1-а Самуїлова

Розділ 11

1 І вийшов аммоні́тянин Нахаш, і таборува́в при ґілеадському Явешу. І сказали всі явеські люди до Нахаша: „Склади з нами умову, — і ми бу́демо служити тобі!“

2 І сказав до них аммоні́тянин Нахаш: „Про це складу́ з вами умову, — щоб кожному з вас ви́брати праве око, і я вчиню́ це на га́ньбу для всього Ізраїля“.

3 І сказали до нього явеські старші́: „Зачекай нам сім день, і нехай ми пошлемо́ послів у всі Ізраїлеві краї. І якщо нема нам порятунку, то вийдемо до тебе“.

4 І прийшли ті посли до Саулової Ґів'ї, і говорили ті слова́ до ушей народу. І ввесь народ підніс свій голос, та й заплакав.

5 Аж ось Саул іде за худобою з поля. І сказав Саул: „Що́ народові, що плачуть?“ І розповіли́ йому слова явеських людей.

6 І злинув Божий Дух на Саула, як слухав він ті слова́, і дуже запалав його гнів!

7 І взяв він пару худобин, і порізав її, і порозсилав по всім Ізраїлевім Краї через послів, говорячи: „Хто не ви́йде за Саулом та за Самуїлом, — отак буде зро́блено худобі його!“ І великий страх спав на людей, і вони повихо́дили, як один чоловік.

8 І він перелічи́в їх у Безеку,- і було Ізраїлевих синів триста тисяч, а Юдиних людей — тридцять тисяч.

9 І сказали вони до послів, що прийшли: „Так скажете ме́шканцям ґілеадського Явешу: Узавтра, як пригріє сонце, буде вам поряту́нок“. І прийшли ті посли, і розповіли́ явеським людям, — і вони зраділи.

10 І сказали явеські люди: „Узавтра ми вийдемо до вас, а ви зробите нам усе, що добре в оча́х ваших“.

11 І сталося назавтра, і склав Саул із наро́ду три відділи, і вони пройшли в сере́дину табо́ру за ранньої сторо́жі, та й били Аммона аж до спеко́ти дня. І сталося, — позосталі розбіглися, і не позоста́лося між ними двох ра́зом.

12 І сказав народ до Самуїла: „Хто́ той, що запитував: Саул буде царювати над нами? Дайте тих людей, а ми їх повбиваємо!“

13 Та Саул сказав: „Ніхто не буде забитий цього дня, бо Госпо́дь сьогодні зробив спасі́ння серед Ізраїля“.

14 А Самуїл сказав до народу: Ходіть, і пі́демо в Ґілґа́л, та й відновимо там ца́рство!“

15 І пішов увесь народ до Ґілґалу, і настановили царем там Саула перед Господнім лицем у Ґілґалі, і прино́сили мирні жертви перед Господнім лицем. І дуже радів там Саул та всі Ізраїлеві му́жі!

Первая хроника царств

Глава 11

1 Аммонитянин Нахаш пришёл и осадил Иавеш Галаадский. Все жители Иавеша сказали ему: – Заключи с нами союз, и мы будем подчиняться тебе.

2 Но аммонитянин Нахаш ответил: – Я заключу с вами союз только на том условии, что выколю каждому из вас правый глаз и так покрою бесчестием весь Исраил.

3 Старейшины Иавеша сказали ему: – Дай нам семь дней, чтобы мы могли послать вестников по всему Исраилу. Если никто не придёт, чтобы спасти нас, мы сдадимся тебе.

4 Когда вестники пришли в Гиву к Шаулу и рассказали народу о том, что произошло, весь народ громко заплакал.

5 Как раз в это время Шаул возвращался с полей, идя за своими волами, он спросил: – Что за беда у народа? Почему он плачет?Тогда ему пересказали то, что рассказали жители Иавеша.

6 Когда Шаул услышал их слова, Дух Всевышнего сошёл на него, и Шаул разгневался.

7 Он взял пару волов, рассёк их на куски и разослал с вестниками по всему Исраилу, объявляя: – Вот что будет с волами всякого, кто не пойдёт за Шаулом и Шемуилом. Страх перед Вечным охватил народ, и они выступили все как один.

8 Когда Шаул построил их в Везеке, мужчин Исраила было триста тысяч, а мужчин Иудеи – тридцать тысяч.

9 Исраильтяне сказали вестникам: – Передайте жителям Иавеша Галаадского: «Завтра к тому часу, когда станет припекать солнце, вы будете спасены». Когда вестники передали это жителям Иавеша, те ободрились.

10 Они сказали аммонитянам: – Завтра мы сдадимся вам, и вы сможете сделать всё, что вам угодно.

11 На следующий день Шаул разделил своих людей на три отряда. Рано утром они ворвались в лагерь аммонитян и до полудня перебили их. Уцелевшие бежали поодиночке.

12 После этого народ сказал Шемуилу: – Кто это говорил: «Неужели Шаул будет править нами?» Приведи к нам этих людей, мы убьём их.

13 Но Шаул ответил: – Сегодня никто не будет казнён, ведь в этот день Вечный спас Исраил.

14 И Шемуил сказал народу: – Пойдём в Гилгал и утвердим там царскую власть.

15 Весь народ пошёл в Гилгал и утвердил Шаула царём в присутствии Вечного. Там они принесли перед Вечным жертвы примирения. И веселился там Шаул вместе со всеми исраильтянами.

1-а Самуїлова

Розділ 11

Первая хроника царств

Глава 11

1 І вийшов аммоні́тянин Нахаш, і таборува́в при ґілеадському Явешу. І сказали всі явеські люди до Нахаша: „Склади з нами умову, — і ми бу́демо служити тобі!“

1 Аммонитянин Нахаш пришёл и осадил Иавеш Галаадский. Все жители Иавеша сказали ему: – Заключи с нами союз, и мы будем подчиняться тебе.

2 І сказав до них аммоні́тянин Нахаш: „Про це складу́ з вами умову, — щоб кожному з вас ви́брати праве око, і я вчиню́ це на га́ньбу для всього Ізраїля“.

2 Но аммонитянин Нахаш ответил: – Я заключу с вами союз только на том условии, что выколю каждому из вас правый глаз и так покрою бесчестием весь Исраил.

3 І сказали до нього явеські старші́: „Зачекай нам сім день, і нехай ми пошлемо́ послів у всі Ізраїлеві краї. І якщо нема нам порятунку, то вийдемо до тебе“.

3 Старейшины Иавеша сказали ему: – Дай нам семь дней, чтобы мы могли послать вестников по всему Исраилу. Если никто не придёт, чтобы спасти нас, мы сдадимся тебе.

4 І прийшли ті посли до Саулової Ґів'ї, і говорили ті слова́ до ушей народу. І ввесь народ підніс свій голос, та й заплакав.

4 Когда вестники пришли в Гиву к Шаулу и рассказали народу о том, что произошло, весь народ громко заплакал.

5 Аж ось Саул іде за худобою з поля. І сказав Саул: „Що́ народові, що плачуть?“ І розповіли́ йому слова явеських людей.

5 Как раз в это время Шаул возвращался с полей, идя за своими волами, он спросил: – Что за беда у народа? Почему он плачет?Тогда ему пересказали то, что рассказали жители Иавеша.

6 І злинув Божий Дух на Саула, як слухав він ті слова́, і дуже запалав його гнів!

6 Когда Шаул услышал их слова, Дух Всевышнего сошёл на него, и Шаул разгневался.

7 І взяв він пару худобин, і порізав її, і порозсилав по всім Ізраїлевім Краї через послів, говорячи: „Хто не ви́йде за Саулом та за Самуїлом, — отак буде зро́блено худобі його!“ І великий страх спав на людей, і вони повихо́дили, як один чоловік.

7 Он взял пару волов, рассёк их на куски и разослал с вестниками по всему Исраилу, объявляя: – Вот что будет с волами всякого, кто не пойдёт за Шаулом и Шемуилом. Страх перед Вечным охватил народ, и они выступили все как один.

8 І він перелічи́в їх у Безеку,- і було Ізраїлевих синів триста тисяч, а Юдиних людей — тридцять тисяч.

8 Когда Шаул построил их в Везеке, мужчин Исраила было триста тысяч, а мужчин Иудеи – тридцать тысяч.

9 І сказали вони до послів, що прийшли: „Так скажете ме́шканцям ґілеадського Явешу: Узавтра, як пригріє сонце, буде вам поряту́нок“. І прийшли ті посли, і розповіли́ явеським людям, — і вони зраділи.

9 Исраильтяне сказали вестникам: – Передайте жителям Иавеша Галаадского: «Завтра к тому часу, когда станет припекать солнце, вы будете спасены». Когда вестники передали это жителям Иавеша, те ободрились.

10 І сказали явеські люди: „Узавтра ми вийдемо до вас, а ви зробите нам усе, що добре в оча́х ваших“.

10 Они сказали аммонитянам: – Завтра мы сдадимся вам, и вы сможете сделать всё, что вам угодно.

11 І сталося назавтра, і склав Саул із наро́ду три відділи, і вони пройшли в сере́дину табо́ру за ранньої сторо́жі, та й били Аммона аж до спеко́ти дня. І сталося, — позосталі розбіглися, і не позоста́лося між ними двох ра́зом.

11 На следующий день Шаул разделил своих людей на три отряда. Рано утром они ворвались в лагерь аммонитян и до полудня перебили их. Уцелевшие бежали поодиночке.

12 І сказав народ до Самуїла: „Хто́ той, що запитував: Саул буде царювати над нами? Дайте тих людей, а ми їх повбиваємо!“

12 После этого народ сказал Шемуилу: – Кто это говорил: «Неужели Шаул будет править нами?» Приведи к нам этих людей, мы убьём их.

13 Та Саул сказав: „Ніхто не буде забитий цього дня, бо Госпо́дь сьогодні зробив спасі́ння серед Ізраїля“.

13 Но Шаул ответил: – Сегодня никто не будет казнён, ведь в этот день Вечный спас Исраил.

14 А Самуїл сказав до народу: Ходіть, і пі́демо в Ґілґа́л, та й відновимо там ца́рство!“

14 И Шемуил сказал народу: – Пойдём в Гилгал и утвердим там царскую власть.

15 І пішов увесь народ до Ґілґалу, і настановили царем там Саула перед Господнім лицем у Ґілґалі, і прино́сили мирні жертви перед Господнім лицем. І дуже радів там Саул та всі Ізраїлеві му́жі!

15 Весь народ пошёл в Гилгал и утвердил Шаула царём в присутствии Вечного. Там они принесли перед Вечным жертвы примирения. И веселился там Шаул вместе со всеми исраильтянами.

1.0x