CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
1 Хр. 21
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

1-а хронiки

Розділ 21

1 І повстав сатана́ на Ізраїля, і намо́вив Давида перелічи́ти Ізраїля.

2 І сказав Давид до Йоава та до начальників народу: „Ідіть, перелічіть Ізраїля від Беер-Шеви й аж до Дану, і донесіть мені, — і я знатиму число їх!“

3 І сказав Йоа́в: „Нехай Господь додасть до наро́ду Свого в сто раз стільки, скільки є! Чи не всі вони, пане мій ца́рю, раби мого пана? На́що буде шукати цього пан мій, нащо це буде за провину для Ізраїля?“

4 Та цареве слово перемогло Йоава. І вийшов Йоав, і ходив по всьо́му Ізраїлі, і вернувся до Єрусалиму.

5 І дав Йоав Давидові число пере́ліку наро́ду. І було́ всього Ізраїля тисяча тисяч і сто тисяч чоловіка, що витяга́ють меча, а Юди — чотири сотні й сімдеся́т тисяч чоловіка, що витягають меча.

6 А Левія та Веніямина він не перерахува́в серед них, бо царське́ слово було огидою для Йоа́ва...

7 І було зло в Божих оча́х на ту річ, — і Він ударив Ізраїля!

8 І сказав Давид до Бога: „Я дуже згрішив, що зробив оцю річ! А тепер прости ж гріх Свого раба, бо я зробив дуже нерозумно!“...

9 І сказав Господь до Ґада, Давидового прозорли́вця, говорячи:

10 „Іди, і бу́деш говорити Давидові, кажучи: Так говорить Госпо́дь: Три карі кладу́ Я на те́бе, — вибери собі одну з них, і Я зроблю́ тобі“.

11 І прийшов Ґад до Давида та й сказав йому́: „Так сказав Госпо́дь: Ви́бери собі:

12 чи три роки голоду, чи теж три місяці твого втіка́ння перед ворогами твоїми, а меч ворогів твоїх доганя́тиме тебе́, чи три дні Господнього меча та морови́ці в Краю́, і Ангол Господній бу́де нищити по всій Ізраїлевій границі. А тепер розваж, яке слово верну́ Я Тому́, Хто послав мене“...

13 І сказав Давид до Ґада: „Тяжко мені дуже! Нехай же впаду́ я в руку Господа, бо дуже велике Його милосе́рдя, а в руку лю́дську нехай я не впаду́!“

14 І дав Господь морови́цю в Ізраїлі, — і впало з Ізраїля сімдеся́т тисяч чоловіка!

15 І послав Бог Ангола до Єрусалиму, щоб зни́щити його. А коли він нищив, Господь побачив і пожалував про це ли́хо. І сказав Він до Ангола, що вигублював: „Забагато тепер! Попусти свою ру́ку!“ А Ангол Господній стояв при то́ці євусе́янина Орнана.

16 I підняв Давид очі свої та й побачив Господнього Ангола, що стояв між землею та між небом, а в руці його був ви́тягнений меч, скеро́ваний на Єрусалим. І впав Давид та ті старші́, покриті вере́тами, на обличчя свої.

17 І сказав Давид до Бога: „Чи ж не я сказав рахувати в народі? І я той, хто згрішив, і вчинити зло — я вчинив зло, а ці ві́вці — що́ зробили вони, Господи, Боже мій? Нехай же рука Твоя буде на мені та на домі батька мого, а не на наро́ді Твоє́му, щоб погубити його“.

18 А Ангол Господній говорив до Ґада, — сказати Давидові, щоб Давид пішов поставити же́ртівника для Господа на току євусе́янина Орнана.

19 І пішов Давид за словом Ґада, що говорив в Господньому Імені.

20 І обернувся Орнан, і побачив Ангола, а чотири сини його, що були з ним, похова́лися. А Орнан молотив пшеницю.

21 І прийшов Давид до Орнана. І виглянув Орнан, і побачив Давида, — і вийшов із то́ку, і поклонився Дави́дові обличчям до землі.

22 І сказав Давид до Орнана: „Дай же мені місце цього то́ку, й я збудую на ньому же́ртівника для Господа. Дай мені його за срібло повної ваги, — і буде стри́мана морови́ця від наро́ду“.

23 І сказав Орнан до Давида: „Візьми собі, і нехай зробить мій пан цар, що добре в оча́х його. Дивися, — я даю цю худобу на цілопа́лення, а молота́рки — на дро́ва, а пшеницю на хлібну жертву. Усе я даю!“

24 І сказав цар Давид до Орнана: „Ні, бо купу́ючи, куплю́ за срібло повної ваги, бо не піднесу́ твого в жертві для Господа, і не спалю́ цілопа́лення да́рмо!“

25 І дав Давид Орнанові за місце золота вагою шість сотень ше́клів.

26 І збудував там Давид же́ртівника для Господа, і приніс цілопа́лення та мирні жертви. І кликнув він до Господа, і Він відповів йому́ огнем із небе́с на же́ртівник цілопа́лення.

27 І сказав Господь до Ангола, і він уклав меча свого до пі́хов його́.

28 Того ча́су, як Давид побачив, що Господь відповів йому на току́ євусе́янина Орнана, то прино́сив там жертву.

29 А Господня скинія, яку зробив був Мойсей у пустині, та же́ртівник цілопа́лення були того ча́су на па́гірку в Ґів'оні.

30 Та не міг Давид піти перед нього, щоб запитатися в Бога, бо настра́шився меча Господнього Ангола.

Das erste Buch der Chronik

Kapitel 21

1 Und der Satan7854 stund wider5975 Israel3478 und gab David1732 ein, daß er Israel3478 zählen4487 ließ.

2 Und David1732 sprach559 zu Joab3097 und zu des Volks5971 Obersten8269: Gehet hin3212, zählet Israel3478, von Berseba an bis gen Dan1835; und bringet‘s zu mir, daß ich wisse3045, wieviel4557 ihrer ist935.

3 Joab3097 sprach559: Der HErr3068 tue zu seinem Volk5971, wie6471 sie1992 jetzt sind, hundertmal3967 soviel; aber, mein Herr113 König4428, sind sie1245 nicht3254 alle meines Herrn Knechte5650? Warum fraget denn mein Herr danach? Warum soll eine Schuld819 auf Israel3478 kommen?

4 Aber des Königs4428 Wort1697 ging1980 fort wider Joab3097. Und Joab3097 zog aus3318 und wandelte durch das ganze Israel3478 und kam935 gen Jerusalem3389.

5 Und3097 gab5414 die Zahl4557 des gezählten4662 Volks5971 David1732. Und3967 es war des ganzen Israel3478 elfhundertmal505 tausend505 Mann376, die das Schwert8025 auszogen8025, und Juda3063 vierhundertmal702 und siebenzigtausend Mann376, die das Schwert2719 auszogen.

6 Levi3878 aber und Benjamin1144 zählete er6485 nicht unter8432 diese; denn es war dem Joab3097 des Königs4428 Wort1697 ein Greuel8581.

7 Aber solches1697 gefiel5869 GOtt430 übel3415; denn er schlug5221 Israel3478.

8 Und5650 David1732 sprach559 zu3966 GOtt430: Ich habe5674 schwerlich gesündiget, daß ich das1697 getan2398 habe; nun aber nimm weg die Missetat5771 deines Knechts, denn ich habe fast töricht5528 getan6213.

9 Und der HErr3068 redete1696 mit Gad1410, dem Schauer Davids1732, und sprach559:

10 Gehe3212 hin5186 und rede mit David1732 und sprich1696: So2007 spricht559 der HErr3068: Dreierlei7969 lege ich559 dir vor; erwähle977 dir der eins259, das ich dir tue6213.

11 Und da Gad1410 zu David1732 kam935, sprach559 er zu ihm: So spricht559 der HErr3068: Erwähle dir6901

12 entweder drei7969 Jahre8141 Teurung, oder drei7969 Monden2320 Flucht5595 vor deinen Widersachern und vor dem Schwert2719 deiner Feinde6862, daß518 dich‘s7725 ergreife5381, oder drei7969 Tage3117 das776 Schwert2719 des HErrn3068 und Pestilenz1698 im Lande6440, daß der Engel4397 des HErrn3068 verderbe7843 in allen Grenzen1366 Israels3478. So siehe nun zu, was1697 ich antworten soll7200 dem, der mich gesandt7971 hat.

13 David1732 sprach559 zu3966 Gad1410: Mir ist3027 fast angst6887; doch ich will in die Hand3027 des HErrn3068 fallen5307, denn seine Barmherzigkeit7356 ist sehr3966 groß7227, und will nicht in Menschenhände120 fallen5307.

14 Da ließ5414 der HErr3068 Pestilenz1698 in Israel3478 kommen, daß siebenzigtausend Mann376 fielen5307 aus Israel3478.

15 Und GOtt430 sandte7971 den Engel4397 gen Jerusalem3389, sie zu verderben7843. Und im Verderben7843 sah7200 der HErr3068 drein, und reuete ihn das Übel und sprach559 zum Engel4397, dem7451 Verderber7843: Es5162 ist5975 genug7227, laß deine Hand3027 ab7503! Der Engel4397 aber des HErrn3068 stund bei der Tenne1637 Arnans, des Jebusiters2983.

16 Und David1732 hub seine Augen5869 auf5375 und sah7200 den Engel4397 des HErrn3068 stehen5975 zwischen Himmel8064 und Erde776, und ein bloß Schwert8025 in6440 seiner Hand3027 ausgereckt über Jerusalem3389. Da fiel5307 David1732 und die Ältesten2205, mit Säcken8242 bedeckt3680, auf5186 ihr Antlitz.

17 Und David1732 sprach559 zu GOtt430: Bin ich‘s nicht, der das Volk5971 zählen4487 hieß? Ich bin, der gesündiget und das Übel7489 getan2398 hat; diese Schafe6629 aber, was haben sie559 getan6213? HErr3068, mein GOtt430, laß deine Hand3027 wider mich und meines Vaters1 Haus1004 und nicht wider dein Volk5971 sein zu plagen7489!

18 Und3068 der Engel4397 sprach559 zu Gad1410, daß er David1732 sollte sagen559, daß David1732 hinaufgehen5927 und dem HErrn3068 einen Altar4196 aufrichten6965 sollte in der Tenne1637 Arnans, des Jebusiters2983.

19 Also ging5927 David1732 hinauf nach dem Worte Gads1410, das1697 er geredet hatte1696 in des HErrn3068 Namen8034.

20 Arnan aber, da er sich7725 wandte und sah7200 den Engel4397, und seine vier702 Söhne1121 mit ihm, versteckten sie sich2244; denn Arnan drosch1758 Weizen2406.

21 Als nun David1732 zu Arnan ging935, sah5027 Arnan und ward Davids gewahr; und ging heraus aus3318 der Tenne1637 und betete7812 David an7200 mit seinem Antlitz639 zur Erde776.

22 Und David1732 sprach559 zu Arnan: Gib5414 mir Raum in der Tenne1637, daß ich einen Altar4196 dem HErrn3068 drauf baue1129; um voll4392 Geld3701 sollst du mir ihn geben5414, auf4725 daß die Plage4046 vom Volk5971 aufhöre6113.

23 Arnan aber sprach559 zu David1732: Nimm3947 dir5869 und mache6213, mein Herr113 König4428, wie dir‘s gefällt2896; siehe7200, ich gebe5414 das Rind1241 zum Brandopfer5930 und das Geschirr4173 zu Holz6086 und Weizen2406 zum Speisopfer4503: alles gebe5414 ich.

24 Aber der König4428 David1732 sprach559 zu Arnan: Nicht5927 also7069, sondern um voll4392 Geld3701 will ich‘s kaufen7069; denn ich will nicht, das dein ist5375, nehmen vor dem HErrn3068 und will‘s nicht umsonst2600 haben zum Brandopfer5930.

25 Also gab5414 David1732 Arnan um den Raum4725 Gold2091 am Gewicht4948 sechshundert8337 Sekel.

26 Und David1732 bauete daselbst dem HErrn3068 einen Altar4196 und opferte Brandopfer5930 und Dankopfer8002. Und da er1129 den HErrn3068 anrief7121, erhörete er ihn durchs Feuer784 vom Himmel8064 auf5927 dem Altar4196 des Brandopfers5930.

27 Und der HErr3068 sprach559 zum Engel4397, daß er sein7725 Schwert2719 in seine Scheide5084 kehrete.

28 Zur selbigen Zeit6256, da David1732 sah7200, daß ihn der HErr3068 erhöret hatte6030 auf dem Platz1637 Arnans, des Jebusiters2983, pflegte er daselbst zu opfern2076.

29 Denn die Wohnung4908 des HErrn3068, die Mose4872 in der Wüste4057 gemacht hatte6213, und5930 der Brandopferaltar4196 war zu der Zeit6256 in der Höhe1116 zu Gibeon1391.

30 David1732 aber konnte3201 nicht hingehen3212 vor6440 denselben, GOtt430 zu suchen1875, so war er erschrocken1204 vor6440 dem Schwert2719 des Engels4397 des HErrn3068.

1-а хронiки

Розділ 21

Das erste Buch der Chronik

Kapitel 21

1 І повстав сатана́ на Ізраїля, і намо́вив Давида перелічи́ти Ізраїля.

1 Und der Satan7854 stund wider5975 Israel3478 und gab David1732 ein, daß er Israel3478 zählen4487 ließ.

2 І сказав Давид до Йоава та до начальників народу: „Ідіть, перелічіть Ізраїля від Беер-Шеви й аж до Дану, і донесіть мені, — і я знатиму число їх!“

2 Und David1732 sprach559 zu Joab3097 und zu des Volks5971 Obersten8269: Gehet hin3212, zählet Israel3478, von Berseba an bis gen Dan1835; und bringet‘s zu mir, daß ich wisse3045, wieviel4557 ihrer ist935.

3 І сказав Йоа́в: „Нехай Господь додасть до наро́ду Свого в сто раз стільки, скільки є! Чи не всі вони, пане мій ца́рю, раби мого пана? На́що буде шукати цього пан мій, нащо це буде за провину для Ізраїля?“

3 Joab3097 sprach559: Der HErr3068 tue zu seinem Volk5971, wie6471 sie1992 jetzt sind, hundertmal3967 soviel; aber, mein Herr113 König4428, sind sie1245 nicht3254 alle meines Herrn Knechte5650? Warum fraget denn mein Herr danach? Warum soll eine Schuld819 auf Israel3478 kommen?

4 Та цареве слово перемогло Йоава. І вийшов Йоав, і ходив по всьо́му Ізраїлі, і вернувся до Єрусалиму.

4 Aber des Königs4428 Wort1697 ging1980 fort wider Joab3097. Und Joab3097 zog aus3318 und wandelte durch das ganze Israel3478 und kam935 gen Jerusalem3389.

5 І дав Йоав Давидові число пере́ліку наро́ду. І було́ всього Ізраїля тисяча тисяч і сто тисяч чоловіка, що витяга́ють меча, а Юди — чотири сотні й сімдеся́т тисяч чоловіка, що витягають меча.

5 Und3097 gab5414 die Zahl4557 des gezählten4662 Volks5971 David1732. Und3967 es war des ganzen Israel3478 elfhundertmal505 tausend505 Mann376, die das Schwert8025 auszogen8025, und Juda3063 vierhundertmal702 und siebenzigtausend Mann376, die das Schwert2719 auszogen.

6 А Левія та Веніямина він не перерахува́в серед них, бо царське́ слово було огидою для Йоа́ва...

6 Levi3878 aber und Benjamin1144 zählete er6485 nicht unter8432 diese; denn es war dem Joab3097 des Königs4428 Wort1697 ein Greuel8581.

7 І було зло в Божих оча́х на ту річ, — і Він ударив Ізраїля!

7 Aber solches1697 gefiel5869 GOtt430 übel3415; denn er schlug5221 Israel3478.

8 І сказав Давид до Бога: „Я дуже згрішив, що зробив оцю річ! А тепер прости ж гріх Свого раба, бо я зробив дуже нерозумно!“...

8 Und5650 David1732 sprach559 zu3966 GOtt430: Ich habe5674 schwerlich gesündiget, daß ich das1697 getan2398 habe; nun aber nimm weg die Missetat5771 deines Knechts, denn ich habe fast töricht5528 getan6213.

9 І сказав Господь до Ґада, Давидового прозорли́вця, говорячи:

9 Und der HErr3068 redete1696 mit Gad1410, dem Schauer Davids1732, und sprach559:

10 „Іди, і бу́деш говорити Давидові, кажучи: Так говорить Госпо́дь: Три карі кладу́ Я на те́бе, — вибери собі одну з них, і Я зроблю́ тобі“.

10 Gehe3212 hin5186 und rede mit David1732 und sprich1696: So2007 spricht559 der HErr3068: Dreierlei7969 lege ich559 dir vor; erwähle977 dir der eins259, das ich dir tue6213.

11 І прийшов Ґад до Давида та й сказав йому́: „Так сказав Госпо́дь: Ви́бери собі:

11 Und da Gad1410 zu David1732 kam935, sprach559 er zu ihm: So spricht559 der HErr3068: Erwähle dir6901

12 чи три роки голоду, чи теж три місяці твого втіка́ння перед ворогами твоїми, а меч ворогів твоїх доганя́тиме тебе́, чи три дні Господнього меча та морови́ці в Краю́, і Ангол Господній бу́де нищити по всій Ізраїлевій границі. А тепер розваж, яке слово верну́ Я Тому́, Хто послав мене“...

12 entweder drei7969 Jahre8141 Teurung, oder drei7969 Monden2320 Flucht5595 vor deinen Widersachern und vor dem Schwert2719 deiner Feinde6862, daß518 dich‘s7725 ergreife5381, oder drei7969 Tage3117 das776 Schwert2719 des HErrn3068 und Pestilenz1698 im Lande6440, daß der Engel4397 des HErrn3068 verderbe7843 in allen Grenzen1366 Israels3478. So siehe nun zu, was1697 ich antworten soll7200 dem, der mich gesandt7971 hat.

13 І сказав Давид до Ґада: „Тяжко мені дуже! Нехай же впаду́ я в руку Господа, бо дуже велике Його милосе́рдя, а в руку лю́дську нехай я не впаду́!“

13 David1732 sprach559 zu3966 Gad1410: Mir ist3027 fast angst6887; doch ich will in die Hand3027 des HErrn3068 fallen5307, denn seine Barmherzigkeit7356 ist sehr3966 groß7227, und will nicht in Menschenhände120 fallen5307.

14 І дав Господь морови́цю в Ізраїлі, — і впало з Ізраїля сімдеся́т тисяч чоловіка!

14 Da ließ5414 der HErr3068 Pestilenz1698 in Israel3478 kommen, daß siebenzigtausend Mann376 fielen5307 aus Israel3478.

15 І послав Бог Ангола до Єрусалиму, щоб зни́щити його. А коли він нищив, Господь побачив і пожалував про це ли́хо. І сказав Він до Ангола, що вигублював: „Забагато тепер! Попусти свою ру́ку!“ А Ангол Господній стояв при то́ці євусе́янина Орнана.

15 Und GOtt430 sandte7971 den Engel4397 gen Jerusalem3389, sie zu verderben7843. Und im Verderben7843 sah7200 der HErr3068 drein, und reuete ihn das Übel und sprach559 zum Engel4397, dem7451 Verderber7843: Es5162 ist5975 genug7227, laß deine Hand3027 ab7503! Der Engel4397 aber des HErrn3068 stund bei der Tenne1637 Arnans, des Jebusiters2983.

16 I підняв Давид очі свої та й побачив Господнього Ангола, що стояв між землею та між небом, а в руці його був ви́тягнений меч, скеро́ваний на Єрусалим. І впав Давид та ті старші́, покриті вере́тами, на обличчя свої.

16 Und David1732 hub seine Augen5869 auf5375 und sah7200 den Engel4397 des HErrn3068 stehen5975 zwischen Himmel8064 und Erde776, und ein bloß Schwert8025 in6440 seiner Hand3027 ausgereckt über Jerusalem3389. Da fiel5307 David1732 und die Ältesten2205, mit Säcken8242 bedeckt3680, auf5186 ihr Antlitz.

17 І сказав Давид до Бога: „Чи ж не я сказав рахувати в народі? І я той, хто згрішив, і вчинити зло — я вчинив зло, а ці ві́вці — що́ зробили вони, Господи, Боже мій? Нехай же рука Твоя буде на мені та на домі батька мого, а не на наро́ді Твоє́му, щоб погубити його“.

17 Und David1732 sprach559 zu GOtt430: Bin ich‘s nicht, der das Volk5971 zählen4487 hieß? Ich bin, der gesündiget und das Übel7489 getan2398 hat; diese Schafe6629 aber, was haben sie559 getan6213? HErr3068, mein GOtt430, laß deine Hand3027 wider mich und meines Vaters1 Haus1004 und nicht wider dein Volk5971 sein zu plagen7489!

18 А Ангол Господній говорив до Ґада, — сказати Давидові, щоб Давид пішов поставити же́ртівника для Господа на току євусе́янина Орнана.

18 Und3068 der Engel4397 sprach559 zu Gad1410, daß er David1732 sollte sagen559, daß David1732 hinaufgehen5927 und dem HErrn3068 einen Altar4196 aufrichten6965 sollte in der Tenne1637 Arnans, des Jebusiters2983.

19 І пішов Давид за словом Ґада, що говорив в Господньому Імені.

19 Also ging5927 David1732 hinauf nach dem Worte Gads1410, das1697 er geredet hatte1696 in des HErrn3068 Namen8034.

20 І обернувся Орнан, і побачив Ангола, а чотири сини його, що були з ним, похова́лися. А Орнан молотив пшеницю.

20 Arnan aber, da er sich7725 wandte und sah7200 den Engel4397, und seine vier702 Söhne1121 mit ihm, versteckten sie sich2244; denn Arnan drosch1758 Weizen2406.

21 І прийшов Давид до Орнана. І виглянув Орнан, і побачив Давида, — і вийшов із то́ку, і поклонився Дави́дові обличчям до землі.

21 Als nun David1732 zu Arnan ging935, sah5027 Arnan und ward Davids gewahr; und ging heraus aus3318 der Tenne1637 und betete7812 David an7200 mit seinem Antlitz639 zur Erde776.

22 І сказав Давид до Орнана: „Дай же мені місце цього то́ку, й я збудую на ньому же́ртівника для Господа. Дай мені його за срібло повної ваги, — і буде стри́мана морови́ця від наро́ду“.

22 Und David1732 sprach559 zu Arnan: Gib5414 mir Raum in der Tenne1637, daß ich einen Altar4196 dem HErrn3068 drauf baue1129; um voll4392 Geld3701 sollst du mir ihn geben5414, auf4725 daß die Plage4046 vom Volk5971 aufhöre6113.

23 І сказав Орнан до Давида: „Візьми собі, і нехай зробить мій пан цар, що добре в оча́х його. Дивися, — я даю цю худобу на цілопа́лення, а молота́рки — на дро́ва, а пшеницю на хлібну жертву. Усе я даю!“

23 Arnan aber sprach559 zu David1732: Nimm3947 dir5869 und mache6213, mein Herr113 König4428, wie dir‘s gefällt2896; siehe7200, ich gebe5414 das Rind1241 zum Brandopfer5930 und das Geschirr4173 zu Holz6086 und Weizen2406 zum Speisopfer4503: alles gebe5414 ich.

24 І сказав цар Давид до Орнана: „Ні, бо купу́ючи, куплю́ за срібло повної ваги, бо не піднесу́ твого в жертві для Господа, і не спалю́ цілопа́лення да́рмо!“

24 Aber der König4428 David1732 sprach559 zu Arnan: Nicht5927 also7069, sondern um voll4392 Geld3701 will ich‘s kaufen7069; denn ich will nicht, das dein ist5375, nehmen vor dem HErrn3068 und will‘s nicht umsonst2600 haben zum Brandopfer5930.

25 І дав Давид Орнанові за місце золота вагою шість сотень ше́клів.

25 Also gab5414 David1732 Arnan um den Raum4725 Gold2091 am Gewicht4948 sechshundert8337 Sekel.

26 І збудував там Давид же́ртівника для Господа, і приніс цілопа́лення та мирні жертви. І кликнув він до Господа, і Він відповів йому́ огнем із небе́с на же́ртівник цілопа́лення.

26 Und David1732 bauete daselbst dem HErrn3068 einen Altar4196 und opferte Brandopfer5930 und Dankopfer8002. Und da er1129 den HErrn3068 anrief7121, erhörete er ihn durchs Feuer784 vom Himmel8064 auf5927 dem Altar4196 des Brandopfers5930.

27 І сказав Господь до Ангола, і він уклав меча свого до пі́хов його́.

27 Und der HErr3068 sprach559 zum Engel4397, daß er sein7725 Schwert2719 in seine Scheide5084 kehrete.

28 Того ча́су, як Давид побачив, що Господь відповів йому на току́ євусе́янина Орнана, то прино́сив там жертву.

28 Zur selbigen Zeit6256, da David1732 sah7200, daß ihn der HErr3068 erhöret hatte6030 auf dem Platz1637 Arnans, des Jebusiters2983, pflegte er daselbst zu opfern2076.

29 А Господня скинія, яку зробив був Мойсей у пустині, та же́ртівник цілопа́лення були того ча́су на па́гірку в Ґів'оні.

29 Denn die Wohnung4908 des HErrn3068, die Mose4872 in der Wüste4057 gemacht hatte6213, und5930 der Brandopferaltar4196 war zu der Zeit6256 in der Höhe1116 zu Gibeon1391.

30 Та не міг Давид піти перед нього, щоб запитатися в Бога, бо настра́шився меча Господнього Ангола.

30 David1732 aber konnte3201 nicht hingehen3212 vor6440 denselben, GOtt430 zu suchen1875, so war er erschrocken1204 vor6440 dem Schwert2719 des Engels4397 des HErrn3068.

1.0x