2-а царiв

Розділ 5

1 А Наама́н, нача́льник війська сирійського царя, був муж великий перед своїм паном, вельмиповажа́ний, бо через нього Господь дав перемогу Сирії. І був це муж дуже хоробрий, але прокаже́ний.

2 А сирійці вийшли були́ о́рдами, і взяли́ до неволі з Ізраїлевого кра́ю малу́ дівчину, і вона услуго́вувала жінці Наамана.

3 І сказала вона до своєї пані: „Ох, коли б пан мій побував у того пророка, що в Самарії, то він вилікував би його від прока́зи його!“

4 А Нааман прийшов, і доніс своєму панові, говорячи: „Отак і отак говорила та ді́вчина, що з Ізраїлевого кра́ю“.

5 І сказав сирійський цар: „Тож піди, а я пошлю́ свого листа до Ізраїлевого царя“. І той пішов, і взяв із собою десять талантів срібла та шість тисяч шеклів золота, і десять змін оде́жі.

6 І він приніс до Ізраїлевого царя такого листа: „Ось тепер, як при́йде оцей лист до тебе, то знай: ото послав я до тебе свого раба Наамана, а ти ви́лікуєш його від прока́зи його.“

7 І сталося, як Ізраїлів цар перечита́в цього листа, то роздер свої ша́ти й сказав: „Чи я Бог, щоб убивати чи лишати при житті, що той посилає до мене, щоб я ви́лікував чоловіка від прока́зи його? Тож зна́йте й дивіться — це він шукає проти мене за́чіпки“.

8 І сталося, як почув Єлисей, Божий чоловік, що Ізраїлів цар роздер шати свої, то послав до царя, говорячи: „Нащо розде́р ти шати свої? Нехай той при́йде до мене, і пізнає, що є пророк ув Ізраїлі!“

9 І прибув Нааман зо своїми кі́ньми та з колесни́цею своєю, і став при вході Єлисеєвого дому.

10 І послав Єлисей до нього посла, говорячи: „Іди, і ви́миєшся сім раз у Йорда́ні, і вигоїться тіло твоє тобі, — й очи́стишся“.

11 І розгнівася Нааман, і пішов і сказав: „Ось я подумав був: він ви́йде до мене, і стане, і закличе Ім'я́ Господа, Бога свого, і покладе́ свою́ руку на те місце, і вилікує прокаже́ного...

12 Чи ж не ліпші Авана та Парпар, дама́ські річки́, від усіх Ізраїлевих вод? Чи не міг я ви́митися в них, і стати чистим?“ І повернувся він, і пішов у гніві.

13 І підійшли його раби, і говорили до нього, і сказали: „Батьку мій, коли б велику річ говорив тобі той пророк, чи ж ти не зробив би? А що ж, коли він сказав тобі тільки: Умийся — і будеш чистий!“

14 І зійшов він, і зану́рився в Йорда́ні сім раз, за словом Божого чоловіка. І сталося тіло його, як тіло мало́го хлопця, — і став він чистий!...

15 І верну́вся до Божого чоловіка він та ввесь та́бір його. І прийшов він, і став перед ним та й сказав: „Оце пізнав я, що на всій землі нема Бога, а тільки в Ізраїлі! А тепер візьми́ дару́нка від свого раба“.

16 Та Єлисей відказав: „Як живий Господь, що стою́ перед лицем Його, — я не візьму́!“ А той сильно просив його взяти, та він відмо́вився.

17 І сказав Наама́н: „А як ні, то нехай буде да́но твоєму рабові землі, скільки понесу́ть два мули, бо твій раб не буде вже прино́сити цілопа́лення та жертву іншим богам, а тільки Господе́ві!

18 Тільки оцю річ нехай про́стить Господь твоєму рабові: коли мій пан при́йде до Ріммонового дому, щоб там поклоня́тися, і опира́тиметься на мою руку, то й я схилю́ся в Ріммоновім домі. Коли я кла́нятимуся в Ріммоновім домі, то нехай про́стить Госпо́дь твоєму рабові цю річ!“

19 А той відказав: „Іди з миром!“ І відійшов від нього на невелику ві́дстань.

20 І сказав Ґеха́зі, слуга Єлисея, чоловіка Божого: „Ось мій пан стримав цього сирі́янина Наамана, щоб нічого не взяти з руки його, що він приніс. „Як живий Господь, — побіжу́ за ним і візьму́ щось від нього!“

21 І погнався Ґеха́зі за Наама́ном. І побачив Нааман бігуна за собою, і зіскочив із воза навпроти нього й сказав: „Чи все гаразд?“

22 А той відказав: „Гаразд! Пан мій послав мене, говорячи: Ось тепер прийшли до мене з Єфремових гір двоє юнакі́в, пророчі сини. Дай їм талант срібла та дві зміні одежі!“

23 А Нааман відказав: „Будь ласкав, — візьми два тала́нти!“ І він упро́шував його. І зав'язав він два тала́нти срібла в дві то́рбі, та дві змі́ні одежі, і дав своїм слу́гам, а вони поне́сли перед ним.

24 І прийшов він до згі́р'я, і взяв з їхньої руки, і вмістив у домі, а тих людей відпустив, і вони пішли.

25 А він прийшов та й став перед паном своїм. І сказав до нього Єлисей: „Звідки ти, Ґеха́зі?“ А той відказав: „Нікуди не ходи́в твій раб, — ані туди, ані сюди“...

26 І сказав Єлисей до нього: „Чи моє серце не ходило з тобою, коли оберну́вся той муж зо свого воза назу́стріч тобі? Чи час бра́ти срібло та бра́ти одежі, і оливки, і виноградника, і худобу дрібну́ та худобу велику, і рабів, і невільниць?

27 Тож Нааманова прока́за нехай прилі́питься до тебе та до насіння твого навіки!“ І той вийшов від нього прокаже́ний, побілівши, як сніг!

Четвертая книга Царств

Глава 5

1 Нааман был военачальником царя Арама. Он был великим и уважаемым человеком в глазах своего господина, потому что через него Господь даровал Араму победу. Он был доблестным воином, но болел проказой.

2 Отряды арамеев во время одного из набегов взяли в Израиле в плен маленькую девочку, и она служила жене Наамана.

3 Она сказала госпоже: — Если бы только моему господину повидать пророка, который в Самарии! Он исцелил бы его от проказы.

4 Нааман пошел к господину и передал ему то, что сказала девочка из Израиля.

5 — Конечно, иди, — ответил царь Арама. — Я напишу письмо царю Израиля. И Нааман пошел, взяв с собой десять талантов серебра, шесть тысяч шекелей золота и десять смен одежды.

6 В письме, которое он принес царю Израиля, говорилось: «Когда ты получишь это письмо, знай, что я послал к тебе моего слугу Наамана, чтобы ты вылечил его от проказы».

7 Когда царь Израиля прочитал это письмо, он разорвал на себе одежду и сказал: — Разве я Бог, чтобы умерщвлять и оживлять? Почему он посылает ко мне, чтобы я исцелял от проказы? Смотрите, он пытается затеять со мной ссору!

8 Когда Елисей, Божий человек, услышал о том, что царь Израиля разорвал на себе одежду, он послал сказать ему: — Почему ты разорвал на себе одежду? Пошли этого человека ко мне, и он узнает, что есть пророк в Израиле.

9 Нааман пришел с конями и колесницами и остановился у двери Елисеева дома.

10 Елисей отправил посланца сказать ему: — Пойди, омойся семь раз в Иордане, твое тело исцелится, и ты станешь чист.

11 Но Нааман разгневался и ушел, говоря: — Я думал, что он непременно выйдет ко мне, встанет, призовет имя Господа, своего Бога, поводит рукой над этим местом и исцелит меня от проказы.

12 Разве Авана и Фарфар, реки Дамаска, не лучше всех вод Израиля? Разве я не мог омыться в них, чтобы очиститься? Он повернулся и в гневе ушел.

13 Слуги Наамана подошли к нему и сказали: — Отец, если бы пророк сказал тебе сделать нечто великое, разве бы ты этого не сделал? А он лишь сказал тебе: «Омойся и будешь чист».

14 Тогда он пошел и семь раз окунулся в Иордане, как сказал ему Божий человек, — и его тело исцелилось и стало чистым, как у младенца.

15 Нааман со слугами вернулся к Божьему человеку. Он встал перед ним и сказал: — Теперь я знаю, что во всем мире нет Бога, кроме как в Израиле. А теперь, прошу, прими от твоего слуги подарок.

16 Пророк ответил: — Верно, как и то, что жив Господь, Которому я служу, — я ничего не приму. И хотя Нааман уговаривал его, он отказался.

17 — Если ты не желаешь, — сказал Нааман, — то прошу тебя, пусть твоему слуге дадут столько земли, сколько сможет увезти пара мулов, потому что твой слуга никогда больше не будет приносить всесожжения и жертвы никакому богу, кроме Господа.

18 Пусть только Господь простит твоего слугу за одно: когда мой господин входит в храм Риммона, чтобы поклониться там, и опирается на мою руку, я кланяюсь тоже. Когда я буду кланяться в храме Риммона, пусть Господь простит за это твоего слугу.

19 — Иди с миром, — сказал Елисей. Когда Нааман уже отошел на некоторое расстояние,

20 Гиезий, слуга Елисея, Божьего человека, сказал себе: «Мой господин отпустил этого арамея Наамана слишком легко, не взяв у него никаких даров. Верно, как и то, что жив Господь, — я побегу за ним и возьму у него что-нибудь».

21 Гиезий помчался за Нааманом. Когда Нааман увидел, как он бежит к нему, он слез с колесницы, чтобы встретить его. — Все ли благополучно? — спросил он.

22 — Все благополучно, — ответил Гиезий. — Мой господин послал меня сказать: «Два молодых ученика пророков пришли ко мне из нагорий Ефрема. Прошу тебя, дай им талант серебра и две смены одежды».

23 — Конечно! Бери два таланта, — сказал Нааман. Он уговорил Гиезия взять два таланта серебра в двух мешках, вместе с двумя сменами одежды. Он отдал их двум слугам, и они понесли их перед Гиезием.

24 Когда Гиезий пришел на холм, он взял это у слуг и положил у себя дома. Он отпустил людей, и они ушли.

25 После этого он вошел и встал перед своим господином Елисеем. — Где ты был, Гиезий? — спросил Елисей. — Твой слуга никуда не ходил, — ответил Гиезий.

26 Но Елисей сказал ему: — Разве не был с тобой мой дух, когда тот человек слез с колесницы, чтобы встретить тебя? Время ли брать деньги или принимать одежды, оливковые рощи, виноградники, отары, стада, слуг или служанок?

27 Так пусть проказа Наамана пристанет к тебе и твоим потомкам навеки. И когда Гиезий вышел от Елисея, он был бел от проказы, как снег.

2-а царiв

Розділ 5

Четвертая книга Царств

Глава 5

1 А Наама́н, нача́льник війська сирійського царя, був муж великий перед своїм паном, вельмиповажа́ний, бо через нього Господь дав перемогу Сирії. І був це муж дуже хоробрий, але прокаже́ний.

1 Нааман был военачальником царя Арама. Он был великим и уважаемым человеком в глазах своего господина, потому что через него Господь даровал Араму победу. Он был доблестным воином, но болел проказой.

2 А сирійці вийшли були́ о́рдами, і взяли́ до неволі з Ізраїлевого кра́ю малу́ дівчину, і вона услуго́вувала жінці Наамана.

2 Отряды арамеев во время одного из набегов взяли в Израиле в плен маленькую девочку, и она служила жене Наамана.

3 І сказала вона до своєї пані: „Ох, коли б пан мій побував у того пророка, що в Самарії, то він вилікував би його від прока́зи його!“

3 Она сказала госпоже: — Если бы только моему господину повидать пророка, который в Самарии! Он исцелил бы его от проказы.

4 А Нааман прийшов, і доніс своєму панові, говорячи: „Отак і отак говорила та ді́вчина, що з Ізраїлевого кра́ю“.

4 Нааман пошел к господину и передал ему то, что сказала девочка из Израиля.

5 І сказав сирійський цар: „Тож піди, а я пошлю́ свого листа до Ізраїлевого царя“. І той пішов, і взяв із собою десять талантів срібла та шість тисяч шеклів золота, і десять змін оде́жі.

5 — Конечно, иди, — ответил царь Арама. — Я напишу письмо царю Израиля. И Нааман пошел, взяв с собой десять талантов серебра, шесть тысяч шекелей золота и десять смен одежды.

6 І він приніс до Ізраїлевого царя такого листа: „Ось тепер, як при́йде оцей лист до тебе, то знай: ото послав я до тебе свого раба Наамана, а ти ви́лікуєш його від прока́зи його.“

6 В письме, которое он принес царю Израиля, говорилось: «Когда ты получишь это письмо, знай, что я послал к тебе моего слугу Наамана, чтобы ты вылечил его от проказы».

7 І сталося, як Ізраїлів цар перечита́в цього листа, то роздер свої ша́ти й сказав: „Чи я Бог, щоб убивати чи лишати при житті, що той посилає до мене, щоб я ви́лікував чоловіка від прока́зи його? Тож зна́йте й дивіться — це він шукає проти мене за́чіпки“.

7 Когда царь Израиля прочитал это письмо, он разорвал на себе одежду и сказал: — Разве я Бог, чтобы умерщвлять и оживлять? Почему он посылает ко мне, чтобы я исцелял от проказы? Смотрите, он пытается затеять со мной ссору!

8 І сталося, як почув Єлисей, Божий чоловік, що Ізраїлів цар роздер шати свої, то послав до царя, говорячи: „Нащо розде́р ти шати свої? Нехай той при́йде до мене, і пізнає, що є пророк ув Ізраїлі!“

8 Когда Елисей, Божий человек, услышал о том, что царь Израиля разорвал на себе одежду, он послал сказать ему: — Почему ты разорвал на себе одежду? Пошли этого человека ко мне, и он узнает, что есть пророк в Израиле.

9 І прибув Нааман зо своїми кі́ньми та з колесни́цею своєю, і став при вході Єлисеєвого дому.

9 Нааман пришел с конями и колесницами и остановился у двери Елисеева дома.

10 І послав Єлисей до нього посла, говорячи: „Іди, і ви́миєшся сім раз у Йорда́ні, і вигоїться тіло твоє тобі, — й очи́стишся“.

10 Елисей отправил посланца сказать ему: — Пойди, омойся семь раз в Иордане, твое тело исцелится, и ты станешь чист.

11 І розгнівася Нааман, і пішов і сказав: „Ось я подумав був: він ви́йде до мене, і стане, і закличе Ім'я́ Господа, Бога свого, і покладе́ свою́ руку на те місце, і вилікує прокаже́ного...

11 Но Нааман разгневался и ушел, говоря: — Я думал, что он непременно выйдет ко мне, встанет, призовет имя Господа, своего Бога, поводит рукой над этим местом и исцелит меня от проказы.

12 Чи ж не ліпші Авана та Парпар, дама́ські річки́, від усіх Ізраїлевих вод? Чи не міг я ви́митися в них, і стати чистим?“ І повернувся він, і пішов у гніві.

12 Разве Авана и Фарфар, реки Дамаска, не лучше всех вод Израиля? Разве я не мог омыться в них, чтобы очиститься? Он повернулся и в гневе ушел.

13 І підійшли його раби, і говорили до нього, і сказали: „Батьку мій, коли б велику річ говорив тобі той пророк, чи ж ти не зробив би? А що ж, коли він сказав тобі тільки: Умийся — і будеш чистий!“

13 Слуги Наамана подошли к нему и сказали: — Отец, если бы пророк сказал тебе сделать нечто великое, разве бы ты этого не сделал? А он лишь сказал тебе: «Омойся и будешь чист».

14 І зійшов він, і зану́рився в Йорда́ні сім раз, за словом Божого чоловіка. І сталося тіло його, як тіло мало́го хлопця, — і став він чистий!...

14 Тогда он пошел и семь раз окунулся в Иордане, как сказал ему Божий человек, — и его тело исцелилось и стало чистым, как у младенца.

15 І верну́вся до Божого чоловіка він та ввесь та́бір його. І прийшов він, і став перед ним та й сказав: „Оце пізнав я, що на всій землі нема Бога, а тільки в Ізраїлі! А тепер візьми́ дару́нка від свого раба“.

15 Нааман со слугами вернулся к Божьему человеку. Он встал перед ним и сказал: — Теперь я знаю, что во всем мире нет Бога, кроме как в Израиле. А теперь, прошу, прими от твоего слуги подарок.

16 Та Єлисей відказав: „Як живий Господь, що стою́ перед лицем Його, — я не візьму́!“ А той сильно просив його взяти, та він відмо́вився.

16 Пророк ответил: — Верно, как и то, что жив Господь, Которому я служу, — я ничего не приму. И хотя Нааман уговаривал его, он отказался.

17 І сказав Наама́н: „А як ні, то нехай буде да́но твоєму рабові землі, скільки понесу́ть два мули, бо твій раб не буде вже прино́сити цілопа́лення та жертву іншим богам, а тільки Господе́ві!

17 — Если ты не желаешь, — сказал Нааман, — то прошу тебя, пусть твоему слуге дадут столько земли, сколько сможет увезти пара мулов, потому что твой слуга никогда больше не будет приносить всесожжения и жертвы никакому богу, кроме Господа.

18 Тільки оцю річ нехай про́стить Господь твоєму рабові: коли мій пан при́йде до Ріммонового дому, щоб там поклоня́тися, і опира́тиметься на мою руку, то й я схилю́ся в Ріммоновім домі. Коли я кла́нятимуся в Ріммоновім домі, то нехай про́стить Госпо́дь твоєму рабові цю річ!“

18 Пусть только Господь простит твоего слугу за одно: когда мой господин входит в храм Риммона, чтобы поклониться там, и опирается на мою руку, я кланяюсь тоже. Когда я буду кланяться в храме Риммона, пусть Господь простит за это твоего слугу.

19 А той відказав: „Іди з миром!“ І відійшов від нього на невелику ві́дстань.

19 — Иди с миром, — сказал Елисей. Когда Нааман уже отошел на некоторое расстояние,

20 І сказав Ґеха́зі, слуга Єлисея, чоловіка Божого: „Ось мій пан стримав цього сирі́янина Наамана, щоб нічого не взяти з руки його, що він приніс. „Як живий Господь, — побіжу́ за ним і візьму́ щось від нього!“

20 Гиезий, слуга Елисея, Божьего человека, сказал себе: «Мой господин отпустил этого арамея Наамана слишком легко, не взяв у него никаких даров. Верно, как и то, что жив Господь, — я побегу за ним и возьму у него что-нибудь».

21 І погнався Ґеха́зі за Наама́ном. І побачив Нааман бігуна за собою, і зіскочив із воза навпроти нього й сказав: „Чи все гаразд?“

21 Гиезий помчался за Нааманом. Когда Нааман увидел, как он бежит к нему, он слез с колесницы, чтобы встретить его. — Все ли благополучно? — спросил он.

22 А той відказав: „Гаразд! Пан мій послав мене, говорячи: Ось тепер прийшли до мене з Єфремових гір двоє юнакі́в, пророчі сини. Дай їм талант срібла та дві зміні одежі!“

22 — Все благополучно, — ответил Гиезий. — Мой господин послал меня сказать: «Два молодых ученика пророков пришли ко мне из нагорий Ефрема. Прошу тебя, дай им талант серебра и две смены одежды».

23 А Нааман відказав: „Будь ласкав, — візьми два тала́нти!“ І він упро́шував його. І зав'язав він два тала́нти срібла в дві то́рбі, та дві змі́ні одежі, і дав своїм слу́гам, а вони поне́сли перед ним.

23 — Конечно! Бери два таланта, — сказал Нааман. Он уговорил Гиезия взять два таланта серебра в двух мешках, вместе с двумя сменами одежды. Он отдал их двум слугам, и они понесли их перед Гиезием.

24 І прийшов він до згі́р'я, і взяв з їхньої руки, і вмістив у домі, а тих людей відпустив, і вони пішли.

24 Когда Гиезий пришел на холм, он взял это у слуг и положил у себя дома. Он отпустил людей, и они ушли.

25 А він прийшов та й став перед паном своїм. І сказав до нього Єлисей: „Звідки ти, Ґеха́зі?“ А той відказав: „Нікуди не ходи́в твій раб, — ані туди, ані сюди“...

25 После этого он вошел и встал перед своим господином Елисеем. — Где ты был, Гиезий? — спросил Елисей. — Твой слуга никуда не ходил, — ответил Гиезий.

26 І сказав Єлисей до нього: „Чи моє серце не ходило з тобою, коли оберну́вся той муж зо свого воза назу́стріч тобі? Чи час бра́ти срібло та бра́ти одежі, і оливки, і виноградника, і худобу дрібну́ та худобу велику, і рабів, і невільниць?

26 Но Елисей сказал ему: — Разве не был с тобой мой дух, когда тот человек слез с колесницы, чтобы встретить тебя? Время ли брать деньги или принимать одежды, оливковые рощи, виноградники, отары, стада, слуг или служанок?

27 Тож Нааманова прока́за нехай прилі́питься до тебе та до насіння твого навіки!“ І той вийшов від нього прокаже́ний, побілівши, як сніг!

27 Так пусть проказа Наамана пристанет к тебе и твоим потомкам навеки. И когда Гиезий вышел от Елисея, он был бел от проказы, как снег.

1.0x