1-е до коринтянРозділ 8 |
|
1 |
|
2 Коли хто ду́має, ніби щось знає, той нічого не знає ще так, як знати повинно. |
|
3 Коли ж любить хто Бога, той пі́знаний Ним. |
|
4 Тож про спожива́ння і́дольських же́ртов ми знаємо, що і́дол у світі ніщо, і що іншого Бога нема, окрім Бога Одно́го. |
|
5 Бо хоч і існують так звані „боги“ чи на небі, чи то на землі, як існує багато богів і багато панів, |
|
6 та для нас один Бог — Отець, що з Нього походить усе, ми ж для Нього, і один Госпо́дь — Ісус Христос, що все сталося Ним, і ми Ним. |
|
7 Та не всі таке мають знання́, бо де́які мають призвича́єння до ідола й досі, і їдять, як ідольську жертву, — і їхнє сумління, бувши недуже, спога́нюється. |
|
8 Їжа ж нас до Бога не збли́жує: бо коли не їмо, то нічого не тратимо, а коли ми їмо, то не набуваєм нічо́го. |
|
9 Але стережіться, щоб ця ваша воля не стала якось за спотика́ння слаби́м! |
|
10 Коли бо хто бачить тебе, маю́чого знання́, як ти в і́дольській божни́ці сидиш за столом, чи ж сумління його, бувши слабе́, не буде спону́кане їсти ідольські жертви? |
|
11 І через знання́ твоє згине недужий твій брат, що за нього Христос був умер! |
|
12 Грі́шачи так проти братів та вражаючи їхнє слабе сумління, ви проти Христа грішите́. |
|
13 Ось тому́, коли їжа споку́шує брата мого, то повік я не їстиму м'яса, щоб не спокусити брата свого! |
Первое Послание коринфянамГлава 8 |
|
1 |
|
2 Тот, кто думает, что он что-то знает, на самом деле еще не знает так, как ему следовало бы знать. |
|
3 Но кто любит Бога, тот познан Им. |
|
4 |
|
5 И хотя есть так называемые «боги», будь то на небе или на земле (а в мире действительно много разных «богов» и «господ»), |
|
6 но для нас есть только один Бог — Отец, Которым все было сотворено и для Которого мы и живем, и только один Господь — Иисус Христос, через Которого все было сотворено и через Которого мы получили жизнь. |
|
7 Но не всем еще это известно. Некоторые настолько привыкли к идолам, что, когда они едят такую пищу, они до сих пор думают о ней, как о жертве, принесенной идолам, и при этом их слабая совесть внушает им, что они нечисты. |
|
8 Но пища не помогает приблизиться к Богу. Мы не становимся хуже, если мы не едим чего-то, и не становимся лучше, если мы едим. |
|
9 |
|
10 Потому что если кто-то увидит, что ты при всем твоем знании ешь в языческом храме, то и он со своей слабой совестью вслед за тобой станет есть пищу, принесенную в жертву идолам. |
|
11 А значит, твое знание погубит слабого брата, за которого умер Христос. |
|
12 Согрешая таким образом против братьев и раня их слабую совесть, вы согрешаете против Христа. |
|
13 Поэтому, если из-за моей пищи может согрешить мой брат, то я лучше не буду есть мяса вообще, чтобы этим не ввести брата в грех. |
1-е до коринтянРозділ 8 |
Первое Послание коринфянамГлава 8 |
|
1 |
1 |
|
2 Коли хто ду́має, ніби щось знає, той нічого не знає ще так, як знати повинно. |
2 Тот, кто думает, что он что-то знает, на самом деле еще не знает так, как ему следовало бы знать. |
|
3 Коли ж любить хто Бога, той пі́знаний Ним. |
3 Но кто любит Бога, тот познан Им. |
|
4 Тож про спожива́ння і́дольських же́ртов ми знаємо, що і́дол у світі ніщо, і що іншого Бога нема, окрім Бога Одно́го. |
4 |
|
5 Бо хоч і існують так звані „боги“ чи на небі, чи то на землі, як існує багато богів і багато панів, |
5 И хотя есть так называемые «боги», будь то на небе или на земле (а в мире действительно много разных «богов» и «господ»), |
|
6 та для нас один Бог — Отець, що з Нього походить усе, ми ж для Нього, і один Госпо́дь — Ісус Христос, що все сталося Ним, і ми Ним. |
6 но для нас есть только один Бог — Отец, Которым все было сотворено и для Которого мы и живем, и только один Господь — Иисус Христос, через Которого все было сотворено и через Которого мы получили жизнь. |
|
7 Та не всі таке мають знання́, бо де́які мають призвича́єння до ідола й досі, і їдять, як ідольську жертву, — і їхнє сумління, бувши недуже, спога́нюється. |
7 Но не всем еще это известно. Некоторые настолько привыкли к идолам, что, когда они едят такую пищу, они до сих пор думают о ней, как о жертве, принесенной идолам, и при этом их слабая совесть внушает им, что они нечисты. |
|
8 Їжа ж нас до Бога не збли́жує: бо коли не їмо, то нічого не тратимо, а коли ми їмо, то не набуваєм нічо́го. |
8 Но пища не помогает приблизиться к Богу. Мы не становимся хуже, если мы не едим чего-то, и не становимся лучше, если мы едим. |
|
9 Але стережіться, щоб ця ваша воля не стала якось за спотика́ння слаби́м! |
9 |
|
10 Коли бо хто бачить тебе, маю́чого знання́, як ти в і́дольській божни́ці сидиш за столом, чи ж сумління його, бувши слабе́, не буде спону́кане їсти ідольські жертви? |
10 Потому что если кто-то увидит, что ты при всем твоем знании ешь в языческом храме, то и он со своей слабой совестью вслед за тобой станет есть пищу, принесенную в жертву идолам. |
|
11 І через знання́ твоє згине недужий твій брат, що за нього Христос був умер! |
11 А значит, твое знание погубит слабого брата, за которого умер Христос. |
|
12 Грі́шачи так проти братів та вражаючи їхнє слабе сумління, ви проти Христа грішите́. |
12 Согрешая таким образом против братьев и раня их слабую совесть, вы согрешаете против Христа. |
|
13 Ось тому́, коли їжа споку́шує брата мого, то повік я не їстиму м'яса, щоб не спокусити брата свого! |
13 Поэтому, если из-за моей пищи может согрешить мой брат, то я лучше не буду есть мяса вообще, чтобы этим не ввести брата в грех. |