1-а СамуїловаРозділ 23 |
|
1 |
|
2 І запитав Давид Господа, говорячи: „Чи піду́ й перемо́жу тих филисти́млян?“ А Госпо́дь сказав до Давида: „Іди, — і поб'єш филисти́млян та спасеш Кеїлу“. |
|
3 А Давидові люди сказали до нього: „Ось ми боїмо́ся тут у Юді, а що ж буде, коли пі́демо в Кеїлу, проти филистимських лав?“ |
|
4 А Давид ще далі питався Господа, і Господь відповів та сказав йому: „Устань, зійди́ до Кеїли, бо Я даю филисти́млян у твою руку“. |
|
5 І пішов Давид та люди його до Кеїли, та й воював із филисти́млянами, і зайняв їхню худобу, і наніс їм велику пора́зку. І спас Давид ме́шканців Кеїли. |
|
6 І сталося, коли втікав Евіята́р, син Ахімелеха, до Давида в Кеїлу, то ефо́д був у його руці. |
|
7 А Саулові доне́сено, що Давид увійшов у Кеїлу. І сказав Саул: „Бог віддав його в мою руку, бо він замкнув себе, коли ввійшов до міста з воро́тами та за́сувом“. |
|
8 І скликав Саул увесь народ на війну, щоб зійти до Кеїли облягти Давида та людей його. |
|
9 І дізнався Давид, що Саул задумує лихо на нього, і сказав до священика Евіята́ра: „Принеси ефо́да!“ |
|
10 І Давид сказав: „Господи, Боже Ізраїлів! Дослухуючися, чув Твій раб, що Саул хоче ввійти до Кеїли, щоб вигубити місто через мене. |
|
11 Чи ви́дадуть мене громадя́ни Кеїли в його руку? Чи зі́йде Саул, як чув твій раб? Господи, Боже Ізраїлів, розпові́ж же Своєму рабо́ві!“ І сказав Господь: „Зі́йде“. |
|
12 І запитався Давид: „Чи видадуть громадя́ни Кеїли мене та людей моїх у Саулову руку?“ А Господь сказав: „Видадуть“. |
|
13 І встав Давид та його люди, бли́зько шости сотень чоловіка, та й вийшли з Кеїли, і ходили, де можна було ходити. А Саулові доне́сено, що Давид утік із Кеїли, і він занеха́яв по́хід. |
|
14 І осівся Давид у пустині в тверди́нях, і осівся на горі в пустині Зіф. А Саул шукав його повсякденно, та Бог не дав його в руку йому. |
|
15 І побачив Давид, що Саул вийшов шукати душі його, а Давид пробува́в у пустині Зіф у Хореші. |
|
16 І встав Йонатан, Саулів син, і пішов до Давида до Хорешу, і зміцнив його на дусі в Бозі, |
|
17 та й сказав до нього: „Не бійся, бо не зна́йде тебе рука мого батька Саула! І ти бу́деш царювати над Ізраїлем, а я буду тобі засту́пником. І це знає й батько мій Саул“. |
|
18 І вони оби́два склали умову перед Господнім лицем. І осівся Давид у Хорешу, а Йонатан пішов до свого дому. |
|
19 А зіфе́яни прийшли до Саула до Ґів'ї, говорячи: „Ось Давид ховається в нас у тверди́нях у Хорешу, на взгі́р'ї Хахіла, що з пі́вдня від Єшішону. |
|
20 А тепер, за всім жада́нням своєї душі, о ца́рю, конче зійди, а нам — хіба́ видати його в цареву руку“. |
|
21 І сказав Саул: „Благослове́нні ви в Господа, бо змилосе́рдилися надо мною! |
|
22 Ідіть же, приготу́йте ще, і розпізна́йте, і побачте місце його, де буде нога його, хто його там бачив, бо казали мені: сильно хитру́є він! |
|
23 І подивіться, і розізнайте всі схо́ванки, де́ він ховається, і ве́рнетесь до мене з певною звісткою, — і я піду́ з вами. І буде, якщо він є в Краю́, то пошукаю його по всіх Юдиних тисячах“. |
|
24 І встали вони, і пішли в Зіф перед Саулом. А Давид та його люди були в Маонській пустині в Араві, на пі́вдень від Єшімону. |
|
25 А Саул та його люди пішли шукати. І доне́сли про це Давидові, і він зійшов до Сели, і спинився в Маонській пустині. А Саул прочув, та й гнався за Давидом до Маонської пустині. |
|
26 І пішов Саул з цього боку гори, а Давид та його люди — з того боку гори. І поспішав Давид відійти перед Саулом, а Саул та люди його оточували Давида та людей його, щоб схопи́ти їх. |
|
27 І прийшов послане́ць до Саула, говорячи: „Іди поспішно, бо филисти́мляни кинулися на Край!“ |
|
28 І вернувся Саул з погоні за Давидом, і пішов навпере́йми филисти́млян. Тому то назвали ім'я́ тому місцю: Села-Гаммахлекот. |
1-я книга ЦарствГлава 23 |
|
1 Донесли Давиду, и сказали: вот Филистимляне воюют против Кеилы, и расхищают гумна. |
|
2 |
|
3 Бывшие же с Давидом сказали ему: вот, мы здесь, в Иудее, в страхе, кольми паче когда пойдем в Кеилу к полкам Филистимлян. |
|
4 |
|
5 И пошел Давид и бывшие с ним в Кеилу, и сразился с Филистимлянами, и угнал он скот их, и поразил их великим поражением. Таким образом спас Давид жителей Кеилы. |
|
6 Когда убежал Авиафар, сын Ахимелехов, к Давиду в Кеилу, то и ефод принесен был им. |
|
7 И донесено Саулу, что Давид пришел в Кеилу, и сказал Саул: предает его Бог в руки мои, ибо он теперь заперт, вошедши в город, имеющий ворота и затворы. |
|
8 |
|
9 Давид узнав, что Саул умышляет против него сие зло, сказал Авиафару: принеси ефод. |
|
10 И сказал Давид: Господи, Боже Израилев! раб твой услышал, что Саул хочет идти в Кеилу, погубить город за меня. |
|
11 Предадут ли меня жители Кеилы в руки его? Придет ли сюда Саул, так, как слышал раб Твой? Господи, Боже Израилев! открой рабу Твоему. И сказал Господь: придет. |
|
12 |
|
13 Тогда встал Давид и люди его около шести сот человек и вышли из Кеилы, и ходили, где ходить могли. Саулу же донесено, что Давид убежал из Кеилы, - он не пошел туда. |
|
14 И находился Давид в пустыне в убежищах, и жил в горе, в пустыне Зиф. Саул искал его всякий день: но Бог не предал его в руки его. |
|
15 |
|
16 И встал Ионафан, сын Саулов, и пошел к Давиду в лес, и подкреплял руку его надеждою на Бога. |
|
17 И сказал ему: не бойся, ибо не найдет тебя рука Саула, отца моего, и ты будешь царем над Израилем, а я буду вторым по тебе. И Саул, отец мой, знает сие. |
|
18 |
|
19 И пришли Зифеи к Саулу в Гиву, и сказали: Давид скрывается у нас в убежищах, в лесу, на холме Гахиле, который на правой стороне пустыни. |
|
20 |
|
21 И сказал Саул: благословенны вы от Господа, что пожалели о мне. |
|
22 Итак, пойдите уверьтесь еще, узнайте и высмотрите место его, где бывает нога его, кто видел его там: ибо мне говорят, что он весьма лукав. |
|
23 |
|
24 И встали они и пошли в Зиф, прежде Саула. Давид же и люди его были тогда в пустыне Маон, на равнине, по правую сторону пустыни. |
|
25 И пошел Саул и люди его искать; когда уведомили о сем Давида, он сошел на скалу и оставался в пустыне Маон. Саул, услышав, погнался за Давидом в пустыню Маон. |
|
26 И шел Саул с одной стороны горы, а Давид и люди его были на другой стороне горы. Но между тем, как Давид поспешал уйти от Саула, а Саул и люди его окружали Давида и его людей, чтобы схватить их: |
|
27 |
|
28 И возвратился Саул от преследования Давида, и пошел навстречу Филистимлянам. Потому и назвали то место скалою Скользкой. |
1-а СамуїловаРозділ 23 |
1-я книга ЦарствГлава 23 |
|
1 |
1 Донесли Давиду, и сказали: вот Филистимляне воюют против Кеилы, и расхищают гумна. |
|
2 І запитав Давид Господа, говорячи: „Чи піду́ й перемо́жу тих филисти́млян?“ А Госпо́дь сказав до Давида: „Іди, — і поб'єш филисти́млян та спасеш Кеїлу“. |
2 |
|
3 А Давидові люди сказали до нього: „Ось ми боїмо́ся тут у Юді, а що ж буде, коли пі́демо в Кеїлу, проти филистимських лав?“ |
3 Бывшие же с Давидом сказали ему: вот, мы здесь, в Иудее, в страхе, кольми паче когда пойдем в Кеилу к полкам Филистимлян. |
|
4 А Давид ще далі питався Господа, і Господь відповів та сказав йому: „Устань, зійди́ до Кеїли, бо Я даю филисти́млян у твою руку“. |
4 |
|
5 І пішов Давид та люди його до Кеїли, та й воював із филисти́млянами, і зайняв їхню худобу, і наніс їм велику пора́зку. І спас Давид ме́шканців Кеїли. |
5 И пошел Давид и бывшие с ним в Кеилу, и сразился с Филистимлянами, и угнал он скот их, и поразил их великим поражением. Таким образом спас Давид жителей Кеилы. |
|
6 І сталося, коли втікав Евіята́р, син Ахімелеха, до Давида в Кеїлу, то ефо́д був у його руці. |
6 Когда убежал Авиафар, сын Ахимелехов, к Давиду в Кеилу, то и ефод принесен был им. |
|
7 А Саулові доне́сено, що Давид увійшов у Кеїлу. І сказав Саул: „Бог віддав його в мою руку, бо він замкнув себе, коли ввійшов до міста з воро́тами та за́сувом“. |
7 И донесено Саулу, что Давид пришел в Кеилу, и сказал Саул: предает его Бог в руки мои, ибо он теперь заперт, вошедши в город, имеющий ворота и затворы. |
|
8 І скликав Саул увесь народ на війну, щоб зійти до Кеїли облягти Давида та людей його. |
8 |
|
9 І дізнався Давид, що Саул задумує лихо на нього, і сказав до священика Евіята́ра: „Принеси ефо́да!“ |
9 Давид узнав, что Саул умышляет против него сие зло, сказал Авиафару: принеси ефод. |
|
10 І Давид сказав: „Господи, Боже Ізраїлів! Дослухуючися, чув Твій раб, що Саул хоче ввійти до Кеїли, щоб вигубити місто через мене. |
10 И сказал Давид: Господи, Боже Израилев! раб твой услышал, что Саул хочет идти в Кеилу, погубить город за меня. |
|
11 Чи ви́дадуть мене громадя́ни Кеїли в його руку? Чи зі́йде Саул, як чув твій раб? Господи, Боже Ізраїлів, розпові́ж же Своєму рабо́ві!“ І сказав Господь: „Зі́йде“. |
11 Предадут ли меня жители Кеилы в руки его? Придет ли сюда Саул, так, как слышал раб Твой? Господи, Боже Израилев! открой рабу Твоему. И сказал Господь: придет. |
|
12 І запитався Давид: „Чи видадуть громадя́ни Кеїли мене та людей моїх у Саулову руку?“ А Господь сказав: „Видадуть“. |
12 |
|
13 І встав Давид та його люди, бли́зько шости сотень чоловіка, та й вийшли з Кеїли, і ходили, де можна було ходити. А Саулові доне́сено, що Давид утік із Кеїли, і він занеха́яв по́хід. |
13 Тогда встал Давид и люди его около шести сот человек и вышли из Кеилы, и ходили, где ходить могли. Саулу же донесено, что Давид убежал из Кеилы, - он не пошел туда. |
|
14 І осівся Давид у пустині в тверди́нях, і осівся на горі в пустині Зіф. А Саул шукав його повсякденно, та Бог не дав його в руку йому. |
14 И находился Давид в пустыне в убежищах, и жил в горе, в пустыне Зиф. Саул искал его всякий день: но Бог не предал его в руки его. |
|
15 І побачив Давид, що Саул вийшов шукати душі його, а Давид пробува́в у пустині Зіф у Хореші. |
15 |
|
16 І встав Йонатан, Саулів син, і пішов до Давида до Хорешу, і зміцнив його на дусі в Бозі, |
16 И встал Ионафан, сын Саулов, и пошел к Давиду в лес, и подкреплял руку его надеждою на Бога. |
|
17 та й сказав до нього: „Не бійся, бо не зна́йде тебе рука мого батька Саула! І ти бу́деш царювати над Ізраїлем, а я буду тобі засту́пником. І це знає й батько мій Саул“. |
17 И сказал ему: не бойся, ибо не найдет тебя рука Саула, отца моего, и ты будешь царем над Израилем, а я буду вторым по тебе. И Саул, отец мой, знает сие. |
|
18 І вони оби́два склали умову перед Господнім лицем. І осівся Давид у Хорешу, а Йонатан пішов до свого дому. |
18 |
|
19 А зіфе́яни прийшли до Саула до Ґів'ї, говорячи: „Ось Давид ховається в нас у тверди́нях у Хорешу, на взгі́р'ї Хахіла, що з пі́вдня від Єшішону. |
19 И пришли Зифеи к Саулу в Гиву, и сказали: Давид скрывается у нас в убежищах, в лесу, на холме Гахиле, который на правой стороне пустыни. |
|
20 А тепер, за всім жада́нням своєї душі, о ца́рю, конче зійди, а нам — хіба́ видати його в цареву руку“. |
20 |
|
21 І сказав Саул: „Благослове́нні ви в Господа, бо змилосе́рдилися надо мною! |
21 И сказал Саул: благословенны вы от Господа, что пожалели о мне. |
|
22 Ідіть же, приготу́йте ще, і розпізна́йте, і побачте місце його, де буде нога його, хто його там бачив, бо казали мені: сильно хитру́є він! |
22 Итак, пойдите уверьтесь еще, узнайте и высмотрите место его, где бывает нога его, кто видел его там: ибо мне говорят, что он весьма лукав. |
|
23 І подивіться, і розізнайте всі схо́ванки, де́ він ховається, і ве́рнетесь до мене з певною звісткою, — і я піду́ з вами. І буде, якщо він є в Краю́, то пошукаю його по всіх Юдиних тисячах“. |
23 |
|
24 І встали вони, і пішли в Зіф перед Саулом. А Давид та його люди були в Маонській пустині в Араві, на пі́вдень від Єшімону. |
24 И встали они и пошли в Зиф, прежде Саула. Давид же и люди его были тогда в пустыне Маон, на равнине, по правую сторону пустыни. |
|
25 А Саул та його люди пішли шукати. І доне́сли про це Давидові, і він зійшов до Сели, і спинився в Маонській пустині. А Саул прочув, та й гнався за Давидом до Маонської пустині. |
25 И пошел Саул и люди его искать; когда уведомили о сем Давида, он сошел на скалу и оставался в пустыне Маон. Саул, услышав, погнался за Давидом в пустыню Маон. |
|
26 І пішов Саул з цього боку гори, а Давид та його люди — з того боку гори. І поспішав Давид відійти перед Саулом, а Саул та люди його оточували Давида та людей його, щоб схопи́ти їх. |
26 И шел Саул с одной стороны горы, а Давид и люди его были на другой стороне горы. Но между тем, как Давид поспешал уйти от Саула, а Саул и люди его окружали Давида и его людей, чтобы схватить их: |
|
27 І прийшов послане́ць до Саула, говорячи: „Іди поспішно, бо филисти́мляни кинулися на Край!“ |
27 |
|
28 І вернувся Саул з погоні за Давидом, і пішов навпере́йми филисти́млян. Тому то назвали ім'я́ тому місцю: Села-Гаммахлекот. |
28 И возвратился Саул от преследования Давида, и пошел навстречу Филистимлянам. Потому и назвали то место скалою Скользкой. |