2-а хронiкиРозділ 10 |
|
1 |
|
2 І сталося, як почув це Єровоа́м, Неватів син, — він був в Єгипті, куди втік від царя Соломона, — то вернувся Єровоам з Єгипту. |
|
3 І послали й покликали його. І прийшов Єровоам та ввесь Ізра́їль, і вони говорили до Рехав'ама, кажучи: |
|
4 „Твій батько вчинив був тяжки́м наше ярмо́, а ти полегши́ жорсто́ку роботу батька свого та тяжке́ його ярмо, що наклав він був на нас, і ми бу́демо служити тобі“. |
|
5 А він відказав їм: „Ідіть ще на три дні, і верніться до ме́не“. І пішов той наро́д. |
|
6 І радився цар Рехав'а́м зо старши́ми, що стояли перед обличчям його батька Соломона, коли він був живий, говорячи: „Як ви радите відповісти́ цьому́ наро́дові?“ |
|
7 І вони говорили йому, кажучи: „Якщо ти будеш добрим для цього наро́ду, і зробиш за волею їх, і говори́тимеш їм добрі слова́, то вони будуть тобі раба́ми по всі дні“. |
|
8 Та він відкинув пораду старши́х, що радили йому, і радився з молодика́ми, що ви́росли ра́зом із ним, що стояли перед ним. |
|
9 І сказав він до них: „Що́ ви радите, і що́ відповімо́ цьому́ наро́дові, який говорив мені, кажучи: Полегши́ ярмо́, яке твій ба́тько наклав був на нас“. |
|
10 І говорили з ним ті молодики́, що виросли з ним, кажучи: „Так скажеш тому наро́дові, що промовляв до тебе, говорячи: „Твій ба́тько вчинив був тяжки́м наше ярмо́, а ти дай поле́гшу нам.“ Отак скажеш до них: Мій мізи́нець грубілий за сте́гна мого батька! |
|
11 А тепер: мій батько наклав був на вас тяжке́ ярмо, а я доба́влю до вашого ярма! Батько мій карав вас бича́ми, а я би́тиму скорпіо́нами“. |
|
12 І прийшов Єровоам та ввесь народ до Рехав'ама третього дня, як цар говорив, кажучи: „Верніться до мене третього дня“. |
|
13 І цар жорсто́ко відповів їм. І відкинув цар Рехав'ам пораду старши́х, |
|
14 і говорив до них за порадою тих молодикі́в, кажучи: „Мій батько вчинив був тяжки́м ваше ярмо, а я добавлю до нього! Батько мій карав вас бичами, а я — скорпіонами!“ |
|
15 І не послухався цар наро́ду, бо це спричи́нене було від Бога, — щоб спра́вдити Господе́ві слово Своє, яке Він говорив був через шілонянина Ахійю, Неватового сина. |
|
16 І побачив увесь Ізраїль, що цар не послухався їх, і народ відповів царе́ві, кажучи: „Яка нам части́на в Давиді? І спа́дщини нема нам у сині Єссе́я! Усі до наметів своїх, о Ізраїлю! Позна́й тепер дім свій, Давиде!“ І пішов увесь Ізраїль до наметів своїх... |
|
17 А Ізраїлеві сини, що сиділи в Юдиних містах, — то над ними зацарюва́в Рехав'ам. |
|
18 І послав цар Рехав'ам Гадорама, що був над дани́ною, та Ізра́їлеві сини закидали його камі́нням, і він помер. А цар Рехав'ам поспішив сісти на колесни́цю та втекти́ до Єрусалиму. |
|
19 І відпав Ізраїль від Давидового дому, і так є аж до цього дня. |
Вторая книга ПаралипоменонГлава 10 |
|
1 |
|
2 Услышал об этом Иеровоам, сын Невата, и вернулся из Египта, куда он бежал от царя Соломона. |
|
3 За Иеровоамом послали и призвали его. Он явился со всем Израилем к Ровоаму, и они сказали: |
|
4 «Тяжек для нас был гнет твоего отца. Облегчи назначенные твоим отцом тяжелые работы и тяжкий гнет, который он наложил на нас, — тогда мы станем тебе служить». |
|
5 Тот ответил им: «Приходите ко мне вновь через три дня». И народ разошелся. |
|
6 |
|
7 Они сказали ему: «Если ты будешь добр с этим народом и выполнишь их желание, если будешь говорить с ним по-доброму, то они станут тебе рабами навсегда». |
|
8 Но отверг он совет, данный ему старейшинами, и обратился к сверстникам своим, что с юности росли вместе с ним и служили ему теперь. |
|
9 Он спросил их: «А вы что посоветуете ответить этому народу, который обратился ко мне с просьбой облегчить гнет, наложенный на них моим отцом?» |
|
10 И сверстники, что росли вместе с ним, отвечали ему так: «Ты спрашиваешь, что сказать народу, который обратился к тебе: дескать, тяжек для них был гнет твоего отца, не облегчишь ли ты его? Вот что ответь им: „У меня мизинец толще бедер моего отца! |
|
11 Тяжек для вас был гнет моего отца — а я сделаю его тяжелее; отец мой наказывал вас плетьми — а я стану наказывать скорпионами!“» |
|
12 |
|
13 Но царь сурово отвечал народу, отвергнув совет старейшин. |
|
14 Он сказал им то, что посоветовали сверстники: «Тяжек для вас был гнет моего отца — а я сделаю его тяжелее; отец мой наказывал вас плетьми — а я стану наказывать скорпионами!» |
|
15 Не послушал царь своего народа — и было это от Бога, чтобы сбылось слово ГОСПОДНЕ, сказанное через Ахию из Силома Иеровоаму, сыну Невата. |
|
16 |
|
17 |
|
18 Послал царь Ровоам к прочим израильтянам Адорама, назначавшего тяжелые работы, но те забили его камнями до смерти. А царь Ровоам едва успел взойти на колесницу и бежать в Иерусалим. |
|
19 Так восстали все остальные израильтяне против рода Давидова и отделились от него и поныне живут обособленно. |
2-а хронiкиРозділ 10 |
Вторая книга ПаралипоменонГлава 10 |
|
1 |
1 |
|
2 І сталося, як почув це Єровоа́м, Неватів син, — він був в Єгипті, куди втік від царя Соломона, — то вернувся Єровоам з Єгипту. |
2 Услышал об этом Иеровоам, сын Невата, и вернулся из Египта, куда он бежал от царя Соломона. |
|
3 І послали й покликали його. І прийшов Єровоам та ввесь Ізра́їль, і вони говорили до Рехав'ама, кажучи: |
3 За Иеровоамом послали и призвали его. Он явился со всем Израилем к Ровоаму, и они сказали: |
|
4 „Твій батько вчинив був тяжки́м наше ярмо́, а ти полегши́ жорсто́ку роботу батька свого та тяжке́ його ярмо, що наклав він був на нас, і ми бу́демо служити тобі“. |
4 «Тяжек для нас был гнет твоего отца. Облегчи назначенные твоим отцом тяжелые работы и тяжкий гнет, который он наложил на нас, — тогда мы станем тебе служить». |
|
5 А він відказав їм: „Ідіть ще на три дні, і верніться до ме́не“. І пішов той наро́д. |
5 Тот ответил им: «Приходите ко мне вновь через три дня». И народ разошелся. |
|
6 І радився цар Рехав'а́м зо старши́ми, що стояли перед обличчям його батька Соломона, коли він був живий, говорячи: „Як ви радите відповісти́ цьому́ наро́дові?“ |
6 |
|
7 І вони говорили йому, кажучи: „Якщо ти будеш добрим для цього наро́ду, і зробиш за волею їх, і говори́тимеш їм добрі слова́, то вони будуть тобі раба́ми по всі дні“. |
7 Они сказали ему: «Если ты будешь добр с этим народом и выполнишь их желание, если будешь говорить с ним по-доброму, то они станут тебе рабами навсегда». |
|
8 Та він відкинув пораду старши́х, що радили йому, і радився з молодика́ми, що ви́росли ра́зом із ним, що стояли перед ним. |
8 Но отверг он совет, данный ему старейшинами, и обратился к сверстникам своим, что с юности росли вместе с ним и служили ему теперь. |
|
9 І сказав він до них: „Що́ ви радите, і що́ відповімо́ цьому́ наро́дові, який говорив мені, кажучи: Полегши́ ярмо́, яке твій ба́тько наклав був на нас“. |
9 Он спросил их: «А вы что посоветуете ответить этому народу, который обратился ко мне с просьбой облегчить гнет, наложенный на них моим отцом?» |
|
10 І говорили з ним ті молодики́, що виросли з ним, кажучи: „Так скажеш тому наро́дові, що промовляв до тебе, говорячи: „Твій ба́тько вчинив був тяжки́м наше ярмо́, а ти дай поле́гшу нам.“ Отак скажеш до них: Мій мізи́нець грубілий за сте́гна мого батька! |
10 И сверстники, что росли вместе с ним, отвечали ему так: «Ты спрашиваешь, что сказать народу, который обратился к тебе: дескать, тяжек для них был гнет твоего отца, не облегчишь ли ты его? Вот что ответь им: „У меня мизинец толще бедер моего отца! |
|
11 А тепер: мій батько наклав був на вас тяжке́ ярмо, а я доба́влю до вашого ярма! Батько мій карав вас бича́ми, а я би́тиму скорпіо́нами“. |
11 Тяжек для вас был гнет моего отца — а я сделаю его тяжелее; отец мой наказывал вас плетьми — а я стану наказывать скорпионами!“» |
|
12 І прийшов Єровоам та ввесь народ до Рехав'ама третього дня, як цар говорив, кажучи: „Верніться до мене третього дня“. |
12 |
|
13 І цар жорсто́ко відповів їм. І відкинув цар Рехав'ам пораду старши́х, |
13 Но царь сурово отвечал народу, отвергнув совет старейшин. |
|
14 і говорив до них за порадою тих молодикі́в, кажучи: „Мій батько вчинив був тяжки́м ваше ярмо, а я добавлю до нього! Батько мій карав вас бичами, а я — скорпіонами!“ |
14 Он сказал им то, что посоветовали сверстники: «Тяжек для вас был гнет моего отца — а я сделаю его тяжелее; отец мой наказывал вас плетьми — а я стану наказывать скорпионами!» |
|
15 І не послухався цар наро́ду, бо це спричи́нене було від Бога, — щоб спра́вдити Господе́ві слово Своє, яке Він говорив був через шілонянина Ахійю, Неватового сина. |
15 Не послушал царь своего народа — и было это от Бога, чтобы сбылось слово ГОСПОДНЕ, сказанное через Ахию из Силома Иеровоаму, сыну Невата. |
|
16 І побачив увесь Ізраїль, що цар не послухався їх, і народ відповів царе́ві, кажучи: „Яка нам части́на в Давиді? І спа́дщини нема нам у сині Єссе́я! Усі до наметів своїх, о Ізраїлю! Позна́й тепер дім свій, Давиде!“ І пішов увесь Ізраїль до наметів своїх... |
16 |
|
17 А Ізраїлеві сини, що сиділи в Юдиних містах, — то над ними зацарюва́в Рехав'ам. |
17 |
|
18 І послав цар Рехав'ам Гадорама, що був над дани́ною, та Ізра́їлеві сини закидали його камі́нням, і він помер. А цар Рехав'ам поспішив сісти на колесни́цю та втекти́ до Єрусалиму. |
18 Послал царь Ровоам к прочим израильтянам Адорама, назначавшего тяжелые работы, но те забили его камнями до смерти. А царь Ровоам едва успел взойти на колесницу и бежать в Иерусалим. |
|
19 І відпав Ізраїль від Давидового дому, і так є аж до цього дня. |
19 Так восстали все остальные израильтяне против рода Давидова и отделились от него и поныне живут обособленно. |