Библия - Обещанное Восстановление

Буття

Розділ 27

1 І сталося, що зостарівсь Ісак, і зате́мнились очі йому, і він не бачив. І покликав він старшого сина свого Ісава, і промовив до нього: „Мій сину!“ А той відказав йому: „Ось я!“

2 І промовив до нього Ісак: „Оце я зостарівся, не знаю дня смерти своєї...

3 А тепер візьми знаряддя своє, — сагайдака свого й лука свого, та й вийди на поле, і злови мені здо́бич мисливську.

4 І зготуй мені наїдок смачний, як я люблю́, і принеси мені, і нехай я з'їм, щоб поблагословила тебе душа моя, поки помру“.

5 А Ревека чула, як говорив Ісак до Ісава, сина свого. І пішов Ісав на поле, щоб зловити й принести здобич мисливську.

6 А Ревека сказала Якову, синові своєму, говорячи: „Ось я чула, як твій ба́тько казав до Ісава, брата твого, говорячи:

7 „Принеси но здобич мисливську мені, і зроби мені наїдок смачний, — нехай з'їм, і поблагословлю тебе перед лицем Господнім перед смертю своєю“.

8 А тепер, сину мій, послухай мого голосу, те, що я розкажу́ тобі.

9 Іди до отари, і візьми мені звідти двоє добрих козлят, а я їх приготую, як наїдок смачний для батька твого, як він любить.

10 І принесеш батькові своєму, і бу́де він їсти, щоб поблагословити тебе перед смертю своєю“.

11 І промовив Яків до Ревеки, матері своєї: „Таж брат мій Ісав — чоловік волохатий, а я — чоловік гладенький!

12 Може обмацає мене батько мій, і я стану в очах його як обманець, і спроваджу на себе прокля́ття, а не благослове́ння“.

13 І сказала йому його мати: „На мені прокляття твоє, сину мій! Тільки послухай слів моїх, та йди принеси мені“.

14 І пішов він, і взяв, і приніс своїй матері. І зробила мати його наїдок смачни́й, як любив його ба́тько.

15 I взяла Ревека гарні вбрання́ свого старшого сина Ісава, що були в домі з нею, і вбрала молодшого сина свого Якова.

16 А шкури козлят наділа на руки йому, і на гладеньку шию його.

17 І дала смачний наїдок та хліб, що вона спорядила, у руку Якова, сина свого.

18 І прибув він до ба́тька свого та й сказав: „Батьку мій!“ А той відказав: „Ось я. Хто ти, мій сину?“

19 А Яків промовив до батька свого: „Я Ісав перворідний. Я зробив, як сказав ти мені. Уставай, сядь і попоїж із здо́бичі мисливської, щоб душа́ твоя поблагословила мене“.

20 І сказав Ісак до сина свого: „Як це ти так швидко знайшов, сину мій?“ А той відказав: „Бо мені допоміг Господь, Бог твій“.

21 І промовив Ісак до Якова: „Підійди но, і нехай я обмацаю тебе, сину мій, чи ти — це син мій Ісав, чи ні“.

22 І підійшов Яків до Ісака, батька свого. А той обмацав його та й сказав: „Голос — голос Яковів, а руки — руки Ісавові“.

23 І не впізнав він його, бо були́ його руки — як руки Ісава, брата його, волохаті, і поблагословив він його.

24 І сказав він: „То ти син мій Ісав?“ А той відказав: „Я“.

25 І промовив Ісак: „Подай же мені, і нехай з'їм з мисливської здо́бичі сина мого, щоб поблагословила тебе душа моя“. І подав він йому, і він їв, і приніс йому вина, і він пив.

26 І промовив до нього Ісак, його батько: „Підійди ж, і поцілуй мене, сину мій!“

27 І він підійшов, і поцілував його. А той понюхав запах вбрання його, і поблагословив його, та й сказав: „Дивись, запах сина мого — немов запах поля, що його Господь благословив!

28 І хай Бог тобі дасть з роси Неба, і з ситости землі, і збіжжя багато й вина молодого!

29 Нехай тобі служать наро́ди, і народи нехай тобі кланяються! Будь паном для бра́ттів своїх, і нехай тобі кланяються сини матері твоєї. Хто тебе проклинає — прокля́тий, а хто поблагосло́вить тебе — благослове́нний!“

30 І сталося, як закінчив був Ісак благословляти Якова, і сталося, тільки но вийшов був Яків від обличчя Ісака, батька свого, аж Ісав, його брат, прийшов з полюва́ння свого.

31 І також він приготовив наїдок смачний, і батьку своєму приніс. І сказав він до батька свого: „Нехай встане мій батько, і хай їсть із здобичі мисливської сина свого, щоб душа твоя благословила мене!“

32 І озвався до нього Ісак, його батько: „Хто ти?“ А той відказав: „Я син твій, — твій перворідний Ісав“.

33 І Ісак затремтів тремтінням аж надто великим, та й сказав: „Хто ж тоді той, що мисливську здобич зловив, і до мене приніс, а я попоїв від усього, поки прийшов ти, і я поблагословив його? І він буде благослове́нний!“

34 Як Ісав почув слова́ батька свого, то закричав криком сильним та вельми гірким. І сказав він до батька свого: „Поблагослови мене, — також мене, батьку мій!“

35 А той відказав: „Обманом прийшов був твій брат, та й забрав благослове́ння твоє!“

36 І промовив Ісав: „Тому звалось ім'я́ його: Яків, і він обманив два рази мене: забрав перворідство моє, а це тепер забрав благослове́ння моє“. І сказав він: „Чи ти не заховав для мене благослове́ння?“

37 А Ісак відповів і промовив до Ісава: „Тож я вчинив його паном для тебе, та дав йому всіх братів його за рабів. І я забезпечив його хлібом і молодим вином. А що ж тоді тобі я зроблю́, сину мій?“

38 І сказав Ісав до батька свого: „Чи в тебе одне те благослове́ння, батьку мій? Поблагослови мене, — також мене, батьку мій!“ І підніс Ісав голос свій, та й заплакав...

39 І відповів Ісак, батько його, та й промовив до нього: „Ото буде сади́ба твоя без ситости землі, і без роси небесної згори.

40 І зо свого меча будеш жити, і будеш служити ти брату своєму. Та однако коли постараєшся, то зламаєш ярмо його з шиї своєї...“

41 І знена́видів Ісав Якова через благослове́ння, що поблагословив його батько його. І сказав Ісав у серці своєму: „Нехай наближаться дні жало́би по батьку моєму, — і я вб'ю Якова, брата свого“.

42 І розказано Ревеці слова Ісава, її старшого сина. І послала, і покликала Якова, молодшого сина свого, та й сказала до нього: „Ось Ісав, брат твій, тішиться тим, що уб'є тебе.

43 А тепер, сину мій, послухай мого голосу, — і встань, і втечи собі до Лавана, брата мого, до Харану.

44 І посидиш у нього кілька ча́су, аж поки відвернеться лютість твого брата,

45 аж поки відвернеться гнів твого брата від тебе, і він забуде, що́ ти зробив був йому. Тоді я пошлю й заберу́ тебе звідти. Чого маю я стратити вас обох одного дня?“

46 І сказала Ревека Ісакові: „Життя мені обридло через дочок Хетових. Коли Яків візьме жінку з дочок Хетових, як ці, з дочок цього Краю, то нащо й жити мені?“

Бытие

Глава 27

1 Исаак состарился, и зрение его притупилось настолько, что он стал плохо видеть. Однажды он позвал к себе своего старшего сына Исава и сказал ему: «Сын!» «Здесь я», — ответил Исав.

2 Исаак сказал: «Я стар и, наверное, скоро умру!

3 Возьми свой лук и стрелы, пойди в поле и налови мне дичи.

4 Приготовь моё любимое кушанье и дай мне поесть, а затем я благословлю тебя перед смертью».

5 Исав отправился на охоту. Ревекка слышала, как Исаак говорил всё это своему сыну Исаву,

6 и сказала Иакову: «Я слышала, как твой отец разговаривал с Исавом

7 и повелел ему: „Налови дичи и приготовь мне кушанье, чтобы я мог поесть, и тогда я благословлю тебя перед смертью”.

8 Теперь, сын мой, слушай и делай, что я говорю:

9 пойди туда, где мы держим коз, и принеси мне двух козлят. Я приготовлю из них кушанье, которое любит твой отец,

10 а ты отнесёшь эту еду отцу, и он благословит тебя перед смертью».

11 Но Иаков сказал своей матери Ревекке: «Мой брат Исав покрыт волосами, я же не волосатый.

12 Если отец дотронется до меня, то догадается, что я не Исав, и тогда не благословит меня, а проклянёт за то, что я хотел обмануть его».

13 Ревекка же сказала ему: «Если так случится, я приму вину на себя. Сделай всё, как я говорю: пойди и принеси мне козлят».

14 Иаков пошёл, взял двух козлят и принёс их матери, а мать приготовила их по-особому, как любил его отец.

15 Потом Ревекка взяла одежду, которую любил носить её старший сын Исав, надела её на младшего сына Иакова

16 и, взяв шкуры козлят, обернула ими руки и шею Иакова.

17 Затем она взяла приготовленную еду и дала её Иакову.

18 Иаков же пошёл к отцу и сказал: «Отец». Отец ответил: «Кто ты, сын мой?»

19 «Я Исав, твой первенец, — ответил отцу Иаков. — Я сделал всё, как ты мне велел. Садись и поешь дичи, которую я для тебя наловил, а потом благословишь меня».

20 Но Исаак спросил сына: «Как это ты так быстро нашёл и убил дичь?» Иаков ответил: «Господь, Бог твой, помог мне быстро найти дичь».

21 Тогда Исаак сказал Иакову: «Подойди ко мне, я ощупаю тебя, сын мой, чтобы знать, ты ли мой сын Исав».

22 Иаков подошёл к отцу своему Исааку, и тот, ощупав его, сказал: «У тебя голос Иакова, но руки все в волосах, как у Исава».

23 Исаак не узнал Иакова, потому что руки у него были волосатые, как у Исава, и благословил Иакова.

24 Потом он спросил: «Воистину ли ты мой сын Исав?» «Да, я», — ответил Иаков.

25 Тогда Исаак сказал: «Принеси мне еду, я поем и благословлю тебя». Иаков дал ему еду, и он поел, потом Иаков дал ему вино, и Исаак выпил его.

26 Исаак сказал Иакову: «Сын, подойди, поцелуй меня».

27 Иаков подошёл к отцу и поцеловал его. Исаак почувствовал запах одежды Исава и благословил его, сказав: «Запах сына моего словно запах полей, благословенных Господом.

28 Да пошлёт тебе Господь дожди в изобилии, чтобы был у тебя хороший урожай и вино.

29 Да служат тебе люди, и да склонятся перед тобой народы. Ты будешь править братьями своими, и сыновья матери твоей склонятся перед тобой, и будут послушны тебе. Проклинающий тебя будет проклят, благословляющий же тебя будет благословен».

30 Как только Исаак закончил благословлять Иакова и тот ушёл от отца, Исав возвратился с охоты.

31 Приготовив кушанье, которое любил отец, Исав принес его отцу и сказал: «Отец, это я, твой сын, встань и поешь мяса убитой мной для тебя дичи, а потом благословишь меня».

32 Но Исаак спросил: «Кто ты такой?» «Я — первенец Исав, твой сын», — ответил Исав.

33 Исаак в гневе затрясся, сказав: «Тогда кто же это приготовил для меня еду и принёс мне её до того, как ты пришёл? Я поел и благословил его, и теперь уже поздно взять обратно моё благословение ».

34 Услышав слова Исаака, Исав закричал в гневе и горести и взмолился к отцу: «Тогда благослови и меня тоже, отец!»

35 «Твой брат перехитрил меня, он пришёл и забрал твоё благословение!» — сказал Исаак.

36 «Не зря его зовут Иаковом! — сказал Исав. — Он перехитрил меня дважды: сначала отнял у меня право первородства, а теперь отнял и моё благословение ». Затем Исав спросил отца: «А для меня ты оставил какое-нибудь благословение?»

37 «Слишком поздно, — ответил Исаак. — Я отдал Иакову власть над тобой и сказал ему, что все его братья будут его слугами, и благословил его зерно и вино, и нечего мне больше дать тебе, сын мой!»

38 Но Исав продолжал с рыданиями умолять отца: «Неужели у тебя только одно благословение, отец? Благослови и меня тоже, отец!»

39 И сказал тогда ему Исаак: «Не жить тебе на хорошей земле, и не будет у тебя обильных дождей.

40 Тебе придётся бороться за свою жизнь, и будешь ты рабом брата своего, но в борьбе обретёшь свободу и вырвешься из-под его власти!»

41 После этого Исав возненавидел Иакова за то, что тот получил благословение, и решил про себя: «После смерти отца, мы будем оплакивать его, а затем я убью моего брата Иакова».

42 Узнав о том, что Исав задумал убить Иакова, Ревекка послала за Иаковом и сказала ему: «Послушай, твой брат Исав задумал убить тебя.

43 Так вот, сын мой, сделай, как я говорю: мой брат Лаван живёт в Харане, пойди и спрячься у него.

44 Побудь у него некоторое время, пока твой брат не перестанет сердиться.

45 Твой брат скоро забудет о том, что ты ему сделал, и тогда я пошлю за тобой слугу, чтобы ты возвратился, а иначе я в один день потеряю обоих сыновей».

46 Ревекка сказала Исааку: «Твой сын Исав женился на хеттеянках, и это меня очень печалит, потому что они не нашего рода. Если Иаков тоже женится на одной из таких, то к чему мне жить!»

Буття Розділ 27	Бытие Глава 27
1 І сталося, що зостарівсь Ісак, і зате́мнились очі йому, і він не бачив. І покликав він старшого сина свого Ісава, і промовив до нього: „Мій сину!“ А той відказав йому: „Ось я!“	1 Исаак состарился, и зрение его притупилось настолько, что он стал плохо видеть. Однажды он позвал к себе своего старшего сына Исава и сказал ему: «Сын!» «Здесь я», — ответил Исав.
2 І промовив до нього Ісак: „Оце я зостарівся, не знаю дня смерти своєї...	2 Исаак сказал: «Я стар и, наверное, скоро умру!
3 А тепер візьми знаряддя своє, — сагайдака свого й лука свого, та й вийди на поле, і злови мені здо́бич мисливську.	3 Возьми свой лук и стрелы, пойди в поле и налови мне дичи.
4 І зготуй мені наїдок смачний, як я люблю́, і принеси мені, і нехай я з'їм, щоб поблагословила тебе душа моя, поки помру“.	4 Приготовь моё любимое кушанье и дай мне поесть, а затем я благословлю тебя перед смертью».
5 А Ревека чула, як говорив Ісак до Ісава, сина свого. І пішов Ісав на поле, щоб зловити й принести здобич мисливську.	5 Исав отправился на охоту. Ревекка слышала, как Исаак говорил всё это своему сыну Исаву,
6 А Ревека сказала Якову, синові своєму, говорячи: „Ось я чула, як твій ба́тько казав до Ісава, брата твого, говорячи:	6 и сказала Иакову: «Я слышала, как твой отец разговаривал с Исавом
7 „Принеси но здобич мисливську мені, і зроби мені наїдок смачний, — нехай з'їм, і поблагословлю тебе перед лицем Господнім перед смертю своєю“.	7 и повелел ему: „Налови дичи и приготовь мне кушанье, чтобы я мог поесть, и тогда я благословлю тебя перед смертью”.
8 А тепер, сину мій, послухай мого голосу, те, що я розкажу́ тобі.	8 Теперь, сын мой, слушай и делай, что я говорю:
9 Іди до отари, і візьми мені звідти двоє добрих козлят, а я їх приготую, як наїдок смачний для батька твого, як він любить.	9 пойди туда, где мы держим коз, и принеси мне двух козлят. Я приготовлю из них кушанье, которое любит твой отец,
10 І принесеш батькові своєму, і бу́де він їсти, щоб поблагословити тебе перед смертю своєю“.	10 а ты отнесёшь эту еду отцу, и он благословит тебя перед смертью».
11 І промовив Яків до Ревеки, матері своєї: „Таж брат мій Ісав — чоловік волохатий, а я — чоловік гладенький!	11 Но Иаков сказал своей матери Ревекке: «Мой брат Исав покрыт волосами, я же не волосатый.
12 Може обмацає мене батько мій, і я стану в очах його як обманець, і спроваджу на себе прокля́ття, а не благослове́ння“.	12 Если отец дотронется до меня, то догадается, что я не Исав, и тогда не благословит меня, а проклянёт за то, что я хотел обмануть его».
13 І сказала йому його мати: „На мені прокляття твоє, сину мій! Тільки послухай слів моїх, та йди принеси мені“.	13 Ревекка же сказала ему: «Если так случится, я приму вину на себя. Сделай всё, как я говорю: пойди и принеси мне козлят».
14 І пішов він, і взяв, і приніс своїй матері. І зробила мати його наїдок смачни́й, як любив його ба́тько.	14 Иаков пошёл, взял двух козлят и принёс их матери, а мать приготовила их по-особому, как любил его отец.
15 I взяла Ревека гарні вбрання́ свого старшого сина Ісава, що були в домі з нею, і вбрала молодшого сина свого Якова.	15 Потом Ревекка взяла одежду, которую любил носить её старший сын Исав, надела её на младшего сына Иакова
16 А шкури козлят наділа на руки йому, і на гладеньку шию його.	16 и, взяв шкуры козлят, обернула ими руки и шею Иакова.
17 І дала смачний наїдок та хліб, що вона спорядила, у руку Якова, сина свого.	17 Затем она взяла приготовленную еду и дала её Иакову.
18 І прибув він до ба́тька свого та й сказав: „Батьку мій!“ А той відказав: „Ось я. Хто ти, мій сину?“	18 Иаков же пошёл к отцу и сказал: «Отец». Отец ответил: «Кто ты, сын мой?»
19 А Яків промовив до батька свого: „Я Ісав перворідний. Я зробив, як сказав ти мені. Уставай, сядь і попоїж із здо́бичі мисливської, щоб душа́ твоя поблагословила мене“.	19 «Я Исав, твой первенец, — ответил отцу Иаков. — Я сделал всё, как ты мне велел. Садись и поешь дичи, которую я для тебя наловил, а потом благословишь меня».
20 І сказав Ісак до сина свого: „Як це ти так швидко знайшов, сину мій?“ А той відказав: „Бо мені допоміг Господь, Бог твій“.	20 Но Исаак спросил сына: «Как это ты так быстро нашёл и убил дичь?» Иаков ответил: «Господь, Бог твой, помог мне быстро найти дичь».
21 І промовив Ісак до Якова: „Підійди но, і нехай я обмацаю тебе, сину мій, чи ти — це син мій Ісав, чи ні“.	21 Тогда Исаак сказал Иакову: «Подойди ко мне, я ощупаю тебя, сын мой, чтобы знать, ты ли мой сын Исав».
22 І підійшов Яків до Ісака, батька свого. А той обмацав його та й сказав: „Голос — голос Яковів, а руки — руки Ісавові“.	22 Иаков подошёл к отцу своему Исааку, и тот, ощупав его, сказал: «У тебя голос Иакова, но руки все в волосах, как у Исава».
23 І не впізнав він його, бо були́ його руки — як руки Ісава, брата його, волохаті, і поблагословив він його.	23 Исаак не узнал Иакова, потому что руки у него были волосатые, как у Исава, и благословил Иакова.
24 І сказав він: „То ти син мій Ісав?“ А той відказав: „Я“.	24 Потом он спросил: «Воистину ли ты мой сын Исав?» «Да, я», — ответил Иаков.
25 І промовив Ісак: „Подай же мені, і нехай з'їм з мисливської здо́бичі сина мого, щоб поблагословила тебе душа моя“. І подав він йому, і він їв, і приніс йому вина, і він пив.	25 Тогда Исаак сказал: «Принеси мне еду, я поем и благословлю тебя». Иаков дал ему еду, и он поел, потом Иаков дал ему вино, и Исаак выпил его.
26 І промовив до нього Ісак, його батько: „Підійди ж, і поцілуй мене, сину мій!“	26 Исаак сказал Иакову: «Сын, подойди, поцелуй меня».
27 І він підійшов, і поцілував його. А той понюхав запах вбрання його, і поблагословив його, та й сказав: „Дивись, запах сина мого — немов запах поля, що його Господь благословив!	27 Иаков подошёл к отцу и поцеловал его. Исаак почувствовал запах одежды Исава и благословил его, сказав: «Запах сына моего словно запах полей, благословенных Господом.
28 І хай Бог тобі дасть з роси Неба, і з ситости землі, і збіжжя багато й вина молодого!	28 Да пошлёт тебе Господь дожди в изобилии, чтобы был у тебя хороший урожай и вино.
29 Нехай тобі служать наро́ди, і народи нехай тобі кланяються! Будь паном для бра́ттів своїх, і нехай тобі кланяються сини матері твоєї. Хто тебе проклинає — прокля́тий, а хто поблагосло́вить тебе — благослове́нний!“	29 Да служат тебе люди, и да склонятся перед тобой народы. Ты будешь править братьями своими, и сыновья матери твоей склонятся перед тобой, и будут послушны тебе. Проклинающий тебя будет проклят, благословляющий же тебя будет благословен».
30 І сталося, як закінчив був Ісак благословляти Якова, і сталося, тільки но вийшов був Яків від обличчя Ісака, батька свого, аж Ісав, його брат, прийшов з полюва́ння свого.	30 Как только Исаак закончил благословлять Иакова и тот ушёл от отца, Исав возвратился с охоты.
31 І також він приготовив наїдок смачний, і батьку своєму приніс. І сказав він до батька свого: „Нехай встане мій батько, і хай їсть із здобичі мисливської сина свого, щоб душа твоя благословила мене!“	31 Приготовив кушанье, которое любил отец, Исав принес его отцу и сказал: «Отец, это я, твой сын, встань и поешь мяса убитой мной для тебя дичи, а потом благословишь меня».
32 І озвався до нього Ісак, його батько: „Хто ти?“ А той відказав: „Я син твій, — твій перворідний Ісав“.	32 Но Исаак спросил: «Кто ты такой?» «Я — первенец Исав, твой сын», — ответил Исав.
33 І Ісак затремтів тремтінням аж надто великим, та й сказав: „Хто ж тоді той, що мисливську здобич зловив, і до мене приніс, а я попоїв від усього, поки прийшов ти, і я поблагословив його? І він буде благослове́нний!“	33 Исаак в гневе затрясся, сказав: «Тогда кто же это приготовил для меня еду и принёс мне её до того, как ты пришёл? Я поел и благословил его, и теперь уже поздно взять обратно моё благословение ».
34 Як Ісав почув слова́ батька свого, то закричав криком сильним та вельми гірким. І сказав він до батька свого: „Поблагослови мене, — також мене, батьку мій!“	34 Услышав слова Исаака, Исав закричал в гневе и горести и взмолился к отцу: «Тогда благослови и меня тоже, отец!»
35 А той відказав: „Обманом прийшов був твій брат, та й забрав благослове́ння твоє!“	35 «Твой брат перехитрил меня, он пришёл и забрал твоё благословение!» — сказал Исаак.
36 І промовив Ісав: „Тому звалось ім'я́ його: Яків, і він обманив два рази мене: забрав перворідство моє, а це тепер забрав благослове́ння моє“. І сказав він: „Чи ти не заховав для мене благослове́ння?“	36 «Не зря его зовут Иаковом! — сказал Исав. — Он перехитрил меня дважды: сначала отнял у меня право первородства, а теперь отнял и моё благословение ». Затем Исав спросил отца: «А для меня ты оставил какое-нибудь благословение?»
37 А Ісак відповів і промовив до Ісава: „Тож я вчинив його паном для тебе, та дав йому всіх братів його за рабів. І я забезпечив його хлібом і молодим вином. А що ж тоді тобі я зроблю́, сину мій?“	37 «Слишком поздно, — ответил Исаак. — Я отдал Иакову власть над тобой и сказал ему, что все его братья будут его слугами, и благословил его зерно и вино, и нечего мне больше дать тебе, сын мой!»
38 І сказав Ісав до батька свого: „Чи в тебе одне те благослове́ння, батьку мій? Поблагослови мене, — також мене, батьку мій!“ І підніс Ісав голос свій, та й заплакав...	38 Но Исав продолжал с рыданиями умолять отца: «Неужели у тебя только одно благословение, отец? Благослови и меня тоже, отец!»
39 І відповів Ісак, батько його, та й промовив до нього: „Ото буде сади́ба твоя без ситости землі, і без роси небесної згори.	39 И сказал тогда ему Исаак: «Не жить тебе на хорошей земле, и не будет у тебя обильных дождей.
40 І зо свого меча будеш жити, і будеш служити ти брату своєму. Та однако коли постараєшся, то зламаєш ярмо його з шиї своєї...“	40 Тебе придётся бороться за свою жизнь, и будешь ты рабом брата своего, но в борьбе обретёшь свободу и вырвешься из-под его власти!»
41 І знена́видів Ісав Якова через благослове́ння, що поблагословив його батько його. І сказав Ісав у серці своєму: „Нехай наближаться дні жало́би по батьку моєму, — і я вб'ю Якова, брата свого“.	41 После этого Исав возненавидел Иакова за то, что тот получил благословение, и решил про себя: «После смерти отца, мы будем оплакивать его, а затем я убью моего брата Иакова».
42 І розказано Ревеці слова Ісава, її старшого сина. І послала, і покликала Якова, молодшого сина свого, та й сказала до нього: „Ось Ісав, брат твій, тішиться тим, що уб'є тебе.	42 Узнав о том, что Исав задумал убить Иакова, Ревекка послала за Иаковом и сказала ему: «Послушай, твой брат Исав задумал убить тебя.
43 А тепер, сину мій, послухай мого голосу, — і встань, і втечи собі до Лавана, брата мого, до Харану.	43 Так вот, сын мой, сделай, как я говорю: мой брат Лаван живёт в Харане, пойди и спрячься у него.
44 І посидиш у нього кілька ча́су, аж поки відвернеться лютість твого брата,	44 Побудь у него некоторое время, пока твой брат не перестанет сердиться.
45 аж поки відвернеться гнів твого брата від тебе, і він забуде, що́ ти зробив був йому. Тоді я пошлю й заберу́ тебе звідти. Чого маю я стратити вас обох одного дня?“	45 Твой брат скоро забудет о том, что ты ему сделал, и тогда я пошлю за тобой слугу, чтобы ты возвратился, а иначе я в один день потеряю обоих сыновей».
46 І сказала Ревека Ісакові: „Життя мені обридло через дочок Хетових. Коли Яків візьме жінку з дочок Хетових, як ці, з дочок цього Краю, то нащо й жити мені?“	46 Ревекка сказала Исааку: «Твой сын Исав женился на хеттеянках, и это меня очень печалит, потому что они не нашего рода. Если Иаков тоже женится на одной из таких, то к чему мне жить!»

⚡ 1.0x

Старий
завіт

Новий
завіт

Буття

Розділ 27

Бытие

Глава 27

Буття

Розділ 27

Бытие

Глава 27

Старий завіт

Новий завіт

Буття

Розділ 27

Бытие

Глава 27

Буття

Розділ 27

Бытие

Глава 27

Старий
завіт

Новий
завіт