1-а хронiкиРозділ 17 |
|
1 |
|
2 I сказав Ната́н до Давида: „Зроби все, що в серці твоєму, бо Бог із тобою!“ |
|
3 І сталося тієї ночі, і було́ Боже слово до Натана, говорячи: |
|
4 „Іди, і скажеш Моєму рабові Давидові: Так сказав Господь: Не ти збудуєш Мені цього храма на перебува́ння. |
|
5 Бо Я не сидів у храмі від дня, коли вивів Ізраїля, аж до дня цього, і ходив від шатра́ до шатра́, і від намету до намету. |
|
6 Скрізь, де тільки ходив Я між усім Ізраїлем, чи сказав Я хоч слово котро́му з Ізраїлевих су́ддів, яким наказав Я па́сти народа Мого: Чому́ ви не збудували Мені ке́дрового храма? |
|
7 А тепер так скажеш рабові Моєму Давидові: Так сказав Господь Савао́т: Я взяв тебе з пасови́ська від ота́ри, щоб став ти володарем над Моїм народом, Ізраїлем. |
|
8 І був Я з тобою скрізь, де́ ти ходив, і ви́нищив Я всіх ворогів Твоїх перед тобою, і зробив Я тобі ім'я́, як ім'я́ тих великих, що на землі. |
|
9 І дав Я місце Моє́му наро́дові Ізраїлеві, і посадив його так, що він перебува́тиме на тому́ самому місці. І він уже не тремті́тиме, а кри́вдники не будуть нищити його, як перше. |
|
10 А від днів, коли Я настанови́в су́ддів над Своїм наро́дом, Ізраїлем, то пони́зив усіх ворогів твоїх. І звіщаю тобі, що Господь збудує тобі дім. |
|
11 І станеться, коли ви́повняться твої дні, щоб піти до батькі́в своїх, то Я поста́влю по тобі твоє насіння, що буде з синів твоїх, і поставлю міцно його царство. |
|
12 Він збудує Мені храм, а Я поста́влю його трона міцно аж навіки. |
|
13 Я бу́ду йому за батька, а він буде Мені за сина, а милости Своєї Я не відійму́ від нього, як відняв Я від того, що був перед тобою. |
|
14 І поставлю його в храмі Своїм та в царстві Своїм аж навіки, і трон його буде міцно стояти навіки“. |
|
15 За всіма́ цими словами, за всім цим виді́нням, — так говорив Ната́н до Давида. |
|
16 |
|
17 Та й це було мале в оча́х Твоїх, Боже, і Ти говорив про дім Свого раба на майбутнє, і Ти показав мені покоління лю́дське, і підніс мене, Господи Боже! |
|
18 Що́ Давид додасть ще до Твого на вшанува́ння Твого раба? А Ти Свого раба знаєш! |
|
19 Господи, ради Свого раба та за серцем Своїм зробив Ти все це велике, щоб завідо́мити про всі ті великі речі. |
|
20 Господи, нема Такого, як Ти, і нема Бога, окрім Тебе, за всім тим, що́ ми чули своїми уши́ма. |
|
21 І який є ще один люд на землі, як Твій наро́д, Ізраїль, щоб Бог приходив ви́купити його Собі за наро́да, і щоб установити Собі ймення великих та страшни́х рече́й, щоб ви́гнати наро́ди перед наро́дом Своїм, якого Ти ви́купив із Єгипту? |
|
22 І зробив Ти наро́д Свій, Ізраїля, Собі за наро́да аж навіки, і Ти, Господи, став йому́ за Бога! |
|
23 А тепер, Господи, нехай стане певним аж навіки те слово, яке говорив Ти про Свого раба, і зроби, як говорив! |
|
24 А Твоє Ім'я́ нехай буде міцне́, і нехай буде велике аж навіки, щоб казали: Господь Савао́т, Бог Ізраїлів — Бог для Ізраїля, а дім Твого раба Давида поста́влений міцно перед лицем Твоїм. |
|
25 Бо Ти, Боже мій, об'явив Своєму рабові, що Ти збудуєш йому дім, тому раб Твій знайшов потребу молитися перед лицем Твоїм. |
|
26 А тепер, Господи, Ти Той Бог, і сказав про Свого раба оце добре. |
|
27 А тепер був Ти ласка́вий поблагословити дім Свого раба, щоб бути навіки перед лицем Твоїм, бо Ти, Господи, поблагословив, — і він поблагосло́влений навіки!“ |
1-я ЛетописьГлава 17 |
|
1 |
|
2 Нафан ответил Давиду: |
|
3 |
|
4 Бог сказал: |
|
5 Я не жил в доме с того времени, как вывел народ Израиля из Египта и до сегодняшнего дня. Я переходил с места на место в шатре. Я выбирал людей, чтобы они были вождями для народа Израиля. Эти вожди как пастухи заботились о Моём народе. И куда бы Я ни ходил в Израиле, Я ни одному из этих вождей ни разу не сказал: „Почему вы не построили Мне дом из кедровых брёвен?” |
|
6 |
|
7 |
|
8 Я был с тобой везде, куда бы ты ни ходил. Я шёл перед тобой и истреблял всех твоих врагов, и сейчас Я прославлю твоё имя и сделаю тебя одним из величайших людей на земле. |
|
9 Я даю тебе место для Моего народа, Израиля. Они укоренятся там и будут мирно жить на своём собственном месте. Их не будут больше беспокоить, и нечестивые не будут причинять им зло как прежде. |
|
10 Эти беды случались, но Я выбрал вождей, чтобы они заботились о Моём народе, Израиле, и Я уничтожу всех твоих врагов. Я говорю тебе, что Господь построит тебе дом. |
|
11 Когда ты умрёшь и присоединишься к своим предкам, тогда Я позволю твоему сыну стать новым царём. Я возведу его на царский престол и укреплю царство его на веки вечные. |
|
12 Твой сын построит Мне дом, и Я сделаю так, чтобы семья твоего сына правила вечно. |
|
13 Я буду ему отцом, и он будет Мне сыном. Саул был царём до тебя, но Я лишил его Своей поддержки. Я никогда не отниму у него Своей любви, как Я отнял её у Саула, |
|
14 и поставлю твоего сына правителем над Моим домом и царством на веки вечные, и его царствование будет продолжаться вечно!”» |
|
15 Нафан рассказал Давиду о своём видении и обо всём, что говорил Господь. |
|
16 |
|
17 Кроме того, Ты позволяешь мне узнать, что произойдёт с моей семьёй в будущем. Ты относился ко мне как к очень важному человеку. |
|
18 Что ещё я могу Тебе сказать? Ты так много сделал для меня, а я всего лишь Твой слуга, и Ты знаешь это. |
|
19 Господи, Согласно Своей воле Ты совершил эти великие дела. |
|
20 Нет подобного Тебе, Господи, нет Бога, кроме Тебя. Мы не слышали ни о каком боге, который бы совершал прекрасные дела, подобные Твоим! |
|
21 Есть ли где другой народ, подобный Израилю? Нет! Израиль — единственный народ на земле, для которого Ты совершил эти прекрасные дела. Ты вывел нас из Египта и сделал нас свободными. Ты прославил имя Своё! Ты шёл перед Твоим народом и заставлял другие народы оставлять свою землю для нас! |
|
22 Ты сделал израильтян Своим народом навеки, и Ты, Господи, стал их Богом! |
|
23 А сейчас, Господи Боже, исполни Своё обещание для меня и моей семьи и сдержи его на веки вечные. |
|
24 Сдержи Своё обещание, и тогда люди будут прославлять Тебя вечно, говоря: „Господь Всемогущий есть Бог Израиля!” Я — Твой слуга! Позволь же моей семье быть сильной и по-прежнему служить Тебе. |
|
25 Ты, Боже, говорил со мной, Своим слугой, и открыл мне, что Ты сделаешь мою семью семьёй царей. Поэтому я осмелился просить Тебя сделать это. |
|
26 Господи, Ты — Бог, и Ты Сам обещал мне эти блага. |
|
27 Господи, в доброте Своей Ты благословил мою семью и обещал нам, что мы будем служить Тебе вечно. Когда Ты, Господи, благословляешь кого-либо, тогда тот благословен навеки!» |
1-а хронiкиРозділ 17 |
1-я ЛетописьГлава 17 |
|
1 |
1 |
|
2 I сказав Ната́н до Давида: „Зроби все, що в серці твоєму, бо Бог із тобою!“ |
2 Нафан ответил Давиду: |
|
3 І сталося тієї ночі, і було́ Боже слово до Натана, говорячи: |
3 |
|
4 „Іди, і скажеш Моєму рабові Давидові: Так сказав Господь: Не ти збудуєш Мені цього храма на перебува́ння. |
4 Бог сказал: |
|
5 Бо Я не сидів у храмі від дня, коли вивів Ізраїля, аж до дня цього, і ходив від шатра́ до шатра́, і від намету до намету. |
5 Я не жил в доме с того времени, как вывел народ Израиля из Египта и до сегодняшнего дня. Я переходил с места на место в шатре. Я выбирал людей, чтобы они были вождями для народа Израиля. Эти вожди как пастухи заботились о Моём народе. И куда бы Я ни ходил в Израиле, Я ни одному из этих вождей ни разу не сказал: „Почему вы не построили Мне дом из кедровых брёвен?” |
|
6 Скрізь, де тільки ходив Я між усім Ізраїлем, чи сказав Я хоч слово котро́му з Ізраїлевих су́ддів, яким наказав Я па́сти народа Мого: Чому́ ви не збудували Мені ке́дрового храма? |
6 |
|
7 А тепер так скажеш рабові Моєму Давидові: Так сказав Господь Савао́т: Я взяв тебе з пасови́ська від ота́ри, щоб став ти володарем над Моїм народом, Ізраїлем. |
7 |
|
8 І був Я з тобою скрізь, де́ ти ходив, і ви́нищив Я всіх ворогів Твоїх перед тобою, і зробив Я тобі ім'я́, як ім'я́ тих великих, що на землі. |
8 Я был с тобой везде, куда бы ты ни ходил. Я шёл перед тобой и истреблял всех твоих врагов, и сейчас Я прославлю твоё имя и сделаю тебя одним из величайших людей на земле. |
|
9 І дав Я місце Моє́му наро́дові Ізраїлеві, і посадив його так, що він перебува́тиме на тому́ самому місці. І він уже не тремті́тиме, а кри́вдники не будуть нищити його, як перше. |
9 Я даю тебе место для Моего народа, Израиля. Они укоренятся там и будут мирно жить на своём собственном месте. Их не будут больше беспокоить, и нечестивые не будут причинять им зло как прежде. |
|
10 А від днів, коли Я настанови́в су́ддів над Своїм наро́дом, Ізраїлем, то пони́зив усіх ворогів твоїх. І звіщаю тобі, що Господь збудує тобі дім. |
10 Эти беды случались, но Я выбрал вождей, чтобы они заботились о Моём народе, Израиле, и Я уничтожу всех твоих врагов. Я говорю тебе, что Господь построит тебе дом. |
|
11 І станеться, коли ви́повняться твої дні, щоб піти до батькі́в своїх, то Я поста́влю по тобі твоє насіння, що буде з синів твоїх, і поставлю міцно його царство. |
11 Когда ты умрёшь и присоединишься к своим предкам, тогда Я позволю твоему сыну стать новым царём. Я возведу его на царский престол и укреплю царство его на веки вечные. |
|
12 Він збудує Мені храм, а Я поста́влю його трона міцно аж навіки. |
12 Твой сын построит Мне дом, и Я сделаю так, чтобы семья твоего сына правила вечно. |
|
13 Я бу́ду йому за батька, а він буде Мені за сина, а милости Своєї Я не відійму́ від нього, як відняв Я від того, що був перед тобою. |
13 Я буду ему отцом, и он будет Мне сыном. Саул был царём до тебя, но Я лишил его Своей поддержки. Я никогда не отниму у него Своей любви, как Я отнял её у Саула, |
|
14 І поставлю його в храмі Своїм та в царстві Своїм аж навіки, і трон його буде міцно стояти навіки“. |
14 и поставлю твоего сына правителем над Моим домом и царством на веки вечные, и его царствование будет продолжаться вечно!”» |
|
15 За всіма́ цими словами, за всім цим виді́нням, — так говорив Ната́н до Давида. |
15 Нафан рассказал Давиду о своём видении и обо всём, что говорил Господь. |
|
16 |
16 |
|
17 Та й це було мале в оча́х Твоїх, Боже, і Ти говорив про дім Свого раба на майбутнє, і Ти показав мені покоління лю́дське, і підніс мене, Господи Боже! |
17 Кроме того, Ты позволяешь мне узнать, что произойдёт с моей семьёй в будущем. Ты относился ко мне как к очень важному человеку. |
|
18 Що́ Давид додасть ще до Твого на вшанува́ння Твого раба? А Ти Свого раба знаєш! |
18 Что ещё я могу Тебе сказать? Ты так много сделал для меня, а я всего лишь Твой слуга, и Ты знаешь это. |
|
19 Господи, ради Свого раба та за серцем Своїм зробив Ти все це велике, щоб завідо́мити про всі ті великі речі. |
19 Господи, Согласно Своей воле Ты совершил эти великие дела. |
|
20 Господи, нема Такого, як Ти, і нема Бога, окрім Тебе, за всім тим, що́ ми чули своїми уши́ма. |
20 Нет подобного Тебе, Господи, нет Бога, кроме Тебя. Мы не слышали ни о каком боге, который бы совершал прекрасные дела, подобные Твоим! |
|
21 І який є ще один люд на землі, як Твій наро́д, Ізраїль, щоб Бог приходив ви́купити його Собі за наро́да, і щоб установити Собі ймення великих та страшни́х рече́й, щоб ви́гнати наро́ди перед наро́дом Своїм, якого Ти ви́купив із Єгипту? |
21 Есть ли где другой народ, подобный Израилю? Нет! Израиль — единственный народ на земле, для которого Ты совершил эти прекрасные дела. Ты вывел нас из Египта и сделал нас свободными. Ты прославил имя Своё! Ты шёл перед Твоим народом и заставлял другие народы оставлять свою землю для нас! |
|
22 І зробив Ти наро́д Свій, Ізраїля, Собі за наро́да аж навіки, і Ти, Господи, став йому́ за Бога! |
22 Ты сделал израильтян Своим народом навеки, и Ты, Господи, стал их Богом! |
|
23 А тепер, Господи, нехай стане певним аж навіки те слово, яке говорив Ти про Свого раба, і зроби, як говорив! |
23 А сейчас, Господи Боже, исполни Своё обещание для меня и моей семьи и сдержи его на веки вечные. |
|
24 А Твоє Ім'я́ нехай буде міцне́, і нехай буде велике аж навіки, щоб казали: Господь Савао́т, Бог Ізраїлів — Бог для Ізраїля, а дім Твого раба Давида поста́влений міцно перед лицем Твоїм. |
24 Сдержи Своё обещание, и тогда люди будут прославлять Тебя вечно, говоря: „Господь Всемогущий есть Бог Израиля!” Я — Твой слуга! Позволь же моей семье быть сильной и по-прежнему служить Тебе. |
|
25 Бо Ти, Боже мій, об'явив Своєму рабові, що Ти збудуєш йому дім, тому раб Твій знайшов потребу молитися перед лицем Твоїм. |
25 Ты, Боже, говорил со мной, Своим слугой, и открыл мне, что Ты сделаешь мою семью семьёй царей. Поэтому я осмелился просить Тебя сделать это. |
|
26 А тепер, Господи, Ти Той Бог, і сказав про Свого раба оце добре. |
26 Господи, Ты — Бог, и Ты Сам обещал мне эти блага. |
|
27 А тепер був Ти ласка́вий поблагословити дім Свого раба, щоб бути навіки перед лицем Твоїм, бо Ти, Господи, поблагословив, — і він поблагосло́влений навіки!“ |
27 Господи, в доброте Своей Ты благословил мою семью и обещал нам, что мы будем служить Тебе вечно. Когда Ты, Господи, благословляешь кого-либо, тогда тот благословен навеки!» |