CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Бут. 21
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Буття

Розділ 21

1 А Господь згадав Сарру, як сказав був, і вчинив Господь Саррі, як Він говорив.

2 І Сарра зачала́, і породила сина Авраамові в старості його на означений час, що про нього сказав йому Бог.

3 І назвав Авраам ім'я́ синові своєму, що вродився йому, що Сарра йому породила: Ісак.

4 І обрізав Авраам Ісака, сина свого, коли мав він вісім день, як Бог наказав був йому.

5 А Авраам був віку ста літ, як уродився йому Ісак, син його.

6 І промовила Сарра: „Сміх учинив мені Бог, — кожен, хто почує, буде сміятися з мене“.

7 І промовила: „Хто б сказав Авраамові: Сарра годує синів? Бо вродила я сина в старості його“.

8 І дитина росла, і була відлучена. І справив Авраам велику гостину в день відлучення Ісака.

9 І побачила Сарра сина Аґари єги́птянки, що вродила була Авраамові, що він насміхається.

10 I сказала вона Авраамові: „Прожени ту невільницю та сина її, бо не буде наслідувати син тієї невільниці разом із сином моїм, із Ісаком“.

11 Але ця справа була дуже не до вподоби Авраамові через сина його.

12 І промовив Господь Авраамові: „Нехай не буде не до вподоби тобі це через хлопця та через невільницю твою. Усе, що скаже тобі Сарра, послухай голосу її, бо Ісаком буде покликане тобі потомство.

13 І також сина невільниці тієї — учиню його наро́дом, бо він — твоє насіння“.

14 І встав рано Авраам, і взяв хліба й бурдюка́ води, і дав до Аґари на плече її, також дитину, та й послав її. І пішла вона, та й заблудила в пустині Беер-Шева.

15 І скінчилась вода в бурдюці, і покинула вона дитину під одним із кущів.

16 І пішла вона, і сіла собі навпроти, на віддалі — як стрілити луком, бо сказала: „Нехай я не бачу смерти цієї дитини!“ І сіла навпроти, і піднесла свій голос та й заплакала.

17 І почув Бог голос того хлопця. І кликнув до Аґари Божий Ангол із неба, і сказав їй: „Що тобі, Аґаро? Не бійся, бо почув Бог голос хлопця, де він там.

18 Устань, підійми хлопця, і рукою своєю держи його, бо великим наро́дом зроблю Я його“.

19 І відкрив Бог очі її, і вона побачила криницю води. І пішла вона, і наповнила бурдюка водою, та й напоїла хлопця.

20 І з хлопцем був Бог, — і він виріс. І осів у пустині, і став він стрілець-лучник.

21 І осів він у пустині Паран, а мати його взяла йому жінку з єгипетського кра́ю.

22 І сталося ча́су того, і сказав Авімеле́х і Піхол, головний провідник його війська, до Авраама, говорячи: „Бог із тобою в усьому, що́ ти робиш!

23 А тепер присягни ж мені Богом отут, що ти не обманиш мене, і нащадка мого, і онука мого. І яка була ласка, яку я до тебе чинив, ти вчиниш зо мною та з краєм, що ти в нім чужинцем пробува́єш“.

24 І сказав Авраам: „Я присягаю!“

25 І Авраам дорікав Авімелехові за криницю води, що її відняли були Авімелехові раби.

26 І сказав Авімелех: „Я не знаю, хто вчинив оту річ, — ані ти не розповів мені, й ані я не чув, хібащо сьогодні“.

27 І взяв Авраам дрібну та велику худобу, та й дав Авімелехові, і оби́два вони склали умову.

28 І поставив Авраам сім овечок з дрібного товару осібно.

29 І сказав Авімелех до Авраама: „Що́ вони, сім овечок отих, що ти їх поставив осібно?“

30 А той відказав: „Бо з моєї руки сім овечок ти візьмеш, щоб для мене були на свідоцтво, що я́ викопав цю криницю“.

31 Тому то назвав він це місце Беер-Шева, бо там поклялися вони.

32 І склали умову вони в Беер-Шеві. І встав Авімелех та Піхол, головний провідник його війська, і вернулись вони до краю филистимського.

33 А Авраам посадив тамариска в Беер-Шеві, і кликав там Ім'я́ Господа, Бога Вічного.

34 І Авраам пробув́ав у филистимській землі багато днів.

Genesis

Chapter 21

1 AND the LORD remembered Sarah, as he had said, and the LORD did to Sarah as he had spoken.

2 For Sarah conceived and bore Abraham a son in his old age, at the set time of which God had spoken to him.

3 And Abraham called the name of his son that was born to him, whom Sarah bore to him, Isaac.

4 And Abraham circumcised his son Isaac when he was eight days old, as God had commanded him.

5 And Abraham was a hundred years old when his son Isaac was born to him.

6 And Sarah said, God has made me to rejoice today exceedingly; everyone that hears the news will rejoice with me.

7 And she said, Who would have said to Abraham that Sarah would give suck to children? For I have borne him a son in his old age.

8 And the child grew and was weaned; and Abraham made a great feast on the day that Isaac was weaned.

9 And Sarah saw the son of Hagar, the Egyptian, whom she had borne to Abraham, mocking.

10 Therefore she said to Abraham, Expel this maidservant and her son; for the son of this maidservant shall not be heir with my son Isaac.

11 And the thing was very grievous in Abraham's sight because of his son.

12 And God said to Abraham, Let it not be grievous in your sight because of the boy and because of your maidservant; whatever Sarah tells you, hearken to her voice; for your descendants shall come through Isaac.

13 And also of the son of the maidservant will I make a great nation because he is your offspring.

14 And Abraham rose up early in the morning and took bread and a skin containing water and gave them to Hagar, putting them on her shoulder, and the boy; and sent her away. And she departed, and lost her way in the wilderness of Beer-sheba.

15 And the water in the skin was spent, and she cast the boy under one of the shrubs.

16 And she went and sat down opposite him about the distance of a bowshot; for she said, Let me not see the death of the boy. And she sat down opposite him and lifted up her voice and wept.

17 And the LORD heard the voice of the boy; and the angel of God called to Hagar from heaven, and said to her, What troubles you, Hagar? Fear not; for God has heard the voice of the boy where he is.

18 Arise, take up the boy, and hold him fast in your arms; for I will make him a great nation.

19 Then God opened her eyes and she saw a well of water; and she went and filled the skin with water and gave the boy a drink.

20 And God was with the boy; and he grew up and dwelt in the wilderness of Paran and learned to become an archer in the wilderness of Paran.

21 And his mother took him a wife out of the land of Egypt.

22 And it came to pass at that time that Abimeleck and Phichol, the general of his army, said to Abraham, God is with you in all that you do;

23 Now therefore swear to me by God in this place that you will never deal falsely with me, nor with my family, nor with my descendants; but according to the kindness that I have done to you, you shall do to me and to the land wherein you have sojourned.

24 And Abraham said, I will swear.

25 And Abraham reproved Abimeleck because of a well which Abraham's servants had dug and which Abimeleck's servants had seized.

26 And Abimeleck said, I do not know who has done this thing; neither did you tell me, nor have I heard of it until today.

27 And Abraham took sheep and oxen and gave them to Abimeleck; and both of them made a covenant.

28 And Abraham set seven ewe lambs of the flock by themselves.

29 And Abimeleck said to Abraham, What is the meaning of these seven ewe lambs of the flock which you have set by themselves?

30 And he said, For these seven ewe lambs you shall take of my hands that they may be a witness for me that I have digged this well.

31 Therefore he called that place Beer-sheba, because there they swore both of them.

32 Thus they made a covenant at Beer-sheba; then Abimeleck and Phichol, the general of the army, rose up and returned to the land of the Philistines.

33 And Abraham planted a grove in Beer-sheba and called there on the name of the LORD Everlasting.

34 And Abraham sojourned in the land of the Philistines for a long time.

Буття

Розділ 21

Genesis

Chapter 21

1 А Господь згадав Сарру, як сказав був, і вчинив Господь Саррі, як Він говорив.

1 AND the LORD remembered Sarah, as he had said, and the LORD did to Sarah as he had spoken.

2 І Сарра зачала́, і породила сина Авраамові в старості його на означений час, що про нього сказав йому Бог.

2 For Sarah conceived and bore Abraham a son in his old age, at the set time of which God had spoken to him.

3 І назвав Авраам ім'я́ синові своєму, що вродився йому, що Сарра йому породила: Ісак.

3 And Abraham called the name of his son that was born to him, whom Sarah bore to him, Isaac.

4 І обрізав Авраам Ісака, сина свого, коли мав він вісім день, як Бог наказав був йому.

4 And Abraham circumcised his son Isaac when he was eight days old, as God had commanded him.

5 А Авраам був віку ста літ, як уродився йому Ісак, син його.

5 And Abraham was a hundred years old when his son Isaac was born to him.

6 І промовила Сарра: „Сміх учинив мені Бог, — кожен, хто почує, буде сміятися з мене“.

6 And Sarah said, God has made me to rejoice today exceedingly; everyone that hears the news will rejoice with me.

7 І промовила: „Хто б сказав Авраамові: Сарра годує синів? Бо вродила я сина в старості його“.

7 And she said, Who would have said to Abraham that Sarah would give suck to children? For I have borne him a son in his old age.

8 І дитина росла, і була відлучена. І справив Авраам велику гостину в день відлучення Ісака.

8 And the child grew and was weaned; and Abraham made a great feast on the day that Isaac was weaned.

9 І побачила Сарра сина Аґари єги́птянки, що вродила була Авраамові, що він насміхається.

9 And Sarah saw the son of Hagar, the Egyptian, whom she had borne to Abraham, mocking.

10 I сказала вона Авраамові: „Прожени ту невільницю та сина її, бо не буде наслідувати син тієї невільниці разом із сином моїм, із Ісаком“.

10 Therefore she said to Abraham, Expel this maidservant and her son; for the son of this maidservant shall not be heir with my son Isaac.

11 Але ця справа була дуже не до вподоби Авраамові через сина його.

11 And the thing was very grievous in Abraham's sight because of his son.

12 І промовив Господь Авраамові: „Нехай не буде не до вподоби тобі це через хлопця та через невільницю твою. Усе, що скаже тобі Сарра, послухай голосу її, бо Ісаком буде покликане тобі потомство.

12 And God said to Abraham, Let it not be grievous in your sight because of the boy and because of your maidservant; whatever Sarah tells you, hearken to her voice; for your descendants shall come through Isaac.

13 І також сина невільниці тієї — учиню його наро́дом, бо він — твоє насіння“.

13 And also of the son of the maidservant will I make a great nation because he is your offspring.

14 І встав рано Авраам, і взяв хліба й бурдюка́ води, і дав до Аґари на плече її, також дитину, та й послав її. І пішла вона, та й заблудила в пустині Беер-Шева.

14 And Abraham rose up early in the morning and took bread and a skin containing water and gave them to Hagar, putting them on her shoulder, and the boy; and sent her away. And she departed, and lost her way in the wilderness of Beer-sheba.

15 І скінчилась вода в бурдюці, і покинула вона дитину під одним із кущів.

15 And the water in the skin was spent, and she cast the boy under one of the shrubs.

16 І пішла вона, і сіла собі навпроти, на віддалі — як стрілити луком, бо сказала: „Нехай я не бачу смерти цієї дитини!“ І сіла навпроти, і піднесла свій голос та й заплакала.

16 And she went and sat down opposite him about the distance of a bowshot; for she said, Let me not see the death of the boy. And she sat down opposite him and lifted up her voice and wept.

17 І почув Бог голос того хлопця. І кликнув до Аґари Божий Ангол із неба, і сказав їй: „Що тобі, Аґаро? Не бійся, бо почув Бог голос хлопця, де він там.

17 And the LORD heard the voice of the boy; and the angel of God called to Hagar from heaven, and said to her, What troubles you, Hagar? Fear not; for God has heard the voice of the boy where he is.

18 Устань, підійми хлопця, і рукою своєю держи його, бо великим наро́дом зроблю Я його“.

18 Arise, take up the boy, and hold him fast in your arms; for I will make him a great nation.

19 І відкрив Бог очі її, і вона побачила криницю води. І пішла вона, і наповнила бурдюка водою, та й напоїла хлопця.

19 Then God opened her eyes and she saw a well of water; and she went and filled the skin with water and gave the boy a drink.

20 І з хлопцем був Бог, — і він виріс. І осів у пустині, і став він стрілець-лучник.

20 And God was with the boy; and he grew up and dwelt in the wilderness of Paran and learned to become an archer in the wilderness of Paran.

21 І осів він у пустині Паран, а мати його взяла йому жінку з єгипетського кра́ю.

21 And his mother took him a wife out of the land of Egypt.

22 І сталося ча́су того, і сказав Авімеле́х і Піхол, головний провідник його війська, до Авраама, говорячи: „Бог із тобою в усьому, що́ ти робиш!

22 And it came to pass at that time that Abimeleck and Phichol, the general of his army, said to Abraham, God is with you in all that you do;

23 А тепер присягни ж мені Богом отут, що ти не обманиш мене, і нащадка мого, і онука мого. І яка була ласка, яку я до тебе чинив, ти вчиниш зо мною та з краєм, що ти в нім чужинцем пробува́єш“.

23 Now therefore swear to me by God in this place that you will never deal falsely with me, nor with my family, nor with my descendants; but according to the kindness that I have done to you, you shall do to me and to the land wherein you have sojourned.

24 І сказав Авраам: „Я присягаю!“

24 And Abraham said, I will swear.

25 І Авраам дорікав Авімелехові за криницю води, що її відняли були Авімелехові раби.

25 And Abraham reproved Abimeleck because of a well which Abraham's servants had dug and which Abimeleck's servants had seized.

26 І сказав Авімелех: „Я не знаю, хто вчинив оту річ, — ані ти не розповів мені, й ані я не чув, хібащо сьогодні“.

26 And Abimeleck said, I do not know who has done this thing; neither did you tell me, nor have I heard of it until today.

27 І взяв Авраам дрібну та велику худобу, та й дав Авімелехові, і оби́два вони склали умову.

27 And Abraham took sheep and oxen and gave them to Abimeleck; and both of them made a covenant.

28 І поставив Авраам сім овечок з дрібного товару осібно.

28 And Abraham set seven ewe lambs of the flock by themselves.

29 І сказав Авімелех до Авраама: „Що́ вони, сім овечок отих, що ти їх поставив осібно?“

29 And Abimeleck said to Abraham, What is the meaning of these seven ewe lambs of the flock which you have set by themselves?

30 А той відказав: „Бо з моєї руки сім овечок ти візьмеш, щоб для мене були на свідоцтво, що я́ викопав цю криницю“.

30 And he said, For these seven ewe lambs you shall take of my hands that they may be a witness for me that I have digged this well.

31 Тому то назвав він це місце Беер-Шева, бо там поклялися вони.

31 Therefore he called that place Beer-sheba, because there they swore both of them.

32 І склали умову вони в Беер-Шеві. І встав Авімелех та Піхол, головний провідник його війська, і вернулись вони до краю филистимського.

32 Thus they made a covenant at Beer-sheba; then Abimeleck and Phichol, the general of the army, rose up and returned to the land of the Philistines.

33 А Авраам посадив тамариска в Беер-Шеві, і кликав там Ім'я́ Господа, Бога Вічного.

33 And Abraham planted a grove in Beer-sheba and called there on the name of the LORD Everlasting.

34 І Авраам пробув́ав у филистимській землі багато днів.

34 And Abraham sojourned in the land of the Philistines for a long time.

1.0x