Библия - Обещанное Восстановление

Йоїл

Розділ 2

1 Засурмі́ть на Сіоні в сурму́, здійміть крик на святій горі Моїй! Затремтіть, всі мешка́нці землі, бо прийшов день Госпо́дній, бо бли́зько вже він,

2 день темно́ти та те́мряви, день хмари й імли́! Як несеться досві́тня зоря́ по гора́х, так наро́д цей великий й міцни́й. Такого, як він, не бувало відві́ку, і по ньому не бу́де вже більш аж до літ з роду в рід!

3 Перед ним пожира́є огонь, і палахкоти́ть за ним по́лум'я! Земля перед ним, як еде́нський садо́к, а за ним — опусті́ла пустиня, і ряту́нку від нього нема!

4 Його ви́гляд — ніби коні, гарцю́ють вони, наче ті верхівці́!

5 Як гу́ркіт військо́вих возі́в, вони ска́чуть гірськи́ми верхі́в'ями, як ве́реск огни́стого по́лум'я, що солому жере́, наче поту́жний наро́д, що до бо́ю поста́влений.

6 Наро́ди тремтять перед ним, всі обличчя поблі́дли.

7 Як ли́царі, мчаться вони, немов вояки́ вибігають на мур, і кожен своєю доро́гою йдуть, і з стежо́к своїх не позбива́ються, —

8 не пхають вони один о́дного, ходять своєю дорогою битою, а коли на списа́ упаду́ть, то не зра́няться.

9 По місті хурча́ть, по мурі біжать, увіхо́дять в доми́, через ві́кна прола́зять, як зло́дій.

10 Трясеться земля перед ним, тремтить небо, сонце та місяць темні́ють, а зорі загу́блюють ся́йво своє.

11 I голос Свій видасть Госпо́дь перед ві́йськом Своїм, бо та́бір Його величе́зний, бо міцни́й викона́вець сло́ва Його, бо великий день Господа й ве́льми страшни́й, і хто зможе його перене́сти?

12 Тому́ то тепер промовляє Госпо́дь: Верніться до Мене всім серцем своїм, і по́стом святим, і плаче́м та рида́нням!

13 І деріть своє серце, а не свою одіж, і наверні́ться до Господа, вашого Бога, бо ласка́вий Він та милосе́рдний, довготерпели́вий та многомилости́вий, і жалку́є за зло!

14 Хто знає, чи Він не пове́рнеться та не пожа́лує, і по Собі не зали́шить благослове́ння, жертву хлі́бну та жертву ту литу для Господа, вашого Бога.

15 Засурмі́ть на Сіоні в сурму́, оголосіть святий піст, скличте зібра́ння!

16 Зберіте наро́д, оголосіть святі збо́ри, ста́рців згрома́дьте, позбирайте дітей та грудни́х немовля́т, нехай вийде з кімна́ти своєї тако́ж молодий, молода́ ж з-під свого накриття́!

17 Між притво́ром та же́ртівником нехай плачуть священики, слу́ги Господні, хай мо́лять вони: Змилуйся, Господи, над наро́дом Своїм, і не видай на га́ньбу спадку Свого, щоб над ним панували пога́ни. Нащо будуть казати між наро́дами: Де́ їхній Бог?

18 І за́здрісним стане Госпо́дь за Свій край, і зми́лується над наро́дом Своїм“.

19 І Господь відповів і сказав до наро́ду Свого: „Ось Я посилаю вам збіжжя й вино молоде та оливу, і наси́титесь нею, і більше не дам вас на нару́гу наро́дам.

20 А цьо́го півні́чного ворога віддалю́ Я від вас, і його в край сухий та спусто́шений ви́жену, — його пе́ред до схі́днього моря, його ж край — до того́ моря за́днього. І вийде злий за́пах його, і піді́йметься смо́рід його, бо він лихо велике чинив.

21 Не бійся ти, зе́мле, а тішся й радій, — бо велике Господь учинив!

22 Не бійтеся, ти пі́льна худо́бо, бо пустинні пасо́виська зазелені́ють, бо дерево видасть свій плід, фіґо́вниця та виноград свою силу дадуть.

23 А ви, сіонські сини, радійте та тіштеся Го́сподом, Богом своїм, бо вам ї́жі Він дасть на спасі́ння, і найперше зішле вам дощу́, дощу ра́ннього й пі́знього.

24 І то́ки напо́вняться збіжжям, чави́льні ж кадки́ будуть перелива́тись вином молодим та оливою.

25 І надолу́жу Я вам за ті роки, що поже́рла була сарана́, коник і черва́ та гусінь, Моє ві́йсько велике, що Я посилав проти вас.

26 А їсти — ви будете їсти й наси́чуватись, і хвалитимете Ім'я́ Господа, вашого Бога, що з вами на по́див зробив, і посоро́млений більше не буде наро́д Мій навіки!

27 І пізна́єте ви, що Я серед Ізраїля, і що Я — Господь, Бог ваш, і немає вже іншого, — і посоро́млений більше не буде наро́д Мій навіки!

Книга пророка Иоиля

Глава 2

1 Трубите в трубы на Сионе, бейте тревогу на Моей Святой горе. Трепещите от страха все люди, живущие на этой земле. Приближается День Господний, уже близок он.

2 Это будет тёмный и мрачный день, с нависшими чёрными тучами. На рассвете вы увидите, как вражеские полчища покрывают все горы. Это будет могучая армия, какой никогда ещё не бывало прежде и не будет вовеки.

3 Это войско уничтожит землю, словно пожар дотла спалит её.

4 Они похожи на лошадей и скачут как боевая конница.

5 Прислушайтесь, они несутся с грохотом колесниц, мчащихся по вершинам гор, с шумом, подобным треску горящей в огне соломы. Они словно могучий народ, готовый к сражению.

6 Перед этой армией люди дрожат и бледнеют от страха.

7 Эти воины бегут и быстро взбираются на стены. Они маршируют стройными рядами, и никто из них не сбивается со своего пути.

8 Они не давят друг друга, каждый идёт своим путём. И если один из них сражён и падает, то другие продолжают идти вперёд.

9 Они бегут к городу и быстро осаждают его стены. Они как воры, проникающие в дом через окна.

10 Дрожат перед ними земля и небо, солнце и луна темнеют, а звёзды перестают сиять.

11 Господь громко взывает к Своей армии. Многочисленно и могущественно полчище Его, и оно повинуется Его командам. Велик и ужасен День Господний, и никто не в силах остановить его.

12 И ныне говорит Господь: «Всем сердцем обратитесь ко Мне! Вы грешили, а теперь плачьте и поститесь, покажите Мне, что вы раскаиваетесь в своих грехах!

13 Разрывайте сердца свои, а не одежды». Возвратитесь к Господу, Богу своему. Он добр и милостив, долготерпелив и щедр в любви. Он может изменить Своё решение и отвести ужасное наказание Своё.

14 Он может сжалиться и дать вам благословение, и тогда вы сможете принести хлебное приношение и возлияние Господу, Богу своему.

15 Трубите в трубы на Сионе, созовите священное собрание и призовите людей к посту.

16 Соберите народ, созовите его на собрание, соберите вместе старейшин. Приведите всех детей и грудных младенцев, пусть выйдут жених и невеста из спален своих.

17 Пусть священники и слуги Божьи плачут между порогом и алтарём. Им всем следует молиться и говорить: «Пощади, Господи, Твой народ и не отдавай его на поругание. Не позволяй другим народам издеваться над ним. Не дай другим народам смеясь, говорить: „Где же их Бог?”»

18 Господь проявил заботу о Своей земле, Он пожалел Свой народ.

19 Господь обратился к Своему народу, сказав: «Я пошлю вам зерно, вино и оливковое масло. У вас будет всего вдоволь. Я больше не буду позорить вас среди других народов.

20 Я заставлю северные народы покинуть вашу страну. Я изгоню их в сухую пустыню. Некоторые из них уйдут к Мёртвому морю, а некоторые — к Средиземному. Эти люди принесли много зла, и за это поплатятся они. Они будут гнить как мертвецы, от которых поднимется вокруг страшное зловоние!»

21 Не страшись, земля, радуйся и веселись! Господь совершит великие дела!

22 Не бойтесь, дикие звери, пустынные пастбища снова зазеленеют. Фруктовые деревья дадут плоды, смоковницы и виноградные лозы принесут обильный урожай.

23 Поэтому веселись, народ Сиона, радуйся в Господе, Боге твоём. В доброте Своей Господь даст тебе дождь: Он пошлёт тебе, как прежде, обильные дожди осенью и весной.

24 Тогда на токах будет много зерна, и переполнятся бочки вином и маслом.

25 Я возмещу вам всё, что утратили вы за те годы, когда всё вокруг пожирали гусеницы, черви и саранча. Они были войском Моим, которое Я наслал на вас.

26 У вас будет много еды, и вы насытитесь, и станете славить имя Господа, Бога вашего, Который совершил для вас чудеса. Никогда больше Мой народ не испытает подобного стыда.

27 И тогда вы узнаете, что Я с Израилем и что Я — Господь, ваш Единственный Бог! Больше никогда Мой народ не будет пристыжен.

Йоїл Розділ 2	Книга пророка Иоиля Глава 2
1 Засурмі́ть на Сіоні в сурму́, здійміть крик на святій горі Моїй! Затремтіть, всі мешка́нці землі, бо прийшов день Госпо́дній, бо бли́зько вже він,	1 Трубите в трубы на Сионе, бейте тревогу на Моей Святой горе. Трепещите от страха все люди, живущие на этой земле. Приближается День Господний, уже близок он.
2 день темно́ти та те́мряви, день хмари й імли́! Як несеться досві́тня зоря́ по гора́х, так наро́д цей великий й міцни́й. Такого, як він, не бувало відві́ку, і по ньому не бу́де вже більш аж до літ з роду в рід!	2 Это будет тёмный и мрачный день, с нависшими чёрными тучами. На рассвете вы увидите, как вражеские полчища покрывают все горы. Это будет могучая армия, какой никогда ещё не бывало прежде и не будет вовеки.
3 Перед ним пожира́є огонь, і палахкоти́ть за ним по́лум'я! Земля перед ним, як еде́нський садо́к, а за ним — опусті́ла пустиня, і ряту́нку від нього нема!	3 Это войско уничтожит землю, словно пожар дотла спалит её.
4 Його ви́гляд — ніби коні, гарцю́ють вони, наче ті верхівці́!	4 Они похожи на лошадей и скачут как боевая конница.
5 Як гу́ркіт військо́вих возі́в, вони ска́чуть гірськи́ми верхі́в'ями, як ве́реск огни́стого по́лум'я, що солому жере́, наче поту́жний наро́д, що до бо́ю поста́влений.	5 Прислушайтесь, они несутся с грохотом колесниц, мчащихся по вершинам гор, с шумом, подобным треску горящей в огне соломы. Они словно могучий народ, готовый к сражению.
6 Наро́ди тремтять перед ним, всі обличчя поблі́дли.	6 Перед этой армией люди дрожат и бледнеют от страха.
7 Як ли́царі, мчаться вони, немов вояки́ вибігають на мур, і кожен своєю доро́гою йдуть, і з стежо́к своїх не позбива́ються, —	7 Эти воины бегут и быстро взбираются на стены. Они маршируют стройными рядами, и никто из них не сбивается со своего пути.
8 не пхають вони один о́дного, ходять своєю дорогою битою, а коли на списа́ упаду́ть, то не зра́няться.	8 Они не давят друг друга, каждый идёт своим путём. И если один из них сражён и падает, то другие продолжают идти вперёд.
9 По місті хурча́ть, по мурі біжать, увіхо́дять в доми́, через ві́кна прола́зять, як зло́дій.	9 Они бегут к городу и быстро осаждают его стены. Они как воры, проникающие в дом через окна.
10 Трясеться земля перед ним, тремтить небо, сонце та місяць темні́ють, а зорі загу́блюють ся́йво своє.	10 Дрожат перед ними земля и небо, солнце и луна темнеют, а звёзды перестают сиять.
11 I голос Свій видасть Госпо́дь перед ві́йськом Своїм, бо та́бір Його величе́зний, бо міцни́й викона́вець сло́ва Його, бо великий день Господа й ве́льми страшни́й, і хто зможе його перене́сти?	11 Господь громко взывает к Своей армии. Многочисленно и могущественно полчище Его, и оно повинуется Его командам. Велик и ужасен День Господний, и никто не в силах остановить его.
12 Тому́ то тепер промовляє Госпо́дь: Верніться до Мене всім серцем своїм, і по́стом святим, і плаче́м та рида́нням!	12 И ныне говорит Господь: «Всем сердцем обратитесь ко Мне! Вы грешили, а теперь плачьте и поститесь, покажите Мне, что вы раскаиваетесь в своих грехах!
13 І деріть своє серце, а не свою одіж, і наверні́ться до Господа, вашого Бога, бо ласка́вий Він та милосе́рдний, довготерпели́вий та многомилости́вий, і жалку́є за зло!	13 Разрывайте сердца свои, а не одежды». Возвратитесь к Господу, Богу своему. Он добр и милостив, долготерпелив и щедр в любви. Он может изменить Своё решение и отвести ужасное наказание Своё.
14 Хто знає, чи Він не пове́рнеться та не пожа́лує, і по Собі не зали́шить благослове́ння, жертву хлі́бну та жертву ту литу для Господа, вашого Бога.	14 Он может сжалиться и дать вам благословение, и тогда вы сможете принести хлебное приношение и возлияние Господу, Богу своему.
15 Засурмі́ть на Сіоні в сурму́, оголосіть святий піст, скличте зібра́ння!	15 Трубите в трубы на Сионе, созовите священное собрание и призовите людей к посту.
16 Зберіте наро́д, оголосіть святі збо́ри, ста́рців згрома́дьте, позбирайте дітей та грудни́х немовля́т, нехай вийде з кімна́ти своєї тако́ж молодий, молода́ ж з-під свого накриття́!	16 Соберите народ, созовите его на собрание, соберите вместе старейшин. Приведите всех детей и грудных младенцев, пусть выйдут жених и невеста из спален своих.
17 Між притво́ром та же́ртівником нехай плачуть священики, слу́ги Господні, хай мо́лять вони: Змилуйся, Господи, над наро́дом Своїм, і не видай на га́ньбу спадку Свого, щоб над ним панували пога́ни. Нащо будуть казати між наро́дами: Де́ їхній Бог?	17 Пусть священники и слуги Божьи плачут между порогом и алтарём. Им всем следует молиться и говорить: «Пощади, Господи, Твой народ и не отдавай его на поругание. Не позволяй другим народам издеваться над ним. Не дай другим народам смеясь, говорить: „Где же их Бог?”»
18 І за́здрісним стане Госпо́дь за Свій край, і зми́лується над наро́дом Своїм“.	18 Господь проявил заботу о Своей земле, Он пожалел Свой народ.
19 І Господь відповів і сказав до наро́ду Свого: „Ось Я посилаю вам збіжжя й вино молоде та оливу, і наси́титесь нею, і більше не дам вас на нару́гу наро́дам.	19 Господь обратился к Своему народу, сказав: «Я пошлю вам зерно, вино и оливковое масло. У вас будет всего вдоволь. Я больше не буду позорить вас среди других народов.
20 А цьо́го півні́чного ворога віддалю́ Я від вас, і його в край сухий та спусто́шений ви́жену, — його пе́ред до схі́днього моря, його ж край — до того́ моря за́днього. І вийде злий за́пах його, і піді́йметься смо́рід його, бо він лихо велике чинив.	20 Я заставлю северные народы покинуть вашу страну. Я изгоню их в сухую пустыню. Некоторые из них уйдут к Мёртвому морю, а некоторые — к Средиземному. Эти люди принесли много зла, и за это поплатятся они. Они будут гнить как мертвецы, от которых поднимется вокруг страшное зловоние!»
21 Не бійся ти, зе́мле, а тішся й радій, — бо велике Господь учинив!	21 Не страшись, земля, радуйся и веселись! Господь совершит великие дела!
22 Не бійтеся, ти пі́льна худо́бо, бо пустинні пасо́виська зазелені́ють, бо дерево видасть свій плід, фіґо́вниця та виноград свою силу дадуть.	22 Не бойтесь, дикие звери, пустынные пастбища снова зазеленеют. Фруктовые деревья дадут плоды, смоковницы и виноградные лозы принесут обильный урожай.
23 А ви, сіонські сини, радійте та тіштеся Го́сподом, Богом своїм, бо вам ї́жі Він дасть на спасі́ння, і найперше зішле вам дощу́, дощу ра́ннього й пі́знього.	23 Поэтому веселись, народ Сиона, радуйся в Господе, Боге твоём. В доброте Своей Господь даст тебе дождь: Он пошлёт тебе, как прежде, обильные дожди осенью и весной.
24 І то́ки напо́вняться збіжжям, чави́льні ж кадки́ будуть перелива́тись вином молодим та оливою.	24 Тогда на токах будет много зерна, и переполнятся бочки вином и маслом.
25 І надолу́жу Я вам за ті роки, що поже́рла була сарана́, коник і черва́ та гусінь, Моє ві́йсько велике, що Я посилав проти вас.	25 Я возмещу вам всё, что утратили вы за те годы, когда всё вокруг пожирали гусеницы, черви и саранча. Они были войском Моим, которое Я наслал на вас.
26 А їсти — ви будете їсти й наси́чуватись, і хвалитимете Ім'я́ Господа, вашого Бога, що з вами на по́див зробив, і посоро́млений більше не буде наро́д Мій навіки!	26 У вас будет много еды, и вы насытитесь, и станете славить имя Господа, Бога вашего, Который совершил для вас чудеса. Никогда больше Мой народ не испытает подобного стыда.
27 І пізна́єте ви, що Я серед Ізраїля, і що Я — Господь, Бог ваш, і немає вже іншого, — і посоро́млений більше не буде наро́д Мій навіки!	27 И тогда вы узнаете, что Я с Израилем и что Я — Господь, ваш Единственный Бог! Больше никогда Мой народ не будет пристыжен.

⚡ 1.0x

Старий
завіт

Новий
завіт

Йоїл

Розділ 2

Книга пророка Иоиля

Глава 2

Йоїл

Розділ 2

Книга пророка Иоиля

Глава 2

Старий завіт

Новий завіт

Йоїл

Розділ 2

Книга пророка Иоиля

Глава 2

Йоїл

Розділ 2

Книга пророка Иоиля

Глава 2

Старий
завіт

Новий
завіт