CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
1 Хр. 29
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

1-а хронiки

Розділ 29

1 І сказав цар Давид до всього збору: „Син мій Соломон, що його одного Бог вибрав, ще молодий та тенді́тний, а ця праця — велика, бо не для люди́ни ця будова, а для Господа Бога.

2 А я всією своєю силою пригото́вив для храму свого Бога золото на золоті речі, і срібло — на срібні, і мідь — на мідяні, і залізо — на залізні, і дерево — на дерев'я́ні, камі́ння шога́мське та до оправ, каміння нофе́хське та кольоро́ве, і всякий дорогий камінь та бе́зліч мармуро́вого камі́ння.

3 І ще, через моє зами́лування до дому Бога мого, є в мене скарб власного золота та срібла, — і його я віддав для дому свого Бога, понад усе, що я заготовив для святого храму:

4 три тисячі талантів золота, офі́рського золота, і сім тисяч очи́щеного срібла на покриття́ стін тих домів;

5 на кожну золоту річ та на кожну срібну, і на всяку працю рукою майстрів. І хто ще же́ртвує, щоб сьогодні напо́внити свою́ ру́ку поже́ртвою для Господа?“

6 І стали же́ртвувати начальники ба́тьківських ро́дів та начальники Ізраїлевих племе́н, і тисячники та сотники, і начальники праці для царя.

7 І дали́ вони на роботу Божого дому золота п'ять тисяч тала́нтів та десять тисяч даре́йків, і срібла десять тисяч талантів, і міді десять тисяч і вісім тисяч талантів, а заліза сто тисяч талантів.

8 А в кого знайшло́ся при ньому дорогоцінне каміння, ті дали його до скарбни́ці Господнього дому, до руки Ґершонівця Єхіїла.

9 І раді́в народ за їхню жертву, бо вони же́ртвували Господе́ві з ці́лого серця, а також цар Давид радів великою радістю.

10 І поблагослови́в Давид Господа на оча́х усього збору. І сказав Давид: „Благословенний Ти, Господи, Боже Ізраїля, нашого батька, від віку й аж до віку!

11 Твоя, Господи, могу́тність і сила, і ве́лич, і вічність, і слава, і все на небеса́х та на землі! Твої, Господи, ца́рства, і Ти підне́сений над усім за Голову!

12 І бага́тство та слава — від Те́бе, і Ти пануєш над усім, і в руці Твоїй сила та хоро́брість, і в руці Твоїй — побільши́ти та зміцни́ти все.

13 А тепер, Боже наш, ми дякуємо Тобі, і славимо Ім'я́ Твоєї ве́личі.

14 І хто бо я, і хто народ мій, що маємо силу так же́ртвувати, як це? Бо все це — від Тебе, і з Твоєї руки дали́ ми Тобі.

15 Бо ми прихо́дьки перед лицем Твоїм та чужи́нці, як усі наші батьки́! Наші дні на землі — мов та тінь, і немає трива́лого!

16 Господи, Боже наш, уся ця бе́зліч, яку ми нагото́вили на збудува́ння Тобі храму для Ймення Твоєї святости, — із Твоєї руки́ вона, і все це — Твоє!

17 І я знаю, Боже мій, що Ти виві́дуєш серце й любиш щирість. У щирості серця свого я поже́ртвував це все, а тепер бачу я з радістю наро́д Твій, який знахо́диться тут, що жертвує себе Тобі.

18 Господи, Боже Авраама, Ісака та Якова, наших батькі́в, — збережи ж навіки цей на́прямок думо́к серця наро́ду Твого, і міцно скеру́й їхнє серце до Себе!

19 А моєму синові Соломонові дай серце ці́ле, щоб вико́нувати за́повіді Твої, свідо́цтва Твої та устави Твої, і щоб чинити все, і щоб збудувати цю тверди́ню, яку я пригото́вив!“

20 І сказав Давид до всього збору: „Поблагословіть же Господа, вашого Бога!“ І ввесь збір поблагословив Господа, Бога своїх батькі́в, — і нахили́лися, і вклонилися всі до землі Господе́ві й царе́ві!

21 І прине́сли вони для Господа жертви, і спалили цілопа́лення для Господа другого дня від того дня, — тисячу бичків, тисячу барані́в, тисячу ове́чок, і ливні їхні жертви, і бе́зліч жертов за всього Ізраїля.

22 І вони їли й пили́ перед Господом того дня з великою радістю, і вдруге настанови́ли Соломона, Давидового сина, і пома́зали його́ Господе́ві на володаря, а Садо́ка на священика.

23 І сів Соломо́н на Господньому тро́ні за царя на місці свого батька Давида, і щасти́ло йому, і його слухався ввесь Ізра́їль.

24 І всі князі́ та ли́царі, а також усі сини́ царя Давида піддали́ся під Соломона.

25 І Господь ви́соко звели́чив Соломона на оча́х усього Ізраїля, і дав на нього вели́чність царства, якої не було перед ним ані на жодному царе́ві над Ізраїлем.

26 І Давид, син Єссе́їв, царюва́в над усім Ізра́їлем.

27 А дні, що він царював над Ізраїлем, були сорок літ: у Хевро́ні царював він сім років, а в Єрусалимі царював тридцять і три.

28 І поме́р він у добрій сивині́, ситий днями, бага́тством та славою, а замість нього зацарював син його Соломо́н.

29 А діла́ царя Давида, перші й останні, ось вони описані в історії прови́дця Самуїла, і в історії пророка Ната́на, і в історії прозорли́вця Ґада,

30 ра́зом з усім царством його, і лица́рськістю його́ та часами, що перейшли над ним і над Ізраїлем, та над усіма́ царствами тих країв.

1 Chronicles

Chapter 29

1 MOREOVER David the king said to all the assemblies of Israel, This Solomon my son is still a small boy, and yet the LORD has chosen him out of all my sons, because he is wise and has understanding, and this work which is given to him is not small, but it is great; for such a task has never been given to any man; now therefore be strong and of good courage, because the work belongs to the LORD our God.

2 Now I have provided with all my might and with all my wealth everything which is necessary for the house of the LORD my God: the gold for things to be made of gold, the silver for things of silver, the brass for things of brass, the iron for things of iron, and wood for things of wood; and cedars for things of cedar; precious stones and pearls.

3 Moreover, everything which is necessary for the house I have provided of my own sacrifices; I have also provided money for the expenses of the house of my God of my own sacrifices;

4 One million talents of gold, of fine gold, and two million talents of silver, to overlay the walls of the house:

5 The gold for things of gold, and the silver for things of silver, and for all manner of work to be made by craftsmen, so that the work may be completed in its month, and that no work should be left undone, but be finished in its due time, according to the expenses thereof.

6 Then the chiefs of the fathers and the princes of the tribes of Israel and the commanders of thousands and of hundreds and the overseers of the king's work gathered together

7 And gave for the service of the house of the LORD five thousand gold talents and fine tin for the pipes two hundred thousand talents and silver twenty thousand talents and of Corinthian brass seventy thousand talents and one hundred thousand talents of iron.

8 Moreover they gave silver and gold, offering them willingly to the treasury of the house of the LORD by the hand of Gershon the treasurer.

9 Then all the people of Israel rejoiced in all these gifts because David offered them with perfect heart willingly before the LORD; and David also rejoiced with great joy. Therefore David sang great praises to the LORD.

10 Wherefore David blessed the LORD before all the assemblies of Israel: and David said. Blessed be thou, O LORD God of Israel our father, for ever and ever.

11 For thine, O LORD, is the greatness and the power and the glory and the beauty and the majesty and the honor; for thou art the ruler over all that is in the heaven and on the earth; thine is the kingdom, O LORD, and the wisdom and the might and the knowledge.

12 Both riches and honor come of thee, and thou rulest over all; and in thy hand is power and might; and in thy hand is to make great and to give strength to all creations which thou hast created.

13 Even now, O LORD our God, we thank thee and praise thy glorious name.

14 But who am I and what is my people, because all my teachers have taught me that thy way of life has helped us, and thou art our hope, O LORD our God.

15 For we are like the proverb of vapor and of the potter, and we are sojourners before thee and a small people in the world, but thou didst rule over our fathers of old, and thou didst command them by which way they should walk and live.

16 And to thee we offer praise, O LORD our God, that thou mightest save us from all those who harm us, for the nations reproach us, saying, Where is your God, whom you serve?

17 I know also, my God, that thou triest the heart, and hast pleasure in uprightness. As for me, in the uprightness of my heart I have sung all these praises; and now I have seen that thy people who are present here praise thee with a great joy, saying,

18 O LORD God of Abraham, Isaac, and of Israel, our fathers kept all these things which thou hast promised us for ever, and now turn away our heart from evil, that we may not sin before thee, and prepare our hearts to worship thee.

19 And I David answered and said thus: O LORD my God, give to Solomon my son a perfect heart, to keep thy commandments, thy testimonies, and thy statutes, and to do all these things which I have commanded, and to build the temple for which I have made provision; for thy great name will be hallowed and praised in the world which thou hast created, in the presence of those who worship thee.

20 Then David said to all the people of Israel, Now bless the LORD your God. And all the people blessed the LORD God of their fathers, and bowed down and worshipped the LORD, and they also blessed King David.

21 And they offered sacrifices to the LORD and offered burnt offerings to the LORD, and on the next day they sacrificed a thousand bullocks and a thousand rams and a thousand lambs, with their drink offerings, and sacrificed in abundance for all Israel;

22 And they did eat and drink before the LORD on that day with great gladness. And they made Solomon the son of David king, and appointed Zadok to be the priest.

23 Then Solomon sat on the throne of the kingdom of the LORD as king instead of David his father, and prospered; and all Israel obeyed him.

24 And all the mighty men and all the sons of King David submitted themselves to Solomon his son.

25 And the LORD magnified Solomon exceedingly in the sight of all Israel, and bestowed upon him such royal majesty as had not been on any king of Israel who had been before him.

26 Thus David the son of Jesse made Solomon his son king over all Israel.

27 Now the time that David reigned over all Israel was forty years; he reigned seven years in Hebron and thirty-three years he reigned in Jerusalem, over all Israel and Judah.

28 And David the son of Jesse died in a good old age, full of days and great in worldly riches and honor; and Solomon his son reigned in his stead.

29 Now the acts of David the king from first to last, behold, they are written in the book of Samuel the prophet and in the book of Nathan the prophet and in the book of Gad the prophet,

30 With all his reign and his might and the times that passed over him and over Israel and over all the kingdoms of the countries. David did that which was good in the presence of the LORD, and he transgressed not against anything that he commanded him all the days of his life.

1-а хронiки

Розділ 29

1 Chronicles

Chapter 29

1 І сказав цар Давид до всього збору: „Син мій Соломон, що його одного Бог вибрав, ще молодий та тенді́тний, а ця праця — велика, бо не для люди́ни ця будова, а для Господа Бога.

1 MOREOVER David the king said to all the assemblies of Israel, This Solomon my son is still a small boy, and yet the LORD has chosen him out of all my sons, because he is wise and has understanding, and this work which is given to him is not small, but it is great; for such a task has never been given to any man; now therefore be strong and of good courage, because the work belongs to the LORD our God.

2 А я всією своєю силою пригото́вив для храму свого Бога золото на золоті речі, і срібло — на срібні, і мідь — на мідяні, і залізо — на залізні, і дерево — на дерев'я́ні, камі́ння шога́мське та до оправ, каміння нофе́хське та кольоро́ве, і всякий дорогий камінь та бе́зліч мармуро́вого камі́ння.

2 Now I have provided with all my might and with all my wealth everything which is necessary for the house of the LORD my God: the gold for things to be made of gold, the silver for things of silver, the brass for things of brass, the iron for things of iron, and wood for things of wood; and cedars for things of cedar; precious stones and pearls.

3 І ще, через моє зами́лування до дому Бога мого, є в мене скарб власного золота та срібла, — і його я віддав для дому свого Бога, понад усе, що я заготовив для святого храму:

3 Moreover, everything which is necessary for the house I have provided of my own sacrifices; I have also provided money for the expenses of the house of my God of my own sacrifices;

4 три тисячі талантів золота, офі́рського золота, і сім тисяч очи́щеного срібла на покриття́ стін тих домів;

4 One million talents of gold, of fine gold, and two million talents of silver, to overlay the walls of the house:

5 на кожну золоту річ та на кожну срібну, і на всяку працю рукою майстрів. І хто ще же́ртвує, щоб сьогодні напо́внити свою́ ру́ку поже́ртвою для Господа?“

5 The gold for things of gold, and the silver for things of silver, and for all manner of work to be made by craftsmen, so that the work may be completed in its month, and that no work should be left undone, but be finished in its due time, according to the expenses thereof.

6 І стали же́ртвувати начальники ба́тьківських ро́дів та начальники Ізраїлевих племе́н, і тисячники та сотники, і начальники праці для царя.

6 Then the chiefs of the fathers and the princes of the tribes of Israel and the commanders of thousands and of hundreds and the overseers of the king's work gathered together

7 І дали́ вони на роботу Божого дому золота п'ять тисяч тала́нтів та десять тисяч даре́йків, і срібла десять тисяч талантів, і міді десять тисяч і вісім тисяч талантів, а заліза сто тисяч талантів.

7 And gave for the service of the house of the LORD five thousand gold talents and fine tin for the pipes two hundred thousand talents and silver twenty thousand talents and of Corinthian brass seventy thousand talents and one hundred thousand talents of iron.

8 А в кого знайшло́ся при ньому дорогоцінне каміння, ті дали його до скарбни́ці Господнього дому, до руки Ґершонівця Єхіїла.

8 Moreover they gave silver and gold, offering them willingly to the treasury of the house of the LORD by the hand of Gershon the treasurer.

9 І раді́в народ за їхню жертву, бо вони же́ртвували Господе́ві з ці́лого серця, а також цар Давид радів великою радістю.

9 Then all the people of Israel rejoiced in all these gifts because David offered them with perfect heart willingly before the LORD; and David also rejoiced with great joy. Therefore David sang great praises to the LORD.

10 І поблагослови́в Давид Господа на оча́х усього збору. І сказав Давид: „Благословенний Ти, Господи, Боже Ізраїля, нашого батька, від віку й аж до віку!

10 Wherefore David blessed the LORD before all the assemblies of Israel: and David said. Blessed be thou, O LORD God of Israel our father, for ever and ever.

11 Твоя, Господи, могу́тність і сила, і ве́лич, і вічність, і слава, і все на небеса́х та на землі! Твої, Господи, ца́рства, і Ти підне́сений над усім за Голову!

11 For thine, O LORD, is the greatness and the power and the glory and the beauty and the majesty and the honor; for thou art the ruler over all that is in the heaven and on the earth; thine is the kingdom, O LORD, and the wisdom and the might and the knowledge.

12 І бага́тство та слава — від Те́бе, і Ти пануєш над усім, і в руці Твоїй сила та хоро́брість, і в руці Твоїй — побільши́ти та зміцни́ти все.

12 Both riches and honor come of thee, and thou rulest over all; and in thy hand is power and might; and in thy hand is to make great and to give strength to all creations which thou hast created.

13 А тепер, Боже наш, ми дякуємо Тобі, і славимо Ім'я́ Твоєї ве́личі.

13 Even now, O LORD our God, we thank thee and praise thy glorious name.

14 І хто бо я, і хто народ мій, що маємо силу так же́ртвувати, як це? Бо все це — від Тебе, і з Твоєї руки дали́ ми Тобі.

14 But who am I and what is my people, because all my teachers have taught me that thy way of life has helped us, and thou art our hope, O LORD our God.

15 Бо ми прихо́дьки перед лицем Твоїм та чужи́нці, як усі наші батьки́! Наші дні на землі — мов та тінь, і немає трива́лого!

15 For we are like the proverb of vapor and of the potter, and we are sojourners before thee and a small people in the world, but thou didst rule over our fathers of old, and thou didst command them by which way they should walk and live.

16 Господи, Боже наш, уся ця бе́зліч, яку ми нагото́вили на збудува́ння Тобі храму для Ймення Твоєї святости, — із Твоєї руки́ вона, і все це — Твоє!

16 And to thee we offer praise, O LORD our God, that thou mightest save us from all those who harm us, for the nations reproach us, saying, Where is your God, whom you serve?

17 І я знаю, Боже мій, що Ти виві́дуєш серце й любиш щирість. У щирості серця свого я поже́ртвував це все, а тепер бачу я з радістю наро́д Твій, який знахо́диться тут, що жертвує себе Тобі.

17 I know also, my God, that thou triest the heart, and hast pleasure in uprightness. As for me, in the uprightness of my heart I have sung all these praises; and now I have seen that thy people who are present here praise thee with a great joy, saying,

18 Господи, Боже Авраама, Ісака та Якова, наших батькі́в, — збережи ж навіки цей на́прямок думо́к серця наро́ду Твого, і міцно скеру́й їхнє серце до Себе!

18 O LORD God of Abraham, Isaac, and of Israel, our fathers kept all these things which thou hast promised us for ever, and now turn away our heart from evil, that we may not sin before thee, and prepare our hearts to worship thee.

19 А моєму синові Соломонові дай серце ці́ле, щоб вико́нувати за́повіді Твої, свідо́цтва Твої та устави Твої, і щоб чинити все, і щоб збудувати цю тверди́ню, яку я пригото́вив!“

19 And I David answered and said thus: O LORD my God, give to Solomon my son a perfect heart, to keep thy commandments, thy testimonies, and thy statutes, and to do all these things which I have commanded, and to build the temple for which I have made provision; for thy great name will be hallowed and praised in the world which thou hast created, in the presence of those who worship thee.

20 І сказав Давид до всього збору: „Поблагословіть же Господа, вашого Бога!“ І ввесь збір поблагословив Господа, Бога своїх батькі́в, — і нахили́лися, і вклонилися всі до землі Господе́ві й царе́ві!

20 Then David said to all the people of Israel, Now bless the LORD your God. And all the people blessed the LORD God of their fathers, and bowed down and worshipped the LORD, and they also blessed King David.

21 І прине́сли вони для Господа жертви, і спалили цілопа́лення для Господа другого дня від того дня, — тисячу бичків, тисячу барані́в, тисячу ове́чок, і ливні їхні жертви, і бе́зліч жертов за всього Ізраїля.

21 And they offered sacrifices to the LORD and offered burnt offerings to the LORD, and on the next day they sacrificed a thousand bullocks and a thousand rams and a thousand lambs, with their drink offerings, and sacrificed in abundance for all Israel;

22 І вони їли й пили́ перед Господом того дня з великою радістю, і вдруге настанови́ли Соломона, Давидового сина, і пома́зали його́ Господе́ві на володаря, а Садо́ка на священика.

22 And they did eat and drink before the LORD on that day with great gladness. And they made Solomon the son of David king, and appointed Zadok to be the priest.

23 І сів Соломо́н на Господньому тро́ні за царя на місці свого батька Давида, і щасти́ло йому, і його слухався ввесь Ізра́їль.

23 Then Solomon sat on the throne of the kingdom of the LORD as king instead of David his father, and prospered; and all Israel obeyed him.

24 І всі князі́ та ли́царі, а також усі сини́ царя Давида піддали́ся під Соломона.

24 And all the mighty men and all the sons of King David submitted themselves to Solomon his son.

25 І Господь ви́соко звели́чив Соломона на оча́х усього Ізраїля, і дав на нього вели́чність царства, якої не було перед ним ані на жодному царе́ві над Ізраїлем.

25 And the LORD magnified Solomon exceedingly in the sight of all Israel, and bestowed upon him such royal majesty as had not been on any king of Israel who had been before him.

26 І Давид, син Єссе́їв, царюва́в над усім Ізра́їлем.

26 Thus David the son of Jesse made Solomon his son king over all Israel.

27 А дні, що він царював над Ізраїлем, були сорок літ: у Хевро́ні царював він сім років, а в Єрусалимі царював тридцять і три.

27 Now the time that David reigned over all Israel was forty years; he reigned seven years in Hebron and thirty-three years he reigned in Jerusalem, over all Israel and Judah.

28 І поме́р він у добрій сивині́, ситий днями, бага́тством та славою, а замість нього зацарював син його Соломо́н.

28 And David the son of Jesse died in a good old age, full of days and great in worldly riches and honor; and Solomon his son reigned in his stead.

29 А діла́ царя Давида, перші й останні, ось вони описані в історії прови́дця Самуїла, і в історії пророка Ната́на, і в історії прозорли́вця Ґада,

29 Now the acts of David the king from first to last, behold, they are written in the book of Samuel the prophet and in the book of Nathan the prophet and in the book of Gad the prophet,

30 ра́зом з усім царством його, і лица́рськістю його́ та часами, що перейшли над ним і над Ізраїлем, та над усіма́ царствами тих країв.

30 With all his reign and his might and the times that passed over him and over Israel and over all the kingdoms of the countries. David did that which was good in the presence of the LORD, and he transgressed not against anything that he commanded him all the days of his life.

1.0x