Библия - Обещанное Восстановление

Вiд Iвана

Розділ 7

1 Після цього Ісус ходив по Галілеї, не хотів бо ходи́ти по Юдеї, бо юдеї шукали наго́ди, щоб убити Його.

2 А надхо́дило свято юдейське — Ку́чки.

3 І сказали до Нього брати Його: „Піди звідси, і йди до Юдеї, щоб і учні Твої побачили вчинки Твої, що Ти робиш.

4 Тайкома́ бо не робить нічо́го ніхто, але сам прагне бути відо́мий. Коли Ти таке чиниш, то з'яви́ Себе світові“.

5 Бо не вірували в Нього навіть брати Його!

6 А Ісус промовляє до них: „Не настав ще Мій час, але за́вжди готовий час ваш.

7 Вас нена́видіти світ не може, а Мене він нена́видить, бо Я сві́дчу про нього, що діла́ його злі.

8 Ідіть на це свято, Я ж іще не піду́ на це свято, бо не ви́повнився ще Мій час“.

9 Це сказавши до них, Він зоставсь у Галілеї.

10 Коли ж вийшли на свято брати Його, тоді й Сам Він пішов, — не відкрито, але́ ніби по́тай.

11 А юдеї за свята шукали Його та питали: „Де Він?“

12 І поголо́ска велика про Нього в наро́ді була. Одні говорили: „Він добрий“, а інші казали: „Ні, — Він зводить з дороги наро́д“.

13 Та відкрито про Нього ніхто не казав, — бо боялись юдеїв.

14 У половині вже свята Ісус у храм увійшов і навчав.

15 І дивувались юдеї й казали: „Як Він знає Писа́ння, не вчившись?“

16 Відповів їм Ісус і сказав: „Наука Моя — не Моя, а Того, Хто послав Мене.

17 Коли хоче хто волю чинити Його, той довідається про науку, чи від Бога вона, чи від Себе Самого кажу́ Я.

18 Хто говорить від себе самого, той власної слави шукає, а Хто слави шукає Того, Хто послав Його, Той правдивий, — і в Ньому неправедности нема.

19 Чи ж Зако́на вам дав не Мойсей? Та ніхто з вас Зако́на того не виконує. На́що хочете вбити Мене?“

20 Наро́д відповів: „Чи Ти де́мона маєш? Хто Тебе хоче вбити?“

21 Ісус відповів і сказав їм: „Одне ді́ло зробив Я, — і всі ви дивуєтесь.

22 Через це Мойсей дав обрі́зання вам, — не тому́, що воно від Мойсея, але від отців, — та ви й у суботу обрізуєте чоловіка.

23 Коли ж чоловік у суботу приймає обрі́зання, щоб Зако́ну Мойсеєвого не порушити, чого ж ре́мствуєте ви на Мене, що Я всю люди́ну в суботу вздоро́вив?

24 Не судіть за обличчям, але суд справедливий чиніть!“

25 Дехто ж з єрусали́млян казали: „Хіба́ це не Той, що Його шукають убити?

26 Бо говорить відкрито ось Він, — і нічого не кажуть Йому. Чи то справді дізналися старші, що Він дійсно Христос?

27 Та ми знаєм Цього, звідки Він. Про Христа ж, коли при́йде, ніхто знати не бу́де, звідки Він“.

28 І скликнув у храмі Ісус, навчаючи й кажучи: „І Мене знаєте ви, і знаєте, звідки Я. А Я не прийшов Сам від Себе; правдивий же Той, Хто послав Мене, що Його ви не знаєте.

29 Я знаю Його, — Я бо від Нього, і послав Мене Він!“

30 Тож шукали вони, щоб схопи́ти Його, та ніхто не наклав рук на Нього, — бо то ще не настала година Його́.

31 А багато з наро́ду в Нього ввірували та казали: „Коли при́йде Христос, чи ж Він чу́да чинитиме більші, як чинить Оцей?“

32 Фарисеї прочули такі поголо́ски про Нього в наро́ді. Тоді первосвященики та фарисеї послали свою́ службу, щоб схопи́ти Його.

33 Ісус же сказав: „Ще недовго побу́ду Я з вами, та й до Того піду́, Хто послав Мене.

34 Ви бу́дете шукати Мене, — і не зна́йдете; а туди, де Я є, ви прибути не можете“.

35 Тоді говорили юдеї між собою: „Куди це Він хоче йти, що не зна́йдемо Його? Чи не хоче йти до виселе́нців між греки, та й греків навчати?

36 Що за слово, яке Він сказав: „Ви бу́дете шукати Мене, — і не знайдете; а туди, де Я є, ви прибути не можете?“

37 А останнього великого дня свята Ісус стояв і кликав, говорячи: „Коли прагне хто з вас — нехай при́йде до Мене та й п'є!

38 Хто вірує в Мене, як каже Писа́ння, то ріки живої води потечуть із утро́би його́“.

39 Це ж сказав Він про Духа, що мали прийняти Його, хто ввірував у Нього. Не було́ бо ще Духа на них, — не був бо Ісус ще просла́влений.

40 А багато з наро́ду, почувши слова́ ті, казали: „Він справді пророк!“

41 Інші казали: „Він Христос“. А ще інші казали: „Хіба при́йде Христос із Галілеї?

42 Чи ж не каже Писа́ння, що Христос при́йде з роду Давидового, і з села Вифлеє́му, звідкіля́ був Давид?“

43 Так повстала незгода в наро́ді з-за Нього.

44 А де́котрі з них мали замір схопи́ти Його́, — та ніхто не поклав рук на Нього.

45 І вернулася слу́жба до первосвящеників та фарисеїв, а ті їх запитали: „Чому не привели́ ви Його?“

46 Відказала та слу́жба: „Чоловік ще ніко́ли так не промовляв, як Оцей Чоловік“.

47 А їм відповіли́ фарисеї: „Чи й вас із дороги не зве́дено?

48 Хіба́ хто з старши́х або з фарисеїв увірував у Нього?

49 Та прокля́тий народ, що не знає Зако́ну!“

50 Говорить до них Никоди́м, що приходив до Ньо́го вночі, і що був один із них:

51 „Хіба судить Зако́н наш люди́ну, як перше її не вислухає, і не дізнається, що́ вона робить?“

52 Йому відповіли та сказали вони: „Чи й ти не з Галілеї? Досліди та побач, що не при́йде Пророк із Галілеї“.

53 І до дому свого́ пішов кожен.

Евангелие от Иоанна

Глава 7

1 И после этого ходил Иисус по Галилее; ибо по Иудее Он не хотел ходить, потому что Иудеи искали Его убить.

2 А был близко Иудейский праздник Кущей.

3 Сказали Ему тогда братья Его: пойди отсюда и иди в Иудею, чтобы и ученики Твои увидели дела Твои, которые Ты творишь;

4 ибо никто ничего не делает втайне, а хочет сам быть на виду: если Ты это делаешь, яви Себя миру.

5 Ибо и братья Его не верили в Него.

6 Говорит им на это Иисус: время Мое еще не пришло; а для вас всегда время.

7 Не может мир ненавидеть вас. Меня же ненавидит, потому что Я свидетельствую о нем, что дела его лукавы.

8 Вы пойдите на праздник. Я еще не пойду на этот праздник, потому что Мое время еще не исполнилось.

9 И сказав им это, Он остался в Галилее.

10 Когда же пошли братья Его на праздник, тогда и Он Сам пошел: не явно, а как бы втайне.

11 Иудеи же искали Его на празднике и говорили: где Он?

12 И толков было много о Нем в народе. Одни говорили: Он добр; другие говорили: нет, но вводит народ в заблуждение.

13 Однако, никто открыто не говорил о Нем из страха перед Иудеями.

14 Когда праздник был уже на половине, вошел Иисус в храм и учил.

15 Удивлялись Иудеи, говоря: каким образом Он знает Писания, не пройдя учения?

16 Ответил им Иисус и сказал: Мое учение не Мое, но Пославшего Меня.

17 Если кто хочет творить волю Его, он узнает об этом учении, от Бога ли оно, или Я от Себя говорю.

18 Говорящий от себя ищет собственной славы: но Ищущий славы Пославшего Его, Тот истинен, и неправды в Нем нет.

19 Не Моисей ли вам дал Закон? И никто из вас не исполняет Закона. Почему Меня ищете убить?

20 Ответил народ: бес в Тебе, кто Тебя ищет убить?

21 Ответил Иисус и сказал им: одно дело Я сотворил, и вы все удивляетесь ему.

22 Моисей дал вам обрезание, — не то, чтобы оно было от Моисея, оно от отцов, — и в субботу вы обрезываете человека.

23 Если обрезание принимает человек в субботу, чтобы не был нарушен Закон Моисеев, на Меня ли вы злобствуете, что Я всего человека сделал здоровым в субботу?

24 Не по виду судите, но судите праведным судом.

25 Говорили тогда некоторые из Иерусалимлян: не Тот ли это, Кого ищут убить?

26 И вот Он открыто держит речь, и ничего Ему не говорят. Неужели же воистину узнали начальники, что это — Христос?

27 Но Этого мы знаем, откуда Он. А когда Христос придет, никто не будет знать, откуда Он.

28 Возгласил тогда в храме Иисус, уча и говоря: и Меня знаете, и знаете, откуда Я, и не от Себя Я пришел, но истинен Пославший Меня, Которого вы не знаете.

29 Я знаю Его, потому что Я — от Него, и Он Меня послал.

30 Искали Его схватить, и никто не наложил на Него руки, потому что еще не пришел час Его.

31 Из толпы же многие уверовали в Него и говорили: Христос, когда придет, неужели сотворит больше знамений, чем Этот сотворил?

32 Услышали фарисеи эти толки о Нем в толпе, и послали первосвященники и фарисеи служителей, чтобы схватить Его.

33 Тогда сказал Иисус: еще малое время Я с вами, и иду к Пославшему Меня;

34 будете искать Меня, и не найдете; и, где Я, туда вы не можете пойти.

35 Сказали тогда друг другу Иудеи: куда Он собирается идти, что мы не найдем Его? Не в рассеяние ли среди Еллинов собирается Он идти и учить Еллинов?

36 Что это за слово, которое Он сказал: вы будете искать Меня, и не найдете; и, где Я, туда вы не можете пойти?

37 В последний же, в великий день Праздника стоял Иисус и возгласил, говоря: если кто жаждет, да идет ко Мне и да пьет.

38 Кто верует в Меня, как говорит Писание, из чрева его потекут реки воды живой.

39 Это сказал Он о Духе, Которого должны были получить верующие в Него. Ибо еще не было Духа, потому что Иисус еще не был прославлен.

40 Некоторые из толпы, услышав эти слова, говорили: это, воистину, пророк.

41 Другие говорили: это — Христос. А иные говорили: разве из Галилеи придет Христос?

42 Не Писание ли сказало, что от семени Давидова и из Вифлеема, того селения, где был Давид, придет Христос?

43 И произошло тогда из-за Него разделение в толпе:

44 некоторые из них хотели схватить Его, но никто не наложил на Него рук.

45 Итак, пришли служители к первосвященникам и фарисеям, и те им сказали: почему вы не привели Его?

46 Ответили служители: никогда еще так не говорил человек, как говорит Этот Человек.

47 И ответили им фарисеи: неужели и вас ввели в заблуждение?

48 Разве кто-нибудь из начальников уверовал в Него, или из фарисеев?

49 Но толпа эта, не знающая Закона: прокляты они.

50 Говорит им Никодим, приходивший к Нему раньше (был он один из них):

51 разве Закон наш судит человека, не выслушав его прежде и не узнав, что он делает?

52 Ответили и сказали ему: и ты не из Галилеи ли? Исследуй и убедись, что из Галилеи пророк не приходит. [

53 И отправились каждый в свой дом.

Вiд Iвана Розділ 7	Евангелие от Иоанна Глава 7
1 Після цього Ісус ходив по Галілеї, не хотів бо ходи́ти по Юдеї, бо юдеї шукали наго́ди, щоб убити Його.	1 И после этого ходил Иисус по Галилее; ибо по Иудее Он не хотел ходить, потому что Иудеи искали Его убить.
2 А надхо́дило свято юдейське — Ку́чки.	2 А был близко Иудейский праздник Кущей.
3 І сказали до Нього брати Його: „Піди звідси, і йди до Юдеї, щоб і учні Твої побачили вчинки Твої, що Ти робиш.	3 Сказали Ему тогда братья Его: пойди отсюда и иди в Иудею, чтобы и ученики Твои увидели дела Твои, которые Ты творишь;
4 Тайкома́ бо не робить нічо́го ніхто, але сам прагне бути відо́мий. Коли Ти таке чиниш, то з'яви́ Себе світові“.	4 ибо никто ничего не делает втайне, а хочет сам быть на виду: если Ты это делаешь, яви Себя миру.
5 Бо не вірували в Нього навіть брати Його!	5 Ибо и братья Его не верили в Него.
6 А Ісус промовляє до них: „Не настав ще Мій час, але за́вжди готовий час ваш.	6 Говорит им на это Иисус: время Мое еще не пришло; а для вас всегда время.
7 Вас нена́видіти світ не може, а Мене він нена́видить, бо Я сві́дчу про нього, що діла́ його злі.	7 Не может мир ненавидеть вас. Меня же ненавидит, потому что Я свидетельствую о нем, что дела его лукавы.
8 Ідіть на це свято, Я ж іще не піду́ на це свято, бо не ви́повнився ще Мій час“.	8 Вы пойдите на праздник. Я еще не пойду на этот праздник, потому что Мое время еще не исполнилось.
9 Це сказавши до них, Він зоставсь у Галілеї.	9 И сказав им это, Он остался в Галилее.
10 Коли ж вийшли на свято брати Його, тоді й Сам Він пішов, — не відкрито, але́ ніби по́тай.	10 Когда же пошли братья Его на праздник, тогда и Он Сам пошел: не явно, а как бы втайне.
11 А юдеї за свята шукали Його та питали: „Де Він?“	11 Иудеи же искали Его на празднике и говорили: где Он?
12 І поголо́ска велика про Нього в наро́ді була. Одні говорили: „Він добрий“, а інші казали: „Ні, — Він зводить з дороги наро́д“.	12 И толков было много о Нем в народе. Одни говорили: Он добр; другие говорили: нет, но вводит народ в заблуждение.
13 Та відкрито про Нього ніхто не казав, — бо боялись юдеїв.	13 Однако, никто открыто не говорил о Нем из страха перед Иудеями.
14 У половині вже свята Ісус у храм увійшов і навчав.	14 Когда праздник был уже на половине, вошел Иисус в храм и учил.
15 І дивувались юдеї й казали: „Як Він знає Писа́ння, не вчившись?“	15 Удивлялись Иудеи, говоря: каким образом Он знает Писания, не пройдя учения?
16 Відповів їм Ісус і сказав: „Наука Моя — не Моя, а Того, Хто послав Мене.	16 Ответил им Иисус и сказал: Мое учение не Мое, но Пославшего Меня.
17 Коли хоче хто волю чинити Його, той довідається про науку, чи від Бога вона, чи від Себе Самого кажу́ Я.	17 Если кто хочет творить волю Его, он узнает об этом учении, от Бога ли оно, или Я от Себя говорю.
18 Хто говорить від себе самого, той власної слави шукає, а Хто слави шукає Того, Хто послав Його, Той правдивий, — і в Ньому неправедности нема.	18 Говорящий от себя ищет собственной славы: но Ищущий славы Пославшего Его, Тот истинен, и неправды в Нем нет.
19 Чи ж Зако́на вам дав не Мойсей? Та ніхто з вас Зако́на того не виконує. На́що хочете вбити Мене?“	19 Не Моисей ли вам дал Закон? И никто из вас не исполняет Закона. Почему Меня ищете убить?
20 Наро́д відповів: „Чи Ти де́мона маєш? Хто Тебе хоче вбити?“	20 Ответил народ: бес в Тебе, кто Тебя ищет убить?
21 Ісус відповів і сказав їм: „Одне ді́ло зробив Я, — і всі ви дивуєтесь.	21 Ответил Иисус и сказал им: одно дело Я сотворил, и вы все удивляетесь ему.
22 Через це Мойсей дав обрі́зання вам, — не тому́, що воно від Мойсея, але від отців, — та ви й у суботу обрізуєте чоловіка.	22 Моисей дал вам обрезание, — не то, чтобы оно было от Моисея, оно от отцов, — и в субботу вы обрезываете человека.
23 Коли ж чоловік у суботу приймає обрі́зання, щоб Зако́ну Мойсеєвого не порушити, чого ж ре́мствуєте ви на Мене, що Я всю люди́ну в суботу вздоро́вив?	23 Если обрезание принимает человек в субботу, чтобы не был нарушен Закон Моисеев, на Меня ли вы злобствуете, что Я всего человека сделал здоровым в субботу?
24 Не судіть за обличчям, але суд справедливий чиніть!“	24 Не по виду судите, но судите праведным судом.
25 Дехто ж з єрусали́млян казали: „Хіба́ це не Той, що Його шукають убити?	25 Говорили тогда некоторые из Иерусалимлян: не Тот ли это, Кого ищут убить?
26 Бо говорить відкрито ось Він, — і нічого не кажуть Йому. Чи то справді дізналися старші, що Він дійсно Христос?	26 И вот Он открыто держит речь, и ничего Ему не говорят. Неужели же воистину узнали начальники, что это — Христос?
27 Та ми знаєм Цього, звідки Він. Про Христа ж, коли при́йде, ніхто знати не бу́де, звідки Він“.	27 Но Этого мы знаем, откуда Он. А когда Христос придет, никто не будет знать, откуда Он.
28 І скликнув у храмі Ісус, навчаючи й кажучи: „І Мене знаєте ви, і знаєте, звідки Я. А Я не прийшов Сам від Себе; правдивий же Той, Хто послав Мене, що Його ви не знаєте.	28 Возгласил тогда в храме Иисус, уча и говоря: и Меня знаете, и знаете, откуда Я, и не от Себя Я пришел, но истинен Пославший Меня, Которого вы не знаете.
29 Я знаю Його, — Я бо від Нього, і послав Мене Він!“	29 Я знаю Его, потому что Я — от Него, и Он Меня послал.
30 Тож шукали вони, щоб схопи́ти Його, та ніхто не наклав рук на Нього, — бо то ще не настала година Його́.	30 Искали Его схватить, и никто не наложил на Него руки, потому что еще не пришел час Его.
31 А багато з наро́ду в Нього ввірували та казали: „Коли при́йде Христос, чи ж Він чу́да чинитиме більші, як чинить Оцей?“	31 Из толпы же многие уверовали в Него и говорили: Христос, когда придет, неужели сотворит больше знамений, чем Этот сотворил?
32 Фарисеї прочули такі поголо́ски про Нього в наро́ді. Тоді первосвященики та фарисеї послали свою́ службу, щоб схопи́ти Його.	32 Услышали фарисеи эти толки о Нем в толпе, и послали первосвященники и фарисеи служителей, чтобы схватить Его.
33 Ісус же сказав: „Ще недовго побу́ду Я з вами, та й до Того піду́, Хто послав Мене.	33 Тогда сказал Иисус: еще малое время Я с вами, и иду к Пославшему Меня;
34 Ви бу́дете шукати Мене, — і не зна́йдете; а туди, де Я є, ви прибути не можете“.	34 будете искать Меня, и не найдете; и, где Я, туда вы не можете пойти.
35 Тоді говорили юдеї між собою: „Куди це Він хоче йти, що не зна́йдемо Його? Чи не хоче йти до виселе́нців між греки, та й греків навчати?	35 Сказали тогда друг другу Иудеи: куда Он собирается идти, что мы не найдем Его? Не в рассеяние ли среди Еллинов собирается Он идти и учить Еллинов?
36 Що за слово, яке Він сказав: „Ви бу́дете шукати Мене, — і не знайдете; а туди, де Я є, ви прибути не можете?“	36 Что это за слово, которое Он сказал: вы будете искать Меня, и не найдете; и, где Я, туда вы не можете пойти?
37 А останнього великого дня свята Ісус стояв і кликав, говорячи: „Коли прагне хто з вас — нехай при́йде до Мене та й п'є!	37 В последний же, в великий день Праздника стоял Иисус и возгласил, говоря: если кто жаждет, да идет ко Мне и да пьет.
38 Хто вірує в Мене, як каже Писа́ння, то ріки живої води потечуть із утро́би його́“.	38 Кто верует в Меня, как говорит Писание, из чрева его потекут реки воды живой.
39 Це ж сказав Він про Духа, що мали прийняти Його, хто ввірував у Нього. Не було́ бо ще Духа на них, — не був бо Ісус ще просла́влений.	39 Это сказал Он о Духе, Которого должны были получить верующие в Него. Ибо еще не было Духа, потому что Иисус еще не был прославлен.
40 А багато з наро́ду, почувши слова́ ті, казали: „Він справді пророк!“	40 Некоторые из толпы, услышав эти слова, говорили: это, воистину, пророк.
41 Інші казали: „Він Христос“. А ще інші казали: „Хіба при́йде Христос із Галілеї?	41 Другие говорили: это — Христос. А иные говорили: разве из Галилеи придет Христос?
42 Чи ж не каже Писа́ння, що Христос при́йде з роду Давидового, і з села Вифлеє́му, звідкіля́ був Давид?“	42 Не Писание ли сказало, что от семени Давидова и из Вифлеема, того селения, где был Давид, придет Христос?
43 Так повстала незгода в наро́ді з-за Нього.	43 И произошло тогда из-за Него разделение в толпе:
44 А де́котрі з них мали замір схопи́ти Його́, — та ніхто не поклав рук на Нього.	44 некоторые из них хотели схватить Его, но никто не наложил на Него рук.
45 І вернулася слу́жба до первосвящеників та фарисеїв, а ті їх запитали: „Чому не привели́ ви Його?“	45 Итак, пришли служители к первосвященникам и фарисеям, и те им сказали: почему вы не привели Его?
46 Відказала та слу́жба: „Чоловік ще ніко́ли так не промовляв, як Оцей Чоловік“.	46 Ответили служители: никогда еще так не говорил человек, как говорит Этот Человек.
47 А їм відповіли́ фарисеї: „Чи й вас із дороги не зве́дено?	47 И ответили им фарисеи: неужели и вас ввели в заблуждение?
48 Хіба́ хто з старши́х або з фарисеїв увірував у Нього?	48 Разве кто-нибудь из начальников уверовал в Него, или из фарисеев?
49 Та прокля́тий народ, що не знає Зако́ну!“	49 Но толпа эта, не знающая Закона: прокляты они.
50 Говорить до них Никоди́м, що приходив до Ньо́го вночі, і що був один із них:	50 Говорит им Никодим, приходивший к Нему раньше (был он один из них):
51 „Хіба судить Зако́н наш люди́ну, як перше її не вислухає, і не дізнається, що́ вона робить?“	51 разве Закон наш судит человека, не выслушав его прежде и не узнав, что он делает?
52 Йому відповіли та сказали вони: „Чи й ти не з Галілеї? Досліди та побач, що не при́йде Пророк із Галілеї“.	52 Ответили и сказали ему: и ты не из Галилеи ли? Исследуй и убедись, что из Галилеи пророк не приходит. [
53 І до дому свого́ пішов кожен.	53 И отправились каждый в свой дом.

⚡ 1.0x

Старий
завіт

Новий
завіт

Вiд Iвана

Розділ 7

Евангелие от Иоанна

Глава 7

Вiд Iвана

Розділ 7

Евангелие от Иоанна

Глава 7

Старий завіт

Новий завіт

Вiд Iвана

Розділ 7

Евангелие от Иоанна

Глава 7

Вiд Iвана

Розділ 7

Евангелие от Иоанна

Глава 7

Старий
завіт

Новий
завіт