2-е до коринтянРозділ 3 |
|
1 |
|
2 Ви наш лист, написаний у наших серцях, якого всі люди знають і читають! |
|
3 Виявляєте ви, що ви — лист Христів, нами вислужений, що написаний не чорнилом, але Духом Бога Живого, не на табли́цях камінних, але на тіле́сних табли́цях серця. |
|
4 Таку ж певність до Бога ми маємо через Христа, |
|
5 не тому́, що ми здібні поми́слити щось із се́бе, як від себе, але наша здібність від Бога. |
|
6 І Він нас зробив бути здатними служи́телями Ново́го Заповіту, не букви, а Духа, — бо буква вбиває, а Дух оживля́є. |
|
7 Коли ж служі́ння смерті, вирізане на каменях буквами, було таке славне, що Ізра́їлеві сини не могли дивитись на обличчя Мойсея, через славу мину́щу обличчя його, |
|
8 скільки ж більш буде в славі те служі́ння Духа! |
|
9 Бо як служі́ння о́суду — слава, то служіння праведности тим більше багате на славу! |
|
10 Не просла́вилося бо прославлене, у цій частині, ради слави, що вона переважує, |
|
11 бо коли славне те, що минає, то багато більш у славі те, що триває! |
|
12 Тож, мавши надію таку, ми вживаємо великої сміли́вости, |
|
13 а не як Мойсей, що покрива́ло клав на обличчя своє, щоб Ізраїлеві сини не дивилися на кінець того, що минає. |
|
14 Але засліпилися їхні думки́, бо те саме покрива́ло аж до сьогодні лишилось незняте в чита́нні Старо́го Заповіту, бо зникає воно Христо́м. |
|
15 Але аж до сьогодні, як читають Мойсея, на їхньому серці лежить покрива́ло, |
|
16 „коли ж вони наве́рнуться до Господа, тоді покрива́ло здіймається“. |
|
17 Госпо́дь же — то Дух, а де Дух Господній, — там воля. |
|
18 Ми ж відкритим обличчям, як у дзеркало, дивимося всі на славу Господню, і зміняємося в той же образ від слави на славу, як від Господа Духа. |
2-е Послание к коринфянамГлава 3 |
|
1 |
|
2 Письмо наше — это вы, письмо, написанное в сердцах наших, узнаваемое и читаемое всеми людьми, — |
|
3 вы показываете собой, что вы — письмо Христово, чрез наше служение написанное не чернилами, но Духом Бога Живого, не на скрижалях каменных, но на плотяных скрижалях, в сердцах. |
|
4 |
|
5 Не то, чтобы мы сами по себе были способны что-либо помыслить, будто от себя, но способность наша от Бога, |
|
6 Который сделал нас способными быть служителями Нового Завета, не буквы, но Духа; ибо буква убивает, а Дух животворит. |
|
7 |
|
8 тем в большей славе будет служение Духа. |
|
9 Ибо если служение осуждения — слава, тем более изобилует славою служение оправдания. |
|
10 Ибо таким образом прославленное не имеет уже славы ради превосходящей славы. |
|
11 Ибо если преходящее имело славу, тем более пребывает во славе пребывающее. |
|
12 |
|
13 а не как Моисей, который полагал покрывало на лицо свое, чтобы не взирали сыны Израилевы на завершение преходящего. |
|
14 Но окостенели их мысли. Ибо до сегодняшнего дня то же самое покрывало остается при чтении Ветхого Завета неснятым, потому что оно упраздняется во Христе. |
|
15 Но до сего дня всякий раз, как читается Моисей, покрывало лежит на их сердце. |
|
16 Но всякий раз, как обратится кто ко Христу, снимается покрывало. |
|
17 Господь есть Дух, а где Дух Господень, там свобода. |
|
18 И мы все с открытым лицом, отражая как в зеркале славу Господню, преображаемся в Его же образ от славы в славу, и преображает нас Господь, Который есть Дух. |
2-е до коринтянРозділ 3 |
2-е Послание к коринфянамГлава 3 |
|
1 |
1 |
|
2 Ви наш лист, написаний у наших серцях, якого всі люди знають і читають! |
2 Письмо наше — это вы, письмо, написанное в сердцах наших, узнаваемое и читаемое всеми людьми, — |
|
3 Виявляєте ви, що ви — лист Христів, нами вислужений, що написаний не чорнилом, але Духом Бога Живого, не на табли́цях камінних, але на тіле́сних табли́цях серця. |
3 вы показываете собой, что вы — письмо Христово, чрез наше служение написанное не чернилами, но Духом Бога Живого, не на скрижалях каменных, но на плотяных скрижалях, в сердцах. |
|
4 Таку ж певність до Бога ми маємо через Христа, |
4 |
|
5 не тому́, що ми здібні поми́слити щось із се́бе, як від себе, але наша здібність від Бога. |
5 Не то, чтобы мы сами по себе были способны что-либо помыслить, будто от себя, но способность наша от Бога, |
|
6 І Він нас зробив бути здатними служи́телями Ново́го Заповіту, не букви, а Духа, — бо буква вбиває, а Дух оживля́є. |
6 Который сделал нас способными быть служителями Нового Завета, не буквы, но Духа; ибо буква убивает, а Дух животворит. |
|
7 Коли ж служі́ння смерті, вирізане на каменях буквами, було таке славне, що Ізра́їлеві сини не могли дивитись на обличчя Мойсея, через славу мину́щу обличчя його, |
7 |
|
8 скільки ж більш буде в славі те служі́ння Духа! |
8 тем в большей славе будет служение Духа. |
|
9 Бо як служі́ння о́суду — слава, то служіння праведности тим більше багате на славу! |
9 Ибо если служение осуждения — слава, тем более изобилует славою служение оправдания. |
|
10 Не просла́вилося бо прославлене, у цій частині, ради слави, що вона переважує, |
10 Ибо таким образом прославленное не имеет уже славы ради превосходящей славы. |
|
11 бо коли славне те, що минає, то багато більш у славі те, що триває! |
11 Ибо если преходящее имело славу, тем более пребывает во славе пребывающее. |
|
12 Тож, мавши надію таку, ми вживаємо великої сміли́вости, |
12 |
|
13 а не як Мойсей, що покрива́ло клав на обличчя своє, щоб Ізраїлеві сини не дивилися на кінець того, що минає. |
13 а не как Моисей, который полагал покрывало на лицо свое, чтобы не взирали сыны Израилевы на завершение преходящего. |
|
14 Але засліпилися їхні думки́, бо те саме покрива́ло аж до сьогодні лишилось незняте в чита́нні Старо́го Заповіту, бо зникає воно Христо́м. |
14 Но окостенели их мысли. Ибо до сегодняшнего дня то же самое покрывало остается при чтении Ветхого Завета неснятым, потому что оно упраздняется во Христе. |
|
15 Але аж до сьогодні, як читають Мойсея, на їхньому серці лежить покрива́ло, |
15 Но до сего дня всякий раз, как читается Моисей, покрывало лежит на их сердце. |
|
16 „коли ж вони наве́рнуться до Господа, тоді покрива́ло здіймається“. |
16 Но всякий раз, как обратится кто ко Христу, снимается покрывало. |
|
17 Госпо́дь же — то Дух, а де Дух Господній, — там воля. |
17 Господь есть Дух, а где Дух Господень, там свобода. |
|
18 Ми ж відкритим обличчям, як у дзеркало, дивимося всі на славу Господню, і зміняємося в той же образ від слави на славу, як від Господа Духа. |
18 И мы все с открытым лицом, отражая как в зеркале славу Господню, преображаемся в Его же образ от славы в славу, и преображает нас Господь, Который есть Дух. |