2-а хронiкиРозділ 5 |
|
1 |
|
2 Тоді Соломон зібрав до Єрусалиму Ізраїлевих старши́х, і всіх голі́в племе́н, начальників ба́тьківських родів Ізраїлевих синів, щоб перене́сти ковчега Господнього заповіту з Давидового Міста, воно — Сіо́н. |
|
3 І були зі́брані до царя всі ізра́їльтяни в свято, воно — сьо́мого місяця. |
|
4 І поприхо́дили всі Ізраїлеві старші́, і Левити поне́сли ковчега. |
|
5 І поне́сли ковчега та скинію заповіту, і всі святі речі, що в скинії, — не́сли їх священики та Левити. |
|
6 А цар Соломон та вся Ізраїлева громада, що зібралася при ньому перед ковчегом, прино́сили в жертву худобу дрібну́ та худобу велику, що через многоту́ не була ані запи́сувана, ані лі́чена! |
|
7 І священики внесли ковчега Господнього заповіту до його місця, до девіру дому, до Святого Святих, під кри́ла херувимів. |
|
8 А херувими простяга́ли крила над місцем ковчега, і затінювали херувими над ковчегом та над його держака́ми зве́рху. |
|
9 А ті держаки́ були довгі, і головки тих держакі́в були видні з ковчегу, що перед девіром, а назо́вні не були видні. І були вони там аж до цього дня. |
|
10 У ковчезі не було нічого, тільки дві табли́ці, що поклав Мойсей на Хори́ві, коли Господь склав був заповіта з Ізраїлевими синами при виході їх із Єгипту. |
|
11 І сталося, як священики вихо́дили із святині, — а всі священики, що були там, освятилися, без доде́ржання черг, — |
|
12 а Левитн співаки́, — усі вони, аж до Асафа, Гемана, Єдутуна, і синів їхніх та братів їхніх, — убрані в віссо́н, з цимба́лами, із а́рфами та з ци́трами, стояли на схід від же́ртівиика, а з ними сто й двадцять священиків, що сурми́ли на су́рмах, |
|
13 і було воно для сурмачі́в та співаків як одне, щоб подати один голос на хвалу́ та дяку Господе́ві, і як загримів голос на су́рмах, і на цимба́лах, і на музичних знаря́ддях, і як хвалили Господа: „Добрий бо Він, бо навіки Його милосе́рдя!“, — то дім, дім Господній наповнився хмарою! |
|
14 І не могли священики стояти й служити через ту хмару, бо слава Господня напо́внила дім Божий! |
Вторая книга ПаралипоменонГлава 5 |
|
1 |
|
2 |
|
3 И все израильтяне собрались у царя во время праздника Шалашей в седьмом месяце. |
|
4 |
|
5 и понесли ковчег и шатер собрания со всей священной утварью, находящейся в нем. Священники, которые были левитами, несли их, |
|
6 а царь Соломон и все общество израильтян, которое собралось вокруг него, шли перед ковчегом и приносили в жертву столько мелкого и крупного скота, что его невозможно было ни пересчитать, ни исчислить. |
|
7 |
|
8 Херувимы простирали свои крылья над местом ковчега и укрывали ковчег и шесты для его переноски. |
|
9 Эти шесты были такие длинные, что их концы было видно с ковчега, находящегося перед Святым Святых, но снаружи дома их не было видно. Они находятся там и по сегодняшний день. |
|
10 В ковчеге же ничего не было, кроме двух каменных плиток, которые Моисей положил в него у Хорива, где Господь заключил с израильтянами завет после того, как они вышли из Египта. |
|
11 |
|
12 Все левиты, которые были музыкантами, — Асаф, Еман, Идутун со своими сыновьями и сородичами — стояли с восточной стороны жертвенника, одетые в тонкий лен, и играли на тарелках, лирах и арфах. Им вторили сто двадцать священников, которые трубили в трубы. |
|
13 Трубящие и поющие звучали в унисон, как один голос, вознося Господу хвалу и благодарность. Под звуки труб, тарелок и других инструментов они возвышали голоса в похвале Господу: |
|
14 и священники не могли совершать свою службу из-за него, потому что слава Господа наполнила Божий дом. |
2-а хронiкиРозділ 5 |
Вторая книга ПаралипоменонГлава 5 |
|
1 |
1 |
|
2 Тоді Соломон зібрав до Єрусалиму Ізраїлевих старши́х, і всіх голі́в племе́н, начальників ба́тьківських родів Ізраїлевих синів, щоб перене́сти ковчега Господнього заповіту з Давидового Міста, воно — Сіо́н. |
2 |
|
3 І були зі́брані до царя всі ізра́їльтяни в свято, воно — сьо́мого місяця. |
3 И все израильтяне собрались у царя во время праздника Шалашей в седьмом месяце. |
|
4 І поприхо́дили всі Ізраїлеві старші́, і Левити поне́сли ковчега. |
4 |
|
5 І поне́сли ковчега та скинію заповіту, і всі святі речі, що в скинії, — не́сли їх священики та Левити. |
5 и понесли ковчег и шатер собрания со всей священной утварью, находящейся в нем. Священники, которые были левитами, несли их, |
|
6 А цар Соломон та вся Ізраїлева громада, що зібралася при ньому перед ковчегом, прино́сили в жертву худобу дрібну́ та худобу велику, що через многоту́ не була ані запи́сувана, ані лі́чена! |
6 а царь Соломон и все общество израильтян, которое собралось вокруг него, шли перед ковчегом и приносили в жертву столько мелкого и крупного скота, что его невозможно было ни пересчитать, ни исчислить. |
|
7 І священики внесли ковчега Господнього заповіту до його місця, до девіру дому, до Святого Святих, під кри́ла херувимів. |
7 |
|
8 А херувими простяга́ли крила над місцем ковчега, і затінювали херувими над ковчегом та над його держака́ми зве́рху. |
8 Херувимы простирали свои крылья над местом ковчега и укрывали ковчег и шесты для его переноски. |
|
9 А ті держаки́ були довгі, і головки тих держакі́в були видні з ковчегу, що перед девіром, а назо́вні не були видні. І були вони там аж до цього дня. |
9 Эти шесты были такие длинные, что их концы было видно с ковчега, находящегося перед Святым Святых, но снаружи дома их не было видно. Они находятся там и по сегодняшний день. |
|
10 У ковчезі не було нічого, тільки дві табли́ці, що поклав Мойсей на Хори́ві, коли Господь склав був заповіта з Ізраїлевими синами при виході їх із Єгипту. |
10 В ковчеге же ничего не было, кроме двух каменных плиток, которые Моисей положил в него у Хорива, где Господь заключил с израильтянами завет после того, как они вышли из Египта. |
|
11 І сталося, як священики вихо́дили із святині, — а всі священики, що були там, освятилися, без доде́ржання черг, — |
11 |
|
12 а Левитн співаки́, — усі вони, аж до Асафа, Гемана, Єдутуна, і синів їхніх та братів їхніх, — убрані в віссо́н, з цимба́лами, із а́рфами та з ци́трами, стояли на схід від же́ртівиика, а з ними сто й двадцять священиків, що сурми́ли на су́рмах, |
12 Все левиты, которые были музыкантами, — Асаф, Еман, Идутун со своими сыновьями и сородичами — стояли с восточной стороны жертвенника, одетые в тонкий лен, и играли на тарелках, лирах и арфах. Им вторили сто двадцать священников, которые трубили в трубы. |
|
13 і було воно для сурмачі́в та співаків як одне, щоб подати один голос на хвалу́ та дяку Господе́ві, і як загримів голос на су́рмах, і на цимба́лах, і на музичних знаря́ддях, і як хвалили Господа: „Добрий бо Він, бо навіки Його милосе́рдя!“, — то дім, дім Господній наповнився хмарою! |
13 Трубящие и поющие звучали в унисон, как один голос, вознося Господу хвалу и благодарность. Под звуки труб, тарелок и других инструментов они возвышали голоса в похвале Господу: |
|
14 І не могли священики стояти й служити через ту хмару, бо слава Господня напо́внила дім Божий! |
14 и священники не могли совершать свою службу из-за него, потому что слава Господа наполнила Божий дом. |