CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
1 Цар. 21
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

1-а царiв

Розділ 21

1 І сталося по цих приго́дах таке. У їзрееля́нина Наво́та, що в Їзрее́лі, був виногра́дник при палаті Ахава, самарійського царя.

2 І говорив Ахав до Навота, кажучи: „Дай мені свого виногра́динка, і він буде мені за яри́нного горо́да, бо він близьки́й до мого дому. А я дам тобі замість нього виногра́дника ліпшого від нього. Якщо це добре в оча́х твоїх, я дам тобі срібла, ціну́ його“.

3 І сказав Навот до Ахава: „Заборо́нено мені від Господа, щоб я дав тобі спа́дщину моїх батьків“.

4 І ввійшов Ахав до дому свого незадово́лений та гнівни́й через те слово, яке говорив йому їзрееля́нин Наво́т, бо той сказав: „Не дам тобі спа́дщини батьків моїх!“ І ліг він на ліжку своїм, і відвернув своє обличчя, і не їв хліба.

5 І прийшла до нього жінка його Єзаве́ль та й сказала йому: „Чого́ це твій дух сумни́й, і ти не їси хліба?“

6 І сказав він до неї: „Бо я говорив до їзрееля́нина Наво́та. І сказав я йому: Дай мені свого виногра́дника за срібло, або, якщо ти хочеш, дам тобі замість нього виноградника ліпшого. Та він відказав: Не дам тобі свого́ виноградника!“

7 І сказала до нього його жінка Єзаве́ль: „Отепер ти зробишся царе́м над Ізраїлем. Устань, поїж хліба, і нехай буде веселе твоє серце. А виноградника їзреелянина Навота дам тобі я“.

8 І понаписувала вона листи́ в імені Ахава, і позапеча́тувала їх його печа́ткою, та й порозсилала ті листи до старши́х та до вельмо́жних, що були в його місті, що сиділи з Навотом.

9 А в тих листа́х вона понапи́сувала так: „Оголосіть піст, і посадіть Наво́та на чолі́ наро́ду.

10 І посадіть двох негідних людей навпроти нього, — нехай сві́дчать на нього, кажучи: Ти зневажив Бога й царя. І ви́ведіть його, і вкамену́йте його, — і нехай він помре“.

11 І зроби́ли мужі його міста, старші та вельможні, що сиділи в його місті, так, як послала до них Єзаве́ль, як було́ напи́сано в листа́х, які вона порозсила́ла до них.

12 Оголоси́ли вони піст, і посадили Навота на чолі́ народу.

13 І прийшли два чоловіки негідні, і сіли навпроти нього. І ті негідні люди сві́дчили на нього, на Навота, перед народом, говорячи: „Навот знева́жив Бога й царя!“ І вивели його поза місто, та й укаменува́ли його камінням, — і він помер.

14 І послали вони до Єзаве́лі, говорячи: „Наво́т укамено́ваний і помер“.

15 І сталося, як почула Єзаве́ль, що Наво́т укамено́ваний і помер, то сказала Єзавель до Ахава: „Устань, посядь виноградника їзреелянина Навота, що відмовив дати його тобі за срібло, бо Наво́т не живий, а помер“.

16 І сталося, як почув Ахав, що Навот помер, то Ахав устав, щоб зійти до виноградника їзреелянина Навота, щоб посісти його.

17 І було Господнє слово до тішб'я́нина Іллі, говорячи:

18 „Устань, зійди назу́стріч Ахава, Ізраїлевого царя, що в Самарії, ось він у Навотовому винограднику, куди зійшов, щоб посісти його.

19 І будеш говорити до нього, кажучи: Так сказав Господь: Ти вбив, а тепер хочеш посісти? І говоритимеш до нього, кажучи: Так сказав Господь: На тому місці, де пси лизали Навотову кров, пси лизатимуть і твою власну кров!“

20 І сказав Ахав до Іллі: „Ось ти знайшов мене, во́роже мій!“ А той відказав: „Знайшов, бо ти запро́дався чинити зло в Господніх оча́х.

21 Ось Я спрова́джую на тебе лихо, і ви́гублю все за тобою, і вигублю Ахавові навіть те, що мо́чить на стіну, і невільного та вільного в Ізраїлі!

22 І зроблю́ з твоїм домом, як із домом Єровоама, Неватового сина, й як із домом Баші, Ахієвого сина, за той гнів, яким розгніви́в ти Мене та ввів у гріх Ізраїля“.

23 І також до Єзавелі говорив Господь, кажучи: „Пси з'їдять Єзавель на передму́р'ї Їзрее́лу.

24 Померлого в Ахава в місті поїдять пси, а померлого на полі — поїсть птаство небесне.

25 Бо ще не було такого, як Ахав, що запро́дався чинити зло в Господніх оча́х, що його намовила жінка його Єзаве́ль.

26 І він чинив дуже гидке, ідучи за ідолами, усе так, як робили аморе́яни, що їх Господь повиганя́в перед Ізраїлевими сина́ми“.

27 І сталося, як Аха́в почув ці слова, то розде́р він шати свої́, і зодягну́в на тіло своє вере́тище, і по́стив, і лежав у вере́тищі, і ходив сумови́то...

28 І було Господнє слово до тішб'янина Іллі, говорячи:

29 „Чи ти спостері́г, що Ахав упокори́вся перед лицем Моїм? За те, що він упокори́вся перед Моїм лицем, не наведу́ Я лиха за його днів, — за днів його сина наведу́ Я те лихо на його дім“.

Третья хроника царств

Глава 21

1 Через некоторое время произошли следующие события. У Навота из Изрееля был виноградник в Изрееле, рядом с дворцом Ахава, царя Самарии.

2 Ахав сказал Навоту: – Отдай мне твой виноградник под огород, ведь он расположен вблизи моего дворца. В обмен я дам тебе виноградник ещё лучше или, если хочешь, заплачу тебе его цену.

3 Но Навот ответил: – Не приведи Вечный, чтобы я отдал наследие моих отцов.

4 Ахав пошёл домой мрачный и разгневанный, потому что Навот из Изрееля сказал: «Я не отдам тебе наследия моих отцов». Он отказался есть, лёг в постель и отвернулся.

5 Его жена Иезевель вошла к нему и спросила: – Почему ты такой мрачный? Почему ты не ешь?

6 Он ответил ей: – Потому что я сказал Навоту из Изрееля: «Продай мне виноградник или, если хочешь, я дам тебе вместо него другой». А он сказал: «Я не отдам тебе виноградник».

7 Его жена Иезевель сказала: – Разве ты поступаешь как царь Исраила? Встань и поешь! Ободрись, я добуду тебе виноградник Навота из Изрееля.

8 Она написала письма от лица Ахава, скрепила их его печатью и разослала старейшинам и знатным людям, жившим в городе Навота.

9 В этих письмах она написала:
«Объявите день поста и усадите Навота на почётное место среди народа.

10 Но напротив него посадите двух негодяев, и пусть они произнесут свидетельство, что он оскорбил и Всевышнего, и царя. После этого выведите его и забейте камнями до смерти».

11 Старейшины со знатными людьми, которые жили в городе Навота, сделали так, как приказала им в письмах Иезевель.

12 Они объявили пост и усадили Навота на почётное место среди народа.

13 Затем пришли два негодяя, сели напротив него и обвинили Навота перед народом: – Навот оскорблял и Всевышнего, и царя. После этого его вывели за город и забили камнями.

14 Потом они послали известить Иезевель: – Навота забили камнями, и он умер.

15 Как только Иезевель услышала о том, что Навота забили камнями, она сказала Ахаву: – Вставай и бери себе виноградник Навота из Изрееля, который он отказался продать тебе. Его больше нет в живых, он мёртв.

16 Когда Ахав услышал, что Навот мёртв, он встал и пошёл, чтобы взять себе виноградник Навота.

17 И к Ильясу из Тишбы было слово Вечного:

18 – Иди навстречу Ахаву, царю Исраила, который правит в Самарии. Он сейчас в винограднике Навота, куда он пришёл, чтобы завладеть им.

19 Скажи ему: Так говорит Вечный: «Ты убил человека, а теперь ещё захватываешь его имущество?» Потом скажи ему: Так говорит Вечный: «Там, где псы лизали кровь Навота, псы будут лизать и твою кровь!»

20 И Ильяс пошёл к Ахаву. Ахав сказал Ильясу: – Итак, ты нашёл меня, мой враг! – Нашёл, – ответил он, – потому что ты решил творить зло в глазах Вечного.

21 Поэтому так говорит Вечный: «Я наведу на тебя беду. Я истреблю твоих потомков и искореню у тебя всякого человека мужского пола – и раба, и свободного.

22 Я уподоблю твой дом дому Иеровоама, сына Невата, и дому Бааши, сына Ахии, потому что ты вызвал Мой гнев и склонил Исраил к греху».

23 Также и о Иезевели Вечный говорит: «Псы сожрут Иезевель у стены Изрееля».

24 Тех из людей Ахава, кто умрёт в городе, сожрут псы, а тех, кто умрёт в поле, склюют птицы.

25 (Не было ещё подобного Ахаву, который решил делать зло в глазах Вечного, подстрекаемый своей женой Иезевелью.

26 Он поступал крайне омерзительно, поклоняясь идолам, подобно аморреям, которых Вечный прогнал от исраильтян.)

27 Когда Ахав услышал эти слова, он разорвал на себе одежду, оделся в рубище и постился. Он спал на мешковине и ходил мрачный.

28 И к Ильясу из Тишбы было слово Вечного:

29 – Ты видел, как Ахав смирился передо Мной? Из-за того, что он смирился передо Мной, Я не наведу беду при его жизни, но наведу её на его дом при жизни его сына.

1-а царiв

Розділ 21

Третья хроника царств

Глава 21

1 І сталося по цих приго́дах таке. У їзрееля́нина Наво́та, що в Їзрее́лі, був виногра́дник при палаті Ахава, самарійського царя.

1 Через некоторое время произошли следующие события. У Навота из Изрееля был виноградник в Изрееле, рядом с дворцом Ахава, царя Самарии.

2 І говорив Ахав до Навота, кажучи: „Дай мені свого виногра́динка, і він буде мені за яри́нного горо́да, бо він близьки́й до мого дому. А я дам тобі замість нього виногра́дника ліпшого від нього. Якщо це добре в оча́х твоїх, я дам тобі срібла, ціну́ його“.

2 Ахав сказал Навоту: – Отдай мне твой виноградник под огород, ведь он расположен вблизи моего дворца. В обмен я дам тебе виноградник ещё лучше или, если хочешь, заплачу тебе его цену.

3 І сказав Навот до Ахава: „Заборо́нено мені від Господа, щоб я дав тобі спа́дщину моїх батьків“.

3 Но Навот ответил: – Не приведи Вечный, чтобы я отдал наследие моих отцов.

4 І ввійшов Ахав до дому свого незадово́лений та гнівни́й через те слово, яке говорив йому їзрееля́нин Наво́т, бо той сказав: „Не дам тобі спа́дщини батьків моїх!“ І ліг він на ліжку своїм, і відвернув своє обличчя, і не їв хліба.

4 Ахав пошёл домой мрачный и разгневанный, потому что Навот из Изрееля сказал: «Я не отдам тебе наследия моих отцов». Он отказался есть, лёг в постель и отвернулся.

5 І прийшла до нього жінка його Єзаве́ль та й сказала йому: „Чого́ це твій дух сумни́й, і ти не їси хліба?“

5 Его жена Иезевель вошла к нему и спросила: – Почему ты такой мрачный? Почему ты не ешь?

6 І сказав він до неї: „Бо я говорив до їзрееля́нина Наво́та. І сказав я йому: Дай мені свого виногра́дника за срібло, або, якщо ти хочеш, дам тобі замість нього виноградника ліпшого. Та він відказав: Не дам тобі свого́ виноградника!“

6 Он ответил ей: – Потому что я сказал Навоту из Изрееля: «Продай мне виноградник или, если хочешь, я дам тебе вместо него другой». А он сказал: «Я не отдам тебе виноградник».

7 І сказала до нього його жінка Єзаве́ль: „Отепер ти зробишся царе́м над Ізраїлем. Устань, поїж хліба, і нехай буде веселе твоє серце. А виноградника їзреелянина Навота дам тобі я“.

7 Его жена Иезевель сказала: – Разве ты поступаешь как царь Исраила? Встань и поешь! Ободрись, я добуду тебе виноградник Навота из Изрееля.

8 І понаписувала вона листи́ в імені Ахава, і позапеча́тувала їх його печа́ткою, та й порозсилала ті листи до старши́х та до вельмо́жних, що були в його місті, що сиділи з Навотом.

8 Она написала письма от лица Ахава, скрепила их его печатью и разослала старейшинам и знатным людям, жившим в городе Навота.

9 А в тих листа́х вона понапи́сувала так: „Оголосіть піст, і посадіть Наво́та на чолі́ наро́ду.

9 В этих письмах она написала:
«Объявите день поста и усадите Навота на почётное место среди народа.

10 І посадіть двох негідних людей навпроти нього, — нехай сві́дчать на нього, кажучи: Ти зневажив Бога й царя. І ви́ведіть його, і вкамену́йте його, — і нехай він помре“.

10 Но напротив него посадите двух негодяев, и пусть они произнесут свидетельство, что он оскорбил и Всевышнего, и царя. После этого выведите его и забейте камнями до смерти».

11 І зроби́ли мужі його міста, старші та вельможні, що сиділи в його місті, так, як послала до них Єзаве́ль, як було́ напи́сано в листа́х, які вона порозсила́ла до них.

11 Старейшины со знатными людьми, которые жили в городе Навота, сделали так, как приказала им в письмах Иезевель.

12 Оголоси́ли вони піст, і посадили Навота на чолі́ народу.

12 Они объявили пост и усадили Навота на почётное место среди народа.

13 І прийшли два чоловіки негідні, і сіли навпроти нього. І ті негідні люди сві́дчили на нього, на Навота, перед народом, говорячи: „Навот знева́жив Бога й царя!“ І вивели його поза місто, та й укаменува́ли його камінням, — і він помер.

13 Затем пришли два негодяя, сели напротив него и обвинили Навота перед народом: – Навот оскорблял и Всевышнего, и царя. После этого его вывели за город и забили камнями.

14 І послали вони до Єзаве́лі, говорячи: „Наво́т укамено́ваний і помер“.

14 Потом они послали известить Иезевель: – Навота забили камнями, и он умер.

15 І сталося, як почула Єзаве́ль, що Наво́т укамено́ваний і помер, то сказала Єзавель до Ахава: „Устань, посядь виноградника їзреелянина Навота, що відмовив дати його тобі за срібло, бо Наво́т не живий, а помер“.

15 Как только Иезевель услышала о том, что Навота забили камнями, она сказала Ахаву: – Вставай и бери себе виноградник Навота из Изрееля, который он отказался продать тебе. Его больше нет в живых, он мёртв.

16 І сталося, як почув Ахав, що Навот помер, то Ахав устав, щоб зійти до виноградника їзреелянина Навота, щоб посісти його.

16 Когда Ахав услышал, что Навот мёртв, он встал и пошёл, чтобы взять себе виноградник Навота.

17 І було Господнє слово до тішб'я́нина Іллі, говорячи:

17 И к Ильясу из Тишбы было слово Вечного:

18 „Устань, зійди назу́стріч Ахава, Ізраїлевого царя, що в Самарії, ось він у Навотовому винограднику, куди зійшов, щоб посісти його.

18 – Иди навстречу Ахаву, царю Исраила, который правит в Самарии. Он сейчас в винограднике Навота, куда он пришёл, чтобы завладеть им.

19 І будеш говорити до нього, кажучи: Так сказав Господь: Ти вбив, а тепер хочеш посісти? І говоритимеш до нього, кажучи: Так сказав Господь: На тому місці, де пси лизали Навотову кров, пси лизатимуть і твою власну кров!“

19 Скажи ему: Так говорит Вечный: «Ты убил человека, а теперь ещё захватываешь его имущество?» Потом скажи ему: Так говорит Вечный: «Там, где псы лизали кровь Навота, псы будут лизать и твою кровь!»

20 І сказав Ахав до Іллі: „Ось ти знайшов мене, во́роже мій!“ А той відказав: „Знайшов, бо ти запро́дався чинити зло в Господніх оча́х.

20 И Ильяс пошёл к Ахаву. Ахав сказал Ильясу: – Итак, ты нашёл меня, мой враг! – Нашёл, – ответил он, – потому что ты решил творить зло в глазах Вечного.

21 Ось Я спрова́джую на тебе лихо, і ви́гублю все за тобою, і вигублю Ахавові навіть те, що мо́чить на стіну, і невільного та вільного в Ізраїлі!

21 Поэтому так говорит Вечный: «Я наведу на тебя беду. Я истреблю твоих потомков и искореню у тебя всякого человека мужского пола – и раба, и свободного.

22 І зроблю́ з твоїм домом, як із домом Єровоама, Неватового сина, й як із домом Баші, Ахієвого сина, за той гнів, яким розгніви́в ти Мене та ввів у гріх Ізраїля“.

22 Я уподоблю твой дом дому Иеровоама, сына Невата, и дому Бааши, сына Ахии, потому что ты вызвал Мой гнев и склонил Исраил к греху».

23 І також до Єзавелі говорив Господь, кажучи: „Пси з'їдять Єзавель на передму́р'ї Їзрее́лу.

23 Также и о Иезевели Вечный говорит: «Псы сожрут Иезевель у стены Изрееля».

24 Померлого в Ахава в місті поїдять пси, а померлого на полі — поїсть птаство небесне.

24 Тех из людей Ахава, кто умрёт в городе, сожрут псы, а тех, кто умрёт в поле, склюют птицы.

25 Бо ще не було такого, як Ахав, що запро́дався чинити зло в Господніх оча́х, що його намовила жінка його Єзаве́ль.

25 (Не было ещё подобного Ахаву, который решил делать зло в глазах Вечного, подстрекаемый своей женой Иезевелью.

26 І він чинив дуже гидке, ідучи за ідолами, усе так, як робили аморе́яни, що їх Господь повиганя́в перед Ізраїлевими сина́ми“.

26 Он поступал крайне омерзительно, поклоняясь идолам, подобно аморреям, которых Вечный прогнал от исраильтян.)

27 І сталося, як Аха́в почув ці слова, то розде́р він шати свої́, і зодягну́в на тіло своє вере́тище, і по́стив, і лежав у вере́тищі, і ходив сумови́то...

27 Когда Ахав услышал эти слова, он разорвал на себе одежду, оделся в рубище и постился. Он спал на мешковине и ходил мрачный.

28 І було Господнє слово до тішб'янина Іллі, говорячи:

28 И к Ильясу из Тишбы было слово Вечного:

29 „Чи ти спостері́г, що Ахав упокори́вся перед лицем Моїм? За те, що він упокори́вся перед Моїм лицем, не наведу́ Я лиха за його днів, — за днів його сина наведу́ Я те лихо на його дім“.

29 – Ты видел, как Ахав смирился передо Мной? Из-за того, что он смирился передо Мной, Я не наведу беду при его жизни, но наведу её на его дом при жизни его сына.

1.0x