́реду та зза́ду! І кли́кали вони до Господа, а священики сурми́ли в су́рми... |
14 Когда воины из иудейского войска оглянулись, они увидели, что войско Иеровоама атаковало их и спереди, и сзади. Тогда иудеи воззвали к Господу, а священники затрубили в трубы. |
|
15 І закричали юдеї. І сталося, як юдеї закричали, то Бог ударив Єровоама та всього Ізраїля перед Авійєю та перед Юдою. |
15 Все иудеи издали громкий клич, и, когда они закричали, Бог поразил войско Иеровоама. Всё израильское войско было разбито войском Авии из Иудеи. |
|
16 І повтікали ізра́їльтяни перед Юдою, і Бог дав їх в їхню руку. |
16 Израильтяне побежали от иудеев. Бог позволил иудеям поразить израильское войско. |
|
17 І вдарили в них Авійя та народ його великою по́разою, і попа́дали трупи з Ізраїля, — п'ять сотень тисяч ви́браних мужів! |
17 Войско Авии нанесло сильное поражение израильскому войску, и было тогда убито пятьсот тысяч лучших воинов Израиля. |
|
18 І впокорилися Ізраїлеві сини того ча́су, а Юдині сини зміцніли, — бо опиралися на Господа, Бога їхніх батьків. |
18 Народ Израиля потерпел поражение, а народ Иудеи одержал победу. Они победили, потому что полагались на Господа, Бога их предков. |
|
19 І гнався Авійя за Єровоамом, і здобув від нього міста́: Бет-Ел та залежні його міста, і Єшану та залежні її міста, і Ефрон та залежні його міста. |
19 |
|
20 І Єровоам не затримав сили вже за днів Авійї. І вдарив його Господь, і він помер. |
20 Иеровоам так никогда снова и не обрёл силы, пока был жив Авия. Господь убил Иеровоама, |
|
21 І зміцнився Авійя, і взяв собі чотирна́дцять жіно́к, і породив двадцять і двоє синів та шістнадцятеро дочо́к. |
21 а Авия стал могущественным царём. У него было четырнадцать жён, и стал он отцом двадцати двух сыновей и шестнадцати дочерей. |
|
22 А решта Авійєвих діл, і дороги його та слова́ його описані в історії пророка Іддо. |
22 |
|
23 І спочив Авійя зо своїми батька́ми, і поховали його в Давидовому Місті, а замість нього зацарював син його Аса. За його днів заспоко́ївся Край на десять літ. |
23 |