CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Бут. 33
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Буття

Розділ 33

1 І звів Яків очі свої, та й побачив, аж ось іде Ісав, а з ним чотири сотні людей. І він поділив своїх дітей на Лію, і на Рахіль, і на обо́х невільниць своїх.

2 І поставив він тих невільниць і дітей їх напереді, а Лію й дітей її передостанніми, а Рахіль та Йо́сипа останніми.

3 А сам пішов перед ними, і вклонився до землі сім раз, аж поки підійшов до брата свого.

4 І побіг Ісав назустріч йому, і обняв його, і впав на шию йому, і цілував його. І вони заплакали.

5 І звів свої очі Ісав, і побачив жінок та дітей. І сказав: „Хто то такі?“ А той відказав: „Діти, якими обдарував Бог твого раба“.

6 І підійшли сюди невільниці, і їхні діти, та й вклонилися.

7 І підійшла також Лія та діти її, і вклонилися, а потім підійшов Йо́сип і Рахі́ль, та й вклонилися.

8 І сказав Ісав: „А що це за ці́лий табір той, що я спіткав?“ А той відказав: „Щоб знайти милість в очах мого пана“.

9 А Ісав сказав: „Я маю багато, мій брате, — твоє нехай бу́де тобі“.

10 А Яків сказав: „Ні ж бо! Коли я знайшов милість в очах твоїх, то візьми дарунка мого з моєї руки. Бож я побачив обличчя твоє, ніби побачив Боже лице, і ти собі уподобав мене.

11 Візьми ж благослове́ння моє, що припроваджене тобі, бо Бог був милостивий до мене, та й маю я все“. І благав він його, — і той узяв.

12 І промовив Ісав: „Рушаймо й ходім, а я піду́ обік те́бе“.

13 А той відказав: „Пан мій знає, що діти молоді, а дрібна та велика худоба в мене дійні. Коли погнати їх один день, то вигине вся отара.

14 Нехай же піде пан мій перед очима свого раба, а я піду́ поволі за ногою скотини, що передо мною, і за ногою дітей, аж поки не прийду́ до пана свого до Сеїру“.

15 І промовив Ісав: „Позоставлю ж з тобою трохи з людей, що зо мною“. А той відказав: „Пощо знаходжу я таку милість в очах свого пана?“

16 І вернувся того дня Ісав на дорогу свою до Сеїру.

17 А Яків подався до Суккоту, і збудував собі хату, а для худоби своєї поробив курені́, тому назвав ім'я́ тому місцю: Сукко́т.

18 І Яків, коли він прийшов із Падану арамейського, прибув спокійно до міста Сихем у Кра́ї ханаанському, і розта́борився перед містом.

19 І купив він кусок поля, де розклав намета свого, з руки синів Гамора, батька Сихема, за сто срібнякі́в.

20 І поставив там жертівника, і назвав його: Ел-Елогей-Ізраїль.

Бытие

Глава 33

1 Иаков посмотрел и увидел, что идет Исав и с ним четыреста человек. Он разделил детей между Лией, Рахилью и двумя служанками.

2 Он поставил служанок и их детей впереди, Лию и ее детей за ними, а Рахиль с Иосифом позади всех.

3 Сам же он пошел вперед и, приближаясь к брату, поклонился до земли семь раз.

4 Но Исав побежал Иакову навстречу, обнял его, бросился ему на шею и расцеловал его, и они заплакали.

5 Исав посмотрел, увидел женщин и детей и спросил: — Кто это с тобой? Иаков ответил: — Это дети, которых Бог милостиво дал твоему слуге.

6 Подошли служанки со своими детьми и поклонились.

7 Потом подошли и поклонились Лия и ее дети. После всех подошли Иосиф и Рахиль и тоже поклонились.

8 Исав спросил Иакова: — Почему ты послал все эти стада мне навстречу? — Я хотел найти расположение в твоих глазах, мой господин, — ответил он.

9 Исав сказал: — У меня всего вдоволь, брат. Оставь свое себе.

10 — Нет, прошу тебя! — сказал Иаков. — Если я нашел расположение в твоих глазах, то прими от меня этот дар. Для меня видеть твое лицо — это как увидеть лицо Бога, ты ведь принял меня так милостиво.

11 Пожалуйста, прими от меня эти дары, потому что Бог был милостив ко мне, и у меня есть все, что мне нужно. Иаков настаивал, и Исав принял дары.

12 Потом Исав сказал: — Идем, пора отправляться в путь, я буду держаться рядом с тобой.

13 Но Иаков ответил: — Мой господин знает, что дети слабы и что я должен заботиться о дойных овцах и коровах: если их сильно гнать хотя бы один день, то животные погибнут.

14 Так что пусть мой господин идет впереди своего слуги, а я пойду медленно, как смогут идти стада впереди меня и как смогут идти дети, пока не приду к моему господину в Сеир.

15 Исав сказал: — Позволь мне оставить с тобой несколько моих людей. — Зачем же? — спросил Иаков. — Достаточно и того, что я нашел расположение в глазах моего господина.

16 Так что Исав в тот же день отправился в обратный путь к себе в Сеир.

17 Иаков же пошел в Суккот, где он построил себе жилище и сделал шалаши для скота. Вот почему это место называется Суккот.

18 Иаков благополучно прибыл в город Шехем в Ханаане — придя из Паддан-Арама — и поселился перед городом.

19 За сто кесит он купил у сыновей Хамора, отца Шехема, участок земли, на котором поставил свой шатер.

20 Там он установил жертвенник и назвал его «Бог, Бог Израиля».

Буття

Розділ 33

Бытие

Глава 33

1 І звів Яків очі свої, та й побачив, аж ось іде Ісав, а з ним чотири сотні людей. І він поділив своїх дітей на Лію, і на Рахіль, і на обо́х невільниць своїх.

1 Иаков посмотрел и увидел, что идет Исав и с ним четыреста человек. Он разделил детей между Лией, Рахилью и двумя служанками.

2 І поставив він тих невільниць і дітей їх напереді, а Лію й дітей її передостанніми, а Рахіль та Йо́сипа останніми.

2 Он поставил служанок и их детей впереди, Лию и ее детей за ними, а Рахиль с Иосифом позади всех.

3 А сам пішов перед ними, і вклонився до землі сім раз, аж поки підійшов до брата свого.

3 Сам же он пошел вперед и, приближаясь к брату, поклонился до земли семь раз.

4 І побіг Ісав назустріч йому, і обняв його, і впав на шию йому, і цілував його. І вони заплакали.

4 Но Исав побежал Иакову навстречу, обнял его, бросился ему на шею и расцеловал его, и они заплакали.

5 І звів свої очі Ісав, і побачив жінок та дітей. І сказав: „Хто то такі?“ А той відказав: „Діти, якими обдарував Бог твого раба“.

5 Исав посмотрел, увидел женщин и детей и спросил: — Кто это с тобой? Иаков ответил: — Это дети, которых Бог милостиво дал твоему слуге.

6 І підійшли сюди невільниці, і їхні діти, та й вклонилися.

6 Подошли служанки со своими детьми и поклонились.

7 І підійшла також Лія та діти її, і вклонилися, а потім підійшов Йо́сип і Рахі́ль, та й вклонилися.

7 Потом подошли и поклонились Лия и ее дети. После всех подошли Иосиф и Рахиль и тоже поклонились.

8 І сказав Ісав: „А що це за ці́лий табір той, що я спіткав?“ А той відказав: „Щоб знайти милість в очах мого пана“.

8 Исав спросил Иакова: — Почему ты послал все эти стада мне навстречу? — Я хотел найти расположение в твоих глазах, мой господин, — ответил он.

9 А Ісав сказав: „Я маю багато, мій брате, — твоє нехай бу́де тобі“.

9 Исав сказал: — У меня всего вдоволь, брат. Оставь свое себе.

10 А Яків сказав: „Ні ж бо! Коли я знайшов милість в очах твоїх, то візьми дарунка мого з моєї руки. Бож я побачив обличчя твоє, ніби побачив Боже лице, і ти собі уподобав мене.

10 — Нет, прошу тебя! — сказал Иаков. — Если я нашел расположение в твоих глазах, то прими от меня этот дар. Для меня видеть твое лицо — это как увидеть лицо Бога, ты ведь принял меня так милостиво.

11 Візьми ж благослове́ння моє, що припроваджене тобі, бо Бог був милостивий до мене, та й маю я все“. І благав він його, — і той узяв.

11 Пожалуйста, прими от меня эти дары, потому что Бог был милостив ко мне, и у меня есть все, что мне нужно. Иаков настаивал, и Исав принял дары.

12 І промовив Ісав: „Рушаймо й ходім, а я піду́ обік те́бе“.

12 Потом Исав сказал: — Идем, пора отправляться в путь, я буду держаться рядом с тобой.

13 А той відказав: „Пан мій знає, що діти молоді, а дрібна та велика худоба в мене дійні. Коли погнати їх один день, то вигине вся отара.

13 Но Иаков ответил: — Мой господин знает, что дети слабы и что я должен заботиться о дойных овцах и коровах: если их сильно гнать хотя бы один день, то животные погибнут.

14 Нехай же піде пан мій перед очима свого раба, а я піду́ поволі за ногою скотини, що передо мною, і за ногою дітей, аж поки не прийду́ до пана свого до Сеїру“.

14 Так что пусть мой господин идет впереди своего слуги, а я пойду медленно, как смогут идти стада впереди меня и как смогут идти дети, пока не приду к моему господину в Сеир.

15 І промовив Ісав: „Позоставлю ж з тобою трохи з людей, що зо мною“. А той відказав: „Пощо знаходжу я таку милість в очах свого пана?“

15 Исав сказал: — Позволь мне оставить с тобой несколько моих людей. — Зачем же? — спросил Иаков. — Достаточно и того, что я нашел расположение в глазах моего господина.

16 І вернувся того дня Ісав на дорогу свою до Сеїру.

16 Так что Исав в тот же день отправился в обратный путь к себе в Сеир.

17 А Яків подався до Суккоту, і збудував собі хату, а для худоби своєї поробив курені́, тому назвав ім'я́ тому місцю: Сукко́т.

17 Иаков же пошел в Суккот, где он построил себе жилище и сделал шалаши для скота. Вот почему это место называется Суккот.

18 І Яків, коли він прийшов із Падану арамейського, прибув спокійно до міста Сихем у Кра́ї ханаанському, і розта́борився перед містом.

18 Иаков благополучно прибыл в город Шехем в Ханаане — придя из Паддан-Арама — и поселился перед городом.

19 І купив він кусок поля, де розклав намета свого, з руки синів Гамора, батька Сихема, за сто срібнякі́в.

19 За сто кесит он купил у сыновей Хамора, отца Шехема, участок земли, на котором поставил свой шатер.

20 І поставив там жертівника, і назвав його: Ел-Елогей-Ізраїль.

20 Там он установил жертвенник и назвал его «Бог, Бог Израиля».

1.0x