Библия - Обещанное Восстановление

Вiд Iвана

Розділ 7

1 Після цього Ісус ходив по Галілеї, не хотів бо ходи́ти по Юдеї, бо юдеї шукали наго́ди, щоб убити Його.

2 А надхо́дило свято юдейське — Ку́чки.

3 І сказали до Нього брати Його: „Піди звідси, і йди до Юдеї, щоб і учні Твої побачили вчинки Твої, що Ти робиш.

4 Тайкома́ бо не робить нічо́го ніхто, але сам прагне бути відо́мий. Коли Ти таке чиниш, то з'яви́ Себе світові“.

5 Бо не вірували в Нього навіть брати Його!

6 А Ісус промовляє до них: „Не настав ще Мій час, але за́вжди готовий час ваш.

7 Вас нена́видіти світ не може, а Мене він нена́видить, бо Я сві́дчу про нього, що діла́ його злі.

8 Ідіть на це свято, Я ж іще не піду́ на це свято, бо не ви́повнився ще Мій час“.

9 Це сказавши до них, Він зоставсь у Галілеї.

10 Коли ж вийшли на свято брати Його, тоді й Сам Він пішов, — не відкрито, але́ ніби по́тай.

11 А юдеї за свята шукали Його та питали: „Де Він?“

12 І поголо́ска велика про Нього в наро́ді була. Одні говорили: „Він добрий“, а інші казали: „Ні, — Він зводить з дороги наро́д“.

13 Та відкрито про Нього ніхто не казав, — бо боялись юдеїв.

14 У половині вже свята Ісус у храм увійшов і навчав.

15 І дивувались юдеї й казали: „Як Він знає Писа́ння, не вчившись?“

16 Відповів їм Ісус і сказав: „Наука Моя — не Моя, а Того, Хто послав Мене.

17 Коли хоче хто волю чинити Його, той довідається про науку, чи від Бога вона, чи від Себе Самого кажу́ Я.

18 Хто говорить від себе самого, той власної слави шукає, а Хто слави шукає Того, Хто послав Його, Той правдивий, — і в Ньому неправедности нема.

19 Чи ж Зако́на вам дав не Мойсей? Та ніхто з вас Зако́на того не виконує. На́що хочете вбити Мене?“

20 Наро́д відповів: „Чи Ти де́мона маєш? Хто Тебе хоче вбити?“

21 Ісус відповів і сказав їм: „Одне ді́ло зробив Я, — і всі ви дивуєтесь.

22 Через це Мойсей дав обрі́зання вам, — не тому́, що воно від Мойсея, але від отців, — та ви й у суботу обрізуєте чоловіка.

23 Коли ж чоловік у суботу приймає обрі́зання, щоб Зако́ну Мойсеєвого не порушити, чого ж ре́мствуєте ви на Мене, що Я всю люди́ну в суботу вздоро́вив?

24 Не судіть за обличчям, але суд справедливий чиніть!“

25 Дехто ж з єрусали́млян казали: „Хіба́ це не Той, що Його шукають убити?

26 Бо говорить відкрито ось Він, — і нічого не кажуть Йому. Чи то справді дізналися старші, що Він дійсно Христос?

27 Та ми знаєм Цього, звідки Він. Про Христа ж, коли при́йде, ніхто знати не бу́де, звідки Він“.

28 І скликнув у храмі Ісус, навчаючи й кажучи: „І Мене знаєте ви, і знаєте, звідки Я. А Я не прийшов Сам від Себе; правдивий же Той, Хто послав Мене, що Його ви не знаєте.

29 Я знаю Його, — Я бо від Нього, і послав Мене Він!“

30 Тож шукали вони, щоб схопи́ти Його, та ніхто не наклав рук на Нього, — бо то ще не настала година Його́.

31 А багато з наро́ду в Нього ввірували та казали: „Коли при́йде Христос, чи ж Він чу́да чинитиме більші, як чинить Оцей?“

32 Фарисеї прочули такі поголо́ски про Нього в наро́ді. Тоді первосвященики та фарисеї послали свою́ службу, щоб схопи́ти Його.

33 Ісус же сказав: „Ще недовго побу́ду Я з вами, та й до Того піду́, Хто послав Мене.

34 Ви бу́дете шукати Мене, — і не зна́йдете; а туди, де Я є, ви прибути не можете“.

35 Тоді говорили юдеї між собою: „Куди це Він хоче йти, що не зна́йдемо Його? Чи не хоче йти до виселе́нців між греки, та й греків навчати?

36 Що за слово, яке Він сказав: „Ви бу́дете шукати Мене, — і не знайдете; а туди, де Я є, ви прибути не можете?“

37 А останнього великого дня свята Ісус стояв і кликав, говорячи: „Коли прагне хто з вас — нехай при́йде до Мене та й п'є!

38 Хто вірує в Мене, як каже Писа́ння, то ріки живої води потечуть із утро́би його́“.

39 Це ж сказав Він про Духа, що мали прийняти Його, хто ввірував у Нього. Не було́ бо ще Духа на них, — не був бо Ісус ще просла́влений.

40 А багато з наро́ду, почувши слова́ ті, казали: „Він справді пророк!“

41 Інші казали: „Він Христос“. А ще інші казали: „Хіба при́йде Христос із Галілеї?

42 Чи ж не каже Писа́ння, що Христос при́йде з роду Давидового, і з села Вифлеє́му, звідкіля́ був Давид?“

43 Так повстала незгода в наро́ді з-за Нього.

44 А де́котрі з них мали замір схопи́ти Його́, — та ніхто не поклав рук на Нього.

45 І вернулася слу́жба до первосвящеників та фарисеїв, а ті їх запитали: „Чому не привели́ ви Його?“

46 Відказала та слу́жба: „Чоловік ще ніко́ли так не промовляв, як Оцей Чоловік“.

47 А їм відповіли́ фарисеї: „Чи й вас із дороги не зве́дено?

48 Хіба́ хто з старши́х або з фарисеїв увірував у Нього?

49 Та прокля́тий народ, що не знає Зако́ну!“

50 Говорить до них Никоди́м, що приходив до Ньо́го вночі, і що був один із них:

51 „Хіба судить Зако́н наш люди́ну, як перше її не вислухає, і не дізнається, що́ вона робить?“

52 Йому відповіли та сказали вони: „Чи й ти не з Галілеї? Досліди та побач, що не при́йде Пророк із Галілеї“.

53 І до дому свого́ пішов кожен.

Евангелие от Иоанна

Глава 7

1 После этого Иисус ходил по Галилее. В Иудею Он не шел, так как иудеи хотели убить Его.

2 Когда приближался иудейский праздник Шалашей,

3 братья Иисуса сказали Ему: — Не оставайся здесь, иди в Иудею, чтобы и Твои ученики увидели чудеса, которые Ты совершаешь.

4 Ведь никто, стремящийся к известности, не действует втайне. Если Ты делаешь такое, покажи Себя миру.

5 Даже Его братья не верили Ему.

6 Иисус сказал им: — Мое время еще не подошло, для вас же подходит любое время.

7 Вас мир не может ненавидеть, Меня же он ненавидит, потому что Я свидетельствую о том, что его дела злы.

8 Идите на праздник, Я же пока не пойду, потому что Мое время еще не подошло.

9 И Иисус остался в Галилее.

10 Но когда Его братья пошли на праздник, Он тоже пошел, только не открыто, а так, чтобы никто не знал.

11 На празднике иудеи искали Его и спрашивали: — Где Он?

12 В народе об Иисусе шло много разговоров. Некоторые говорили, что Он хороший человек, другие — что Он обманывает народ.

13 Однако открыто никто о Нем ничего не говорил из страха перед иудеями.

14 Первая половина праздника уже прошла, когда Иисус пришел в храм и стал учить.

15 Иудеи удивлялись и спрашивали: — Откуда у Него такая ученость, ведь Он нигде не учился?

16 Иисус ответил: — Учение Мое не от Меня, но от Того, Кто послал Меня.

17 И кто действительно хочет исполнять волю Бога, тот узнает, от Бога Мое учение или же Я говорю Сам от Себя.

18 Тот, кто говорит от себя, ищет славы самому себе, Тот же, Кто ищет славы Пославшему Его, честен, и лжи нет в Нем.

19 Разве Моисей не дал вам Закон? Однако ни один из вас не соблюдает Закона. Зачем вы хотите убить Меня?

20 — Да Ты не одержим ли? Кто хочет Тебя убить? — отвечал народ.

21 Иисус сказал: — Я совершил лишь одно дело, и вы так удивляетесь.

22 Моисей дал вам обрезание (хотя, конечно, обрезание идет не от Моисея, а от праотцев), и вы обрезаете детей даже в субботу.

23 Так если человек может быть обрезан в субботу ради того, чтобы не был нарушен Закон Моисея, то почему вы злы на Меня за то, что Я исцелил всего человека в субботу?

24 Судите не по виду, а по справедливости.

25 В это время некоторые жители Иерусалима стали спрашивать: — Не Тот ли это, Которого хотят убить?

26 Вот же Он открыто говорит перед народом, и Ему не запрещают. Может, начальники достоверно узнали, что Он Христос?

27 Но мы знаем, откуда Он, а когда придет Христос, то никто не будет знать, откуда Он пришел.

28 Тогда Иисус, Который продолжал учить в храме, громко возгласил: — Так вы Меня знаете?! И вы даже знаете, откуда Я?! Ведь Я не Сам от Себя пришел. И верен Тот, Кто послал Меня, но вы Его не знаете.

29 Я же знаю Его, потому что Я от Него пришел и потому что Он послал Меня!

30 Они хотели схватить Иисуса, но никто не поднял на Него руки, потому что Его время еще не настало.

31 Многие же из толпы поверили в Него. Они говорили: — Неужели когда придет Христос, Он совершит больше знамений, чем Этот Человек?

32 Фарисеи услышали, что говорят об Иисусе в толпе, и поэтому первосвященники и фарисеи послали храмовую стражу, чтобы арестовать Его.

33 Иисус сказал: — Еще не долго Мне быть с вами, и потом Я возвращусь к Пославшему Меня.

34 Вы будете искать Меня, но не найдете, и туда, где Я буду, вы прийти не сможете.

35 Иудеи, бывшие там, стали спрашивать друг друга: — Куда это Он собирается идти, что мы не сможем прийти туда? Может, Он намерен пойти туда, где наш народ живет рассеянным среди греков, чтобы учить греков?

36 Что Он имел в виду, когда говорил: «Вы будете искать Меня, но не найдете» и «Туда, где Я буду, вы прийти не сможете»?

37 В последний и самый торжественный день праздника Иисус встал и громко возгласил: — Кто хочет пить, пусть приходит ко Мне и пьет.

38 Кто верит в Меня, как говорит Писание, у того из сердца потекут реки живой воды.

39 Иисус имел в виду Духа, Которого поверившие в Него должны были позже получить. Дух еще не был дан верующим, так как Иисус еще не был прославлен.

40 Некоторые люди в толпе, услышав слова Иисуса, сказали: — Он действительно Тот Самый Пророк!

41 Другие говорили: — Он — Христос! Третьи говорили: — Разве из Галилеи Христос придет?

42 Разве не сказано в Писании, что Христос будет из рода Давида и из Вифлеема, того селения, откуда был Давид?

43 Народ разделился во мнениях об Иисусе.

44 Некоторые хотели схватить Его, но никто не поднял на Иисуса руки.

45 Когда стражники храма возвратились к первосвященникам и фарисеям, те спросили их: — Почему вы не привели Его?

46 Стражники ответили: — Никто еще так не говорил, как Этот Человек.

47 — Он что, и вас тоже обманул? — спросили фарисеи.

48 — Разве хоть один из начальников или из фарисеев Ему поверил?

49 А что эта толпа понимает в Законе? Эти люди прокляты.

50 Никодим, один из фарисеев, который как-то раньше приходил к Иисусу, спросил:

51 — Разве наш Закон дает право судить человека, не выслушав его вначале и не узнав, что он делает?

52 Они ответили: — Ты что, тоже из Галилеи? Посмотри в Писании, и ты увидишь, что ни один пророк из Галилеи не приходит.

53 После этого все разошлись по домам.

Вiд Iвана Розділ 7	Евангелие от Иоанна Глава 7
1 Після цього Ісус ходив по Галілеї, не хотів бо ходи́ти по Юдеї, бо юдеї шукали наго́ди, щоб убити Його.	1 После этого Иисус ходил по Галилее. В Иудею Он не шел, так как иудеи хотели убить Его.
2 А надхо́дило свято юдейське — Ку́чки.	2 Когда приближался иудейский праздник Шалашей,
3 І сказали до Нього брати Його: „Піди звідси, і йди до Юдеї, щоб і учні Твої побачили вчинки Твої, що Ти робиш.	3 братья Иисуса сказали Ему: — Не оставайся здесь, иди в Иудею, чтобы и Твои ученики увидели чудеса, которые Ты совершаешь.
4 Тайкома́ бо не робить нічо́го ніхто, але сам прагне бути відо́мий. Коли Ти таке чиниш, то з'яви́ Себе світові“.	4 Ведь никто, стремящийся к известности, не действует втайне. Если Ты делаешь такое, покажи Себя миру.
5 Бо не вірували в Нього навіть брати Його!	5 Даже Его братья не верили Ему.
6 А Ісус промовляє до них: „Не настав ще Мій час, але за́вжди готовий час ваш.	6 Иисус сказал им: — Мое время еще не подошло, для вас же подходит любое время.
7 Вас нена́видіти світ не може, а Мене він нена́видить, бо Я сві́дчу про нього, що діла́ його злі.	7 Вас мир не может ненавидеть, Меня же он ненавидит, потому что Я свидетельствую о том, что его дела злы.
8 Ідіть на це свято, Я ж іще не піду́ на це свято, бо не ви́повнився ще Мій час“.	8 Идите на праздник, Я же пока не пойду, потому что Мое время еще не подошло.
9 Це сказавши до них, Він зоставсь у Галілеї.	9 И Иисус остался в Галилее.
10 Коли ж вийшли на свято брати Його, тоді й Сам Він пішов, — не відкрито, але́ ніби по́тай.	10 Но когда Его братья пошли на праздник, Он тоже пошел, только не открыто, а так, чтобы никто не знал.
11 А юдеї за свята шукали Його та питали: „Де Він?“	11 На празднике иудеи искали Его и спрашивали: — Где Он?
12 І поголо́ска велика про Нього в наро́ді була. Одні говорили: „Він добрий“, а інші казали: „Ні, — Він зводить з дороги наро́д“.	12 В народе об Иисусе шло много разговоров. Некоторые говорили, что Он хороший человек, другие — что Он обманывает народ.
13 Та відкрито про Нього ніхто не казав, — бо боялись юдеїв.	13 Однако открыто никто о Нем ничего не говорил из страха перед иудеями.
14 У половині вже свята Ісус у храм увійшов і навчав.	14 Первая половина праздника уже прошла, когда Иисус пришел в храм и стал учить.
15 І дивувались юдеї й казали: „Як Він знає Писа́ння, не вчившись?“	15 Иудеи удивлялись и спрашивали: — Откуда у Него такая ученость, ведь Он нигде не учился?
16 Відповів їм Ісус і сказав: „Наука Моя — не Моя, а Того, Хто послав Мене.	16 Иисус ответил: — Учение Мое не от Меня, но от Того, Кто послал Меня.
17 Коли хоче хто волю чинити Його, той довідається про науку, чи від Бога вона, чи від Себе Самого кажу́ Я.	17 И кто действительно хочет исполнять волю Бога, тот узнает, от Бога Мое учение или же Я говорю Сам от Себя.
18 Хто говорить від себе самого, той власної слави шукає, а Хто слави шукає Того, Хто послав Його, Той правдивий, — і в Ньому неправедности нема.	18 Тот, кто говорит от себя, ищет славы самому себе, Тот же, Кто ищет славы Пославшему Его, честен, и лжи нет в Нем.
19 Чи ж Зако́на вам дав не Мойсей? Та ніхто з вас Зако́на того не виконує. На́що хочете вбити Мене?“	19 Разве Моисей не дал вам Закон? Однако ни один из вас не соблюдает Закона. Зачем вы хотите убить Меня?
20 Наро́д відповів: „Чи Ти де́мона маєш? Хто Тебе хоче вбити?“	20 — Да Ты не одержим ли? Кто хочет Тебя убить? — отвечал народ.
21 Ісус відповів і сказав їм: „Одне ді́ло зробив Я, — і всі ви дивуєтесь.	21 Иисус сказал: — Я совершил лишь одно дело, и вы так удивляетесь.
22 Через це Мойсей дав обрі́зання вам, — не тому́, що воно від Мойсея, але від отців, — та ви й у суботу обрізуєте чоловіка.	22 Моисей дал вам обрезание (хотя, конечно, обрезание идет не от Моисея, а от праотцев), и вы обрезаете детей даже в субботу.
23 Коли ж чоловік у суботу приймає обрі́зання, щоб Зако́ну Мойсеєвого не порушити, чого ж ре́мствуєте ви на Мене, що Я всю люди́ну в суботу вздоро́вив?	23 Так если человек может быть обрезан в субботу ради того, чтобы не был нарушен Закон Моисея, то почему вы злы на Меня за то, что Я исцелил всего человека в субботу?
24 Не судіть за обличчям, але суд справедливий чиніть!“	24 Судите не по виду, а по справедливости.
25 Дехто ж з єрусали́млян казали: „Хіба́ це не Той, що Його шукають убити?	25 В это время некоторые жители Иерусалима стали спрашивать: — Не Тот ли это, Которого хотят убить?
26 Бо говорить відкрито ось Він, — і нічого не кажуть Йому. Чи то справді дізналися старші, що Він дійсно Христос?	26 Вот же Он открыто говорит перед народом, и Ему не запрещают. Может, начальники достоверно узнали, что Он Христос?
27 Та ми знаєм Цього, звідки Він. Про Христа ж, коли при́йде, ніхто знати не бу́де, звідки Він“.	27 Но мы знаем, откуда Он, а когда придет Христос, то никто не будет знать, откуда Он пришел.
28 І скликнув у храмі Ісус, навчаючи й кажучи: „І Мене знаєте ви, і знаєте, звідки Я. А Я не прийшов Сам від Себе; правдивий же Той, Хто послав Мене, що Його ви не знаєте.	28 Тогда Иисус, Который продолжал учить в храме, громко возгласил: — Так вы Меня знаете?! И вы даже знаете, откуда Я?! Ведь Я не Сам от Себя пришел. И верен Тот, Кто послал Меня, но вы Его не знаете.
29 Я знаю Його, — Я бо від Нього, і послав Мене Він!“	29 Я же знаю Его, потому что Я от Него пришел и потому что Он послал Меня!
30 Тож шукали вони, щоб схопи́ти Його, та ніхто не наклав рук на Нього, — бо то ще не настала година Його́.	30 Они хотели схватить Иисуса, но никто не поднял на Него руки, потому что Его время еще не настало.
31 А багато з наро́ду в Нього ввірували та казали: „Коли при́йде Христос, чи ж Він чу́да чинитиме більші, як чинить Оцей?“	31 Многие же из толпы поверили в Него. Они говорили: — Неужели когда придет Христос, Он совершит больше знамений, чем Этот Человек?
32 Фарисеї прочули такі поголо́ски про Нього в наро́ді. Тоді первосвященики та фарисеї послали свою́ службу, щоб схопи́ти Його.	32 Фарисеи услышали, что говорят об Иисусе в толпе, и поэтому первосвященники и фарисеи послали храмовую стражу, чтобы арестовать Его.
33 Ісус же сказав: „Ще недовго побу́ду Я з вами, та й до Того піду́, Хто послав Мене.	33 Иисус сказал: — Еще не долго Мне быть с вами, и потом Я возвращусь к Пославшему Меня.
34 Ви бу́дете шукати Мене, — і не зна́йдете; а туди, де Я є, ви прибути не можете“.	34 Вы будете искать Меня, но не найдете, и туда, где Я буду, вы прийти не сможете.
35 Тоді говорили юдеї між собою: „Куди це Він хоче йти, що не зна́йдемо Його? Чи не хоче йти до виселе́нців між греки, та й греків навчати?	35 Иудеи, бывшие там, стали спрашивать друг друга: — Куда это Он собирается идти, что мы не сможем прийти туда? Может, Он намерен пойти туда, где наш народ живет рассеянным среди греков, чтобы учить греков?
36 Що за слово, яке Він сказав: „Ви бу́дете шукати Мене, — і не знайдете; а туди, де Я є, ви прибути не можете?“	36 Что Он имел в виду, когда говорил: «Вы будете искать Меня, но не найдете» и «Туда, где Я буду, вы прийти не сможете»?
37 А останнього великого дня свята Ісус стояв і кликав, говорячи: „Коли прагне хто з вас — нехай при́йде до Мене та й п'є!	37 В последний и самый торжественный день праздника Иисус встал и громко возгласил: — Кто хочет пить, пусть приходит ко Мне и пьет.
38 Хто вірує в Мене, як каже Писа́ння, то ріки живої води потечуть із утро́би його́“.	38 Кто верит в Меня, как говорит Писание, у того из сердца потекут реки живой воды.
39 Це ж сказав Він про Духа, що мали прийняти Його, хто ввірував у Нього. Не було́ бо ще Духа на них, — не був бо Ісус ще просла́влений.	39 Иисус имел в виду Духа, Которого поверившие в Него должны были позже получить. Дух еще не был дан верующим, так как Иисус еще не был прославлен.
40 А багато з наро́ду, почувши слова́ ті, казали: „Він справді пророк!“	40 Некоторые люди в толпе, услышав слова Иисуса, сказали: — Он действительно Тот Самый Пророк!
41 Інші казали: „Він Христос“. А ще інші казали: „Хіба при́йде Христос із Галілеї?	41 Другие говорили: — Он — Христос! Третьи говорили: — Разве из Галилеи Христос придет?
42 Чи ж не каже Писа́ння, що Христос при́йде з роду Давидового, і з села Вифлеє́му, звідкіля́ був Давид?“	42 Разве не сказано в Писании, что Христос будет из рода Давида и из Вифлеема, того селения, откуда был Давид?
43 Так повстала незгода в наро́ді з-за Нього.	43 Народ разделился во мнениях об Иисусе.
44 А де́котрі з них мали замір схопи́ти Його́, — та ніхто не поклав рук на Нього.	44 Некоторые хотели схватить Его, но никто не поднял на Иисуса руки.
45 І вернулася слу́жба до первосвящеників та фарисеїв, а ті їх запитали: „Чому не привели́ ви Його?“	45 Когда стражники храма возвратились к первосвященникам и фарисеям, те спросили их: — Почему вы не привели Его?
46 Відказала та слу́жба: „Чоловік ще ніко́ли так не промовляв, як Оцей Чоловік“.	46 Стражники ответили: — Никто еще так не говорил, как Этот Человек.
47 А їм відповіли́ фарисеї: „Чи й вас із дороги не зве́дено?	47 — Он что, и вас тоже обманул? — спросили фарисеи.
48 Хіба́ хто з старши́х або з фарисеїв увірував у Нього?	48 — Разве хоть один из начальников или из фарисеев Ему поверил?
49 Та прокля́тий народ, що не знає Зако́ну!“	49 А что эта толпа понимает в Законе? Эти люди прокляты.
50 Говорить до них Никоди́м, що приходив до Ньо́го вночі, і що був один із них:	50 Никодим, один из фарисеев, который как-то раньше приходил к Иисусу, спросил:
51 „Хіба судить Зако́н наш люди́ну, як перше її не вислухає, і не дізнається, що́ вона робить?“	51 — Разве наш Закон дает право судить человека, не выслушав его вначале и не узнав, что он делает?
52 Йому відповіли та сказали вони: „Чи й ти не з Галілеї? Досліди та побач, що не при́йде Пророк із Галілеї“.	52 Они ответили: — Ты что, тоже из Галилеи? Посмотри в Писании, и ты увидишь, что ни один пророк из Галилеи не приходит.
53 І до дому свого́ пішов кожен.	53 После этого все разошлись по домам.

⚡ 1.0x

Старий
завіт

Новий
завіт

Вiд Iвана

Розділ 7

Евангелие от Иоанна

Глава 7

Вiд Iвана

Розділ 7

Евангелие от Иоанна

Глава 7

Старий завіт

Новий завіт

Вiд Iвана

Розділ 7

Евангелие от Иоанна

Глава 7

Вiд Iвана

Розділ 7

Евангелие от Иоанна

Глава 7

Старий
завіт

Новий
завіт