Библия - Обещанное Восстановление

Рут

Розділ 2

1 А Ноомі мала родича свого чоловіка, мужа багатого, з Елімелехового ро́ду, а ім'я́ йому Бо́аз.

2 І сказала моаві́тянка Рут до Ноомі́: „Піду́ но я на поле, і назбираю колосся за тим, у кого в оча́х знайду́ милість“. А та їй сказала: „Іди, моя до́чко!“

3 І пішла вона, і прийшла та й збирала за женця́ми. А припа́док навів її на діля́нку поля Бо́аза, що з Елімеле́хового ро́ду.

4 Аж ось прийшов із Віфлеєму Бо́аз, та й сказав до женці́в: „Господь з вами!“ А вони відказали йому: „Нехай поблагосло́вить тебе Господь!“

5 І сказав Бо́аз до слуги свого, поставленого над женця́ми: „Чия це ді́вчина?“

6 І відповів той слуга, поставлений над женця́ми, і сказав: „Дівчина — моаві́тянка вона, що вернулася з Ноомі́ з моавських піль.

7 А вона сказала: Нехай я збиратиму, та назбираю між снопа́ми за женця́ми! І прийшла вона, і стала від самого ра́нку й аж дотепе́р; а вдома вона була мало“.

8 І сказав Бо́аз до Рут: „Ото чуєш, до́чко моя, — не ходи збирати на іншому полі, і не йди звідси, і так пристань до моїх дівча́т.

9 Доглядай цього поля, де будуть жати, і ти пі́деш за ними. Ось я наказав слу́гам не займати тебе. А як спрагнеш, то пі́деш до на́чинь, та й нап'єшся з того, що поначе́рпують слу́ги!“

10 І впала вона на обличчя своє, та й вклонилася до землі, і сказала йому: „Чому знайшла я ми́лість в оча́х твоїх, що ти прихилився до мене, хоч я чужа́?“

11 І відповів Бо́аз і сказав їй: „Докладно розповіджено мені все, що зробила ти з своєю свекру́хою по смерті твого чоловіка, — і ти кинула батька свого й матір свою та край свого народження, і пішла до народу, якого не знала вчора-позавчора.

12 Нехай Господь заплатить за чин твій, і нехай буде нагоро́да твоя повна від Господа, Бога Ізраїлевого, що ти прийшла сховатися під крильми́ Його!“

13 А вона сказала: „Нехай я знайду́ милість в оча́х твоїх, пане мій, бо ти потішив мене, і говорив до серця своєї невільниці. А я не є навіть як одна з твоїх невільниць!“

14 І сказав їй Бо́аз у час їди́: „Підійди сюди, та з'їж хліба й замочи у квасі шматок свій“. І сіла вона збоку женців, а він подав їй пра́женого зе́рна. І їла вона й наситилася, і ще й позоста́вила.

15 І встала вона збирати. А Бо́аз наказав слу́гам своїм, говорячи: „І між снопа́ми нехай збирає, і не кри́вдьте її.

16 І також конче киньте їй зо снопів, і позоставте, і буде вона збирати, а ви не лайте її“.

17 І збирала вона на полі аж до вечора, і ви́молотила те, що назбирала, і було близько ефи́ ячме́ню.

18 І понесла вона, і ввійшла до міста, і її свекру́ха побачила, що вона назбирала. А вона вийняла, і дала́ їй, що позоставила по своїй ї́жі.

19 І сказала їй свекру́ха її: „Де́ ти збирала сьогодні, і де́ ти робила? Нехай буде благослове́нний, хто прийняв тебе!“ І вона розповіла́ своїй свекрусі, у кого працювала, та й сказала: „Ім'я́ того чоловіка, що я сьогодні робила в нього, Бо́аз“.

20 І сказала Ноомі́ до невістки своєї: „Благословенний він у Господа, що не позбавив милости своєї ані живих, ані померлих“. І сказала їй Ноомі: „Близьки́й нам той чоловік, — він із наших ро́дичів“.

21 І сказала моаві́тянка Рут: „Він також сказав мені: Пристань до моїх слуг, аж поки не скінча́ть моїх жнив“.

22 І сказала Ноомі до своєї невістки Рут: „Добре, до́чко моя, що ти ви́йдеш з його служни́цями, щоб не чіпали тебе на іншому полі“.

23 І вона пристала до Боазових служниць, щоб збирати аж до закі́нчення жнив ячме́ню та жнив пшениці. І вона жила з своєю свекрухою.

Руфь

Глава 2

1 У Ноемини был родственник со стороны мужа из того же клана, что и Элимелех, богатый и влиятельный человек, по имени Боаз.

2 Руфь моавитянка сказала Ноемини: — Отпусти меня в поля, подбирать оставшееся зерно за тем, в чьих глазах найду расположение. Ноеминь сказала ей: — Иди, моя дочь.

3 Она вышла и начала подбирать в полях за жнецами. И случилось так, что она пришла на ту часть поля, которая принадлежала Боазу из клана Элимелеха.

4 Как раз тогда из Вифлеема пришел Боаз и приветствовал жнецов: — Пусть будет с вами Господь! — Благослови тебя Господь, — откликнулись они.

5 Боаз спросил старосту своих жнецов: — Чья та молодая женщина?

6 Староста ответил: — Это та моавитянка, что вернулась из Моава с Ноеминью.

7 Она сказала: «Пожалуйста, позволь мне подбирать колосья следом за жнецами». Она пришла на поле и находится здесь с утра до этого времени; мало бывает она дома.

8 Боаз сказал Руфи: — Послушай меня, моя дочь. Не ходи подбирать на другое поле и не удаляйся отсюда. Оставайся здесь с моими служанками.

9 Смотри, на каком поле жнут мои слуги, и держись вместе с моими служанками. Я велел своим слугам не трогать тебя. И всякий раз, когда ты захочешь пить, иди и пей из кувшинов, которые наполняют мои слуги.

10 Она поклонилась, коснувшись лицом земли, и воскликнула: — За что ты так добр ко мне, почему ты проявляешь такую заботу о чужестранке?

11 Боаз ответил: — Мне рассказали обо всем, что ты сделала для своей свекрови после смерти твоего мужа: как ты оставила отца и мать и свою родину и пришла жить к народу, которого ты прежде не знала.

12 Пусть Господь воздаст тебе за то, что ты сделала. Да получишь ты богатую награду от Господа, Бога Израиля, к Которому ты пришла, чтобы найти прибежище под Его крыльями.

13 — Да буду я и дальше находить милость в твоих глазах, мой господин, — сказала она. — Ты утешил меня и говорил с твоей служанкой по-доброму, несмотря на то что я не стою ни одной из твоих служанок.

14 Во время обеда Боаз сказал ей: — Подойди сюда. Возьми хлеб и обмакивай его в уксус. Когда она села рядом со жнецами, он предложил ей жареного зерна. Она съела столько, сколько хотела, и еще осталось.

15 Когда она встала, чтобы подбирать дальше, Боаз приказал своим слугам: — Даже если она будет собирать среди снопов, не обижайте ее.

16 Наоборот, отбрасывайте для нее колосья из вязанок и оставляйте ей подбирать, и не попрекайте ее.

17 И так Руфь подбирала на поле до вечера. Когда она вымолотила ячмень, который собрала, получилось около ефы.

18 Она принесла его в город, и ее свекровь увидела, как много она собрала. Еще Руфь вытащила и дала ей то, что осталось у нее после обеда.

19 Свекровь спросила ее: — Где ты собирала сегодня? Где ты работала? Пусть будет благословен тот человек, который позаботился о тебе! Руфь рассказала своей свекрови, у кого она работала. — Человека, у которого я сегодня работала, зовут Боаз, — сказала она.

20 — Благослови его Господь! — сказала Ноеминь своей снохе. — Он не оставил без милости ни живых, ни умерших. Затем прибавила: — Этот человек с нами в близком родстве.

21 Руфь моавитянка сказала: — Он даже сказал мне: «Оставайся с моими работниками до тех пор, пока они не закончат убирать все мое зерно».

22 Ноеминь сказала своей снохе Руфи: — Это хорошо, моя дочь, что ты будешь ходить с его служанками, потому что на чьем-нибудь другом поле тебя могли бы обидеть.

23 Руфь держалась со служанками Боаза и подбирала колосья, пока не кончилась жатва ячменя и пшеницы. А жила она у своей свекрови.

Рут Розділ 2	Руфь Глава 2
1 А Ноомі мала родича свого чоловіка, мужа багатого, з Елімелехового ро́ду, а ім'я́ йому Бо́аз.	1 У Ноемини был родственник со стороны мужа из того же клана, что и Элимелех, богатый и влиятельный человек, по имени Боаз.
2 І сказала моаві́тянка Рут до Ноомі́: „Піду́ но я на поле, і назбираю колосся за тим, у кого в оча́х знайду́ милість“. А та їй сказала: „Іди, моя до́чко!“	2 Руфь моавитянка сказала Ноемини: — Отпусти меня в поля, подбирать оставшееся зерно за тем, в чьих глазах найду расположение. Ноеминь сказала ей: — Иди, моя дочь.
3 І пішла вона, і прийшла та й збирала за женця́ми. А припа́док навів її на діля́нку поля Бо́аза, що з Елімеле́хового ро́ду.	3 Она вышла и начала подбирать в полях за жнецами. И случилось так, что она пришла на ту часть поля, которая принадлежала Боазу из клана Элимелеха.
4 Аж ось прийшов із Віфлеєму Бо́аз, та й сказав до женці́в: „Господь з вами!“ А вони відказали йому: „Нехай поблагосло́вить тебе Господь!“	4 Как раз тогда из Вифлеема пришел Боаз и приветствовал жнецов: — Пусть будет с вами Господь! — Благослови тебя Господь, — откликнулись они.
5 І сказав Бо́аз до слуги свого, поставленого над женця́ми: „Чия це ді́вчина?“	5 Боаз спросил старосту своих жнецов: — Чья та молодая женщина?
6 І відповів той слуга, поставлений над женця́ми, і сказав: „Дівчина — моаві́тянка вона, що вернулася з Ноомі́ з моавських піль.	6 Староста ответил: — Это та моавитянка, что вернулась из Моава с Ноеминью.
7 А вона сказала: Нехай я збиратиму, та назбираю між снопа́ми за женця́ми! І прийшла вона, і стала від самого ра́нку й аж дотепе́р; а вдома вона була мало“.	7 Она сказала: «Пожалуйста, позволь мне подбирать колосья следом за жнецами». Она пришла на поле и находится здесь с утра до этого времени; мало бывает она дома.
8 І сказав Бо́аз до Рут: „Ото чуєш, до́чко моя, — не ходи збирати на іншому полі, і не йди звідси, і так пристань до моїх дівча́т.	8 Боаз сказал Руфи: — Послушай меня, моя дочь. Не ходи подбирать на другое поле и не удаляйся отсюда. Оставайся здесь с моими служанками.
9 Доглядай цього поля, де будуть жати, і ти пі́деш за ними. Ось я наказав слу́гам не займати тебе. А як спрагнеш, то пі́деш до на́чинь, та й нап'єшся з того, що поначе́рпують слу́ги!“	9 Смотри, на каком поле жнут мои слуги, и держись вместе с моими служанками. Я велел своим слугам не трогать тебя. И всякий раз, когда ты захочешь пить, иди и пей из кувшинов, которые наполняют мои слуги.
10 І впала вона на обличчя своє, та й вклонилася до землі, і сказала йому: „Чому знайшла я ми́лість в оча́х твоїх, що ти прихилився до мене, хоч я чужа́?“	10 Она поклонилась, коснувшись лицом земли, и воскликнула: — За что ты так добр ко мне, почему ты проявляешь такую заботу о чужестранке?
11 І відповів Бо́аз і сказав їй: „Докладно розповіджено мені все, що зробила ти з своєю свекру́хою по смерті твого чоловіка, — і ти кинула батька свого й матір свою та край свого народження, і пішла до народу, якого не знала вчора-позавчора.	11 Боаз ответил: — Мне рассказали обо всем, что ты сделала для своей свекрови после смерти твоего мужа: как ты оставила отца и мать и свою родину и пришла жить к народу, которого ты прежде не знала.
12 Нехай Господь заплатить за чин твій, і нехай буде нагоро́да твоя повна від Господа, Бога Ізраїлевого, що ти прийшла сховатися під крильми́ Його!“	12 Пусть Господь воздаст тебе за то, что ты сделала. Да получишь ты богатую награду от Господа, Бога Израиля, к Которому ты пришла, чтобы найти прибежище под Его крыльями.
13 А вона сказала: „Нехай я знайду́ милість в оча́х твоїх, пане мій, бо ти потішив мене, і говорив до серця своєї невільниці. А я не є навіть як одна з твоїх невільниць!“	13 — Да буду я и дальше находить милость в твоих глазах, мой господин, — сказала она. — Ты утешил меня и говорил с твоей служанкой по-доброму, несмотря на то что я не стою ни одной из твоих служанок.
14 І сказав їй Бо́аз у час їди́: „Підійди сюди, та з'їж хліба й замочи у квасі шматок свій“. І сіла вона збоку женців, а він подав їй пра́женого зе́рна. І їла вона й наситилася, і ще й позоста́вила.	14 Во время обеда Боаз сказал ей: — Подойди сюда. Возьми хлеб и обмакивай его в уксус. Когда она села рядом со жнецами, он предложил ей жареного зерна. Она съела столько, сколько хотела, и еще осталось.
15 І встала вона збирати. А Бо́аз наказав слу́гам своїм, говорячи: „І між снопа́ми нехай збирає, і не кри́вдьте її.	15 Когда она встала, чтобы подбирать дальше, Боаз приказал своим слугам: — Даже если она будет собирать среди снопов, не обижайте ее.
16 І також конче киньте їй зо снопів, і позоставте, і буде вона збирати, а ви не лайте її“.	16 Наоборот, отбрасывайте для нее колосья из вязанок и оставляйте ей подбирать, и не попрекайте ее.
17 І збирала вона на полі аж до вечора, і ви́молотила те, що назбирала, і було близько ефи́ ячме́ню.	17 И так Руфь подбирала на поле до вечера. Когда она вымолотила ячмень, который собрала, получилось около ефы.
18 І понесла вона, і ввійшла до міста, і її свекру́ха побачила, що вона назбирала. А вона вийняла, і дала́ їй, що позоставила по своїй ї́жі.	18 Она принесла его в город, и ее свекровь увидела, как много она собрала. Еще Руфь вытащила и дала ей то, что осталось у нее после обеда.
19 І сказала їй свекру́ха її: „Де́ ти збирала сьогодні, і де́ ти робила? Нехай буде благослове́нний, хто прийняв тебе!“ І вона розповіла́ своїй свекрусі, у кого працювала, та й сказала: „Ім'я́ того чоловіка, що я сьогодні робила в нього, Бо́аз“.	19 Свекровь спросила ее: — Где ты собирала сегодня? Где ты работала? Пусть будет благословен тот человек, который позаботился о тебе! Руфь рассказала своей свекрови, у кого она работала. — Человека, у которого я сегодня работала, зовут Боаз, — сказала она.
20 І сказала Ноомі́ до невістки своєї: „Благословенний він у Господа, що не позбавив милости своєї ані живих, ані померлих“. І сказала їй Ноомі: „Близьки́й нам той чоловік, — він із наших ро́дичів“.	20 — Благослови его Господь! — сказала Ноеминь своей снохе. — Он не оставил без милости ни живых, ни умерших. Затем прибавила: — Этот человек с нами в близком родстве.
21 І сказала моаві́тянка Рут: „Він також сказав мені: Пристань до моїх слуг, аж поки не скінча́ть моїх жнив“.	21 Руфь моавитянка сказала: — Он даже сказал мне: «Оставайся с моими работниками до тех пор, пока они не закончат убирать все мое зерно».
22 І сказала Ноомі до своєї невістки Рут: „Добре, до́чко моя, що ти ви́йдеш з його служни́цями, щоб не чіпали тебе на іншому полі“.	22 Ноеминь сказала своей снохе Руфи: — Это хорошо, моя дочь, что ты будешь ходить с его служанками, потому что на чьем-нибудь другом поле тебя могли бы обидеть.
23 І вона пристала до Боазових служниць, щоб збирати аж до закі́нчення жнив ячме́ню та жнив пшениці. І вона жила з своєю свекрухою.	23 Руфь держалась со служанками Боаза и подбирала колосья, пока не кончилась жатва ячменя и пшеницы. А жила она у своей свекрови.

⚡ 1.0x

Старий
завіт

Новий
завіт

Рут

Розділ 2

Руфь

Глава 2

Рут

Розділ 2

Руфь

Глава 2

Старий завіт

Новий завіт

Рут

Розділ 2

Руфь

Глава 2

Рут

Розділ 2

Руфь

Глава 2

Старий
завіт

Новий
завіт