CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
1 Сам. 3
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

1-а Самуїлова

Розділ 3

1 А о́трок Самуїл служив Господе́ві при Ілії. А Господнє слово було рідке́ за тих днів, видіння не було часте́.

2 І сталося того дня, коли Ілі́й лежав на своєму місці, а очі його стали затемня́тися, він не міг бачити,

3 і поки Божий світильник ще не погас, а Самуїл лежав у Господньому храмі, там, де Божий ковче́г,

4 то покли́кав Господь до Самуїла: „Самуїле, Самуїле!“ А він відказав: „Ось я!“

5 І побіг він до Ілі́я та й сказав: „Ось я, бо ти кликав мене“. А той відказав: „Я не кликав. Вернися, лягай“. І він пішов і ліг.

6 А Господь далі покликав: „Самуїле, Самуїле!“ І встав Самуїл, і пішов до Ілія та й сказав: „Ось я, бо ти кликав мене“. А той відказав: „Не кликав я, си́ну мій. Вернися, лягай“.

7 А Самуїл ще не пізнав голосу Господа, і ще не відкрилося йому Господнє слово.

8 А Господь далі покли́кав Самуїла третій раз. І він устав, і пішов до Ілі́я та й сказав: „Ось я, бо ти кликав мене“. І зрозумів Ілій, що то Господь кличе о́трока.

9 І сказав Ілій до Самуїла: „Іди, лягай. І якщо знову покличе тебе, то скажеш: „Говори, Господи, бо раб Твій слухає Тебе!“ І пішов Самуїл, та й ліг на своє місце.

10 І ввійшов Господь, і став, і покли́кав, як перед тим: „Самуїле, Самуїле!“ А Самуїл відказав: „Говори, Господи, бо раб Твій слухає!“

11 І сказав Господь до Самуїла: „Ось Я зроблю́ таку річ серед Ізраїля, що в кожного, хто почує про неї, задзвени́ть в обох ву́хах його.

12 Того дня Я виконаю над Ілі́єм все, що Я говорив про дім його, від поча́тку й до кінця.

13 І розповім йому, що Я суджу́ дім його навіки за гріх, про який він знав, що сини його богозневажають, та не спиняв їх.

14 Тому́ присягнув Я домом Ілі́я, що не очиститься гріх Ілі́євого дому жертвою та жертвою хлібною навіки“.

15 I лежав Самуїл аж до ра́нку, і відчинив двері Господнього дому. А Самуїл боявся розповісти Ілі́єві про те видіння.

16 І покликав Ілі́й Самуїла, та й сказав: „Самуїле, сину мій!“ А той сказав: „Ось я!“

17 І сказав він: „Що́ то за річ, про яку Він говорив до тебе? Не крий правди передо мною. Нехай Господь зробить тобі так, і нехай додасть, якщо ти скажеш неправду передо мною про щось зо всього того, що говорив Він до тебе!“

18 І розповів йому Самуїл усе те, і не сказав неправди перед ним. А той сказав: „Він — Господь, нехай зробить те, що́ добре в оча́х Його!“

19 І вироста́в Самуїл, а Господь був із ним, і не опустивані жодного зо всіх Його слів.

20 І ввесь Ізра́їль, від Дана аж до Беер-Шеви, пізнав, що Самуїл вірний, як пророк Господній.

21 А Господь далі показувався в Шіло́, бо Господь явився був у Шіло́ Самуїлові в слові Господньому.

Первая хроника царств

Глава 3

1 Мальчик Шемуил служил перед Вечным при Илии. В те дни слово Вечного было редким, не часты были и видения.

2 Как-то ночью Илий, чьи глаза ослабели настолько, что он едва мог видеть, лежал на своём обычном месте.

3 Светильник Всевышнего ещё не догорел, и Шемуил лежал в святилище Вечного, где находился сундук Всевышнего. .

4 И Вечный позвал Шемуила. Шемуил ответил: – Вот я!

5 И подбежал к Илию, сказав: – Вот я! Ты звал меня?Но Илий сказал: – Я не звал тебя, возвращайся и ложись спать. Шемуил пошёл и лёг.

6 Вечный позвал его вновь: – Шемуил! Шемуил поднялся, пришёл к Илию и сказал: – Вот я! Ты звал меня? – Сын мой, – сказал Илий, – я не звал тебя, возвращайся и ложись спать.

7 Шемуил не знал ещё Вечного: слово Вечного ещё не открывалось ему.

8 Вечный позвал Шемуила в третий раз, и Шемуил поднялся, пришёл к Илию и сказал: – Вот я! Ты звал меня?Тогда Илий понял, что мальчика зовёт Вечный.

9 Илий сказал Шемуилу: – Иди и ложись, и если Он позовёт тебя, скажи: «Говори, Вечный, Твой раб слушает Тебя». Шемуил пошёл и лёг на своё место.

10 Вечный пришёл и встал там, призывая, как в первый и во второй раз: – Шемуил! Шемуил! Тогда Шемуил сказал: – Говори, Твой раб слушает Тебя.

11 И Вечный сказал Шемуилу: – Я собираюсь совершить в Исраиле такое, от чего у каждого, кто услышит об этом, зазвенит в ушах.

12 Тогда Я исполню над Илием всё, что говорил против его семьи, – от начала до конца.

13 Ведь Я говорил ему, что накажу его семью навеки из-за греха, о котором он знал, – его сыновья сделались презренными, . а он не обуздывал их.

14 Поэтому Я клянусь дому Илия: «Вина дома Илия никогда не загладится жертвой или приношением».

15 Шемуил лежал до утра, а затем открыл двери дома Вечного. Он боялся передать Илию видение,

16 но Илий позвал его и сказал: – Шемуил, сын мой! Шемуил ответил: – Вот я.

17 – Что Он сказал тебе? – спросил Илий. – Не скрывай от меня. Всевышний сурово накажет тебя, если ты скроешь от меня что-либо из того, что Он сказал тебе.

18 Шемуил рассказал ему всё, ничего не скрывая. Тогда Илий сказал: – Он – Вечный, пусть поступает, как Ему угодно.

19 Вечный был с Шемуилом, когда тот вырос, и не оставил несбывшимся ни одного из его пророчеств.

20 Весь Исраил от Дана на севере до Беэр-Шевы на юге признал, что Шемуил – истинный пророк Вечного.

21 Вечный продолжал являться в Шило, и там Он открывался Шемуилу через Своё слово.

1-а Самуїлова

Розділ 3

Первая хроника царств

Глава 3

1 А о́трок Самуїл служив Господе́ві при Ілії. А Господнє слово було рідке́ за тих днів, видіння не було часте́.

1 Мальчик Шемуил служил перед Вечным при Илии. В те дни слово Вечного было редким, не часты были и видения.

2 І сталося того дня, коли Ілі́й лежав на своєму місці, а очі його стали затемня́тися, він не міг бачити,

2 Как-то ночью Илий, чьи глаза ослабели настолько, что он едва мог видеть, лежал на своём обычном месте.

3 і поки Божий світильник ще не погас, а Самуїл лежав у Господньому храмі, там, де Божий ковче́г,

3 Светильник Всевышнего ещё не догорел, и Шемуил лежал в святилище Вечного, где находился сундук Всевышнего. .

4 то покли́кав Господь до Самуїла: „Самуїле, Самуїле!“ А він відказав: „Ось я!“

4 И Вечный позвал Шемуила. Шемуил ответил: – Вот я!

5 І побіг він до Ілі́я та й сказав: „Ось я, бо ти кликав мене“. А той відказав: „Я не кликав. Вернися, лягай“. І він пішов і ліг.

5 И подбежал к Илию, сказав: – Вот я! Ты звал меня?Но Илий сказал: – Я не звал тебя, возвращайся и ложись спать. Шемуил пошёл и лёг.

6 А Господь далі покликав: „Самуїле, Самуїле!“ І встав Самуїл, і пішов до Ілія та й сказав: „Ось я, бо ти кликав мене“. А той відказав: „Не кликав я, си́ну мій. Вернися, лягай“.

6 Вечный позвал его вновь: – Шемуил! Шемуил поднялся, пришёл к Илию и сказал: – Вот я! Ты звал меня? – Сын мой, – сказал Илий, – я не звал тебя, возвращайся и ложись спать.

7 А Самуїл ще не пізнав голосу Господа, і ще не відкрилося йому Господнє слово.

7 Шемуил не знал ещё Вечного: слово Вечного ещё не открывалось ему.

8 А Господь далі покли́кав Самуїла третій раз. І він устав, і пішов до Ілі́я та й сказав: „Ось я, бо ти кликав мене“. І зрозумів Ілій, що то Господь кличе о́трока.

8 Вечный позвал Шемуила в третий раз, и Шемуил поднялся, пришёл к Илию и сказал: – Вот я! Ты звал меня?Тогда Илий понял, что мальчика зовёт Вечный.

9 І сказав Ілій до Самуїла: „Іди, лягай. І якщо знову покличе тебе, то скажеш: „Говори, Господи, бо раб Твій слухає Тебе!“ І пішов Самуїл, та й ліг на своє місце.

9 Илий сказал Шемуилу: – Иди и ложись, и если Он позовёт тебя, скажи: «Говори, Вечный, Твой раб слушает Тебя». Шемуил пошёл и лёг на своё место.

10 І ввійшов Господь, і став, і покли́кав, як перед тим: „Самуїле, Самуїле!“ А Самуїл відказав: „Говори, Господи, бо раб Твій слухає!“

10 Вечный пришёл и встал там, призывая, как в первый и во второй раз: – Шемуил! Шемуил! Тогда Шемуил сказал: – Говори, Твой раб слушает Тебя.

11 І сказав Господь до Самуїла: „Ось Я зроблю́ таку річ серед Ізраїля, що в кожного, хто почує про неї, задзвени́ть в обох ву́хах його.

11 И Вечный сказал Шемуилу: – Я собираюсь совершить в Исраиле такое, от чего у каждого, кто услышит об этом, зазвенит в ушах.

12 Того дня Я виконаю над Ілі́єм все, що Я говорив про дім його, від поча́тку й до кінця.

12 Тогда Я исполню над Илием всё, что говорил против его семьи, – от начала до конца.

13 І розповім йому, що Я суджу́ дім його навіки за гріх, про який він знав, що сини його богозневажають, та не спиняв їх.

13 Ведь Я говорил ему, что накажу его семью навеки из-за греха, о котором он знал, – его сыновья сделались презренными, . а он не обуздывал их.

14 Тому́ присягнув Я домом Ілі́я, що не очиститься гріх Ілі́євого дому жертвою та жертвою хлібною навіки“.

14 Поэтому Я клянусь дому Илия: «Вина дома Илия никогда не загладится жертвой или приношением».

15 I лежав Самуїл аж до ра́нку, і відчинив двері Господнього дому. А Самуїл боявся розповісти Ілі́єві про те видіння.

15 Шемуил лежал до утра, а затем открыл двери дома Вечного. Он боялся передать Илию видение,

16 І покликав Ілі́й Самуїла, та й сказав: „Самуїле, сину мій!“ А той сказав: „Ось я!“

16 но Илий позвал его и сказал: – Шемуил, сын мой! Шемуил ответил: – Вот я.

17 І сказав він: „Що́ то за річ, про яку Він говорив до тебе? Не крий правди передо мною. Нехай Господь зробить тобі так, і нехай додасть, якщо ти скажеш неправду передо мною про щось зо всього того, що говорив Він до тебе!“

17 – Что Он сказал тебе? – спросил Илий. – Не скрывай от меня. Всевышний сурово накажет тебя, если ты скроешь от меня что-либо из того, что Он сказал тебе.

18 І розповів йому Самуїл усе те, і не сказав неправди перед ним. А той сказав: „Він — Господь, нехай зробить те, що́ добре в оча́х Його!“

18 Шемуил рассказал ему всё, ничего не скрывая. Тогда Илий сказал: – Он – Вечный, пусть поступает, как Ему угодно.

19 І вироста́в Самуїл, а Господь був із ним, і не опустивані жодного зо всіх Його слів.

19 Вечный был с Шемуилом, когда тот вырос, и не оставил несбывшимся ни одного из его пророчеств.

20 І ввесь Ізра́їль, від Дана аж до Беер-Шеви, пізнав, що Самуїл вірний, як пророк Господній.

20 Весь Исраил от Дана на севере до Беэр-Шевы на юге признал, что Шемуил – истинный пророк Вечного.

21 А Господь далі показувався в Шіло́, бо Господь явився був у Шіло́ Самуїлові в слові Господньому.

21 Вечный продолжал являться в Шило, и там Он открывался Шемуилу через Своё слово.

1.0x