2-а Самуїлова

Розділ 23

1 А оце останні Давидові слова: „Сло́во Давида, сина Єссе́євого, і слово му́жа високопоста́вленого, пома́заного Богом Якововим, і солодкого піснотво́рця Ізра́їлевого.

2 Дух Господній гово́рить в мені, а слово Його — на моїм язику́!

3 Сказав Бог Ізраїлів, Скеля Ізраїлева говорила мені: пану́ючий серед людей, — справедливий панує у Божім страху́!

4 І він буде, як світло пора́нку безхма́рного, коли сонце вихо́дить уранці, і як з бли́ску трава вироста́є з землі по дощі!

5 Чи мій дім не такий перед Богом? Вічного бо запові́та в усьому мені там укла́дено — і він стереже́ться, бо він усе спасі́ння моє й усе жада́ння! Хіба Він не дасть, щоб він виріс?

6 А нечестивий, як те́рен, відки́нений, і вони всі, бо рукою його не беруть.

7 А хто хоче до них доторкну́тись, нехай запасе́ться залізом чи де́ржаком спи́са, і на місці своїм огнем будуть попа́лені!“

8 А оце імена Давидових ли́царів: Йошев-Башшевет, тахкемонець, голова ґвардії, — він вимахував своїм держако́м одним ра́зом на вісім сотень побитих.

9 По ньому Елеаза́р, син Додо, сина Ахохі, був серед трьох лицарів з Давидом. Коли филисти́мляни зневажа́ли ізраїльтян, що зібралися там на війну, і повтікали всі ізра́їльтяни,

10 він устав, та й ударив на филисти́млян, аж змучилася рука його, і приліпилася рука його до меча. І зробив Господь велике спасі́ння того дня, а наро́д вертався за ним тільки на грабува́ння.

11 А по ньому Шамма, син Аґе, гарарянин. І зібралися филисти́мляни до Лехи, а там була діля́нка поля, повна сочеви́ці, а наро́д повтікав перед филисти́млянами.

12 І став він посере́дині тієї діля́нки та й врятував її, а филисти́млян побив. І зробив Господь велике спасі́ння.

13 І зійшли троє з тридцяти напоча́тку, і прийшли в жнива́ до Давида, до твердині Адуллам. А громада филисти́млян таборува́ла в долині Рефаїм.

14 Давид же тоді був у твердині, а залога филистимська була тоді в Віфлеємі.

15 І спра́гнув Давид та й сказав: „Хто напо́їть мене водою з криниці, що в брамі?“

16 I про́дерлися ці три ли́царі до филистимського табо́ру, і зачерпну́ли води з віфлеємської криниці, що в брамі. І вони ви́несли, і прине́сли до Давида, та він не схотів її пити, — і вилив її для Господа,

17 та й сказав: „Борони мене, Господи, чинити таке! Чи я буду пити кров тих му́жів, що ходили, наража́ючи життям своїм? І не хотів він пити її... Оце зроби́ли три ці ли́царі.

18 А Авіша́й, брат Йоава, Церуїного сина, — він голова цих тридцяти. І він вимахував своїм списо́м над трьо́ма сотнями, що побив. І він мав славу серед тих трьох.

19 Із тих тридцятьо́х він був найбільше поважа́ний, і став він їм за провідника́. А до тих трьох не належав.

20 А Бена́я, син Єгоядин, син хороброго мужа, багаточи́нний, з Кавцеїлу, побив двох синів Аріїла моавського. І він зійшов, і забив лева в сере́дині ями сніжного дня.

21 Також побив він одного єги́птянина, мужа поставно́го, а в руці цього єги́птянина був спис. І зійшов він до нього з києм, і видер списа́ з руки того єги́птянина, — та й убив його списо́м його.

22 Оце зробив Беная, син Єгоядин, і його слава була серед тих трьох лицарів.

23 З тих тридцяти він був поважні́ший, а до тих трьох не належав. І Давид призна́чив його до своєї таємної ради.

24 Асаїл, Йоавів брат, серед тих тридцяти; Елханан, син Додів, із Віфлеєму;

25 Шамма хародянин, Еліка хародянин,

26 Хелец палтянин; Іра, син Іквешів, текоїтянин;

27 Авіезер аннетотянин, Мевуннай хушатянин,

28 Цалмон ахохянин, Магарай нетофатянин,

29 Хелев, син Баанин, нетофатянин; Іттай, син Ріваїв, міґґів'атянин, сини Веніяминові;

30 Беная пір'ятонянин, Гіддай з Нахале-Ґаашу,

31 Аві-Алвон арватянин, Азмавет бархум'янин,

32 Ел'яхба шаалвонянин, сини Яшемові, Йонатан,

33 Шамма гарарянин; Ахіам, син Шарарів, арарянин;

34 Еліфелет, син Ахасбаїв, сина маахатянина; Еліям, син Ахітофелів, ґіллонянин;

35 Хецрав кармелянин, Паарай арб'янин,

36 Їг'ал, син Натанів, з Цови; Бані ґадянин,

37 Целек аммонеянин; Нахарай бееротянин, зброєноша Йоава, сина Церуїного;

38 Іра їтрянин, Ґарев їтрянин,

39 Урі́я хіттянин, — усіх тридцять і сім.

Вторая книга Царств

Глава 23

1 Вот последние слова Давида: — Пророчество Давида, сына Иессея, пророчество человека, вознесенного Всевышним, человека, помазанного Богом Иакова, и сладкоголосого певца Израиля:

2 Дух Господень говорит через меня; слово Его у меня на языке.

3 Бог Израиля сказал, скала Израиля изрек обо мне: «Тот, кто правит людьми справедливо, тот, кто правит в страхе Божьем,

4 свету утра подобен, солнцу подобен, встающему безоблачным утром, сияющему после дождя, которое растит траву из земли».

5 Разве не таков дом мой у Бога? Разве Он не заключил со мной вечный завет, полностью устроенный и непреложный? Разве не от Него все мое спасение и все мои желания?

6 Но все нечестивые подобны тернию, которое отбрасывают прочь и не берут руками.

7 Всякий, кто касается терния, вооружается железом или древком копья; его сжигают там же, на месте.

8 Вот имена воинов Давида: Тахмонитянин Иошев-Башевет был главой троих ; он поднял свое копье на восемьсот человек, которых он убил в одной схватке.

9 После него был Элеазар, сын Додо, внук Ахохи. Он был с Давидом, когда они насмешками вызывали на бой собравшихся для битвы филистимлян.

10 Израильтяне вышли против них, и он проявил храбрость и разил филистимлян, пока его рука не устала и не прилипла к мечу. В тот день Господь одержал великую победу. Только после битвы воины вернулись к Элеазару, но лишь для того, чтобы обирать убитых.

11 После него был Шамма, сын араритянина Аге. Когда филистимляне собрались в Лехи, где было поле, засеянное чечевицей, воины Израиля бежали от них.

12 Но Шамма встал посредине поля. Он защитил его и перебил филистимлян, и Господь одержал великую победу.

13 К началу жатвы трое из тридцати вождей пришли к Давиду в пещеру Адуллам, когда отряд филистимлян стоял лагерем в долине Рефаим.

14 Давид тогда был в укреплении, а войска филистимлян в Вифлееме.

15 Давида томила жажда, и он сказал: — О, если бы кто-нибудь принес мне попить из колодца у вифлеемских ворот!

16 Тогда те трое воинов пробились через филистимский лагерь, зачерпнули воды из колодца у вифлеемских ворот и принесли Давиду. Но он отказался пить и вылил воду как приношение Господу.

17 — Сохрани меня, Господи, сделать это! — сказал он. — Разве я стану пить кровь людей, которые рисковали своей жизнью?! И он не стал пить. Такие подвиги совершили трое этих воинов.

18 Брат Иоава, Авишай, сын Саруи, был главой троих. Он с копьем сражался против трехсот человек, перебил их всех и прославился наравне с теми тремя.

19 Он был самым знаменитым из тридцати и стал их вождем, но сам не равнялся с теми тремя.

20 Беная, сын Иодая, был доблестным воином из Кавцеила, совершившим великие подвиги. Он сразил двух сильнейших воинов из Моава. Еще он спустился в ров в снежный день и убил там льва.

21 Он также сразил огромного египтянина. У египтянина в руке было копье, а Беная вышел против него с палкой. Он вырвал копье из руки египтянина и убил его этим же копьем.

22 Таковы были подвиги Бенаи, сына Иодая. Он прославился наравне с теми тремя.

23 Он был знаменит среди тридцати, но славой с теми тремя не равнялся. Давид поставил его начальником своей стражи.

24 Среди тридцати были: Асаил, брат Иоава, Элханан, сын Додо из Вифлеема,

25 хародитянин Шамма, хародитянин Элика,

26 палтитянин Хелец, Ира, сын Иккеша из Текоа,

27 Авиезер из Анатота, хушатянин Мебуннай,

28 ахохитянин Цалмон, нетофитянин Магарай,

29 Хелев, сын нетофитянина Бааны, Иттай, сын Рибая, из Гивы, что в земле Вениамина,

30 пирафонянин Беная, Иддай из Нахле-Гааша,

31 арбатитянин Ави-Албон, бархюмитянин Азмавет,

32 шаалбонитянин Элияхба, сыновья Иашена, Ионафан,

33 сын араритянина Шаммы, Ахиам, сын араритянина Шарара,

34 Элифелет, сын Ахасбая из Маахи, Элиам, сын гилонитянина Ахитофела,

35 Хецрай из Кармила, арбитянин Паарай,

36 Игал, сын Нафана из Цовы, гадитянин Бани,

37 аммонитянин Целек, Нахарай из Беэрота, оруженосец Иоава, сына Саруи,

38 итриянин Ира, итриянин Гарев,

39 и хетт Урия. Всего их было тридцать семь.

2-а Самуїлова

Розділ 23

Вторая книга Царств

Глава 23

1 А оце останні Давидові слова: „Сло́во Давида, сина Єссе́євого, і слово му́жа високопоста́вленого, пома́заного Богом Якововим, і солодкого піснотво́рця Ізра́їлевого.

1 Вот последние слова Давида: — Пророчество Давида, сына Иессея, пророчество человека, вознесенного Всевышним, человека, помазанного Богом Иакова, и сладкоголосого певца Израиля:

2 Дух Господній гово́рить в мені, а слово Його — на моїм язику́!

2 Дух Господень говорит через меня; слово Его у меня на языке.

3 Сказав Бог Ізраїлів, Скеля Ізраїлева говорила мені: пану́ючий серед людей, — справедливий панує у Божім страху́!

3 Бог Израиля сказал, скала Израиля изрек обо мне: «Тот, кто правит людьми справедливо, тот, кто правит в страхе Божьем,

4 І він буде, як світло пора́нку безхма́рного, коли сонце вихо́дить уранці, і як з бли́ску трава вироста́є з землі по дощі!

4 свету утра подобен, солнцу подобен, встающему безоблачным утром, сияющему после дождя, которое растит траву из земли».

5 Чи мій дім не такий перед Богом? Вічного бо запові́та в усьому мені там укла́дено — і він стереже́ться, бо він усе спасі́ння моє й усе жада́ння! Хіба Він не дасть, щоб він виріс?

5 Разве не таков дом мой у Бога? Разве Он не заключил со мной вечный завет, полностью устроенный и непреложный? Разве не от Него все мое спасение и все мои желания?

6 А нечестивий, як те́рен, відки́нений, і вони всі, бо рукою його не беруть.

6 Но все нечестивые подобны тернию, которое отбрасывают прочь и не берут руками.

7 А хто хоче до них доторкну́тись, нехай запасе́ться залізом чи де́ржаком спи́са, і на місці своїм огнем будуть попа́лені!“

7 Всякий, кто касается терния, вооружается железом или древком копья; его сжигают там же, на месте.

8 А оце імена Давидових ли́царів: Йошев-Башшевет, тахкемонець, голова ґвардії, — він вимахував своїм держако́м одним ра́зом на вісім сотень побитих.

8 Вот имена воинов Давида: Тахмонитянин Иошев-Башевет был главой троих ; он поднял свое копье на восемьсот человек, которых он убил в одной схватке.

9 По ньому Елеаза́р, син Додо, сина Ахохі, був серед трьох лицарів з Давидом. Коли филисти́мляни зневажа́ли ізраїльтян, що зібралися там на війну, і повтікали всі ізра́їльтяни,

9 После него был Элеазар, сын Додо, внук Ахохи. Он был с Давидом, когда они насмешками вызывали на бой собравшихся для битвы филистимлян.

10 він устав, та й ударив на филисти́млян, аж змучилася рука його, і приліпилася рука його до меча. І зробив Господь велике спасі́ння того дня, а наро́д вертався за ним тільки на грабува́ння.

10 Израильтяне вышли против них, и он проявил храбрость и разил филистимлян, пока его рука не устала и не прилипла к мечу. В тот день Господь одержал великую победу. Только после битвы воины вернулись к Элеазару, но лишь для того, чтобы обирать убитых.

11 А по ньому Шамма, син Аґе, гарарянин. І зібралися филисти́мляни до Лехи, а там була діля́нка поля, повна сочеви́ці, а наро́д повтікав перед филисти́млянами.

11 После него был Шамма, сын араритянина Аге. Когда филистимляне собрались в Лехи, где было поле, засеянное чечевицей, воины Израиля бежали от них.

12 І став він посере́дині тієї діля́нки та й врятував її, а филисти́млян побив. І зробив Господь велике спасі́ння.

12 Но Шамма встал посредине поля. Он защитил его и перебил филистимлян, и Господь одержал великую победу.

13 І зійшли троє з тридцяти напоча́тку, і прийшли в жнива́ до Давида, до твердині Адуллам. А громада филисти́млян таборува́ла в долині Рефаїм.

13 К началу жатвы трое из тридцати вождей пришли к Давиду в пещеру Адуллам, когда отряд филистимлян стоял лагерем в долине Рефаим.

14 Давид же тоді був у твердині, а залога филистимська була тоді в Віфлеємі.

14 Давид тогда был в укреплении, а войска филистимлян в Вифлееме.

15 І спра́гнув Давид та й сказав: „Хто напо́їть мене водою з криниці, що в брамі?“

15 Давида томила жажда, и он сказал: — О, если бы кто-нибудь принес мне попить из колодца у вифлеемских ворот!

16 I про́дерлися ці три ли́царі до филистимського табо́ру, і зачерпну́ли води з віфлеємської криниці, що в брамі. І вони ви́несли, і прине́сли до Давида, та він не схотів її пити, — і вилив її для Господа,

16 Тогда те трое воинов пробились через филистимский лагерь, зачерпнули воды из колодца у вифлеемских ворот и принесли Давиду. Но он отказался пить и вылил воду как приношение Господу.

17 та й сказав: „Борони мене, Господи, чинити таке! Чи я буду пити кров тих му́жів, що ходили, наража́ючи життям своїм? І не хотів він пити її... Оце зроби́ли три ці ли́царі.

17 — Сохрани меня, Господи, сделать это! — сказал он. — Разве я стану пить кровь людей, которые рисковали своей жизнью?! И он не стал пить. Такие подвиги совершили трое этих воинов.

18 А Авіша́й, брат Йоава, Церуїного сина, — він голова цих тридцяти. І він вимахував своїм списо́м над трьо́ма сотнями, що побив. І він мав славу серед тих трьох.

18 Брат Иоава, Авишай, сын Саруи, был главой троих. Он с копьем сражался против трехсот человек, перебил их всех и прославился наравне с теми тремя.

19 Із тих тридцятьо́х він був найбільше поважа́ний, і став він їм за провідника́. А до тих трьох не належав.

19 Он был самым знаменитым из тридцати и стал их вождем, но сам не равнялся с теми тремя.

20 А Бена́я, син Єгоядин, син хороброго мужа, багаточи́нний, з Кавцеїлу, побив двох синів Аріїла моавського. І він зійшов, і забив лева в сере́дині ями сніжного дня.

20 Беная, сын Иодая, был доблестным воином из Кавцеила, совершившим великие подвиги. Он сразил двух сильнейших воинов из Моава. Еще он спустился в ров в снежный день и убил там льва.

21 Також побив він одного єги́птянина, мужа поставно́го, а в руці цього єги́птянина був спис. І зійшов він до нього з києм, і видер списа́ з руки того єги́птянина, — та й убив його списо́м його.

21 Он также сразил огромного египтянина. У египтянина в руке было копье, а Беная вышел против него с палкой. Он вырвал копье из руки египтянина и убил его этим же копьем.

22 Оце зробив Беная, син Єгоядин, і його слава була серед тих трьох лицарів.

22 Таковы были подвиги Бенаи, сына Иодая. Он прославился наравне с теми тремя.

23 З тих тридцяти він був поважні́ший, а до тих трьох не належав. І Давид призна́чив його до своєї таємної ради.

23 Он был знаменит среди тридцати, но славой с теми тремя не равнялся. Давид поставил его начальником своей стражи.

24 Асаїл, Йоавів брат, серед тих тридцяти; Елханан, син Додів, із Віфлеєму;

24 Среди тридцати были: Асаил, брат Иоава, Элханан, сын Додо из Вифлеема,

25 Шамма хародянин, Еліка хародянин,

25 хародитянин Шамма, хародитянин Элика,

26 Хелец палтянин; Іра, син Іквешів, текоїтянин;

26 палтитянин Хелец, Ира, сын Иккеша из Текоа,

27 Авіезер аннетотянин, Мевуннай хушатянин,

27 Авиезер из Анатота, хушатянин Мебуннай,

28 Цалмон ахохянин, Магарай нетофатянин,

28 ахохитянин Цалмон, нетофитянин Магарай,

29 Хелев, син Баанин, нетофатянин; Іттай, син Ріваїв, міґґів'атянин, сини Веніяминові;

29 Хелев, сын нетофитянина Бааны, Иттай, сын Рибая, из Гивы, что в земле Вениамина,

30 Беная пір'ятонянин, Гіддай з Нахале-Ґаашу,

30 пирафонянин Беная, Иддай из Нахле-Гааша,

31 Аві-Алвон арватянин, Азмавет бархум'янин,

31 арбатитянин Ави-Албон, бархюмитянин Азмавет,

32 Ел'яхба шаалвонянин, сини Яшемові, Йонатан,

32 шаалбонитянин Элияхба, сыновья Иашена, Ионафан,

33 Шамма гарарянин; Ахіам, син Шарарів, арарянин;

33 сын араритянина Шаммы, Ахиам, сын араритянина Шарара,

34 Еліфелет, син Ахасбаїв, сина маахатянина; Еліям, син Ахітофелів, ґіллонянин;

34 Элифелет, сын Ахасбая из Маахи, Элиам, сын гилонитянина Ахитофела,

35 Хецрав кармелянин, Паарай арб'янин,

35 Хецрай из Кармила, арбитянин Паарай,

36 Їг'ал, син Натанів, з Цови; Бані ґадянин,

36 Игал, сын Нафана из Цовы, гадитянин Бани,

37 Целек аммонеянин; Нахарай бееротянин, зброєноша Йоава, сина Церуїного;

37 аммонитянин Целек, Нахарай из Беэрота, оруженосец Иоава, сына Саруи,

38 Іра їтрянин, Ґарев їтрянин,

38 итриянин Ира, итриянин Гарев,

39 Урі́я хіттянин, — усіх тридцять і сім.

39 и хетт Урия. Всего их было тридцать семь.

1.0x