1-а царiвРозділ 17 |
|
1 |
|
2 І було до нього слово Господнє, говорячи: |
|
3 „Іди звідси, й обе́рнешся собі на схід, і сховаєшся при пото́ці Керіті, що навпроти Йорда́ну. |
|
4 І станеться, — будеш ти пити з пото́ку, а кру́кам наказав Я годувати тебе там“. |
|
5 І він пішов, і зробив за Господнім словом: і пішов, й осівся при потоці Кері́ті, що навпроти Йорда́ну. |
|
6 А кру́ки прино́сили йому хліба та м'яса вранці, і хліба та м'яса вве́чорі, а з пото́ку він пив. |
|
7 І сталося на кінці днів, і ви́сох поті́к, бо в краю́ не було дощу́. |
|
8 І було Господнє слово до нього, говорячи: |
|
9 „Устань, іди до Саре́пти сидо́нської, й осядеш там. Ось наказав Я там одній вдові, щоб годувала тебе“. |
|
10 І він устав та й пішов до Саре́пти. І прибу́в він до входу міста, аж ось там збирає дро́ва одна вдова. І він кликнув до неї й сказав: Візьми мені трохи води до посу́дини, й я нап'ю́ся“. |
|
11 І пішла вона взяти. А він кликнув до неї й сказав: „Візьми мені й шматок хліба в свою руку!“ |
|
12 А та відказала: „Як живий Господь, Бог твій, — не маю я калача́, а тільки повну при́горщу бо́рощна в дзбанку́ та трохи олії в горня́ті. А оце я назбираю дві полінці дров, і піду́, і пригото́влю це собі та синові своєму. І з'їмо́ ми, — та й помремо́“... |
|
13 І сказав до неї Ілля: „Не бійся! Піди, зроби за своїм словом. Тільки споча́тку зроби мені з того малого калача́, і ви́несеш мені, а для себе та для сина свого зробиш по́тім. |
|
14 Бо так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Дзба́нок муки́ не скінчи́ться, і не забра́кне в горня́ті олії аж до дня, як Господь дасть дощу на пове́рхню землі“. |
|
15 І пішла вона, і зробила за словом Іллі, і їла вона й він та її дім довгі дні, — |
|
16 „дзба́нок муки не скінчи́вся, і не забра́кло в горня́ті олїї“, за словом Господа, що говорив через Іллю́. |
|
17 І сталося по тих приго́дах, — заслаб був син тієї жінки, господині того дому. І була його хвороба дуже тяжка́, аж духу не позосталося в ньому. |
|
18 І сказала вона до Іллі: „Що́ тобі до мене, чоловіче Божий? Прийшов ти до мене, щоб згадувати мій гріх та щоб убити мого сина!“ |
|
19 І сказав він до неї: „Дай мені сина свого́!“ І він узяв його з лоня її, і виніс його в го́рницю, де він сидів, і поклав його на своєму ліжку. |
|
20 І кли́кнув він до Господа й сказав: „Господи, Боже мій, чи й цій удові́, що я в неї ме́шкаю, учиниш зло, щоб убити її сина?“ |
|
21 І витягся він тричі над дитиною, і кли́кав до Господа та казав: „Господи, Боже мій, нехай ве́рнеться душа цієї дитини в неї!“ |
|
22 І вислухав Господь голоса Іллі, і верну́лася душа дитини в неї, — і вона ожила́... |
|
23 І взяв Ілля дити́ну, і зніс її з го́рниці додо́лу, і віддав її матері її. І сказав Ілля: „Дивися, — твій син живий!“ |
|
24 І сказала та жінка до Іллі: „Тепер то я знаю, що ти Божий чоловік, а Господнє слово в устах твоїх — правда!“ |
Третья книга царствГлава 17 |
|
1 |
|
2 И было к нему слово ГОСПОДНЕ: |
|
3 «Не оставайся здесь, иди на восток и скройся у потока Керит, что к востоку от Иордана. |
|
4 Ты будешь пить воду из этого потока, а кормить тебя Я велел воронам». |
|
5 Он отправился в путь и поступил по слову ГОСПОДНЮ: скрылся у потока Керит, что к востоку от Иордана. |
|
6 Вороны приносили ему хлеб и мясо утром, хлеб и мясо вечером, а пил он из потока. |
|
7 Но прошло время, и поток пересох, потому что во всей стране не было дождя. |
|
8 |
|
9 «Иди в Сарепту, что около Сидона, и поселись там, Я велел там одной вдове заботиться о твоем пропитании». |
|
10 Он отправился в Сарепту и при входе в город увидел вдову, собиравшую хворост. Он обратился к ней с просьбой: «Принеси мне в кувшине немного воды!» |
|
11 Она отправилась за водой, но он опять обратился к ней с просьбой: «А еще принеси мне немного хлеба». |
|
12 Она ответила: «Жив ГОСПОДЬ, Бог твой! Нет у меня хлеба ни крошки. Есть пригоршня муки в кадке и немного масла в кувшине. Набрала я пару вязанок хвороста — пойду испеку хлеба себе и сыну. Съедим это, а дальше — голодная смерть». |
|
13 Илия сказал ей: «Не бойся, иди и делай, что собиралась, но сначала испеки маленькую лепешку для меня и принеси сюда, а потом приготовишь себе и сыну. |
|
14 Вот что говорит ГОСПОДЬ, Бог Израиля: „Не закончится мука в кадке и не иссякнет масло в кувшине, пока не пошлет ГОСПОДЬ дождь на землю“». |
|
15 Она пошла и сделала, как сказал Илия, и с того дня было еды в доме сколько нужно для нее, для Илии и для всех ее домочадцев: |
|
16 мука в кадке не заканчивалась и масло в кувшине не иссякало по слову ГОСПОДНЮ, которое Он возвестил через Илию. |
|
17 |
|
18 Тогда она сказала Илии: «Какое тебе до меня дело, человек Божий? Ты, видно, пришел напомнить мне о моей вине и умертвить моего сына». |
|
19 Он ответил: «Дай мне твоего сына». Он взял его у нее с коленей, поднялся в верхнюю комнату, где жил, и положил на свою постель. |
|
20 И воззвал он к ГОСПОДУ: «ГОСПОДИ, Боже мой, неужели и вдове, у которой я живу, Ты причинил горе, умертвив ее сына?» |
|
21 Трижды простирался он над телом ребенка и взывал при этом к ГОСПОДУ: «Прошу Тебя, ГОСПОДИ, Боже мой, верни дыхание жизни в тело ребенка!» |
|
22 ГОСПОДЬ услышал молитву Илии, и ребенок задышал и ожил. |
|
23 Взяв ребенка, Илия спустился с ним из верхней комнаты дома и отдал его матери со словами: «Смотри, твой сын жив». |
|
24 И ответила Илии женщина: «Теперь я знаю, что ты человек Божий и в твоих устах поистине слово ГОСПОДНЕ». |
1-а царiвРозділ 17 |
Третья книга царствГлава 17 |
|
1 |
1 |
|
2 І було до нього слово Господнє, говорячи: |
2 И было к нему слово ГОСПОДНЕ: |
|
3 „Іди звідси, й обе́рнешся собі на схід, і сховаєшся при пото́ці Керіті, що навпроти Йорда́ну. |
3 «Не оставайся здесь, иди на восток и скройся у потока Керит, что к востоку от Иордана. |
|
4 І станеться, — будеш ти пити з пото́ку, а кру́кам наказав Я годувати тебе там“. |
4 Ты будешь пить воду из этого потока, а кормить тебя Я велел воронам». |
|
5 І він пішов, і зробив за Господнім словом: і пішов, й осівся при потоці Кері́ті, що навпроти Йорда́ну. |
5 Он отправился в путь и поступил по слову ГОСПОДНЮ: скрылся у потока Керит, что к востоку от Иордана. |
|
6 А кру́ки прино́сили йому хліба та м'яса вранці, і хліба та м'яса вве́чорі, а з пото́ку він пив. |
6 Вороны приносили ему хлеб и мясо утром, хлеб и мясо вечером, а пил он из потока. |
|
7 І сталося на кінці днів, і ви́сох поті́к, бо в краю́ не було дощу́. |
7 Но прошло время, и поток пересох, потому что во всей стране не было дождя. |
|
8 І було Господнє слово до нього, говорячи: |
8 |
|
9 „Устань, іди до Саре́пти сидо́нської, й осядеш там. Ось наказав Я там одній вдові, щоб годувала тебе“. |
9 «Иди в Сарепту, что около Сидона, и поселись там, Я велел там одной вдове заботиться о твоем пропитании». |
|
10 І він устав та й пішов до Саре́пти. І прибу́в він до входу міста, аж ось там збирає дро́ва одна вдова. І він кликнув до неї й сказав: Візьми мені трохи води до посу́дини, й я нап'ю́ся“. |
10 Он отправился в Сарепту и при входе в город увидел вдову, собиравшую хворост. Он обратился к ней с просьбой: «Принеси мне в кувшине немного воды!» |
|
11 І пішла вона взяти. А він кликнув до неї й сказав: „Візьми мені й шматок хліба в свою руку!“ |
11 Она отправилась за водой, но он опять обратился к ней с просьбой: «А еще принеси мне немного хлеба». |
|
12 А та відказала: „Як живий Господь, Бог твій, — не маю я калача́, а тільки повну при́горщу бо́рощна в дзбанку́ та трохи олії в горня́ті. А оце я назбираю дві полінці дров, і піду́, і пригото́влю це собі та синові своєму. І з'їмо́ ми, — та й помремо́“... |
12 Она ответила: «Жив ГОСПОДЬ, Бог твой! Нет у меня хлеба ни крошки. Есть пригоршня муки в кадке и немного масла в кувшине. Набрала я пару вязанок хвороста — пойду испеку хлеба себе и сыну. Съедим это, а дальше — голодная смерть». |
|
13 І сказав до неї Ілля: „Не бійся! Піди, зроби за своїм словом. Тільки споча́тку зроби мені з того малого калача́, і ви́несеш мені, а для себе та для сина свого зробиш по́тім. |
13 Илия сказал ей: «Не бойся, иди и делай, что собиралась, но сначала испеки маленькую лепешку для меня и принеси сюда, а потом приготовишь себе и сыну. |
|
14 Бо так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Дзба́нок муки́ не скінчи́ться, і не забра́кне в горня́ті олії аж до дня, як Господь дасть дощу на пове́рхню землі“. |
14 Вот что говорит ГОСПОДЬ, Бог Израиля: „Не закончится мука в кадке и не иссякнет масло в кувшине, пока не пошлет ГОСПОДЬ дождь на землю“». |
|
15 І пішла вона, і зробила за словом Іллі, і їла вона й він та її дім довгі дні, — |
15 Она пошла и сделала, как сказал Илия, и с того дня было еды в доме сколько нужно для нее, для Илии и для всех ее домочадцев: |
|
16 „дзба́нок муки не скінчи́вся, і не забра́кло в горня́ті олїї“, за словом Господа, що говорив через Іллю́. |
16 мука в кадке не заканчивалась и масло в кувшине не иссякало по слову ГОСПОДНЮ, которое Он возвестил через Илию. |
|
17 І сталося по тих приго́дах, — заслаб був син тієї жінки, господині того дому. І була його хвороба дуже тяжка́, аж духу не позосталося в ньому. |
17 |
|
18 І сказала вона до Іллі: „Що́ тобі до мене, чоловіче Божий? Прийшов ти до мене, щоб згадувати мій гріх та щоб убити мого сина!“ |
18 Тогда она сказала Илии: «Какое тебе до меня дело, человек Божий? Ты, видно, пришел напомнить мне о моей вине и умертвить моего сына». |
|
19 І сказав він до неї: „Дай мені сина свого́!“ І він узяв його з лоня її, і виніс його в го́рницю, де він сидів, і поклав його на своєму ліжку. |
19 Он ответил: «Дай мне твоего сына». Он взял его у нее с коленей, поднялся в верхнюю комнату, где жил, и положил на свою постель. |
|
20 І кли́кнув він до Господа й сказав: „Господи, Боже мій, чи й цій удові́, що я в неї ме́шкаю, учиниш зло, щоб убити її сина?“ |
20 И воззвал он к ГОСПОДУ: «ГОСПОДИ, Боже мой, неужели и вдове, у которой я живу, Ты причинил горе, умертвив ее сына?» |
|
21 І витягся він тричі над дитиною, і кли́кав до Господа та казав: „Господи, Боже мій, нехай ве́рнеться душа цієї дитини в неї!“ |
21 Трижды простирался он над телом ребенка и взывал при этом к ГОСПОДУ: «Прошу Тебя, ГОСПОДИ, Боже мой, верни дыхание жизни в тело ребенка!» |
|
22 І вислухав Господь голоса Іллі, і верну́лася душа дитини в неї, — і вона ожила́... |
22 ГОСПОДЬ услышал молитву Илии, и ребенок задышал и ожил. |
|
23 І взяв Ілля дити́ну, і зніс її з го́рниці додо́лу, і віддав її матері її. І сказав Ілля: „Дивися, — твій син живий!“ |
23 Взяв ребенка, Илия спустился с ним из верхней комнаты дома и отдал его матери со словами: «Смотри, твой сын жив». |
|
24 І сказала та жінка до Іллі: „Тепер то я знаю, що ти Божий чоловік, а Господнє слово в устах твоїх — правда!“ |
24 И ответила Илии женщина: «Теперь я знаю, что ты человек Божий и в твоих устах поистине слово ГОСПОДНЕ». |