2-а СамуїловаРозділ 9 |
|
1 |
|
2 А при Сауловім домі був раб, а ім'я́ йому — Ціва. І покликали його до Давида, а цар сказав йому: „Чи ти Ціва?“ А той відказав: „Раб твій!“ |
|
3 І сказав цар: „Чи нема вже кого з Саулового дому, щоб я зробив йому Божу ласку?“. І сказав Ціва до царя: „Є ще син Йонатанів, кривий на но́ги“. |
|
4 І сказав йому цар: „Де він?“ А Ціва відказав цареві: „Ось він у домі Махіра, Амміїлового сина, в Ло-Деварі.“ |
|
5 І цар Давид послав, і взяв його з дому Махіра, Амміїлового сина, із Ло-Девару. |
|
6 І прийшов Мефівошет, син Йонатана, Саулового сина, до Давида, і впав на обличчя своє й поклонився. І Давид сказав: „Мефіво́шете!“ А той відказав: „Ось твій раб!“ |
|
7 І сказав йому Давид: „Не бійся, бо справді зроблю́ тобі ласку ради батька твого Йоната́на, і зверну́ тобі все поле твого батька Саула. А ти будеш за́вжди їсти хліб при моєму столі“. |
|
8 А той уклонився й сказав: „Що́ твій раб, що ти звернувся до такого мертвого пса, як я?“ |
|
9 А цар кликнув до Ціви, Саулового слуги́, і до нього сказав: „Усе, що було́ Саулове та всього його дому, я дав синові твого пана. |
|
10 І бу́деш працювати йому на землі ти й сини твої та раби твої. І будеш прино́сити з урожаю, і буде хліб для сина твого пана, і він буде його їсти. А Мефіво́шет, син пана твого, буде за́вжди їсти хліб при моєму столі́“. А Ціва мав п'ятнадцять синів та двадцять рабів. |
|
11 І сказав Ціва до царя: „Усе, як накаже мій пан цар своєму рабові, так зробить твій раб“. „А Мефіво́шет — сказав цар — буде їсти при моєму столі́, як один із царськи́х синів“. |
|
12 А Мефівошет мав малого сина, а ім'я́ йому — Міха. І всі, хто ме́шкав у домі Ціви, були раби для Мефівошета. |
|
13 А Мефіво́шет сидів в Єрусалимі, бо він за́вжди їв при царсько́му столі́. І він був криви́й на оби́дві свої ноги́. |
2 SamuelChapter 9 |
|
1 AND David said, Is there yet any one left of the house of Saul, that I may show kindness to him for Jonathan's sake? |
|
2 Now there was of the house of Saul a servant whose name was Ziba. And they called him to David, and the king said to him, Are you Ziba? And he said, I am your servant. |
|
3 And the king said to him, Is there any one still left of the house of Saul, that I may show kindness to him for the sake of God? And Ziba said to the king, There is yet a son left to Jonathan, who is lame in his feet. |
|
4 And the king said to him, Where is he? And Ziba said to the king, Behold, he is in the house of Machir, the son of Gammir, in Lo-debar. |
|
5 Then King David sent and took him from the house of Machir, the son of Gammir, from Lo-debar. |
|
6 Now when Mephibosheth, the son of Jonathan, the son of Saul, was come to David, he fell on his face and did obeisance. And David said to him, Mephibosheth. And he answered, Behold your servant! |
|
7 And David said to him, Fear not; for I will surely show you kindness for Jonathan your father's sake, and I will restore to you all the land of Saul your father; and you shall eat bread at my table continually. |
|
8 And he bowed himself and said, What is your servant, that you should look upon me? For I am like a dead dog. |
|
9 Then the king called to Ziba and said to him, All that belonged to Saul and to all his house I have given to your master's son. |
|
10 You therefore and your sons and your servants shall till the land for him, and you shall bring in food for your master's son, that he may eat; but Mephibosheth your master's son shall eat bread always at my table. Now Ziba had fifteen sons and twenty servants. |
|
11 Then Ziba said to the king, Whatever my lord the king commands his servant, so shall your servant do. So Mephibosheth ate bread at the king's table, as one of the king's sons. |
|
12 And Mephibosheth had a little son, whose name was Micha. And all who dwelt in the house of Ziba were servants to Mephibosheth. |
|
13 So Mephibosheth dwelt in Jerusalem; for he ate continually at the king's table; and he was lame in both his feet. |
2-а СамуїловаРозділ 9 |
2 SamuelChapter 9 |
|
1 |
1 AND David said, Is there yet any one left of the house of Saul, that I may show kindness to him for Jonathan's sake? |
|
2 А при Сауловім домі був раб, а ім'я́ йому — Ціва. І покликали його до Давида, а цар сказав йому: „Чи ти Ціва?“ А той відказав: „Раб твій!“ |
2 Now there was of the house of Saul a servant whose name was Ziba. And they called him to David, and the king said to him, Are you Ziba? And he said, I am your servant. |
|
3 І сказав цар: „Чи нема вже кого з Саулового дому, щоб я зробив йому Божу ласку?“. І сказав Ціва до царя: „Є ще син Йонатанів, кривий на но́ги“. |
3 And the king said to him, Is there any one still left of the house of Saul, that I may show kindness to him for the sake of God? And Ziba said to the king, There is yet a son left to Jonathan, who is lame in his feet. |
|
4 І сказав йому цар: „Де він?“ А Ціва відказав цареві: „Ось він у домі Махіра, Амміїлового сина, в Ло-Деварі.“ |
4 And the king said to him, Where is he? And Ziba said to the king, Behold, he is in the house of Machir, the son of Gammir, in Lo-debar. |
|
5 І цар Давид послав, і взяв його з дому Махіра, Амміїлового сина, із Ло-Девару. |
5 Then King David sent and took him from the house of Machir, the son of Gammir, from Lo-debar. |
|
6 І прийшов Мефівошет, син Йонатана, Саулового сина, до Давида, і впав на обличчя своє й поклонився. І Давид сказав: „Мефіво́шете!“ А той відказав: „Ось твій раб!“ |
6 Now when Mephibosheth, the son of Jonathan, the son of Saul, was come to David, he fell on his face and did obeisance. And David said to him, Mephibosheth. And he answered, Behold your servant! |
|
7 І сказав йому Давид: „Не бійся, бо справді зроблю́ тобі ласку ради батька твого Йоната́на, і зверну́ тобі все поле твого батька Саула. А ти будеш за́вжди їсти хліб при моєму столі“. |
7 And David said to him, Fear not; for I will surely show you kindness for Jonathan your father's sake, and I will restore to you all the land of Saul your father; and you shall eat bread at my table continually. |
|
8 А той уклонився й сказав: „Що́ твій раб, що ти звернувся до такого мертвого пса, як я?“ |
8 And he bowed himself and said, What is your servant, that you should look upon me? For I am like a dead dog. |
|
9 А цар кликнув до Ціви, Саулового слуги́, і до нього сказав: „Усе, що було́ Саулове та всього його дому, я дав синові твого пана. |
9 Then the king called to Ziba and said to him, All that belonged to Saul and to all his house I have given to your master's son. |
|
10 І бу́деш працювати йому на землі ти й сини твої та раби твої. І будеш прино́сити з урожаю, і буде хліб для сина твого пана, і він буде його їсти. А Мефіво́шет, син пана твого, буде за́вжди їсти хліб при моєму столі́“. А Ціва мав п'ятнадцять синів та двадцять рабів. |
10 You therefore and your sons and your servants shall till the land for him, and you shall bring in food for your master's son, that he may eat; but Mephibosheth your master's son shall eat bread always at my table. Now Ziba had fifteen sons and twenty servants. |
|
11 І сказав Ціва до царя: „Усе, як накаже мій пан цар своєму рабові, так зробить твій раб“. „А Мефіво́шет — сказав цар — буде їсти при моєму столі́, як один із царськи́х синів“. |
11 Then Ziba said to the king, Whatever my lord the king commands his servant, so shall your servant do. So Mephibosheth ate bread at the king's table, as one of the king's sons. |
|
12 А Мефівошет мав малого сина, а ім'я́ йому — Міха. І всі, хто ме́шкав у домі Ціви, були раби для Мефівошета. |
12 And Mephibosheth had a little son, whose name was Micha. And all who dwelt in the house of Ziba were servants to Mephibosheth. |
|
13 А Мефіво́шет сидів в Єрусалимі, бо він за́вжди їв при царсько́му столі́. І він був криви́й на оби́дві свої ноги́. |
13 So Mephibosheth dwelt in Jerusalem; for he ate continually at the king's table; and he was lame in both his feet. |