CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
1 Сол. 2
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

1-е до солунян

Розділ 2

1 Самі бо ви знаєте, браття, прихід наш до вас, що не марни́й він був.

2 Та хоч ми нате́рпілися перед тим, і дізнали зневаги в Фили́пах, як знаєте, проте ми відва́жилися в нашім Бозі звіщати вам Божу Єва́нгелію з великою боротьбою.

3 Бо покли́кання наше було не з обмани, ані з нечи́стости, ані від лука́вства,

4 але, як Бог визнав нас гідними, щоб нам доручити Єва́нгелію, ми говоримо так, не лю́дям дого́джуючи, але Богові, що випробо́вує наші серця.

5 Ми сло́ва підле́сливого не вживали ніко́ли, як знаєте, і не винні в заже́рливості. Бог свідок тому́!

6 Не шукаємо ми слави в людей, ані в вас, ані в інших.

7 Хоч могли ми поту́жними бути, як Христові апо́столи, але ми серед вас були тихі, немов годува́льниця та, яка доглядає дітей своїх.

8 Так бувши ласка́ві до вас, хотіли ми вам передати не тільки Божу Єва́нгелію, але й ду́ші свої, бо були́ ви улю́блені нам.

9 Бо ви пам'ятаєте, браття, наше стру́днення й уто́му: день і ніч ми робили, щоб жодного з вас не обтя́жити, і проповідували вам Божу Єва́нгелію.

10 Ви свідки та Бог, як свято, і праведно, і бездога́нно пово́дилися ми між вами, віруючими!

11 Бож знаєте ви, як кожного з вас, немов ба́тько дітей своїх власних,

12 просили ми вас, і намо́влювали та показували, щоб ви гідно пово́дилися перед Богом, що покликав вас у Своє Царство та в славу.

13 Тому́ то й ми дякуємо Богові безпереста́нку, що, прийнявши почуте від нас Сло́во Боже, прийняли́ ви не як слово лю́дське, але — як правдиво то є — Слово Боже, що й діє в вас, віруючих.

14 Бо стали ви, бра́ття, наслідувачами Церквам Божим, що в Юдеї в Христі Ісусі, бо те саме і ви були ви́терпіли від своїх землякі́в, як і ті від юдеїв,

15 що вбили вони й Господа Ісуса, і пророків Його, і вигнали нас, і Богові не догоджа́ють, і супротивні всім лю́дям.

16 Вони забороняють нам говорити поганам, щоб спаслися, щоб тим доповня́ти їм за́вжди провини свої. Але Божий гнів їх спіткає вкінці!

17 А ми, браття, на короткий часо́к розлучившися з вами лицем, а не серцем, тим із більшим бажа́нням силкува́лись побачити ваше лице.

18 Тим то до вас ми хотіли прийти, я, Павло, раз і двічі, але сатана́ перешкодив був нам.

19 Бо хто нам надія, чи радість, чи вінок похвали́? Хіба ж то й не ви перед Господом нашим Ісусом в Його прихо́ді?

20 Бо ви наша слава та радість!

1 Thessalonians

Chapter 2

1 For yourselves,846 brothers,80 know1492 our entrance1529 in to you, that it was not in vain:2756

2 But even2532 after that we had suffered4310 before,4310 and were shamefully5195 entreated,5195 as you know,1492 at1722 Philippi,5375 we were bold3955 in our God2316 to speak2980 to you the gospel2098 of God2316 with much4183 contention.73

3 For our exhortation3874 was not of deceit,4106 nor3761 of uncleanness,167 nor3777 in guile:1388

4 But as we were allowed1381 of God2316 to be put4160 in trust4100 with the gospel,2098 even so3779 we speak;2980 not as pleasing700 men,444 but God,2316 which tries1381 our hearts.2588

5 For neither3777 at4218 any4218 time4218 used1096 1722 we flattering2850 words,3056 as you know,1492 nor3777 a cloak4392 of covetousness;4124 God2316 is witness:3144

6 Nor3777 of men444 sought2212 we glory,1391 neither3777 of you, nor3777 yet of others,243 when we might1410 have been burdensome,1722 922 as the apostles652 of Christ.5547

7 But we were gentle2261 among1722 3319 you, even as a nurse5162 cherishes2282 her children:5043

8 So3779 being affectionately2442 desirous2442 of you, we were willing2106 to have imparted3330 to you, not the gospel2098 of God2316 only,3440 but also2532 our own1438 souls,5590 because1360 you were dear27 to us.

9 For you remember,3421 brothers,80 our labor2873 and travail:3449 for laboring2873 night3571 and day,2250 because4314 we would not be chargeable1912 to any5100 of you, we preached2784 to you the gospel2098 of God.2316

10 You are witnesses,3144 and God2316 also,2532 how5613 piously3743 and justly1346 and blamelessly274 we behaved1096 ourselves among you that believe:4100

11 As you know1492 how5613 we exhorted and comforted3888 and charged3143 every1538 one1520 of you, as a father3962 does his children,5043

12 That you would walk4043 worthy516 of God,2316 who3588 has called2564 you to his kingdom932 and glory.1391

13 For this5124 cause1223 also2532 thank2168 we God2316 without89 ceasing,89 because,3754 when you received3880 the word3056 of God2316 which you heard189 of us, you received1209 it not as the word3056 of men,444 but as it is in truth,230 the word3056 of God,2316 which3739 effectually1754 works1754 also2532 in you that believe.4100

14 For you, brothers,80 became1096 followers3402 of the churches1577 of God2316 which3588 in Judaea2449 are in Christ5547 Jesus:2424 for you also2532 have suffered3958 like5024 things of your2398 own2398 countrymen,4853 even2532 as they have of the Jews:2453

15 Who3588 both2532 killed615 the Lord2962 Jesus,2424 and their own2398 prophets,4396 and have persecuted1559 us; and they please700 not God,2316 and are contrary1727 to all3956 men:444

16 Forbidding2967 us to speak2980 to the Gentiles1484 that they might be saved,4982 to fill378 up their sins266 always:104 for the wrath3709 is come5348 on them to the uttermost.5056

17 But we, brothers,80 being taken642 from you for a short5610 time2540 in presence,4383 not in heart,2588 endeavored4704 the more4056 abundantly4056 to see1492 your5216 face4383 with great4183 desire.1939

18 Why1352 we would2309 have come2064 to you, even3303 I Paul,3972 once530 and again;1364 but Satan4567 hindered1465 us.

19 For what5101 is our hope,1680 or2228 joy,5479 or2228 crown4735 of rejoicing?2746 Are not even2532 you in the presence1715 of our Lord2962 Jesus2424 Christ5547 at1722 his coming?3952

20 For you are our glory1391 and joy.5479

1-е до солунян

Розділ 2

1 Thessalonians

Chapter 2

1 Самі бо ви знаєте, браття, прихід наш до вас, що не марни́й він був.

1 For yourselves,846 brothers,80 know1492 our entrance1529 in to you, that it was not in vain:2756

2 Та хоч ми нате́рпілися перед тим, і дізнали зневаги в Фили́пах, як знаєте, проте ми відва́жилися в нашім Бозі звіщати вам Божу Єва́нгелію з великою боротьбою.

2 But even2532 after that we had suffered4310 before,4310 and were shamefully5195 entreated,5195 as you know,1492 at1722 Philippi,5375 we were bold3955 in our God2316 to speak2980 to you the gospel2098 of God2316 with much4183 contention.73

3 Бо покли́кання наше було не з обмани, ані з нечи́стости, ані від лука́вства,

3 For our exhortation3874 was not of deceit,4106 nor3761 of uncleanness,167 nor3777 in guile:1388

4 але, як Бог визнав нас гідними, щоб нам доручити Єва́нгелію, ми говоримо так, не лю́дям дого́джуючи, але Богові, що випробо́вує наші серця.

4 But as we were allowed1381 of God2316 to be put4160 in trust4100 with the gospel,2098 even so3779 we speak;2980 not as pleasing700 men,444 but God,2316 which tries1381 our hearts.2588

5 Ми сло́ва підле́сливого не вживали ніко́ли, як знаєте, і не винні в заже́рливості. Бог свідок тому́!

5 For neither3777 at4218 any4218 time4218 used1096 1722 we flattering2850 words,3056 as you know,1492 nor3777 a cloak4392 of covetousness;4124 God2316 is witness:3144

6 Не шукаємо ми слави в людей, ані в вас, ані в інших.

6 Nor3777 of men444 sought2212 we glory,1391 neither3777 of you, nor3777 yet of others,243 when we might1410 have been burdensome,1722 922 as the apostles652 of Christ.5547

7 Хоч могли ми поту́жними бути, як Христові апо́столи, але ми серед вас були тихі, немов годува́льниця та, яка доглядає дітей своїх.

7 But we were gentle2261 among1722 3319 you, even as a nurse5162 cherishes2282 her children:5043

8 Так бувши ласка́ві до вас, хотіли ми вам передати не тільки Божу Єва́нгелію, але й ду́ші свої, бо були́ ви улю́блені нам.

8 So3779 being affectionately2442 desirous2442 of you, we were willing2106 to have imparted3330 to you, not the gospel2098 of God2316 only,3440 but also2532 our own1438 souls,5590 because1360 you were dear27 to us.

9 Бо ви пам'ятаєте, браття, наше стру́днення й уто́му: день і ніч ми робили, щоб жодного з вас не обтя́жити, і проповідували вам Божу Єва́нгелію.

9 For you remember,3421 brothers,80 our labor2873 and travail:3449 for laboring2873 night3571 and day,2250 because4314 we would not be chargeable1912 to any5100 of you, we preached2784 to you the gospel2098 of God.2316

10 Ви свідки та Бог, як свято, і праведно, і бездога́нно пово́дилися ми між вами, віруючими!

10 You are witnesses,3144 and God2316 also,2532 how5613 piously3743 and justly1346 and blamelessly274 we behaved1096 ourselves among you that believe:4100

11 Бож знаєте ви, як кожного з вас, немов ба́тько дітей своїх власних,

11 As you know1492 how5613 we exhorted and comforted3888 and charged3143 every1538 one1520 of you, as a father3962 does his children,5043

12 просили ми вас, і намо́влювали та показували, щоб ви гідно пово́дилися перед Богом, що покликав вас у Своє Царство та в славу.

12 That you would walk4043 worthy516 of God,2316 who3588 has called2564 you to his kingdom932 and glory.1391

13 Тому́ то й ми дякуємо Богові безпереста́нку, що, прийнявши почуте від нас Сло́во Боже, прийняли́ ви не як слово лю́дське, але — як правдиво то є — Слово Боже, що й діє в вас, віруючих.

13 For this5124 cause1223 also2532 thank2168 we God2316 without89 ceasing,89 because,3754 when you received3880 the word3056 of God2316 which you heard189 of us, you received1209 it not as the word3056 of men,444 but as it is in truth,230 the word3056 of God,2316 which3739 effectually1754 works1754 also2532 in you that believe.4100

14 Бо стали ви, бра́ття, наслідувачами Церквам Божим, що в Юдеї в Христі Ісусі, бо те саме і ви були ви́терпіли від своїх землякі́в, як і ті від юдеїв,

14 For you, brothers,80 became1096 followers3402 of the churches1577 of God2316 which3588 in Judaea2449 are in Christ5547 Jesus:2424 for you also2532 have suffered3958 like5024 things of your2398 own2398 countrymen,4853 even2532 as they have of the Jews:2453

15 що вбили вони й Господа Ісуса, і пророків Його, і вигнали нас, і Богові не догоджа́ють, і супротивні всім лю́дям.

15 Who3588 both2532 killed615 the Lord2962 Jesus,2424 and their own2398 prophets,4396 and have persecuted1559 us; and they please700 not God,2316 and are contrary1727 to all3956 men:444

16 Вони забороняють нам говорити поганам, щоб спаслися, щоб тим доповня́ти їм за́вжди провини свої. Але Божий гнів їх спіткає вкінці!

16 Forbidding2967 us to speak2980 to the Gentiles1484 that they might be saved,4982 to fill378 up their sins266 always:104 for the wrath3709 is come5348 on them to the uttermost.5056

17 А ми, браття, на короткий часо́к розлучившися з вами лицем, а не серцем, тим із більшим бажа́нням силкува́лись побачити ваше лице.

17 But we, brothers,80 being taken642 from you for a short5610 time2540 in presence,4383 not in heart,2588 endeavored4704 the more4056 abundantly4056 to see1492 your5216 face4383 with great4183 desire.1939

18 Тим то до вас ми хотіли прийти, я, Павло, раз і двічі, але сатана́ перешкодив був нам.

18 Why1352 we would2309 have come2064 to you, even3303 I Paul,3972 once530 and again;1364 but Satan4567 hindered1465 us.

19 Бо хто нам надія, чи радість, чи вінок похвали́? Хіба ж то й не ви перед Господом нашим Ісусом в Його прихо́ді?

19 For what5101 is our hope,1680 or2228 joy,5479 or2228 crown4735 of rejoicing?2746 Are not even2532 you in the presence1715 of our Lord2962 Jesus2424 Christ5547 at1722 his coming?3952

20 Бо ви наша слава та радість!

20 For you are our glory1391 and joy.5479

1.0x