CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
2 Цар. 3
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

2-а царiв

Розділ 3

1 А Єгора́м, Ахавів син, зацарював над Ізраїлем у Самарії, у вісімнадцятому році Йосафа́та, Юдиного царя, і царював дванадцять років.

2 І чинив він лихо в Господніх оча́х, тільки не так, як ба́тько його та мати його, — він викинув Ваалового бовва́на, що зробив був батько його.

3 Проте гріхів Єровоама, Неватового сина, що вво́див у гріх Ізраїля, він трима́вся, і не відставав від них.

4 А Меша, цар моавський, розво́див дрібну́ худобу, і давав Ізраїлевому цареві сто тисяч ягнят та сто тисяч ру́нних барані́в.

5 І сталося, як помер Ахав, то збунтувався моавський цар проти Ізра́їлевого царя.

6 І вийшов того дня цар Єгорам із Самарії, і перелічи́в усього Ізраїля.

7 І пішов він, і послав до Йосафа́та, царя Юдиного, говорячи: „Збунтувався проти мене цар моавський. Чи пі́деш зо мною на війну до Моаву?“ А той відказав: „Ви́йду. Я — як ти, мій народ — як твій народ, мої коні — як твої коні!“

8 І сказав: „Котро́ю дорогою пі́демо?“ А той відказав: „Дорогою едомської пустині“.

9 І пішов цар Ізраїлів, і цар Юдин, і цар едомський, і йшли обхідно́ю доро́гою сім день. І не було води табо́рові та худобі, що була при них.

10 І сказав Ізраїлів цар: „Ах, Госпо́дь ви́кликав трьох оцих царів, щоб віддати їх у руку Моава“.

11 І сказав Йосафа́т: „Чи нема тут Господнього пророка, щоб через нього вивідати слово Господа?“ І відповів один із слуг Ізраїлевого царя й сказав: „Тут є Єлисей, Шафатів син, що служив Іллі“.

12 І сказав Йосафа́т: „Слово Господнє з ним!“ І зійшли до нього цар Ізраїлів, і Йосафат, і цар едомський.

13 І сказав Єлисей до Ізраїлевого царя: „Що́ тобі до мене? Іди до пророків батька свого та до пророків своєї матері!“ А Ізраїлів цар відказав йому: „Ні, бо Госпо́дь покли́кав трьох цих царів, щоб віддати їх у руку Моава“.

14 І сказав Єлисей: „Як живий Госпо́дь Савао́т, що я стою́ перед лицем Його, — коли б я не зважа́в на Йосафата, Юдиного царя, не спогля́нув би на тебе, і не побачив би я тебе.

15 А тепер приведіть мені гусляра́“. І сталося, коли грав гусля́р, то на Єлисеї була Господня рука,

16 і він сказав: „Так сказав Господь: Накопайте на цій долині яму за ямою!

17 Бо так сказав Господь: Не побачите вітру, і не побачите дощу́, а поті́к цей бу́де напо́внений водою. І бу́дете пити ви, та че́реди ваші, та ваша худо́ба.

18 Та буде цього мало в Господніх оча́х, — і Він видасть і Моава в вашу руку.

19 І ви поб'є́те всяке укріплене місто та всяке місто ви́бране, і всяке добре дерево повалите, і всі водні джере́ла зага́тите, і всяку добру полеву́ діля́нку завалите камі́нням“.

20 І сталося ра́нком, коли прино́ситься хлі́бна жертва, аж ось полила́ся вода з едомської дороги. І напо́внилася земля водою.

21 А ввесь Моав почув, що ті царі вийшли воювати з ними. І вони скли́кали всіх, хто но́сить по́яса й старше, і постава́ли на границі.

22 І повстава́ли вони рано вранці, і сонце засвітило над водою. І побачили моавляни навпроти воду, червону, як кров.

23 І казали вони: „Це кров, — рубаючися, поруба́лися царі меча́ми, і позабива́ли один о́дного. А тепер на здо́бич, Моаве!“

24 І прийшли вони до Ізраїлевого табо́ру. І встав Ізраїль та й побив моавля́н, і ті повтіка́ли перед ними. І вони ввійшли до них, і били моавля́н,

25 а міста руйнува́ли, і на всяку добру польову́ діля́нку — усі ки́дали свого ка́меня й закида́ли її, і всяке джерело́ води зага́чували, і вали́ли всяке добре дерево, й аж тільки в Кір-Харешеті позоста́вили камі́ння його. І оточи́ли тарани́, та й били його.

26 І побачив моавський цар, що бій перемага́є його́, і взяв він сім сотень чоловіка, що орудують мече́м, щоб проде́ртися до едомського царя́, та не зміг.

27 І він узяв свого перворі́дного сина, що мав царюва́ти замість нього, і приніс його цілопа́ленням на мурі. І повстав великий гнів на Ізраїля, — і вони відступи́ли від нього, і верну́лися до свого кра́ю.

2 Kings

Chapter 3

1 NOW Joram the son of Ahab began to reign over Israel in Samaria in the eighteenth year of Jehoshaphat king of Judah, and he reigned twelve years.

2 And he did evil in the sight of the LORD; but not like his father and like his mother; for he put away the statue of Baal which his father had made.

3 Nevertheless he clung to the sins of Jeroboam the son of Nebat, who made Israel sin; he did not turn aside from them.

4 Now Mesha king of Moab was a sheepmaster, and he used to bring up to the king of Israel a hundred thousand fat lambs and a hundred thousand rams, with their wool.

5 But it came to pass, when Ahab was dead, the king of Moab rebelled against the king of Israel.

6 And King Joram went out of Samaria at the same time and numbered all Israel.

7 Then he went on and sent to Jehoshaphat king of Judah, saying, The king of Moab has rebelled against me; come with me, let us go to war against Moab. And Jehoshaphat said, I will go up as you go, my people as your people and my horses as your horses.

8 And he said to him, Which way shall we go up? And he answered, By the way of the wilderness of Edom.

9 So the king of Israel went with the king of Judah and the king of Edom, and traveled seven days' journey; and there was no water for the army and for the people who were with them.

10 And the king of Israel said, Alas! truly for this the LORD has called these three kings together, to deliver them into the hand of Moab!

11 But Jehoshaphat said, Is there not here a prophet of the LORD, that we may inquire of the LORD by him? And one of the king of Israel's servants answered and said, Here is Elisha the son of Shaphat, who used to pour water on the hands of Elijah.

12 And Jehoshaphat said, The word of the LORD is with him. So the king of Israel and Jehoshaphat and the king of Edom went down to him.

13 And Elisha said to the king of Israel, What have I to do with you? Go to the prophets of your father and to the prophets of your mother. And the king of Israel said to him, Truly for this the LORD has called these three kings together, to deliver them into the hand of Moab.

14 And Elisha said, As the LORD of hosts lives, before whom I stand, were it not that I regard the presence of Jehoshaphat the king of Judah, I would not look toward you nor see you.

15 But now bring me a minstrel. And it came to pass, when the minstrel played, the hand of the LORD came upon him.

16 And he said, Thus says the LORD: Let this valley be made full of cisterns.

17 For thus says the LORD: You shall not see wind, neither shall you see rain; yet this valley shall be filled with water, that you may drink, both you and your cattle and your beasts.

18 And this is but a small thing in the sight of the LORD; he will deliver the Moabites also into your hands.

19 And you shall destroy every fortified city and every choice city, and shall fell every good tree and pollute all the springs of water and mar every good piece of land with stones.

20 And it came to pass in the morning, when the sacrifice was offered, that, behold, there came water by the way of Edom, and the land was covered with water.

21 And when all the Moabites saw that the kings were come up to fight against them, they called out all that were able to gird themselves with the sword and stood on the border.

22 And they rose up early in the morning, and the sun shone upon the water, and the Moabites saw the water on the other side as red as blood;

23 And they said. This is blood; the kings are surely slain, and they have killed one another; now therefore, Moab, to the spoil.

24 And when they came to the camp of Israel, the Israelites rose up and smote the Moabites, so that they fled before them; but they continued attacking them, and they devastated Moab.

25 And they destroyed the cities, and on every good piece of land cast every man his stone and filled it; and they polluted every spring of water and felled all the good trees, till the stones in the walls of the capital city were left demolished; and the slingers surrounded it and destroyed it.

26 And when the king of Moab saw that the battle was too sore for him, he took with him seven hundred men who drew swords, to break through to the king of Edom; but he could not.

27 Then he took his eldest son who was to reign in his stead and offered him as a burnt offering upon the wall. And there was great indignation against Israel; and kings departed from Moab and returned to their own country.

2-а царiв

Розділ 3

2 Kings

Chapter 3

1 А Єгора́м, Ахавів син, зацарював над Ізраїлем у Самарії, у вісімнадцятому році Йосафа́та, Юдиного царя, і царював дванадцять років.

1 NOW Joram the son of Ahab began to reign over Israel in Samaria in the eighteenth year of Jehoshaphat king of Judah, and he reigned twelve years.

2 І чинив він лихо в Господніх оча́х, тільки не так, як ба́тько його та мати його, — він викинув Ваалового бовва́на, що зробив був батько його.

2 And he did evil in the sight of the LORD; but not like his father and like his mother; for he put away the statue of Baal which his father had made.

3 Проте гріхів Єровоама, Неватового сина, що вво́див у гріх Ізраїля, він трима́вся, і не відставав від них.

3 Nevertheless he clung to the sins of Jeroboam the son of Nebat, who made Israel sin; he did not turn aside from them.

4 А Меша, цар моавський, розво́див дрібну́ худобу, і давав Ізраїлевому цареві сто тисяч ягнят та сто тисяч ру́нних барані́в.

4 Now Mesha king of Moab was a sheepmaster, and he used to bring up to the king of Israel a hundred thousand fat lambs and a hundred thousand rams, with their wool.

5 І сталося, як помер Ахав, то збунтувався моавський цар проти Ізра́їлевого царя.

5 But it came to pass, when Ahab was dead, the king of Moab rebelled against the king of Israel.

6 І вийшов того дня цар Єгорам із Самарії, і перелічи́в усього Ізраїля.

6 And King Joram went out of Samaria at the same time and numbered all Israel.

7 І пішов він, і послав до Йосафа́та, царя Юдиного, говорячи: „Збунтувався проти мене цар моавський. Чи пі́деш зо мною на війну до Моаву?“ А той відказав: „Ви́йду. Я — як ти, мій народ — як твій народ, мої коні — як твої коні!“

7 Then he went on and sent to Jehoshaphat king of Judah, saying, The king of Moab has rebelled against me; come with me, let us go to war against Moab. And Jehoshaphat said, I will go up as you go, my people as your people and my horses as your horses.

8 І сказав: „Котро́ю дорогою пі́демо?“ А той відказав: „Дорогою едомської пустині“.

8 And he said to him, Which way shall we go up? And he answered, By the way of the wilderness of Edom.

9 І пішов цар Ізраїлів, і цар Юдин, і цар едомський, і йшли обхідно́ю доро́гою сім день. І не було води табо́рові та худобі, що була при них.

9 So the king of Israel went with the king of Judah and the king of Edom, and traveled seven days' journey; and there was no water for the army and for the people who were with them.

10 І сказав Ізраїлів цар: „Ах, Госпо́дь ви́кликав трьох оцих царів, щоб віддати їх у руку Моава“.

10 And the king of Israel said, Alas! truly for this the LORD has called these three kings together, to deliver them into the hand of Moab!

11 І сказав Йосафа́т: „Чи нема тут Господнього пророка, щоб через нього вивідати слово Господа?“ І відповів один із слуг Ізраїлевого царя й сказав: „Тут є Єлисей, Шафатів син, що служив Іллі“.

11 But Jehoshaphat said, Is there not here a prophet of the LORD, that we may inquire of the LORD by him? And one of the king of Israel's servants answered and said, Here is Elisha the son of Shaphat, who used to pour water on the hands of Elijah.

12 І сказав Йосафа́т: „Слово Господнє з ним!“ І зійшли до нього цар Ізраїлів, і Йосафат, і цар едомський.

12 And Jehoshaphat said, The word of the LORD is with him. So the king of Israel and Jehoshaphat and the king of Edom went down to him.

13 І сказав Єлисей до Ізраїлевого царя: „Що́ тобі до мене? Іди до пророків батька свого та до пророків своєї матері!“ А Ізраїлів цар відказав йому: „Ні, бо Госпо́дь покли́кав трьох цих царів, щоб віддати їх у руку Моава“.

13 And Elisha said to the king of Israel, What have I to do with you? Go to the prophets of your father and to the prophets of your mother. And the king of Israel said to him, Truly for this the LORD has called these three kings together, to deliver them into the hand of Moab.

14 І сказав Єлисей: „Як живий Госпо́дь Савао́т, що я стою́ перед лицем Його, — коли б я не зважа́в на Йосафата, Юдиного царя, не спогля́нув би на тебе, і не побачив би я тебе.

14 And Elisha said, As the LORD of hosts lives, before whom I stand, were it not that I regard the presence of Jehoshaphat the king of Judah, I would not look toward you nor see you.

15 А тепер приведіть мені гусляра́“. І сталося, коли грав гусля́р, то на Єлисеї була Господня рука,

15 But now bring me a minstrel. And it came to pass, when the minstrel played, the hand of the LORD came upon him.

16 і він сказав: „Так сказав Господь: Накопайте на цій долині яму за ямою!

16 And he said, Thus says the LORD: Let this valley be made full of cisterns.

17 Бо так сказав Господь: Не побачите вітру, і не побачите дощу́, а поті́к цей бу́де напо́внений водою. І бу́дете пити ви, та че́реди ваші, та ваша худо́ба.

17 For thus says the LORD: You shall not see wind, neither shall you see rain; yet this valley shall be filled with water, that you may drink, both you and your cattle and your beasts.

18 Та буде цього мало в Господніх оча́х, — і Він видасть і Моава в вашу руку.

18 And this is but a small thing in the sight of the LORD; he will deliver the Moabites also into your hands.

19 І ви поб'є́те всяке укріплене місто та всяке місто ви́бране, і всяке добре дерево повалите, і всі водні джере́ла зага́тите, і всяку добру полеву́ діля́нку завалите камі́нням“.

19 And you shall destroy every fortified city and every choice city, and shall fell every good tree and pollute all the springs of water and mar every good piece of land with stones.

20 І сталося ра́нком, коли прино́ситься хлі́бна жертва, аж ось полила́ся вода з едомської дороги. І напо́внилася земля водою.

20 And it came to pass in the morning, when the sacrifice was offered, that, behold, there came water by the way of Edom, and the land was covered with water.

21 А ввесь Моав почув, що ті царі вийшли воювати з ними. І вони скли́кали всіх, хто но́сить по́яса й старше, і постава́ли на границі.

21 And when all the Moabites saw that the kings were come up to fight against them, they called out all that were able to gird themselves with the sword and stood on the border.

22 І повстава́ли вони рано вранці, і сонце засвітило над водою. І побачили моавляни навпроти воду, червону, як кров.

22 And they rose up early in the morning, and the sun shone upon the water, and the Moabites saw the water on the other side as red as blood;

23 І казали вони: „Це кров, — рубаючися, поруба́лися царі меча́ми, і позабива́ли один о́дного. А тепер на здо́бич, Моаве!“

23 And they said. This is blood; the kings are surely slain, and they have killed one another; now therefore, Moab, to the spoil.

24 І прийшли вони до Ізраїлевого табо́ру. І встав Ізраїль та й побив моавля́н, і ті повтіка́ли перед ними. І вони ввійшли до них, і били моавля́н,

24 And when they came to the camp of Israel, the Israelites rose up and smote the Moabites, so that they fled before them; but they continued attacking them, and they devastated Moab.

25 а міста руйнува́ли, і на всяку добру польову́ діля́нку — усі ки́дали свого ка́меня й закида́ли її, і всяке джерело́ води зага́чували, і вали́ли всяке добре дерево, й аж тільки в Кір-Харешеті позоста́вили камі́ння його. І оточи́ли тарани́, та й били його.

25 And they destroyed the cities, and on every good piece of land cast every man his stone and filled it; and they polluted every spring of water and felled all the good trees, till the stones in the walls of the capital city were left demolished; and the slingers surrounded it and destroyed it.

26 І побачив моавський цар, що бій перемага́є його́, і взяв він сім сотень чоловіка, що орудують мече́м, щоб проде́ртися до едомського царя́, та не зміг.

26 And when the king of Moab saw that the battle was too sore for him, he took with him seven hundred men who drew swords, to break through to the king of Edom; but he could not.

27 І він узяв свого перворі́дного сина, що мав царюва́ти замість нього, і приніс його цілопа́ленням на мурі. І повстав великий гнів на Ізраїля, — і вони відступи́ли від нього, і верну́лися до свого кра́ю.

27 Then he took his eldest son who was to reign in his stead and offered him as a burnt offering upon the wall. And there was great indignation against Israel; and kings departed from Moab and returned to their own country.

1.0x