CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
2 Сам. 7
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

2-а Самуїлова

Розділ 7

1 І сталося, коли цар осів у своєму домі, а Госпо́дь дав йому відпочи́нути від усіх ворогів його навколо,

2 то цар сказав до пророка Ната́на: „Подивися, — я сиджу́ в ке́дровому домі, а Божий ковчег знахо́диться під заві́сою!“

3 І сказав Ната́н до царя: „Усе, що в серці твоїм, іди й зроби, бо Госпо́дь з тобою“.

4 І сталося тієї ночі, і було Господнє слово до Ната́на, кажучи:

5 „Іди й скажеш до раба Мого, до Давида: Так сказав Господь: Чи ти збудуєш Мені дім на Моє пробува́ння?

6 Бо Я не пробува́в у домі від дня ви́ведення Мого Ізраїлевих синів з Єгипту й аж до цього дня, але ходив у наметі та в шатрі.

7 Скрізь, де ходив Я поміж Ізраїлевими сина́ми, чи промовив Я хоч слово з яким із Ізраїлевих племе́н, якому наказав Я пасти́ наро́да Мого, Ізраїля, говорячи: Чому не збудува́ли ви Мені ке́дрового дому?

8 А тепер так скажеш Моєму рабові Давидові: Так сказав Господь Саваот: Я взяв тебе з пасови́ська, як ходив ти за отарою, щоб ти став володарем над народом Моїм, над Ізраїлем.

9 І був Я з тобою в усьому, де ти ходив, і ви́губив Я всіх ворогів твоїх з-перед тебе, і зробив тобі велике ім'я́, як ім'я́ великих на землі.

10 І встановив Я місце для наро́ду Мого, для Ізраїля, і він пробува́тиме на своєму місці, і не буде вже непоко́єний, і кривдники не будуть більше гноби́ти його, як перед тим.

11 А від того дня, як Я настанови́в суддів над народом Моїм, Ізраїлем, то Я дав тобі мир від усіх ворогів твоїх. І Господь об'являє тобі, що Господь побуду́є тобі дім.

12 Коли ви́повняться твої дні, і ти ляжеш із своїми батьками, то Я поста́влю по тобі насіння твоє, що вийде з утро́би твоєї, і зміцню́ його царство.

13 Він збуду́є дім для Йме́ння Мого́, а Я зміцню́ престо ла його царства навіки.

14 Я буду йому за Батька, а він буде Мені за сина. Коли він скри́вить дорогу свою, то Я покараю його лю́дською па́лицею та пора́зами лю́дських синів.

15 Та ми́лість Моя не відхилиться від нього, як відхилив Я її від Саула, якого Я відкинув перед Тобою.

16 І буде певним твій дім та царство твоє аж навіки перед тобою. Престол твій бу́де міцно стояти аж навіки!“

17 Як усі ці слова́, як усе це виді́ння, — так говорив Ната́н до Давида.

18 Тоді прийшов цар Давид, і сів перед Господнім лицем та й сказав: „Хто я, Господи Боже, і що́ мій дім, що Ти привів мене аж сюди?

19 Та й це ще було мале́ в оча́х Твоїх, Господи Боже, і Ти говорив також про Свого раба в будуччині. А це за зако́ном лю́дським, Господи Боже!

20 І що́ ще більше говори́тиме Давид Тобі? Та Ти знаєш Свого раба́, Господи Боже!

21 Ради сло́ва Свого та за серцем Своїм Ти зробив усю цю вели́чність, звіща́ючи це Своєму рабо́ві.

22 Тому Ти великий, Господи Боже, бо немає такого, як Ти, і немає Бога, окрім Тебе, згідно з усім, що ми чули своїми уши́ма.

23 А який є ще один люд на землі, як Твій народ, Ізраїль, щоб Бог приходив ви́купити його Собі за наро́д, і щоб установити йому Своє́ Йме́ння, — і щоб учинити вам цю вели́чність, — та страшні́ речі для Свого Кра́ю ради наро́ду Свого, якого ви́купив Собі з Єгипту, від людей та від богів його?

24 І Ти зміцни́в Собі народ Свій, Ізраїля, — Собі за наро́д аж навіки, і Ти, Господи, став для них за Бога.

25 А тепер, Господи Боже, затверди аж навіки те слово, що Ти говорив про Свого раба та про дім його, і вчини, як Ти говори́в!

26 Нехай буде великим Ім'я́ Твоє аж навіки, щоб говорити: Госпо́дь Савао́т — Бог над Ізраїлем! А дім Твого раба Давида буде міцно стояти перед лицем Твоїм!

27 Бо Ти, Го́споди Савао́те, Боже Ізра́їлів, об'яви́в Своєму рабові, говорячи: Збуду́ю тобі дім, тому́ раб Твій здобу́вся на відва́гу помолитися до Тебе цією молитвою!

28 А тепер, Господи Боже, Ти — Той Бог, а слова́ Твої будуть правдою, і Ти говорив Своєму рабові це добро.

29 А тепер зволь поблагослови́ти дім Свого раба, щоб був навіки перед лицем Твоїм, бо Ти, Господи Боже, говорив це, і від Твого благослове́ння буде поблагосло́влений навіки дім раба Твого!“

2-я книга Царств

Глава 7

1 Когда царь жил в доме своем, и Господь дал ему покой отвсюду, от всех врагов его;

2 Тогда сказал царь Нафану пророку: смотри, я живу в доме кедровом, а ковчег Божий находится в скинии.

3 И сказал Нафан царю: все, что у тебя на сердце, пойди, делай, ибо Господь с тобою.

4 И в ту же ночь было слово Господне к Нафану, и сказано:

5 Пойди, скажи рабу Моему Давиду: так говорит Господь: ты хочешь построить Мне дом, для жительства Моего?

6 Но Я не живал в доме с того дня, как вывел сынов Израилевых из Египта, и до сего дня, и ходил в скинии и палатке.

7 Где ни ходил Я со всеми сынами Израилевыми, сказал ли хотя слово которому-либо из колен Израилевых, которому Я повелел пасти народ Мой, Израиля, зачем вы не построите Мне дома кедрового?

8 И посему так скажи рабу Моему Давиду: так говорит Господь Саваоф: Я взял тебя из хижины от овец, дабы ты был правителем народа Моего, Израиля,

9 И был с тобою везде, куда ни ходил ты, и истребил всех врагов твоих от лица твоего, и имя твое соделал великим, подобно имени великих на земле.

10 И дал место народу Моему, Израилю, и насадил его, и он живет на своем месте, и уже не трогается с него, и злодеи не утесняют его, как прежде.

11 С того дня, как Я поставил судей над народом Моим Израилем, Я дал тебе покой от всех врагов твоих, и возвещает тебе Господь, что Господь устроит дом твой.

12 Когда исполнятся дни твои и ты ляжешь с отцами твоими: тогда поставлю сына твоего после тебя, который произойдет от чресл твоих, и утвержу царство его навек.

13 Он построит дом имени Моему, и утвержу престол царства его навек.

14 Я буду ему Отцем, а он будет Мне сыном, так что если он сделает и преступление, Я буду наказывать его жезлом человеческим и ударами сынов человеческих.

15 А милость Моя не отступит от него, так как Я отнял ее у Саула, которого Я удалил от лица твоего.

16 Тверд будет дом твой, и царство твое в век пред тобою, престол твой будет тверд вовек.

17 Все слова сии и все видение сие точно так пересказал Нафан Давиду.

18 И пришел царь Давид, и сел пред лицем Господним, и сказал: кто я, Господи, Господи, и что дом мой, что ты возвел меня так высоко?

19 Но и это еще малым показалось в очах Твоих, Господи, Господи. Ты предрекаешь еще о доме раба Твоего отдаленное; и это будет законом для человеков, Господи, Господи.

20 И что еще Давид может сказать Тебе? Ты знаешь раба Твоего, Господи, Господи.

21 Ради слова Твоего и по воле сердца Твоего, Ты творишь все великое сие, открывая рабу Твоему.

22 Посему велик Ты, Господи Боже; ибо нет подобного Тебе, и нет Бога, кроме Тебя, по всему, что мы слышали ушами нашими.

23 И какой народ на земле подобен народу Твоему Израилю, к которому приходил Бог, чтобы искупить его себе в народ, и сделать себе имя, и сделать для вас великие оные и страшные чудеса для земли Твоей, истребив от лица народа Твоего, который искупил Ты Себе из Египта, народы и богов их?

24 Таким образом Ты народ Твой Израиля утвердил в народ Себе навек, и Ты, Господи, сделался их Богом.

25 Итак, Господи Боже, слово, которое Ты сказал о рабе Твоем и о доме его, утверди навек, и сделай так, как Ты сказал.

26 Да превозносят имя Твое вовек, говоря: Господь Саваоф, Бог Израилев, и дом раба Твоего Давида да будет тверд пред Тобою!

27 Поелику Ты, Господь Саваоф, Боже Израилев, открыл рабу Твоему, и сказал: Я устрою твой дом; посему раб Твой и нашел сердце свое, чтоб помолиться Тебе.

28 Итак, Господи, Господи, Ты - Бог, и слова Твои истина; и Ты предрекаешь рабу Твоему такое благо.

29 Итак благоволи благословить дом раба Твоего, чтобы он был вечно пред лицем Твоим, ибо Ты Господи, Господи, предрек, и от благословения Твоего будет благословен дом раба Твоего вечно.

2-а Самуїлова

Розділ 7

2-я книга Царств

Глава 7

1 І сталося, коли цар осів у своєму домі, а Госпо́дь дав йому відпочи́нути від усіх ворогів його навколо,

1 Когда царь жил в доме своем, и Господь дал ему покой отвсюду, от всех врагов его;

2 то цар сказав до пророка Ната́на: „Подивися, — я сиджу́ в ке́дровому домі, а Божий ковчег знахо́диться під заві́сою!“

2 Тогда сказал царь Нафану пророку: смотри, я живу в доме кедровом, а ковчег Божий находится в скинии.

3 І сказав Ната́н до царя: „Усе, що в серці твоїм, іди й зроби, бо Госпо́дь з тобою“.

3 И сказал Нафан царю: все, что у тебя на сердце, пойди, делай, ибо Господь с тобою.

4 І сталося тієї ночі, і було Господнє слово до Ната́на, кажучи:

4 И в ту же ночь было слово Господне к Нафану, и сказано:

5 „Іди й скажеш до раба Мого, до Давида: Так сказав Господь: Чи ти збудуєш Мені дім на Моє пробува́ння?

5 Пойди, скажи рабу Моему Давиду: так говорит Господь: ты хочешь построить Мне дом, для жительства Моего?

6 Бо Я не пробува́в у домі від дня ви́ведення Мого Ізраїлевих синів з Єгипту й аж до цього дня, але ходив у наметі та в шатрі.

6 Но Я не живал в доме с того дня, как вывел сынов Израилевых из Египта, и до сего дня, и ходил в скинии и палатке.

7 Скрізь, де ходив Я поміж Ізраїлевими сина́ми, чи промовив Я хоч слово з яким із Ізраїлевих племе́н, якому наказав Я пасти́ наро́да Мого, Ізраїля, говорячи: Чому не збудува́ли ви Мені ке́дрового дому?

7 Где ни ходил Я со всеми сынами Израилевыми, сказал ли хотя слово которому-либо из колен Израилевых, которому Я повелел пасти народ Мой, Израиля, зачем вы не построите Мне дома кедрового?

8 А тепер так скажеш Моєму рабові Давидові: Так сказав Господь Саваот: Я взяв тебе з пасови́ська, як ходив ти за отарою, щоб ти став володарем над народом Моїм, над Ізраїлем.

8 И посему так скажи рабу Моему Давиду: так говорит Господь Саваоф: Я взял тебя из хижины от овец, дабы ты был правителем народа Моего, Израиля,

9 І був Я з тобою в усьому, де ти ходив, і ви́губив Я всіх ворогів твоїх з-перед тебе, і зробив тобі велике ім'я́, як ім'я́ великих на землі.

9 И был с тобою везде, куда ни ходил ты, и истребил всех врагов твоих от лица твоего, и имя твое соделал великим, подобно имени великих на земле.

10 І встановив Я місце для наро́ду Мого, для Ізраїля, і він пробува́тиме на своєму місці, і не буде вже непоко́єний, і кривдники не будуть більше гноби́ти його, як перед тим.

10 И дал место народу Моему, Израилю, и насадил его, и он живет на своем месте, и уже не трогается с него, и злодеи не утесняют его, как прежде.

11 А від того дня, як Я настанови́в суддів над народом Моїм, Ізраїлем, то Я дав тобі мир від усіх ворогів твоїх. І Господь об'являє тобі, що Господь побуду́є тобі дім.

11 С того дня, как Я поставил судей над народом Моим Израилем, Я дал тебе покой от всех врагов твоих, и возвещает тебе Господь, что Господь устроит дом твой.

12 Коли ви́повняться твої дні, і ти ляжеш із своїми батьками, то Я поста́влю по тобі насіння твоє, що вийде з утро́би твоєї, і зміцню́ його царство.

12 Когда исполнятся дни твои и ты ляжешь с отцами твоими: тогда поставлю сына твоего после тебя, который произойдет от чресл твоих, и утвержу царство его навек.

13 Він збуду́є дім для Йме́ння Мого́, а Я зміцню́ престо ла його царства навіки.

13 Он построит дом имени Моему, и утвержу престол царства его навек.

14 Я буду йому за Батька, а він буде Мені за сина. Коли він скри́вить дорогу свою, то Я покараю його лю́дською па́лицею та пора́зами лю́дських синів.

14 Я буду ему Отцем, а он будет Мне сыном, так что если он сделает и преступление, Я буду наказывать его жезлом человеческим и ударами сынов человеческих.

15 Та ми́лість Моя не відхилиться від нього, як відхилив Я її від Саула, якого Я відкинув перед Тобою.

15 А милость Моя не отступит от него, так как Я отнял ее у Саула, которого Я удалил от лица твоего.

16 І буде певним твій дім та царство твоє аж навіки перед тобою. Престол твій бу́де міцно стояти аж навіки!“

16 Тверд будет дом твой, и царство твое в век пред тобою, престол твой будет тверд вовек.

17 Як усі ці слова́, як усе це виді́ння, — так говорив Ната́н до Давида.

17 Все слова сии и все видение сие точно так пересказал Нафан Давиду.

18 Тоді прийшов цар Давид, і сів перед Господнім лицем та й сказав: „Хто я, Господи Боже, і що́ мій дім, що Ти привів мене аж сюди?

18 И пришел царь Давид, и сел пред лицем Господним, и сказал: кто я, Господи, Господи, и что дом мой, что ты возвел меня так высоко?

19 Та й це ще було мале́ в оча́х Твоїх, Господи Боже, і Ти говорив також про Свого раба в будуччині. А це за зако́ном лю́дським, Господи Боже!

19 Но и это еще малым показалось в очах Твоих, Господи, Господи. Ты предрекаешь еще о доме раба Твоего отдаленное; и это будет законом для человеков, Господи, Господи.

20 І що́ ще більше говори́тиме Давид Тобі? Та Ти знаєш Свого раба́, Господи Боже!

20 И что еще Давид может сказать Тебе? Ты знаешь раба Твоего, Господи, Господи.

21 Ради сло́ва Свого та за серцем Своїм Ти зробив усю цю вели́чність, звіща́ючи це Своєму рабо́ві.

21 Ради слова Твоего и по воле сердца Твоего, Ты творишь все великое сие, открывая рабу Твоему.

22 Тому Ти великий, Господи Боже, бо немає такого, як Ти, і немає Бога, окрім Тебе, згідно з усім, що ми чули своїми уши́ма.

22 Посему велик Ты, Господи Боже; ибо нет подобного Тебе, и нет Бога, кроме Тебя, по всему, что мы слышали ушами нашими.

23 А який є ще один люд на землі, як Твій народ, Ізраїль, щоб Бог приходив ви́купити його Собі за наро́д, і щоб установити йому Своє́ Йме́ння, — і щоб учинити вам цю вели́чність, — та страшні́ речі для Свого Кра́ю ради наро́ду Свого, якого ви́купив Собі з Єгипту, від людей та від богів його?

23 И какой народ на земле подобен народу Твоему Израилю, к которому приходил Бог, чтобы искупить его себе в народ, и сделать себе имя, и сделать для вас великие оные и страшные чудеса для земли Твоей, истребив от лица народа Твоего, который искупил Ты Себе из Египта, народы и богов их?

24 І Ти зміцни́в Собі народ Свій, Ізраїля, — Собі за наро́д аж навіки, і Ти, Господи, став для них за Бога.

24 Таким образом Ты народ Твой Израиля утвердил в народ Себе навек, и Ты, Господи, сделался их Богом.

25 А тепер, Господи Боже, затверди аж навіки те слово, що Ти говорив про Свого раба та про дім його, і вчини, як Ти говори́в!

25 Итак, Господи Боже, слово, которое Ты сказал о рабе Твоем и о доме его, утверди навек, и сделай так, как Ты сказал.

26 Нехай буде великим Ім'я́ Твоє аж навіки, щоб говорити: Госпо́дь Савао́т — Бог над Ізраїлем! А дім Твого раба Давида буде міцно стояти перед лицем Твоїм!

26 Да превозносят имя Твое вовек, говоря: Господь Саваоф, Бог Израилев, и дом раба Твоего Давида да будет тверд пред Тобою!

27 Бо Ти, Го́споди Савао́те, Боже Ізра́їлів, об'яви́в Своєму рабові, говорячи: Збуду́ю тобі дім, тому́ раб Твій здобу́вся на відва́гу помолитися до Тебе цією молитвою!

27 Поелику Ты, Господь Саваоф, Боже Израилев, открыл рабу Твоему, и сказал: Я устрою твой дом; посему раб Твой и нашел сердце свое, чтоб помолиться Тебе.

28 А тепер, Господи Боже, Ти — Той Бог, а слова́ Твої будуть правдою, і Ти говорив Своєму рабові це добро.

28 Итак, Господи, Господи, Ты - Бог, и слова Твои истина; и Ты предрекаешь рабу Твоему такое благо.

29 А тепер зволь поблагослови́ти дім Свого раба, щоб був навіки перед лицем Твоїм, бо Ти, Господи Боже, говорив це, і від Твого благослове́ння буде поблагосло́влений навіки дім раба Твого!“

29 Итак благоволи благословить дом раба Твоего, чтобы он был вечно пред лицем Твоим, ибо Ты Господи, Господи, предрек, и от благословения Твоего будет благословен дом раба Твоего вечно.

1.0x