2-а Самуїлова

Розділ 9

1 І сказав Давид: „Чи є ще хто, хто позостався з Саулового дому? Я зроблю́ йому ласку ради Йоната́на“.

2 А при Сауловім домі був раб, а ім'я́ йому — Ціва. І покликали його до Давида, а цар сказав йому: „Чи ти Ціва?“ А той відказав: „Раб твій!“

3 І сказав цар: „Чи нема вже кого з Саулового дому, щоб я зробив йому Божу ласку?“. І сказав Ціва до царя: „Є ще син Йонатанів, кривий на но́ги“.

4 І сказав йому цар: „Де він?“ А Ціва відказав цареві: „Ось він у домі Махіра, Амміїлового сина, в Ло-Деварі.“

5 І цар Давид послав, і взяв його з дому Махіра, Амміїлового сина, із Ло-Девару.

6 І прийшов Мефівошет, син Йонатана, Саулового сина, до Давида, і впав на обличчя своє й поклонився. І Давид сказав: „Мефіво́шете!“ А той відказав: „Ось твій раб!“

7 І сказав йому Давид: „Не бійся, бо справді зроблю́ тобі ласку ради батька твого Йоната́на, і зверну́ тобі все поле твого батька Саула. А ти будеш за́вжди їсти хліб при моєму столі“.

8 А той уклонився й сказав: „Що́ твій раб, що ти звернувся до такого мертвого пса, як я?“

9 А цар кликнув до Ціви, Саулового слуги́, і до нього сказав: „Усе, що було́ Саулове та всього його дому, я дав синові твого пана.

10 І бу́деш працювати йому на землі ти й сини твої та раби твої. І будеш прино́сити з урожаю, і буде хліб для сина твого пана, і він буде його їсти. А Мефіво́шет, син пана твого, буде за́вжди їсти хліб при моєму столі́“. А Ціва мав п'ятнадцять синів та двадцять рабів.

11 І сказав Ціва до царя: „Усе, як накаже мій пан цар своєму рабові, так зробить твій раб“. „А Мефіво́шет — сказав цар — буде їсти при моєму столі́, як один із царськи́х синів“.

12 А Мефівошет мав малого сина, а ім'я́ йому — Міха. І всі, хто ме́шкав у домі Ціви, були раби для Мефівошета.

13 А Мефіво́шет сидів в Єрусалимі, бо він за́вжди їв при царсько́му столі́. І він був криви́й на оби́дві свої ноги́.

Вторая книга Царств

Глава 9

1 Давид спросил: — Остался ли из дома Саула кто-нибудь, кому я мог бы оказать милость ради Ионафана?

2 В доме Саула был слуга по имени Цива. Его позвали к Давиду, и царь спросил его: — Ты Цива? — Рад служить тебе, — ответил тот.

3 Царь спросил: — Есть ли кто еще живой в доме Саула, кому я мог бы оказать Божью милость? Цива ответил царю: — Остался еще сын Ионафана. Он хромой на обе ноги.

4 — Где же он? — спросил царь. Цива ответил: — Он в доме Махира, сына Аммиила, в Ло-Деваре.

5 Царь Давид послал забрать его из Ло-Девара, из дома Махира, сына Аммиила.

6 Когда Мефи-Бошет, сын Ионафана, внук Саула, пришел к Давиду, он поклонился ему в знак почтения. Давид сказал: — Мефи-Бошет! — Я твой слуга, — ответил тот.

7 — Не бойся, — сказал ему Давид, — потому что я непременно окажу тебе милость ради твоего отца Ионафана. Я верну тебе всю землю, которая принадлежала твоему деду Саулу, и ты всегда будешь есть за моим столом.

8 Мефи-Бошет поклонился и сказал: — Кто такой твой слуга, чтобы тебе обращать внимание на такого мертвого пса, как я?

9 Царь призвал слугу Саула Циву и сказал ему: — Я отдал внуку твоего господина все, что принадлежало Саулу и его семье.

10 Вместе со своими сыновьями и слугами ты должен обрабатывать для него землю и собирать урожай, чтобы у внука твоего господина была еда. А Мефи-Бошет, внук твоего господина, всегда будет есть за моим столом. (У Цивы же было пятнадцать сыновей и двадцать слуг.)

11 Цива сказал царю: — Твой слуга исполнит все, что господин мой царь приказывает сделать своему слуге. И Мефи-Бошет ел за столом Давида, как один из сыновей царя.

12 У Мефи-Бошета был маленький сын по имени Миха. Все домашние Цивы были слугами Мефи-Бошета.

13 Мефи-Бошет жил в Иерусалиме, потому что он всегда ел за царским столом. Он был хромой на обе ноги.

2-а Самуїлова

Розділ 9

Вторая книга Царств

Глава 9

1 І сказав Давид: „Чи є ще хто, хто позостався з Саулового дому? Я зроблю́ йому ласку ради Йоната́на“.

1 Давид спросил: — Остался ли из дома Саула кто-нибудь, кому я мог бы оказать милость ради Ионафана?

2 А при Сауловім домі був раб, а ім'я́ йому — Ціва. І покликали його до Давида, а цар сказав йому: „Чи ти Ціва?“ А той відказав: „Раб твій!“

2 В доме Саула был слуга по имени Цива. Его позвали к Давиду, и царь спросил его: — Ты Цива? — Рад служить тебе, — ответил тот.

3 І сказав цар: „Чи нема вже кого з Саулового дому, щоб я зробив йому Божу ласку?“. І сказав Ціва до царя: „Є ще син Йонатанів, кривий на но́ги“.

3 Царь спросил: — Есть ли кто еще живой в доме Саула, кому я мог бы оказать Божью милость? Цива ответил царю: — Остался еще сын Ионафана. Он хромой на обе ноги.

4 І сказав йому цар: „Де він?“ А Ціва відказав цареві: „Ось він у домі Махіра, Амміїлового сина, в Ло-Деварі.“

4 — Где же он? — спросил царь. Цива ответил: — Он в доме Махира, сына Аммиила, в Ло-Деваре.

5 І цар Давид послав, і взяв його з дому Махіра, Амміїлового сина, із Ло-Девару.

5 Царь Давид послал забрать его из Ло-Девара, из дома Махира, сына Аммиила.

6 І прийшов Мефівошет, син Йонатана, Саулового сина, до Давида, і впав на обличчя своє й поклонився. І Давид сказав: „Мефіво́шете!“ А той відказав: „Ось твій раб!“

6 Когда Мефи-Бошет, сын Ионафана, внук Саула, пришел к Давиду, он поклонился ему в знак почтения. Давид сказал: — Мефи-Бошет! — Я твой слуга, — ответил тот.

7 І сказав йому Давид: „Не бійся, бо справді зроблю́ тобі ласку ради батька твого Йоната́на, і зверну́ тобі все поле твого батька Саула. А ти будеш за́вжди їсти хліб при моєму столі“.

7 — Не бойся, — сказал ему Давид, — потому что я непременно окажу тебе милость ради твоего отца Ионафана. Я верну тебе всю землю, которая принадлежала твоему деду Саулу, и ты всегда будешь есть за моим столом.

8 А той уклонився й сказав: „Що́ твій раб, що ти звернувся до такого мертвого пса, як я?“

8 Мефи-Бошет поклонился и сказал: — Кто такой твой слуга, чтобы тебе обращать внимание на такого мертвого пса, как я?

9 А цар кликнув до Ціви, Саулового слуги́, і до нього сказав: „Усе, що було́ Саулове та всього його дому, я дав синові твого пана.

9 Царь призвал слугу Саула Циву и сказал ему: — Я отдал внуку твоего господина все, что принадлежало Саулу и его семье.

10 І бу́деш працювати йому на землі ти й сини твої та раби твої. І будеш прино́сити з урожаю, і буде хліб для сина твого пана, і він буде його їсти. А Мефіво́шет, син пана твого, буде за́вжди їсти хліб при моєму столі́“. А Ціва мав п'ятнадцять синів та двадцять рабів.

10 Вместе со своими сыновьями и слугами ты должен обрабатывать для него землю и собирать урожай, чтобы у внука твоего господина была еда. А Мефи-Бошет, внук твоего господина, всегда будет есть за моим столом. (У Цивы же было пятнадцать сыновей и двадцать слуг.)

11 І сказав Ціва до царя: „Усе, як накаже мій пан цар своєму рабові, так зробить твій раб“. „А Мефіво́шет — сказав цар — буде їсти при моєму столі́, як один із царськи́х синів“.

11 Цива сказал царю: — Твой слуга исполнит все, что господин мой царь приказывает сделать своему слуге. И Мефи-Бошет ел за столом Давида, как один из сыновей царя.

12 А Мефівошет мав малого сина, а ім'я́ йому — Міха. І всі, хто ме́шкав у домі Ціви, були раби для Мефівошета.

12 У Мефи-Бошета был маленький сын по имени Миха. Все домашние Цивы были слугами Мефи-Бошета.

13 А Мефіво́шет сидів в Єрусалимі, бо він за́вжди їв при царсько́му столі́. І він був криви́й на оби́дві свої ноги́.

13 Мефи-Бошет жил в Иерусалиме, потому что он всегда ел за царским столом. Он был хромой на обе ноги.

1.0x