2-а хронiкиРозділ 15 |
|
1 |
|
2 І вийшов він перед Асу та й сказав йому: „Послухайте мене, Асо та ввесь Юдо й Веніямине! Господь з вами, якщо бу́дете з Ним, і якщо бу́дете Його шукати, дасть вам знайти Себе. А якщо ви полишите Його, — полишить Він вас! |
|
3 У Ізраїля було́ багато днів, коли був він без правдивого Бога, і без священика-вчителя та без Зако́ну. |
|
4 І вернувся він в утиску своєму до Господа, Бога Ізраїлевого, і вони шукали Його, і Він дав їм знайти Себе. |
|
5 А тими часа́ми не було споко́ю ані тому́, хто виходить, ані тому, хто входить, бо були великі неспоко́ї в усіх ме́шканців кра́ю. |
|
6 І воював народ проти народу та місто проти міста, бо Бог побенте́жив їх усяким лихом. |
|
7 А ви будьте міцні, і нехай не слабнуть ваші ру́ки, бо є нагоро́да для вашої чи́нности!“ |
|
8 А коли Аса почув оці слова та пророцтво, яке говорив пророк Азарія, син Оведів, то зміцни́вся, і повикидав поганські гидо́ти зо всього кра́ю Юдиного та Веніяминового, та з міст, які він здобув з Єфремових гір, і відновив Господнього же́ртівника, що перед Господнім притво́ром. |
|
9 І зібрав він усього Юду й Веніямина та тих, що ме́шкали часо́во з ними з Єфрему, і з Манасії, і з Симеона, бо дуже багато поперебіга́ли до нього з Ізраїля, коли побачили, що з ним Господь, його Бог. |
|
10 І вони зібралися до Єрусалиму третього місяця, п'ятнадцятого року царюва́ння Аси. |
|
11 І прине́сли вони того дня в жертву для Господа зо здо́бичі, яку поприво́дили: худоби великої — сім сотень, а худоби дрібно́ї — сім тисяч. |
|
12 І ввійшли вони в умову, щоб звертатися до Господа, Бога їхніх батьків, усім своїм серцем та всією своєю душею. |
|
13 А кожен, хто не буде звертатися до Господа, Бога Ізраїля, буде забитий від мало́го й аж до великого, від чоловіка й аж до жінки. |
|
14 І заприсягли́ся вони Господе́ві голосом сильним, і окликом, і су́рмами, і рога́ми. |
|
15 І тішився ввесь Юда тією прися́гою, бо вони заприсягли́ся всім серцем своїм, і всією своєю волею шукали Його, і Він дав їм знайти Себе. І Господь дав їм мир навколо. |
|
16 І навіть Мааху, матір царя Аси, й її він позбавив права бути царицею, бо вона зробила була́ ідола Астарти. І Аса порубав бовва́на її, і розтер, і спалив у долині Кедро́н. |
|
17 Та па́гірки не минулися в Ізраїля, але́ Асине серце було все з Господом по всі його дні. |
|
18 І вніс він до Божого дому святі речі свого батька та святі речі свої, — срібло, і золото, і по́суд. |
|
19 А війни́ не було́ аж до тридцять й п'ятого року царюва́ння Аси. |
Вторая летописьГлава 15 |
|
1 |
|
2 Он вышел навстречу Асе и сказал ему: |
|
3 Долгое время Исраил оставался без истинного Бога, без священнослужителя, который бы учил, и без Закона. |
|
4 Но в беде исраильтяне обратились к Вечному, Богу Исраила, стали искать Его, и Он открылся им. |
|
5 Никто в те дни не мог спокойно путешествовать, потому что во всех странах были смутные времена. |
|
6 Род уничтожал род, и город шёл на город, потому что всевозможные беды от Всевышнего повергали их в смятение. |
|
7 А вы будьте тверды и не опускайте рук, потому что ваш труд будет вознаграждён. |
|
8 Услышав это пророчество Азарии, сына пророка Одеда, Аса собрался с духом. Он убрал ненавистных идолов из всех земель Иуды и Вениамина и из городов, которые он взял в нагорьях Ефраима. Он восстановил жертвенник Вечного, который находился перед притвором храма Вечного. |
|
9 Затем он собрал всех из родов Иуды и Вениамина, вместе с переселенцами из земель Ефраима, Манассы и Шимона, которые поселились у них. К нему перешло множество народа из Исраила, когда они увидели, что с ним Вечный, его Бог. |
|
10 Они собрались в Иерусалиме в третьем месяце (в конце весны) пятнадцатого года правления Асы. |
|
11 В то время они принесли в жертву Вечному семьсот голов крупного скота и семь тысяч голов мелкого скота из добычи, которую они взяли. |
|
12 Они вступили в соглашение, чтобы всем сердцем и всей душой искать Вечного, Бога своих предков. |
|
13 Все, кто не искал Вечного, Бога Исраила, должны были быть преданы смерти, будь то мужчина или женщина. |
|
14 Исраильтяне громким голосом поклялись Вечному под восклицания, под звуки труб и рогов. |
|
15 Все люди Иудеи радовались клятве, потому что они дали её от всего сердца. Они ревностно искали Всевышнего, и Он открылся им. Вечный даровал им мир со всех сторон. |
|
16 Ещё царь Аса лишил мать своего отца, Мааху, положения царицы-матери, потому что она сделала ужасный столб Ашеры. Аса срубил столб, поломал его и сжёг в долине Кедрон. |
|
17 Хотя он не убрал из Исраила святилищ на возвышенностях, сердце Асы было всецело предано Вечному всю его жизнь. |
|
18 Он принёс в храм Всевышнего серебро, золото и утварь, которые посвятили он сам и его отец. |
|
19 До тридцать пятого года правления Асы не было войны. |
2-а хронiкиРозділ 15 |
Вторая летописьГлава 15 |
|
1 |
1 |
|
2 І вийшов він перед Асу та й сказав йому: „Послухайте мене, Асо та ввесь Юдо й Веніямине! Господь з вами, якщо бу́дете з Ним, і якщо бу́дете Його шукати, дасть вам знайти Себе. А якщо ви полишите Його, — полишить Він вас! |
2 Он вышел навстречу Асе и сказал ему: |
|
3 У Ізраїля було́ багато днів, коли був він без правдивого Бога, і без священика-вчителя та без Зако́ну. |
3 Долгое время Исраил оставался без истинного Бога, без священнослужителя, который бы учил, и без Закона. |
|
4 І вернувся він в утиску своєму до Господа, Бога Ізраїлевого, і вони шукали Його, і Він дав їм знайти Себе. |
4 Но в беде исраильтяне обратились к Вечному, Богу Исраила, стали искать Его, и Он открылся им. |
|
5 А тими часа́ми не було споко́ю ані тому́, хто виходить, ані тому, хто входить, бо були великі неспоко́ї в усіх ме́шканців кра́ю. |
5 Никто в те дни не мог спокойно путешествовать, потому что во всех странах были смутные времена. |
|
6 І воював народ проти народу та місто проти міста, бо Бог побенте́жив їх усяким лихом. |
6 Род уничтожал род, и город шёл на город, потому что всевозможные беды от Всевышнего повергали их в смятение. |
|
7 А ви будьте міцні, і нехай не слабнуть ваші ру́ки, бо є нагоро́да для вашої чи́нности!“ |
7 А вы будьте тверды и не опускайте рук, потому что ваш труд будет вознаграждён. |
|
8 А коли Аса почув оці слова та пророцтво, яке говорив пророк Азарія, син Оведів, то зміцни́вся, і повикидав поганські гидо́ти зо всього кра́ю Юдиного та Веніяминового, та з міст, які він здобув з Єфремових гір, і відновив Господнього же́ртівника, що перед Господнім притво́ром. |
8 Услышав это пророчество Азарии, сына пророка Одеда, Аса собрался с духом. Он убрал ненавистных идолов из всех земель Иуды и Вениамина и из городов, которые он взял в нагорьях Ефраима. Он восстановил жертвенник Вечного, который находился перед притвором храма Вечного. |
|
9 І зібрав він усього Юду й Веніямина та тих, що ме́шкали часо́во з ними з Єфрему, і з Манасії, і з Симеона, бо дуже багато поперебіга́ли до нього з Ізраїля, коли побачили, що з ним Господь, його Бог. |
9 Затем он собрал всех из родов Иуды и Вениамина, вместе с переселенцами из земель Ефраима, Манассы и Шимона, которые поселились у них. К нему перешло множество народа из Исраила, когда они увидели, что с ним Вечный, его Бог. |
|
10 І вони зібралися до Єрусалиму третього місяця, п'ятнадцятого року царюва́ння Аси. |
10 Они собрались в Иерусалиме в третьем месяце (в конце весны) пятнадцатого года правления Асы. |
|
11 І прине́сли вони того дня в жертву для Господа зо здо́бичі, яку поприво́дили: худоби великої — сім сотень, а худоби дрібно́ї — сім тисяч. |
11 В то время они принесли в жертву Вечному семьсот голов крупного скота и семь тысяч голов мелкого скота из добычи, которую они взяли. |
|
12 І ввійшли вони в умову, щоб звертатися до Господа, Бога їхніх батьків, усім своїм серцем та всією своєю душею. |
12 Они вступили в соглашение, чтобы всем сердцем и всей душой искать Вечного, Бога своих предков. |
|
13 А кожен, хто не буде звертатися до Господа, Бога Ізраїля, буде забитий від мало́го й аж до великого, від чоловіка й аж до жінки. |
13 Все, кто не искал Вечного, Бога Исраила, должны были быть преданы смерти, будь то мужчина или женщина. |
|
14 І заприсягли́ся вони Господе́ві голосом сильним, і окликом, і су́рмами, і рога́ми. |
14 Исраильтяне громким голосом поклялись Вечному под восклицания, под звуки труб и рогов. |
|
15 І тішився ввесь Юда тією прися́гою, бо вони заприсягли́ся всім серцем своїм, і всією своєю волею шукали Його, і Він дав їм знайти Себе. І Господь дав їм мир навколо. |
15 Все люди Иудеи радовались клятве, потому что они дали её от всего сердца. Они ревностно искали Всевышнего, и Он открылся им. Вечный даровал им мир со всех сторон. |
|
16 І навіть Мааху, матір царя Аси, й її він позбавив права бути царицею, бо вона зробила була́ ідола Астарти. І Аса порубав бовва́на її, і розтер, і спалив у долині Кедро́н. |
16 Ещё царь Аса лишил мать своего отца, Мааху, положения царицы-матери, потому что она сделала ужасный столб Ашеры. Аса срубил столб, поломал его и сжёг в долине Кедрон. |
|
17 Та па́гірки не минулися в Ізраїля, але́ Асине серце було все з Господом по всі його дні. |
17 Хотя он не убрал из Исраила святилищ на возвышенностях, сердце Асы было всецело предано Вечному всю его жизнь. |
|
18 І вніс він до Божого дому святі речі свого батька та святі речі свої, — срібло, і золото, і по́суд. |
18 Он принёс в храм Всевышнего серебро, золото и утварь, которые посвятили он сам и его отец. |
|
19 А війни́ не було́ аж до тридцять й п'ятого року царюва́ння Аси. |
19 До тридцать пятого года правления Асы не было войны. |