CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
2 Хр. 24
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

2-а хронiки

Розділ 24

1 Йоаш був віку семи́ років, коли зацарював, і сорок років царював він в Єрусалимі. А ім'я́ його матері — Цівія, з Беер-Шеви.

2 І робив Йоаш вгодне в Господніх оча́х по всі дні священика Єгояди.

3 І взяв йому Єгояда дві жінки, а той породи́в синів та дочо́к.

4 І сталося по тому, було́ в Йоашевому серці віднови́ти Господній дім.

5 І зібрав він священиків та Левитів, і сказав до них: „Підіть по Юдиних міста́х, і збирайте з усього Ізра́їля срібло на направу храму вашого Бога рік-річно, і ви бу́дете спіши́ти в цій справі!“ Та не спіши́лися Левити.

6 І покликав цар Єгояду, голову священиків, і сказав до нього: „Чому ти не жада́єш від Левитів, щоб прино́сили з Юди та з Єрусалиму дару́нки, за постановою Мойсея, раба Господнього, та Ізраїлевого збору — на скинію свідо́цтва?

7 Бо сини нечестивої Аталії вломи́лися були до Божого дому, і всі святощі Господнього дому вжили для Ваалів“.

8 І сказав цар, і зробили одну скри́ньку, і поставили її в брамі Господнього дому назо́вні.

9 І проголоси́ли в Юді та в Єрусалимі прино́сити для Господа да́ток, що його встановив на Ізраїля в пустині Мойсей, Божий раб.

10 І раділи всі зве́рхники та ввесь наро́д, і прино́сили й ки́дали до скриньки, аж поки вона напо́внилася.

11 І бувало того ча́су, коли Левити прино́сили скриньку на царськи́й перегляд, і як вони бачили, що числе́нне те срібло, то прихо́див царськи́й писар та призна́чений від священика-голови, і вони випоро́жнювали скриньку. Потім відно́сили її, і поверта́ли її на її місце. Так робили вони день-у-день, і зібрали дуже багато срібла.

12 А цар та Єгояда давали його тим, що робили працю роботи Господнього дому, і все наймали каменярі́в та те́слів, щоб відно́влювати дім Господній, а також тим, що обробля́ли залізо та мідь на змі́цнення Господнього дому.

13 І працювали робітники́, і чинилася направа працею їхньої руки. І поставили вони Божий дім на міру його, і зміцнили його.

14 А коли покінчи́ли, вони прине́сли перед царя та Єгояду решту срібла. І поробили вони з нього речі для Господнього дому, речі для служби та для жертвоприно́шення, і ложки, і по́суд золотий та срібний. І прино́сили цілопа́лення в Господньому домі за́вжди, по всі дні Єгояди.

15 І постарі́в Єгояда, і наситився днями й помер. Він був віку ста й тридцяти́ літ, коли помер.

16 І поховали його в Давидовому Місті з царями, бо робив він добро в Ізраїлі і для Бога, і для Його храму.

17 А по Єгоядиній смерті прийшли князі́ Юдині, і поклонилися цареві. Тоді цар їх послухав.

18 І покинули вони дім Господа, Бога своїх батькі́в, та й служили Аста́ртам та божка́м. І був Божий гнів на Юду та Єрусалим за цю їхню провину.

19 І послав Він між них пророків, щоб приверну́ти їх до Господа, і вони сві́дчили проти них, та ті не слу́хались.

20 А Дух Господній огорну́в Захарія, сина священика Єгояди, і він став перед наро́дом та й сказав до них: „Так сказав Бог: Чому ви переступаєте Господні заповіти? Ви не ма́тимете у́спіху, бо ви покинули Господа, то й Він покинув вас!“

21 І змо́вилися вони на нього, і заки́дали його камінням з царсько́го наказу в подві́р'ї Господнього дому.

22 І не пам'ята́в цар Йоаш тієї ми́лости, яку зробив був із ним батько того Єгояда, але вбив сина його. А як той умирав, то сказав: „Нехай побачить Господь, і нехай покарає!“

23 І сталося наприкінці року, прийшло на нього сирійське військо, і прибули́ до Юди та до Єрусалиму, і позабивали всіх зверхників народу, а всю здо́бич із них послали цареві в Дама́ск.

24 Хоч з мало́ю кількістю людей прийшло сирійське військо, проте Господь дав в їхню руку дуже велику силу, бо ті покинули Господа, Бога батьків своїх. А над Йоашем вони виконали присуд.

25 А коли вони відійшли від нього, позоставивши його в тяжки́х хворобах, змо́вилися на нього його раби за кров синів священика Єгояди, — і забили його на ліжку його, і він помер. І поховали його в Давидовому Місті, та не поховали його в гроба́х царськи́х.

26 А оце змовники на нього: Завад, син аммонітянки Шім'ат, і Єгозавад, син моавітянки Шімріт.

27 А сини його, і великість тягару, покладеного на нього, і відбудова Божого дому, — ото вони описані в викладі Книги Царів. А замість нього зацарював син його Амація.

Вторая книга Паралипоменон

Глава 24

1 Иоашу было семь лет, когда он начал царствовать, и правил он в Иерусалиме сорок лет. Его мать звали Цивия; она была родом из Вирсавии.

2 Иоаш делал то, что было правильным в глазах Господа, все время, пока был жив священник Иодай.

3 Иодай выбрал для него двух жен, и у него родились сыновья и дочери.

4 Спустя некоторое время Иоаш решил восстановить дом Господа.

5 Он собрал священников и левитов и сказал им: — Ходите по городам Иудеи и собирайте со всех израильтян деньги, которые должны ежегодно поступать на поддержание дома вашего Бога. Смотрите, не мешкайте. Но левиты не стали спешить.

6 Тогда царь призвал первосвященника Иодая и сказал ему: — Почему ты не требуешь от левитов, чтобы они приносили от Иудеи и Иерусалима налог, установленный слугой Господа Моисеем, и обществом Израиля для скинии свидетельства?

7 (Сыновья нечестивой Аталии повредили Божий дом и даже использовали его священную утварь в служении Баалам.)

8 По повелению царя был изготовлен ящик, который поставили снаружи, у ворот Господнего дома.

9 Затем по Иудее и Иерусалиму было объявлено, чтобы они приносили Господу дань, которую установил для израильтян в пустыне Божий слуга Моисей.

10 Все приближенные и весь народ с радостью приносили деньги и бросали их в ящик, пока он не наполнился.

11 Всякий раз, когда левиты приносили ящик к царским чиновникам и те видели, что в нем много денег, царский писарь и поверенный первосвященника приходили и опустошали ящик, и его снова относили на место. Они делали это постоянно и собрали много денег.

12 Царь и Иодай отдали их людям, которые исполняли работу по дому Господа. Они наняли каменщиков и плотников, чтобы обновить дом Господа, и мастеров по работе с железом и бронзой, чтобы восстановить дом.

13 Рабочие трудились усердно, и работа спорилась у них в руках. Они восстановили Божий дом по его первоначальному замыслу и укрепили его.

14 Завершив работу, они принесли оставшиеся деньги царю и Иодаю, и на них была изготовлена утварь для дома Господа: утварь для службы и для всесожжений, а еще блюда и другие вещи из золота и серебра. Пока Иодай был жив, в доме Господа постоянно совершались всесожжения.

15 Иодай состарился и насытился жизнью. Он умер в возрасте ста тридцати лет.

16 Его похоронили с царями в Городе Давида, ради добра, которое он сделал в Израиле для Бога и для Его дома.

17 После смерти Иодая вожди Иудеи явились на поклон к царю, и он стал прислушиваться к их советам.

18 Они оставили дом Господа, Бога своих предков, и стали служить столбам Ашеры и идолам. За их вину на Иудею и Иерусалим обрушился Божий гнев.

19 Хотя Господь посылал к народу пророков, чтобы обратить их к Себе, и хотя пророки свидетельствовали против них, те их не слушали.

20 Тогда Дух Божий сошел на Захарию, сына священника Иодая. Он встал перед народом и сказал: — Так говорит Бог: «Почему вы нарушаете повеления Господа? Не будет вам успеха. Раз вы оставили Господа, то и Он оставит вас».

21 Но они составили против него заговор и, по приказу царя, его забили камнями до смерти во дворе Господнего дома.

22 Царь Иоаш не вспомнил о милости, оказанной ему отцом Захарии Иодаем, и убил его сына, который сказал умирая: — Пусть Господь увидит и взыщет.

23 В конце года на Иоаша двинулось войско Арама. Оно вторглось в Иудею и в Иерусалим и перебило всех правителей народа. Арамеи отослали всю добычу своему царю в Дамаск.

24 Хотя войско Арама было немногочисленным, Господь отдал в их руки гораздо более сильное войско. Так как они оставили Господа, Бога своих отцов, над Иоашем свершился приговор.

25 Уходя, арамеи оставили Иоаша сильно израненным. Его приближенные составили против него заговор за убийство сына священника Иодая и убили его в постели. Он умер и был похоронен в Городе Давида, но не в царских гробницах.

26 В заговоре против него состояли Завад, сын аммонитянки Шимеаты, и Иегозавад, сын моавитянки Шимриты.

27 Рассказ о его сыновьях, многочисленные пророчества против него и рассказ о восстановлении дома записаны в «Толкованиях к Книге царей». Амасия, его сын, стал царем вместо него.

2-а хронiки

Розділ 24

Вторая книга Паралипоменон

Глава 24

1 Йоаш був віку семи́ років, коли зацарював, і сорок років царював він в Єрусалимі. А ім'я́ його матері — Цівія, з Беер-Шеви.

1 Иоашу было семь лет, когда он начал царствовать, и правил он в Иерусалиме сорок лет. Его мать звали Цивия; она была родом из Вирсавии.

2 І робив Йоаш вгодне в Господніх оча́х по всі дні священика Єгояди.

2 Иоаш делал то, что было правильным в глазах Господа, все время, пока был жив священник Иодай.

3 І взяв йому Єгояда дві жінки, а той породи́в синів та дочо́к.

3 Иодай выбрал для него двух жен, и у него родились сыновья и дочери.

4 І сталося по тому, було́ в Йоашевому серці віднови́ти Господній дім.

4 Спустя некоторое время Иоаш решил восстановить дом Господа.

5 І зібрав він священиків та Левитів, і сказав до них: „Підіть по Юдиних міста́х, і збирайте з усього Ізра́їля срібло на направу храму вашого Бога рік-річно, і ви бу́дете спіши́ти в цій справі!“ Та не спіши́лися Левити.

5 Он собрал священников и левитов и сказал им: — Ходите по городам Иудеи и собирайте со всех израильтян деньги, которые должны ежегодно поступать на поддержание дома вашего Бога. Смотрите, не мешкайте. Но левиты не стали спешить.

6 І покликав цар Єгояду, голову священиків, і сказав до нього: „Чому ти не жада́єш від Левитів, щоб прино́сили з Юди та з Єрусалиму дару́нки, за постановою Мойсея, раба Господнього, та Ізраїлевого збору — на скинію свідо́цтва?

6 Тогда царь призвал первосвященника Иодая и сказал ему: — Почему ты не требуешь от левитов, чтобы они приносили от Иудеи и Иерусалима налог, установленный слугой Господа Моисеем, и обществом Израиля для скинии свидетельства?

7 Бо сини нечестивої Аталії вломи́лися були до Божого дому, і всі святощі Господнього дому вжили для Ваалів“.

7 (Сыновья нечестивой Аталии повредили Божий дом и даже использовали его священную утварь в служении Баалам.)

8 І сказав цар, і зробили одну скри́ньку, і поставили її в брамі Господнього дому назо́вні.

8 По повелению царя был изготовлен ящик, который поставили снаружи, у ворот Господнего дома.

9 І проголоси́ли в Юді та в Єрусалимі прино́сити для Господа да́ток, що його встановив на Ізраїля в пустині Мойсей, Божий раб.

9 Затем по Иудее и Иерусалиму было объявлено, чтобы они приносили Господу дань, которую установил для израильтян в пустыне Божий слуга Моисей.

10 І раділи всі зве́рхники та ввесь наро́д, і прино́сили й ки́дали до скриньки, аж поки вона напо́внилася.

10 Все приближенные и весь народ с радостью приносили деньги и бросали их в ящик, пока он не наполнился.

11 І бувало того ча́су, коли Левити прино́сили скриньку на царськи́й перегляд, і як вони бачили, що числе́нне те срібло, то прихо́див царськи́й писар та призна́чений від священика-голови, і вони випоро́жнювали скриньку. Потім відно́сили її, і поверта́ли її на її місце. Так робили вони день-у-день, і зібрали дуже багато срібла.

11 Всякий раз, когда левиты приносили ящик к царским чиновникам и те видели, что в нем много денег, царский писарь и поверенный первосвященника приходили и опустошали ящик, и его снова относили на место. Они делали это постоянно и собрали много денег.

12 А цар та Єгояда давали його тим, що робили працю роботи Господнього дому, і все наймали каменярі́в та те́слів, щоб відно́влювати дім Господній, а також тим, що обробля́ли залізо та мідь на змі́цнення Господнього дому.

12 Царь и Иодай отдали их людям, которые исполняли работу по дому Господа. Они наняли каменщиков и плотников, чтобы обновить дом Господа, и мастеров по работе с железом и бронзой, чтобы восстановить дом.

13 І працювали робітники́, і чинилася направа працею їхньої руки. І поставили вони Божий дім на міру його, і зміцнили його.

13 Рабочие трудились усердно, и работа спорилась у них в руках. Они восстановили Божий дом по его первоначальному замыслу и укрепили его.

14 А коли покінчи́ли, вони прине́сли перед царя та Єгояду решту срібла. І поробили вони з нього речі для Господнього дому, речі для служби та для жертвоприно́шення, і ложки, і по́суд золотий та срібний. І прино́сили цілопа́лення в Господньому домі за́вжди, по всі дні Єгояди.

14 Завершив работу, они принесли оставшиеся деньги царю и Иодаю, и на них была изготовлена утварь для дома Господа: утварь для службы и для всесожжений, а еще блюда и другие вещи из золота и серебра. Пока Иодай был жив, в доме Господа постоянно совершались всесожжения.

15 І постарі́в Єгояда, і наситився днями й помер. Він був віку ста й тридцяти́ літ, коли помер.

15 Иодай состарился и насытился жизнью. Он умер в возрасте ста тридцати лет.

16 І поховали його в Давидовому Місті з царями, бо робив він добро в Ізраїлі і для Бога, і для Його храму.

16 Его похоронили с царями в Городе Давида, ради добра, которое он сделал в Израиле для Бога и для Его дома.

17 А по Єгоядиній смерті прийшли князі́ Юдині, і поклонилися цареві. Тоді цар їх послухав.

17 После смерти Иодая вожди Иудеи явились на поклон к царю, и он стал прислушиваться к их советам.

18 І покинули вони дім Господа, Бога своїх батькі́в, та й служили Аста́ртам та божка́м. І був Божий гнів на Юду та Єрусалим за цю їхню провину.

18 Они оставили дом Господа, Бога своих предков, и стали служить столбам Ашеры и идолам. За их вину на Иудею и Иерусалим обрушился Божий гнев.

19 І послав Він між них пророків, щоб приверну́ти їх до Господа, і вони сві́дчили проти них, та ті не слу́хались.

19 Хотя Господь посылал к народу пророков, чтобы обратить их к Себе, и хотя пророки свидетельствовали против них, те их не слушали.

20 А Дух Господній огорну́в Захарія, сина священика Єгояди, і він став перед наро́дом та й сказав до них: „Так сказав Бог: Чому ви переступаєте Господні заповіти? Ви не ма́тимете у́спіху, бо ви покинули Господа, то й Він покинув вас!“

20 Тогда Дух Божий сошел на Захарию, сына священника Иодая. Он встал перед народом и сказал: — Так говорит Бог: «Почему вы нарушаете повеления Господа? Не будет вам успеха. Раз вы оставили Господа, то и Он оставит вас».

21 І змо́вилися вони на нього, і заки́дали його камінням з царсько́го наказу в подві́р'ї Господнього дому.

21 Но они составили против него заговор и, по приказу царя, его забили камнями до смерти во дворе Господнего дома.

22 І не пам'ята́в цар Йоаш тієї ми́лости, яку зробив був із ним батько того Єгояда, але вбив сина його. А як той умирав, то сказав: „Нехай побачить Господь, і нехай покарає!“

22 Царь Иоаш не вспомнил о милости, оказанной ему отцом Захарии Иодаем, и убил его сына, который сказал умирая: — Пусть Господь увидит и взыщет.

23 І сталося наприкінці року, прийшло на нього сирійське військо, і прибули́ до Юди та до Єрусалиму, і позабивали всіх зверхників народу, а всю здо́бич із них послали цареві в Дама́ск.

23 В конце года на Иоаша двинулось войско Арама. Оно вторглось в Иудею и в Иерусалим и перебило всех правителей народа. Арамеи отослали всю добычу своему царю в Дамаск.

24 Хоч з мало́ю кількістю людей прийшло сирійське військо, проте Господь дав в їхню руку дуже велику силу, бо ті покинули Господа, Бога батьків своїх. А над Йоашем вони виконали присуд.

24 Хотя войско Арама было немногочисленным, Господь отдал в их руки гораздо более сильное войско. Так как они оставили Господа, Бога своих отцов, над Иоашем свершился приговор.

25 А коли вони відійшли від нього, позоставивши його в тяжки́х хворобах, змо́вилися на нього його раби за кров синів священика Єгояди, — і забили його на ліжку його, і він помер. І поховали його в Давидовому Місті, та не поховали його в гроба́х царськи́х.

25 Уходя, арамеи оставили Иоаша сильно израненным. Его приближенные составили против него заговор за убийство сына священника Иодая и убили его в постели. Он умер и был похоронен в Городе Давида, но не в царских гробницах.

26 А оце змовники на нього: Завад, син аммонітянки Шім'ат, і Єгозавад, син моавітянки Шімріт.

26 В заговоре против него состояли Завад, сын аммонитянки Шимеаты, и Иегозавад, сын моавитянки Шимриты.

27 А сини його, і великість тягару, покладеного на нього, і відбудова Божого дому, — ото вони описані в викладі Книги Царів. А замість нього зацарював син його Амація.

27 Рассказ о его сыновьях, многочисленные пророчества против него и рассказ о восстановлении дома записаны в «Толкованиях к Книге царей». Амасия, его сын, стал царем вместо него.

1.0x