Библия - Обещанное Восстановление

1-а хронiки

Розділ 19

1 І сталося по то́му, і помер Нахаш, цар аммонітський, а замість нього зацарював син його Ханун.

2 І сказав Давид: „Зроблю́ я ми́лість Ханунові, Нахашевому синові, як ба́тько його зробив був ми́лість мені“. І Давид послав послів, щоб потішити його за його ба́тька. І прибули́ Давидові раби до аммонітського кра́ю, до Хануна, щоб потішити його́.

3 А начальники аммонітян сказали до Хануна: „Чи Давид ша́нує батька твого в оча́х твоїх тим, що послав тобі потіши́телів? Чи ж раби його прийшли до тебе не на те, щоб ви́відати, і щоб зни́щити, і щоб ви́шпигувати край?“

4 І взяв Ханун Давидових рабів та й оголив їх, й обрізав їхню оде́жу в половині аж до сиді́ння, та й відпустив їх...

5 І пішли й доне́сли Давидові про тих мужів, а він послав навпро́ти них, бо ті мужі були дуже осоро́млені. І цар їм сказав: „Сидіть в Єрихо́ні, аж поки відросте́ вам борода, потім пове́рнетесь“.

6 І побачили аммоні́тяни, що вони знена́виджені в Давида. І послав Ханун та аммоні́тяни тисячу тала́нтів срібла, щоб ви́найняти собі колесни́ці та верхівці́в з Араму двох річок і з Араму Маахи та з Цови.

7 І найняли вони собі тридцять і дві тисячі колесни́ць, і царя Маахи та наро́д його, — і прийшли й таборува́ли перед Медевою. Також аммоні́тяни зібралися зо своїх міст і прийшли до бо́ю.

8 А коли Давид прочув про це, то послав Йоава та все ві́йсько ли́царів.

9 І повихо́дили аммоні́тяни, і вставилися до бо́ю при вході до міста. А царі, що прийшли, — вони самі були на полі.

10 І побачив Йоа́в, що бойови́й фронт став на нього спе́реду та поза́ду, то вибрав зо всього ви́браного в Ізраїлі, та й установи́в їх навпроти сирі́ян.

11 А решту наро́ду дав під ру́ку свого брата Ав'шая, й їх установи́ли навпроти аммоні́тян,

12 і сказав: „Якщо сирі́яни бу́дуть сильніші від мене, то будеш мені на поміч, а якщо аммоні́тяни будуть сильніші від тебе, то допоможу́ тобі.

13 Будь мужній, і стіймо міцно за наро́д наш та за міста́ нашого Бога, а Господь нехай зробить, що́ добре в оча́х Його́!“

14 А коли Йоав та народ, що був із ним, підійшов перед сирі́ян до бо́ю, то ті повтікали перед ним.

15 А аммоні́тяни побачили, що повтікали сирі́яни, то й вони повтікали перед братом його Ав'шаєм, і ввійшли до міста, а Йоа́в прибув до Єрусалиму.

16 А коли побачили сирі́яни, що вони побиті Ізраїлем, то послали послів, і привели́ сиріян, що з другого боку Річки, а Шофах, зверхник Гадад'езерового ві́йська, був перед ними.

17 І було доне́сено Давидові, і він зібрав усього Ізраїля, і перейшов Йорда́н та прийшов до них, і вста́вився проти них. І встанови́вся Давид на бій проти сиріян, і вони воювали з ним.

18 І побігли сирі́яни перед Ізраїлем, а Давид повбивав із сирі́ян сім тисяч колесни́ць та сорок тисяч пішого люду. І вбив він Шофаха, зверхника ві́йська...

19 А коли Гадад'езерові раби побачили, що вони побиті Ізраїлем, то замири́лися з Давидом і служили йому. І сиріяни вже не хотіли допомагати аммоні́тянам.

1-я Летопись

Глава 19

1 После смерти Нааса, царя аммонитян, новым царём стал его сын.

2 Тогда Давид сказал: «Наас был добр ко мне, и я окажу милость его сыну Аннону», и отправил послов, чтобы утешить Аннона в смерти его отца. И послы Давида отправились в Аммонитскую страну, чтобы утешить Аннона.

3 Но аммонитские вожди сказали Аннону: «Не будь глупцом. Давид послал этих людей не для того, чтобы утешить тебя или почтить твоего мёртвого отца, а для того, чтобы следить за тобой и за твоей землёй, так как хочет уничтожить твою страну!»

4 Тогда Аннон схватил слуг Давида и обрезал им бороды, а также обрезал их одежды до бёдер, а затем отправил их назад.

5 Людям Давида было очень стыдно возвращаться домой. Когда Давиду рассказали о том, что случилось с его слугами, царь Давид послал сказать им: «Оставайтесь в Иерихоне до тех пор, пока снова не отрастут ваши бороды, а тогда возвращайтесь домой».

6 Когда аммонитяне увидели, что они сами сделали себя ненавистными врагами Давида, тогда Аннон и его люди купили колесницы и колесничих из Сирии Месопотамской за 1 000 талантов серебра. Они также купили колесницы и колесничих из сирийских городов Маахи и Сувы.

7 Аммонитяне купили тридцать две тысячи колесниц. Они также заплатили царю Маахе и его войску, чтобы те пришли и помогли им. Царь Мааха и его войско пришли и разбили лагерь возле города Медева, а аммонитяне вышли из своих городов и приготовились к сражению.

8 Когда Давид услышал, что аммонитяне готовятся к войне, он послал Иоава и войско Израиля сразиться с ними.

9 Аммонитяне вышли и выстроились у городских ворот, готовые к сражению. Цари же, которые пришли помочь, стояли отдельно в поле.

10 Иоав увидел, что там было два войска, готовых сразиться с ним: одно войско перед ним, а другое позади него. Тогда Иоав выбрал лучших воинов Израиля и послал их сразиться с сирийским войском.

11 Остальную часть израильского войска Иоав отдал под командование своему брату Авессе, чтобы тот повёл их в сражение против аммонитян.

12 Иоав сказал Авессе: «Если войско сирийцев будет одолевать нас, то ты должен помочь мне, а если аммонитяне будут сильнее тебя, тогда я приду к тебе на помощь.

13 Будем же мужественны и тверды в борьбе за наш народ и за города нашего Бога! Пусть Господь сделает то, что посчитает правильным».

14 Иоав, во главе войска, которое было с ним, атаковал сирийцев, заставив их бежать от него.

15 Аммонитяне увидели, что сирийцы бегут, и тоже побежали от Авессы и его войска. Они вернулись в свой город, а Иоав отправился в Иерусалим.

16 Когда сирийцы увидели, что израильтяне одержали над ними победу, они отправили послов за помощью к сирийцам, которые жили на восточном береге Евфрата. Совак был начальником войска Адраадазара из Сирии. Под его командованием находилась остальная часть сирийских воинов.

17 Когда Давид услышал об этом, он собрал всех израильтян и повёл их через реку Иордан, и они встретились лицом к лицу с сирийцами. Давид подготовил своё войско к бою, и они атаковали врага.

18 Сирийцы бежали от израильтян. Давид и его люди убили семь тысяч сирийских колесничих и сорок тысяч сирийских воинов. Они также убили и Совака, начальника сирийского войска.

19 Когда начальники Адраадазара увидели, что израильтяне победили их, они покорились и заключили с Давидом мир. Они стали слугами Давида, а сирийцы отказались далее помогать аммонитянам.

1-а хронiки Розділ 19	1-я Летопись Глава 19
1 І сталося по то́му, і помер Нахаш, цар аммонітський, а замість нього зацарював син його Ханун.	1 После смерти Нааса, царя аммонитян, новым царём стал его сын.
2 І сказав Давид: „Зроблю́ я ми́лість Ханунові, Нахашевому синові, як ба́тько його зробив був ми́лість мені“. І Давид послав послів, щоб потішити його за його ба́тька. І прибули́ Давидові раби до аммонітського кра́ю, до Хануна, щоб потішити його́.	2 Тогда Давид сказал: «Наас был добр ко мне, и я окажу милость его сыну Аннону», и отправил послов, чтобы утешить Аннона в смерти его отца. И послы Давида отправились в Аммонитскую страну, чтобы утешить Аннона.
3 А начальники аммонітян сказали до Хануна: „Чи Давид ша́нує батька твого в оча́х твоїх тим, що послав тобі потіши́телів? Чи ж раби його прийшли до тебе не на те, щоб ви́відати, і щоб зни́щити, і щоб ви́шпигувати край?“	3 Но аммонитские вожди сказали Аннону: «Не будь глупцом. Давид послал этих людей не для того, чтобы утешить тебя или почтить твоего мёртвого отца, а для того, чтобы следить за тобой и за твоей землёй, так как хочет уничтожить твою страну!»
4 І взяв Ханун Давидових рабів та й оголив їх, й обрізав їхню оде́жу в половині аж до сиді́ння, та й відпустив їх...	4 Тогда Аннон схватил слуг Давида и обрезал им бороды, а также обрезал их одежды до бёдер, а затем отправил их назад.
5 І пішли й доне́сли Давидові про тих мужів, а він послав навпро́ти них, бо ті мужі були дуже осоро́млені. І цар їм сказав: „Сидіть в Єрихо́ні, аж поки відросте́ вам борода, потім пове́рнетесь“.	5 Людям Давида было очень стыдно возвращаться домой. Когда Давиду рассказали о том, что случилось с его слугами, царь Давид послал сказать им: «Оставайтесь в Иерихоне до тех пор, пока снова не отрастут ваши бороды, а тогда возвращайтесь домой».
6 І побачили аммоні́тяни, що вони знена́виджені в Давида. І послав Ханун та аммоні́тяни тисячу тала́нтів срібла, щоб ви́найняти собі колесни́ці та верхівці́в з Араму двох річок і з Араму Маахи та з Цови.	6 Когда аммонитяне увидели, что они сами сделали себя ненавистными врагами Давида, тогда Аннон и его люди купили колесницы и колесничих из Сирии Месопотамской за 1 000 талантов серебра. Они также купили колесницы и колесничих из сирийских городов Маахи и Сувы.
7 І найняли вони собі тридцять і дві тисячі колесни́ць, і царя Маахи та наро́д його, — і прийшли й таборува́ли перед Медевою. Також аммоні́тяни зібралися зо своїх міст і прийшли до бо́ю.	7 Аммонитяне купили тридцать две тысячи колесниц. Они также заплатили царю Маахе и его войску, чтобы те пришли и помогли им. Царь Мааха и его войско пришли и разбили лагерь возле города Медева, а аммонитяне вышли из своих городов и приготовились к сражению.
8 А коли Давид прочув про це, то послав Йоава та все ві́йсько ли́царів.	8 Когда Давид услышал, что аммонитяне готовятся к войне, он послал Иоава и войско Израиля сразиться с ними.
9 І повихо́дили аммоні́тяни, і вставилися до бо́ю при вході до міста. А царі, що прийшли, — вони самі були на полі.	9 Аммонитяне вышли и выстроились у городских ворот, готовые к сражению. Цари же, которые пришли помочь, стояли отдельно в поле.
10 І побачив Йоа́в, що бойови́й фронт став на нього спе́реду та поза́ду, то вибрав зо всього ви́браного в Ізраїлі, та й установи́в їх навпроти сирі́ян.	10 Иоав увидел, что там было два войска, готовых сразиться с ним: одно войско перед ним, а другое позади него. Тогда Иоав выбрал лучших воинов Израиля и послал их сразиться с сирийским войском.
11 А решту наро́ду дав під ру́ку свого брата Ав'шая, й їх установи́ли навпроти аммоні́тян,	11 Остальную часть израильского войска Иоав отдал под командование своему брату Авессе, чтобы тот повёл их в сражение против аммонитян.
12 і сказав: „Якщо сирі́яни бу́дуть сильніші від мене, то будеш мені на поміч, а якщо аммоні́тяни будуть сильніші від тебе, то допоможу́ тобі.	12 Иоав сказал Авессе: «Если войско сирийцев будет одолевать нас, то ты должен помочь мне, а если аммонитяне будут сильнее тебя, тогда я приду к тебе на помощь.
13 Будь мужній, і стіймо міцно за наро́д наш та за міста́ нашого Бога, а Господь нехай зробить, що́ добре в оча́х Його́!“	13 Будем же мужественны и тверды в борьбе за наш народ и за города нашего Бога! Пусть Господь сделает то, что посчитает правильным».
14 А коли Йоав та народ, що був із ним, підійшов перед сирі́ян до бо́ю, то ті повтікали перед ним.	14 Иоав, во главе войска, которое было с ним, атаковал сирийцев, заставив их бежать от него.
15 А аммоні́тяни побачили, що повтікали сирі́яни, то й вони повтікали перед братом його Ав'шаєм, і ввійшли до міста, а Йоа́в прибув до Єрусалиму.	15 Аммонитяне увидели, что сирийцы бегут, и тоже побежали от Авессы и его войска. Они вернулись в свой город, а Иоав отправился в Иерусалим.
16 А коли побачили сирі́яни, що вони побиті Ізраїлем, то послали послів, і привели́ сиріян, що з другого боку Річки, а Шофах, зверхник Гадад'езерового ві́йська, був перед ними.	16 Когда сирийцы увидели, что израильтяне одержали над ними победу, они отправили послов за помощью к сирийцам, которые жили на восточном береге Евфрата. Совак был начальником войска Адраадазара из Сирии. Под его командованием находилась остальная часть сирийских воинов.
17 І було доне́сено Давидові, і він зібрав усього Ізраїля, і перейшов Йорда́н та прийшов до них, і вста́вився проти них. І встанови́вся Давид на бій проти сиріян, і вони воювали з ним.	17 Когда Давид услышал об этом, он собрал всех израильтян и повёл их через реку Иордан, и они встретились лицом к лицу с сирийцами. Давид подготовил своё войско к бою, и они атаковали врага.
18 І побігли сирі́яни перед Ізраїлем, а Давид повбивав із сирі́ян сім тисяч колесни́ць та сорок тисяч пішого люду. І вбив він Шофаха, зверхника ві́йська...	18 Сирийцы бежали от израильтян. Давид и его люди убили семь тысяч сирийских колесничих и сорок тысяч сирийских воинов. Они также убили и Совака, начальника сирийского войска.
19 А коли Гадад'езерові раби побачили, що вони побиті Ізраїлем, то замири́лися з Давидом і служили йому. І сиріяни вже не хотіли допомагати аммоні́тянам.	19 Когда начальники Адраадазара увидели, что израильтяне победили их, они покорились и заключили с Давидом мир. Они стали слугами Давида, а сирийцы отказались далее помогать аммонитянам.

⚡ 1.0x

Старий
завіт

Новий
завіт

1-а хронiки

Розділ 19

1-я Летопись

Глава 19

1-а хронiки

Розділ 19

1-я Летопись

Глава 19

Старий завіт

Новий завіт

1-а хронiки

Розділ 19

1-я Летопись

Глава 19

1-а хронiки

Розділ 19

1-я Летопись

Глава 19

Старий
завіт

Новий
завіт