CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
2 Хр. 32
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

2-а хронiки

Розділ 32

1 По цих справах та по цій вірності прийшов Санхері́в, цар асирійський, і ввійшов в Юдею, і розклався табо́ром проти укрі́плених міст, і ду́мав здобути їх собі.

2 І побачив Єзекі́я, що прийшов Санхері́в, і що він заду́мує війну на Єрусалим,

3 то він нара́дився зо своїми зверхниками та своїми ли́царями позатика́ти джере́льні во́ди, що назовні міста. І вони допомогли йому.

4 І було зі́брано багато народу, і вони позатика́ли всі джере́ла й поті́к, що плив у Краю́, говорячи: „На́що б мали так багато води асирійські царі, коли при́йдуть?“

5 І він підбадьорився, і забудував увесь ви́ломаний мур, і поставив на нього ба́шту, а поза тим муром — інший мур, і зміцни́в Мілло в Давидовому Місті, і наробив багато ра́тищ та щиті́в.

6 І понаставляв він над народом військо́вих зверхників, і зібрав їх до себе, на майда́н біля місько́ї брами, і промовляв до їхнього серця, говорячи:

7 „Будьте міцні́ та будьте мужні, не бійтеся й не жахайтеся перед асирійським царем та перед усім тим на́товпом, що з ним, бо з нами більше, ніж із ним.

8 З ним раме́но тіле́сне, а з нами Господь, Бог наш, щоб допомагати нам та воюва́ти наші ві́йни!“ І оперся народ на слова Єзекії, Юдиного царя.

9 По цьому послав Санхері́в, асирійський цар, своїх рабів до Єрусалиму, — а він сам таборува́в проти Лахішу, і вся сила його була́ з ним, — до Єзекії, Юдиного царя, і до всього Юди, що в Єрусалимі, сказати:

10 „Так говорить Санхері́в, цар асирійський: На що́ ви сподіва́єтесь і сидите в обло́зі в Єрусалимі?

11 Оце Єзекія намовляє вас, щоб дати вас на смерть від голоду та від спра́ги, кажучи: Господь, Бог наш, урятує нас від руки асирійського царя.

12 Чи ж не він, Єзекія, поруйнував па́гірки його та же́ртівники його, і сказав до Юди та до Єрусалиму, говорячи: Перед одним же́ртівником будете вклонятися й на ньому бу́дете кадити?

13 Чи ж ви не знаєте, що́ зробив я та батьки мої всім наро́дам земель? Чи справді могли бо́ги наро́дів тих країв урятувати свій край від моєї руки?

14 Хто́ з-поміж усіх богів цих народів, яких мої батьки вчинили закляттям, міг урятувати свій народ від моєї руки? Як зможе Бог ваш урятувати вас від моєї руки?

15 А тепер нехай не обманює вас Єзекія, і нехай не зво́дить вас, як оце. І не вірте йому, бо не зміг жо́ден бог жо́дного наро́ду та царства врятувати свого народу від моєї руки та від руки батьків моїх, то тим більше ваші бо́ги не врятують вас від моєї руки!“

16 І ще говорили його раби на Господа, Бога, та на Його раба Єзекію.

17 І писав він листи́ з ла́йкою на Господа, Ізраїлевого Бога, і говорив на Нього таке: „Як бо́ги народів тих країв не спасли свого народу від моєї руки, так не спасе Єзекіїн Бог народу Свого від моєї руки!“

18 І кли́кали вони сильним голосом по-юде́йському до єрусалимського народу, що був на мурі, щоб настраши́ти їх та налякати їх, щоб здобути місто.

19 І говорили вони на Бога єрусалимського, як на богі́в землі, чин лю́дських рук.

20 І молився цар Єзекія та пророк Ісая, син Амосів, про це, і кликали до неба.

21 І послав Господь Ангола, і він вигубив кожного хороброго вояка́, і володаря, і зве́рхника в табо́рі царя асирійського, і той вернувся з со́ромом обличчя до кра́ю свого. А коли він прийшов до дому бога свого, то дехто з тих, що вийшли з нутра́ його, вбили його там мече́м.

22 І спас Господь Єзекію та єрусалимських ме́шканців від руки Санхеріва, царя асирійського, та від руки всякого, і дав їм мир навко́ло.

23 І багато-хто прино́сили да́ра для Господа до Єрусалиму та дорогоцінні речі для Єзекії, Юдиного царя. І він по цьо́му піднісся в оча́х усіх наро́дів!

24 Тими днями занеду́жав Єзекія смертельно. І він молився до Господа, — і Він відповів йому, і дав йому знака.

25 Та Єзекія не віддав так, як було зро́блено йому, бо запишни́лося серце його. І був гнів Божий на нього, і на Юдею, та на Єрусали́м.

26 Але впокори́вся Єзекія в пишноті серця свого, він та ме́шканці Єрусалиму, — і не прийшов на них Господній гнів за днів Єзекії.

27 І було в Єзекії дуже багато багатства та слави, і він поробив собі скарбни́ці на срібло й на золото, та на камінь дорогий, і на па́хощі, і на щити́, і на всякі дорогі речі,

28 і клуні́ на врожай збі́жжя, і виноградного соку, і свіжої оливи, і жолоби́ для всякої худоби, і жолоби́ для чері́д.

29 І побудував він собі міста́, і мав великий набу́ток худоби дрібно́ї та худоби великої, бо Бог дав йому́ дуже великий маєток.

30 І він, Єзекія, заткнув вихід води горі́шнього Ґіхону, і вивів її вдоли́ну на за́хід від Давидового Міста. І мав Єзекія у́спіх в усіх своїх діла́х.

31 Тільки при посла́х вавилонських зверхників, посланих до нього, щоб вивідати про чудо, що було в Краю́, залишив був його Бог, щоб ви́пробувати його, щоб пізнати все в його серці.

32 А решта діл Єзекії та його чесно́ти, — ото вони описані в видіннях пророка Ісаї, Амосового сина, у Книзі Царів Юдиних та Ізраїлевих.

33 І спочив Єзекія з батьками своїми, і поховали його на узбі́ччях гробі́в Давидових синів, і віддали́ йому честь по смерті його, — уся Юдея та ме́шканці Єрусалиму. А замість нього зацарював син його Манасі́я.

Das zweite Buch der Chronik

Kapitel 32

1 Nach310 diesen Geschichten1697 und935 Treue571 kam935 Sanherib5576, der König4428 zu Assur804, und zog nach Juda3063 und lagerte sich2583 vor die festen1219 Städte5892 und gedachte, sie559 zu sich zu reißen1234.

2 Und da Hiskia3169 sah7200, daß Sanherib5576 kam935 und sein Angesicht6440 stund, zu streiten4421 wider Jerusalem3389,

3 ward er Rats3289 mit seinen Obersten8269 und Gewaltigen1368, zuzudecken5640 die Wasser4325 von den Brunnen5869, die draußen2351 vor der Stadt5892 waren; und sie halfen5826 ihm.

4 Und es versammelte6908 sich6908 ein7857 groß7227 Volk5971 und deckten zu5640 alle Brunnen4599 und fließenden Wasser5158 mitten8432 im Lande776 und sprachen559: Daß die Könige4428 von Assur804 nicht viel7227 Wassers4325 finden4672, wenn sie kommen935!

5 Und er1129 ward6555 getrost2388 und bauete alle Mauern2346, wo sie2388 lückicht waren, und machte6213 Türme4026 drauf; und bauete draußen2351 noch eine andere312 Mauer2346 und befestigte Millo4407 an5927 der Stadt5892 Davids1732; und machte viel7230 Waffen7973 und Schilde4043.

6 Und stellete die Hauptleute8269 zum Streit4421 neben das Volk5971; und sammelte6908 sie5414 zu sich auf die breite Gasse7339 am Tor8179 der Stadt5892 und redete1696 herzlich3824 mit ihnen und sprach559:

7 Seid getrost2388 und frisch553, fürchtet euch3372 nicht2865 und zaget nicht vor6440 dem Könige4428 von Assur804, noch vor all dem Haufen1995, der bei ihm ist; denn es ist ein größerer7227 mit uns als mit ihm.

8 Mit ihm ist ein fleischlicher Arm2220; mit uns aber ist der HErr3068, unser GOtt430, daß er uns helfe5826 und führe3898 unsern Streit4421. Und das1697 Volk5971 verließ5564 sich1320 auf die Worte Hiskias3169, des Königs4428 Judas.

9 Danach sandte Sanherib5576, der König4428 zu Assur804, seine Knechte5650 gen Jerusalem3389 (denn er lag vor Lachis3923 und310 alle seine Herrschaft4475 mit ihm) zu Hiskia3169, dem Könige4428 Judas, und zum ganzen Juda3063, das zu Jerusalem3389 war, und ließ7971 ihm sagen559:

10 So spricht559 Sanherib5576, der König4428 zu Assur804: Wes vertröstet982 ihr3427 euch, die ihr wohnet in dem belagerten4692 Jerusalem3389?

11 Hiskia3169 beredet5496 euch, daß er euch gebe5414 in den Tod, Hunger7458 und Durst6772, und spricht559: Der HErr3068, unser GOtt430, wird uns erretten5337 von der Hand3709 des Königs4428 zu4191 Assur804.

12 Ist er5493 nicht der Hiskia3169, der seine Höhen1116 und559 Altäre4196 weggetan hat und gesagt559 zu Juda3063 und Jerusalem3389: Vor6440 einem259 Altar4196 sollt ihr anbeten7812 und drauf räuchern6999?

13 Wisset ihr nicht, was ich3201 und meine Väter1 getan6213 haben3045 allen Völkern5971 in Ländern776? Haben auch3201 die Götter430 der Heiden1471 in Ländern776 mögen ihre Länder776 erretten5337 von meiner Hand3027?

14 Wer ist unter allen Göttern430 dieser Heiden1471, die meine Väter1 verbannet haben2763, der sein Volk5971 habe mögen3201 erretten5337 von meiner Hand3027, daß euer GOtt430 euch sollte mögen3201 erretten5337 aus meiner Hand3027?

15 So laßt euch5377 nun Hiskia2396 nicht3808 aufsetzen und laßt euch539 solches nicht bereden5496 und glaubet ihm nicht. Denn so kein GOtt433 aller Heiden1471 und Königreiche4467 hat sein Volk5971 mögen von3027 meiner und meiner Väter1 Hand3027 erretten5337, so werden auch3201 euch eure Götter430 nicht erretten5337 von meiner Hand3027.

16 Dazu redeten1696 seine Knechte5650 noch mehr wider den HErrn3068, den GOtt430, und wider seinen Knecht5650 Hiskia3169.

17 Auch schrieb3789 er Briefe5612, Hohn2778 zu sprechen dem HErrn3068, dem GOtt430 Israels3478, und redete559 von ihm und sprach559: Wie die Götter430 der Heiden1471 in Ländern776 ihr Volk5971 nicht5337 haben errettet von meiner Hand3027, so wird auch der GOtt430 Hiskias3169 sein Volk5971 nicht erretten5337 von meiner Hand3027.

18 Und sie3920 riefen7121 mit lauter1419 Stimme6963 auf jüdisch3066 zum Volk5971 zu Jerusalem3389, das auf der Mauer2346 war926, sie furchtsam zu machen3372 und zu erschrecken, daß sie die Stadt5892 gewönnen;

19 und redeten1696 wider den GOtt430 Jerusalems3389 wie wider die3027 Götter430 der Völker5971 auf5921 Erden776, die Menschenhände120 -Werk4639 waren.

20 Aber der König3169 Hiskia und4428 der Prophet5030 Jesaja3470, der Sohn1121 Amoz531, beteten6419 dawider und schrieen2199 gen Himmel8064.

21 Und2428 der HErr3068 sandte7971 einen Engel4397, der vertilgete alle Gewaltigen1368 des Heers und1322 Fürsten5057 und Obersten8269 im Lager4264 des Königs4428 zu Assur804, daß er5307 mit Schanden wieder7725 in6440 sein Land776 zog. Und da er in seines Gottes430 Haus1004 ging935, fälleten ihn daselbst durchs Schwert2719, die von seinem eigenen Leibe4578 kommen waren3329.

22 Also half3467 der HErr3068 Hiskia3169 und denen zu Jerusalem3389 aus3027 der Hand3027 Sanheribs5576, des Königs4428 zu Assur804, und aller anderen und enthielt sie3427 vor allen umher5439,

23 daß viele7227 dem HErrn3068 Geschenke4503 brachten935 gen Jerusalem3389 und310 Kleinode4030 Hiskia3169, dem Könige4428 Judas. Und er ward5375 danach erhaben vor5869 allen Heiden1471.

24 Zu4191 der Zeit3117 ward Hiskia3169 todkrank; und er bat2470 den HErrn3068. Der redete559 ihm und gab5414 ihm ein Wunder4159.

25 Aber Hiskia3169 vergalt nicht, wie ihm gegeben war1576; denn sein1361 Herz3820 erhub sich7725. Darum kam der Zorn7110 über ihn und über Juda3063 und Jerusalem3389.

26 Aber Hiskia3169 demütigte sich3427, daß sein Herz3820 sich erhoben hatte1363, samt denen zu Jerusalem3389; darum kam935 der Zorn7110 des HErrn3068 nicht über sie3665, weil Hiskia3169 lebte3117.

27 Und68 Hiskia3169 hatte sehr3966 großen7235 Reichtum6239 und Ehre3519 und machte6213 ihm Schätze214 von Silber3701, Gold2091, Edelsteinen, Würze1314, Schilden4043 und allerlei3368 köstlichem2532 Geräte3627

28 und Kornhäuser zu dem Einkommen8393 des Getreides1715, Mosts8492 und Öles und Ställe723 für allerlei Vieh929 und Hürden220 für die Schafe5739.

29 Und bauete ihm Städte5892 und hatte6213 Vieh4735 an Schafen6629 und Rindern1241 die Menge7230; denn GOtt430 gab5414 ihm sehr3966 groß7227 Gut7399.

30 Er ist der Hiskia3169, der die4325 hohe Wasserquelle in Gihon1521 zudeckte5640 und5945 leitete sie3474 hinunter4295 von abendwärts4628 zur Stadt5892 Davids1732; denn Hiskia3169 war glückselig in allen seinen Werken4639.

31 Da aber die Botschaften der Fürsten8269 von Babel894 zu ihm gesandt7971 waren, zu fragen1875 nach dem Wunder4159, das776 im Lande geschehen war, verließ5800 ihn GOtt430 also3651, daß er ihn versuchte5254, auf daß kund würde3045 alles, was in seinem Herzen3824 war.

32 Was aber mehr von Hiskia3169 zu sagen ist3789, und3499 seine Barmherzigkeit2617, siehe, das1697 ist geschrieben in dem Gesicht2377 des Propheten5030 Jesaja3470, des Sohns Amoz531, im Buch5612 der Könige4428 Judas und1121 Israels3478.

33 Und Hiskia entschlief7901 mit seinen Vätern1, und sie3427 begruben6912 ihn über die Gräber6913 der Kinder1121 Davids1732. Und ganz Juda3063 und die zu6213 Jerusalem3389 taten ihm Ehre3519 in seinem Tode4194. Und sein Sohn1121 Manasse4519 ward4427 König3169 an seiner Statt.

2-а хронiки

Розділ 32

Das zweite Buch der Chronik

Kapitel 32

1 По цих справах та по цій вірності прийшов Санхері́в, цар асирійський, і ввійшов в Юдею, і розклався табо́ром проти укрі́плених міст, і ду́мав здобути їх собі.

1 Nach310 diesen Geschichten1697 und935 Treue571 kam935 Sanherib5576, der König4428 zu Assur804, und zog nach Juda3063 und lagerte sich2583 vor die festen1219 Städte5892 und gedachte, sie559 zu sich zu reißen1234.

2 І побачив Єзекі́я, що прийшов Санхері́в, і що він заду́мує війну на Єрусалим,

2 Und da Hiskia3169 sah7200, daß Sanherib5576 kam935 und sein Angesicht6440 stund, zu streiten4421 wider Jerusalem3389,

3 то він нара́дився зо своїми зверхниками та своїми ли́царями позатика́ти джере́льні во́ди, що назовні міста. І вони допомогли йому.

3 ward er Rats3289 mit seinen Obersten8269 und Gewaltigen1368, zuzudecken5640 die Wasser4325 von den Brunnen5869, die draußen2351 vor der Stadt5892 waren; und sie halfen5826 ihm.

4 І було зі́брано багато народу, і вони позатика́ли всі джере́ла й поті́к, що плив у Краю́, говорячи: „На́що б мали так багато води асирійські царі, коли при́йдуть?“

4 Und es versammelte6908 sich6908 ein7857 groß7227 Volk5971 und deckten zu5640 alle Brunnen4599 und fließenden Wasser5158 mitten8432 im Lande776 und sprachen559: Daß die Könige4428 von Assur804 nicht viel7227 Wassers4325 finden4672, wenn sie kommen935!

5 І він підбадьорився, і забудував увесь ви́ломаний мур, і поставив на нього ба́шту, а поза тим муром — інший мур, і зміцни́в Мілло в Давидовому Місті, і наробив багато ра́тищ та щиті́в.

5 Und er1129 ward6555 getrost2388 und bauete alle Mauern2346, wo sie2388 lückicht waren, und machte6213 Türme4026 drauf; und bauete draußen2351 noch eine andere312 Mauer2346 und befestigte Millo4407 an5927 der Stadt5892 Davids1732; und machte viel7230 Waffen7973 und Schilde4043.

6 І понаставляв він над народом військо́вих зверхників, і зібрав їх до себе, на майда́н біля місько́ї брами, і промовляв до їхнього серця, говорячи:

6 Und stellete die Hauptleute8269 zum Streit4421 neben das Volk5971; und sammelte6908 sie5414 zu sich auf die breite Gasse7339 am Tor8179 der Stadt5892 und redete1696 herzlich3824 mit ihnen und sprach559:

7 „Будьте міцні́ та будьте мужні, не бійтеся й не жахайтеся перед асирійським царем та перед усім тим на́товпом, що з ним, бо з нами більше, ніж із ним.

7 Seid getrost2388 und frisch553, fürchtet euch3372 nicht2865 und zaget nicht vor6440 dem Könige4428 von Assur804, noch vor all dem Haufen1995, der bei ihm ist; denn es ist ein größerer7227 mit uns als mit ihm.

8 З ним раме́но тіле́сне, а з нами Господь, Бог наш, щоб допомагати нам та воюва́ти наші ві́йни!“ І оперся народ на слова Єзекії, Юдиного царя.

8 Mit ihm ist ein fleischlicher Arm2220; mit uns aber ist der HErr3068, unser GOtt430, daß er uns helfe5826 und führe3898 unsern Streit4421. Und das1697 Volk5971 verließ5564 sich1320 auf die Worte Hiskias3169, des Königs4428 Judas.

9 По цьому послав Санхері́в, асирійський цар, своїх рабів до Єрусалиму, — а він сам таборува́в проти Лахішу, і вся сила його була́ з ним, — до Єзекії, Юдиного царя, і до всього Юди, що в Єрусалимі, сказати:

9 Danach sandte Sanherib5576, der König4428 zu Assur804, seine Knechte5650 gen Jerusalem3389 (denn er lag vor Lachis3923 und310 alle seine Herrschaft4475 mit ihm) zu Hiskia3169, dem Könige4428 Judas, und zum ganzen Juda3063, das zu Jerusalem3389 war, und ließ7971 ihm sagen559:

10 „Так говорить Санхері́в, цар асирійський: На що́ ви сподіва́єтесь і сидите в обло́зі в Єрусалимі?

10 So spricht559 Sanherib5576, der König4428 zu Assur804: Wes vertröstet982 ihr3427 euch, die ihr wohnet in dem belagerten4692 Jerusalem3389?

11 Оце Єзекія намовляє вас, щоб дати вас на смерть від голоду та від спра́ги, кажучи: Господь, Бог наш, урятує нас від руки асирійського царя.

11 Hiskia3169 beredet5496 euch, daß er euch gebe5414 in den Tod, Hunger7458 und Durst6772, und spricht559: Der HErr3068, unser GOtt430, wird uns erretten5337 von der Hand3709 des Königs4428 zu4191 Assur804.

12 Чи ж не він, Єзекія, поруйнував па́гірки його та же́ртівники його, і сказав до Юди та до Єрусалиму, говорячи: Перед одним же́ртівником будете вклонятися й на ньому бу́дете кадити?

12 Ist er5493 nicht der Hiskia3169, der seine Höhen1116 und559 Altäre4196 weggetan hat und gesagt559 zu Juda3063 und Jerusalem3389: Vor6440 einem259 Altar4196 sollt ihr anbeten7812 und drauf räuchern6999?

13 Чи ж ви не знаєте, що́ зробив я та батьки мої всім наро́дам земель? Чи справді могли бо́ги наро́дів тих країв урятувати свій край від моєї руки?

13 Wisset ihr nicht, was ich3201 und meine Väter1 getan6213 haben3045 allen Völkern5971 in Ländern776? Haben auch3201 die Götter430 der Heiden1471 in Ländern776 mögen ihre Länder776 erretten5337 von meiner Hand3027?

14 Хто́ з-поміж усіх богів цих народів, яких мої батьки вчинили закляттям, міг урятувати свій народ від моєї руки? Як зможе Бог ваш урятувати вас від моєї руки?

14 Wer ist unter allen Göttern430 dieser Heiden1471, die meine Väter1 verbannet haben2763, der sein Volk5971 habe mögen3201 erretten5337 von meiner Hand3027, daß euer GOtt430 euch sollte mögen3201 erretten5337 aus meiner Hand3027?

15 А тепер нехай не обманює вас Єзекія, і нехай не зво́дить вас, як оце. І не вірте йому, бо не зміг жо́ден бог жо́дного наро́ду та царства врятувати свого народу від моєї руки та від руки батьків моїх, то тим більше ваші бо́ги не врятують вас від моєї руки!“

15 So laßt euch5377 nun Hiskia2396 nicht3808 aufsetzen und laßt euch539 solches nicht bereden5496 und glaubet ihm nicht. Denn so kein GOtt433 aller Heiden1471 und Königreiche4467 hat sein Volk5971 mögen von3027 meiner und meiner Väter1 Hand3027 erretten5337, so werden auch3201 euch eure Götter430 nicht erretten5337 von meiner Hand3027.

16 І ще говорили його раби на Господа, Бога, та на Його раба Єзекію.

16 Dazu redeten1696 seine Knechte5650 noch mehr wider den HErrn3068, den GOtt430, und wider seinen Knecht5650 Hiskia3169.

17 І писав він листи́ з ла́йкою на Господа, Ізраїлевого Бога, і говорив на Нього таке: „Як бо́ги народів тих країв не спасли свого народу від моєї руки, так не спасе Єзекіїн Бог народу Свого від моєї руки!“

17 Auch schrieb3789 er Briefe5612, Hohn2778 zu sprechen dem HErrn3068, dem GOtt430 Israels3478, und redete559 von ihm und sprach559: Wie die Götter430 der Heiden1471 in Ländern776 ihr Volk5971 nicht5337 haben errettet von meiner Hand3027, so wird auch der GOtt430 Hiskias3169 sein Volk5971 nicht erretten5337 von meiner Hand3027.

18 І кли́кали вони сильним голосом по-юде́йському до єрусалимського народу, що був на мурі, щоб настраши́ти їх та налякати їх, щоб здобути місто.

18 Und sie3920 riefen7121 mit lauter1419 Stimme6963 auf jüdisch3066 zum Volk5971 zu Jerusalem3389, das auf der Mauer2346 war926, sie furchtsam zu machen3372 und zu erschrecken, daß sie die Stadt5892 gewönnen;

19 І говорили вони на Бога єрусалимського, як на богі́в землі, чин лю́дських рук.

19 und redeten1696 wider den GOtt430 Jerusalems3389 wie wider die3027 Götter430 der Völker5971 auf5921 Erden776, die Menschenhände120 -Werk4639 waren.

20 І молився цар Єзекія та пророк Ісая, син Амосів, про це, і кликали до неба.

20 Aber der König3169 Hiskia und4428 der Prophet5030 Jesaja3470, der Sohn1121 Amoz531, beteten6419 dawider und schrieen2199 gen Himmel8064.

21 І послав Господь Ангола, і він вигубив кожного хороброго вояка́, і володаря, і зве́рхника в табо́рі царя асирійського, і той вернувся з со́ромом обличчя до кра́ю свого. А коли він прийшов до дому бога свого, то дехто з тих, що вийшли з нутра́ його, вбили його там мече́м.

21 Und2428 der HErr3068 sandte7971 einen Engel4397, der vertilgete alle Gewaltigen1368 des Heers und1322 Fürsten5057 und Obersten8269 im Lager4264 des Königs4428 zu Assur804, daß er5307 mit Schanden wieder7725 in6440 sein Land776 zog. Und da er in seines Gottes430 Haus1004 ging935, fälleten ihn daselbst durchs Schwert2719, die von seinem eigenen Leibe4578 kommen waren3329.

22 І спас Господь Єзекію та єрусалимських ме́шканців від руки Санхеріва, царя асирійського, та від руки всякого, і дав їм мир навко́ло.

22 Also half3467 der HErr3068 Hiskia3169 und denen zu Jerusalem3389 aus3027 der Hand3027 Sanheribs5576, des Königs4428 zu Assur804, und aller anderen und enthielt sie3427 vor allen umher5439,

23 І багато-хто прино́сили да́ра для Господа до Єрусалиму та дорогоцінні речі для Єзекії, Юдиного царя. І він по цьо́му піднісся в оча́х усіх наро́дів!

23 daß viele7227 dem HErrn3068 Geschenke4503 brachten935 gen Jerusalem3389 und310 Kleinode4030 Hiskia3169, dem Könige4428 Judas. Und er ward5375 danach erhaben vor5869 allen Heiden1471.

24 Тими днями занеду́жав Єзекія смертельно. І він молився до Господа, — і Він відповів йому, і дав йому знака.

24 Zu4191 der Zeit3117 ward Hiskia3169 todkrank; und er bat2470 den HErrn3068. Der redete559 ihm und gab5414 ihm ein Wunder4159.

25 Та Єзекія не віддав так, як було зро́блено йому, бо запишни́лося серце його. І був гнів Божий на нього, і на Юдею, та на Єрусали́м.

25 Aber Hiskia3169 vergalt nicht, wie ihm gegeben war1576; denn sein1361 Herz3820 erhub sich7725. Darum kam der Zorn7110 über ihn und über Juda3063 und Jerusalem3389.

26 Але впокори́вся Єзекія в пишноті серця свого, він та ме́шканці Єрусалиму, — і не прийшов на них Господній гнів за днів Єзекії.

26 Aber Hiskia3169 demütigte sich3427, daß sein Herz3820 sich erhoben hatte1363, samt denen zu Jerusalem3389; darum kam935 der Zorn7110 des HErrn3068 nicht über sie3665, weil Hiskia3169 lebte3117.

27 І було в Єзекії дуже багато багатства та слави, і він поробив собі скарбни́ці на срібло й на золото, та на камінь дорогий, і на па́хощі, і на щити́, і на всякі дорогі речі,

27 Und68 Hiskia3169 hatte sehr3966 großen7235 Reichtum6239 und Ehre3519 und machte6213 ihm Schätze214 von Silber3701, Gold2091, Edelsteinen, Würze1314, Schilden4043 und allerlei3368 köstlichem2532 Geräte3627

28 і клуні́ на врожай збі́жжя, і виноградного соку, і свіжої оливи, і жолоби́ для всякої худоби, і жолоби́ для чері́д.

28 und Kornhäuser zu dem Einkommen8393 des Getreides1715, Mosts8492 und Öles und Ställe723 für allerlei Vieh929 und Hürden220 für die Schafe5739.

29 І побудував він собі міста́, і мав великий набу́ток худоби дрібно́ї та худоби великої, бо Бог дав йому́ дуже великий маєток.

29 Und bauete ihm Städte5892 und hatte6213 Vieh4735 an Schafen6629 und Rindern1241 die Menge7230; denn GOtt430 gab5414 ihm sehr3966 groß7227 Gut7399.

30 І він, Єзекія, заткнув вихід води горі́шнього Ґіхону, і вивів її вдоли́ну на за́хід від Давидового Міста. І мав Єзекія у́спіх в усіх своїх діла́х.

30 Er ist der Hiskia3169, der die4325 hohe Wasserquelle in Gihon1521 zudeckte5640 und5945 leitete sie3474 hinunter4295 von abendwärts4628 zur Stadt5892 Davids1732; denn Hiskia3169 war glückselig in allen seinen Werken4639.

31 Тільки при посла́х вавилонських зверхників, посланих до нього, щоб вивідати про чудо, що було в Краю́, залишив був його Бог, щоб ви́пробувати його, щоб пізнати все в його серці.

31 Da aber die Botschaften der Fürsten8269 von Babel894 zu ihm gesandt7971 waren, zu fragen1875 nach dem Wunder4159, das776 im Lande geschehen war, verließ5800 ihn GOtt430 also3651, daß er ihn versuchte5254, auf daß kund würde3045 alles, was in seinem Herzen3824 war.

32 А решта діл Єзекії та його чесно́ти, — ото вони описані в видіннях пророка Ісаї, Амосового сина, у Книзі Царів Юдиних та Ізраїлевих.

32 Was aber mehr von Hiskia3169 zu sagen ist3789, und3499 seine Barmherzigkeit2617, siehe, das1697 ist geschrieben in dem Gesicht2377 des Propheten5030 Jesaja3470, des Sohns Amoz531, im Buch5612 der Könige4428 Judas und1121 Israels3478.

33 І спочив Єзекія з батьками своїми, і поховали його на узбі́ччях гробі́в Давидових синів, і віддали́ йому честь по смерті його, — уся Юдея та ме́шканці Єрусалиму. А замість нього зацарював син його Манасі́я.

33 Und Hiskia entschlief7901 mit seinen Vätern1, und sie3427 begruben6912 ihn über die Gräber6913 der Kinder1121 Davids1732. Und ganz Juda3063 und die zu6213 Jerusalem3389 taten ihm Ehre3519 in seinem Tode4194. Und sein Sohn1121 Manasse4519 ward4427 König3169 an seiner Statt.

1.0x