1-а СамуїловаРозділ 29 |
|
1 |
|
2 А филистимські князі перехо́дили за сотнями та за тисячами, Давид же та люди його ішли накінці́ ра́зом з Ахішем. |
|
3 І казали филисти́мські князі́: „Що́ це за євреї?“ А Ахі́ш відказав филистимським князя́м: „Таж це Давид, раб Саула, Ізраїлевого царя, що був зо мною певний час, чи то роки, а я не знайшов у ньому нічого злого від дня його прихо́ду аж до дня цього.“ |
|
4 І гнівалися на нього филистимські князі́. І сказали йому филистимські князі: „Заверни того́ чоловіка, і нехай він ве́рнеться до свого місця, де ти призна́чив йому, і нехай він не йде з нами на війну, і не стане нам противником на війні. І чим він може подо́батися своєму панові? Хіба головами цих людей? |
|
5 Чи ж це не той Давид, що про нього співали в танцях, говорячи: „Саул повбивав свої тисячі, а Давид — десятки тисяч свої!“ |
|
6 І покликав Ахіш Давида, і сказав до нього: „Як живий Господь, — ти правдивий, і в моїх оча́х добрий твій вихід та вхід твій зо мною в табо́рі, бо я не знайшов у тобі зла від дня прихо́ду твого до мене аж до цього дня. Та в оча́х князі́в ти не добрий. |
|
7 А тепер вернися та йди в мирі, і не зробиш зла в оча́х филистимських князів“. |
|
8 А Давид сказав до Ахіша: „Що́ ж зробив я? І що́ ти знайшов у своєму рабові від дня, коли став я перед твоїм обли́ччям, аж до цього дня, що я не ви́йду й не буду воювати з ворогами мого пана, царя?“ |
|
9 І відповів Ахіш і сказав до Давида: „Знаю я, що ти добрий в оча́х моїх, немов Ангол Божий. Та филистимські князі сказали: Нехай не йде він із нами на війну́! |
|
10 А тепер устань рано вранці ти та раби пана твого, що прийшли з тобою. І повставайте рано вранці, і як вам розсвіне́, ідіть!“ |
|
11 І встав рано вранці Давид та люди його, щоб піти ра́нком і вернутися до филистимського кра́ю. А филисти́мляни пішли до Ізраїля. |
1-я книга ЦарствГлава 29 |
|
1 |
|
2 Владельцы Филистимские шли с сотнями и тысячами, а Давид и люди его шли позади с Ахишом. |
|
3 |
|
4 |
|
5 Не тот ли это Давид, которому пели в хороводах, и говорили: Саул поразил тысячи свои, а Давид тьмы свои. |
|
6 И призвал Ахиш Давида, и сказал ему: жив Господь! ты честен, и глазам моим приятно бы было, чтобы ты выходил и входил со мною в стан, ибо я не заметил в тебе зла с самого того дня, как ты пришел ко мне до сего дня. Но владельцам сим ты неприятен. |
|
7 Итак возвратись, и пойди с миром, и не делай огорчения владельцам Филистимским. |
|
8 |
|
9 Ахиш отвечал, и сказал Давиду: знаю, ты приятен глазам моим, как Ангел Божий. Но князья Филистимские сказали: пусть он не идет с нами на войну. |
|
10 Итак встань поутру рано с рабами господина твоего, которые пришли с тобою, и когда встанете поутру и светло будет вам, тогда пойдите. |
|
11 |
1-а СамуїловаРозділ 29 |
1-я книга ЦарствГлава 29 |
|
1 |
1 |
|
2 А филистимські князі перехо́дили за сотнями та за тисячами, Давид же та люди його ішли накінці́ ра́зом з Ахішем. |
2 Владельцы Филистимские шли с сотнями и тысячами, а Давид и люди его шли позади с Ахишом. |
|
3 І казали филисти́мські князі́: „Що́ це за євреї?“ А Ахі́ш відказав филистимським князя́м: „Таж це Давид, раб Саула, Ізраїлевого царя, що був зо мною певний час, чи то роки, а я не знайшов у ньому нічого злого від дня його прихо́ду аж до дня цього.“ |
3 |
|
4 І гнівалися на нього филистимські князі́. І сказали йому филистимські князі: „Заверни того́ чоловіка, і нехай він ве́рнеться до свого місця, де ти призна́чив йому, і нехай він не йде з нами на війну, і не стане нам противником на війні. І чим він може подо́батися своєму панові? Хіба головами цих людей? |
4 |
|
5 Чи ж це не той Давид, що про нього співали в танцях, говорячи: „Саул повбивав свої тисячі, а Давид — десятки тисяч свої!“ |
5 Не тот ли это Давид, которому пели в хороводах, и говорили: Саул поразил тысячи свои, а Давид тьмы свои. |
|
6 І покликав Ахіш Давида, і сказав до нього: „Як живий Господь, — ти правдивий, і в моїх оча́х добрий твій вихід та вхід твій зо мною в табо́рі, бо я не знайшов у тобі зла від дня прихо́ду твого до мене аж до цього дня. Та в оча́х князі́в ти не добрий. |
6 И призвал Ахиш Давида, и сказал ему: жив Господь! ты честен, и глазам моим приятно бы было, чтобы ты выходил и входил со мною в стан, ибо я не заметил в тебе зла с самого того дня, как ты пришел ко мне до сего дня. Но владельцам сим ты неприятен. |
|
7 А тепер вернися та йди в мирі, і не зробиш зла в оча́х филистимських князів“. |
7 Итак возвратись, и пойди с миром, и не делай огорчения владельцам Филистимским. |
|
8 А Давид сказав до Ахіша: „Що́ ж зробив я? І що́ ти знайшов у своєму рабові від дня, коли став я перед твоїм обли́ччям, аж до цього дня, що я не ви́йду й не буду воювати з ворогами мого пана, царя?“ |
8 |
|
9 І відповів Ахіш і сказав до Давида: „Знаю я, що ти добрий в оча́х моїх, немов Ангол Божий. Та филистимські князі сказали: Нехай не йде він із нами на війну́! |
9 Ахиш отвечал, и сказал Давиду: знаю, ты приятен глазам моим, как Ангел Божий. Но князья Филистимские сказали: пусть он не идет с нами на войну. |
|
10 А тепер устань рано вранці ти та раби пана твого, що прийшли з тобою. І повставайте рано вранці, і як вам розсвіне́, ідіть!“ |
10 Итак встань поутру рано с рабами господина твоего, которые пришли с тобою, и когда встанете поутру и светло будет вам, тогда пойдите. |
|
11 І встав рано вранці Давид та люди його, щоб піти ра́нком і вернутися до филистимського кра́ю. А филисти́мляни пішли до Ізраїля. |
11 |