1-а Самуїлова

Розділ 28

1 І сталося тими днями, і зібрали филистимляни свої військо́ві табо́ри, щоб воювати з Ізраїлем. І сказав Ахіш до Давида: „Щоб ти певно знав, що ви́йдеш зо мною в табо́рі, ти та люди твої“.

2 І сказав Давид до Ахіша: „Тому́ тепер ти пізна́єш, що́ зробить твій раб“. А Ахіш сказав до Давида: „Тому то зроблю́ тебе сторожем моєї голови по всі дні“.

3 А Самуїл тоді помер, і оплакував його ввесь Ізраїль, і поховали його в Рамі, у його місті. А Саул повиганя́в із Кра́ю ворожби́тів та віщуні́в.

4 І зібра́лися филисти́мляни, і прийшли, і таборува́ли в Шунемі. А Саул зібрав усього Ізраїля, і таборува́ли в Ґілбоа.

5 І побачив Саул филистимський та́бір та й злякався, і сильно затремтіло йому серце.

6 І питався Саул Господа, та не відповів йому Господь ані в снах, ані урі́мом, ані пророками.

7 I сказав Саул до своїх рабів: „Пошукайте мені жінку ворожку, і я піду́ до неї, і запитаю її“. І відповіли йому раби його: „Ось жінка ворожка, в Ен-Дорі“.

8 І перебрався Саул, і надів іншу одежу, і пішов він та двоє людей з ним, і прийшли до тієї жінки вночі. А він сказав: „Поворожи мені, і виклич мені того́, кого скажу́ тобі“.

9 А та жінка відповіла йому: „Ти ж знаєш, що зробив Саул, — що в Краю́ він вигубив ворожбитів та віщунів. І на́що ти важиш на мою душу, щоб забити її?“

10 І Саул присягнув їй Господом, говорячи: „Як живий Господь, — не спіткає тебе вина за цю річ!“

11 І сказала та жінка: „Кого я ви́кличу тобі?“ А він відказав: „Самуїла виклич мені“.

12 І побачила та жінка Самуїла, та й крикнула сильним голосом! І сказала та жінка до Саула, говорячи: „Нащо ти обманив мене, — таж ти Саул!“

13 І сказав їй цар; „Не бійся! Але що́ ти бачиш?“ А та жінка відказала Саулові: „Я бачу ніби богів, що виходять із землі!“

14 І він їй сказав: „Який його вид?“ А та відказала: „Виходить стари́й чоловік, зодя́гнений у довгу одежу“. І Саул пізнав, що то Самуїл, і схилив своє обличчя до землі, та й уклонився.

15 І сказав Самуїл до Саула: „На́що ти непоко́їш мене, мене викликаючи?“ А Саул сказав: „Дуже тяжко мені, — филисти́мляни воюють зо мною, а Бог відступився від мене, і не відповідає мені вже ані через пророків, ані в снах. І покликав я тебе, щоб ти навчив мене, що́ я маю робити“.

16 І сказав Самуїл: „І на́що ти питаєш мене, коли Господь відступився від тебе, і став із твоїм ворогом?

17 І Госпо́дь зробив йому, як говорив був через мене, — Господь узяв царство з твоєї руки, і дав його твоєму ближньому, — Давидові.

18 Як ти не слухався Господнього голосу, і не виконав полум'я́ного гніву Його на Амалика, тому Господь зробив тобі цю річ цього дня.

19 І Госпо́дь віддав із тобою також Ізраїля до руки филисти́млян. А взавтра ти та сини твої бу́дете ра́зом зо мною; також Ізраїлевого табо́ра віддасть Господь до руки филисти́млян“.

20 І Саул відразу повалився на землю всім своїм зростом, — сильно він злякався Самуїлових слів, та й сили не було в ньому, бо не їв він хліба ці́лий той день та ці́лу ту ніч.

21 І підійшла́ та жінка до Саула й побачила, що він дуже пригні́чений. І сказала до нього: „Ось невільниця твоя послухалася твого голосу, — і нарази́ла життя своє на небезпеку, бо я послухалася слів твоїх, що ти говорив мені.

22 А тепер ти послухай також голосу своєї невільниці, — я покладу́ перед тобою шматок хліба, а ти з'їж і буде в тобі сила, коли пі́деш дорогою“.

23 А він відмовився й сказав: „Не буду їсти!“ Та сильно просили його слуги його та тая жінка, — і він послухався їхнього голосу. І звівся він із землі, і всівся на ліжку.

24 А та жінка мала в домі годо́ване теля, — і поспішно зарізала його. І взяла́ вона муки й замісила, і спекла́ з того прісне́.

25 І прине́сла те перед Саула та перед слуг його, — і вони їли. Потім устали й пішли тієї ночі.

Первая книга царств

Глава 28

1 Как раз в те дни филистимляне собрали войско и пошли войной на Израиль. Ахиш сказал Давиду: «Знай, что ты и твои люди непременно должны примкнуть к нам, к моим воинам».

2 Давид ответил Ахишу: «Хорошо, ты сам увидишь, что сделает твой слуга!» «Если так, я навсегда сделаю тебя своим телохранителем», — пообещал Ахиш Давиду.

3 Самуил к тому времени уже умер, все израильтяне его оплакали и похоронили в его родном городе, в Раме. А Саул изгнал из страны вызывающих мертвых и знахарей.

4 Филистимляне подготовили войско к сражению, выступили в поход и расположились станом в Шунеме, а Саул собрал всех израильтян, расположившись станом в Гильбоа.

5 Увидел Саул филистимский стан и устрашился, сердце его затрепетало.

6 Стал он вопрошать ГОСПОДА, но ГОСПОДЬ не ответил ему ни в сновидении, ни через урим, ни через пророков.

7 Тогда Саул приказал своим слугам: «Разыщите мне вызывательницу мертвых, я пойду и расспрошу ее». Слуги ответили: «В Эн-Доре есть женщина, вызывательница мертвых».

8 Саул сменил царские одеяния на другую одежду и отправился туда с двумя спутниками. Они пришли к той женщине ночью, и Саул сказал, обращаясь к ней: «Прошу, вопроси для меня мертвых, вызови того, кого я тебе скажу».

9 Женщина ответила: «Ты же знаешь, что сделал Саул: он изгнал из страны вызывающих мертвых и знахарей. Зачем ты ставишь западню мне на погибель?»

10 «Жив ГОСПОДЬ, не будет тебе за это кары!» — поклялся Саул ей ГОСПОДОМ.

11 Женщина спросила его: «Кого тебе вызвать?» «Вызови мне Самуила!» — ответил он.

12 И когда женщина вдруг увидела Самуила, то громко вскрикнула и сказала: «Зачем ты обманул меня, ведь ты — Саул!»

13 «Не бойся! — сказал ей царь. — Что ты видишь?» «Вижу некое божество, выходящее из земли», — сказала в ответ женщина.

14 «Как оно выглядит?» — спросил он ее. Она ответила: «Я вижу поднимающегося старца, закутанного в плащ». Тут Саул понял, что это Самуил, и пал на землю ниц, поклонившись.

15 Спросил Самуил Саула: «Зачем ты потревожил меня и вызвал?» Саул ответил: «Очень мне тяжело! Филистимляне идут на меня войной, а Бог отвернулся от меня, не отвечает больше ни через пророков, ни в сновидениях. Вот я и позвал тебя: скажи, что мне делать!»

16 «Что же ты спрашиваешь меня, — возразил Самуил Саулу, — если ГОСПОДЬ отвернулся от тебя, стал тебе врагом?

17 ГОСПОДЬ исполнил обещанное через меня: Он вырвал царство из твоих рук и отдал ближнему твоему, Давиду, —

18 за то, что ты не послушался ГОСПОДА, не дал Его гневу погубить амалекитян. Потому ГОСПОДЬ так и поступает с тобой ныне.

19 Отдаст Он и тебя, и Израиль в руки филистимлян: завтра ты и сыновья твои будете со мной, и даже израильский стан ГОСПОДЬ отдаст в руки филистимлян».

20 Саул тут же рухнул во весь рост наземь, так устрашили его слова Самуила; он совсем обессилел, ведь целый день и всю ночь ничего не ел.

21 Женщина та подошла к Саулу и, увидев, как он напуган, сказала: «Раба твоя послушалась тебя. Жизнь моя была у меня на ладони, но я послушалась тебя.

22 Теперь, прошу, выслушай и ты рабу твою. Я принесу тебе кусок хлеба, поешь, наберись сил, и тогда пойдешь дальше».

23 «Не стану я есть», — отказывался Саул, но слуги тоже уговаривали его вместе с той женщиной. Он послушался их, поднялся с земли и сел на постель.

24 У нее в доме был откормленный теленок, она спешно заколола его, взяла муки, замесила тесто и испекла пресных лепешек.

25 Она поднесла угощение Саулу и его слугам, они поели, потом встали и той же ночью ушли.

1-а Самуїлова

Розділ 28

Первая книга царств

Глава 28

1 І сталося тими днями, і зібрали филистимляни свої військо́ві табо́ри, щоб воювати з Ізраїлем. І сказав Ахіш до Давида: „Щоб ти певно знав, що ви́йдеш зо мною в табо́рі, ти та люди твої“.

1 Как раз в те дни филистимляне собрали войско и пошли войной на Израиль. Ахиш сказал Давиду: «Знай, что ты и твои люди непременно должны примкнуть к нам, к моим воинам».

2 І сказав Давид до Ахіша: „Тому́ тепер ти пізна́єш, що́ зробить твій раб“. А Ахіш сказав до Давида: „Тому то зроблю́ тебе сторожем моєї голови по всі дні“.

2 Давид ответил Ахишу: «Хорошо, ты сам увидишь, что сделает твой слуга!» «Если так, я навсегда сделаю тебя своим телохранителем», — пообещал Ахиш Давиду.

3 А Самуїл тоді помер, і оплакував його ввесь Ізраїль, і поховали його в Рамі, у його місті. А Саул повиганя́в із Кра́ю ворожби́тів та віщуні́в.

3 Самуил к тому времени уже умер, все израильтяне его оплакали и похоронили в его родном городе, в Раме. А Саул изгнал из страны вызывающих мертвых и знахарей.

4 І зібра́лися филисти́мляни, і прийшли, і таборува́ли в Шунемі. А Саул зібрав усього Ізраїля, і таборува́ли в Ґілбоа.

4 Филистимляне подготовили войско к сражению, выступили в поход и расположились станом в Шунеме, а Саул собрал всех израильтян, расположившись станом в Гильбоа.

5 І побачив Саул филистимський та́бір та й злякався, і сильно затремтіло йому серце.

5 Увидел Саул филистимский стан и устрашился, сердце его затрепетало.

6 І питався Саул Господа, та не відповів йому Господь ані в снах, ані урі́мом, ані пророками.

6 Стал он вопрошать ГОСПОДА, но ГОСПОДЬ не ответил ему ни в сновидении, ни через урим, ни через пророков.

7 I сказав Саул до своїх рабів: „Пошукайте мені жінку ворожку, і я піду́ до неї, і запитаю її“. І відповіли йому раби його: „Ось жінка ворожка, в Ен-Дорі“.

7 Тогда Саул приказал своим слугам: «Разыщите мне вызывательницу мертвых, я пойду и расспрошу ее». Слуги ответили: «В Эн-Доре есть женщина, вызывательница мертвых».

8 І перебрався Саул, і надів іншу одежу, і пішов він та двоє людей з ним, і прийшли до тієї жінки вночі. А він сказав: „Поворожи мені, і виклич мені того́, кого скажу́ тобі“.

8 Саул сменил царские одеяния на другую одежду и отправился туда с двумя спутниками. Они пришли к той женщине ночью, и Саул сказал, обращаясь к ней: «Прошу, вопроси для меня мертвых, вызови того, кого я тебе скажу».

9 А та жінка відповіла йому: „Ти ж знаєш, що зробив Саул, — що в Краю́ він вигубив ворожбитів та віщунів. І на́що ти важиш на мою душу, щоб забити її?“

9 Женщина ответила: «Ты же знаешь, что сделал Саул: он изгнал из страны вызывающих мертвых и знахарей. Зачем ты ставишь западню мне на погибель?»

10 І Саул присягнув їй Господом, говорячи: „Як живий Господь, — не спіткає тебе вина за цю річ!“

10 «Жив ГОСПОДЬ, не будет тебе за это кары!» — поклялся Саул ей ГОСПОДОМ.

11 І сказала та жінка: „Кого я ви́кличу тобі?“ А він відказав: „Самуїла виклич мені“.

11 Женщина спросила его: «Кого тебе вызвать?» «Вызови мне Самуила!» — ответил он.

12 І побачила та жінка Самуїла, та й крикнула сильним голосом! І сказала та жінка до Саула, говорячи: „Нащо ти обманив мене, — таж ти Саул!“

12 И когда женщина вдруг увидела Самуила, то громко вскрикнула и сказала: «Зачем ты обманул меня, ведь ты — Саул!»

13 І сказав їй цар; „Не бійся! Але що́ ти бачиш?“ А та жінка відказала Саулові: „Я бачу ніби богів, що виходять із землі!“

13 «Не бойся! — сказал ей царь. — Что ты видишь?» «Вижу некое божество, выходящее из земли», — сказала в ответ женщина.

14 І він їй сказав: „Який його вид?“ А та відказала: „Виходить стари́й чоловік, зодя́гнений у довгу одежу“. І Саул пізнав, що то Самуїл, і схилив своє обличчя до землі, та й уклонився.

14 «Как оно выглядит?» — спросил он ее. Она ответила: «Я вижу поднимающегося старца, закутанного в плащ». Тут Саул понял, что это Самуил, и пал на землю ниц, поклонившись.

15 І сказав Самуїл до Саула: „На́що ти непоко́їш мене, мене викликаючи?“ А Саул сказав: „Дуже тяжко мені, — филисти́мляни воюють зо мною, а Бог відступився від мене, і не відповідає мені вже ані через пророків, ані в снах. І покликав я тебе, щоб ти навчив мене, що́ я маю робити“.

15 Спросил Самуил Саула: «Зачем ты потревожил меня и вызвал?» Саул ответил: «Очень мне тяжело! Филистимляне идут на меня войной, а Бог отвернулся от меня, не отвечает больше ни через пророков, ни в сновидениях. Вот я и позвал тебя: скажи, что мне делать!»

16 І сказав Самуїл: „І на́що ти питаєш мене, коли Господь відступився від тебе, і став із твоїм ворогом?

16 «Что же ты спрашиваешь меня, — возразил Самуил Саулу, — если ГОСПОДЬ отвернулся от тебя, стал тебе врагом?

17 І Госпо́дь зробив йому, як говорив був через мене, — Господь узяв царство з твоєї руки, і дав його твоєму ближньому, — Давидові.

17 ГОСПОДЬ исполнил обещанное через меня: Он вырвал царство из твоих рук и отдал ближнему твоему, Давиду, —

18 Як ти не слухався Господнього голосу, і не виконав полум'я́ного гніву Його на Амалика, тому Господь зробив тобі цю річ цього дня.

18 за то, что ты не послушался ГОСПОДА, не дал Его гневу погубить амалекитян. Потому ГОСПОДЬ так и поступает с тобой ныне.

19 І Госпо́дь віддав із тобою також Ізраїля до руки филисти́млян. А взавтра ти та сини твої бу́дете ра́зом зо мною; також Ізраїлевого табо́ра віддасть Господь до руки филисти́млян“.

19 Отдаст Он и тебя, и Израиль в руки филистимлян: завтра ты и сыновья твои будете со мной, и даже израильский стан ГОСПОДЬ отдаст в руки филистимлян».

20 І Саул відразу повалився на землю всім своїм зростом, — сильно він злякався Самуїлових слів, та й сили не було в ньому, бо не їв він хліба ці́лий той день та ці́лу ту ніч.

20 Саул тут же рухнул во весь рост наземь, так устрашили его слова Самуила; он совсем обессилел, ведь целый день и всю ночь ничего не ел.

21 І підійшла́ та жінка до Саула й побачила, що він дуже пригні́чений. І сказала до нього: „Ось невільниця твоя послухалася твого голосу, — і нарази́ла життя своє на небезпеку, бо я послухалася слів твоїх, що ти говорив мені.

21 Женщина та подошла к Саулу и, увидев, как он напуган, сказала: «Раба твоя послушалась тебя. Жизнь моя была у меня на ладони, но я послушалась тебя.

22 А тепер ти послухай також голосу своєї невільниці, — я покладу́ перед тобою шматок хліба, а ти з'їж і буде в тобі сила, коли пі́деш дорогою“.

22 Теперь, прошу, выслушай и ты рабу твою. Я принесу тебе кусок хлеба, поешь, наберись сил, и тогда пойдешь дальше».

23 А він відмовився й сказав: „Не буду їсти!“ Та сильно просили його слуги його та тая жінка, — і він послухався їхнього голосу. І звівся він із землі, і всівся на ліжку.

23 «Не стану я есть», — отказывался Саул, но слуги тоже уговаривали его вместе с той женщиной. Он послушался их, поднялся с земли и сел на постель.

24 А та жінка мала в домі годо́ване теля, — і поспішно зарізала його. І взяла́ вона муки й замісила, і спекла́ з того прісне́.

24 У нее в доме был откормленный теленок, она спешно заколола его, взяла муки, замесила тесто и испекла пресных лепешек.

25 І прине́сла те перед Саула та перед слуг його, — і вони їли. Потім устали й пішли тієї ночі.

25 Она поднесла угощение Саулу и его слугам, они поели, потом встали и той же ночью ушли.

1.0x