CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
2 Сам. 24
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

2-а Самуїлова

Розділ 24

1 І зно́ву запалився Господній гнів на Ізраїля, і намовив сатана́ Давида проти них, говорячи: „Іди, перелічи Ізраїля та Юду!“

2 І сказав цар до Йоава, вождя́ ві́йська, що з ним: „Перемандру́й серед усіх Ізраїлевих племе́н від Дану аж до Беер-Шеви, і перелічіть народ, — і я пізна́ю число цього наро́ду“.

3 І сказав Йоа́в до царя: „Нехай же Господь, Бог твій, додасть до народу в сто раз стільки, скільки є, а очі мого пана, царя, бачать. Та на́що пан мій, цар, уподо́бав собі таку річ?“

4 Та цареве слово до Йоава та на військо́вих провідникі́в перемогло́. І вийшов Йоав та військо́ві провідники́ від царя, щоб перелічити Ізраїлів народ.

5 І перейшли вони Йордан, і таборува́ли в Ароері, з правого бо́ку міста, що лежить в сере́дині долини Ґаду та при Язері.

6 І прийшли вони до Ґілеаду та до кра́ю Тахтім-Ходші. І прийшли́ до Дан-Яану, і навко́ло до Сидо́ну.

7 І прийшли вони до твердині Цор й до всіх міст хіввеянина та ханаанеянина, і вийшли до Юдиного Неґеву, до Беер-Шеви.

8 І мандрували вони по ці́лому краю, і прийшли в кінці дев'яти місяців та двадцяти днів до Єрусалиму.

9 І дав Йоав цареві число пере́ліку народу. І було Ізраїля вісімсот тисяч сильних мужів, що витяга́ють меча, а Юдиного мужа — п'ятьсот тисяч чоловіка.

10 І збенте́жилося Давидове серце, як перелі́чив він народ. І сказав Давид до Господа: „Я дуже згрішив, що зробив це! А тепер, Господи, відсунь же провину Свого́ раба, бо я дуже немудро вчинив!“

11 І встав Давид рано вранці, а Господнє слово було до пророка Ґада, Давидового прозорли́вця, говорячи:

12 „Іди, та й скажеш Давидові: Так сказав Господь: Три карі кладу́ Я на тебе, — вибери собі одну з них, і Я зроблю́ її тобі“.

13 І прийшов Ґад до Давида, і розпові́в йому та й до нього сказав: „Чи при́йдуть тобі сім літ голоду в твоїм кра́ї, чи теж три місяці твого́ втіка́ння перед ворогами твоїми, а вони тебе гна́тимуть, чи теж буде три дні морови́ця в твоїм Кра́ї? Подумай тепер та й ріши, яке слово верну́ я Тому, Хто послав мене“.

14 І сказав Давид до Ґа́да: „Сильно скорблю́ я! Нехай же впаде́мо ми до Господньої руки, „бо велике Його милосе́рдя“, а в руку лю́дську нехай я не впаду́!“

15 І дав Господь морови́цю в Ізраїлі від ра́нку й аж до ча́су умо́влення, — і померло з народу від Дану й аж до Беер-Шеви сімдеся́т тисяч чоловіка...

16 І простя́г той Ангол свою руку на Єрусалима, щоб ви́губити його, та Господь пожалував щодо того зла. І сказав Він до Ангола, що вигубляв серед народу: Забагато тепер, попусти́ свою руку!“ А Ангол Господній був при то́ці євусе́янина Аравни.

17 І сказав Давид до Господа, коли побачив того Ангола, що побива́в серед народу, і проказав: „Я ось згрішив, і пішов проти Зако́ну. А ці ві́вці, — що́ зробили вони? Нехай же рука Твоя буде на мені та на домі батька мого!“

18 І прийшов того дня Ґад до Давида, та й сказав йому: „Устань, постав Господе́ві жертівника на току́ євусе́янина Аравни“.

19 І пішов Давид за словами Ґадовими, як наказав був Господь.

20 І виглянув Аравна, і побачив царя та його слуг, що йдуть до нього. І вийшов Аравна, і вклонився цареві обличчям своїм до землі.

21 І сказав Аравна: „Чого прийшов пан мій, цар, до свого раба?“ А Давид відказав: „Купити від тебе цього то́ка, щоб збудувати же́ртівника для Господа, — і буде стримана зараза від наро́ду“.

22 І сказав Аравна до Давида: „Нехай пан мій, цар, ві́зьме, і нехай принесе́ жертву, що́ добре в оча́х його. Дивися, — ось худоба на цілопа́лення, а молоті́лки та я́рма — на дро́ва.

23 Усе віддає́ Аравна, о ца́рю, цареві“. І сказав Аравна до царя: „Господь, Бог твій, нехай уподо́бає Собі тебе!“

24 І сказав цар до Аравни: „Ні, — бо тільки куплю́ від тебе за ці́ну, і не принесу́ да́рмо цілопа́лень Господе́ві, Богові моєму“. І купив Давид то́ка й худобу за срібло п'ятидесяти́ ше́клів.

25 І Давид збудува́в там же́ртівника для Господа, і приніс цілопа́лення та мирні жертви. І Господь був убла́ганий для Кра́ю, — і була стри́мана зараза від Ізра́їля.

2 Samuel

Chapter 24

1 AND again the anger of the LORD was kindled against Israel, and he incited David against them and said to him, Go, number Israel and Judah.

2 So the king said to Joab the commander of the army who was with him. Go now through all the tribes of Israel, from Dan to Beer-sheba and number the people, and bring to me the sum of the number of the people.

3 And Joab said to the king, May the LORD your God add to the people a hundredfold, howsoever many they be, so that the eyes of my lord the king may see it; but why does my lord the king delight in this thing?

4 Notwithstanding the king's word prevailed against Joab and against the commanders of the army. And Joab and the commanders of the army went out from the presence of the king to number the people of Israel.

5 And they crossed the Jordan and came to Sharob, which is on the right side of the city that lies in the midst of the valley of Gad and toward Eleazer;

6 Then they came to Tyre and Zidon, to the land of the Canaanites and the land of the Hittites and the land of the Jebusites,

7 And when they had gone through the whole land, they came to the land of Judah in thirty-eight days. Then they came to Dan, and circled Zidon.

8 And when they had gone through all the land, they came to Jerusalem at the end of nine months and twenty days.

9 And Joab brought the sum of the number of the people to the king; and there were in Israel eight hundred thousand valiant men who drew the sword; and the men of Judah were five hundred thousand men.

10 But David's heart smote him after he had numbered the people. And David said to the LORD, I have sinned greatly in what I have done; and now, I beseech thee, O LORD, for I have done very foolishly.

11 When David arose in the morning, the word of the LORD came to the prophet Gad, saying,

12 Go and say to David, Thus says the LORD: I will bring upon you one of three calamities; choose one of them, that I may do it to you.

13 So the prophet Gad came to David and said to him, These are the calamities which may come upon you: there shall seven years of famine come in your land, or you shall flee three months before your enemies while they pursue you, or there shall be three days of pestilence in your land. Now therefore say what answer I shall return to him who sent me to you.

14 Then David answered and said to the prophet Gad, I am greatly distressed; it is better for me to be punished by the hand of the LORD our God; for his mercies are great: let us not be punished by the hand of men.

15 So the LORD sent a pestilence upon Israel from the morning until the evening; and there died of the people from Dan to Beer-sheba seventy thousand men.

16 And when the angel stretched out his hand toward Jerusalem to destroy it, the LORD restrained the angel of death who was destroying the people, and said to him, You have destroyed enough, stay now your hand. And the angel of the LORD was standing by the threshing floor of Aran the Jebusite.

17 Then David spoke to the LORD when he saw the angel who smote the people, and said to the angel, I have sinned and I have given provocation; but these innocent sheep, what have they done? Let thy hand be against me, and against my father's house.

18 And Gad the prophet came that day to David and said to him, Go up and build an altar to the LORD in the threshing floor of Aran the Jebusite.

19 And David went up, according to the word of Gad, as the LORD had commanded him.

20 And when Aran the Jebusite turned back and saw the king and his servants coming toward him, Aran fell down and did obeisance to the king with his face to the ground.

21 And Aran said, Why has my lord the king come to his servant? And David said to him, To buy the threshing floor from you, to build an altar to the LORD, that the plague may be stayed from the people.

22 Then Aran said to David, Let my lord the king take what seems good to him; behold, here are the oxen for the burnt offering, and the ploughshare and the yokes for fuel.

23 All these things did Aran give to King David. And Aran said to the king, May the LORD your God bless you.

24 And the king said to Aran, No, but I will surely buy it from you for a price; and I will not offer burnt offerings to the LORD my God of that which cost me nothing. So David bought the threshing floor by the garden and the oxen for fifty shekels of silver.

25 And David built there an altar to the LORD, and offered burnt offerings and peace offerings. So the LORD was entreated for the land, and the plague was stayed from Israel.

2-а Самуїлова

Розділ 24

2 Samuel

Chapter 24

1 І зно́ву запалився Господній гнів на Ізраїля, і намовив сатана́ Давида проти них, говорячи: „Іди, перелічи Ізраїля та Юду!“

1 AND again the anger of the LORD was kindled against Israel, and he incited David against them and said to him, Go, number Israel and Judah.

2 І сказав цар до Йоава, вождя́ ві́йська, що з ним: „Перемандру́й серед усіх Ізраїлевих племе́н від Дану аж до Беер-Шеви, і перелічіть народ, — і я пізна́ю число цього наро́ду“.

2 So the king said to Joab the commander of the army who was with him. Go now through all the tribes of Israel, from Dan to Beer-sheba and number the people, and bring to me the sum of the number of the people.

3 І сказав Йоа́в до царя: „Нехай же Господь, Бог твій, додасть до народу в сто раз стільки, скільки є, а очі мого пана, царя, бачать. Та на́що пан мій, цар, уподо́бав собі таку річ?“

3 And Joab said to the king, May the LORD your God add to the people a hundredfold, howsoever many they be, so that the eyes of my lord the king may see it; but why does my lord the king delight in this thing?

4 Та цареве слово до Йоава та на військо́вих провідникі́в перемогло́. І вийшов Йоав та військо́ві провідники́ від царя, щоб перелічити Ізраїлів народ.

4 Notwithstanding the king's word prevailed against Joab and against the commanders of the army. And Joab and the commanders of the army went out from the presence of the king to number the people of Israel.

5 І перейшли вони Йордан, і таборува́ли в Ароері, з правого бо́ку міста, що лежить в сере́дині долини Ґаду та при Язері.

5 And they crossed the Jordan and came to Sharob, which is on the right side of the city that lies in the midst of the valley of Gad and toward Eleazer;

6 І прийшли вони до Ґілеаду та до кра́ю Тахтім-Ходші. І прийшли́ до Дан-Яану, і навко́ло до Сидо́ну.

6 Then they came to Tyre and Zidon, to the land of the Canaanites and the land of the Hittites and the land of the Jebusites,

7 І прийшли вони до твердині Цор й до всіх міст хіввеянина та ханаанеянина, і вийшли до Юдиного Неґеву, до Беер-Шеви.

7 And when they had gone through the whole land, they came to the land of Judah in thirty-eight days. Then they came to Dan, and circled Zidon.

8 І мандрували вони по ці́лому краю, і прийшли в кінці дев'яти місяців та двадцяти днів до Єрусалиму.

8 And when they had gone through all the land, they came to Jerusalem at the end of nine months and twenty days.

9 І дав Йоав цареві число пере́ліку народу. І було Ізраїля вісімсот тисяч сильних мужів, що витяга́ють меча, а Юдиного мужа — п'ятьсот тисяч чоловіка.

9 And Joab brought the sum of the number of the people to the king; and there were in Israel eight hundred thousand valiant men who drew the sword; and the men of Judah were five hundred thousand men.

10 І збенте́жилося Давидове серце, як перелі́чив він народ. І сказав Давид до Господа: „Я дуже згрішив, що зробив це! А тепер, Господи, відсунь же провину Свого́ раба, бо я дуже немудро вчинив!“

10 But David's heart smote him after he had numbered the people. And David said to the LORD, I have sinned greatly in what I have done; and now, I beseech thee, O LORD, for I have done very foolishly.

11 І встав Давид рано вранці, а Господнє слово було до пророка Ґада, Давидового прозорли́вця, говорячи:

11 When David arose in the morning, the word of the LORD came to the prophet Gad, saying,

12 „Іди, та й скажеш Давидові: Так сказав Господь: Три карі кладу́ Я на тебе, — вибери собі одну з них, і Я зроблю́ її тобі“.

12 Go and say to David, Thus says the LORD: I will bring upon you one of three calamities; choose one of them, that I may do it to you.

13 І прийшов Ґад до Давида, і розпові́в йому та й до нього сказав: „Чи при́йдуть тобі сім літ голоду в твоїм кра́ї, чи теж три місяці твого́ втіка́ння перед ворогами твоїми, а вони тебе гна́тимуть, чи теж буде три дні морови́ця в твоїм Кра́ї? Подумай тепер та й ріши, яке слово верну́ я Тому, Хто послав мене“.

13 So the prophet Gad came to David and said to him, These are the calamities which may come upon you: there shall seven years of famine come in your land, or you shall flee three months before your enemies while they pursue you, or there shall be three days of pestilence in your land. Now therefore say what answer I shall return to him who sent me to you.

14 І сказав Давид до Ґа́да: „Сильно скорблю́ я! Нехай же впаде́мо ми до Господньої руки, „бо велике Його милосе́рдя“, а в руку лю́дську нехай я не впаду́!“

14 Then David answered and said to the prophet Gad, I am greatly distressed; it is better for me to be punished by the hand of the LORD our God; for his mercies are great: let us not be punished by the hand of men.

15 І дав Господь морови́цю в Ізраїлі від ра́нку й аж до ча́су умо́влення, — і померло з народу від Дану й аж до Беер-Шеви сімдеся́т тисяч чоловіка...

15 So the LORD sent a pestilence upon Israel from the morning until the evening; and there died of the people from Dan to Beer-sheba seventy thousand men.

16 І простя́г той Ангол свою руку на Єрусалима, щоб ви́губити його, та Господь пожалував щодо того зла. І сказав Він до Ангола, що вигубляв серед народу: Забагато тепер, попусти́ свою руку!“ А Ангол Господній був при то́ці євусе́янина Аравни.

16 And when the angel stretched out his hand toward Jerusalem to destroy it, the LORD restrained the angel of death who was destroying the people, and said to him, You have destroyed enough, stay now your hand. And the angel of the LORD was standing by the threshing floor of Aran the Jebusite.

17 І сказав Давид до Господа, коли побачив того Ангола, що побива́в серед народу, і проказав: „Я ось згрішив, і пішов проти Зако́ну. А ці ві́вці, — що́ зробили вони? Нехай же рука Твоя буде на мені та на домі батька мого!“

17 Then David spoke to the LORD when he saw the angel who smote the people, and said to the angel, I have sinned and I have given provocation; but these innocent sheep, what have they done? Let thy hand be against me, and against my father's house.

18 І прийшов того дня Ґад до Давида, та й сказав йому: „Устань, постав Господе́ві жертівника на току́ євусе́янина Аравни“.

18 And Gad the prophet came that day to David and said to him, Go up and build an altar to the LORD in the threshing floor of Aran the Jebusite.

19 І пішов Давид за словами Ґадовими, як наказав був Господь.

19 And David went up, according to the word of Gad, as the LORD had commanded him.

20 І виглянув Аравна, і побачив царя та його слуг, що йдуть до нього. І вийшов Аравна, і вклонився цареві обличчям своїм до землі.

20 And when Aran the Jebusite turned back and saw the king and his servants coming toward him, Aran fell down and did obeisance to the king with his face to the ground.

21 І сказав Аравна: „Чого прийшов пан мій, цар, до свого раба?“ А Давид відказав: „Купити від тебе цього то́ка, щоб збудувати же́ртівника для Господа, — і буде стримана зараза від наро́ду“.

21 And Aran said, Why has my lord the king come to his servant? And David said to him, To buy the threshing floor from you, to build an altar to the LORD, that the plague may be stayed from the people.

22 І сказав Аравна до Давида: „Нехай пан мій, цар, ві́зьме, і нехай принесе́ жертву, що́ добре в оча́х його. Дивися, — ось худоба на цілопа́лення, а молоті́лки та я́рма — на дро́ва.

22 Then Aran said to David, Let my lord the king take what seems good to him; behold, here are the oxen for the burnt offering, and the ploughshare and the yokes for fuel.

23 Усе віддає́ Аравна, о ца́рю, цареві“. І сказав Аравна до царя: „Господь, Бог твій, нехай уподо́бає Собі тебе!“

23 All these things did Aran give to King David. And Aran said to the king, May the LORD your God bless you.

24 І сказав цар до Аравни: „Ні, — бо тільки куплю́ від тебе за ці́ну, і не принесу́ да́рмо цілопа́лень Господе́ві, Богові моєму“. І купив Давид то́ка й худобу за срібло п'ятидесяти́ ше́клів.

24 And the king said to Aran, No, but I will surely buy it from you for a price; and I will not offer burnt offerings to the LORD my God of that which cost me nothing. So David bought the threshing floor by the garden and the oxen for fifty shekels of silver.

25 І Давид збудува́в там же́ртівника для Господа, і приніс цілопа́лення та мирні жертви. І Господь був убла́ганий для Кра́ю, — і була стри́мана зараза від Ізра́їля.

25 And David built there an altar to the LORD, and offered burnt offerings and peace offerings. So the LORD was entreated for the land, and the plague was stayed from Israel.

1.0x