2-а царiвРозділ 23 |
1 |
2 І ввійшов до Господнього дому цар та кожен муж Юди, а з ним усі мешканці Єрусалиму, і священики, і пророки, і ввесь народ від мало́го й аж до великого, і він прочитав до їхніх ушей усі слова́ Книги Заповіту, зна́йденої в Господньому домі. |
3 І став цар на підвищенні, і склав заповіта перед Господнім лицем, щоб ходити за Господом та доде́ржувати заповіді Його, і сві́дчення Його, і постанови Його всім серцем та всією душею, щоб виконати слова́ того заповіту, що написані в тій книзі. І ввесь народ пристав до заповіту. |
4 І наказав цар Хілкійї, великому священикові, й іншим священикам та сторожа́м поро́га, щоб повино́сили з Господнього храму всі речі, зро́блені для Ваала та для Аста́рти, та для всіх небесних світил. І він попали́в їх поза Єрусалимом на кедро́нських поля́х, а їхній по́рох відніс до Бет-Елу. |
5 І він поскидав жерці́в, що їх понаставля́ли були Юдині царі, і що вони кадили на па́гірках по Юдиних містах та в око́лицях Єрусалиму, і кадили для Ваала, і для сонця, і для місяця, і для планет, і для всіх небесних світил. |
6 І він виніс Астарту з Господнього дому поза Єрусалим до кедро́нської долини, та й спалив її в кедро́нській долині, і стер на по́рох, а її по́рох кинув на гроби́ звичайних людей. |
7 І він порозбива́в доми культу блудодійників, що були при Господньому домі, де жінки́ ткали завісу для Аста́рти. |
8 І він ви́провадив усіх священиків з Юдиних міст, і опога́нив па́гірки, де священики кадили, від Ґеви аж до Беер-Шеви, і порозбивав па́гірки брам, що були при вході брами Ісуса, зверхника міста, що ліво́руч тому́, хто вхо́див до брами міста. |
9 Але священики па́гірків не вхо́дили до Господнього же́ртівника в Єрусалимі, а тільки їли прісне́ серед своїх братів. |
10 І він опога́нив місце ста́влення на огні, що в долині Гінномового сина, щоб ніхто не перево́див через огонь сина свого та дочку́ свою для Молоха. |
11 І він повідставляв коні, яких давали Юдині царі для сонця, від входу до Господнього дому, при кімна́ті є́внуха Нетан-Мелеха, що був у Парварімі, а колесни́ці сонця попали́в ув огні. |
12 А же́ртівники, що були на даху́ Ахазової го́рниці, що пороби́ли Юдині царі, та жертівники, що пороби́в Манасія на двох подві́р'ях Господнього дому, цар порозбива́в. І він звідти побіг, і кинув їхній по́рох до кедро́нського пото́ку. |
13 А па́гірки, що навпроти Єрусалиму, право́руч гори Згуби, які побудува́в був Соломон, Ізраїлів цар, для Астарти, гидо́ти сидо́нської, і для Кемота, гидо́ти моавської, і для Мілкома, гидо́ти Аммонових синів, цар поопога́нював. |
14 І він порозбивав стовпи для богів, і постинав посвя́чені дере́ва, а їхнє місце напо́внив лю́дськими кістка́ми. |
15 А також жертівника, що в Бет-Елі, па́гірка, що зробив був Єровоам, син Неватів, що ввів у гріх Ізраїля, також же́ртівника цього та цього па́гірка він розбив, і спалив того па́гірка та стер на по́рох, і Аста́рту спалив. |
16 І оберну́вся Йосі́я, та й побачив гроби́, що були там на горі. І послав він, і позабирав кості з гробі́в, і попали́в на жертівнику, — і опога́нив його, за словом Господнім, яке кли́кав був Божий чоловік, що проріка́в оці речі. |
17 І сказав цар: „Що́ це за надгро́бок, що я бачу?“ А люди того міста сказали йому: „Це надгро́бок Божого чоловіка, що прийшов з Юдеї й прорік оці речі, які зробив ти на же́ртівнику в Бет-Елі“. |
18 А він сказав: „Дайте йому спо́кій, — нехай ніхто не рухає косте́й його“. І зберегли його кості, кості того пророка, що прийшов був із Самарії. |
19 А також усі доми́ па́гірків, що по самарійських містах, що поробили були Ізраїлеві царі, щоб гніви́ти Господа, Йосія понищив, і зробив з ними те саме, що зробив у Бет-Елі. |
20 І порізав він усіх священиків па́гірків, що були там, на жертівниках, і попалив на них лю́дські кості, та й вернувся до Єрусалиму. |
21 І наказав цар усьому наро́дові, говорячи: „Справте Пасху для Господа, вашого Бога, як написано в оцій Книзі Заповіту“. |
22 Бо не справля́лася ця Пасха від днів суддів, що судили Ізраїля, по всі дні царів Ізраїлевих та царів Юдиних. |
23 І тільки вісімнадцятого року царя Йосії справлялася Пасха для Господа в Єрусалимі. |
24 А також викликачів духів померлих, і духів віщих, і домови́х божків, і бовва́нів, і всякі гидо́ти, що появилися в Юдинім кра́ї та в Єрусалимі, повини́щував Йосія, щоб поставити слова Зако́ну, написані в книзі, що знайшов священик Хілкійя в Господньому домі. |
25 А такого царя, як він, не було перед ним, що наверну́вся б до Господа всім своїм серцем, і всією душею своєю, і всією силою своєю, за всім Мойсеєвим Зако́ном, і по ньому не повставав такий, як він. |
26 Тільки не спинився Господь від ре́вности Свого великого гніву, яким запалився Його гнів на Юду за всі огі́рчення, якими гніви́в Його Манасія. |
27 І сказав Господь: „Також Юду відкину Я від лиця Свого, як відкинув Я Ізраїля, і відкину це місто, яке вибрав, Єрусалим, та цей храм, про який Я сказав: Ім'я́ Моє буде там!“ |
28 А решта діл Йосії та все, що́ він робив, — ото вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів. |
29 |
30 І його раби пове́зли його мертвого з Меґіддо, і приве́зли його до Єрусалиму, і поховали його в гробівці́ його́. А народ кра́ю взяв Єгоахаза, сина Йосії, і пома́зали його, та й настанови́ли його царем замість його батька. |
31 Єгоахаз був віку двадцяти й трьох літ, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі три місяці. А ім'я́ його матері — Хамуталь, дочка́ Єремі́ї, з Лівни. |
32 І робив він зло в Господніх оча́х, усе так, як робили його батьки. |
33 І фараон Нехо́ зв'язав його в Рівлі, в гаматському кра́ї, щоб він не царював в Єрусалимі, і наклав ка́ру на цей край, — сто талантів срібла та талант золота. |
34 А царем настанови́в фараон Нехо Ел'якима, сина Йосії, замість батька його Йосії, і змінив ім'я́ його на Єгояким. А Єгоахаза він узяв, і той прибув до Єгипту та й помер там. |
35 І Єгояким давав фараонові срібла та золота; тільки розклав це на край, щоб давати те срібло на фараонів наказ, — він стягав те срібло та золото з наро́ду кра́ю за оцінкою землі кожного, щоб віддати фараонові Нехо. |
36 Єгояки́м був віку двадцяти й п'яти літ, коли він зацарював, і одинадцять років царював в Єрусалимі. А ім'я́ його матері — Зевуда, дочка Педаї, з Руми. |
37 І робив він зло в Господніх оча́х, усе так, як робили батьки́ його. |
Четвёртая хроника царствГлава 23 |
1 |
2 Он пошёл в храм Вечного с народом Иудеи, жителями Иерусалима, священнослужителями и пророками – со всем народом, от малого до великого. Он прочитал им вслух все слова книги священного соглашения, которую нашли в храме Вечного. |
3 Царь стоял у колонны и заключил перед Вечным соглашение, обещая следовать Вечному, исполнять Его повеления, заповеди и установления от всего сердца и от всей души, чтобы соблюсти слова соглашения, записанные в этой книге. И весь народ также заключил соглашение. |
4 Царь приказал главному священнослужителю Хилкии, священнослужителям ниже званием и привратникам убрать из храма Вечного все вещи, сделанные для Баала, Ашеры и звёзд на небе. Он сжёг их за пределами Иерусалима на полях долины Кедрон и перенёс пепел в Вефиль. |
5 Он сместил жрецов, которых цари Иудеи поставили возжигать благовония в капищах на возвышенностях, в городах Иудеи и вокруг Иерусалима, и возжигавших благовония Баалу, солнцу, луне, созвездиям и всем звёздам на небе. |
6 Он вынес столб Ашеры из храма Вечного в долину Кедрон и сжёг его там. Он стёр его в порошок и развеял на общенародном кладбище. |
7 Ещё он разрушил дома, которые находились при храме Вечного, где жили храмовые блудники и где женщины ткали для Ашеры. |
8 Иосия вывел всех священнослужителей из городов Иудеи и осквернил святилища на возвышенностях, где священнослужители возжигали благовония, от Гевы до Беэр-Шевы. Он разрушил святилища при воротах – при входе в ворота Иешуа, правителя города, слева от городских ворот. |
9 Хотя священнослужители из святилищ на возвышенностях и не служили при жертвеннике Вечного в Иерусалиме, они всё же ели пресный хлеб со своими собратьями священнослужителями. |
10 Он осквернил Тофет, что в долине Бен-Гинном, чтобы никто не мог больше приносить там сыновей и дочерей в огненную жертву Молоху. . |
11 Он убрал от входа в храм Вечного коней, которых цари Иудеи посвятили солнцу. Они стояли во дворе, рядом с покоями сановника Нафан-Малика, на прилегающей земле. |
12 Он сокрушил жертвенники, которые цари Иудеи воздвигли на крыше верхней комнаты Ахаза, и жертвенники, которые Манасса построил в двух дворах храма Вечного. Он убрал их оттуда, разбил на куски и выбросил в долину Кедрон. |
13 Ещё царь осквернил капища на возвышенностях восточнее Иерусалима, к югу от горы Гибели, – те, что царь Исраила Сулейман построил для Астарты, . омерзительной богини сидонян, Хемоша, . омерзительного бога Моава, и Молоха, омерзительного бога народа Аммона. |
14 Иосия разбил на куски священные камни, срубил столбы Ашеры и покрыл их место человеческими костями. |
15 Даже жертвенник в Вефиле, капище на возвышенности, возведённое Иеровоамом, сыном Невата, который склонил к греху Исраил, – даже этот жертвенник и капище он разрушил. Он сжёг капище на возвышенности и стёр его в порошок, и столб Ашеры тоже сжёг. |
16 После этого Иосия поглядел вокруг, и увидев могилы на склоне холма, велел вынуть из них кости и сжечь их на жертвеннике, чтобы осквернить его, по слову Вечного, сказанному пророком, который предрёк всё это. |
17 Царь спросил: |
18 – Пусть он покоится, – сказал он. – Пусть никто не тревожит его кости. |
19 Ещё Иосия уничтожил все капища на возвышенностях, которые были в городах Самарии – их возвели цари Исраила, вызывая гнев Вечного. Он сделал с ними то же, что в Вефиле. |
20 Иосия заколол всех жрецов этих капищ на жертвенниках и сжёг на них человеческие кости. После этого он вернулся в Иерусалим. |
21 |
22 Со дней судей, которые возглавляли Исраил, во все дни царей Исраила и царей Иудеи такого праздника Освобождения, как этот, не бывало. |
23 Но на восемнадцатом году правления царя Иосии этот праздник, посвящённый Вечному, отмечался в Иерусалиме. |
24 |
25 Ни до Иосии, ни после него не было царя, подобного ему, который обратился бы к Вечному, как сделал это он, всем сердцем, всей душой и всеми силами, по всему Закону Мусы. |
26 И всё-таки Вечный не отвратился от великой ярости Своего гнева, вспыхнувшего на Иудею из-за всех злодеяний, что сделал Манасса, прогневив Его. |
27 Вечный сказал: |
28 |
29 Во время царствования Иосии фараон Нехо, . царь Египта, пошёл к реке Евфрату на помощь царю Ассирии. Царь Иосия выступил, чтобы сразиться с ним, но Нехо, встретившись с ним в Мегиддо, убил его. |
30 Слуги Иосии привезли его тело в колеснице из Мегиддо в Иерусалим и похоронили его в его гробнице. А народ страны взял сына Иосии Иоахаза и помазал его царём вместо его отца. |
31 |
32 Он делал зло в глазах Вечного, во всём уподобляясь своим предкам. |
33 Фараон Нехо заковал его в кандалы в городе Ривле, в земле Хамата, чтобы он не правил больше в Иерусалиме, и обложил Иудею данью в три тысячи шестьсот килограммов серебра и тридцать шесть килограммов золота. |
34 Фараон Нехо сделал Элиакима, сына Иосии, царём вместо его отца Иосии, и дал ему новое имя – Иоаким. А Иоахаза он увёл в Египет, где тот и умер. |
35 Иоаким выплатил фараону Нехо серебро и золото, которое тот потребовал. Для этого он обложил страну налогом и взыскал с народа страны серебро и золото, оценив имущество каждого. |
36 |
37 Он делал зло в глазах Вечного, во всём уподобляясь своим предкам. |
2-а царiвРозділ 23 |
Четвёртая хроника царствГлава 23 |
1 |
1 |
2 І ввійшов до Господнього дому цар та кожен муж Юди, а з ним усі мешканці Єрусалиму, і священики, і пророки, і ввесь народ від мало́го й аж до великого, і він прочитав до їхніх ушей усі слова́ Книги Заповіту, зна́йденої в Господньому домі. |
2 Он пошёл в храм Вечного с народом Иудеи, жителями Иерусалима, священнослужителями и пророками – со всем народом, от малого до великого. Он прочитал им вслух все слова книги священного соглашения, которую нашли в храме Вечного. |
3 І став цар на підвищенні, і склав заповіта перед Господнім лицем, щоб ходити за Господом та доде́ржувати заповіді Його, і сві́дчення Його, і постанови Його всім серцем та всією душею, щоб виконати слова́ того заповіту, що написані в тій книзі. І ввесь народ пристав до заповіту. |
3 Царь стоял у колонны и заключил перед Вечным соглашение, обещая следовать Вечному, исполнять Его повеления, заповеди и установления от всего сердца и от всей души, чтобы соблюсти слова соглашения, записанные в этой книге. И весь народ также заключил соглашение. |
4 І наказав цар Хілкійї, великому священикові, й іншим священикам та сторожа́м поро́га, щоб повино́сили з Господнього храму всі речі, зро́блені для Ваала та для Аста́рти, та для всіх небесних світил. І він попали́в їх поза Єрусалимом на кедро́нських поля́х, а їхній по́рох відніс до Бет-Елу. |
4 Царь приказал главному священнослужителю Хилкии, священнослужителям ниже званием и привратникам убрать из храма Вечного все вещи, сделанные для Баала, Ашеры и звёзд на небе. Он сжёг их за пределами Иерусалима на полях долины Кедрон и перенёс пепел в Вефиль. |
5 І він поскидав жерці́в, що їх понаставля́ли були Юдині царі, і що вони кадили на па́гірках по Юдиних містах та в око́лицях Єрусалиму, і кадили для Ваала, і для сонця, і для місяця, і для планет, і для всіх небесних світил. |
5 Он сместил жрецов, которых цари Иудеи поставили возжигать благовония в капищах на возвышенностях, в городах Иудеи и вокруг Иерусалима, и возжигавших благовония Баалу, солнцу, луне, созвездиям и всем звёздам на небе. |
6 І він виніс Астарту з Господнього дому поза Єрусалим до кедро́нської долини, та й спалив її в кедро́нській долині, і стер на по́рох, а її по́рох кинув на гроби́ звичайних людей. |
6 Он вынес столб Ашеры из храма Вечного в долину Кедрон и сжёг его там. Он стёр его в порошок и развеял на общенародном кладбище. |
7 І він порозбива́в доми культу блудодійників, що були при Господньому домі, де жінки́ ткали завісу для Аста́рти. |
7 Ещё он разрушил дома, которые находились при храме Вечного, где жили храмовые блудники и где женщины ткали для Ашеры. |
8 І він ви́провадив усіх священиків з Юдиних міст, і опога́нив па́гірки, де священики кадили, від Ґеви аж до Беер-Шеви, і порозбивав па́гірки брам, що були при вході брами Ісуса, зверхника міста, що ліво́руч тому́, хто вхо́див до брами міста. |
8 Иосия вывел всех священнослужителей из городов Иудеи и осквернил святилища на возвышенностях, где священнослужители возжигали благовония, от Гевы до Беэр-Шевы. Он разрушил святилища при воротах – при входе в ворота Иешуа, правителя города, слева от городских ворот. |
9 Але священики па́гірків не вхо́дили до Господнього же́ртівника в Єрусалимі, а тільки їли прісне́ серед своїх братів. |
9 Хотя священнослужители из святилищ на возвышенностях и не служили при жертвеннике Вечного в Иерусалиме, они всё же ели пресный хлеб со своими собратьями священнослужителями. |
10 І він опога́нив місце ста́влення на огні, що в долині Гінномового сина, щоб ніхто не перево́див через огонь сина свого та дочку́ свою для Молоха. |
10 Он осквернил Тофет, что в долине Бен-Гинном, чтобы никто не мог больше приносить там сыновей и дочерей в огненную жертву Молоху. . |
11 І він повідставляв коні, яких давали Юдині царі для сонця, від входу до Господнього дому, при кімна́ті є́внуха Нетан-Мелеха, що був у Парварімі, а колесни́ці сонця попали́в ув огні. |
11 Он убрал от входа в храм Вечного коней, которых цари Иудеи посвятили солнцу. Они стояли во дворе, рядом с покоями сановника Нафан-Малика, на прилегающей земле. |
12 А же́ртівники, що були на даху́ Ахазової го́рниці, що пороби́ли Юдині царі, та жертівники, що пороби́в Манасія на двох подві́р'ях Господнього дому, цар порозбива́в. І він звідти побіг, і кинув їхній по́рох до кедро́нського пото́ку. |
12 Он сокрушил жертвенники, которые цари Иудеи воздвигли на крыше верхней комнаты Ахаза, и жертвенники, которые Манасса построил в двух дворах храма Вечного. Он убрал их оттуда, разбил на куски и выбросил в долину Кедрон. |
13 А па́гірки, що навпроти Єрусалиму, право́руч гори Згуби, які побудува́в був Соломон, Ізраїлів цар, для Астарти, гидо́ти сидо́нської, і для Кемота, гидо́ти моавської, і для Мілкома, гидо́ти Аммонових синів, цар поопога́нював. |
13 Ещё царь осквернил капища на возвышенностях восточнее Иерусалима, к югу от горы Гибели, – те, что царь Исраила Сулейман построил для Астарты, . омерзительной богини сидонян, Хемоша, . омерзительного бога Моава, и Молоха, омерзительного бога народа Аммона. |
14 І він порозбивав стовпи для богів, і постинав посвя́чені дере́ва, а їхнє місце напо́внив лю́дськими кістка́ми. |
14 Иосия разбил на куски священные камни, срубил столбы Ашеры и покрыл их место человеческими костями. |
15 А також жертівника, що в Бет-Елі, па́гірка, що зробив був Єровоам, син Неватів, що ввів у гріх Ізраїля, також же́ртівника цього та цього па́гірка він розбив, і спалив того па́гірка та стер на по́рох, і Аста́рту спалив. |
15 Даже жертвенник в Вефиле, капище на возвышенности, возведённое Иеровоамом, сыном Невата, который склонил к греху Исраил, – даже этот жертвенник и капище он разрушил. Он сжёг капище на возвышенности и стёр его в порошок, и столб Ашеры тоже сжёг. |
16 І оберну́вся Йосі́я, та й побачив гроби́, що були там на горі. І послав він, і позабирав кості з гробі́в, і попали́в на жертівнику, — і опога́нив його, за словом Господнім, яке кли́кав був Божий чоловік, що проріка́в оці речі. |
16 После этого Иосия поглядел вокруг, и увидев могилы на склоне холма, велел вынуть из них кости и сжечь их на жертвеннике, чтобы осквернить его, по слову Вечного, сказанному пророком, который предрёк всё это. |
17 І сказав цар: „Що́ це за надгро́бок, що я бачу?“ А люди того міста сказали йому: „Це надгро́бок Божого чоловіка, що прийшов з Юдеї й прорік оці речі, які зробив ти на же́ртівнику в Бет-Елі“. |
17 Царь спросил: |
18 А він сказав: „Дайте йому спо́кій, — нехай ніхто не рухає косте́й його“. І зберегли його кості, кості того пророка, що прийшов був із Самарії. |
18 – Пусть он покоится, – сказал он. – Пусть никто не тревожит его кости. |
19 А також усі доми́ па́гірків, що по самарійських містах, що поробили були Ізраїлеві царі, щоб гніви́ти Господа, Йосія понищив, і зробив з ними те саме, що зробив у Бет-Елі. |
19 Ещё Иосия уничтожил все капища на возвышенностях, которые были в городах Самарии – их возвели цари Исраила, вызывая гнев Вечного. Он сделал с ними то же, что в Вефиле. |
20 І порізав він усіх священиків па́гірків, що були там, на жертівниках, і попалив на них лю́дські кості, та й вернувся до Єрусалиму. |
20 Иосия заколол всех жрецов этих капищ на жертвенниках и сжёг на них человеческие кости. После этого он вернулся в Иерусалим. |
21 І наказав цар усьому наро́дові, говорячи: „Справте Пасху для Господа, вашого Бога, як написано в оцій Книзі Заповіту“. |
21 |
22 Бо не справля́лася ця Пасха від днів суддів, що судили Ізраїля, по всі дні царів Ізраїлевих та царів Юдиних. |
22 Со дней судей, которые возглавляли Исраил, во все дни царей Исраила и царей Иудеи такого праздника Освобождения, как этот, не бывало. |
23 І тільки вісімнадцятого року царя Йосії справлялася Пасха для Господа в Єрусалимі. |
23 Но на восемнадцатом году правления царя Иосии этот праздник, посвящённый Вечному, отмечался в Иерусалиме. |
24 А також викликачів духів померлих, і духів віщих, і домови́х божків, і бовва́нів, і всякі гидо́ти, що появилися в Юдинім кра́ї та в Єрусалимі, повини́щував Йосія, щоб поставити слова Зако́ну, написані в книзі, що знайшов священик Хілкійя в Господньому домі. |
24 |
25 А такого царя, як він, не було перед ним, що наверну́вся б до Господа всім своїм серцем, і всією душею своєю, і всією силою своєю, за всім Мойсеєвим Зако́ном, і по ньому не повставав такий, як він. |
25 Ни до Иосии, ни после него не было царя, подобного ему, который обратился бы к Вечному, как сделал это он, всем сердцем, всей душой и всеми силами, по всему Закону Мусы. |
26 Тільки не спинився Господь від ре́вности Свого великого гніву, яким запалився Його гнів на Юду за всі огі́рчення, якими гніви́в Його Манасія. |
26 И всё-таки Вечный не отвратился от великой ярости Своего гнева, вспыхнувшего на Иудею из-за всех злодеяний, что сделал Манасса, прогневив Его. |
27 І сказав Господь: „Також Юду відкину Я від лиця Свого, як відкинув Я Ізраїля, і відкину це місто, яке вибрав, Єрусалим, та цей храм, про який Я сказав: Ім'я́ Моє буде там!“ |
27 Вечный сказал: |
28 А решта діл Йосії та все, що́ він робив, — ото вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів. |
28 |
29 |
29 Во время царствования Иосии фараон Нехо, . царь Египта, пошёл к реке Евфрату на помощь царю Ассирии. Царь Иосия выступил, чтобы сразиться с ним, но Нехо, встретившись с ним в Мегиддо, убил его. |
30 І його раби пове́зли його мертвого з Меґіддо, і приве́зли його до Єрусалиму, і поховали його в гробівці́ його́. А народ кра́ю взяв Єгоахаза, сина Йосії, і пома́зали його, та й настанови́ли його царем замість його батька. |
30 Слуги Иосии привезли его тело в колеснице из Мегиддо в Иерусалим и похоронили его в его гробнице. А народ страны взял сына Иосии Иоахаза и помазал его царём вместо его отца. |
31 Єгоахаз був віку двадцяти й трьох літ, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі три місяці. А ім'я́ його матері — Хамуталь, дочка́ Єремі́ї, з Лівни. |
31 |
32 І робив він зло в Господніх оча́х, усе так, як робили його батьки. |
32 Он делал зло в глазах Вечного, во всём уподобляясь своим предкам. |
33 І фараон Нехо́ зв'язав його в Рівлі, в гаматському кра́ї, щоб він не царював в Єрусалимі, і наклав ка́ру на цей край, — сто талантів срібла та талант золота. |
33 Фараон Нехо заковал его в кандалы в городе Ривле, в земле Хамата, чтобы он не правил больше в Иерусалиме, и обложил Иудею данью в три тысячи шестьсот килограммов серебра и тридцать шесть килограммов золота. |
34 А царем настанови́в фараон Нехо Ел'якима, сина Йосії, замість батька його Йосії, і змінив ім'я́ його на Єгояким. А Єгоахаза він узяв, і той прибув до Єгипту та й помер там. |
34 Фараон Нехо сделал Элиакима, сына Иосии, царём вместо его отца Иосии, и дал ему новое имя – Иоаким. А Иоахаза он увёл в Египет, где тот и умер. |
35 І Єгояким давав фараонові срібла та золота; тільки розклав це на край, щоб давати те срібло на фараонів наказ, — він стягав те срібло та золото з наро́ду кра́ю за оцінкою землі кожного, щоб віддати фараонові Нехо. |
35 Иоаким выплатил фараону Нехо серебро и золото, которое тот потребовал. Для этого он обложил страну налогом и взыскал с народа страны серебро и золото, оценив имущество каждого. |
36 Єгояки́м був віку двадцяти й п'яти літ, коли він зацарював, і одинадцять років царював в Єрусалимі. А ім'я́ його матері — Зевуда, дочка Педаї, з Руми. |
36 |
37 І робив він зло в Господніх оча́х, усе так, як робили батьки́ його. |
37 Он делал зло в глазах Вечного, во всём уподобляясь своим предкам. |