CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
2 Сам. 7
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

2-а Самуїлова

Розділ 7

1 І сталося, коли цар осів у своєму домі, а Госпо́дь дав йому відпочи́нути від усіх ворогів його навколо,

2 то цар сказав до пророка Ната́на: „Подивися, — я сиджу́ в ке́дровому домі, а Божий ковчег знахо́диться під заві́сою!“

3 І сказав Ната́н до царя: „Усе, що в серці твоїм, іди й зроби, бо Госпо́дь з тобою“.

4 І сталося тієї ночі, і було Господнє слово до Ната́на, кажучи:

5 „Іди й скажеш до раба Мого, до Давида: Так сказав Господь: Чи ти збудуєш Мені дім на Моє пробува́ння?

6 Бо Я не пробува́в у домі від дня ви́ведення Мого Ізраїлевих синів з Єгипту й аж до цього дня, але ходив у наметі та в шатрі.

7 Скрізь, де ходив Я поміж Ізраїлевими сина́ми, чи промовив Я хоч слово з яким із Ізраїлевих племе́н, якому наказав Я пасти́ наро́да Мого, Ізраїля, говорячи: Чому не збудува́ли ви Мені ке́дрового дому?

8 А тепер так скажеш Моєму рабові Давидові: Так сказав Господь Саваот: Я взяв тебе з пасови́ська, як ходив ти за отарою, щоб ти став володарем над народом Моїм, над Ізраїлем.

9 І був Я з тобою в усьому, де ти ходив, і ви́губив Я всіх ворогів твоїх з-перед тебе, і зробив тобі велике ім'я́, як ім'я́ великих на землі.

10 І встановив Я місце для наро́ду Мого, для Ізраїля, і він пробува́тиме на своєму місці, і не буде вже непоко́єний, і кривдники не будуть більше гноби́ти його, як перед тим.

11 А від того дня, як Я настанови́в суддів над народом Моїм, Ізраїлем, то Я дав тобі мир від усіх ворогів твоїх. І Господь об'являє тобі, що Господь побуду́є тобі дім.

12 Коли ви́повняться твої дні, і ти ляжеш із своїми батьками, то Я поста́влю по тобі насіння твоє, що вийде з утро́би твоєї, і зміцню́ його царство.

13 Він збуду́є дім для Йме́ння Мого́, а Я зміцню́ престо ла його царства навіки.

14 Я буду йому за Батька, а він буде Мені за сина. Коли він скри́вить дорогу свою, то Я покараю його лю́дською па́лицею та пора́зами лю́дських синів.

15 Та ми́лість Моя не відхилиться від нього, як відхилив Я її від Саула, якого Я відкинув перед Тобою.

16 І буде певним твій дім та царство твоє аж навіки перед тобою. Престол твій бу́де міцно стояти аж навіки!“

17 Як усі ці слова́, як усе це виді́ння, — так говорив Ната́н до Давида.

18 Тоді прийшов цар Давид, і сів перед Господнім лицем та й сказав: „Хто я, Господи Боже, і що́ мій дім, що Ти привів мене аж сюди?

19 Та й це ще було мале́ в оча́х Твоїх, Господи Боже, і Ти говорив також про Свого раба в будуччині. А це за зако́ном лю́дським, Господи Боже!

20 І що́ ще більше говори́тиме Давид Тобі? Та Ти знаєш Свого раба́, Господи Боже!

21 Ради сло́ва Свого та за серцем Своїм Ти зробив усю цю вели́чність, звіща́ючи це Своєму рабо́ві.

22 Тому Ти великий, Господи Боже, бо немає такого, як Ти, і немає Бога, окрім Тебе, згідно з усім, що ми чули своїми уши́ма.

23 А який є ще один люд на землі, як Твій народ, Ізраїль, щоб Бог приходив ви́купити його Собі за наро́д, і щоб установити йому Своє́ Йме́ння, — і щоб учинити вам цю вели́чність, — та страшні́ речі для Свого Кра́ю ради наро́ду Свого, якого ви́купив Собі з Єгипту, від людей та від богів його?

24 І Ти зміцни́в Собі народ Свій, Ізраїля, — Собі за наро́д аж навіки, і Ти, Господи, став для них за Бога.

25 А тепер, Господи Боже, затверди аж навіки те слово, що Ти говорив про Свого раба та про дім його, і вчини, як Ти говори́в!

26 Нехай буде великим Ім'я́ Твоє аж навіки, щоб говорити: Госпо́дь Савао́т — Бог над Ізраїлем! А дім Твого раба Давида буде міцно стояти перед лицем Твоїм!

27 Бо Ти, Го́споди Савао́те, Боже Ізра́їлів, об'яви́в Своєму рабові, говорячи: Збуду́ю тобі дім, тому́ раб Твій здобу́вся на відва́гу помолитися до Тебе цією молитвою!

28 А тепер, Господи Боже, Ти — Той Бог, а слова́ Твої будуть правдою, і Ти говорив Своєму рабові це добро.

29 А тепер зволь поблагослови́ти дім Свого раба, щоб був навіки перед лицем Твоїм, бо Ти, Господи Боже, говорив це, і від Твого благослове́ння буде поблагосло́влений навіки дім раба Твого!“

Вторая книга Царств

Глава 7

1 После того как царь поселился в своем дворце и Господь дал ему покой от всех окружающих его врагов,

2 он сказал пророку Нафану: — Смотри, я живу во дворце из кедра, а Божий ковчег остается в шатре.

3 Нафан ответил царю: — Иди и делай все, что у тебя на сердце, потому что Господь с тобой.

4 В ту ночь к Нафану было слово Господа:

5 — Пойди и скажи Моему слуге Давиду: «Так говорит Господь: Разве ты — тот, кто построит Мне дом для Моего обитания?

6 Я не жил в доме с того дня, как вывел израильтян из Египта и до сегодняшнего дня, но странствовал в шатре и в скинии.

7 Где бы Я ни ходил со всеми израильтянами, разве Я говорил с каким-либо из их родов, которым Я повелел пасти Мой народ Израиля: „Почему вы не построили Мне дом из кедра?“»

8 Итак, скажи Моему слуге Давиду: «Так говорит Господь Сил: Я взял тебя, когда ты смотрел и ухаживал на пастбище за овцами, чтобы ты стал правителем Моего народа Израиля.

9 Я был с тобой, куда бы ты ни ходил, и сокрушил перед тобой всех твоих врагов. Я уподоблю твое имя именам великих людей земли.

10 Я устрою место для Своего народа, Израиля, и укореню его, чтобы ему иметь свой дом, и никто его больше не тревожил. Нечестивые больше не будут притеснять его, как прежде,

11 с того времени, как Я поставил судей над Своим народом, Израилем. Я также дам тебе покой от всех твоих врагов. Господь объявляет тебе, что Сам утвердит твой дом.

12 Когда твои дни завершатся и ты упокоишься со своими предками, Я возведу на престол твоего потомка, того, кто произойдет от тебя и упрочу его царство.

13 Он построит дом для Моего имени, и Я упрочу престол его царства навеки.

14 Я буду ему Отцом, и он будет Мне сыном. Когда он согрешит, Я накажу его розгой людской, ударами, наносимыми людьми.

15 Но Я не отниму от него Своей милости, как отнял ее от Саула, которого Я отверг ради тебя.

16 Твой дом и твое царство будут непоколебимы предо Мной вовеки; твой престол будет упрочен навеки».

17 Нафан пересказал Давиду все слова этого откровения.

18 Тогда царь Давид вошел, сел перед Господом и сказал: — Кто я, о Владыка Господи, и что такое моя семья, что Ты так возвеличил меня?

19 И словно этого не было достаточно в Твоих глазах, о Владыка Господи, Ты еще рассказал о будущем дома Твоего слуги. И это будет Закон для людей, о Владыка Господи.

20 Что еще может сказать Тебе Давид? Ведь Ты знаешь Твоего слугу, Владыка Господи!

21 Ради Твоего слова и по воле Своей Ты совершил это великое дело и открыл его Своему слуге.

22 Как Ты велик, Владыка Господи! Нет подобного Тебе и нет Бога, кроме Тебя, как слышали мы своими ушами.

23 И кто подобен народу Твоему, Израилю, единственному народу на земле, к которому приходил Бог, чтобы выкупить его и сделать Своим народом? Чтобы все узнали имя Твое, Ты совершил великие и ужасные дела, выкупив Свой народ из Египта и изгнав перед ним другие народы и их богов.

24 Ты сделал Израиль Своим собственным народом навеки, и Ты, Господи, стал его Богом.

25 И теперь, Господи Боже, пусть обещание, которое Ты дал о Своем слуге и его доме, утвердится навеки, и сделай, как Ты обещал.

26 Пусть возвеличится Твое имя вовеки, чтобы люди говорили: «Господь Сил — Бог над Израилем!» И дом Твоего слуги Давида утвердится пред Тобой.

27 О Господь Сил, Бог Израиля, Ты открыл это Своему слуге, говоря: «Я устрою тебе дом». Поэтому Твой слуга набрался смелости принести Тебе эту молитву.

28 О Владыка Господи, Ты — Бог! Твои слова истинны, и Ты обещал Своему слуге это благо.

29 Пусть же станет Тебе угодно благословлять дом Твоего слуги, чтобы он был перед Тобой вечно. Ведь Ты, Владыка Господи, сказал это, и дом Твоего слуги будет благословен навеки от Твоего благословения!

2-а Самуїлова

Розділ 7

Вторая книга Царств

Глава 7

1 І сталося, коли цар осів у своєму домі, а Госпо́дь дав йому відпочи́нути від усіх ворогів його навколо,

1 После того как царь поселился в своем дворце и Господь дал ему покой от всех окружающих его врагов,

2 то цар сказав до пророка Ната́на: „Подивися, — я сиджу́ в ке́дровому домі, а Божий ковчег знахо́диться під заві́сою!“

2 он сказал пророку Нафану: — Смотри, я живу во дворце из кедра, а Божий ковчег остается в шатре.

3 І сказав Ната́н до царя: „Усе, що в серці твоїм, іди й зроби, бо Госпо́дь з тобою“.

3 Нафан ответил царю: — Иди и делай все, что у тебя на сердце, потому что Господь с тобой.

4 І сталося тієї ночі, і було Господнє слово до Ната́на, кажучи:

4 В ту ночь к Нафану было слово Господа:

5 „Іди й скажеш до раба Мого, до Давида: Так сказав Господь: Чи ти збудуєш Мені дім на Моє пробува́ння?

5 — Пойди и скажи Моему слуге Давиду: «Так говорит Господь: Разве ты — тот, кто построит Мне дом для Моего обитания?

6 Бо Я не пробува́в у домі від дня ви́ведення Мого Ізраїлевих синів з Єгипту й аж до цього дня, але ходив у наметі та в шатрі.

6 Я не жил в доме с того дня, как вывел израильтян из Египта и до сегодняшнего дня, но странствовал в шатре и в скинии.

7 Скрізь, де ходив Я поміж Ізраїлевими сина́ми, чи промовив Я хоч слово з яким із Ізраїлевих племе́н, якому наказав Я пасти́ наро́да Мого, Ізраїля, говорячи: Чому не збудува́ли ви Мені ке́дрового дому?

7 Где бы Я ни ходил со всеми израильтянами, разве Я говорил с каким-либо из их родов, которым Я повелел пасти Мой народ Израиля: „Почему вы не построили Мне дом из кедра?“»

8 А тепер так скажеш Моєму рабові Давидові: Так сказав Господь Саваот: Я взяв тебе з пасови́ська, як ходив ти за отарою, щоб ти став володарем над народом Моїм, над Ізраїлем.

8 Итак, скажи Моему слуге Давиду: «Так говорит Господь Сил: Я взял тебя, когда ты смотрел и ухаживал на пастбище за овцами, чтобы ты стал правителем Моего народа Израиля.

9 І був Я з тобою в усьому, де ти ходив, і ви́губив Я всіх ворогів твоїх з-перед тебе, і зробив тобі велике ім'я́, як ім'я́ великих на землі.

9 Я был с тобой, куда бы ты ни ходил, и сокрушил перед тобой всех твоих врагов. Я уподоблю твое имя именам великих людей земли.

10 І встановив Я місце для наро́ду Мого, для Ізраїля, і він пробува́тиме на своєму місці, і не буде вже непоко́єний, і кривдники не будуть більше гноби́ти його, як перед тим.

10 Я устрою место для Своего народа, Израиля, и укореню его, чтобы ему иметь свой дом, и никто его больше не тревожил. Нечестивые больше не будут притеснять его, как прежде,

11 А від того дня, як Я настанови́в суддів над народом Моїм, Ізраїлем, то Я дав тобі мир від усіх ворогів твоїх. І Господь об'являє тобі, що Господь побуду́є тобі дім.

11 с того времени, как Я поставил судей над Своим народом, Израилем. Я также дам тебе покой от всех твоих врагов. Господь объявляет тебе, что Сам утвердит твой дом.

12 Коли ви́повняться твої дні, і ти ляжеш із своїми батьками, то Я поста́влю по тобі насіння твоє, що вийде з утро́би твоєї, і зміцню́ його царство.

12 Когда твои дни завершатся и ты упокоишься со своими предками, Я возведу на престол твоего потомка, того, кто произойдет от тебя и упрочу его царство.

13 Він збуду́є дім для Йме́ння Мого́, а Я зміцню́ престо ла його царства навіки.

13 Он построит дом для Моего имени, и Я упрочу престол его царства навеки.

14 Я буду йому за Батька, а він буде Мені за сина. Коли він скри́вить дорогу свою, то Я покараю його лю́дською па́лицею та пора́зами лю́дських синів.

14 Я буду ему Отцом, и он будет Мне сыном. Когда он согрешит, Я накажу его розгой людской, ударами, наносимыми людьми.

15 Та ми́лість Моя не відхилиться від нього, як відхилив Я її від Саула, якого Я відкинув перед Тобою.

15 Но Я не отниму от него Своей милости, как отнял ее от Саула, которого Я отверг ради тебя.

16 І буде певним твій дім та царство твоє аж навіки перед тобою. Престол твій бу́де міцно стояти аж навіки!“

16 Твой дом и твое царство будут непоколебимы предо Мной вовеки; твой престол будет упрочен навеки».

17 Як усі ці слова́, як усе це виді́ння, — так говорив Ната́н до Давида.

17 Нафан пересказал Давиду все слова этого откровения.

18 Тоді прийшов цар Давид, і сів перед Господнім лицем та й сказав: „Хто я, Господи Боже, і що́ мій дім, що Ти привів мене аж сюди?

18 Тогда царь Давид вошел, сел перед Господом и сказал: — Кто я, о Владыка Господи, и что такое моя семья, что Ты так возвеличил меня?

19 Та й це ще було мале́ в оча́х Твоїх, Господи Боже, і Ти говорив також про Свого раба в будуччині. А це за зако́ном лю́дським, Господи Боже!

19 И словно этого не было достаточно в Твоих глазах, о Владыка Господи, Ты еще рассказал о будущем дома Твоего слуги. И это будет Закон для людей, о Владыка Господи.

20 І що́ ще більше говори́тиме Давид Тобі? Та Ти знаєш Свого раба́, Господи Боже!

20 Что еще может сказать Тебе Давид? Ведь Ты знаешь Твоего слугу, Владыка Господи!

21 Ради сло́ва Свого та за серцем Своїм Ти зробив усю цю вели́чність, звіща́ючи це Своєму рабо́ві.

21 Ради Твоего слова и по воле Своей Ты совершил это великое дело и открыл его Своему слуге.

22 Тому Ти великий, Господи Боже, бо немає такого, як Ти, і немає Бога, окрім Тебе, згідно з усім, що ми чули своїми уши́ма.

22 Как Ты велик, Владыка Господи! Нет подобного Тебе и нет Бога, кроме Тебя, как слышали мы своими ушами.

23 А який є ще один люд на землі, як Твій народ, Ізраїль, щоб Бог приходив ви́купити його Собі за наро́д, і щоб установити йому Своє́ Йме́ння, — і щоб учинити вам цю вели́чність, — та страшні́ речі для Свого Кра́ю ради наро́ду Свого, якого ви́купив Собі з Єгипту, від людей та від богів його?

23 И кто подобен народу Твоему, Израилю, единственному народу на земле, к которому приходил Бог, чтобы выкупить его и сделать Своим народом? Чтобы все узнали имя Твое, Ты совершил великие и ужасные дела, выкупив Свой народ из Египта и изгнав перед ним другие народы и их богов.

24 І Ти зміцни́в Собі народ Свій, Ізраїля, — Собі за наро́д аж навіки, і Ти, Господи, став для них за Бога.

24 Ты сделал Израиль Своим собственным народом навеки, и Ты, Господи, стал его Богом.

25 А тепер, Господи Боже, затверди аж навіки те слово, що Ти говорив про Свого раба та про дім його, і вчини, як Ти говори́в!

25 И теперь, Господи Боже, пусть обещание, которое Ты дал о Своем слуге и его доме, утвердится навеки, и сделай, как Ты обещал.

26 Нехай буде великим Ім'я́ Твоє аж навіки, щоб говорити: Госпо́дь Савао́т — Бог над Ізраїлем! А дім Твого раба Давида буде міцно стояти перед лицем Твоїм!

26 Пусть возвеличится Твое имя вовеки, чтобы люди говорили: «Господь Сил — Бог над Израилем!» И дом Твоего слуги Давида утвердится пред Тобой.

27 Бо Ти, Го́споди Савао́те, Боже Ізра́їлів, об'яви́в Своєму рабові, говорячи: Збуду́ю тобі дім, тому́ раб Твій здобу́вся на відва́гу помолитися до Тебе цією молитвою!

27 О Господь Сил, Бог Израиля, Ты открыл это Своему слуге, говоря: «Я устрою тебе дом». Поэтому Твой слуга набрался смелости принести Тебе эту молитву.

28 А тепер, Господи Боже, Ти — Той Бог, а слова́ Твої будуть правдою, і Ти говорив Своєму рабові це добро.

28 О Владыка Господи, Ты — Бог! Твои слова истинны, и Ты обещал Своему слуге это благо.

29 А тепер зволь поблагослови́ти дім Свого раба, щоб був навіки перед лицем Твоїм, бо Ти, Господи Боже, говорив це, і від Твого благослове́ння буде поблагосло́влений навіки дім раба Твого!“

29 Пусть же станет Тебе угодно благословлять дом Твоего слуги, чтобы он был перед Тобой вечно. Ведь Ты, Владыка Господи, сказал это, и дом Твоего слуги будет благословен навеки от Твоего благословения!

1.0x