CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
2 Сам. 7
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

2-а Самуїлова

Розділ 7

1 І сталося, коли цар осів у своєму домі, а Госпо́дь дав йому відпочи́нути від усіх ворогів його навколо,

2 то цар сказав до пророка Ната́на: „Подивися, — я сиджу́ в ке́дровому домі, а Божий ковчег знахо́диться під заві́сою!“

3 І сказав Ната́н до царя: „Усе, що в серці твоїм, іди й зроби, бо Госпо́дь з тобою“.

4 І сталося тієї ночі, і було Господнє слово до Ната́на, кажучи:

5 „Іди й скажеш до раба Мого, до Давида: Так сказав Господь: Чи ти збудуєш Мені дім на Моє пробува́ння?

6 Бо Я не пробува́в у домі від дня ви́ведення Мого Ізраїлевих синів з Єгипту й аж до цього дня, але ходив у наметі та в шатрі.

7 Скрізь, де ходив Я поміж Ізраїлевими сина́ми, чи промовив Я хоч слово з яким із Ізраїлевих племе́н, якому наказав Я пасти́ наро́да Мого, Ізраїля, говорячи: Чому не збудува́ли ви Мені ке́дрового дому?

8 А тепер так скажеш Моєму рабові Давидові: Так сказав Господь Саваот: Я взяв тебе з пасови́ська, як ходив ти за отарою, щоб ти став володарем над народом Моїм, над Ізраїлем.

9 І був Я з тобою в усьому, де ти ходив, і ви́губив Я всіх ворогів твоїх з-перед тебе, і зробив тобі велике ім'я́, як ім'я́ великих на землі.

10 І встановив Я місце для наро́ду Мого, для Ізраїля, і він пробува́тиме на своєму місці, і не буде вже непоко́єний, і кривдники не будуть більше гноби́ти його, як перед тим.

11 А від того дня, як Я настанови́в суддів над народом Моїм, Ізраїлем, то Я дав тобі мир від усіх ворогів твоїх. І Господь об'являє тобі, що Господь побуду́є тобі дім.

12 Коли ви́повняться твої дні, і ти ляжеш із своїми батьками, то Я поста́влю по тобі насіння твоє, що вийде з утро́би твоєї, і зміцню́ його царство.

13 Він збуду́є дім для Йме́ння Мого́, а Я зміцню́ престо ла його царства навіки.

14 Я буду йому за Батька, а він буде Мені за сина. Коли він скри́вить дорогу свою, то Я покараю його лю́дською па́лицею та пора́зами лю́дських синів.

15 Та ми́лість Моя не відхилиться від нього, як відхилив Я її від Саула, якого Я відкинув перед Тобою.

16 І буде певним твій дім та царство твоє аж навіки перед тобою. Престол твій бу́де міцно стояти аж навіки!“

17 Як усі ці слова́, як усе це виді́ння, — так говорив Ната́н до Давида.

18 Тоді прийшов цар Давид, і сів перед Господнім лицем та й сказав: „Хто я, Господи Боже, і що́ мій дім, що Ти привів мене аж сюди?

19 Та й це ще було мале́ в оча́х Твоїх, Господи Боже, і Ти говорив також про Свого раба в будуччині. А це за зако́ном лю́дським, Господи Боже!

20 І що́ ще більше говори́тиме Давид Тобі? Та Ти знаєш Свого раба́, Господи Боже!

21 Ради сло́ва Свого та за серцем Своїм Ти зробив усю цю вели́чність, звіща́ючи це Своєму рабо́ві.

22 Тому Ти великий, Господи Боже, бо немає такого, як Ти, і немає Бога, окрім Тебе, згідно з усім, що ми чули своїми уши́ма.

23 А який є ще один люд на землі, як Твій народ, Ізраїль, щоб Бог приходив ви́купити його Собі за наро́д, і щоб установити йому Своє́ Йме́ння, — і щоб учинити вам цю вели́чність, — та страшні́ речі для Свого Кра́ю ради наро́ду Свого, якого ви́купив Собі з Єгипту, від людей та від богів його?

24 І Ти зміцни́в Собі народ Свій, Ізраїля, — Собі за наро́д аж навіки, і Ти, Господи, став для них за Бога.

25 А тепер, Господи Боже, затверди аж навіки те слово, що Ти говорив про Свого раба та про дім його, і вчини, як Ти говори́в!

26 Нехай буде великим Ім'я́ Твоє аж навіки, щоб говорити: Госпо́дь Савао́т — Бог над Ізраїлем! А дім Твого раба Давида буде міцно стояти перед лицем Твоїм!

27 Бо Ти, Го́споди Савао́те, Боже Ізра́їлів, об'яви́в Своєму рабові, говорячи: Збуду́ю тобі дім, тому́ раб Твій здобу́вся на відва́гу помолитися до Тебе цією молитвою!

28 А тепер, Господи Боже, Ти — Той Бог, а слова́ Твої будуть правдою, і Ти говорив Своєму рабові це добро.

29 А тепер зволь поблагослови́ти дім Свого раба, щоб був навіки перед лицем Твоїм, бо Ти, Господи Боже, говорив це, і від Твого благослове́ння буде поблагосло́влений навіки дім раба Твого!“

2-я книга Царств

Глава 7

1 Когда царь Давид жил в своём доме, Господь дал ему отдых от всех окружавших его врагов.

2 И сказал тогда царь пророку Нафану: «Я живу в доме, построенном из кедрового дерева, а святой ковчег Господний стоит в шатре».

3 Нафан ответил царю: «Иди и делай всё, что ты задумал, так как Господь пребывает с тобой».

4 Но той же ночью к Нафану пришло слово Господнее:

5 «Пойди и скажи Моему слуге Давиду: „Так говорит Господь: „Ты ли тот, кто построит для Меня дом?

6 Я не жил в доме с того времени, как вывел народ Израиля из Египта и до сегодняшнего дня. Я переходил с места на место и всегда был в шатре.

7 И куда бы Я ни ходил со всем израильским народом, Я никогда не просил ни одного из вождей Моего народа, Израиля, построить Мне роскошный дом из кедра”.

8 Теперь скажи Моему слуге Давиду: „Так говорит Господь Всемогущий: „Я взял тебя от стада, которое ты пас, и сделал тебя вождём Моего народа, Израиля.

9 Я был с тобой везде, куда бы ты ни ходил. Я уничтожил всех твоих врагов, и сейчас Я прославлю имя твоё и сделаю тебя одним из величайших людей на земле.

10 Я выбрал место для Моего народа, Израиля, и укоренил его там. Он будет жить на своём собственном месте и не будет переходить с места на место. Раньше Я посылал судей вести народ Мой, но злые люди приносили ему много бед. Этого больше не повторится! Я дам тебе отдых от всех твоих врагов и обещаю сделать твою семью семьёй царей.

11

12 Когда ты умрёшь и сойдёшь в могилу к твоим предкам, Я сделаю царём одного из твоих детей.

13 Он построит Мне дом, а Я возведу его на царский престол и укреплю его царство на веки вечные.

14 Я буду ему отцом, и он будет Мне сыном. Если он согрешит, Я накажу его через других людей. Они будут моим хлыстом.

15 Но Я никогда не отниму у него Своей любви, как Я отнял её у Саула, которого Я отверг, приняв тебя.

16 И будет непоколебим дом твой и царство твоё навеки, и твоё царствование будет продолжаться вечно!”»

17 Нафан рассказал Давиду о своём видении и обо всём, что говорил Господь.

18 Тогда царь Давид пошёл и, сев перед Господом, сказал: «Господи, Боже мой, почему я так важен для Тебя? Почему моя семья так важна, что Ты меня так возвысил?

19 Кроме того, Ты позволяешь мне узнать, что произойдёт с моей семьёй в будущем. Разве Ты всегда так говоришь с людьми?

20 Что ещё я могу Тебе сказать? Ты знаешь слугу Твоего, о Господи, Боже мой.

21 Согласно Своей воле и Своему обещанию Ты совершаешь эти великие дела для своего слуги. И Ты открыл мне всё, что собираешься сделать.

22 Господи, Боже, Ты — велик, и нет никого, подобного Тебе. Нет Бога, кроме Тебя! Мы слышали о Твоих делах своими собственными ушами.

23 Есть ли где другой народ, подобный Израилю? Нет! Израиль — единственный народ на земле, которого Бог спас, чтобы сделать его Своим народом и прославить имя Своё! Ты совершал великие и прекрасные дела для Твоего народа. Ты изгнал народы и их богов из земель, которые ты отдал Своему народу, спасённому Тобой от египтян.

24 Ты сделал народ Израиля Своим собственным народом навеки, и Ты, Господи, стал их Богом.

25 А сейчас, Господи Боже, исполни Своё обещание для меня, твоего слуги, и моей семьи. Сделай мою семью царской семьёй на веки вечные!

26 Пусть возвеличится имя Твоё во веки веков! Тогда люди будут говорить: „Господь, Бог Всемогущий, правит над Израилем!” Позволь семье твоего слуги Давида по-прежнему усердно служить Тебе!

27 Господь Всемогущий, Бог Израиля, Ты сказал мне, слуге Твоему: „Я сделаю твою семью великой”. И поэтому я, Твой слуга, решился молиться Тебе такой молитвой.

28 О, Господи, мой Бог, Ты — Бог! Твои слова заслуживают доверия, и Ты Сам обещал эти блага мне, Твоему слуге.

29 И сейчас, благослови семью, чтобы мы всегда могли служить Тебе. Ты сам, о Господи, Бог мой, обещал это, и Твоим благословением моя семья будет благословлена навеки».

2-а Самуїлова

Розділ 7

2-я книга Царств

Глава 7

1 І сталося, коли цар осів у своєму домі, а Госпо́дь дав йому відпочи́нути від усіх ворогів його навколо,

1 Когда царь Давид жил в своём доме, Господь дал ему отдых от всех окружавших его врагов.

2 то цар сказав до пророка Ната́на: „Подивися, — я сиджу́ в ке́дровому домі, а Божий ковчег знахо́диться під заві́сою!“

2 И сказал тогда царь пророку Нафану: «Я живу в доме, построенном из кедрового дерева, а святой ковчег Господний стоит в шатре».

3 І сказав Ната́н до царя: „Усе, що в серці твоїм, іди й зроби, бо Госпо́дь з тобою“.

3 Нафан ответил царю: «Иди и делай всё, что ты задумал, так как Господь пребывает с тобой».

4 І сталося тієї ночі, і було Господнє слово до Ната́на, кажучи:

4 Но той же ночью к Нафану пришло слово Господнее:

5 „Іди й скажеш до раба Мого, до Давида: Так сказав Господь: Чи ти збудуєш Мені дім на Моє пробува́ння?

5 «Пойди и скажи Моему слуге Давиду: „Так говорит Господь: „Ты ли тот, кто построит для Меня дом?

6 Бо Я не пробува́в у домі від дня ви́ведення Мого Ізраїлевих синів з Єгипту й аж до цього дня, але ходив у наметі та в шатрі.

6 Я не жил в доме с того времени, как вывел народ Израиля из Египта и до сегодняшнего дня. Я переходил с места на место и всегда был в шатре.

7 Скрізь, де ходив Я поміж Ізраїлевими сина́ми, чи промовив Я хоч слово з яким із Ізраїлевих племе́н, якому наказав Я пасти́ наро́да Мого, Ізраїля, говорячи: Чому не збудува́ли ви Мені ке́дрового дому?

7 И куда бы Я ни ходил со всем израильским народом, Я никогда не просил ни одного из вождей Моего народа, Израиля, построить Мне роскошный дом из кедра”.

8 А тепер так скажеш Моєму рабові Давидові: Так сказав Господь Саваот: Я взяв тебе з пасови́ська, як ходив ти за отарою, щоб ти став володарем над народом Моїм, над Ізраїлем.

8 Теперь скажи Моему слуге Давиду: „Так говорит Господь Всемогущий: „Я взял тебя от стада, которое ты пас, и сделал тебя вождём Моего народа, Израиля.

9 І був Я з тобою в усьому, де ти ходив, і ви́губив Я всіх ворогів твоїх з-перед тебе, і зробив тобі велике ім'я́, як ім'я́ великих на землі.

9 Я был с тобой везде, куда бы ты ни ходил. Я уничтожил всех твоих врагов, и сейчас Я прославлю имя твоё и сделаю тебя одним из величайших людей на земле.

10 І встановив Я місце для наро́ду Мого, для Ізраїля, і він пробува́тиме на своєму місці, і не буде вже непоко́єний, і кривдники не будуть більше гноби́ти його, як перед тим.

10 Я выбрал место для Моего народа, Израиля, и укоренил его там. Он будет жить на своём собственном месте и не будет переходить с места на место. Раньше Я посылал судей вести народ Мой, но злые люди приносили ему много бед. Этого больше не повторится! Я дам тебе отдых от всех твоих врагов и обещаю сделать твою семью семьёй царей.

11 А від того дня, як Я настанови́в суддів над народом Моїм, Ізраїлем, то Я дав тобі мир від усіх ворогів твоїх. І Господь об'являє тобі, що Господь побуду́є тобі дім.

11

12 Коли ви́повняться твої дні, і ти ляжеш із своїми батьками, то Я поста́влю по тобі насіння твоє, що вийде з утро́би твоєї, і зміцню́ його царство.

12 Когда ты умрёшь и сойдёшь в могилу к твоим предкам, Я сделаю царём одного из твоих детей.

13 Він збуду́є дім для Йме́ння Мого́, а Я зміцню́ престо ла його царства навіки.

13 Он построит Мне дом, а Я возведу его на царский престол и укреплю его царство на веки вечные.

14 Я буду йому за Батька, а він буде Мені за сина. Коли він скри́вить дорогу свою, то Я покараю його лю́дською па́лицею та пора́зами лю́дських синів.

14 Я буду ему отцом, и он будет Мне сыном. Если он согрешит, Я накажу его через других людей. Они будут моим хлыстом.

15 Та ми́лість Моя не відхилиться від нього, як відхилив Я її від Саула, якого Я відкинув перед Тобою.

15 Но Я никогда не отниму у него Своей любви, как Я отнял её у Саула, которого Я отверг, приняв тебя.

16 І буде певним твій дім та царство твоє аж навіки перед тобою. Престол твій бу́де міцно стояти аж навіки!“

16 И будет непоколебим дом твой и царство твоё навеки, и твоё царствование будет продолжаться вечно!”»

17 Як усі ці слова́, як усе це виді́ння, — так говорив Ната́н до Давида.

17 Нафан рассказал Давиду о своём видении и обо всём, что говорил Господь.

18 Тоді прийшов цар Давид, і сів перед Господнім лицем та й сказав: „Хто я, Господи Боже, і що́ мій дім, що Ти привів мене аж сюди?

18 Тогда царь Давид пошёл и, сев перед Господом, сказал: «Господи, Боже мой, почему я так важен для Тебя? Почему моя семья так важна, что Ты меня так возвысил?

19 Та й це ще було мале́ в оча́х Твоїх, Господи Боже, і Ти говорив також про Свого раба в будуччині. А це за зако́ном лю́дським, Господи Боже!

19 Кроме того, Ты позволяешь мне узнать, что произойдёт с моей семьёй в будущем. Разве Ты всегда так говоришь с людьми?

20 І що́ ще більше говори́тиме Давид Тобі? Та Ти знаєш Свого раба́, Господи Боже!

20 Что ещё я могу Тебе сказать? Ты знаешь слугу Твоего, о Господи, Боже мой.

21 Ради сло́ва Свого та за серцем Своїм Ти зробив усю цю вели́чність, звіща́ючи це Своєму рабо́ві.

21 Согласно Своей воле и Своему обещанию Ты совершаешь эти великие дела для своего слуги. И Ты открыл мне всё, что собираешься сделать.

22 Тому Ти великий, Господи Боже, бо немає такого, як Ти, і немає Бога, окрім Тебе, згідно з усім, що ми чули своїми уши́ма.

22 Господи, Боже, Ты — велик, и нет никого, подобного Тебе. Нет Бога, кроме Тебя! Мы слышали о Твоих делах своими собственными ушами.

23 А який є ще один люд на землі, як Твій народ, Ізраїль, щоб Бог приходив ви́купити його Собі за наро́д, і щоб установити йому Своє́ Йме́ння, — і щоб учинити вам цю вели́чність, — та страшні́ речі для Свого Кра́ю ради наро́ду Свого, якого ви́купив Собі з Єгипту, від людей та від богів його?

23 Есть ли где другой народ, подобный Израилю? Нет! Израиль — единственный народ на земле, которого Бог спас, чтобы сделать его Своим народом и прославить имя Своё! Ты совершал великие и прекрасные дела для Твоего народа. Ты изгнал народы и их богов из земель, которые ты отдал Своему народу, спасённому Тобой от египтян.

24 І Ти зміцни́в Собі народ Свій, Ізраїля, — Собі за наро́д аж навіки, і Ти, Господи, став для них за Бога.

24 Ты сделал народ Израиля Своим собственным народом навеки, и Ты, Господи, стал их Богом.

25 А тепер, Господи Боже, затверди аж навіки те слово, що Ти говорив про Свого раба та про дім його, і вчини, як Ти говори́в!

25 А сейчас, Господи Боже, исполни Своё обещание для меня, твоего слуги, и моей семьи. Сделай мою семью царской семьёй на веки вечные!

26 Нехай буде великим Ім'я́ Твоє аж навіки, щоб говорити: Госпо́дь Савао́т — Бог над Ізраїлем! А дім Твого раба Давида буде міцно стояти перед лицем Твоїм!

26 Пусть возвеличится имя Твоё во веки веков! Тогда люди будут говорить: „Господь, Бог Всемогущий, правит над Израилем!” Позволь семье твоего слуги Давида по-прежнему усердно служить Тебе!

27 Бо Ти, Го́споди Савао́те, Боже Ізра́їлів, об'яви́в Своєму рабові, говорячи: Збуду́ю тобі дім, тому́ раб Твій здобу́вся на відва́гу помолитися до Тебе цією молитвою!

27 Господь Всемогущий, Бог Израиля, Ты сказал мне, слуге Твоему: „Я сделаю твою семью великой”. И поэтому я, Твой слуга, решился молиться Тебе такой молитвой.

28 А тепер, Господи Боже, Ти — Той Бог, а слова́ Твої будуть правдою, і Ти говорив Своєму рабові це добро.

28 О, Господи, мой Бог, Ты — Бог! Твои слова заслуживают доверия, и Ты Сам обещал эти блага мне, Твоему слуге.

29 А тепер зволь поблагослови́ти дім Свого раба, щоб був навіки перед лицем Твоїм, бо Ти, Господи Боже, говорив це, і від Твого благослове́ння буде поблагосло́влений навіки дім раба Твого!“

29 И сейчас, благослови семью, чтобы мы всегда могли служить Тебе. Ты сам, о Господи, Бог мой, обещал это, и Твоим благословением моя семья будет благословлена навеки».

1.0x