Естер

Розділ 4

1 А Мордеха́й дові́дався про все, що було зро́блено. І розде́р Мордехай одежу свою, і зодягнув вере́тище та посипався по́пелом, і вийшов на сере́дину міста, та й кричав криком сильним та гірки́м!

2 І прийшов він аж під царську́ браму, бо не можна було вхо́дити в царську́ браму в вере́тищному убранні́.

3 А в кожній окру́зі та місці, куди дохо́дило слово царя та його зако́н, були для юдеїв велика жало́ба, і піст, і плач, і голосі́ння, а вере́тище та по́пел були́ ло́жем для багатьох...

4 І прийшли дівчата Есте́рині й е́внухи її, та й доне́сли їй про це. І дуже затремті́ла цариця, і послала одежу зодягнути Мордеха́я та зняти з нього його вере́тище, та він не прийня́в.

5 І покликала Есте́р Гатаха, одного з е́внухів царя, якого він приста́вив до неї, і наказала йому дові́датися про Мордехая, що́ то з ним, і чого то жало́ба?

6 I вийшов Гатах на міську́ пло́щу, що перед царсько́ю брамою.

7 І виявив йому Мордеха́й усе, що спіткало його, і про суму срібла, яку Га́ман сказав відва́жити до царсько́ї скарбни́ці за юдеїв, щоб ви́губити їх.

8 І він дав йому відписа листа зако́ну, що був ви́даний у Су́зах на ви́гублення їх, щоб показав Есте́рі, та щоб доніс їй, і щоб наказа́в їй піти до царя блага́ти його та просити перед його обличчям за її наро́д.

9 І прийшов Гатах, і доніс Есте́рі Мордехаєві слова́.

10 I сказала Есте́р до Гатаха, і наказала йому переказати Мордехаєві:

11 „Усі царські́ раби та народ царськи́х окру́г знають, що кожен чоловік та жінка, що при́йде до царя до вну́трішнього подві́р'я непокликаний, один йому зако́н, — убити його, окрім того, кому цар простягне́ золоте бе́рло, — і буде він жити. А мене не кличуть вхо́дити до царя от уже тридцять день“.

12 І переказали Мордехаєві Есте́рині слова́.

13 І сказав Мордехай відпові́сти Естері: „Не ду́май в душі своїй, що втечеш до царсько́го дому одна з усіх юдеїв...

14 Бо якщо справді бу́деш ти мовча́ти цього ча́су, то поле́гшення та врятува́ння при́йде для юдеїв з іншого місця, а ти та дім твого батька погинете. А хто знає, чи не на час, як оцей, досягла́ ти царства!“

15 І сказала Есте́р відпові́сти Мордехаєві:

16 „Іди, збери всіх юдеїв, що знахо́дяться в Су́зах, і по́стіть за мене, і не їжте й не пийте три дні, ніч та день. Також я та дівча́та мої бу́демо по́стити так, і так прийду́ до царя, хоч це не буде за зако́ном. А якщо я загину, то загину“.

17 І пішов Мордеха́й, і зробив усе, як звеліла йому Есте́р.

Есфирь

Глава 4

1 Мардохей узнал все, что делалось; и разодрал Мардохей одежды свои, и возложил на себя власяницу и пепел, и вышел на средину города, и рыдал с великим и горьким воплем.

2 И пришел к царским воротам, потому что нельзя было входить в царские ворота одетому во власяницу.

3 Равно и во всякой области, в том месте, куда доходило повеление царево и указ его, у Иудеев было большое сетование, и пост, и плачь, и вопль. Власяница и пепел служили постелью для многих.

4 И пришли служанки Есфири и евнухи ее, и рассказали ей, и сильно встревожилась царица. И послала одежды, чтоб одеть Мардохея, и снять с него власяницу; но он не принял.

5 И позвала Есфирь Гафаха, одного из евнухов царя, которого он приставил к ней, и послала его к Мардохею узнать, что это, от чего это.

6 И пошел Гафах к Мардохею на городскую площадь, которая пред царскими воротами.

7 И рассказал ему Мардохей все, что с ним встретилось, и определенное число серебра, которое обещал Аман отвесить в царскую казну за Иудеев, чтоб истребить их.

8 И список с письменного указа, который дан в Сусане о истреблении их, дал ему, чтобы показать Есфири и дать ей знать, наказывая притом ей пойти к царю, чтоб умолить его о помиловании и просить его за народ ее.

9 И пришел Гафах, и пересказал Есфири слова Мардохея.

10 И сказала Есфирь Гафаху, и послала чрез него ответ Мардохею:

11 Все служащие при царе и народы в царских областях знают, что всякому мужчине и женщине, если кто войдет во внутренний царский двор, не быв позван, один суд - смерть, кроме того только, к кому царь прострет свой золотой скипетр, чтоб он остался жив, а я не звана к царю, вот уже - тридцать дней.

12 И пересказали Мардохею слова Есфири.

13 И сказал Мардохей в ответ Есфири: не думай в душе своей, что ты спасешься в доме царском одна из всех Иудеев.

14 Если ты промолчишь в это время, то утешение и избавление возникнет Иудеям из другого места, а ты и дом отца твоего погибнете. И кто знает, не на такое ли время и ты достигла царского достоинства?

15 И сказала Есфирь в ответ Мардохею:

16 Поди, собери всех Иудеев, находящихся в Сусане и поститесь обо мне, и не ешьте, и не пейте три дня, ночь и день; и я с служанками моими буду также поститься, и потом пойду к царю, хотя это против закона, и если погибнуть, погибну.

17 И пошел Мардохей, и сделал точно так, как приказала ему Есфирь.

Естер

Розділ 4

Есфирь

Глава 4

1 А Мордеха́й дові́дався про все, що було зро́блено. І розде́р Мордехай одежу свою, і зодягнув вере́тище та посипався по́пелом, і вийшов на сере́дину міста, та й кричав криком сильним та гірки́м!

1 Мардохей узнал все, что делалось; и разодрал Мардохей одежды свои, и возложил на себя власяницу и пепел, и вышел на средину города, и рыдал с великим и горьким воплем.

2 І прийшов він аж під царську́ браму, бо не можна було вхо́дити в царську́ браму в вере́тищному убранні́.

2 И пришел к царским воротам, потому что нельзя было входить в царские ворота одетому во власяницу.

3 А в кожній окру́зі та місці, куди дохо́дило слово царя та його зако́н, були для юдеїв велика жало́ба, і піст, і плач, і голосі́ння, а вере́тище та по́пел були́ ло́жем для багатьох...

3 Равно и во всякой области, в том месте, куда доходило повеление царево и указ его, у Иудеев было большое сетование, и пост, и плачь, и вопль. Власяница и пепел служили постелью для многих.

4 І прийшли дівчата Есте́рині й е́внухи її, та й доне́сли їй про це. І дуже затремті́ла цариця, і послала одежу зодягнути Мордеха́я та зняти з нього його вере́тище, та він не прийня́в.

4 И пришли служанки Есфири и евнухи ее, и рассказали ей, и сильно встревожилась царица. И послала одежды, чтоб одеть Мардохея, и снять с него власяницу; но он не принял.

5 І покликала Есте́р Гатаха, одного з е́внухів царя, якого він приста́вив до неї, і наказала йому дові́датися про Мордехая, що́ то з ним, і чого то жало́ба?

5 И позвала Есфирь Гафаха, одного из евнухов царя, которого он приставил к ней, и послала его к Мардохею узнать, что это, от чего это.

6 I вийшов Гатах на міську́ пло́щу, що перед царсько́ю брамою.

6 И пошел Гафах к Мардохею на городскую площадь, которая пред царскими воротами.

7 І виявив йому Мордеха́й усе, що спіткало його, і про суму срібла, яку Га́ман сказав відва́жити до царсько́ї скарбни́ці за юдеїв, щоб ви́губити їх.

7 И рассказал ему Мардохей все, что с ним встретилось, и определенное число серебра, которое обещал Аман отвесить в царскую казну за Иудеев, чтоб истребить их.

8 І він дав йому відписа листа зако́ну, що був ви́даний у Су́зах на ви́гублення їх, щоб показав Есте́рі, та щоб доніс їй, і щоб наказа́в їй піти до царя блага́ти його та просити перед його обличчям за її наро́д.

8 И список с письменного указа, который дан в Сусане о истреблении их, дал ему, чтобы показать Есфири и дать ей знать, наказывая притом ей пойти к царю, чтоб умолить его о помиловании и просить его за народ ее.

9 І прийшов Гатах, і доніс Есте́рі Мордехаєві слова́.

9 И пришел Гафах, и пересказал Есфири слова Мардохея.

10 I сказала Есте́р до Гатаха, і наказала йому переказати Мордехаєві:

10 И сказала Есфирь Гафаху, и послала чрез него ответ Мардохею:

11 „Усі царські́ раби та народ царськи́х окру́г знають, що кожен чоловік та жінка, що при́йде до царя до вну́трішнього подві́р'я непокликаний, один йому зако́н, — убити його, окрім того, кому цар простягне́ золоте бе́рло, — і буде він жити. А мене не кличуть вхо́дити до царя от уже тридцять день“.

11 Все служащие при царе и народы в царских областях знают, что всякому мужчине и женщине, если кто войдет во внутренний царский двор, не быв позван, один суд - смерть, кроме того только, к кому царь прострет свой золотой скипетр, чтоб он остался жив, а я не звана к царю, вот уже - тридцать дней.

12 І переказали Мордехаєві Есте́рині слова́.

12 И пересказали Мардохею слова Есфири.

13 І сказав Мордехай відпові́сти Естері: „Не ду́май в душі своїй, що втечеш до царсько́го дому одна з усіх юдеїв...

13 И сказал Мардохей в ответ Есфири: не думай в душе своей, что ты спасешься в доме царском одна из всех Иудеев.

14 Бо якщо справді бу́деш ти мовча́ти цього ча́су, то поле́гшення та врятува́ння при́йде для юдеїв з іншого місця, а ти та дім твого батька погинете. А хто знає, чи не на час, як оцей, досягла́ ти царства!“

14 Если ты промолчишь в это время, то утешение и избавление возникнет Иудеям из другого места, а ты и дом отца твоего погибнете. И кто знает, не на такое ли время и ты достигла царского достоинства?

15 І сказала Есте́р відпові́сти Мордехаєві:

15 И сказала Есфирь в ответ Мардохею:

16 „Іди, збери всіх юдеїв, що знахо́дяться в Су́зах, і по́стіть за мене, і не їжте й не пийте три дні, ніч та день. Також я та дівча́та мої бу́демо по́стити так, і так прийду́ до царя, хоч це не буде за зако́ном. А якщо я загину, то загину“.

16 Поди, собери всех Иудеев, находящихся в Сусане и поститесь обо мне, и не ешьте, и не пейте три дня, ночь и день; и я с служанками моими буду также поститься, и потом пойду к царю, хотя это против закона, и если погибнуть, погибну.

17 І пішов Мордеха́й, і зробив усе, як звеліла йому Есте́р.

17 И пошел Мардохей, и сделал точно так, как приказала ему Есфирь.

1.0x