1-е до коринтянРозділ 10 |
|
1 |
|
2 і всі охристилися в хмарі та в морі в Мойсея, |
|
3 і всі їли ту саму пожи́ву духовну, |
|
4 і пили́ всі той самий духовний напі́й, бо пили від духовної скелі, що йшла вслід за ними, а та скеля — був Христос! |
|
5 Але їх багатьох не вподо́бав був Бог, бо „понищив Він їх у пустині“. |
|
6 А це були при́клади нам, щоб ми пожадливі на зле не були́, як були пожадливі й вони. |
|
7 Не будьте також ідоля́нами, як деякі з них, як написано: „Люди сіли, щоб їсти та пити, і встали, щоб грати“. |
|
8 Не станьмо чинити блу́ду, як деякі з них блудоді́яли, — і полягло їх одно́го дня двадцять три тисячі. |
|
9 Ані не випробо́вуймо Христа, як деякі з них випробо́вували, — та й від змі́їв загинули. |
|
10 Ані не нарікайте, як деякі з них нарікали, — і загинули від погуби́теля. |
|
11 Усе це трапилось з ними, як при́клади, а написане нам на науку, бо за нашого ча́су кінець віку прийшов. |
|
12 Тому́ то, хто ду́має, ніби стоїть він, нехай стережеться, щоб не впасти! |
|
13 Досягла́ вас спроба не інша, тільки лю́дська; але вірний Бог, Який не попу́стить, щоб ви випробо́вувалися більше, ніж можете, але при спробі й поле́гшення дасть, щоб зне́сти могли ви її. |
|
14 |
|
15 Кажу́, як розумним; судіть самі, що кажу́ я. |
|
16 Чаша благослове́ння, яку благословляємо, — чи не спільно́та то крови Христової? Хліб, який ломимо, чи не спільно́та він тіла Христового? |
|
17 Тому́ що один хліб, тіло одне — нас багато, бо ми всі спільники хліба одного. |
|
18 Погляньте на Ізраїля за тілом: чи ж ті, що жертви їдять, не спільники́ вівтаря́? |
|
19 Тож що́ я кажу́? Що ідольська жертва є щось? Чи що ідол є щось? |
|
20 Ні, але те, що в жертву приносять, „де́монам, а не Богові в жертву приносять“. Я ж не хо́чу, щоб ви спільника́ми для де́монів стали. |
|
21 Бо не можете пити чаші Господньої та чаші де́монської; не можете бути спільника́ми Господнього сто́лу й столу де́монського. |
|
22 Чи ми дратува́тимем Господа? Хіба ми поту́жніші за Нього? |
|
23 |
|
24 Нехай не шукає ніхто свого власного, але кожен — для ближнього! |
|
25 їжте все, що на я́тках м'ясних продається, за сумління зовсім не турбуючись, — |
|
26 Бо „Господня земля, і все, що на ній“! |
|
27 Як покличе вас хтось із невіруючих, і ви захочете піти́, — їжте все, що дадуть вам, за сумління зовсім не турбуючись. |
|
28 Коли ж скаже вам хтось: „Це і́дольська жертва“, — не їжте тоді через того, хто сказав, та через сумління! |
|
29 Говорю́ ж не про власне сумління, але іншого, — чого б моя воля судилась сумлінням чужим? |
|
30 Коли я стаю спільником їжі з подякою, чому мене зневажають за те, за що́ дякую я? |
|
31 Тож, коли ви їсте, чи коли ви п'єте́, або коли інше що робите, — усе на Божу славу робіть! |
|
32 Не робіть спокуси юдеям та ге́лленам, та Церкві Божій, |
|
33 як дого́джую й я всім у всьо́му, не шукаючи в тому пожи́тку свого́, але пожи́тку для багатьох, щоб спасли́ся вони. |
1-е Послание к коринфянамГлава 10 |
|
1 |
|
2 и все в Моисея были крещены, в облаке и в море, |
|
3 и все вкусили одну и ту же духовную пищу, |
|
4 и все пили одно и то же духовное питиё; ибо пили из духовной скалы, следовавшей за ними. А скала — это был Христос. |
|
5 Но не о многих из них благоволил Бог; ибо они были поражены в пустыне. |
|
6 А это стало образом для нас, чтобы мы не вожделели зла, как вожделели они. |
|
7 Не будьте и идолопоклонниками, как некоторые из них, согласно тому, как написано: народ сел есть и пить, и встали они играть. |
|
8 Не будем и блудить, как некоторые из них предались блуду, и пало в один день двадцать три тысячи. |
|
9 Не будем и искушать Господа, как некоторые из них искусили, и гибли от змей. |
|
10 И не ропщите, как некоторые из них возроптали, и гибли от Истребителя. |
|
11 И всё это происходило с ними, как прообраз, написано же было для вразумления нас, которых достиг конец веков. |
|
12 Поэтому кто думает, что он стоит, пусть смотрит, чтобы не упасть. |
|
13 Искушение вас постигло не иное, как человеческое: и верен Бог, Который не попустит, чтобы вы были искушены сверх сил, но в самом искушении даст и выход так, чтобы вы могли вынести. |
|
14 |
|
15 Говорю, как разумным: рассудите сами, что говорю. |
|
16 Чаша благословения, которую мы благословляем, не есть ли приобщение крови Христовой; хлеб, который преломляем, не есть ли приобщение тела Христова? |
|
17 Так как хлеб — один, то мы многие — одно тело; ибо все причащаемся от одного хлеба. |
|
18 Смотрите на Израиля по плоти: те, которые едят жертвы, не общники ли они жертвенника? |
|
19 Что же я говорю? то ли, что идоложертвенное есть нечто, или что идол есть нечто? |
|
20 Нет, но что они приносимое ими в жертву приносят бесам, а не Богу. Но я не хочу, чтобы вы становились общниками бесов. |
|
21 Не можете чашу Господню пить и чашу бесовскую; не можете в трапезе Господней участвовать и в трапезе бесовской. |
|
22 Или мы возбуждаем ревность Господа? Разве мы сильнее Его? |
|
23 |
|
24 Никто да не ищет своей пользы, но пользы другого. |
|
25 Всё, что продается на рынке, ешьте без всякого исследования ради совести: |
|
26 ибо Господня — земля и то, что наполняет её. |
|
27 Если кто из неверных вас зовёт, и вы хотите идти, — всё предлагаемое ешьте без всякого исследования ради совести. |
|
28 Если же кто скажет вам: это жертвенное мясо, то не ешьте, ради того, кто объявил, и ради совести. |
|
29 Совесть же я разумею не свою, а другого. Ибо моя свобода не подлежит суду чужой совести. |
|
30 Если я с благодарностью ем, почему порочить меня за то, за что я благодарю? |
|
31 Итак, едите ли вы, или пьёте, или что делаете, — всё во славу Божию делайте. |
|
32 Не подавайте повода к осуждению ни Иудеям, ни Еллинам, ни Церкви Божией, |
|
33 как и я всем во всём угождаю, не ища своей пользы, но пользы многих, чтобы они были спасены. |
1-е до коринтянРозділ 10 |
1-е Послание к коринфянамГлава 10 |
|
1 |
1 |
|
2 і всі охристилися в хмарі та в морі в Мойсея, |
2 и все в Моисея были крещены, в облаке и в море, |
|
3 і всі їли ту саму пожи́ву духовну, |
3 и все вкусили одну и ту же духовную пищу, |
|
4 і пили́ всі той самий духовний напі́й, бо пили від духовної скелі, що йшла вслід за ними, а та скеля — був Христос! |
4 и все пили одно и то же духовное питиё; ибо пили из духовной скалы, следовавшей за ними. А скала — это был Христос. |
|
5 Але їх багатьох не вподо́бав був Бог, бо „понищив Він їх у пустині“. |
5 Но не о многих из них благоволил Бог; ибо они были поражены в пустыне. |
|
6 А це були при́клади нам, щоб ми пожадливі на зле не були́, як були пожадливі й вони. |
6 А это стало образом для нас, чтобы мы не вожделели зла, как вожделели они. |
|
7 Не будьте також ідоля́нами, як деякі з них, як написано: „Люди сіли, щоб їсти та пити, і встали, щоб грати“. |
7 Не будьте и идолопоклонниками, как некоторые из них, согласно тому, как написано: народ сел есть и пить, и встали они играть. |
|
8 Не станьмо чинити блу́ду, як деякі з них блудоді́яли, — і полягло їх одно́го дня двадцять три тисячі. |
8 Не будем и блудить, как некоторые из них предались блуду, и пало в один день двадцать три тысячи. |
|
9 Ані не випробо́вуймо Христа, як деякі з них випробо́вували, — та й від змі́їв загинули. |
9 Не будем и искушать Господа, как некоторые из них искусили, и гибли от змей. |
|
10 Ані не нарікайте, як деякі з них нарікали, — і загинули від погуби́теля. |
10 И не ропщите, как некоторые из них возроптали, и гибли от Истребителя. |
|
11 Усе це трапилось з ними, як при́клади, а написане нам на науку, бо за нашого ча́су кінець віку прийшов. |
11 И всё это происходило с ними, как прообраз, написано же было для вразумления нас, которых достиг конец веков. |
|
12 Тому́ то, хто ду́має, ніби стоїть він, нехай стережеться, щоб не впасти! |
12 Поэтому кто думает, что он стоит, пусть смотрит, чтобы не упасть. |
|
13 Досягла́ вас спроба не інша, тільки лю́дська; але вірний Бог, Який не попу́стить, щоб ви випробо́вувалися більше, ніж можете, але при спробі й поле́гшення дасть, щоб зне́сти могли ви її. |
13 Искушение вас постигло не иное, как человеческое: и верен Бог, Который не попустит, чтобы вы были искушены сверх сил, но в самом искушении даст и выход так, чтобы вы могли вынести. |
|
14 |
14 |
|
15 Кажу́, як розумним; судіть самі, що кажу́ я. |
15 Говорю, как разумным: рассудите сами, что говорю. |
|
16 Чаша благослове́ння, яку благословляємо, — чи не спільно́та то крови Христової? Хліб, який ломимо, чи не спільно́та він тіла Христового? |
16 Чаша благословения, которую мы благословляем, не есть ли приобщение крови Христовой; хлеб, который преломляем, не есть ли приобщение тела Христова? |
|
17 Тому́ що один хліб, тіло одне — нас багато, бо ми всі спільники хліба одного. |
17 Так как хлеб — один, то мы многие — одно тело; ибо все причащаемся от одного хлеба. |
|
18 Погляньте на Ізраїля за тілом: чи ж ті, що жертви їдять, не спільники́ вівтаря́? |
18 Смотрите на Израиля по плоти: те, которые едят жертвы, не общники ли они жертвенника? |
|
19 Тож що́ я кажу́? Що ідольська жертва є щось? Чи що ідол є щось? |
19 Что же я говорю? то ли, что идоложертвенное есть нечто, или что идол есть нечто? |
|
20 Ні, але те, що в жертву приносять, „де́монам, а не Богові в жертву приносять“. Я ж не хо́чу, щоб ви спільника́ми для де́монів стали. |
20 Нет, но что они приносимое ими в жертву приносят бесам, а не Богу. Но я не хочу, чтобы вы становились общниками бесов. |
|
21 Бо не можете пити чаші Господньої та чаші де́монської; не можете бути спільника́ми Господнього сто́лу й столу де́монського. |
21 Не можете чашу Господню пить и чашу бесовскую; не можете в трапезе Господней участвовать и в трапезе бесовской. |
|
22 Чи ми дратува́тимем Господа? Хіба ми поту́жніші за Нього? |
22 Или мы возбуждаем ревность Господа? Разве мы сильнее Его? |
|
23 |
23 |
|
24 Нехай не шукає ніхто свого власного, але кожен — для ближнього! |
24 Никто да не ищет своей пользы, но пользы другого. |
|
25 їжте все, що на я́тках м'ясних продається, за сумління зовсім не турбуючись, — |
25 Всё, что продается на рынке, ешьте без всякого исследования ради совести: |
|
26 Бо „Господня земля, і все, що на ній“! |
26 ибо Господня — земля и то, что наполняет её. |
|
27 Як покличе вас хтось із невіруючих, і ви захочете піти́, — їжте все, що дадуть вам, за сумління зовсім не турбуючись. |
27 Если кто из неверных вас зовёт, и вы хотите идти, — всё предлагаемое ешьте без всякого исследования ради совести. |
|
28 Коли ж скаже вам хтось: „Це і́дольська жертва“, — не їжте тоді через того, хто сказав, та через сумління! |
28 Если же кто скажет вам: это жертвенное мясо, то не ешьте, ради того, кто объявил, и ради совести. |
|
29 Говорю́ ж не про власне сумління, але іншого, — чого б моя воля судилась сумлінням чужим? |
29 Совесть же я разумею не свою, а другого. Ибо моя свобода не подлежит суду чужой совести. |
|
30 Коли я стаю спільником їжі з подякою, чому мене зневажають за те, за що́ дякую я? |
30 Если я с благодарностью ем, почему порочить меня за то, за что я благодарю? |
|
31 Тож, коли ви їсте, чи коли ви п'єте́, або коли інше що робите, — усе на Божу славу робіть! |
31 Итак, едите ли вы, или пьёте, или что делаете, — всё во славу Божию делайте. |
|
32 Не робіть спокуси юдеям та ге́лленам, та Церкві Божій, |
32 Не подавайте повода к осуждению ни Иудеям, ни Еллинам, ни Церкви Божией, |
|
33 як дого́джую й я всім у всьо́му, не шукаючи в тому пожи́тку свого́, але пожи́тку для багатьох, щоб спасли́ся вони. |
33 как и я всем во всём угождаю, не ища своей пользы, но пользы многих, чтобы они были спасены. |